Кушниця: забытый слōвник #2
Вставка
- Опубліковано 30 січ 2021
- Забытый словник.
У сьōму відеови розказуву за даяку специфічну лексику, яку'м сохтовав казати щи дїтваком, айбо пак ся тото стратило из роками, но нагадав им ся зась.
Ба ци люблят ся вам сисї відеа? Кидь айно, можете ня пуддержати на патреонови, авадь шмарити исе відео цімборам! Дякуву!
Do you enjoy my videos? If so, you can support me on Patreon, or share this video with your friends! Thank you!
/ mi_koosh
Кидь ся хочете дашто зазвідати, вадь розказати, та пишіт туй у коментарьох, авадь контактуйте ня туй:
If you'd like to ask anything or share your own story then feel free to leave a comment or contact me on social media:
- / michaelkoosha
- / myhalkushnytskyi
Дуже файно та цікаво, хоча я навіть не розумію нащо я це дивлюся та лайк сам собою ставиться
Гамішный ще у нас значит гі "доста хытрый"
Усі упозналам і так кажут бо я із Кушниці
Гамішный, мало не точно. Гамішный ся каже не лиш за дїтвака. Ото лукавый, лицемірьный чилядник.
Туй треба рōзуміти, ож я розказуву за тото, у якых контекстох ся хōснувут сисї слова у Кушници (авадь хосновали), бо лиш такоє'м застав.
Кроме споменутых значинь, іщи мош уповісти ош гамішный ото наремный, ватт самоувіреный у негативному плані. Залежить уд контекстах.
Спасибо тебе за эту крутую рубрику!
а гмуритися тото буде выраз лиця например / загмурився тото выраз лиця зажуриного чолов1ка/
У нас кажут дрябаве
Бути може, що значення трошка інше і форма інша, але у нас на Житомирщині використовують: гать, голота, гічка, хмуритись/жмуритись, дівирь
У нас дома ГИЧКА це верхівка зав'язаного мішка, ГЛОта (наголос на перший склад), це похмура погода, коли йде дрібний дощ, восени наприклад. Дівирь має таке ж значення.
Ушиткоє было окрем дрябы.
Я лем єнно слово ни знаву.
Доброго здоровлічка:)
6 із 10ти ся ще хоснуют якось(тячув.р-н)
Перечинський район:
1) Гамішний.
2) Таке слово не знаю, у нас кажуть "пагльовати".
3) Гать; "угатити(ся) означає вдарити(ся).
4) Гентеш.
5) Глипнути.
6) Не знаю таке.
7) Хмуритися.
8) Дуже часто кажуть "гича" (у множині), у однині рідко говорять.
9) Не знаю.
10) Не знаю.
Гать - деревянный настил из веток или стволов деревтев на болотистой, подтопляемой дороге
супер-формат
не знал ничего, кроме гычки:)
но, когда стал объяснять, я вспомнил все:)
Дуже цікаво ніколи не знав що є такі слова.
у нас на Чернігівщині під білоруським кордоном відповідник "гатковати" - "сочИти" (як у білоруській), але сочити можна за кимось/чимось, типу "уважно слідкувати", але за водою, щоб не википіла, не сочать. Гентеш - це у нас колій. Глипнути - кажуть "зирнути", "глянути". Гичка - це у нас для картоплі слово чи для бур''янів, чи для моркви. Для кукурудзи - кийошник, києшиннє, кукурузиннє (а кукурудза - кікІ).
"кікі" дуже мило, звучит гикой даяка така дїточа двоскладова лексіка
Кроме последнего ничего не знала
Гатитися по тузу😂
Не зовсім порозумів им што хочете уповісти)
Глипнути і гичка по сей день кажуть тут де я родився)
А вто де?
@@myhal-k м. Калуш
@@myhal-k Скажу більше, глипнути напевно навіть вважається молодіжним словом)
Тернопільська область, південь : глота, глипнути
Гычка у нас у Міжгірському районови, а май у селі Річка ото є популярноє прізвище. Айбо у того слова є якоєсь значення треба звідати у старших людий бо сам не знаю..
За дрябу і дівирь не знав. С Пасіка
Гадковати-думати
None ........ but I like hamishnyi for my grandchildren
Знаю з книжок "глипнути". "Гать" звучить знайомо, але у цього слова може бути кілька значень. "Гичку" чула - "червоненький бурячок, зелененька гичка" 😀 І думаю, що дївирь якось пов'язаний із російським "деверь". Зараз побачимо, чи не помиляюся я)
"Гмурити ся" не знала, але вгадала)
Ну, і дїверь у нас означає те саме, що й у вас.
