Спілкування з військовими: що можна казати та що заборонено робити
Вставка
- Опубліковано 8 сер 2022
- 💰 Допомагай каналу розвиватися 👉 / umgolovi
💰 Ставай спонсором каналу 👉 / @u_moii_holovi
💰 Пригостити нас кавою bmc.link/UMOIIHOLOVI
💰 Наша monoБанка 💳 send.monobank.ua/jar/5YYG3B2RLu
💰 ПриватБанк 💳 5168 7520 0864 6575
Люди у військовій формі викликають так багато емоцій! Від бажання підійти та обійняти, сказати якісь теплі слова до почуття провини та ніяковості (наприклад, коли бачимо військових з інвалідністю). Як спілкуватися з військовослужбовцями - близькими, знайомими та не дуже? Як не образити, не травмувати, не бовкнути зайвого. Як висловити свою подяку. Про що обов'язково сказати, де промовчати, які можуть виникнути комунікаційні проблеми. Обговоримо усе, навіть інтимні питання! Й, так, - слава ЗСУ!
Андрій Козінчук - відомий в Україні військовий психолог. Має багаторічну практику, працював із військовими в зоні АТО. Спеціалізується на проблемах, пов'язаних з впливом війскових дій на психічний стан людини.
Все вірно і корисна інформація.
Одна ремарка - ми не ідеалізуємо "красавчики, герої".
Ми розуміємо реалії війни, але ми любимо наших військових різними і коли вони сміливі, і коли вони бояться, і коли вони брудні , змучені .
Це реальні люди.
а ще ми любим випить.курим.матюкаємось.не рідко пузаті.і часто голосували не затого кого ви.
@@user-il4kr2ym6m О Боже, звісно, все життя людини і ставлення до людини загалом визначається тим, за кого вона голосувала в 2019 році
А я ідеалізую. 🤒💘
Шикарний і корисний випуск. Я з тих людей, хто дуже ніяковіє, коли бачить військових, так що маю над чим працювати
Такі ж почуття
чому?
,я тех ніяковвію і не знаю що казати, щоб не ляпнуть не те.
@@nellichka3081так, це непросто. Я побачила військового в місті один раз, була важко не заплакати, я йому просто сказала "дякую Вам" і він с приємною посмішкою відповів:" не переживайте...."
Дякую за відео!
Виїхали з Донбасу у відрядження в Київі.
Крім того, що приколювалися з того, як ми здичавіли (пробки, потоки цивільних, напарфумлені красуні-жінки, ДІТИ, гаряча вода, унітаз... білий... чистий) були вражені теплотою.
Хлопці кажуть "тобі кланяються вслід, ти бачила?" Дуже здивувалася, бо звикла просто робити свою роботу. А тут тобі прямо за це хтось вдячний...
Після деокупації цивільних переповнюють емоції. Зі мною, як з жінкою, обіймаються, плачуть, виговарюють наболіле.
А в мирному місті долоня до серця це щось нове, щимливе... і точно доречне!
Не соромтеся дякувати.
Ми тримаємось, бо за нами ви ❤❤❤
Моя бабуся мені завжди говорила,не роби нікому нічого,а тільки тоді коли тебе про це попросять.
@Velynš Lїknes Rags😏👍😁
Дякую) мій батько воює, і він не любить гасло "слава Україні" чи коли я говорила що пишаюсь їм. Але просить вірити в ЗСУ. От же я мовчки пишаюсь, а вірю в голос)
Хай Господь оберігає, повертає живим додому 🙏🙏🙏
Вірю в ЗСУ!!! ❤
Дякуємо Вам за інформацію!!!👏😩💪💯
Дякуємо кожному воїну ЗСУ і віримо ЗСУ! Слава Україні!🇺🇦🇺🇦
Дивно воювати і не гордитися гаслом" Слава Україні".
В мене три брати на передовій.
І гордяться цим гаслом.
Вашого батька забрали насильно чи він не за Славу яка повинна пернутися до України!?
Бути передбачуваним для оточуючих взагалі корисна штука.
Дуже вдячна за розкриття цієї теми, я часто задумувалася як я можу висловити вдячність незнайомому військовому не порушуючи його кордони і не викликаючи негативу
Щиро вдячна за дуже корисний випуск🙏❤️! Коли зустрічаюсь з військовими, завжди стає ,, ком в горліʼʼ і сльози на очах, не від жалю а від вдячності🙏❤️🇺🇦!!
Аналогічно❤️
Дякую Вам за роботу. Зустріла наших хлопців на вокзалі у Львові. Певно, відправляли на передок. Просльозилася, перехрестила. Військовий, що завершував колону, подякував, вклонившись.
