Фалешні цімборы тōвмача | Карпаторусинська - Украйинська
Вставка
- Опубліковано 7 лис 2020
- Фалешні цімборы тōвмача - слова авадь пары слӯв из двої бисїд авадь діалектӯв, які звучат авадь вызиравут єднако, айбо означавут дашто другоє. У сьōму відео поникаєме на пару прикладӯв сякых помежи украйинськōв тай русинськōв бисїдами.
📖 Сторӯнка проєкту "По-нашōму": / povizhponashomu
🔉 Дараб відеа по-украйинськы озвучив Antigonius: / @antirambles
Ба ци люблят ся вам сисї відеа? Кидь айно, можете ня пуддержати на патреонови, авадь шмарити исе відео цімборам! Дякуву!
Do you enjoy my videos? If so, you can support me on Patreon, or share this video with your friends! Thank you!
/ mi_koosh
Кидь ся хочете дашто зазвідати, вадь розказати, та пишіт туй у коментарьох, авадь контактуйте ня туй:
If you'd like to ask anything or share your own story then feel free to leave a comment or contact me on social media:
- / michaelkoosha
- / myhalkushnytskyi
Класно, сподобвся формат відео! Доречі на Галичині маємо багато слів, котрі значать те саме, що й у карпато-русинському :)
Так, є чимало паралельних рис поміж діалектами галицькими та підкарпатськими, яких нема східніше. В той же час галичина має й свої унікальні риси, яких нема у сусідніх діалектах.
В українській мові є слова неньо, ненька зі значенням " мама, мати ". А от слово няньо, в значенні " тато ", стрічав в казках, в дитинстві. Тоді воно мені трохи дивно було.
Коли глянув, перше, що помiтив, було подобеньство слов на польскую i бiларускую мови. Другое то - в вашiй бесидi iснують як общеслов'янськi слова, так i унiкальнi, бо я не знайшов iм схожих з общеслов' янськими(може i будуть, якщо синонiми перебiрати).
Моцна втiшений з вашоi мови русинськоi👍😊💯
Обожнюю твій канал) До знайомства з твоїми відео не знала ні одного слова русинською, тепер можу впевнено розуміти інших, коли подорожую у ваші краї, до того ж, всім знайомим розповідаю, що на Закарпатті - то не діалект, а мова, і показую твої відео. Ти робиш неймовірну працю і розвиваєш не тільки мову, а й культуру, і за це, я думаю, більшість людей мають тобі подякувати.
Теплі слова :)
то не мова, то діалект
@@basementcattiger6231 ви можете тисячу разів злобно клацати по клавіатурі під цими відео і писати, вибухаючи від возмущєнія, що це діалект. але факт залишається фактом. і цей канал нєфігово цей факт доводить)
@@InnaInnaaa777 що доводить? і кому доводить?
@@basementcattiger6231 Це речення настільки сумне, наскільки росіяни говорять "українська мова - це російський діалект"
Спасибо за мегаинтересный контент!
Класний формат! Весело і запам'ятовується добре)
Дякую!
у толмача таких друзей во всех языках полно. судьба его такая.
Даже помежи сōсїдньыми діалектами сякого подаколи много
Тепер я розумію, що значить кохатися у квітах.
Очень интересно, реально интересно:) . Давай, Мигаль, ещё что-то подобное как раздел твоих видео ро́лов.
Помню один смішний випадок з україномовним другом Я: "Я десь свого кота стратив" Друг: "??????"
:D
Мигалю, Ти крутий. Гарно дякую за дуже цікавий контент. Скоро опаную карпаторусинську бесіду..
Я з івано-франківської області в нас на одяг теж говорять "шмаття"
Можете розказати щи за якісь слова, які у вас мавут свойих фалешных цімборӯв тōвмача из літературнōв украйинськōв?
