Я присвячую це відео своїй бабусі, якої не стало місяць тому🙏🏻 Людина, яка в «за 60», могла ходити на фітнес з подружками (бабуся жила в малесенькому селі на 700 осіб, але ловила всі можливості), почала їсти авокадо раніше за мене 😁, неймовірно слідкувала за своїм здоров’ям, правильно харчувалась, жила яскраво, в неї не було жодної вільної хвилинки🤌🏻 і як же вона любила свої хоббі! Ніколи їй не сиділося на місяці, адже стільки ще всього вдома можна зробити гарним) Ну справжня аутотелічна особистість! («Потік» Чиксентмігаї писав з неї ніби) Бабусю не могло зупинити ніщо, але рак був надто швидким. Дякую, що була в нашому житті! У всіх нас є частина тебе!
Співчуваю Вам . В мене помер батько у березні цього року . Теж онкологія , дуже швідко пішов . Йому було 67 років , але він був таким веселим , молодим , яскравим , активним та дуже любив життя .
Співчуваю вам. Ваша бабуся молодець❤ Мені подобається переглядати стрічки активних літніх людей. Коли бачиш їх то хочеться більше бачити таких людей в Україні .
Ви в 23 знімаєте наукові відео , я в 23 бухала з однокурсниками за гаражами :) от вам і приклад як все змінюється - сучасна молодь набагато швидше розвивається і чогось досягає. Зараз мені 33 і я почуваюсь більш впевнено , більш комфортно сама з собою і всі відчуття від життя більш глибокі . Але є гігантський мінус - культ молодості і вся ця естетика - де навʼязується , особливо жінкам , що за 25 ти вже стара , не народила о 30 - стара , в тебе перші зморшки - не красива , і так далі і тому подібне . Це заважає . З позитивного - я мрію що в старості зможу сидіти пити вино з подружкою на узбережжі і курити . Бо зараз не пью і не курю :)))
@@AlexBez13а по-вашому для жінки народити це є обов'язковою умовою? Чи дитина, на вашу, думку це саме без чого неможливо прожити нормального життя жінці? Ніколи не погоджуся з такою дурноватою позицією, я сама жінка і все чого я прагну - самореалізація, розвиток і пошуки себе, а дітей взагалі не хочу, бо ніколи не любила їх і що ж тепер я якась неповноцінна?
Мені 53 роки. І я кардинально прямо зараз змінюю своє життя. Я вчуся на перукаря-колориста. Я все життя чомусь навчаюся. Курси крою та шиття, вишивки, дизайну, малювання, танці і навіть балет. Усе це змішано зі спортом і читанням книжок. Я цікавлюся маркетингом, смм, історією, психологією,штучним інтелектом.Так, зміни у тілі є, але ж міліони людей живуть і працюють зі слабким здоровʼям і фізичними вадами. І старіння- це не гірше від діабету у 20 років. Якщо чесно, то зараз мені навчатися легше, тому що мій мозок знає як це робити і йде до цілі коротшою дорогою. Я знаю себе, своє тіло і свої можливості.
Ви чудовий приклад, бажаю вам натхнення і удачі на вашому шляху! Зі мною в інституті вчилися люди, яким було від 30 і до ~60 років, я в свої 25-26 була там наймолодша (в усіх друга вишка). Це був чудовий досвід. По-перше, спілкування в різновіковому колективі це щось неймовірне. По-друге - я реально побачила, як з віком люди можуть швидше вчитися і краще організовувати своє життя. Це дуже надихає.
Коментар до 31:18 Мені 31. Окупація Донеччини сталася, коли мені був 21 рік. Звісно, я переїхала і намагалася виживати на новому місці. Але постійно чекала, що колись почнеться нормальне життя і відкладала важливі для себе речі. Усвідомлення того, що це неправильно, до мене почало приходити лише десь у 2019, і я почала потроху повертатися до покинутих мрій і взагалі відчуття радості. Я досі відчуваю наслідки цієї травми та, схоже, що я застрягла у віці 23-24 років.
Згадала одного свого знайомого... Йому десь під 90, чи вже більш 90... Досі працює на своїй фермі, вирощує малину. Каже, "я не збираюсь поосто сидіти та чекати смерті, як иої ровесники". В нього стільки справ та планів, що йому ніколи помирати )) До речі, його молодшій доньці десь біля 20 зараз!
Мені сорок, іноді відчуваю себе на 18, іноді 120. Скільки себе памʼятаю - завжди так було, окрім одного нюансу, що світ більше не сприймається як чарівна загадка, і це іноді мене засмучує. Особиста моя думка - що меншість людей переходить до дорослого сприйняття себе і , а більшість залишається інфантильними. Дорослішання це історія про взятття на себе відповідальності і бачення наслідків своїх дій. Старість і дорослішання різні речі. Старість більше про фізіологію, про те, що організм виходить з ладу, про хвороби - тому почуватися старим можна і в 21
Теж 38. В 20-25 чітко знала чого хочу. Зараз, маючи і досвід роботи, і досвід материнства, а також травмуючий досвід війни і важкої хвороби, взагалі не розумію чого хочу далі. Наче і в офісі легше, ніж вдома з дітьми, але й виконувати забаганки роботодавців і клієнтів більш не хочеться, цінуєш вже більше свій час та ресурс...
Мені 28. Почуваюся на свій вік з 25. До того здавалось, що мені 16. Саме в той час, я знайшла справу якій захотіла присвятити життя і за ці роки встигла в ній реалізуватись. Саме на роботі і у розумінні себе, своїх бажань та цінностей, виборів, почуваюся зрілою, дорослою людиною і це мене зовсім не лякає. У відносинах з друзями -мабуть років на 16. У стосунках з чоловіками свідомо обираю бути інфантильною - мені так подобається. Не вважаю покупку дому і народження дітей ознакою зрілості. Для мене найкращий показник - вміння чути і розуміти себе.
Мені 35 років. Відчуваю себе десь на 30. Можу з впевненістю сказати, що саме в 30 я нарешті стала задоволена своїм життям і це задоволення зростає з кожним роком. У 32 я вирішила вивчити програмування і зараз вже працюю веб розробницею. Почувати себе тим дорослим, який вирішує проблеми та складні ситуації почала десь рік тому, коли довелося екстренно переїжджати через ракетну загрозу. Я змогла асимілюватися на новому місці, знвйти нових друзів, нові хобі та досить успішно піклуватися про себе. Це дає сильне відчуття внутрішньої впевненості. Мені подобається бути дорослою.
@@tatianaianiuk я наразі вже повернулася додому і наново шукаю друзів та розваги. Бо всі знайомі роз'їхалися. Тепер у меня є досвід, я знаю, що якщо змогла один раз, то зможу і інший. Зараз мені набагато легше спілкуватися з людьми та насолоджуватися життям, ніж в 20, бо я краще знаю себе. Щодо програмування, то це складний шлях. Головне подолати приниження та відчай першого року) я теж навчалася сама, купила курси на популярному інтернет ресурсі. Вони дешеві і насправді вся інформація є в інтернеті. Але перші півроку точно я билася головою об стіл і не тільки метафорично) бо це ж потрібно весь свій спосіб мислення перебудувати на новий лад. Просто у мене були приклади знайомих, яких я вважала не розумнішими за себе, а вони писали код. Плакати від навчання це нормально, у всіх так було, не розуміти нормально. Це перший етап і всі його проходили. На своєму першому проекті я плакала стабільно раз на тиждень. Зараз вже набагато легше. Мозок як м'язи, його можна натренерувати на будь-яку діяльність. Не опускайте, це банальність, але у вас вийде все, чого ви захочете. Не будьте до себе добріші
Привіт! Прочитала ваш коментар і він мені прям відгукнувся, також побачила що ви повернулися і шукаєте друзів) мені 32 зараз і я вчусь програмуванню (вже на фініші, готуюсь до пошуку роботи). Якщо цікаві нові знайомства - можем обмінятися контактами) як мінімум встановити контакт на лінкедін
Хочу відмітити, що ті літні люди з розвинутих країн, які вийшли на пенсію і почали жити для себе, у молодості, як то кажуть вджобували і світу світу білого кольору не бачили, щоб заробити на ту европейську пенсію. * це мої особисті спостереження за німецькою молоддю
Ще такий вам прикол. Якщо ви дивились мультсеріал "За садовим парканом" ("Over the Garden Wall"), то, певно, пам'ятаєте Звіра (ота рогата тінь). Так от. В оригіналі цього персонажа озвучував Семюель Ремі (Samuel Ramey) - топовий оперний бас 80-90-х, і на момент виходу мульта йому було десь 72 рочки. Можна помітити, що "Come Wayward Souls" у мульті він наспівує з коливаннями в голосі (це вікове, зв'язки зношуються, тому він зараз і не співає на великій сцені), але він перелаштувався з оперної сцени на усілякий двіж з підкастами і озвучкою. І ось це мегакруто! Типу, людина не забиває жити це життя через вікові зміни. Навпаки - радіє новому досвіду і за будь-який цікавий двіж ❤
@@panda7915 просто я фанат Реймі (як на мене, він найкращий оперний Мефістофель! 😻 ), тож приплітаю його всюди за першої ж нагоди 😅 А мульт дійсно мегакрутезний і взагалі шедевр 🔥
Мені 38 за паспортом. Повноцінно дорослою не почуваюся досі, і не впевнена, що почуватимусь після 40 😆 Дякую за відео, тепер з більшим оптимізмом дивлюся в мабутню старість.
23:16 у літніх людей ризик депресії мінімальний, бо всі ті, у кого була депресія, просто не дожили до літнього віку, бо пішли з життя за власним бажанням значно раніше. Всі ці приклади це дуже добре, для американського суспільства, яке має медичне страхування та накопичувальну пенсійну систему, що дозволяє їм турбуватися про здоровʼя та бути фінансово забезпеченими після виходу на пенсію. Більшість наших літніх людей, особливо самотніх, змушені буквально «доживати віку» в злиднях, не маючи грошей на необхідні ліки.
