Часослово "быти" | Карпаторусинська ґраматика
Вставка
- Опубліковано 21 лип 2020
- В сьōму відео розказуву за поособноє склоньованя/выдміну часослова "быти", кōтру в нашӯй бисїдї хōснуєме про твōрбу минувшого часу (як пōмōчку), тай про твōрбу типирїшнього часу.
In this very video, I describe how the word 'to be' words in Carpatho-Rusyn and how do we use it to make past and present tenses.
Люблят вам ся сисї відеа? Никайте бӯлше у мене на каналови!
Рекомендуву:
⭐️Казочкы по-русиснькы: • Казкы Верховины
⭐️Мало за нашу фонетику: • Carpatho-Rusyn phoneti...
⭐️Діалоґы из інтереснōв чилядьōв Ужгорода: • #казкуєме
Кидь ся хочете дашто зазвідати, вадь розказати, та пишіт туй у коментарьох, авадь контактуйте ня туй:
If you'd like to ask anything or share your own story then feel free to leave a comment or contact me on social media:
- / michaelkoosha
- / myhalkushnytskyi
Можете ми веричи пару кōпійок на кавиль туй: 5375 4141 1166 0253
Мигалю, а де Вы типир,у Ужгородi? Перебачте,ош звiдаю, айбо дужебым хотiлам передати бы Вам пiцiцько на кавиль.Я самам не годна бо живу уже 35году у Латвii.,айбо моя сестра, годнабы ся з Вами Звязати,тай передати уд ня Вам, в благодарнiсть. Она живе у Хустi, айбо майже кожнiвыходнi бывае у Ужгородi.Ану кажiт,чигоднi бысьме так учинити? Дякуу.
Як тото хосенно, цімборе! Всотуйте та капчайте тото си до глибин оперативної пам'яти!!! Бо туй ключикьі до вшиткьіх мов Європи: србув, хрватско, словенскої, словацклї, блгарскої....
Interesting video, cool to see you getting back to these types of talks.
Thanks a lot! It is actually the hardest type of video to make so far
I appreciate your hard work in putting together these videos. Please keep them up as best as you can.
Thank you so much! I hope that English subtitles were a help as well :)
@@myhal-k They were a huge help.
дякую, дуже цікаво! :)
🇭🇷
Хорватська мова :)
Ja sam/Mi smo/Ti si/Vi ste/On, ona, ono je/Oni, one, ona su
Prošlog ljeta bio sam u Dalmacii. :)
Клас!!!
Очень любопытный записъ Мигале, молодецъ)
Красно дякуву :)
Мигальку,,дякуу,так звали мого стрия нянькового брата з Териблi.привiт з евросоюза.
Доброго времени суток!
Никогда не слышал как звучит Карпато-русинский язык, для меня это открытие, я думал что это почти украинский язык с некоторым оттенком русского языка.
Очень интересно!
С меня подписка!
Слушаю с удовольствием:).
@Dimitrij Fedorov
Я думаю, что Вы ,собственно, правы, разделяю Ваше мнение.
Copula :) Я давно чекав відео на цю тему. Дякую.
А я давно хотів його зробити, але ніяк не вистачало зібраності
я фурт тото писав тай пишу окреме. Не позирав им на другі бисіды. Просто ми ся сяк виділо май логічно тай май удатно.
В українській нелітературній теж іноді передпозиція вживається. Я си народив. В основному, в Прикарпатті чув від старших людей та мешканців чи вихідців із сіл.
Так, звісно, але літературна форма мови взагалі виключає можливість такої побудови речення. Препозиція частки "ся" (себе) зустрічається в живій мові людей де-не-де, але в школі про такі особливості не розповідають, тому їхня смерть - питання часу.
@@myhal-k хтозна) Етери та проєкти теж, наче, вимерли. А іще передпозиція у деяких колядках та вінчуваннях збереглася (Христос ся рождає), тож маємо надію, що десь воно збережеться, бо конструкція цікава, і додає певного різномаїття.
@@dmytroduplyka8875 для того треба переформатувати систему освіти, яка на сьогодні не так сильно відрізняється методологією від тієї радянської.
Думаву, треба писати окреме, бо тото різні слова.
Я ид сьому далеко ни нараз прийшōв, кидь чесно, айбо лиш того ож ни думав над тым скорше, ни пробовав домак писати по-нашōму
безударные клитики писать слитно или раздельно, это дело вкуса. если их место синтаксис фиксирует, обычно выбирают слитное написание. если клитика свободно "гуляет" среди слов фразы, то обычно и в написании она окрема.
