Дякую вам за це відео! Це дуже важливе розуміння. Довгий час я заперечувала що я зла, поки не зрозуміла це. Захотілось аж пожаліти в першу чергу себе а потім всіх людей навколо себе ❤
Дякую,це про мене.... Мені не дала мама любові та ніжності,я сама себе не любила,була до себе жорстка.Народила донечку,все їй дала,а от ніжності та любові не дала,на жаль. Зараз вона доросла і реагує на мене з великою обідою,а я намагаюся хоча б якісь відносини мати,а вона віддалилася,кидається, хамить. Я давно займаюся психологією і вже давно навчилася любити себе,розібралася з собою,але донечка вже виросла і долюбити вже її мабуть запізно бо їй вже це не потрібно. Мені боляче дуже,дуже хотілося б повернутися в минуле,відставити всі свої справи,нелюбиму але потрібну роботу,невлаштоване особисте життя,погані,несправедливі відносини з мамою- а просто любити донечку,капризну яка вона є,більше бути з нею,не перевиховати, насолоджуватися нашими відносинами,дати їй міцну опору своєї любові. Але час невблаганно давно пройшов. Моя донечка ходить та радиться з психологом бо їй теж болять наші відносини,а я намагаюся не чіпати її лишній раз,не втручатися в її життя. Намагалася все пояснити,чому я була жорсткою мамою,але вона нічого й слухати не хоче,особливо коли згадую про свою маму,а її бабусю,вона вже померла. Мама мою доньку прийняла та любила,хоча говорила,що незаконну любити не буде бо я народила не будучи в шлюбі,а мене терпіти,моя мама,- не могла бо я була" паповина доця"... Допомагати з донькою вона не хотіла,а от налаштовувати її проти мене та грати роль дуже нещасної ,хитродоброї бабусі це в неї добре виходило і тепер бабуся для неї просто свята.Я ввесь час обіжалася та все доказувала мамі,чекала на її любов,а батька викреслила з дорослого життя бо він любив мене тільки маленькою,а потім пішов з сім'ї,повернувся вже чужим дядьком і я на нього теж ображалася. Довго не пробачала батька,він помер і я змогла прийняти його таким яким він був;потім померла мама,не було з ким сваритися та доказувати,стало більше енергії і я її теж прийняла такою якою вона була і теж стало легше. Я довго над цим працювала,батьки такі ж люди,виросли у своїх умовах,не змогли психологічно вирости,я їх просто абсолютно прийняла для себе і не витрачаю більше енергії на образи до них. А,ще вони мені сняться,що захищають та люблять мене. Ви вірно говорите,що потрібно признати,що в середині сидить звір,якого потрібно контролювати. Я зараз відчуваю вину,що перевиховувала доньку,була жорстокою до неї,зривалася в гніві не мов якась нечиста сила вилазила з мене,мені важко було контролювати свої емоції бо я не любила себе,не підтримувала,не розуміла та витрачала свою енергію не туди куди потрібно-от її для донечки капризульки і не вистачало. А,як вона була б не капризулькою,коли я проплакала ввесь декрет через те що мене не любить батько моєї донечки і моя мама не змогла мене полюбити,а потрібно було їх відпустити і додати самій свою любов. Не хочу налаштовувати доньку проти неї,але мені дуже образливо бо моя мама не давала мені жити спокійно постійними втручаннями в моє життя та скандалами,я постійно була накручена.Думаю якби моя мама підтримувала мене морально та любила то і я б була спокійніша і мені б легше було із гоноровою донечкою. Свою відповідальність за свої дії я не випрадовую,відчуваю себе винною. Не знаю,що можна зробити,говорити,як виправити цю тяжку ситуацію бо мені потрібна донечка,а я потрібна їй ??? Можливо час все змінить,та їй вже 34 роки,а мені 62,а я все жду коли вона подорослішає та зрозуміє мене. Можливо щось порадите мені...? Дякую! З повагою Наталія
Дякую за відео. Також часто злюсь на батьків, моментами навіть відчуваю ненавість, але потім спостерігаю в своїй поведінці паттерни поведінки батьків тільки в інших ситуаціях
Дякую за відео. Мої слова татові під час зустрічі після 21 року розлучення (ми не жили разом): я тебе пробачаю. Тепер я розумію, що я хотіла сказати цими словами і чому він нічого не відповів. Я завжди думала, що я ж така хороша, сказала йому такі гарні слова, пробачила йому, що ніколи зі мною не спілкувався, хоча мав таку можливість, а він а ні пари з вуст. А виявляється, я теж вмію робити боляче. Дякую за Вашу працю, роз'яснення з Ваших відео допомагають реально оцінювати себе і ситуації в житті.