Дуже знайома історія(( Інфантильні батьки - це біда. Коли дитина усвідомлює, що роль дитини у сім‘ї вже зайнята її батьками, і їй не лишається нічого іншого, як передвчасно подорослішати.
у мене було так само колись у 16-17, але коли я від них відрізалась почала відчувати себе молодшою. бо вже не було того прикладу "недо-дорослої" людини і я постійно стискаюся з якимись проблемами, які не можу чомусь вирішити. відчуваю, що навколо всі дорослі, але тільки не я((
Дорослим себе відчуваєш, коли на тебе покладається велика відповідальність та довіра. А коли твоє життя безтурботне, а точніше не думаєш що буде завтра і їсти завжди є коли і за комуналку взагалі не думаєш і з роботою все файно і головою в цілому думати важко не треба та приймати важкі рішення які можуть мати наслідки, то можна себе відчувати на 19 хоч в 70 років Чим більше людина схавала життя тим вона буде доросліше. Але то не завжди так, бо інколи людей життя зовсім не повчає. Але по собі скажу, що коли в мене в житті все добре та стабільно і всі фронти потреб закриті, то я себе відчуваю більш енергічним та молодим, а коли їх багато відкрито і треба щось з цим робити і розумієш, що це не одразу, то стан стає більш морально важким як і самі думки більш глибокі і меньше позитиву. І для себе зрозумів, що щоб себе відчувати молодим, треба просто мати згоду легко жити, а легко жити - це коли всі твої потреби перекріти, а щоб перекрити всі потреби і не думати про них, а тільки про саме життя, то потрібні гарні гроші і ось тільки тоді психологічно ти будеш кайфувати від самого життя
Класне відео. Перший раз зустріччю на ютубі цю тему. Заставило замислитись 🤝 Мені 32 відчуваю себе на 27. Яскраво пам’ятаю літо 2021 коли ми з хлопцем багато подорожували і часто їздили на побачення у різні локації,ходили на концерти. То і літо здавалося таким довгим ніби цілий рік. То було найдовше літо у моєму житті. Два наступних літа проведені за плідною роботою. Промайнули як один місяць 😅
Почала почувати себе дорослою після того як стала мамою і часи до батьківства називаю «молодістю», адже настали часи коли ти відповідаєш повністю за маленьке життя і в тебе має бути вдома наготована їжа, все чистенько і так взагалі купа обов‘язків а ще робота 😮
Було супер цікаво! Особливо сподобалась теза про те, що ми і через 10, і через 20 років будемо нами ж. І що з віком нічого само собою не зміниться, якщо ми самі не захочемо змінити наше життя на краще, зробити його більш наповненим і яскравим. А на моменті про те, що українцям точно не варто відкладати життя на потім аж всплакнулося 🥺 Дякую за відео! ❤️🔥
Ті хто розвивають свій мозок все життя молодшають. Моя мама в 60 через війну опинилася в іншій країні вчить дві мови і каже реально пам’ять стала краще мозок реально наче посвіжішав. Тому ніколи не пізно його підбадьорити. Хоча моя мама і так все життя працювала мозком (головний бухгалтер) але реально ключове - вивчати нове а не прост робити роботу
Дуже цікаво! Дякую авторці! Маю 51 рік віку, та почуваюся на 35. Завжди соромилась цього, весь час собі нагадую: згадай, скільки тобі років. Коли хочеться зробити щось, притамане молоді: танці, пляж, жарти, одяг і т. п. Хоча маю параметри 90×60×90 і гострий розум. У мене завжди дисонанс у душі. Слава Богу, що це поширене і здорове явище.
В свої сімнадцять я відчувала себе на 30+. Зараз мені 18 і я відчуваю себе на 28 років. Раніше я відчувала себе набагато старіше. Тобто доходило до 60+ років. Тому зараз я бачу, що чим старіше я стаю, тим молодше себе відчуваю морально 🍓😁
мені якраз зараз здається що я відчуваю себе на 25 і мені дійсно 25 (і раніше завжди з дитинства відчувала себе дорослішою за оточуючих однолітків). якраз середнячок- ще молода і вже задумуюсь над «дорослими» планами щодо дітей, зміни професії і тд і тп, що на мою думку притаманно зрілим людям внутрішньо.
Дуже цікаво. Мені стало легше після перегляду цього відео. Мені 29 і я не почуваю себе дорослою, іноді поводжу себе як дитина. Тепер розумію чому. Дякую 🙏 До речі, мені подобається ваша класифікація ☺️
Старості не боюсь, а того, що буду жаліти про нудне та "коротке" життя. Відос файний, ніяк не міг зрозуміти, чому в мене нема відчуття "дорослості", хоча вже давно не 18)
Мені 45, почуваю себе на 21😅 В 27 я вступив до університету, в 31 освоїв ремесло яким заробляю собі на життя, в 32 переїхав за кордон, в 40 навчився іншого ремесла (переконаний не останнього), часами беру собі якісь онлайн курси, ходжу в спортзал, маю прекрасний секс, відкриваю новий бізнес. Єдине що, треба зір перевірити🤓
Типове життя "плейбоя за 40". Типу - "все круто, але сім'ї немає"...і це кепсько...людина може бути успішна, казати, що вона чайлдфрі, але населення Землі старіє саме через таких еноїстичних "успішних" людей, бо сім'я і діти - це жертовність і відповідальність, на які в сучасному світі все менше людей зважуються... пічалька
О господи. 15 недалеко від 17. В Америці ти не то що дитина в цьому віці, ти немовля. Вони сім'ї заводять після 30. До того ще шукають себе і розважаються. А в нас всі біжать один поперед одного щоб заміж вийти. Треба якась золота середина щоб була.
Мені 25, почуваю себе на 24 десь і відчуваю себе дорослою і кайфую віл дорослого життя - чому ніхто не казав що дорослою і відповідальною бути круто і приємно, коли від мене все залежить - це класно ❤ До речі, одружена, маю хату і дитину
Мені 49, відчуваю на 18, іноді просто підлітком. Тоді як підлітком почувалась дорослою. Бо любила все обдумувати, планувати, багато читала иа розвивалась. Все життя пройшло в ьагатодітності і читання закинуте, роздумам було мінімум часу, бо ледь виживали і асе старались покрити роботою своїх рук -- купити не було за що. Тим більше ільше, що дуже люблю шити, вишивати, займатись садівницивом, дизайном всього, що бачу, квітникарством, городництвом, поробкою різних речей. Люблю пекти, готувати, прикрашати. І хоч не хоч мити, чистити, латати, ремонтувати, консервувати, прибирати...постійна втома і невстигання. Постійні ідеї в голові але нема як здійснити. Зараз відчуття що треба все почати щ нуля або перекинутись на іншу професію. Не знаю як бути. Але так само люблю музику, природу і ще здатна надихатись і творити.
Вік 20-30 найкращі часи життя і крапка. Те що після 30 років життя стає психологічно простіше то нічого не значить, бо найбільш спокійно ви себе будете відчувати на кладовищі:) Стрес, депресії, ейфорія, щастя, любов, ненависть коротше емоції - це і є життя. І все що роблять люди за 60, це згадують себе молодими і не важливо наскільки важка ця молодість була. Люди, цінуйте час і свою молодість:)
Тю, мені 39, і зараз безумовно найкращі роки.. І далі будуть найкращі. Я живу тут і зараз, і в цьому і є кайф. В мене одна жіночка знайома, їй, ну певно до 70 вже. І їй точно ніколи сидіти і страждати за молодістю. Бо в неї дуже наповнене і змістовне життя. Тож, не в молодості щастя.
одружився, придбав квартиру, з'явилась дитина, а відчуття віку не змінювалось, а коли коліна раптом почали давати маху от тут я і зрозумів, що вже не підліток)))
До нас в офіс якось зайшов 60 інженер який дуже шарив в сучасних програмах креслення, не п'є кави і чаю і любить ходити пішки.. я йому дивувалась а ще більше здивувалась, коли мені сказали, що йому 80😮 я була в шоці який в нього в цьому віці ясний розум і здоров'я на цей вік.
В мене жіночка така в дворі є.. Якось за розмовою згадала, що вона 41го року.. Ми з чоловіком сперечалися, чи дійсно вона так сказала. Виявилося - так! Людина, працює, спілкується, веде досить активне соціальне життя. При пам'яті, як то кажуть. Дуже чудовий приклад, що старість буває дуже різна.
От щодо дослідження, в якому виявили, що старші люди почували себе щасливіше від молодих, то от з цього як раз, як на мене, не можна робити висновок, що коли наше покоління доживе до їхнього віку, то ми будемо почувати себе так само щасливими і задоволеними своїм життям. Бо на це значно впливає економічне становище і соціальні процеси, які на момент досягнення людиною певного віку проходять в суспільстві. А це доволі мінливі речі
Війна розпочалась в 2014 отже в 2024 вона вже триває 10 років не якщо триватиме, а вже триває! Фізіологічний вік не проблема, коли є досягнення і напопичення: знань, вмінь, навичок, досвіду, можливостей. 🎉
ЯК ВІДЧУВАЄТЬСЯ СТАРІСТЬ - ніяк, інші люди будуть нагадувать вам, що ви відчуваєте себе неправильно. Ви відчуваєте себе на 20 рочків, а інші люди вам кажуть, що у нас тут молодий і дружній колектив, тому ви з своєю 40-річною пикою не вписуєтесь. І нікому не пояснишь, що відчуваєшь себе на 20 і ще купа планів попереду 🙂 Інші люди будуть вас регулярно інформувати про ваш вік, якби не інші люди, то ви б забули про той вік 🙂
Це тільки Ваш досвід. Мені, наприклад, 45, і ніхто не вірить, що мені стільки. Тобто, мене якраз постійно "інформують", що я виглядаю на 32-35, і не може такого бути, що мені 45 😅
Дякую за працю ❤ дуже цікаво:) Так жаль, що наша реальність пострадянських країн така ( і це без війни) … Більшість літніх людей вже ніколи не будуть мати добробуту, ходитимуть до смерті без зубів бо немає коштів, відчуватимуть себе старими і труситимуться за кожну копійку бо пенсії стартують 2093 гривень:(
Гарно говорите! не можу погодитись стосовно вашої класифікації, тому що людина це динамічність, хтось росте, хтось ні, хтось змінюється свідомо, а когось колихає хвилями...не можна класифікувати те , що є процесом.... Стосовно віку, то мені мабуть 300, десь так відчуваю....На мою думку справжнє народження людини починається тоді, коли свідомість повна, коли кожен крок свідомий...
