За жӯнські фамілії
Вставка
- Опубліковано 9 лют 2025
- Історично ся так изклало, ож у словянськых языках фімілія жоны дӯстає придаточный суфікс, но не усягды тото фунґує єднако. У сьому відеови руняєме як тото помежи чеськов тай русинськов.
Контактуйте ня туй: linktr.ee/myhal
Contact me here: linktr.ee/myhal
"anja" suffix has survived to this day, but only with my grandparents generation. My grandmother used it exclusively to refer to any married women in our town. My and my parents generation use it sporadically.
"аня" суфікс пережьів у ґенераціі моїх прародичів. Моя бабка так ексклузівно називала вшиткьі женьі у нашім місті. Мьі і ґенераціа нашьіx родичів то хоснуєме зрїдка.
Дякую за відео, дуже цікаво дізнатись про народи України . І дякую за вашуу працю
@@СракакобылаКазак звичайно
Які народи? В Україні лише два народи: український та кримськотатарський. Всі інші - то просто представники якихось народів, котрі живуть і поза Україною. Що стосується русинів - то це давня самоназва українців, поширена ще у Галичині у середині 20-го століття. Але зважаючи, що є кільканадцять фріків, котрі хочуть бути унікальними, і називаються себе давньою самоназвою українців, то хай будуть, якщо не шкодять...
@@yuwolfuswithout-any-bosssh2420 це саме той випадок, але цей фрік небезпеки не представляє, я іноді дивлюся його відео і як то кажуть що би дитя не робило - лиш би не плакало.
@@yuwolfuswithout-any-bosssh2420 вітам вас в 21 сторочі, де Русины жыють як самостатный народ од Українців в даколькых европскых країнах (Словакія, Польща, Мадярско, Чесько, Румуньско - вшытко країны ЕУ, до котрой ся Україна так вельмо хоче тыж достати ;)), США, Канаді і іщік велё іншых!
Але розумім, же про вас сьме лем "фрікы" - так як были і Українці фрікы, сепаратисты і "малоросіяны" про Росіянів ;).
Меджііншым, мы сьме жыли асі так 1000 років в Мадярскім кралёвстві, таже сьме ся розвівали абсолютно інакше як вашы там Галичане і другы Українці, котры были або под Польщов або под Росіёв...
Парадноє відїо, пишеме довгі коментарі бы май сильно рекомендувало ся відїо🔥
Видел тебя в Ужгороде в 2023 в мае возле Альмы - файного тобі здоровлячка фрайир))))
Дуже дякуву за йсе відїо
Файно, не знав такого. В нас трохи інакша система. По шлюбі чоловік залишає своє прізвище без змін, а дружина ставить прізвище чоловіка перед своїм.
До прикладу, якщо чоловік Van der Veen, a дружина Emersma, то по шлюбі він залишиться Van der Veen, діти будуть Van der Veen, а дружина буде Van der Veen - Emersma.
Після розлучення, якщо до того дійде, вона може повернути собі прізвище яке мала до одруження, або залишити все як є. Тому після кількох шлюбів можна собі назбирати дуже довге прізвище.
В королівській родині та у інших аристократів все трохи складніше, бо там ще титули якимось чином переносяться, але я вже такі подробиці не знаю.
Вітання з Нідерландів!
Огогогогого клаааас 🔥🔥🔥🔥 як інтересно! Файно дякуву
Красно дякую)
О, як чудово! Прізвище говорить про те, що жінка - то жінка (жіноча стать), а не "чиясь власність". Мені сподобалось.
Та ні, оцей суфікс якраз вказує на приналежність жінки чоловіку, та взагалі традиція зміни прізвища жінкою на це вказує
@@masia6255, так, я розумію. Але для мене прозвучало гарно (ну, оскільки незвично).
No not here in the the US. My married surname is Majewski. People pronounce it the way it is spelled. In the almost 56 years I have had it rarely have I heard "Mai yes ki". Only 2 times have someone addressed as "Mai yes ka" the female pronunciation. Vokalchik was my Grandfather's name before changed it to be more American.
Розкажіть про таке явище, як дітину на улици кликали по фамілії матери. Сусідам я бов Лапко, хоть прізвище маю няньково - Лижечко, сусід бов Бабиць, хоть прізвище Ференц. Ісе било одиничне явище, чи є якась система? Дякуу.
Тяжкоє ся звідаєте, не знаву ци направду є сяка система. Мене тоже часто кликали ож "Гримотчин", хоть ся пишу Лыжечко.
Здоров, хотівимся позвідати стосовно русинської. У нас, залежно од района, каждий має свій діалект. Шо іспользувати як стандарт? Є дись кодифікована русинська?
В Украйинї кодифікованої русинської раз ниє, хоть дакӯлко варіантӯв стандартизації ся вже предлагали. В другых державах, Словакія, Польща, Мадярщина, Сербія - вже мавут кодифіковані варіанты.
Може и у нас ся скоро рїшит.
На рахунок Радь, Гримот то особисто я якось ніколи не чув, щоб додавали -ка. Скоріше Гримотаня, Раданя.
-чка зустрічав, коли чоловіче прізвище закінчується на -к: Новачка, Козачка, Різачка і т. д. Також вживаним є закінчення -уля, коли чоловіче прізвище на -ко: типу Головко - Головкуля, Лижечечко - Лижечкуля.