СЛАВА ЗСУ!!! Повертайтесь живими!!!
ДЯКУЄМО!!!❤
Дякую за круте відео! Ми повинні бути вдячні людям які боронять нашу землю, просто подякувати військовому 💙💛
Особлива подяка за поради щодо рідної людини на фронті. Інколи справді не знаю, що можна сказати, а що ні.
проговоріть це з своїм.але для початку зумійте(підберіть слова)донести до нього,що в любому розкладі зрозумієте його.ну і не лукавте звісно.
Зробіть будь ласка відео для окупованих міст. Про відчуття покинутості. Ви хоча можете сітку плести. Дуже страшно коли всі говорять про великі міста і ніхто не говорить, наприклад, про Васюківку. А якщо там обстріли або там вже лютує МГБ і ворожа пропаганда. Намагаєшся слухати новини так щоб не почув рашист який вселилася в сусідню квартиру. Ніхто не говорить про Васюківку. Невже про нас всі забули? А-а-а! Мені страшно. Звільніть Васюківку негайно! Я не хочу щоб було як в Донецьку 8 років окупації. Дуже виснажує емоційна гойдалка. ТНМК записав кліп "Енергодар - це Україна!" Там є жетон з написом Донецьк. Ура! Про нас пам'ятають. Хтось з політиків пропонує переговори про статус територій окупованих до лютого. Жах! Які переговори?! Тільки визволення. В паніці постиш на фейсбуці повідомлення про те як в Донецьку розмалювали синьожовтими написами стіни. Імовірно підлітки. Не побоявшись МГБ. А у відповідь читаєш. І що такого. От якби вони МГБ спалили. Всі патріоти виїхали, а хто не зміг автоматично ватник. Скандалиш з авторами таких коментів на тему їх диванного героїзму. А потім не знаєш як знайти сили, щоб не провалюватися у відчай. А треба ж долядати своїх немічних близьких.
Після визволення буде ще багато приводів геройствувати. Будь ласка, збережіть своє життя
Дякую, що тримаєтесь віри в українську перемогу і визволення окупованих міст!
Українці Донецька будьласка вірте в ЗСУ і в Україну. Бережіть своє життя і життя своїх близьких!
Тримайтесь!
У нашому суспільстві інтернет-суперечки з приводу і без були завжди. Цькування, ярлики, перехід на особистості...Я можу лише уявити як вам важко жити у невідомості, чекати та ще й турбуватися про рідних. А коментарі людей, які не мають подібного досвіду, зате мають час і натхнення писати маячню, залиште їм. Навіть читати таке не обов'язково. Це не ваше, а їхнє. Вони ж пишуть не для того, щоб зрозуміти як це бути під окупацією і не для підтримки. Вони вирішують так свої внутрішні проблеми. Написали, викинули агресію і забули, пішли писати ще комусь. Ну і хай ідуть. Вам же треба хвалити себе за стійкість і розуміти, що про вас точно не забули.
Дякую!!! Приїжджала у відпустку зі Штатів ще у 15му, бачила групки хлопців, що поверталися на ротацію, але не знала, як підійти, щоб не образити, а потім картала себе, що не підійшла. Автору каналу респект за просту доступну подачу
Нарешті отримала відповіді на купу запитань. Ваші лекції мають дивитися усі, і взагалі їх треба показувати у школі. Дякую за службу і за контент 💙💛
Важлива тема нашого суспільства. Я вважаю, треба суспільство навчати,просвітлювати тому що від цього залежатиме моральне здоров'я нації. Це наша реальність, яку треба сприймати адекватно
Про зненацька: колись хотіла розіграти тата, який думав, що він один вдома, і вискочила зненацька до нього. Він мив посуд і чуть не забив мене пательнею. Зупинився у міліметрах від мене. І це він не військовий і без ПТСР 🤣 Більше я зненацька ні до кого не вистрибую))
Дуже цікаво, і повчально.
Я теж іноді хочу військовому подякувати, але думаю, що він мене не правильно зрозуміє...Хоч я не кажу на вулиці, але я від усього серця дякую нашим Військовим за захист, Ви найкращі. Я вірю в ЗСУ!!!💙💛
Дуже класно подаєте інформацію, круто!
Подобається, що Ви поводите себе так дружньо, що навіть через екран є відчуття, ніби зараз буде братське рукостискання і обійми)
Дякую за таке корисне і важливе відео! Успіхів Вам і слава Україні! 🇺🇦
Прості практичні поради і елементарні правила, які зараз треба знати всім. Дякую.
Важливо.
Бо часто ніяково буває.