@@myhal-k не можу пригадати, але до прикладу з цього відео ще, то в нас "грубий" означає товстий, великий також, ще так можна про вагітну жінку сказати(здається так гуцули говорять, але не впевнена), і слово "кохати", похідне йому "викохати" в українській теж означає виростити, доглядати з любов'ю, о і до речі там, де я живу ні разу не чула слово "погріб", тільки "півниця".
"груба" в значіньови "вагітна" справдї ся стрїчат у гуцулӯв, айбо у нас у долинї - нє :)
"півниця" тоже характерноє про бӯлшу частину Галичины
Щи туй мушу дописати, кажете "шмаття", а у нас, из сього бока бескида, дуже ни часто ся стрїчат здвоєня приголосных у суфіксах. Наприклад кажу "кōрїня", а ни "коріння", кажу "каміня", а ни "каміння", тай пōвно такого. Так само кажут "шматя", хōть у мене у селови казали бы сугубо "цуря".
Пара шматя - шмаття напоминает "шмотки" (одежа) и "шматок" (кусок, обрывок) для росийскомовного
Would love to buy the book . love the illustrations!
I don't think there is such a book, illustrations were taken from facebook.com/povizhponashomu
Velika medžuslovjanska hvala tobě za video ;)
Super
В заход и чісарь пішо ходит! Pure love! Де ся таке надибало?
Народна мудрість))
В мене пра дід схоже казав. Кажу діду, де йдете? А дід казав - В білий дім, там де цар пішком ходив))
"Заход" - це топ! Буду казати замість французького "туалет". І нехай буде без типового для укр. мови чергування і/о, аби не плутати зі стороною світу.
@@andriibondar4029 Плутати зі стороною світу - це ще нічого. Головне - не плутати з "заходом" у значенні 'event'. Бо тоді буде "гучний захід" сприйматиметься неоднозначно :)
@@myhal-k А мій дід ще й так казав. Діду, де йдете?....,, Йду до вітру, там де кожен пан з коня злазить! "
Is there a proper Rusyn-English (or any Rusin-something) dictionary? I've became curious, what "to play an instrument" will be in Rusin. But I'm not sure what dictionary should I use.
Oh, and one more question. As I understand, there is no "The Rusin Language" like Hochdeutsch for Germans or литературный русский язык for Russians, right? What is this then:
en.wiktionary.org/wiki/Appendix:Rusyn_Swadesh_list
What of Rusyns dialects is it? Why there is no notes about what dialect it is? Am I wrong thinking there is no "one" Rusyn? I'm confused.
p.s. great video btw
@@myhal-k It's very useful, thank you! I wish I could find this information in Wikipedia (about the congress). Maybe someday :)
круто! сам малював?
Ні, це доволі старі ілюстрації, взяті звідси: facebook.com/povizhponashomu
😂 я в шоці
Файно. Що я собі тут бачу:
Більшість наведених русинських "фальшивих друзів" цілком органічно виглядали би в українській мові. Скажімо, за умови інших геополітичних реалій у минулому, якби Закарпаття не було тривалий час відірване від решти сучасної України, ці слова цілком могли би бути нашими спільними. Як от скажімо: бавити, бавиля та й навіть ґатьки - в контексті цілком зрозумілі:
"Без сорочки, без ґати
Будем ми ся бавити" (с)
що тут незрозуміло мешканцю центральної України? :)
Тут було порівняння швидше саме з літературною, бо в багатьох діалектах деякі з цих слів також мали б інше значення чи контекст. Та і всередині карпаторусинської також є міждіалектні фальшиві друзі перекладача.
Так вони органічно й виглядають в галицькій мові.
@@vexillonerd На Галичині, в моєму місті, багато слів так і говорять, як і в карпаторусинській :)
@@alx9385 то значить не так вже і відірване було Закарпаття, принаймі від Галичини :)
@@andriibondar4029 То ж був один говірковий кластер, відірваний від Наддніпрянщини.
Chust se jmenuje podle šátku?
To určitě ne :)
False cognates, good topic.
To jako hraní hudby a hraní si na písku řeknete jinak?
