Звідки взялась українська мова? Частина 2: праслов'янська проти общерусского
Вставка
- Опубліковано 26 лип 2020
- Перша частина серії: • Звідки взялась українс...
Історична фонологія української мови: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова?: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: yourhumanities@gmail.com
ТПГ - єдиний канал, який вміє філологічним контентом розворушити мозок, а не приспати його) Велика вам подяка!
Чому ж так круто, мабуть що ніколи не замислювався над цим всерйоз?!
Дякую філологам-дослідникам
Мабуть просто мало хто займається популяризацією науки в нас.
@@MrDoomBom логічно припустити, що багато талановитих людей в Україні просто не мають часу та можливості на висвітлення своїх геніальних ідей та доробку.
Ну як ніхто? Той самий Шевельов все життя працював. Але про нього тут мало чули під совєтами та й зараз із ним воюють, ви могли чути як в Харкові знищували присвячені йому меморіяльні таблички.
Дзякуй, за гарную лекцыю! Можа калі-небудзь пра параўнаньне ўкраінскай і беларускай зробіце?
Думаю, серію зіставлення української зі слов'янськими саме з білоруської почнемо.
@@pidpilnahumanitarka😍😍😍
Між іншим Шевельов й про білоруську писав: Problems in the Formation of Belorussian. Де б її тільки знайти зараз...
@@pidpilnahumanitarka, можна відео про проблеми вимовляння букви "Ф" в українській мові?
Білоруси, говоріть своєю мовою і будe вам щастя😀
Тема походження мов дуже цікава - маю надію що ви закінчите цю серію роликів! І, сподіваюсь, крутих сорочок вистачить на всі випуски:))
Сергій Щербина треба вже переходити на вишивані сорочки
Мене у Шевельова найбільше зачепили ось такі прості тези:
1. Якщо східнослов'янська мовна спільність справді існує, то вона має не постулюватися, а її існування має доводитись.
2. Північно-східні й південно-західні групи говірок давніші за саму українську мову (старо-, давньо- тощо) і протягом її становлення відбулося зближення цих груп говірок.
Дуже мало прикладів. Будь ласка, робіть більше.
Більше таких прикладів у мене на каналі. Наприклад, щодо праслов'янських дифтонгів: ua-cam.com/video/XHe_P5NgA_Q/v-deo.html
I надто швидко зникають, не встигаю осмислити.
Остап схожий на батюшку) але несе просвіту - така парафія мені подобається!
Він подібний на Байрона але без гафрованого жабо
@@vasiliyfutsur2815 , невже кульгавий із тростиною?!:))
мені він схожий на хіпстера, батюшка навіть в голову ен приходив))
Мова не про Остапа,мова йде про цілу науку!!!
@@lidialidia61 , тобто ?
Ще з першого відео про історію здогадався, що на серію усіх відео помітно вплинув Шевельов… і чекав посилання хоч на "Вібчоруську", і ось воно. Хотів ще додати заувагу про те, що не сказали про політичний аспект питання і про те, що теорії походження мов у науковців навіть у часи Шевельова могли мати дуже великі відмінності (можна згадати хоч конфлікт Шевельова з Якобсоном, як на рівні наукової теорії, так і загалом життя, як такого). Власне, добре було б хоч трохи оглянути й інші пізніші теорії походження мов, хоч би й того ж Якобсона для наочності, заради наукової об'єктивності. Але… якщо й згадувати Якобсона і його теорію двох стрижневих слов'янських мов, то це доведеться її і розвінчувати… А це вже не тягне на науково-популярний контент, тому дякую і за цей огляд, чекатиму наступних випусків! До речі (якщо комусь досі цікаво це читати), якщо вже зайшла мова про Шевельова, то він ще й цікавий літературознавець, хоч для нього це було й хобі (принаймні він так сам стверджував). В нього цікаві, але водночас прості й дотепні і детальні рецензії та огляди на купу різноманітних письменників. Та й спогади теж цікаві - він наживо бачив театр Курбаса, знав неокласиків і навіть товаришував з Домонтовичем, мало не очолював найбільше мистецьке угруповування 40-х на еміграції - МУР… Словом, цікаве життя прожив, історична фонологія серед усього цього може здатися найнуднішою його діяльністю
спогади Шевельова зараз перевидає Савчук (другий том вже на підході) savchook.com/books/ya-mene-meni-dovkrugy-spogady-1-v-ukrayini/
Дякую, чудовий випуск, дуже цікаво було б побачити окреме відео про двоїну, впевнений, що багато хто хотів б почути про неї
За згадку Шевельова лайк, і за все інше
А про двоїну би ролик не завадив. Тема цікава і мало хто знає про неї.