Дякую! Рука до серця. Розкриті долоні. Слава ЗСУ.
Ой, ну який же класнючий ведучий!!!! Просто супер.
Дякую за відео, не дарма писала комент)
Я ще напишу тоді.
Питання стосовно людей, які були в окупації або знаходяться зараз в окупованих містах чи селах.
- Як підтримувати тих, хто не має можливості виїхати з окупації? Чого не варто робити?
- Як допомогти людям, які змогли вирватись з окупації? Що робити, якщо людина явно потребує психологічної допомоги (жахи, панічні атаки, істерики, тощо), але вважає депресію не хворобою, а лінощами, а психологів і їх пацієнтів - дурнями? Які дії варто робити, а які ні, щоб пояснити людині, що психіатри і психлікарні зараз - це не ті м'ясники, які робили лоботомію і їх задача не перетворити пацієнта в овоч, а допомогти? Бо багато людей сприймає психіатрію через призму совкової каральної.
- як достукатися до людей в окупації, що їм варто виїжджати, якщо є така можливість?
- Як підтримувати людей, які повернулись на деокуповані території і на власні очі побачили свій зруйнований будинок?
- Як підтримувати внутрішньо переселених осіб?
Дуже важливі запитання!
Дякую. Що згадали. Дуже важлива тема. На окупованих територіях зараз справжнє пекло. Там жахливо всім. Особливо тим хто не зрадив Батьківщини.
Важлива тема і справді травматича. З тими, хто ризикнув виїхати, спілкувалась і з тими, що не можуть, теж. Це буде згодом велика проблема, бо людей з окупаціії багато
Ми підтримуємо тих людей, що на тимчасово окупованій території тим, що знаходимось на зв‘язку. Говоримо, що вони для нас важливі і ми ніколи-ніколи про них не забуваємо. Але деякі речі все ж не варто робити:
- казати, що все буде добре;
- казати, що читали новини, що Арестович казав, що завтра всіх звільнять
- казати, що треба було раніше їхати, а не їблувати
- звалювати все на карму, Бога, долю
Якщо люди вже повернулися і явно потребують психолога, то ви не знаєте чи явно потребують чи ні. Ні в якому разі не нав‘язуйте психолога. Але ви можете давати опцію, казати, що в разі потреби, ви зможете дати контакт. Або говоріть про себе, що ви хвилюєтеся і хочете якимось чином посприяти адаптації. Що вам не байдуже. Станьте підтримкою, а не допомогою.
А ще є люди, які на окупованій території і виїзжати не хочуть. Як правило їхні аргументи наступні
- куди я поїду?
- хто мене там чекає?
От коли ви зможете відповісти їм дуууууже конкретно, то це і буде мотивація.
@@U_MOII_HOLOVI дякую, що знаходите час ще й на коментарі відповідати)
Ви просто котик) 💙💛
Слухаю і плачу! Я тепер точно знаю, як буду дякувати кожному захиснику якого зустріну. Дякую за корисне відео❤
Дуже радий, що попався на очі канал п.Андрія. Дивно, що так мало підписників, треба це поправити)
Дякую Вам! Дуже потрібний контент❤
Мирному населенню потрібно вміти спілкуватися з військовими, бо вони наші громадяни і їм потрібна наша підтримка, наша допомога у поверненні до мирного життя!!!
Дуже цікаво послухати поради в цій темі саме від вас, пане Андрій. Дякую, що зробили свій канал і стабільно випускаєте важливий контент! 💙💛
не забудьте ще всім військовим цицьки показувати, як він раніше казав.
Дякую! Завжди прикладаю руку до серця, коли зустрічаю військових 💙💛
Оце у вас топова харизма :) Дякую вам, за те що їй ділитесь і цим всім допомагаєте (просто нереально як сильно). Хочеться вас обійняти)
Мені сподобалась атмосфера позитиву, з якою Ви розповідали дуже важливу інформацію! Дякую!
Я ще ніколи не раділа, що так багато реклами, як зараз на цьому каналі. ♥️ Най вам, хлопці-дівчата, насипе ютуб грошиків по самі вінця і ше стільки! Здоров'я вам та дякую за роботу! Все буде Україна 💪🇺🇦
Дуже дякую,пане Андрію! Сподіваюся,що Ваш канал будуть дивитись усі українці і нашим героям буде значно легше повертатись додому! Ми робите надзвичайно важливу роботу!