Айно, гудба ся играт (гудакы игравут), айбо на піску ся бавлят
Згадав моїх улюблених "фальшивих друзів". "Питатися" і "питатися". :)
Львів: "Я питався в неї де вона живе, але вона не сказала."
Полтава: "Я питався це пойняти, але в мене не получилось."
За останнє скажуть, що це "суржик", but I don't care.
У нас ще є наше "пытати ся" (наголос на перший склад), що має геть інше значення :)
"Пытати ся" по-нашōму буде означати "торкатися себе" / "мацати себе"
Пытати у нас синонiм кывати. (Укр. торкатись, мацати).
Гадаю що вивчення усіх можливих діалектів , треба вивчати у Школі!!
Было бы добре, так на зачаток, обы дїтьом розказовали хōть піціко за йихньый матерськый. Уже бы было лїпше.
А розказовати за гет-гет ушыткі ниє смысла, бо того справдї помного тай ни усе на хосен.
Мигалю, питання не по темі, але все ж таки: чи існує у русинів, чи можливо колись існувало, чоловіче ім'я Танаску?
Ни чув им такоє ниґда, айбо вто щи ни значит ож ни было го)
Отакої! Тільки що подивився ,, Закарпатський діалект*4".На каналі ,, polezno".Там сказано, що БАНЯ це ванна кімната.То виходить, що це не такий вже й фальшивий друг толмача? Га? Що скажеш на це?
Napryklad my na severovychodňim slovensku mame tak jak je po Ukrajinsky napryklad hrati je hrati a čom to tak?
Toto je uplně normalne, je to taky slovanske slovo, maji ho skoro všeci slovani, je to aj v rusinštině, ihraty, jen ma jiny vyznam
@@myhal-k aha dobri
Череп і черепиця.Це приблизно як РОмен і ромашка. Є старі українські слова, які вже забуваються. А як буде череп(частина скелету) русинською?
Копоня
@@myhal-kТак, так. Вибач, я не зовсім уважний. В твоєму відео це є.
Откуда слово "цімбор" (этимология)?
це угорською "друг"
Мадярськый словянiзм. Має общій корінь зо словами "серб" і білорус. "сябр".
Přátelům říkáte cimbuří?
Цімборы, айно
@@myhal-k To zní,jak hradní cimbuří,ten cimbor
Половину слюв або м не чув або м сказав инак.
Подаякі слова тоже'м прочитав ни так ги там написано, а так, ги ми май привычно, айбо ни вижу у тōму біды)
По-правді, грубий має багато значень і великий, але швидше широкий(товстий) теж є.
Айно, но кобы брати из словника первоє, гибы основноє, значіня, та майчасто трафиме сяк
Туй не лажу ся даяк силно спорити, матеріалы на сесе відео были прилажені сперед тым проєктом "По-нашому" на фейсбукови, де ся дані брали ипен из словника. Я тото лишек озвучив туй у форматови відеа.
играти сербською теж "танцювати"
Складається враження, що "танцювати" та "грати музику" були одним цілим, тому одні й ті ж слова опинили ся зараз в таких різних контекстах
Я підозрюю, що грати має ще одне значення... Не дуже пристойне, скажімо так.
так, "Ајде Јано, коло да играмо!" :)
Баба послала сестру за "горницьом що пукнув". А вона запитала "Як горниць муг пукнути?" 😂 Молоде покоління забуває вже такі слова.
Сумно
Что-то грустно как-то это всё.
"Дикун" - це явно коґнейт з білоруським/польським "дзік/dzik". В сучасній український теж цілком органічно виглядало би щось подібне у значенні "дикий кабан".
Безусловно, это когнат, общее происхождение от праславянского *dikъ с тем же значением.