руці ще не дійшли
@@deepfuchsia7204 :D
підтримую, ні в школі ні в універі навіть і не згадували про це
Очі - якраз таки двоїна ;)
@@besconst Двоїна позначає конкретну кількість предметів (відома кількість), а множина позначає лише абстрактну кількість (невідому). Тому саме у двоїні записується значна частина парних органів людини. Перевірити можна за орудним відмінком, на відмін від польською та російської наша мова зберігає двоїнне закінчення МА: плечі (зрозуміло, що їх два) - плечиМА, очі - очима, руці - ручма (у словниках є слово власноручма), вуші (вуха - це множина) - вушима, брові/брови - бровима, а також ВСІ числівники (бо вони вказують на кількість): двоМА, сімоМА, двадцятьМА, стоМА, трьохсотМА (нині все частіше використовують трьомастами), тисячМА (тисячами - більш абстрактна величина, типу дуже багато)... + кількоМА, обоМА, всіма (порівняти з російською - двуМЯ, несколькими, обоими, всеми; російська в орудному відм. зберегла лише в числах цю рису і все, більше ніде на відмін од нашої мови).
Також у двоїні нині записуються двері (отвір для входу і виходу) - дверима, гроші (купівля-продаж) - грішма або грошима, граблі (об'єднання із 3-4 вил) - граблима (але нинішній правопис змушує писати граблями)... Жартома, ридма... і ще багатенько можна перелічувати...
До речі, Скрипниківка враховувала двоїну. У 1933 році двоїна разом із літерою Ґ (і не тільки) потрапила під радянську заборону. (Бо ж концепція "братнього наріду" виходить зовсім не доречна...). Попри заборону самого явища "двоїни" вона дуже сильно зберігає свої позиції навіть нині. Страшно уявити яке вона мала широке використання до заборони...
Також поряд із іменниками у двоїні цю форму набували й деякі інші частини мови - гАрнима очИма, цимА дверИма (в Полтаві всі говорять саме цимА, а не цИми), моЇма всімА грошИма...
Приклад розрізнення двоїни і множини: Коли воротар власнОручма (влАснима рУчма) вхопив м'яч, стадіон його жваво підтримав руками. - у воротаря відомо, що 2 руці (тому ручма); на стадіоні невідома кількість людей, тому кількість рук "стадіону" абстрактна - руками.
Наша справа в цей момент - Вподобайка і Комент!😀
Дякую, чітко і просто пояснено. Ці лекції варто транслювати на ТБ. Чемно і якісно оповідати про материнську мову, у нас час - вкрай необхідно.
Коли більше прикладів стає зрозуміліше. Дякую
Дякую. Давно хотів розібратися. Зекономив багато часу😉
повчально і корисно знати таку інформацію, дякую)
Просто чудово! Справді цікаво, науково обґрунтовано та правильно викладено!
Варто зазначити, що вчора нарешті долучився до команди патронів Гуманітарки. От так)
Чудовий огляд! Хочу підтвердити, дійсно вживаються часто форми "ходю", "сидю" - до прикладу, моя бабуся, до речі, східнячка, тільки такі форми й вживала. Але не погоджуюся із минулим часом. Українська мова є дещо багатіша від инших довкола, адже ми маємо т.зв. плюсквамперфект. Та ж таки моя бабуся східнячка вживала речення накштали "Хотіла була купити хліб, але побачила, що вдома є", і я також абсолютно натурально в мові вживаю цей час.
Дуже чекала на це відео! Дякую за цікаву інформацію:)
Слухаю ваші лекції кожен день, і повторюю! З одного перегляду ,важко усе запам'ятати;)😉
Стільки цікавого ,історичного матеріалу. Я в захваті! Дякую !,,😊
Будь ласка ,не зупиняйтеся!!!🇺🇦❤️
Так гарно розказано, що захтілося дати грошей.
Ми завжди вдячні)
@@pidpilnahumanitarka скажіть. Чи може бути правдою те, що слово ещё [йиштшйо] (польське єще) походить від українських слів є і ще? Чи це просто вигадка?
А чого так коментів та лайків мало? Треба такі відео піднімати в тренди
Перевірте тижнів через два-три :)
@@vitaliibruelov9490 гуманітарії важкі на підйомі?
@@snork2000000 Думаю, більшість глядачів каналу - якраз не гуманітарії, а просто любителі цікавого українськомовного контенту. Ну і 5К переглядів за півдоби при 20К підписників - не так і погано. Багато людей люблять дивитися подібне тоді, коли ніхто і ніщо не відволікає, і не для всіх такий час випадає у перші півдоби після виходу відео.
@@vitaliibruelov9490 дійсно так, стосовно необхідності дивитися в спокої. Точно не той випадок, коли можна передивитись відео в напханому автобусі по дорозі на роботу)
Ну, це ж не кліп потапа!
