Танець недоумка, Ілларіон Павлюк (ВСЛ, 2019) | наукова фантастика, сучукрліт | Огляд
Вставка
- Опубліковано 3 гру 2024
- Ступив таки на хиткий ґрунт сучасної української фантастики і на диво був приємно вражений. Як мінімум писати динамічні сюжети та працювати з деталями у Ілларіона виходить цілком не зле.
Якщо коротко, Танець недоумка це суміш психологічного трилера та наукової фантастики. Досить непогане поєднання і добре відпрацьоване автором. Сподіваюсь будуть і ще.
У відео я практично не торкаюсь біографії Ілларіона Павлюка, та ви її можете легко знайти у вікі, або ж послухати його інтерв'ю, наприклад Громадському радіо: hromadske.radi...
Загалом роман сподобався, можу сміливо радити. ;)
#ТанецьНедоумка #ІлларіонПавлюк #науковафантастика #сучукрліт #Книжкаріум #буктюб_українською
Тільки що дочитав цей твір і тут в рекомендаціях ютубу вискакує це відео ) Може тому що гуглив позамажне гальмування... Певно під цим ніком ти мене і не знаєш, але ж, думаю, пам'ятаєш як мінімум як брата Катода ) Лайк вже поставив, зараз ще подивлюся, звірю свої відчуття...
Подивився, і з дечим не згоден, коли в тебе є діти, то не знаю, як для кого, а для мене це найважливіше, будь я хоч тричі військовим, чи вченим, чи і те і інше разом взяте, для мене все-одно на першому місці діти і сім'я, потім вже все інше, тому ця сторона головного героя для мене цілком зрозуміла, логічна і близька... Що до екшену в книзі, то дійсно книга захоплює і несе вперед по подіям практично не даючи занудьгувати. Хоча іноді і закрадались сумніви, щодо логічності вчинків деяких персонажів...
Привіт Катоде! Радий тебе бачити тут на каналі) Так, мені теж пріоритетність на дітей зрозуміла, але все ж служба є служба. Зрештою, мені обидві точки зору виглядають виправданими під певним кутом, тому все робе як є) Ну і щодо логічності деяких вчинків безперечно. Але, думаю, ми просто трохи розбалувані і надто вибагливі 😂
Чудова книжка. Не відірватись.
Дякую за цікавий і відвертий відгук!
Щойно буквально проковтнув цю книжку і переглянув ще раз ваш відгук. Погоджуюся, книжка просто мега динамічна, сюжет тримає інтригу до останніх сторінок.
А от з головним героєм дійсно якась нестиковка. У мене було нав'язливе відчуття, що він якийсь ніби випадковий на цьому "святі" горору і фантастики.
От так, власне, вона дуже динамічна і на цьому непогано витягує)
Я не дуже надаю перевагу фантастиці, але ця книга мені сподобалася. Подобається мова автора :) і постійний двіж, як ви сказали :)
Це ж чудово!) Він, мені здається, якраз ідеальний для тих, хто рідко читає фантастику)
Дякуючи вашому відгуку прочитала. Кайф))) І у вас гарно виходить, продовжуйте)))
Тішусь)
Гарний огляд - переконливий)) Захотілось прочитати.
Дякую) Спробуйте при нагоді, думаю має сподобатись)
@@knyzhkarium Та, мабуть, візьмусь таки за "Війну за реальність" в першу чергу (не варто слухати всі відгуки підряд :)). Багато по цій темі вже прочитано, але відчуття безпорадності перед новою реальністю "постправди" не покидає. Може, судячи з вашого відугку, Д. Кулебі вдалося намітити якісь "тактики і стратегії" у цій війні, які би давали надію. До речі, чи бачили ви, або читали книгу Кена Уілбера "Трамп і епоха постправди" (вид-во Terra Incоgnita"), цікаво було би почути думку. Уілбер пропонує дуже нетиповий підхід до пояснення соціальних процесів і еволюції способів мислення. Якраз він, певною мірою, дає надію на можливість вирішення сучасних проблем постправди та популізму, однак сам підхід трохи виходить за межі вже звичного нам способу думання.
@@irynapukhta8886 Дмитро Кулеба справді дає певні практичні поради і загалом трохи заряджає оптимізмом. Не можу сказати, що за ним якась дуже міцна теорія, але точно багато практики, тому думаю варто принаймні спробувати.)