В українській мові також груба є в значенні моцна
Є шмаття в значенні одежа, а от дрантя, то вже старе чи порване
Новинка то скорше росіянізм який
Перднути теж кажемо
Місто в мене в селі казали також як місце, якщо замість то вмісто
Баня ще є на церкві
Не чула про поливку як поливання
Маємо слово гльогати
Маємо слово бавитися
Захід є ще в значенні якоїсь оказії
Ширінка це як тупик, то більше схоже
На кал в основному кажуть гівно чи лайно, а кал то якось культурно чи що
> Новинка то скорше росіянізм який
По-чеськы тай по-словацькы тоже так буде. Выд рōсіян взяли?)
Што ся кыват рōздїла "місто" тай "місце" в украйинськӯв бисїдї - исе ся яло уже на зачаткови 20 стороча, на кӯлко я рōзуміву, кōй актівно ся зачав шорити літературный стандарт. Значит сись рōздїл доста штучный. Айбо типирь є така ситуація, ож украйинську бисїду много тко учит в шкōлї, а не наживо, та знавут сугубо літературноє вызначіня тай готово.
@@myhal-k та жива українська мова і так званий літературний стандарт, то зовсім різні речі. Варто не забувати що завдяки деяким реформам ми втратили букву ґ, а потім через спрощення і так звану українізацію втратили дуже багато словоформ.. сподіваюсь, що новий правопис трошки оживить та наблизить до живої мови
@@myhal-k то суб'єктивна думка, але це слово дійсно частіше вживається в російській ніж українській мові.
@@dyka_olenka тадь каждый чилядник лишек своє субєктівноє никаня може казати)
в Иршавi на одяг кажуть не "шмаття", а "цуря") вобще iнтересно, то як у нас межи населеними пунктами отлiчавуться слова... та даже не лиш слова ся отлiчавуть, ай такое як наприклад "ь" кладутЬ у кiнцi слова)) но тiпа в Иршавi слова "кипить", "варить", "робить" кiнчавуться з "ь", а допустiм уже в Довгому тi самi слова без "ь" - "кипит", "варит", "робит"... авать "i" i "у" - тiпа "вiн" i "вун" - я привик говорити з "i", но знаву шо много де у нас говорять з буквов "у".... уже вiдiв твое вiдео, де йсю тему ти вже розкривав - "у" з крапочками чи полосков - вже не помню точно) короче, добротное дiло робиш - молодец)) ... щи такий вопрос - яка роскладка клавиатури наша? пользувуся "рус" тай "енг" - надоiдать переключатися позад "i" тай "ы" - хочеся вби было всьо на еднiврозкладцi тай вбы в нiв уже были буквы з тими крапочками...)) хахах) а наш алфавiт вообще е?)) кiлько там букв - бiльше видав чим 40?)
У Иршаві кажут цуря, руно так ги у Кушници. Айбо "шматя" - не менш популарноє слово, просто його ґеоґрафія мало выходит за границю Закарпатської области.
Є окреме русинська розкладка на телефон, кидь у вас андроїд та йихня проґрама Google Keyboard має русинську розкладку.
На компютер піціцько май тяжко покласти, айбо не кониць світа, туй маєте інструкцію - www.rueportal.eu/grammatica/grammar/keyboard/
rue.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA
Статя на вікіпедії каже, ож у нашӯм алфавітови є 36 букв, айбо є пару окремых літературных стандартӯв, де годно быти бӯлше авадь менше. -
Наприклад у Пряшовському стандартови є буква Ё, хоть многі люди ї не хоснувут, а пишут "ьо", гикой я.
Так само я хоснуву букву на умлаут (ӯ), котрої у тому стандартови ниє.
@@myhal-k чесно та слово "шматя" перший раз чуву)) щи бабка деколи говорить "цурбатка")
@@myhal-k файно дякуву! но типир!)
Когда сделаешь фальшивые друзья между русским и русинским 🙏
ИГРАТИ УВИВАНИЦЬ.
Півниця такой й буде півниця. На туалет в нас кажуть виходок. Грубий в нас то жирний
Дякуву за коментарь)
Мож ся зазвідати выдкі сьте?