Не ходю а ходю!
так куди наголос?
Дуже цікаво було дізнатися про походження своєї мови. Та треба буде передивитися щоб краще зрозуміти. Дякую за відео, процвітання вам та натхнення!
Просто супер, чекаю на наступну серію.
Гугл підказав канал і я дуже радий. Максимально цікавий контент!
Дуже чекаю на кожний випуск! Дякую за вашу працю і окремо - за посилання на джерела
Браво. Як філолог з великим стажем викладання ставлю вподобайку за доступність і простоту.
Дякую за Вашу працю! Дуже цікаво!
Дякую! Дуже цікаво! Чекаю на новий випуск!
Окрема подяка за посилання на матеріали.
Як добре слухати розумний, послідовний виклад матеріалу.
Дякую за вашу працю! Дуже цікавий цікавий контент👍👍З мене лайк та підписка!!!
дякую! дуже цікаво і насправді познавально
Дякую за цікаві матеріали. Доречі, в македонській мові "влк" / наше "вовк" так і залишився досі. Цікаво було б послухати про порівняння української і македонської мов. Зараз проживаю в Македрнії. Можу відмітити, що коли читаєш македонською розумієш набагато більше, ніж коли її чуєш, бо коли чуєш напочатку нічого взагалі не розумієш. З часом вже краще, особливо як з вчителем позаймався. І цікавий факт, вони, македонці, нас краще розуміють, ніж ми їх. В македонській багато слів як з укр.коренями, так і з російськими, а може то просто з болгарськими? Дякую Вам ще раз.
Дякую! Прекрасний контент!
Ох! Те що давно нічого не вчила дається в знаки - місцями складно вслідкувати за думкою. Але дуже цікаво і пізнавально!!! дякую вам!!!
Хочу ще! Давайте ще інформації)
Вітаю.
Вподобайка і підписка.
Хай Вам щастить у Ваших справах
Ви просто чудові!) Дякуємо за вашу працю!
Дуже цікаве відео!!
Круто, фундаментально! Дякую
Вдячна за вашу працю! Насолоджуюся вашими відео.
Офігенно цікавий випуск! Дякую!
Мені за ,,балакали‘ знизили оцінку за твір у радянські часи
Олена Ігнатенко , мені теж. А бабуся завжди так казала.
А я теж радянську владу не люблю))))
недоумкуваті перевіряли...
@@user-gs7ge6ve2b не дивно, я б теж не любив аби мене в космос відправили
@@ukiz 😄😄😄😄
Дуже цікаво та пізнавально!
Дуже цікаво. Чекаю на наступні частини.
Подивився. Хороша лекція!
Однозначно - лайк і підписка.
Дякую. Чекаю на продовження. Ще ціково було і про інші слов'янські мови трішки почути. І докладніше про українські діалекти.
суперовий випуск
Класна робота і за змістом і за подачею! Дякую!
Дуже цікаво! Хоч вивчала це все колись, але багато забулося! Ви робите дуже корисну освітню справу! Дякую!
Дякую! Відео супер!
Дякую, дуже цікаво. Хоч я і не гуманітарій)
І справді цікаво...хотілось би ще послухати про подібність Української і Лужицько-Сорбської мов...Професор Тищенко про це розповідав але хотілось би стисло про це послухати.
Дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
Дуже круто! З нетерпінням чекаю наступного відео!
Коментар для підтримки чудового відео
Класне відео. Давно саме чогось такого хотілося послухати. Ще цікаво було б почути про давні іншомовні запозичення, наприклад, з кельтських або іранських мов. Колись читав, що слова "сало" та "брага" - кельтського походження, а "співати" та "півень" - іранського (передалися, можливо, від скіфів)...
Дякую за цінну для мене інформацію та за ваш важкий труд
Дякую! Надзвичайно вдалий баланс змістовності і доступності матеріалу!
Моя бабця казали "ходю", "косю", "носю" (Чорнобильський район)
Я з південного поділля і в нас так само говорять
в нас так само, захід Рівненщини
+1, Північ Одеської області, на кордоні з ПМР
Харківщина, так і зараз кажуть
В деяких селах Запоріжжя я теж чула такі слова
Хотілося б більше прикладів, особливо при порівнянні слів в різних мовах.
Неймовірно цікаво дивитись! Приємно коли стикаєшся з такою відданістю і захопленням своєю справою))
Бажаю успіхів!
дякую за випуск
Дякую за відео! Багато дуже цікавої інформації. Було б добре, якщо б Ви все ж таки зробили відео з аналізом відмінностей української та білоруської мови.
З великим задоволенням прослухала. Дякую
Дуже інформативне відео! Дуже дякую!
Шикарне відео! Величезне спасибі за інтелектуальну насолоду. А особливе спасибі за пояснення концепції Ю.Шевельова, бо деталей я не знала.