Дякую, Іринко за дуже хороший канал. Я став твої прихильником. Додай мене у список фанатів. Так ось про тему. Дуже важливу. Коли мені бахнуло 50... я пішов у фотошколу. Всі знайомі стали "на вуха". Дякую своєму гуру, що "заразив" мене жанровою фотографією. В 60... ( наберіть повітря) я пробіг свій перший півмарафон. Бігаю досі. Іринко, старості не існує. Це усе в нашій голові. Як мислиш так і живеш...
Дуже цікаве відео👍 Мені 46, і дійсно в 43 роки я раптом відчула свій реальний вік. Коли я це усвідомила, знову почала відчувати себе молодше, ніж мій біологічний вік.
До 40 років відчувала себе старшою за свій вік. Потім якась криза була, ніяк не почувалась. А в 43, пішла в зал, в автошколу, мовні курси. Маю двох дорослих доньок, та гарнюню онуку😊Ще й чоловіка значно молодшого зустріла😊. Почуваюсь не більше 35. І так, після 40 життя тільки починається. Всім мира та добра❤
Приблизно на свій вік відчуваю, може десь мінус пару років. Скоріше це пов'язано з тим, що в мене багато подій в житті, вже велика сім'я і я не сиджу на місці. Також, чим більше дізнаюсь - тим старшою себе почуваю. Для мене дивно, що в когось кількість знань означає молодість 😅 я пам'ятаю себе молодою. Хоч і була розумніше багатьох, але в порівнянні зі мною сучасною, то вже не така й розумна😁
Дуже цікава і надихаюча тема! А ідею "насичувати свій день більшою кількістю цікавих подій - і день здаватиметься довшим" можна взагалі вже взяти собі за інструкцію до дій і взятися за їх виконання🙂👍
Дякую авторці за роботу, але, насправді, людина почуває себе молодшою (щасливою), коли все добре з її рідними, коли все добре з її країною, немає війни і біди поруч.
Мені 34, а відчуваю себе на всі 50. Як фізично так і морально. Хоч і веду здоровий спосіб життя. Завжди почував себе старшим чим є. А взагалі мрію виїхати десь туди, де мінімум людей і максимум природи, де не треба важко заробляти копійки на прожиття, де можна спокійно прокидатись о котрій хочеш, а не ледво хребта піднімати на світанку. До 60 ще треба дожити при такому шаленому важкому ритмі життя. Старість у мене асоціюється з болячками ,обмеженнями та бідністью.
все дуже просто. коли ми ще діти наш організм звикає до того з якою швидкістю ми сприймаємо час. І з часом це не змінюється бо ми любимо мислити шаблонами (ліниве мислення). Але з часом наш мозок стає повільнішим і повільніше працює, тому ми отримуємо набагато меньше інформації за одиницю часу. І для того щоб наповнити один день кількістю подій нам треба де-факто прожити декілька днів. Знову ж таки щоб наш мозок переосмислив що відбувається потрібні якісь поштовхи. Він переосмислює завдяки якимось подіям які мають великий вплив на нас. Це можуть бути потрясіння повязані з нашими рідними чи якісь події які зачіпають лише нас, якісь хвороби/події які явно вкорочують нам віку ітд ітп.
Дякую за відео, цікаво. Маю 43, багато років почувався і виглядав (та й досі виглядаю) молодше однолітків. В період ковіду (коли всі ходили в масках) на касі попросили документ при купівлі алкоголю, от насміялися. З приводу психологічного відчуття віку згоден, що досягнення певних цілей (будівництво власного будинку, шлюб, діти) ніби переводять на інший віковий щабель. В цьому році мав проблеми зі здоров'ям, 5 місяців тому пережив операцію по видаленню кісти з гайморової пазухи і вирівнювання перегородки носа. Самопочуття досі не повернулося до стану доопераційного. Нажаль лікарі недоінформували мене щодо стану, який буде після операції (найбільш важко було переносити погіршення сну), інакше шукав би альтернативи. Одразу став відчувати себе років на 10 старше, навіть якимось старим і немічним. Роблю висновки, що найбільше впливає на відчуття віку - фізичне самопочуття. Чув, що 5 місяців - дещо зарано, щоб робити висновки про результати операції і що для відновлення треба більше часу, сподіваюся, що так і буде.
Мені 12 і відчуваю себе на 14. І мені здається що я так думаю тому що почуваю себе більш усвідомленою ніж мої однолітки й іноді є таке відчуття що вони застрягли у своєму 6-7 річчі.
Випуск вогонь! Дякую вам за зроблену роботу! Але остання фраза про довготривалу війну яка може забрати собою більшу частину молодості потрібно подорожувати жити на повну вже зараз - це може бути мотивуючим хіба що для дівчат без стосунків/у специфічних стосунках. Тому що всі чоловіки або як мінімум невиїзні, або як максимум - вже давно на війні. Та і при такому сюжеті на війні будуть всі. Тому якщо ти хлопець або чоловік, навряд зможеш жити повним життям - все одно раніше чи пізніше мобілізують. А якщо ти дружина, навіть молода, навряд буде бажання або справжня насолода веселитись і подорожувати, "жити своє краще життя", поки твоя найрідніша людина на війні, або навіть просто сидить один в пустій квартирі. Хоча, може це лише в мене так, але мені - або разом, або ніяк. Не варто забувати, що чоловіки теж живі люди, і теж хочуть веселого цікавого життя. Отож, не знаю кого як, мене це скоріше не змотивувало, а загнало у су*цидальні думки)
Згодна з вами. Про те саме думаю весь час. Іноді кажу собі, що життя йде, і живи собі поки живеться, а далі буде видно, але запалу вистачає на півтора дні))
@@helgagr1306 ну, я мала на увазі скоріше, що є такі люди, у яких є рідні, і стосунки, і може навіть діти, і з усіма чудові стосунки, але для людини залишити рідню вдома і поїхати на гулянку/у відпустку в інше місто/країну, і справді класно з чистою совістю відпочивати і жити своє краще життя не думаючи де там і як там рідні - це взагалі не питання. Якто кажуть, "самодостатня, незалежна людина". І в контексті мобілізації якщо ця людина дівчина, в для неї "не відкладати життя" і виконувати мрії це дійсно питання бажання. Але якщо в тебе є чоловік/хлопець/брат і далі, без якого ти не поїдеш грітись на морських берегах закордоном як би того не хотілось, бо без нього це не матиме змісту, то від таких закликів тільки тошно.
Я це назвав фіксацією особистості, момент коли вона сформувалася в мене остаточно, відкинувши всі коливання з одного емоційного стану в інший, було десь 22-24, і так як змін більше не відбувалося кардинальних, десь там в своїй голові і залишуся. Навряд я щось в тому зміню, мені комфортно мати таку особистість.
В 31 відчуваю себе на 24. Подорослішала і сенсі життєвого досвіду і розумінні відповідальності за своє життя. Але досі завзято мрію перед сном, малюю і радію, коли бачу веселку)) Дякую за цікаве відео ❤
Мені 38. І я почуваюся на 38, і вважаю це нормальним. І я не віддам жодного свого дня, бо це моє життя, кожна моя сивинка і зморшка для мене дорога як минулий день мого життя.
Завжди почувалася і виглядала менше за свій вік, але після народження дитини все змінилося. Зараз мені 35 і я відчуваю себе на свій вік, хоча знаю, що зовнішньо виглядаю молодшою.
В книгах "Кульбабове вино" Рея Бредбері і "Многії літа, благії літа" записаній зі слів Андрія Ворона, можна знайти роздуми цікаві про ці питання. Ці книги дуже різняться між собою, але можуть дати відчуття опори.
Останньою фразою (про війну) можна декого і в депресію загнати. Я розумію, що війна може тривати ще дуже довго, і від розуміння цього стає ще тяжче, бо життя проходить і "не відкладати його на потім" немає можливості P.s Мобілізований з перших днів
Ви написали, що життя проходить, і я захотів вам написати. Я не згоден про безповоротність проходу життя та фатальність. Я коли важко під час війни завжди згадую свою бабусю - вона у 21 рік вважалася старою, у 27 вона втратила будинок (це був 1941 рік), після війни навіть надій не було їй вийти заміж, бо чоловіків не було(отак-то маршал Жуков воював, завалював "м'ясом"). А вона виходить раптом заміж у 34 роки, мій дід ще старший за неї був. Але ж трьом пізнім дітям допомагати було треба. І вона прожила майже 95 років, вона у 78 ще торгувала на ринку овочами з городу, а в 83 ще рвала траву на городі, за півроку до смерті ще газети читала. Їй було 75, коли вона забирала мене собі на тиждень, мені було три рочки, і повністю сама за мною дивилась. При чому в неї ще город був та господарство. І хвороби були вже. Купала, читала книжки, і українські теж, хоча була азербайджанка, тож читала як їй здавалось вірним)))) Потмі я повністю в школі перевчав слова)))). Але це вона навчила мене поважати інші мови та культури. А моя мама-російськомовна українка, була складного характеру. Прожила 63. От і скажіть мені, чиє життя минуло швидше...Все відносно.