@@myhal-k Місто Стебник, Дрогобицький район, Львівська область
Так само і в нас у Калуші
Tie slová, ktoré som poznal väčšina rusínskych mala rovnaký význam ako aj v slovenčine čo je pochopiteľné keďže je bližšie, ale zaujímavé, že to bolo aj naopak. Napríklad slovo "hrať" ma rovnaký význam ako Ukrajinčina (deti sa hrajú z hračkami). Alebo aj ďalšia zaujímavá slovo "hrubý" : máme obidva významy aj hrubý- ako široký, tlustý. Ale aj ako neslušný, drzý.
Hádam som dobre pochopil význam daných slov, keď to bolo tak pekne znázornené
Všecko je tak, jsi pochopil to spravno! Děkuji za komentař!
Як можна порівнювти НЯНЬО і НЯНЯ? Не зовсім зрозуміло.
Легко - исе слова єдного корїня
@@myhal-k Слова одного коріня? Згоден. Але одне русинське, інше українське. Приведу тобі приклад. Служив я в радянському війську. Одного разу прийшов лист з дому, одному росіянинові, а в ньому фотокартка його дівчини. Ну, й він почав показувати її всім. А мій земляк з Волинської області подивився, тай каже :,, Вродлива дівчина! " І зараз же вчинилась бійка. А знаєш чому? Тому що в російській мові є слово одного коріня. Це слово ,, уРОДливая".Хоч воно й одного коріня, але має зовсім протилежне значення! Ось тобі й слова одного коріня!
Очень интересно, некоторые русинские слова больше похожи на русские, чем на украинские.
Если бы вы знали остальные славянский языки , то сказали бы то же самое и о них 😀
@@irynaestrella5015 естественно, просто мне, как носителю русского, больше всего бросаются в глаза именно сходства с русским. Ну и я немного знаю польский и украинский.
@@LetroScript удачи в изучении!
@@Rubtsovskball Я тоже Русский и знаю польский и украинский. Я могу и читать на всех словянских языков. Я хочу выучить все словянские языки даже и древнерусский язык.
Я теж Русiянин й знаю польська та українська. Я можу читати на всіх слов'янскi мовi. Я хочу вивчити всiх слов'янских мов, навiть та древньорусійською мову.
Jestem też Rosjaninem i wiem ukraiński i polski. Mogę czytać na wszystkich języków słowiańkich. Сhcę uczę się wszystkich języków słowiańskich nawet starożytnyrosyjski język.
@@Rubtsovskball Спасибо. Дякую. Дзякуй. Dziękuję.
З іншого боку - значна кількість наведених українських відповідників - швидше за все "русизми", в сенсі - "росіянізми". Як от: няня, баня, ширінка, новинка, труси(ки). А, наприклад, "кал" і "пукнути" нормальні люди ніколи не кажуть. Кажуть: "гівно/лайно" і "перднути" :) Знову ж таки - за інших геополітичних реалій, а саме за відсутності значного впливу російської на українську останні десь років 200 тих слів в укр. мові швидше за все не було би :)
Так, історичний контекст має свої нашарування. Але тут ще вартує зауважити, що деякі слова, що зараз людьми вважаються росіянізмами, такими не є, а є просто результатом паралельного розвитку.
Ну там наприклад "держати" є таким же питомим, як і "тримати" і т.п.
тим паче таке слово як трусіки, це вже зовсім не ті швінки, що я носив в дитинстві. мій гарадской жаргон бабця не сприймала, і ходила вона до міста не як до города, а до місця. Більшість притягнуте за вуха є русизмами, не властивими до галичини. Хоча для філологів це,мабуть, смішні пригоди.
@@myhal-k так, власне тому "держава", а не "государство", наприклад.
або, наприклад, як "конхвета", так і "цукерка/цукорка" цілком ок для центральної України, я вважаю.
Але я відволікся :)
@@andriibondar4029 «конхвета», «кохве» и т.п. - это же суржик?