The ‘phonological word’ things you’re thinking of-the reduced forms of the words that are attached to them are called ‘clitics’, which are phonologically attached but they can be detached, basically. We something similar in English
Ex.: ‘That’s cool’. ‘I’d’ve gone to the market, but it was busy’
Not quite that, but yes. Phonological word is when those clitics are attached to the other word that has a stress on it.
výborné video 😎 ako Slovák, ktorý vie niečo po Rusky, som prekvapený ako veľa rozumiem, najmä keď navyše vysvetlíš aj gramatiku 😇 Zaujímalo by ma, či slovenskí Rusnáci tiež vravia mestu "vároš" 🤔 zistím, dám vedieť 😁
Tady mame jen "varoš" anebo "hórod", a předporladam že rusnaci na Slovensku to maju stejně
"Но тадь пак шофер ись, нє?!" - це геніально, я вважаю! :) Мигалю, а ви могли би перекласти оце з "Гаррі Поттера":
'HAVE YOU GONE MAD?' Ron bellowed. 'ARE YOU A WITCH OR NOT?'
'Have you gone mad' бы было штōсь ги "Ачий ись издурїв?!" авадь ""Домак ись издурїв?!"
'ARE YOU A WITCH OR NOT?' -- "Тадь босорканя'сь ци ньит?!"
Ааа, це ж англійська, треба було мені дати більше контексту! Це буде, напевно, "Ачий ись издурїла?!", бо питання було адресоване панянці Герміоні Ґрейнджер :)
Дякую!
@@andriibondar4029 айно, справно, у нас ниє аж такых ґендерно-неутралных форм
Спасибо за видео! варош = путишествие? упившый = выпившый\пьяный? сут = не знаю
Варош - город, упившый - верно, пьяный.
"сут" - форма глагола "быть" в третьем лице множественного числа. Типа "они есть" - "они сут"
Там английские субтитры есть, если что :)
@@myhal-k спасибо!
Як ти англійські субтитри робиш?
@@myhal-k Вже спромігся сам, дякую
@@Istoria-Movy парада)
@@myhal-k Порядок! :) Тепер буду робити субтитри під усі свої відео. Дякую за чудову ідею, яку ти мені подав.
Цікаво, що форми третьої особи не використовуються для побудови минулого часу. Не здогадався б. :)
Але вони використовуються у тій таки сербо-хорватській мові, наприклад:
(On/ona) Nikada nije bio/bila u Zagrebu.
(Oni) Nikada nisu bili u Njemačkoj.
Займенники тут, як бачите, необов'язкові, радше навіть непотрібні :)
Подібно до чесько-словацьких конструкцій. Займенник необов'язковий і часто не вживається, дієслово/ґлаґол же є обов' язковим. У чехів форма jsi другої особи однини часто в побуті скорочується до s яке приліплюється до передущого слова. Наприклад Co jsi udělal? - Udělals to? Або з частичкою se, si утворює форми ses, sis. Тож замість Kdy jsi se narodil? буде Kdy ses narodil?
Так, енклітики приліплюються до попереднього слова, плюс-мінус той самий процес
А в украинском или белорусском сохранились в употреблении эти формы глагола быть?
Много где на Галичине и в некоторых других областях в сёлах подобные конструкции сохранялись. Более того, буквально вчера мне кто-то присылал ссылку на чей-то блог, где буквально одна такая форма проскочила. Но в литературном варианте украинского этого впринципе нету.
В белорусском, как в украинском не сохранились данные формы, но когда-то были.
@@user-wi9zu6mn7y в некоторых диалектах украинского сохранились, но литературный язык напрочь лишён этого типа склонения. Т.е. в школах, к примеру, детям совсем не рассказывают, что такое существует (существовало).
@@myhal-k литературный украинский язык базируется на южно-восточном наречии в котором глагол "быть" склоняется только в одной форме "є" во всех местоимениях.
Мигалю, я вам гонна уповісти єнно правило правопису из італьяньської бисіды. Правило каже, ош пишеся так авать иншак лим завто, ош ТАК МАЙ ЛІПШЕ ЗВУЧИТЬ. Но, а типирь рішайте як учити чилядь. Як на мене, та завто што сьме утратили наш правопис, маєме просто не боятися, не ганьбитися писати по нашому. Час тай практика уробить свої правила. А головноє - оби сьме ся розуміли.
Привіт.Мені дуже подобаються твої відео. Я люблю вивчати мови .
Якщо є час і бажання, можемо зробити інтерв'ю з тобою і викласти на моєму каналі. Я розказує про Україну англійською мовою, беру вуличні інтерв'ю на різні дискусійні теми.
Про мови я ще не робив відео, тому мені цікаво зробити відео на іншу тему.
Интересная наркомания на рисунках. Ёлка-ракета.
Спасибо, там в интсаграме у меня побольше будет такого
Правду говорил Мончаловский про наш язык, что он русский!
руский разный www.ruskeslovo.com/%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B5-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE/
@Dimitrij Fedorov , въ, русскія горы .
В женском и среднем роде множественного числа прилагательных употреблялись окончания -ыя, -ія: русскія пѣсни, новыя кресла. Окончания -ые, -іе употреблялись со словами мужского рода: новые столы, хорошіе дома. Для обозначения совокупностей, в которых участвовали существительные мужского рода, употреблялось окончание -ые, -ie: новые журналы, книги и изданія.
@Dimitrij Fedorov можете скинуть этот букварь, пожалуйста.
@@Vithimerius но тогда почему галичане хорошо понимали его а украинские газеты читала малая группа людей.