Мені 40, почуваю себе на 24-25, а фізично в кращій формі ніж зараз я ніколи не був. Мозок вже не так швидко сприймає нову інформацію, але ти з чим він звик працювати обробляє все так само швидко
Неймовірне відео, яке думаю варто переглядати після кожного дня народження з появою навʼязливих думок про наближення старості, щоб нарешті припинити її боятись, а просто почати насичувати своє життя ❤
Приїзджайте у Лісабон, тут гарні пляжі, неймовірні пейзажі, та вода в океані, що хочеться покурити😂 П.сі. все рівно приїжджайте, життя прекрасне "ну фім", як кажуть португальці😊
Це топове відео!) просто набрид уже матеріал про розвиток і самовдосконалення 😅 Бо я людина яка і так багато від себе вмагає коли натрапляю на такий контент думаю « і ви туди ж бляха муха!») Але це відео зайшло на ура, такі питання якраз що цікавили) і сама подача ніби краща стала) лайк!)
Мені шкода молодь, яка у 21 приходить на консультації і кажуть що вони нічого не встигають у цьому житті. Так хочеться щоб вони насолоджувалися своїми чудовими роками, а не впадали в депресію із-за гоніння за чиїмись мріями.
Важко почуватися дорослою, коли поволі крокуєш до тридцятиліття, але не знаходиш собі місця в не своїй тарілці. 😂 Я дуже люблю ваші відео, чи можливо, що ви присвятите одне з них темі поліматів, або так званих «людей-сканерів»? Зараз я читаю книгу «Омріяне життя» і просто в шоці, наскільки вона точно описує усю ту суміш емоцій, які супроводжують когось, хто ну ніяк не може знайти одну стежку і намотує маршрути по життю (і кому услід кричать «Подорооослішай!»). 😢
Дуже цікаво🔥 І хочу зазначити, що з кожним разом відео стають все кращі! Мені 23 і я теж відчуваю себе на 19😃 І справді, за всі попередні роки, зараз відчуваю себе щасливішою(попри важкий період).
Дуже цікаве відео. Хочу додати, що все назване, це дуже усереднені значення. В різних країнах, різних суспільствах є різні стереотипи. Почуття віку людей зазвичай рівняється на них. Наприклад, в 2000х в Україні вважалось нормальним одружитися і народити дітей до 20 років. Зараз я живу в Ізраїлі і тут ця норма перенесена на вік 30-35 років. Тож, всі ці штуки залежать від культурних кодів і поколінь.
А іще все залежить від природи. Бо скільки ту природу люди не гвалтують,репродуктивний вік не безкінечний, здібності до навчання також,як правильно говорить дівчина. Можна і в 70 йти вчитися і отримувати нову спеціальність,але от не розумію? Це буде в рази складніше ,ніж у молодості. Нафіга? Хіба що зовсім не пощастило в житті. Бо як пощастило,то просто можна насолоджуватися таким віком,ходити гуляти по березі моря,читати книжки, спілкуватися з онуками,які зазвичай дуже люблять бабусь і продовжують їм життя,бо дають свою молоду енергію. Найбільше захоплююсь людьми,що вміють жити в гармонії з своїм віком і життям, отримувати задоволення,ане пахати як коняка все життя задля вигаданих досягнень.
Моя сестра первістка народжувала у 35. Пізніше сказала, що якби знала, не велася б на балачки про "людина все завжди може хоч у 80", та народила б у 25. Було важче, бо виявилось, що і два рази на зберіганні довелось полежати. Фізична форма попсувалась за роки, і дихалка не та, і психіка не та -так хвилювалася, що ніч не спала перед пологами і потім ледь народила. Все ж 12 років сидячої офісної роботи не змогла виправити йога для вагітних. Чим більший вік, тим більше увагу фізичній формі та розслабленню.тре приділяти. Сестра себе непогано знає, і вважає, що у 25 народила б взагалі без зберігань без купи грошей на ліки та йог Тепер сестра хоче другу дитину, але їй 37. Перед вагітністю їй треба серйозно зайнятись фізичними тренуваннями, щоб повернути форму, бо під час вагітності вони можуть бути лише м'які. В неї маленький син, багато фізичної праці, але прес відсутній чомусь... Треба зробити дорогущий точний тест на синдром дауна, бо вік, а вона не особливо хоче "сонячну" дитину. Треба пропити антидепресанти мінімум півроку, бо стан психіки погіршився ще більше під час війни. Що не кажи, молодий організм справляється краще з навантаженнями. Вона не хотіла і не хоче кесарево тощо, бо це насправді нелегка полостна операця, після якої організм відновлюється довго, хто б чого не кричав. Після пологів хочеться ж приділяти увагу дтям, а не ходити блідою з одним бажанням - прилягти Я вважаю абсолютно нормальним одружуватись та народжувати до 20 років. І сюди ніхто не має влазити зі своїими копійками. Раніше булили тих, хто народжував пізно, зараз булять тих, хто рано, з таким ставленням до народжування у нас молоді скоро не залишиться. Булінгу в принципі бути не має в такий сфері.
@@muratzumri1679 так це досвід тільки Вашої сестри. Я, наприклад, теж первістка народила в 35 і абсолютно не шкодую, що не народила раніше. Я всю вагітність просто літала, навіть на 9-му місяці ще по горах (не дуже високих, щоправда) лазила. А от другу дочку народила в 42, і та вагітність уже була трохи важча. Але не впевнена, що це через вік. Просто дитина була з самого моменту зачаття більш капризна - частіше мамі печію "створювала", більше крутилася в моєму животі, тощо 😅 Хоча все одно ні на яких зберіганнях лежати не довелося. Мені просто пощастило, що я здорова людина. Не завжди це залежить від віку. Тобто, не обов'язково в 25 всі люди прям автоматом здорові, а в 35, 40, тощо - автоматично в них менше сил і вони різко стають більш хворі. Це якийсь дивний стереотип у нашому суспільстві, який треба викорінювати. Якби мені дали можливість заново прожити своє життя, я б не змінила абсолютно нічого. Вважаю, що все в моєму житті було вчасно. Чого і всім бажаю. Як бажаю і такого самого здоров'я, як у мене, на довгі роки. До речі, одружилася я в 32. А розлучилася в 39. В 20 я ще по дискотеквх бігала, заміж взагалі не хотіла.. А другу дочку від іншого чоловіка народила. З ним потім теж розійшлася. Не всім щастить в особистому житті. Взагалі, кожному - своє. Тож намагатися всіх загнати під якісь мірки - справа марна, я вважаю.
Хочу подякувати пані Ірі, за такий якісний і чудовий, український контент!!! Дуже пізнавально і цікаво ♥️ є здогадки що в університеті ви вивчали психологію чи не так?
Дякую!🥰 ні, я не психолог) саме тому і лишаю всі посилання на першоджерела🫶 намагаюсь привчити українців вивчати, аналізувати дослідження, бо це дуже корисна навичка в наш час, яка допомагає боротись з фейками💙
Я присвячую це відео своїй бабусі, якої не стало місяць тому🙏🏻
Людина, яка в «за 60», могла ходити на фітнес з подружками (бабуся жила в малесенькому селі на 700 осіб, але ловила всі можливості), почала їсти авокадо раніше за мене 😁, неймовірно слідкувала за своїм здоров’ям, правильно харчувалась, жила яскраво, в неї не було жодної вільної хвилинки🤌🏻 і як же вона любила свої хоббі! Ніколи їй не сиділося на місяці, адже стільки ще всього вдома можна зробити гарним)
Ну справжня аутотелічна особистість! («Потік» Чиксентмігаї писав з неї ніби)
Бабусю не могло зупинити ніщо, але рак був надто швидким.
Дякую, що була в нашому житті! У всіх нас є частина тебе!
Співчуваю.
Співчуваю Вам . В мене помер батько у березні цього року . Теж онкологія , дуже швідко пішов . Йому було 67 років , але він був таким веселим , молодим , яскравим , активним та дуже любив життя .
Коли втратила свою бабусю, це був найбільший шок в моєму житті.
Дуже співчуваю.
Співчуваю вам.
Ваша бабуся молодець❤
Мені подобається переглядати стрічки активних літніх людей.
Коли бачиш їх то хочеться більше бачити таких людей в Україні .
Співчуваю тобі 😔 Бабуся судячи з опису була просто неймовірна
Ви в 23 знімаєте наукові відео , я в 23 бухала з однокурсниками за гаражами :) от вам і приклад як все змінюється - сучасна молодь набагато швидше розвивається і чогось досягає. Зараз мені 33 і я почуваюсь більш впевнено , більш комфортно сама з собою і всі відчуття від життя більш глибокі . Але є гігантський мінус - культ молодості і вся ця естетика - де навʼязується , особливо жінкам , що за 25 ти вже стара , не народила о 30 - стара , в тебе перші зморшки - не красива , і так далі і тому подібне . Це заважає . З позитивного - я мрію що в старості зможу сидіти пити вино з подружкою на узбережжі і курити . Бо зараз не пью і не курю :)))
аби ви знали з ким і що вона робить за гаражами😂😂😂
Про те що не народила о 30 - згоден, але тягнути безкінечно неможливо.
@@AlexBez13а по-вашому для жінки народити це є обов'язковою умовою? Чи дитина, на вашу, думку це саме без чого неможливо прожити нормального життя жінці? Ніколи не погоджуся з такою дурноватою позицією, я сама жінка і все чого я прагну - самореалізація, розвиток і пошуки себе, а дітей взагалі не хочу, бо ніколи не любила їх і що ж тепер я якась неповноцінна?
@@Elizabeth-hq4vc звичайно не обов'язкова умова, але час не безкінечний.
Завжди ж були ті хто в 20 бухає і ті хто в 20 навчається, думаю покоління тут ні до чого 😁
Мені 53 роки. І я кардинально прямо зараз змінюю своє життя. Я вчуся на перукаря-колориста. Я все життя чомусь навчаюся. Курси крою та шиття, вишивки, дизайну, малювання, танці і навіть балет. Усе це змішано зі спортом і читанням книжок. Я цікавлюся маркетингом, смм, історією, психологією,штучним інтелектом.Так, зміни у тілі є, але ж міліони людей живуть і працюють зі слабким здоровʼям і фізичними вадами. І старіння- це не гірше від діабету у 20 років. Якщо чесно, то зараз мені навчатися легше, тому що мій мозок знає як це робити і йде до цілі коротшою дорогою. Я знаю себе, своє тіло і свої можливості.