Naše národy majú spoločnú históriu, spoločnú pramatku RUS, či už sú to Haličania, Ukrajinci, Rusi, Bielorusi alebo Rusnaci (Rusíni), aj keď nie vždy sme boli v spoločných štátnych zväzkoch.
Tak ako by bolo možné nevidieť tú príbuznosť našich jazykov ?!
Len sme sa zatiaľ nenaučili rešpektovať navzájom jeden druhého, ale to chce asi svoj čas.
I cтарый добрый жарт словацькых Pусиныв, кєдь Pуснaк стоїть пєрєд зеркалом і caм сєбє пытaє : „Што, ты нїґда нє відїв Українцa, ты дурный Pуснaку?“
ua-cam.com/video/6hH3uvJ7t2U/v-deo.html
ua-cam.com/video/hpyGsbijZoA/v-deo.html
злая шутка. обидятся же. =)
добры песни. а mp3 или ogg vorbis имеются? а flac бы -- ваще космос!
@@gojotigan92 Руснака тoт жарт не можє yразити, бо кождый Руснак знає в чым є ёго думкa.
CD/DVD
www.rusynshop.sk/rusynske_cd_dvd
я очень люблю черный юмор. а все вокруг обижаются. только евреи любят, когда о них анекдоты рассказывают. а славяне и цыгане принимают близко к сердцу.
@@gojotigan92 Nesúhlasím, to je o človeku, jeho povahe, nie o národe.
Такі схожі слова та водночас різні по смислу. Деякі слова схожі з польською мовою, приклад - погриб
Помилка, те що ви виставляєте як слова укр. мови - це росіянізми, вони й для української літературної мови є помилковими, наслідок румифікації.
Наприклад? Уповіжте за даякі конкретні слова, звіриме ся из словниками, не проблема
Михайле! Можливо на деяких українських діалектах слово БАНЯ і означає парню, сперечатися не буду. Наприклад є така коломийка:,, Ішов гуцул з полонини, а гуцулка з БАНІ...... ", але це не стосується української мови цілком. Українське слово БАНЯ означає сферичну поверхню, ,, купол", наприклад на церкві, на церковній будівлі тобто. До речі як це слово буде русинською мовою?
На церькви у нас тоже баня
Мені одному баня русизмом попахує? А як же лазня?
"Баня", звісно ж, не єдина можлива опція в українській. Але сенс оцих фальшивих друзів перекладача якраз в існуванні слова майже ідентичного за звучанням та відмінного в значенні.
Себто я не можу використати слово "лазня" в цьому порівнянні, бо такого слова у нас тут просто нема, тому і нема шансів, що у нього буде якесь взагалі значення.
@@myhal-k просто все життя уявляв його російським (швидше за все нав'язаним у часи зросійщення). тому дивно бачити як його класифікують за українське.
@@webknjaz гадаю, що таке відчуття, ніби це російське запозичення, базоване на тому, що 1. таке слово присутнє в російській та 2. є інше слово-синонім.
Але етимологічний словник запевняє, що для української це слово так само характерне: goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8F
"Баня" в українській - це ще й дах церкви.
@@webknjaz , "баня" это вульгарная латынь, как и "класифікують".
д1ды казали упруг8т або похорон
Є ще слово неня, яке означає мати
Є, айбо сōхтує ся казати лиш на мамку, а ни на отиця
@@myhal-k А є ще слово НЕНЬКО. Так говорять саме на батька.
Слово СКАЖЕНИЙ.Українською мовою то швидше буде в переносному розумінні. В прямому розумінні СКАЖЕНИЙ, то хворий на СКАЗ. Буйність, лютість є симптомами цієї хвороби, тому й говорять на буйного СКАЖЕНИЙ. А русинське СКАЖЕНИЙ, наприклад СКАЖЕНИЙ ПОГАР, нагадує мені російське слово ИСКАЖОННЫЙ, українською мовою це буде СПОТВОРЕНИЙ. Зрозуміло що розбита склянка, це спотворена склянка.Цікаве слово ПОГАР. Не тільки слав'янське(наприклад чеське та словацьке), а ще й зустрічається й в романській групі мов. Наприклад румуни та молдавани також вживають слово ПОГАР. (Pahar).