Дякую, за неймовірне відео! Дуже глибоко і вдумливо передана суть. Як на мене це "земне" психологічне пояснення багатьох речей з літератури типу "Радикального прощення" з зрозумілими прикладами.
логічно ви говорите правду, і я погоджуюсь з нею, але емоційно я ще не настільки зріла, щоб пробачити своїх батьків, у мене дуже багато непрожитого і законсервованого болю і образи, я розумію де я зараз знаходжусь, і що мені потрібно працювати саме з цим, щоб сепаруватись по справжньому. Дякую за це відео, воно наштовхує на роздуми і погляд з іншої дорослої сторони.
Сильно! Дякую ❤❤
Дякую за це відео, ніколи не дивилась на все це з подібного ракурсу, але ви праві на 100%
Неймовірне відео! Дуже помагає на себе подивитися.
Дякую вам за це відео! Це дуже важливе розуміння. Довгий час я заперечувала що я зла, поки не зрозуміла це. Захотілось аж пожаліти в першу чергу себе а потім всіх людей навколо себе ❤
Дякую.
Дякую,це про мене....
Мені не дала мама любові та ніжності,я сама себе не любила,була до себе жорстка.Народила донечку,все їй дала,а от ніжності та любові не дала,на жаль.
Зараз вона доросла і реагує на мене з великою обідою,а я намагаюся хоча б якісь відносини мати,а вона віддалилася,кидається, хамить.
Я давно займаюся психологією і вже давно навчилася любити себе,розібралася з собою,але донечка вже виросла і долюбити вже її мабуть запізно бо їй вже це не потрібно.
Мені боляче дуже,дуже хотілося б повернутися в минуле,відставити всі свої справи,нелюбиму але потрібну роботу,невлаштоване особисте життя,погані,несправедливі відносини з мамою- а просто любити донечку,капризну яка вона є,більше бути з нею,не перевиховати, насолоджуватися нашими відносинами,дати їй міцну опору своєї любові.
Але час невблаганно давно пройшов.
Моя донечка ходить та радиться з психологом бо їй теж болять наші відносини,а я намагаюся не чіпати її лишній раз,не втручатися в її життя.
Намагалася все пояснити,чому я була жорсткою мамою,але вона нічого й слухати не хоче,особливо коли згадую про свою маму,а її бабусю,вона вже померла.
Мама мою доньку прийняла та любила,хоча говорила,що незаконну любити не буде бо я народила не будучи в шлюбі,а мене терпіти,моя мама,- не могла бо я була" паповина доця"...
Допомагати з донькою вона не хотіла,а от налаштовувати її проти мене та грати роль дуже нещасної ,хитродоброї бабусі це в неї добре виходило і тепер бабуся для неї просто свята.Я ввесь час обіжалася та все доказувала мамі,чекала на її любов,а батька викреслила з дорослого життя бо він любив мене тільки маленькою,а потім пішов з сім'ї,повернувся вже чужим дядьком і я на нього теж ображалася.
Довго не пробачала батька,він помер і я змогла прийняти його таким яким він був;потім померла мама,не було з ким сваритися та доказувати,стало більше енергії і я її теж прийняла такою якою вона була і теж стало легше.