Ви чудовий приклад, бажаю вам натхнення і удачі на вашому шляху! Зі мною в інституті вчилися люди, яким було від 30 і до ~60 років, я в свої 25-26 була там наймолодша (в усіх друга вишка). Це був чудовий досвід. По-перше, спілкування в різновіковому колективі це щось неймовірне. По-друге - я реально побачила, як з віком люди можуть швидше вчитися і краще організовувати своє життя. Це дуже надихає.
Коментар до 31:18
Мені 31. Окупація Донеччини сталася, коли мені був 21 рік. Звісно, я переїхала і намагалася виживати на новому місці. Але постійно чекала, що колись почнеться нормальне життя і відкладала важливі для себе речі. Усвідомлення того, що це неправильно, до мене почало приходити лише десь у 2019, і я почала потроху повертатися до покинутих мрій і взагалі відчуття радості. Я досі відчуваю наслідки цієї травми та, схоже, що я застрягла у віці 23-24 років.
Згадала одного свого знайомого...
Йому десь під 90, чи вже більш 90... Досі працює на своїй фермі, вирощує малину. Каже, "я не збираюсь поосто сидіти та чекати смерті, як иої ровесники". В нього стільки справ та планів, що йому ніколи помирати ))
До речі, його молодшій доньці десь біля 20 зараз!
Мені сорок, іноді відчуваю себе на 18, іноді 120. Скільки себе памʼятаю - завжди так було, окрім одного нюансу, що світ більше не сприймається як чарівна загадка, і це іноді мене засмучує. Особиста моя думка - що меншість людей переходить до дорослого сприйняття себе і , а більшість залишається інфантильними. Дорослішання це історія про взятття на себе відповідальності і бачення наслідків своїх дій. Старість і дорослішання різні речі. Старість більше про фізіологію, про те, що організм виходить з ладу, про хвороби - тому почуватися старим можна і в 21
Перш за все доросла людина - це людина, яка може взяти за себе та свої дії відповідальність.
мені 38 і я досі не знаю,ким бути, коли виросту)). Тільки діти нагадують, що я доросла)
Теж 38. В 20-25 чітко знала чого хочу. Зараз, маючи і досвід роботи, і досвід материнства, а також травмуючий досвід війни і важкої хвороби, взагалі не розумію чого хочу далі. Наче і в офісі легше, ніж вдома з дітьми, але й виконувати забаганки роботодавців і клієнтів більш не хочеться, цінуєш вже більше свій час та ресурс...
Мені 28. Почуваюся на свій вік з 25. До того здавалось, що мені 16. Саме в той час, я знайшла справу якій захотіла присвятити життя і за ці роки встигла в ній реалізуватись. Саме на роботі і у розумінні себе, своїх бажань та цінностей, виборів, почуваюся зрілою, дорослою людиною і це мене зовсім не лякає. У відносинах з друзями -мабуть років на 16. У стосунках з чоловіками свідомо обираю бути інфантильною - мені так подобається. Не вважаю покупку дому і народження дітей ознакою зрілості. Для мене найкращий показник - вміння чути і розуміти себе.
Дуже цікавий досвід у Вас 🎉
Мені 35 років. Відчуваю себе десь на 30. Можу з впевненістю сказати, що саме в 30 я нарешті стала задоволена своїм життям і це задоволення зростає з кожним роком. У 32 я вирішила вивчити програмування і зараз вже працюю веб розробницею. Почувати себе тим дорослим, який вирішує проблеми та складні ситуації почала десь рік тому, коли довелося екстренно переїжджати через ракетну загрозу. Я змогла асимілюватися на новому місці, знвйти нових друзів, нові хобі та досить успішно піклуватися про себе. Це дає сильне відчуття внутрішньої впевненості. Мені подобається бути дорослою.
@@tatianaianiuk я наразі вже повернулася додому і наново шукаю друзів та розваги. Бо всі знайомі роз'їхалися. Тепер у меня є досвід, я знаю, що якщо змогла один раз, то зможу і інший. Зараз мені набагато легше спілкуватися з людьми та насолоджуватися життям, ніж в 20, бо я краще знаю себе. Щодо програмування, то це складний шлях. Головне подолати приниження та відчай першого року) я теж навчалася сама, купила курси на популярному інтернет ресурсі. Вони дешеві і насправді вся інформація є в інтернеті. Але перші півроку точно я билася головою об стіл і не тільки метафорично) бо це ж потрібно весь свій спосіб мислення перебудувати на новий лад. Просто у мене були приклади знайомих, яких я вважала не розумнішими за себе, а вони писали код. Плакати від навчання це нормально, у всіх так було, не розуміти нормально. Це перший етап і всі його проходили. На своєму першому проекті я плакала стабільно раз на тиждень. Зараз вже набагато легше. Мозок як м'язи, його можна натренерувати на будь-яку діяльність. Не опускайте, це банальність, але у вас вийде все, чого ви захочете. Не будьте до себе добріші
@@ta1saf1nskaya77Доброго дня. Підскажіть будь-ласка де Ви навчалися? Я дуже хочу змінити свою роботу,але не знаю як почати 😢
Привіт! Прочитала ваш коментар і він мені прям відгукнувся, також побачила що ви повернулися і шукаєте друзів) мені 32 зараз і я вчусь програмуванню (вже на фініші, готуюсь до пошуку роботи). Якщо цікаві нові знайомства - можем обмінятися контактами) як мінімум встановити контакт на лінкедін
Хочу відмітити, що ті літні люди з розвинутих країн, які вийшли на пенсію і почали жити для себе, у молодості, як то кажуть вджобували і світу світу білого кольору не бачили, щоб заробити на ту европейську пенсію.
* це мої особисті спостереження за німецькою молоддю
Ще такий вам прикол. Якщо ви дивились мультсеріал "За садовим парканом" ("Over the Garden Wall"), то, певно, пам'ятаєте Звіра (ота рогата тінь). Так от. В оригіналі цього персонажа озвучував Семюель Ремі (Samuel Ramey) - топовий оперний бас 80-90-х, і на момент виходу мульта йому було десь 72 рочки. Можна помітити, що "Come Wayward Souls" у мульті він наспівує з коливаннями в голосі (це вікове, зв'язки зношуються, тому він зараз і не співає на великій сцені), але він перелаштувався з оперної сцени на усілякий двіж з підкастами і озвучкою. І ось це мегакруто! Типу, людина не забиває жити це життя через вікові зміни. Навпаки - радіє новому досвіду і за будь-який цікавий двіж ❤
не думала що тут почую про цей класний мульт
@@panda7915 просто я фанат Реймі (як на мене, він найкращий оперний Мефістофель! 😻 ), тож приплітаю його всюди за першої ж нагоди 😅
А мульт дійсно мегакрутезний і взагалі шедевр 🔥
Реально круто, ось таке життя хочеться проживати😊
Мені 38 за паспортом. Повноцінно дорослою не почуваюся досі, і не впевнена, що почуватимусь після 40 😆 Дякую за відео, тепер з більшим оптимізмом дивлюся в мабутню старість.
23:16 у літніх людей ризик депресії мінімальний, бо всі ті, у кого була депресія, просто не дожили до літнього віку, бо пішли з життя за власним бажанням значно раніше. Всі ці приклади це дуже добре, для американського суспільства, яке має медичне страхування та накопичувальну пенсійну систему, що дозволяє їм турбуватися про здоровʼя та бути фінансово забезпеченими після виходу на пенсію. Більшість наших літніх людей, особливо самотніх, змушені буквально «доживати віку» в злиднях, не маючи грошей на необхідні ліки.
17, відчуваю себе на 23. Моя теорія що через безвідповідальність батьків щодо мене, взяла відповідальність за себе сама👍🏻
Дуже знайома історія((
Інфантильні батьки - це біда. Коли дитина усвідомлює, що роль дитини у сім‘ї вже зайнята її батьками, і їй не лишається нічого іншого, як передвчасно подорослішати.
у мене було так само колись у 16-17, але коли я від них відрізалась почала відчувати себе молодшою. бо вже не було того прикладу "недо-дорослої" людини і я постійно стискаюся з якимись проблемами, які не можу чомусь вирішити. відчуваю, що навколо всі дорослі, але тільки не я((
Вибач батькам, ми не завжди мудріші від своїх дітей.
@@ОляМазурак-и7ч не вибачу, я через них багато через що проходжу, і вибачати їм не повинна
Проте Ви в житті все матимете, все досягнете самі, а не будете безпомічним інфантилом за маминою спідницею у 30 років 😊
Дорослим себе відчуваєш, коли на тебе покладається велика відповідальність та довіра. А коли твоє життя безтурботне, а точніше не думаєш що буде завтра і їсти завжди є коли і за комуналку взагалі не думаєш і з роботою все файно і головою в цілому думати важко не треба та приймати важкі рішення які можуть мати наслідки, то можна себе відчувати на 19 хоч в 70 років
Чим більше людина схавала життя тим вона буде доросліше. Але то не завжди так, бо інколи людей життя зовсім не повчає.
Але по собі скажу, що коли в мене в житті все добре та стабільно і всі фронти потреб закриті, то я себе відчуваю більш енергічним та молодим, а коли їх багато відкрито і треба щось з цим робити і розумієш, що це не одразу, то стан стає більш морально важким як і самі думки більш глибокі і меньше позитиву. І для себе зрозумів, що щоб себе відчувати молодим, треба просто мати згоду легко жити, а легко жити - це коли всі твої потреби перекріти, а щоб перекрити всі потреби і не думати про них, а тільки про саме життя, то потрібні гарні гроші і ось тільки тоді психологічно ти будеш кайфувати від самого життя
Класне відео. Перший раз зустріччю на ютубі цю тему. Заставило замислитись 🤝
Мені 32 відчуваю себе на 27. Яскраво пам’ятаю літо 2021 коли ми з хлопцем багато подорожували і часто їздили на побачення у різні локації,ходили на концерти.