Но, чув им и такі варіанты суфіксӯв, направду. А выдкі сьте? Де сяк кажут?
@@myhal-k В Ужанській долині
У нас - Радька. И вто Іршава.
Мій чоловік має фамілію Кость а я Костюля. А кіть ми хочуть казати май ніжно, то кажуть Костюлька.
На Словеньску тотен суфікс -ова лем якбы офіціалный, але люде, главнї в селах можуть тыж гварити -ie (Hraško - Hraškovie, і кідь думам, же тотен суфікс ся може хосновати и як мужскый), -eje (Bosorák - Bosorkeje), -ka (Oršul - Oršulka), -ských (Laskár - Laskarských) ітд :)
Перепрошую що не за темою, але як привітати по-русинськи з днем народження? Дякую🙂
Тобто була в українців?
Дружину Кайдаша звуть Кайдашиха, а його доньку - Кайдашенчиха.
В селах це все використовують і розуміють тонкощі.
А руно далшым речіньом кажу "подаґде удмерло, подаґде нє")
@@myhal-kта яка хуй разниця што сь там повів, главноє што чилядник почув, за йсе одповідаш, ньи
Цьому треба покласти край.
Парадноє відїо, пишеме довгі коментарі бы май сильно рекомендувало ся відїо
Пoдаколи и за дüвóчóу фамілійóу кажуть,тать пак тота,Юльча Байланя
Чув ім прийшляцькоє фамілійноє імня "Гудима". По податкам сайта рідні.орґ тота фамелія ся встрічять тепирь у Перечинському, Ужгородському і Мукачовському районах.
Як думаш, як ото правило буде фунґовати із атым імньом? -аня? Гудиманя?
То буде Гудимканя
@@dDJEIS0N ага, но годно быти... До того, як ім написав основный комент атої галузы та нияк не муг ім придумати, же як буде атото фамілійноє імня звучати на жунський лад. Были варіанты за "гудимиха", "гудимка" айбо то всьо блуд...
А тепирь, коли-м написав основный комент та здогадав ім ся, же годно быти "гудиманя". Тай і ты файный і, легко, робочый варіант дав -- "гудимканя"
Кажуть! Петренканя, Піштаня, Ороска, Гомонайка. З угорськими прізвищами теж зазвичай легко утворюється.
Похоже на литовские женские фамилии, только они на -ене заканчиваются, а не -аня. Нет ли тут дальнего родства?😆
В українській мові було дуже подібно. Тобто два способи творення жіночих прізвищ. Як розумію, на заході було, як у чехів, а на Наддніпрянщині подібно до вашого русинського способу. Якщо чоловік Павленко, то жінка - Павленчиха, чоловік - Шевчук, а жінка - Шевчучка. Так серед старших людей ще кажуть, але в офіційну норму таке не взяли.
На Франківщині так теж говорять .
У мої мамы є цімборашка Аня Марґітаня. Усі юв сяк кажуть, хоть ся пише мало иншак.
Ож пише ся Марґіта, ци домак инчак?
Айно. Як иншак?
@@marianna7589 нє, я за тото, ож може ся пише даяк гет инак (Попович, Мегела, вадь шо), а кажут на ниї Марґітаня спозад дачого другого :)
Иппен сяк
Цікаво) а жіночі "дівочі" як? Бо я за тотком - Мірошніченко. А як би русинською було б?
Лыжечко - Лыжечкова (дївка/донька) - сяк бы было.
@@myhal-k ясно, дякую)
Підкажіть, будь ласка, чи є відео з поясненням вимови літер і, ї, и,ы ж їхньою відміною від української мови.?
Є, доста староє, но мало бы быти актуальноє: ua-cam.com/video/Z2q4X6SoW3I/v-deo.html
‹и› - ідентично; ‹ы› - схоже на болгарське ‹ъ›, по факту це звук [о], при вимовленні котрого губи не округлюються. У МФА це буде [ɤ]; ‹і› та ‹ї› тут вже від орфографії конкретної особи залежить - у багатьох тут також ідентично з українською мовою: ‹і› це [і], ‹ї› це просто [йі], тільки з тією різницею, що в деяких словах ‹і› не пом'якшує передуючу приголосну - на писмі це, у цьому випадку, не позначається. А от є друга система, котра від української відрізняється, і її якраз Мигаль дотримується. Тут вже ‹ї› це не тільки [йі], але ще й просто [і] після м'ягкого приголосного: дїд, хлїб, тїло, цїна. У цей ж час ‹і› пишеться там, де приголосний залишається твердий - бічи, міняти, повісти (губні приголосні завжди тверді), ціґарета, тітул, партія, альпінішта (запозичення), твирді, молоді, помыті (плурал номінатив прикметників з твердою основою, бо при тому "синї, домашнї"). Виходить так, шо перша система простіша, але там можливі неоднозначності, коли в другій неоднозначностей нема, але треба трохи посушити голову коли пишеш те чи інше слово :)
Вам треба якось кодифікувати свою мову, створити літературну норму, і довести що це інша мова а не діалект. Якщо літературна норма буде відрізнятися від української більше ніж 5 відсотків то це інша мова. Хочеться вірити що це реально інша мова.