Я довго над цим працювала,батьки такі ж люди,виросли у своїх умовах,не змогли психологічно вирости,я їх просто абсолютно прийняла для себе і не витрачаю більше енергії на образи до них.
А,ще вони мені сняться,що захищають та люблять мене.
Ви вірно говорите,що потрібно признати,що в середині сидить звір,якого потрібно контролювати.
Я зараз відчуваю вину,що перевиховувала доньку,була жорстокою до неї,зривалася в гніві не мов якась нечиста сила вилазила з мене,мені важко було контролювати свої емоції бо я не любила себе,не підтримувала,не розуміла та витрачала свою енергію не туди куди потрібно-от її для донечки капризульки і не вистачало.
А,як вона була б не капризулькою,коли я проплакала ввесь декрет через те що мене не любить батько моєї донечки і моя мама не змогла мене полюбити,а потрібно було їх відпустити і додати самій свою любов.
Не хочу налаштовувати доньку проти неї,але мені дуже образливо бо моя мама не давала мені жити спокійно постійними втручаннями в моє життя та скандалами,я постійно була накручена.Думаю якби моя мама підтримувала мене морально та любила то і я б була спокійніша і мені б легше було із гоноровою донечкою.
Свою відповідальність за свої дії я не випрадовую,відчуваю себе винною. Не знаю,що можна зробити,говорити,як виправити цю тяжку ситуацію бо мені потрібна донечка,а я потрібна їй ???
Можливо час все змінить,та їй вже 34 роки,а мені 62,а я все жду коли вона подорослішає та зрозуміє мене.
Можливо щось порадите мені...?
Дякую!
З повагою Наталія
Дякую за відео ❤❤❤ все прям в точку 😢
Дякую вам за це відео ❤
Дякую за відео. Також часто злюсь на батьків, моментами навіть відчуваю ненавість, але потім спостерігаю в своїй поведінці паттерни поведінки батьків тільки в інших ситуаціях
Я вам безмежно вдячна за відео.Нехай Господь вам допомагає у вашому нелегкому шляху❤❤❤
Дякую, кожне відео - нові усвідомлення
Дякую за відео. Мої слова татові під час зустрічі після 21 року розлучення (ми не жили разом): я тебе пробачаю. Тепер я розумію, що я хотіла сказати цими словами і чому він нічого не відповів. Я завжди думала, що я ж така хороша, сказала йому такі гарні слова, пробачила йому, що ніколи зі мною не спілкувався, хоча мав таку можливість, а він а ні пари з вуст. А виявляється, я теж вмію робити боляче.
Дякую за Вашу працю, роз'яснення з Ваших відео допомагають реально оцінювати себе і ситуації в житті.
Дякую за відео🙏 дуже влучно все сказали,вкінці відео сльози самі полились…
Неймовірне відео. Ще раз нагадали про прості істини, які полегшують життя мені та моїй донечці ❤ дякую
Щиро вдячна за це відео. До сліз. Це саме те що мені потрібно було почути🙏❤️
Дякую, за неймовірне відео! Дуже глибоко і вдумливо передана суть. Як на мене це "земне" психологічне пояснення багатьох речей з літератури типу "Радикального прощення" з зрозумілими прикладами.
Слова які повинен чути кожен! Дякую вам
логічно ви говорите правду, і я погоджуюсь з нею, але емоційно я ще не настільки зріла, щоб пробачити своїх батьків, у мене дуже багато непрожитого і законсервованого болю і образи, я розумію де я зараз знаходжусь, і що мені потрібно працювати саме з цим, щоб сепаруватись по справжньому. Дякую за це відео, воно наштовхує на роздуми і погляд з іншої дорослої сторони.
В мене четверо дітей. Все ви правильно тут розказуєте.
Це правда. 😮
Від вас так тягне харизмою
❤❤❤❤❤