То і літо здавалося таким довгим ніби цілий рік. То було найдовше літо у моєму житті. Два наступних літа проведені за плідною роботою. Промайнули як один місяць 😅
Рада за вас, а ви ще разом з ним!?)))
Почала почувати себе дорослою після того як стала мамою і часи до батьківства називаю «молодістю», адже настали часи коли ти відповідаєш повністю за маленьке життя і в тебе має бути вдома наготована їжа, все чистенько і так взагалі купа обов‘язків а ще робота 😮
Було супер цікаво! Особливо сподобалась теза про те, що ми і через 10, і через 20 років будемо нами ж. І що з віком нічого само собою не зміниться, якщо ми самі не захочемо змінити наше життя на краще, зробити його більш наповненим і яскравим. А на моменті про те, що українцям точно не варто відкладати життя на потім аж всплакнулося 🥺 Дякую за відео! ❤️🔥
Дякую!🥹💙
Ті хто розвивають свій мозок все життя молодшають. Моя мама в 60 через війну опинилася в іншій країні вчить дві мови і каже реально пам’ять стала краще мозок реально наче посвіжішав. Тому ніколи не пізно його підбадьорити. Хоча моя мама і так все життя працювала мозком (головний бухгалтер) але реально ключове - вивчати нове а не прост робити роботу
Це правда,мені 63.
Дуже цікаво! Дякую авторці! Маю 51 рік віку, та почуваюся на 35. Завжди соромилась цього, весь час собі нагадую: згадай, скільки тобі років. Коли хочеться зробити щось, притамане молоді: танці, пляж, жарти, одяг і т. п. Хоча маю параметри 90×60×90 і гострий розум. У мене завжди дисонанс у душі. Слава Богу, що це поширене і здорове явище.
О! Прям моя історія 😊
В свої сімнадцять я відчувала себе на 30+.
Зараз мені 18 і я відчуваю себе на 28 років.
Раніше я відчувала себе набагато старіше. Тобто доходило до 60+ років.
Тому зараз я бачу, що чим старіше я стаю, тим молодше себе відчуваю морально 🍓😁
мені якраз зараз здається що я відчуваю себе на 25 і мені дійсно 25 (і раніше завжди з дитинства відчувала себе дорослішою за оточуючих однолітків). якраз середнячок- ще молода і вже задумуюсь над «дорослими» планами щодо дітей, зміни професії і тд і тп, що на мою думку притаманно зрілим людям внутрішньо.
Дуже цікаво. Мені стало легше після перегляду цього відео. Мені 29 і я не почуваю себе дорослою, іноді поводжу себе як дитина. Тепер розумію чому. Дякую 🙏
До речі, мені подобається ваша класифікація ☺️
Старості не боюсь, а того, що буду жаліти про нудне та "коротке" життя.
Відос файний, ніяк не міг зрозуміти, чому в мене нема відчуття "дорослості", хоча вже давно не 18)
Мені 45, почуваю себе на 21😅
В 27 я вступив до університету, в 31 освоїв ремесло яким заробляю собі на життя, в 32 переїхав за кордон, в 40 навчився іншого ремесла (переконаний не останнього), часами беру собі якісь онлайн курси, ходжу в спортзал, маю прекрасний секс, відкриваю новий бізнес. Єдине що, треба зір перевірити🤓
Це дуже круто!🔥
❤!!!!!
С
Сім'я де?
Типове життя "плейбоя за 40". Типу - "все круто, але сім'ї немає"...і це кепсько...людина може бути успішна, казати, що вона чайлдфрі, але населення Землі старіє саме через таких еноїстичних "успішних" людей, бо сім'я і діти - це жертовність і відповідальність, на які в сучасному світі все менше людей зважуються... пічалька
У 17 відчуваю себе на 15:) завжди думала, що зі мною щось не так і я «не дозріла» до своїх однолітків, дякую вам за ваше відео!
те саме, тільки відчуваю себе на свої 14 десь..
Те саме, так і думала що не встигаю за своїми
++
О господи. 15 недалеко від 17. В Америці ти не то що дитина в цьому віці, ти немовля. Вони сім'ї заводять після 30. До того ще шукають себе і розважаються. А в нас всі біжать один поперед одного щоб заміж вийти. Треба якась золота середина щоб була.
@@S.V.I.T.L.A.N.A після вашого коментаря мені стало трохи легше😅 Ви праві, не треба гнатись за «віком»
Мені 42, але завдяки психологічній роботі зі своїм мисленням, я почуваюся років на 25🙂
Мені 25, почуваю себе на 24 десь і відчуваю себе дорослою і кайфую віл дорослого життя - чому ніхто не казав що дорослою і відповідальною бути круто і приємно, коли від мене все залежить - це класно ❤
До речі, одружена, маю хату і дитину
Мені 49, відчуваю на 18, іноді просто підлітком. Тоді як підлітком почувалась дорослою. Бо любила все обдумувати, планувати, багато читала иа розвивалась. Все життя пройшло в ьагатодітності і читання закинуте, роздумам було мінімум часу, бо ледь виживали і асе старались покрити роботою своїх рук -- купити не було за що. Тим більше ільше, що дуже люблю шити, вишивати, займатись садівницивом, дизайном всього, що бачу, квітникарством, городництвом, поробкою різних речей. Люблю пекти, готувати, прикрашати. І хоч не хоч мити, чистити, латати, ремонтувати, консервувати, прибирати...постійна втома і невстигання. Постійні ідеї в голові але нема як здійснити.
Зараз відчуття що треба все почати щ нуля або перекинутись на іншу професію. Не знаю як бути. Але так само люблю музику, природу і ще здатна надихатись і творити.
39 років, почуваюся фізично дуже молодою, але психологічно старою\старшою - наче вже прожила дуже довге життя
Вік 20-30 найкращі часи життя і крапка. Те що після 30 років життя стає психологічно простіше то нічого не значить, бо найбільш спокійно ви себе будете відчувати на кладовищі:) Стрес, депресії, ейфорія, щастя, любов, ненависть коротше емоції - це і є життя. І все що роблять люди за 60, це згадують себе молодими і не важливо наскільки важка ця молодість була. Люди, цінуйте час і свою молодість:)
Тю, мені 39, і зараз безумовно найкращі роки.. І далі будуть найкращі. Я живу тут і зараз, і в цьому і є кайф.
В мене одна жіночка знайома, їй, ну певно до 70 вже. І їй точно ніколи сидіти і страждати за молодістю. Бо в неї дуже наповнене і змістовне життя.
Тож, не в молодості щастя.
одружився, придбав квартиру, з'явилась дитина, а відчуття віку не змінювалось, а коли коліна раптом почали давати маху от тут я і зрозумів, що вже не підліток)))
Це відео теж у вас дивились, крута робота❤
відео з'явилось прямо на очах
До нас в офіс якось зайшов 60 інженер який дуже шарив в сучасних програмах креслення, не п'є кави і чаю і любить ходити пішки.. я йому дивувалась а ще більше здивувалась, коли мені сказали, що йому 80😮 я була в шоці який в нього в цьому віці ясний розум і здоров'я на цей вік.
В мене жіночка така в дворі є.. Якось за розмовою згадала, що вона 41го року.. Ми з чоловіком сперечалися, чи дійсно вона так сказала. Виявилося - так!
Людина, працює, спілкується, веде досить активне соціальне життя. При пам'яті, як то кажуть. Дуже чудовий приклад, що старість буває дуже різна.
Мені 38 і я почуваюсь на 21, в мене склалось така ідея що дорослими ми почуваємось коли набуваемо багато досвіду. Так я почуваю себе "трохи дорослим"
От щодо дослідження, в якому виявили, що старші люди почували себе щасливіше від молодих, то от з цього як раз, як на мене, не можна робити висновок, що коли наше покоління доживе до їхнього віку, то ми будемо почувати себе так само щасливими і задоволеними своїм життям. Бо на це значно впливає економічне становище і соціальні процеси, які на момент досягнення людиною певного віку проходять в суспільстві. А це доволі мінливі речі
Мені 41, почуваюсь на 32 ♥️
Дякую за чудове відео! Вподобайка, підписка, комент 🇺🇦
Війна розпочалась в 2014 отже в 2024 вона вже триває 10 років не якщо триватиме, а вже триває!
Фізіологічний вік не проблема, коли є досягнення і напопичення: знань, вмінь, навичок, досвіду, можливостей.
🎉
ЯК ВІДЧУВАЄТЬСЯ СТАРІСТЬ - ніяк, інші люди будуть нагадувать вам, що ви відчуваєте себе неправильно. Ви відчуваєте себе на 20 рочків, а інші люди вам кажуть, що у нас тут молодий і дружній колектив, тому ви з своєю 40-річною пикою не вписуєтесь. І нікому не пояснишь, що відчуваєшь себе на 20 і ще купа планів попереду 🙂 Інші люди будуть вас регулярно інформувати про ваш вік, якби не інші люди, то ви б забули про той вік 🙂
Це тільки Ваш досвід. Мені, наприклад, 45, і ніхто не вірить, що мені стільки. Тобто, мене якраз постійно "інформують", що я виглядаю на 32-35, і не може такого бути, що мені 45 😅
Дякую за працю ❤ дуже цікаво:) Так жаль, що наша реальність пострадянських країн така ( і це без війни) … Більшість літніх людей вже ніколи не будуть мати добробуту, ходитимуть до смерті без зубів бо немає коштів, відчуватимуть себе старими і труситимуться за кожну копійку бо пенсії стартують 2093 гривень:(
Прям дуже точне формулювання😬 на жаль
Ти розумієш що вже не молодий коли помічаєш, що тобі кажуть "добрий день' ті кого ти вважав " однолітками" Хто в тємі той зрозуміє)
З 22 років- вважала себе дорослою- на всі30- відповідально відносилась до сімї,дітей і роботи!
Гарно говорите!
не можу погодитись стосовно вашої класифікації, тому що людина це динамічність, хтось росте, хтось ні, хтось змінюється свідомо, а когось колихає хвилями...не можна класифікувати те , що є процесом....