Про "Трамп і епоха постправди" чув, але в руках ще не тримав, однак планую прочитати і її, і "Вогонь і лють. Всередині білого дому Трампа". Трамп, звісно, дуже цікавий феномен, особливо в контексті нашої епохи популізму і стосунків України з США.
Дякую, що згадали цю книжку 🎩, звучить справді цікаво, матиму її на увазі на наступні покупки в книгарні.
повністю підтримую, мені взагалі цей головний герой зіпсував все враження від книги
Дякую за огляд!
Дякую, що заскочили)
Читали її?
@@knyzhkarium так, якраз завершила.
@@ulianaborysovska266 і як враження? Щось відгукнулось чи прохідна?
Дякую за рекомендацію, цікаво
Читати я не можу довго, а от слухати аудіокниги люблю, тому добре, що ця книга має голос. На даний момент я прослухав трохи більше половини і розповідаю коротко друзям на роботі... їм цікаво, я популяризую. (хочу ще більше аудіокниг українською!😉)
Мені там здалось дивним, що людство досягло ніби-то такого розвитку, що почало стрибати аж до сусідніх галактик!! , але все так же не навчилось лікувати рак і генетичні хвороби.. а в побуті там буденні речі, такі як тарілки, що б'ються, кава (погана на смак) і банальні штучні органи "на батарейках".
Так, виглядає як недопрацьована візія майбутнього) Хоча й таке зазвичай можна пробачити, якщо основна ідея потужна, але тут все ж не настільки.
Проте книга непогана, читати цікаво було)
Окремий респект за популяризацію 🤝
Читала книгу запоєм. Обирала між нею та ютубом - а потім виринала до реальності через 2,5 години і 120 прочитаних сторінок.
Перші 2 частини шалено сподобались, 3 - просіла (було нудно читати про небезпечні ситуації, про які герой згадує, коли він уже в безпечному місці), 4 наче як вирівняла ситуацію.
Але глобальні претензії:
- до зібраності героя (як ви і зазначили),
- до системи безпеки в таборі. Ну дійсно, вештається хто де хоче, і охороні наче абсолютно байдуже 😆
Так, з міркувань організації безпеки у них зовсім поганенько було. В цьому руслі трохи нагадало фільм Прометей, де члени екіпажу також вештаються де попало без скафандрів чи пхають руки до інопланетної фауни, за що очікувано розплачуються. Тут також, з такою подачею, варто було б робити похмурішу кінцівку, бо явно напрошувалось, ну але. 🙂
І ще досить цікавий момент був, про який не згадував у відео, щоб не спойлерити - те, як він вирішував проблеми у стосунках з дружиною (починаючи з Києва) і як вони зрештою вирішились. :) Цікава лінія, і показова теж.
Але читалась справді дуже швидко, з цим все класно.
@@knyzhkarium коли читала, деякі сцени на автоматі ілюструвала кадрами з "Прометея" та "Чужого: Заповіт"! І зустрічала відгуки, де про те саме казали. Гадаю, автор таки надихнувся)
Лінія з дружиною мене вразила вже своєю наявністю. Як на мене, не часто в фантастичних творах йдеться про кризу сімейних стосунків. Але згодна, що кінцівка в цій лінії якась обірвана. Я так і не зрозуміла, куди вона поділась і чому герою було вже пофіг на неї остаточно.
@@knyzhkarium а ще я на якусь мить подумала, що герой прийме свій новий стан і лишиться на планеті з дочкою як ненормальна, але любляча сім'я. Оце був би поворот.
А так ноланівський фінал і... "дзига крутиться"
@@irynaporkha чорний пилок, який робить з тебе накачаного зомбі, це прям недвозначна така алюзія не Прометей, навіть думав вставити пару відповідних кадрів у відео.) Та й їхнє ставлення до безпеки туди ж.😁 Не дивно, що багато хто відчув подібне.)