Скаженый/покаженый по-русинськы ото буквално "поламаный". Можу уповісти ож "стала у ня годинка, ачий ся показила". Аналоґія из російськов бисїдов дачим подобна, айбо ото не вто.
Слово погар - латінськоє, завто є ай у романськых ґрупах
@@myhal-k Дякую Михайле. Дуже цікаво.
Щодо слова грубий, не згоден що це оманливе слово
А хіба в українській мові є слово "баня"? Це російське слово. Українською буде "лазня".
Насправді є. Просто якщо це слово є в російській, а в українській має синоніми, це ще не означає, що це слово для української не є нормативним.
Ось що каже словник: goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8F
- Показався і місяць з-за гори - повний, червоний, неначе в бані паривсь. (Панас Мирний)
- Сходили на базар, помилися у бані. (В. Сосюра)
- * У порівн. Тепло, як у бані. (Номис)
@@myhal-k
Дякую.
@@myhal-k Якщо Панас Мирний та В. Сосюра вживали слово БАНЯ, то це ще не означає що це українське слово. Письменники ще й не тим грішили!А П. Куліша читав? Колись в дитинстві, в шкільному переказі я написав слово БАТЮШКА (піп, священник), керуючись тим, що це слово вживав український письменник Нечуй-Левицький. Але це не допомогло. Вчителька знизила оцінку. Для неї І. Нечуй-Левицький не був авторитетом. Я тоді страшенно розсердився. Але тепер, коли пройшло багато років з того часу, я цілком з нею згоден. БАТЮШКА, то є русизм.Ру СС ізм, вибач.З рештою , слово БАНЯ вживають також і на Закарпатті. Принаймі я його чув від жителів Кобилецької Поляни Рахівського району. Не знаю, що це-діалект, чи руСССізм?
Заход я теж не чув. Це теж словацьке слово. Ти все-таки фантазер, шоб не сказати брехач. Видаєш словацькі слова за закарпатські.
slovnik.aktuality.sk/synonyma/?q=z%C3%A1chod
slovnyk.rueportal.eu/rusynsko-rusky/?zapros=%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4
Заход і фалошний - "чехізми". Тепер картина зрозуміла. Твоя бабка за яку ти згадував і Волошин жили за часів ЧС. Ми набралися русизмів, а наші діди-баби чехізмів. Може десь ще і вживається це слово, але воно нам чуже. Це все рівно, що казати шо слова канєшно, почті, щас - теж наші. Не наші, не були і не будуть.
@@spacenomoe французкоє "туалет" ми руно такоє самоє чужоє ги чиськоє "заход". Нашто ся притворяш ож якоєсь из сих слӯв годно быти лїпшым?
Bын нe фантазер, не брехач.
Русины, тo не лем Закарпатськo, i oдтaль шa бeрyт тoты „нашы“ cлoвa.
а "фантазер" выкинуть не пробовал? сначала себя обучи, тогда и иных пробуй.
Налізли українознавці. Лим би Закарпаття притягти за уха.
Путин, введи войска! Карпаты ждуть нянька с Кремляв!
Исе даяка фіґля?
Най вам ся убертать коцібан у кылах.
Ты как из палаты сбежал ?
Як житель Донеччини скажу, що воно от зовсім вам не потрібно, повірте.
Вчора прочитав оповідання російського письменника Бажова ,, Малахитовая шкатулка".Там також зустрічається слово ШИРІНКА.Це хустка, тобто відріз тканини відрізаний рівно по ширині( звідси й назва ШИРІНКА), цим вона відрізняється від КОСИНКИ, тобто трикутної хустки. Слово ШИРІНКА вживається і в гуцулів. Так що виходить, що воно властиве не тільки русинській мові. Можеш перевірити. Ти ж у нас поліглот.