Стосовно віку, то мені мабуть 300, десь так відчуваю....На мою думку справжнє народження людини починається тоді, коли свідомість повна, коли кожен крок свідомий...
Дякую, Іринко за дуже хороший канал. Я став твої прихильником. Додай мене у список фанатів. Так ось про тему. Дуже важливу. Коли мені бахнуло 50... я пішов у фотошколу. Всі знайомі стали "на вуха". Дякую своєму гуру, що "заразив" мене жанровою фотографією. В 60... ( наберіть повітря) я пробіг свій перший півмарафон. Бігаю досі. Іринко, старості не існує. Це усе в нашій голові. Як мислиш так і живеш...
Дуже цікаве відео👍 Мені 46, і дійсно в 43 роки я раптом відчула свій реальний вік. Коли я це усвідомила, знову почала відчувати себе молодше, ніж мій біологічний вік.
До 40 років відчувала себе старшою за свій вік. Потім якась криза була, ніяк не почувалась. А в 43, пішла в зал, в автошколу, мовні курси. Маю двох дорослих доньок, та гарнюню онуку😊Ще й чоловіка значно молодшого зустріла😊. Почуваюсь не більше 35. І так, після 40 життя тільки починається. Всім мира та добра❤
Нехай цвіте український ютюб!) Дякую вам за півгодини пізнавальної інформації)
Дякую!🩵😊
Дуже було пізнавально. Тепер розумію, чому в мандрівках час йде по-особливому 😊 Враження наповнюють життя і це чудово!
Приблизно на свій вік відчуваю, може десь мінус пару років. Скоріше це пов'язано з тим, що в мене багато подій в житті, вже велика сім'я і я не сиджу на місці. Також, чим більше дізнаюсь - тим старшою себе почуваю. Для мене дивно, що в когось кількість знань означає молодість 😅 я пам'ятаю себе молодою. Хоч і була розумніше багатьох, але в порівнянні зі мною сучасною, то вже не така й розумна😁
Дуже цікава і надихаюча тема! А ідею "насичувати свій день більшою кількістю цікавих подій - і день здаватиметься довшим" можна взагалі вже взяти собі за інструкцію до дій і взятися за їх виконання🙂👍
Мені 12, почуваю себе на 30.
Гадаю ,що це через депресію, яка почалася 2 роки тому. Сприйняття цього світу кардинально змінилося.
Дякую авторці за роботу, але, насправді, людина почуває себе молодшою (щасливою), коли все добре з її рідними, коли все добре з її країною, немає війни і біди поруч.
Завжди відчувала себе на 20 років молодшою. Тепер розумію, що таких як я багато😊. Як би ще дзеркало показувало те що відчуваю
Мені 34, а відчуваю себе на всі 50. Як фізично так і морально. Хоч і веду здоровий спосіб життя.
Завжди почував себе старшим чим є.
А взагалі мрію виїхати десь туди, де мінімум людей і максимум природи, де не треба важко заробляти копійки на прожиття, де можна спокійно прокидатись о котрій хочеш, а не ледво хребта піднімати на світанку.
До 60 ще треба дожити при такому шаленому важкому ритмі життя.
Старість у мене асоціюється з болячками ,обмеженнями та бідністью.
підкажіть, Ви - козеріг?))
@@taranlana діва
@@Grey_ReAktor теж, земля...
@@taranlana пухом ?
все дуже просто. коли ми ще діти наш організм звикає до того з якою швидкістю ми сприймаємо час. І з часом це не змінюється бо ми любимо мислити шаблонами (ліниве мислення). Але з часом наш мозок стає повільнішим і повільніше працює, тому ми отримуємо набагато меньше інформації за одиницю часу. І для того щоб наповнити один день кількістю подій нам треба де-факто прожити декілька днів. Знову ж таки щоб наш мозок переосмислив що відбувається потрібні якісь поштовхи. Він переосмислює завдяки якимось подіям які мають великий вплив на нас. Це можуть бути потрясіння повязані з нашими рідними чи якісь події які зачіпають лише нас, якісь хвороби/події які явно вкорочують нам віку ітд ітп.
Дякую за інформативне та цікаве відео. Мені 21, почуваюсь на 18-19. Дуже швидко плине час, особливо під час повномасштабного вторгнення 😢
Мені 17, я почуваю себе одночасно на 12, і на 127
Так я просто відчуваю неначе прожила кілька эпох але лишилася такою самою. Химерне відчуття
Дякую за відео, цікаво. Маю 43, багато років почувався і виглядав (та й досі виглядаю) молодше однолітків. В період ковіду (коли всі ходили в масках) на касі попросили документ при купівлі алкоголю, от насміялися. З приводу психологічного відчуття віку згоден, що досягнення певних цілей (будівництво власного будинку, шлюб, діти) ніби переводять на інший віковий щабель. В цьому році мав проблеми зі здоров'ям, 5 місяців тому пережив операцію по видаленню кісти з гайморової пазухи і вирівнювання перегородки носа. Самопочуття досі не повернулося до стану доопераційного. Нажаль лікарі недоінформували мене щодо стану, який буде після операції (найбільш важко було переносити погіршення сну), інакше шукав би альтернативи. Одразу став відчувати себе років на 10 старше, навіть якимось старим і немічним. Роблю висновки, що найбільше впливає на відчуття віку - фізичне самопочуття. Чув, що 5 місяців - дещо зарано, щоб робити висновки про результати операції і що для відновлення треба більше часу, сподіваюся, що так і буде.
Дуже хороше відео, особливо про застрягання у віці! Ухпіху!
Дуже цікаве і корисне відео - дякую!)
Але чим більше людей зараз обирають просто "жити своє життя", тим довше ця війна і триває.
Я відчуваю себе на шістнадцять у свої тринадцять. Дякую за цікавий контент ❤
Мені 12 і відчуваю себе на 14. І мені здається що я так думаю тому що почуваю себе більш усвідомленою ніж мої однолітки й іноді є таке відчуття що вони застрягли у своєму 6-7 річчі.
Підтримую,що потрібно вчитися у європейців жити у старості!
Випуск вогонь! Дякую вам за зроблену роботу! Але остання фраза про довготривалу війну яка може забрати собою більшу частину молодості потрібно подорожувати жити на повну вже зараз - це може бути мотивуючим хіба що для дівчат без стосунків/у специфічних стосунках. Тому що всі чоловіки або як мінімум невиїзні, або як максимум - вже давно на війні. Та і при такому сюжеті на війні будуть всі. Тому якщо ти хлопець або чоловік, навряд зможеш жити повним життям - все одно раніше чи пізніше мобілізують. А якщо ти дружина, навіть молода, навряд буде бажання або справжня насолода веселитись і подорожувати, "жити своє краще життя", поки твоя найрідніша людина на війні, або навіть просто сидить один в пустій квартирі. Хоча, може це лише в мене так, але мені - або разом, або ніяк. Не варто забувати, що чоловіки теж живі люди, і теж хочуть веселого цікавого життя. Отож, не знаю кого як, мене це скоріше не змотивувало, а загнало у су*цидальні думки)
Згодна з вами. Про те саме думаю весь час. Іноді кажу собі, що життя йде, і живи собі поки живеться, а далі буде видно, але запалу вистачає на півтора дні))
Навіть у дівчат без стосунків є брати, батьки, дядьки, друзі )
@@helgagr1306 ну, я мала на увазі скоріше, що є такі люди, у яких є рідні, і стосунки, і може навіть діти, і з усіма чудові стосунки, але для людини залишити рідню вдома і поїхати на гулянку/у відпустку в інше місто/країну, і справді класно з чистою совістю відпочивати і жити своє краще життя не думаючи де там і як там рідні - це взагалі не питання. Якто кажуть, "самодостатня, незалежна людина". І в контексті мобілізації якщо ця людина дівчина, в для неї "не відкладати життя" і виконувати мрії це дійсно питання бажання. Але якщо в тебе є чоловік/хлопець/брат і далі, без якого ти не поїдеш грітись на морських берегах закордоном як би того не хотілось, бо без нього це не матиме змісту, то від таких закликів тільки тошно.
Я це назвав фіксацією особистості, момент коли вона сформувалася в мене остаточно, відкинувши всі коливання з одного емоційного стану в інший, було десь 22-24, і так як змін більше не відбувалося кардинальних, десь там в своїй голові і залишуся. Навряд я щось в тому зміню, мені комфортно мати таку особистість.
В 31 відчуваю себе на 24. Подорослішала і сенсі життєвого досвіду і розумінні відповідальності за своє життя. Але досі завзято мрію перед сном, малюю і радію, коли бачу веселку))
Дякую за цікаве відео ❤
Супер відео почуваюсь на 25 років🥰🥰🥰🥰
Мені 38. І я почуваюся на 38, і вважаю це нормальним. І я не віддам жодного свого дня, бо це моє життя, кожна моя сивинка і зморшка для мене дорога як минулий день мого життя.
Дякую.Круто 🙂👍
Піду швиденько старішати.🫠
Завжди почувалася і виглядала менше за свій вік, але після народження дитини все змінилося. Зараз мені 35 і я відчуваю себе на свій вік, хоча знаю, що зовнішньо виглядаю молодшою.
В книгах "Кульбабове вино" Рея Бредбері і "Многії літа, благії літа" записаній зі слів Андрія Ворона, можна знайти роздуми цікаві про ці питання. Ці книги дуже різняться між собою, але можуть дати відчуття опори.