Нарееешті нове відео!
Фист. Маєш туво лайка!
Як завжди цікаво і пізнавально. Дякую!
Дякую за цю рубрику !
Цікаво, просто і зрозуміло ❤
Бліна, і гарну книгу порадив. Дякую за Шевельова
Дякую Вам за цікаве відео!
Дякую! Дуже цікаво, із задоволенням подивився.
ДИВИНА !!! АНГЕЛ ХОРОНИТЕЛЬ ПОКРИВАВ СВОЇМИ КРИЛАМИ ЦЕ ВІДЕО КОМЕНТАМИ МУДРИМИ , РОЗСУДЛИВИМИ , ПІЗНАВАЛЬНИМИ З ЛОГІКОЮ КУЛЬТУРИ....БЕЗ МАТЮКІВ ВІД ЯКИХ ТРІЩИТЬ ЕФІР . ДЯКУЮ ВАМ , ЛЮДИ !!!
Чудово! Згадую свою філологічну освіту)))
Дууже класно і цікаво, дякую!
Дуже Дякую! Було цікаво та інформативно!
Дякую, вантаж прийняв)
12:00 хто хотів би побачити такі відео після історії нашої мови , ставте лайки може автор над нами жаліються та випустить відео про те які слов'янські мови за чим схожі одна на одну . Цікаво було б дізнатися .
Дуже дякую. Є над чим замислитись і що почитати... Мізкорозвиваюче...
Круто! Дуже зрозуміло та інформативно
У львівській області досі можна почути наприклад :будеш робив ,будеш спав.
Скоріше не у всій львівській області, а в регінах ближче тернопільскої-франківської.Де всою чергу ,буду їв(ла),спав(спала) ітд ще більше загострюються і набвають іншог акценту.Зауважив це працюючи в Польщі з носіми мови цих регіонів.Я сам з вінничини і мені з початку це різало вухоПізніше,як колишній рок-музикант,(людина з музичним слухом)почав за говіркою розрізняти з якого регіону людина.Дякую за відео.Слава Україні..
@@godovitnevr3360мій знайомий родом з с.Лопатина у Львівській області, так спілкувався .
Моя баба з Волині, та говорить "будеш їв?")))
Цікаво, це конструкція доконаного чи недоконаного виду? Тобто "буду робив" означає "рбитиму" чи "зроблю"?
@@user-dv1xk8pc2d о Лопатин, в Сморжеві так само говорять
Круто! Ще ознак і більш розгорнуто. 🙂
Страшенно цікаво! Наче пригодницький роман слухаю (ілюстрацій хочеться побільше). ;)
Останнім часом чергові випуски "Підпільної гуманітарки" чекаю з нетерпінням.
Дякую, хлопці!
Дивує те, як цікаво вы подаєте такий складний для неспеціалістів матеріал. Наврядчи все це запам'ятаю, але слухати - одне задоволення!!!
питання. українська конструкція типу "я маю" дуже схожа з ангійським "і have", що те, що те може означати як "у мене щось є", так і "я повинен щось робити". чи це випадково? та чи має англійське слово "may" - "можу" якісь етимологічні корені, спільні з "маю" або "можу"?
Так, разом походять від піє *magh.
@@pidpilnahumanitarka а що таке піє?
@@marchenko86 Праіндоєвропейська
Ну у французькій мові дієслова у passe compose вживаються або з etre (бути) або з avoir (мати).
@@denysvoitovych2317 дякую
Дуже приємно було послухати НОРМАЛЬНИЙ звук)
Інформативно, дякую!
Афігенний відос, чекаю наступного)
попав на 10 років в минуле, коли вивчали Old English на філфаку! круто !
18:25 на Тлумаччині чув як місцеві кажуть "алє" замість "але"
Вельми дякую, дуже цікаво.
Дякую за чудовий випуск 🤗 І зовсім не було нудно! Могли б і довше порозказувати 😒
Вельми вдячний за чудове відео. А aзъ неслъ есмь - це не ніс їм (емъ), робив їм і ін., як колись казали та й кажуть так ще на Західній Україні?
Саме так.
Ви ще скажіть на лівобережній Україні.
@@user-vf4oz8cp4b кажу: ще на Лівобережній Україні 😀
@@pidpilnahumanitarka знаєте, не можу ще не зауважити, як Ви сказали про праслов'янську мову - річ нереальна, але практична - змушує задуматись, що щось нереальне, але буває практичне. В житті так є.
@@user-zi3jr9gi9o Україна у нас одна!
"а нашо там "д", якщо "ц" - це уже "тс"))))))) дуже тонко)))) я вас обожнюю))))
:))
Дякую ! Дуже цікаво !
Дякую за відео!)