Гентеша не чула'м, тать якось кажуть на нього, айбо и не памнятаву, обым чула даґде. Гамішный чилянник, авать жона, ото май тоті, што суяту на пустому чинять. Гаткувуть за молоком, кой ся варить, обы не утікло. А дівирь ото не шовґор? Но, а дряба ото єнно што 'м ниґда не чула.
Дівирь - брат мого мужа (кобы'м быв жōнōв)
А шōвґор - муж мōї сестры.
Напишіт ми, будьте дōбрї, кидь ся нагадаєте як инчако на гентеша казали, бо я ни тямлю другого слова
@@myhal-k , мушу ся позвідати и я🤣🤣🤣
@@myhal-k гентеш=різник худобы.
@@marianna7589, "мийсарош" іще кажут на гентеша.
Глота-очиридь
Spoznal jem slova hamišnyj, hať, henteš taj chmuritysja. Henteš jem spoznal plano, bo to značiť dašto inše jak jem dumal :)
Кажуть у нас: гамішный, гать, гентеш, глипнути, глота, хмурити ся, гичка. А місто гатковати кажуть мерковати. Щи з дївирьом не знаву, бо кидь добрї поняла'м хто то є, та у нас на нього кажуть шōвґор.
д1вирь тото брат чолов1ка а шогор тото чоловик систры а систра жоны буде шовгорина ажона брата буде нив1стка
Мирьковати? Мирьковати буде - гаДковати (бо гадка = думка), а гаТковати - слїдити за дачим
Дївирь - брат мого чōлōвіка, кидь я жона. А шōвґор - чōлōвік мōї сестры.
@@myhal-k ньи, то не українськой "міркувати", то ги ты казав: гаткуй (меркуй) бы вода не вукіпіла; так туто хоснуєме
Говорять гать, глипнути, г(ж)муритися, а гычка то остаток яблука, дряба рідко кажуть(дряблий тобто вже негодний,слабкий).
мені ся видить, ош 'гАмішний' - то скорше 'несупокуйний', напр. 'гАмішна жона' - жона, котра не дає спокою чоловікови.
На гать в Ілници скорше вповідять майжек 'бовч', котрий але треба сперву 'загатити' :)
Но, бізӯвно ож "гамішный" має доста варіантивноє значіня, тото щи ай "злый", "не чесный", має широкый май діапазон)
"Гать" и в русском языке есть, устаревшее, но есть.
Гать, глипнути, а гичка.
Гмурити сє так і думов.
Али гичка в нас то єнше. То, наприклад, коса в кукурудзда.
Самоє тото вōлōсїчко што из струка росте?
@@myhal-k Но-но. Али так і на косу кажут.
Поставив на паузу.Гать,-загатити греблю.Глипнути,-побачити щось несподівано.Гичка,-листя буряка.Дівирь,-схоже на двері,але можливо чийсь родич.Все це лише здогадки.У нас з цього нічого не кажуть. Дніпро.У Запоріжській області чув у селян слово гичка
Гать, тай глипнути угадали сьте справно)
Упознав им 6, но може завто, ош мм не з Кушниці, тай дакотрі слова ся переставить хосновати.
Айно, запримітив им ож старші май люди щи гōвōрят многым май єднако помежи сōбōв, а молодеж уже домак инак, бо у сьōму селови выдыйдут исї слова, а у другōму - другі, та спозад того вызират гибы рōздїл у бисїдї дуже великый.
Я вже десь на протязі року стараюся май осознано говорити по закарпатськи (не думаю, ош то прям русинська, на чому говорю) і пробую собі часто дашо об'ясняти. Но є моменти, які я до типир не розумію, може ти будеш ліпше знати.
1. Може у вас так не кажуть, но у нас в деяких словах, які не є дієсловами появляєся -ся. Наприклад "вонка теплося / вонка ся тепло", "вночі ся не видко", ... Чому оно так?
2.Звідки з'явився префікс -ка (-ки) в словах, які указують на місце - долівка, горівка, вонка, унука, андека (а ще чомусь у слові типирка)?
За сисї формы "видко ся", "темно ся", "змирькат ся" уже ся пуднимала тема, лиш ни найшли сьме нич. Знаєме лиш ож є катеґōрія діалектӯв у нас де там ни кажут "ся", а у другых - кажут.
А за суфіксальну частку "-кы"/"-ка" (вон, вонка) - тоже ни ясно чого иппен сяк. У чиськӯв бисїдї є так само, треба побзерати што чехы за тото писали.
@@myhal-k Дякуву красно!