Останньою фразою (про війну) можна декого і в депресію загнати. Я розумію, що війна може тривати ще дуже довго, і від розуміння цього стає ще тяжче, бо життя проходить і "не відкладати його на потім" немає можливості
P.s Мобілізований з перших днів
Тримайтеся! Ще будуть мільйони нових емоцій у подій у вашому житті, головне не падати духом і думати про краще
Дякую Вам за можливість жити тут і зараз ❤
Тримайтесь, перемога буде! Ще багато цікавих та яскравих моментів буде у вашому житті! Подяка і повага вам!💙💛
Бажаю Вам жити довго та щасливо, бути коханим та кохати та мати п'ятеро дітей ❤
Ви написали, що життя проходить, і я захотів вам написати. Я не згоден про безповоротність проходу життя та фатальність. Я коли важко під час війни завжди згадую свою бабусю - вона у 21 рік вважалася старою, у 27 вона втратила будинок (це був 1941 рік), після війни навіть надій не було їй вийти заміж, бо чоловіків не було(отак-то маршал Жуков воював, завалював "м'ясом"). А вона виходить раптом заміж у 34 роки, мій дід ще старший за неї був.
Але ж трьом пізнім дітям допомагати було треба. І вона прожила майже 95 років, вона у 78 ще торгувала на ринку овочами з городу, а в 83 ще рвала траву на городі, за півроку до смерті ще газети читала.
Їй було 75, коли вона забирала мене собі на тиждень, мені було три рочки, і повністю сама за мною дивилась. При чому в неї ще город був та господарство. І хвороби були вже. Купала, читала книжки, і українські теж, хоча була азербайджанка, тож читала як їй здавалось вірним)))) Потмі я повністю в школі перевчав слова)))). Але це вона навчила мене поважати інші мови та культури.
А моя мама-російськомовна українка, була складного характеру. Прожила 63. От і скажіть мені, чиє життя минуло швидше...Все відносно.
погоджуюсь більше з вашою, Іро, класифікацією! Дуже відгукується саме для мене
Я відчуваю себе в 2 рази молодшим в голові, але здоров'я відповідає моїм рокам
Радійте вашій молодості!
Мені 40, почуваю себе на 24-25, а фізично в кращій формі ніж зараз я ніколи не був. Мозок вже не так швидко сприймає нову інформацію, але ти з чим він звик працювати обробляє все так само швидко
Дякую за український контент 😍
Неймовірне відео, яке думаю варто переглядати після кожного дня народження з появою навʼязливих думок про наближення старості, щоб нарешті припинити її боятись, а просто почати насичувати своє життя ❤
Мені 16, відчуваю себе на 28-30 років, я гадаю це через тривогу. Після перегляду стало трохи легче, дякую.
Приїзджайте у Лісабон, тут гарні пляжі, неймовірні пейзажі, та вода в океані, що хочеться покурити😂
П.сі. все рівно приїжджайте, життя прекрасне "ну фім", як кажуть португальці😊
Останні слова про яскравість життя - це саме те, що стосується наших військових)) Топчик))
Зайва вага впливає на відчуття віку, бо відбирає здоров'я і погіршує самопочуття. Як тільки скинула 17 кг, то ніби і років 20 разом з ними.
Це топове відео!) просто набрид уже матеріал про розвиток і самовдосконалення 😅 Бо я людина яка і так багато від себе вмагає коли натрапляю на такий контент думаю « і ви туди ж бляха муха!»)
Але це відео зайшло на ура, такі питання якраз що цікавили) і сама подача ніби краща стала) лайк!)
Обожнюю наукові дослідження! Дякую вам дуже за вашу роботу і за українську мову🥰надзвичайно цікаво
Які гарні очі)
Душевно 18, а фізично інколи як бабця, адже маю багато хронічних хвороб і проблеми із суглобами)) Мій вік наразі (за 4 місяці 30)
дуже цікаве відео, дякую! задумалась над тим, чому деякі періоди життя відчувались довшими, ніж інші. треба насичувати дні яскравими подіями! дякую❤
Яка інтелектуальна дівчина 😮😊
Дякую за Вашу роботу! Дуже цікаве та надихаюче відео
Мені шкода молодь, яка у 21 приходить на консультації і кажуть що вони нічого не встигають у цьому житті.
Так хочеться щоб вони насолоджувалися своїми чудовими роками, а не впадали в депресію із-за гоніння за чиїмись мріями.
Дівчинко ви крута. Дякую вам.
мені 20 цього місяця, почуваюся на 30. тож справді наука працює )
Важко почуватися дорослою, коли поволі крокуєш до тридцятиліття, але не знаходиш собі місця в не своїй тарілці. 😂
Я дуже люблю ваші відео, чи можливо, що ви присвятите одне з них темі поліматів, або так званих «людей-сканерів»? Зараз я читаю книгу «Омріяне життя» і просто в шоці, наскільки вона точно описує усю ту суміш емоцій, які супроводжують когось, хто ну ніяк не може знайти одну стежку і намотує маршрути по життю (і кому услід кричать «Подорооослішай!»). 😢
Отак і я коли прочитав про людей-сканерів, то мене аж попустило. Виявляється я нормальний. Змінював часто роботи, бо ставало нецікаво.
Дуже цікаво🔥 І хочу зазначити, що з кожним разом відео стають все кращі!
Мені 23 і я теж відчуваю себе на 19😃
І справді, за всі попередні роки, зараз відчуваю себе щасливішою(попри важкий період).
Дуже цікаве відео. Хочу додати, що все назване, це дуже усереднені значення. В різних країнах, різних суспільствах є різні стереотипи. Почуття віку людей зазвичай рівняється на них. Наприклад, в 2000х в Україні вважалось нормальним одружитися і народити дітей до 20 років. Зараз я живу в Ізраїлі і тут ця норма перенесена на вік 30-35 років. Тож, всі ці штуки залежать від культурних кодів і поколінь.
А іще все залежить від природи. Бо скільки ту природу люди не гвалтують,репродуктивний вік не безкінечний, здібності до навчання також,як правильно говорить дівчина. Можна і в 70 йти вчитися і отримувати нову спеціальність,але от не розумію? Це буде в рази складніше ,ніж у молодості. Нафіга? Хіба що зовсім не пощастило в житті. Бо як пощастило,то просто можна насолоджуватися таким віком,ходити гуляти по березі моря,читати книжки, спілкуватися з онуками,які зазвичай дуже люблять бабусь і продовжують їм життя,бо дають свою молоду енергію. Найбільше захоплююсь людьми,що вміють жити в гармонії з своїм віком і життям, отримувати задоволення,ане пахати як коняка все життя задля вигаданих досягнень.
Моя сестра первістка народжувала у 35. Пізніше сказала, що якби знала, не велася б на балачки про "людина все завжди може хоч у 80", та народила б у 25. Було важче, бо виявилось, що і два рази на зберіганні довелось полежати. Фізична форма попсувалась за роки, і дихалка не та, і психіка не та -так хвилювалася, що ніч не спала перед пологами і потім ледь народила. Все ж 12 років сидячої офісної роботи не змогла виправити йога для вагітних. Чим більший вік, тим більше увагу фізичній формі та розслабленню.тре приділяти.
Сестра себе непогано знає, і вважає, що у 25 народила б взагалі без зберігань без купи грошей на ліки та йог
Тепер сестра хоче другу дитину, але їй 37. Перед вагітністю їй треба серйозно зайнятись фізичними тренуваннями, щоб повернути форму, бо під час вагітності вони можуть бути лише м'які. В неї маленький син, багато фізичної праці, але прес відсутній чомусь...
Треба зробити дорогущий точний тест на синдром дауна, бо вік, а вона не особливо хоче "сонячну" дитину.
Треба пропити антидепресанти мінімум півроку, бо стан психіки погіршився ще більше під час війни. Що не кажи, молодий організм справляється краще з навантаженнями. Вона не хотіла і не хоче кесарево тощо, бо це насправді нелегка полостна операця, після якої організм відновлюється довго, хто б чого не кричав. Після пологів хочеться ж приділяти увагу дтям, а не ходити блідою з одним бажанням - прилягти
Я вважаю абсолютно нормальним одружуватись та народжувати до 20 років. І сюди ніхто не має влазити зі своїими копійками. Раніше булили тих, хто народжував пізно, зараз булять тих, хто рано, з таким ставленням до народжування у нас молоді скоро не залишиться. Булінгу в принципі бути не має в такий сфері.
@@muratzumri1679 так це досвід тільки Вашої сестри. Я, наприклад, теж первістка народила в 35 і абсолютно не шкодую, що не народила раніше. Я всю вагітність просто літала, навіть на 9-му місяці ще по горах (не дуже високих, щоправда) лазила. А от другу дочку народила в 42, і та вагітність уже була трохи важча. Але не впевнена, що це через вік. Просто дитина була з самого моменту зачаття більш капризна - частіше мамі печію "створювала", більше крутилася в моєму животі, тощо 😅
Хоча все одно ні на яких зберіганнях лежати не довелося. Мені просто пощастило, що я здорова людина. Не завжди це залежить від віку. Тобто, не обов'язково в 25 всі люди прям автоматом здорові, а в 35, 40, тощо - автоматично в них менше сил і вони різко стають більш хворі. Це якийсь дивний стереотип у нашому суспільстві, який треба викорінювати.
Якби мені дали можливість заново прожити своє життя, я б не змінила абсолютно нічого. Вважаю, що все в моєму житті було вчасно. Чого і всім бажаю. Як бажаю і такого самого здоров'я, як у мене, на довгі роки.
До речі, одружилася я в 32. А розлучилася в 39. В 20 я ще по дискотеквх бігала, заміж взагалі не хотіла..
А другу дочку від іншого чоловіка народила. З ним потім теж розійшлася. Не всім щастить в особистому житті.
Взагалі, кожному - своє. Тож намагатися всіх загнати під якісь мірки - справа марна, я вважаю.
Я милуюсь букетом на фоні! Випуск теж дуже цікавий. Підписалась на канал :)
Хочу подякувати пані Ірі, за такий якісний і чудовий, український контент!!! Дуже пізнавально і цікаво ♥️ є здогадки що в університеті ви вивчали психологію чи не так?
Дякую!🥰 ні, я не психолог) саме тому і лишаю всі посилання на першоджерела🫶 намагаюсь привчити українців вивчати, аналізувати дослідження, бо це дуже корисна навичка в наш час, яка допомагає боротись з фейками💙
Дуже дякую за те що ви робите! У вас чудовий голос і фантастичний вайб!