Щодо теми стосунків у фантастиці, справді, ця лінія зазвичай або не згадується, або явно не є ключовою, принаймні не в подібному драматичному сенсі. Хоча і тут, щиро кажучи, вона дуже специфічна. Ніби на ній акцент, але по суті герой сприймає свої стосунки з дружиною, як якусь прикру даність, навіть не намагаючись якось вирішити проблему. Тому нмд це виглядає більше як декорація, покликана виправдати його подальшу романтичну лінію з іншою жінкою (і яка вже є справді активним елементом сюжету). Звідти і та легкість, з якою він приймає нову дійсність, бо нарешті "доля" вирішила проблему за нього.)
Чорт, якщо б він так чи інакше лишився на планеті, це було б потужно, згоден)
@@knyzhkarium мені здалося, що там сім'я вже фактично розпадалася, але герої не казали (і не думали) про розлучення лише через любов до доньки. А далі у героя наче як почався повний ескапізм, ігнорування проблеми в стосунках, втеча в роботу, чесна спроба не вестися на колегу, хоча вся ситуація робила можливу зраду логічною. Такий розвиток сюжету мені нормально зайшов.
Наприкінці у мене теж виникло відчуття, що герой відчув полегшення, коли обставини все розрулили за нього. Теж +/-.
Але дивний для мене момент - коли він починає доглядати за дружиною, знаючи, що вона фактично загинула. Тут мені здалося, що книга раптом почала виправдовувати свою назву, хоча ніхто її не просив робити це саме так і саме в цей момент.
Згодна щодо головного герою
Особиста моя думка (буквально тільки що дочитала), наукова фантастика не моє,але було в якийсь період досить цікаво,забагато деталей,як на мене. Головний персонаж - просто учасник дій,він більше військовий,ніж біолог. По суті,не погано,однозначно. Але мені було досить важко читати. Проте,я думаю,що любителям цього жанру,зайде. І я рахую,що це не те щоб «наукова» більше просто «фантастика».
А що ще Вам приходилось читати з наукової фантастики?
Книжка дійсно хороша. Мені теж не вистачило біології у сюжеті. Чому головний герой не звертає уваги на інопланетну флору і фауну? Його дослідження та описи професійної діяльності дуже б збагатили роман. Але таке бачення автора і вдячна йому за чудовий твір.
Абсолютно согласен про ГГ, иногда прям напрягало что он только и думает про партнерш и его в жизни больше ничего особо не интересует, ну за исключением дочери.
Но в целом да, понравилось, книга на порядок умнее, сильнее, закрученей чем то что я обычно читаю.
В конце так и не понял грибница прорвалась на корабль или нет, я понимаю что это типа такой прием, что якобы не все так однозначно, который часто используется в фильмах/книгах, но как бэ вопрос остается, да и момент с Ирмой в конце: то она не обращает на ГГ внимания в романтическом плане, то под конец практически вешается на него, с чего вдруг такая перемена, либо мне так показалось, либо это может тоже как-то связано с грибницей, а может автор просто решил в конце не оставлять ГГ одного.
Так, кінцівка явно в стилі американських серіалів - з наживочкою на майбутнє) Щодо Ірми, як на мене виглядало, як досить пряма любовна лінія, де ГГ своїм героїзмом покорив серце холодної красуні :D але хтозна)
Погоджусь, книжка загалом цілком собі на рівні.
Так Гіль був нецікавій не Ірмі, а її химері.
Також книжка сподобалася, хоча місцями герой підбішував. Ви чітко вхопили його переживання, але забули сказати, що він ще про болячку постійно думав. Баби, дитина, болячка.
Так, справді)
Є де її послухати як аудіокнигу?
Хороше питання. Здається поки ні( Раптом зустріну в аудіоформаті - маякну тут.
Пишіть на абук, щоб озвучили.
На гуртом
Чи є аудіо формат?
Здається поки що немає.
Пишіть на абук, щоб озвучили.
Я б запропонувала, військовий-психолог, а не біолог, або навіть старший солдат штурмового підрозділу 😅
Як на мене психолог з нього теж так собі) А от старший солдат чи навіть якийсь командир нижчої чи середньої ланки - цілком міг би вписатись 😅
@@knyzhkarium о точно, що випадково прийшов за аспірином, а втюрився в симпатичний клон біологині 🥰🥰🥰🥰🥰
Вибачаюсь, я так чекала, що вони щось хоча б наприкінці «гаряченьке» замісять… але ніт, Ірма крепко тримає Гіля у френдзоні 🙄