В Іршаві говорять тенгериця а не кендериця. А ще такв слоаа як : фірганок- занавіска, балта (фийса)- сокира, феделка- кришка на кастрюлю(горниць). А лемаками називали жителів іршавщини та мукачівщини, бо говоримо лем місто лише.😊
Лемакы тай лишакы - тото дуже аморфні прозывкы, які насправдї нич ни значат. Ни віруву ож чилядник буде гет другым лишек спозад того, ож дись там пораз каже инакоє слово.
Є задōкументовано ож слово "лем" має експансію из запада. У кӯнци 19. стороча у селах пуд Мукачевом щи казали "лиш", нитко там ни казав "лем". А типирь исе слово ся протягнуло аж до сиридины Боржавы тай потихы чимчикує идгōрї. Айбо исе лиш єдно слово, сякых унікалных лексічных єдноток є много, кажда из них ся мінят окреме, низависло выд другых.
@@myhal-k вибачте, але коли там новий відос?) 🙃
Вгатытыся можна в каландер, дуже сылно вдарытыся в бетонову загородку на асфалтований дороз! Зробыты аварию
У Ракошині слово гамішний означає гордий, гоноровий, високої думки про себе
Ориґінално по-мадярськы hámis означало якраз дашто такоє, айбо ай просто "злый/нечесный" тоже, туй плуралізм значінь быв щи до момента запозычіня видав
вусям
Гамiшный - наглый
У нас Гчка вто листя буряка
А як тогды кажете на тото што ся убстало из струка киндирицї як уже посучете гет зерно из нього?
Глипнути-подивити
как с Вами связаться можно?
У інформації за канал пише де ня мож найти тай написати ми
Цікаві слова )
Нигда м не чув би в Іршаві на мобілку казали "гичка"
Бо я не из Иршавы, а из Кушницї
Тай не "гичка", ай "гычка"
Зробіть відповідник рідкісних слів, як вони звучат в сусідних країнах.
ищи е такый ан1гдот бавит карты медведик вовчик тай лисичка а медведик каже а тко буде гам1шльовати та д8стане по хытр8в рыж8в морд1
9
Приветствую!
Всё равно не понял по поводу слова гадкова́тый?? Русский эквивалент??
Это два разных слова:
- гаТковати - следить за чем-то внимательно
- гаДковати - размышлять
Интересно :).
Всего одна буква - 'Т' или 'Д' , а смысл совсем другой. Надо же как:).
@@myhal-k по українськи слово "гадати" - размышлять
Гамишний значить корисний
Не пōрōзумів им вас. Корисный? Кōму?
Глипнути чув в значенні як кліпнути, і щось воно мені дуже нагадує англ glimpse
Звучит може похоже, айбо скорше всього так просто совпало, не думаву ож сесї слова межи собов закапчані
м1рковати на пример выраз / я м1рковав ош ты тото так изробиш/тото типа осмыслити
Як буде дякуву???
Кажеме "дякуву", лиш на слух там тота "в" выпадує гет, та чути скорше ги [дяку-у]
6 слів
гамішный < Hungarian _hamis_ 'false'
гать ~ a cognate of old Slovak and Southern Slavic _gat_
(> Hungarian _gát_ 'dam')
гентеш < Hungarian _hentes_ 'butcher'
глота ?< German _Glied_ 'member' (> e.g. Hungarian gléda, archaic for line/row of soldiers/people)
Don't know about глота, but sounds plausible
хмуритися мало ни тото тото што ты зробив тото буде жмуритися а хмуритися тото выраз лиця нидовольности например / штосься вже нахмурив што ти вже нитицик /
у нас "киндериця" не казали.. казали "мелай"
Сяк тоже кажут)
Даже знаву ож сут даякі села, де кажут "киндириця" на саму ростлину, а вже на пōлущині зирнята кажут "мелай"
Интересно. Слово дївирь и в русском есть - деверь.
Є такоє, айно
чомусь зникли укр титри, натомість англ? недобре то...
Гать по русски - заболоченное место, берег реки например. В русском это ещё более забытое слово. Гмурити ся, ну только хмуриться, но это не совсем соответствует. Дивирь - деверь ну и всё, остальное только с объяснениями понятно.
Гамішний вто обманщик котрий гамішлує обдурює
Та то ясно, но в сьōму відеови я пробовав розказати за тото, якый конкретно контекст исї слова мали у Кушници :)
Но доста весело никати як люди пишут ми в коментарьох ож "исе мало ни так", хōть я прекрасно знаву ож у другых відиках слова будут мати піціцько другоє значіня.
мигалю дудувим типиркить што такое гам1шный тать тото барига унас тото давно слово а украина лише типир начала использовати благодаря саакашв1л1 дореч1 ув1н тв8й тьоска тоже мигаль