Пан Андрій, як завжди на висоті роз'яснень складних речей по простому) Безмежно вдячні вам за виділений час для нас! 🇺🇦🤗
Зустрів вчора на вокзалі військового і хотів підійти до нього і. подякувати але почались сумніви щодо його можливої реакції бо війна страшні речі робить з психікою. А цей був сильно поранений - без руки і без ока. Дякую за пояснення - дуже доречно
Дякую за ваш контент і роз'яснення. Чоловік в ЗСУ, зустрічі рідкі не знаю часом як себе вести з ним! Дуже змінився ментально під дією служби, а я під дією "Я все САМА бо він не поруч" дуже складно з часом відчуваєш таке віддалення що вже і їхати до нього якось стрьомно і все не так... Просто ми на різних нотах. І ваші поради дають хоча б розуміння чого все так!
Мені доводиться часто спілкуватись з військовими, така специфіка роботи. Інтуїтивно я змогла знайти той самий підхід у спілкуванні, про який Ви кажете. Але звернула увагу, що особливо вразливі - хлопці які одужують після поранень. І вони не артикулюють це тобі напряму, скоріш діляться між собою, і вже потім, через треті руки, це доводять до тебе. Хоча тригерною фразою може бути звичайне "спокійної ночі".
Щиро дякую Вам за поради. Поширила такій потрібний контент у своїх соцмережах.
Класний ролик!! Дуже харизматичний пан Андрій))
Лайк за щасливих людей з інвалідністю!! Ті хто прийняв свій стан, дійсно стають щасливими!
Військові наші це наше золото, клад....
Андрію, дякую, що зробили свій канал. Дуже потрібна річ 💙💛
Дякую за корисне відео!
Віримо в ЗСУ! Віримо в перемогу!
Дякую за класний ефір. Дуже доречна поява Вашого блогу. Бо людей, дотичних до військовослужбовців ЗСУ багато, а Андрій Козінчук - один.
Дякую! Залюбки б поставила багато вподобайок. Ви так просто розповідаєте і так позитивно! Майстерно
Повторю уже сказане вище - як ми жили без цього контенту. Дякую уклінно.
Прекрасні робочі життєві поради, які мають спрацювати. Дякую, пане Андрію за роботу
Розумну людину завжди цікаво послухати!!
Пишаюсь що в Україні є такі прекрасні люди і фахівці. Дякую вам за вашу працю!
Який приємний мужчина!Людина до себе викликає довіру.Спілкування з такими людьми надихає!Дякую за Вашу роботу!
Я з Дніпра (Дніпропетровська). Війна прийшла до нас у 2014р, та так і не полишала. Це в інші регіони війна завітала в 2022р, а до того для більшості вона була десь далеко.
Так я до чого?
В Дніпрі люди привчені дякувати військовим. Просто "Дякую вам велике" і все. Вони зазвичай відповідають "Це ми вам дякуємо".
Я вже четвертий рік в Києві, заміж за киянина вийшла.
Одного разу ми їхали в метро на ж.д вокзал. У вагоні сидів військовий, весь у своїх думках, з величезним рюкзаком. Видно було, що він військовий фронтовий. Світле обличчя, добрі очі, та водночас така потужна сила від нього йшла.
Виходив він разом з нами. На виході він опинився поряд зі мною і я сказала йому: "Дякую Вам за все, що ви для нас робите". Поїзд ще не зупинився, було шумно і він не почув. Перепитав: " Що?". Я повторила.
Він посміхнувся і кивнув головою. Так як було шумно, то мій чоловік тільки бачив, що я щось говорю, але ж чув.
Коли ми вийшли, то запитав: "Чого ти до нього причепилася?"
Тоді я пояснила, що дніпряни привчені дякувати військовим ще з 2014р.
Тоді я їхала з Києва в Дніпро і в автобусі було більше половини військових пасажирів. А на вокзалі очі сльозами застилялися, коли бачила, як дружини проводжали своїх чоловіків. Їх дуже багато було таких. Дружини, мами, діти - вони прилипали до хлопців і просто стояли мовчки. Пишу і плачу від згадок, це неможливо бачити без сліз. Немає гармошок, балалайок і п'яних "всіх порвем". Вони прощаються назавжди з надією, що ще побачаться. Вони цінували кожну хвилинку, вони вбирали одне одного, щоб залишити в собі часточку коханої людини.
Мені здається, що кожному треба сходити на вокзал, як на екскурсію, щоб побачити і усвідомити ту трагедію, яка там відкривається.
Дякую за корисні поради. Лайк і коментар для просування ролика!
Чекаю з нетерпінням 🦾
Дякую.
Даремно вважав, що все роблю досконало.
Скорегував свою поведінку... принаймні вважаю за потрібне.
Ще один крок від необачливої совковості.
Ви дуже надихаєте.
Дякую.
Дякую, впевнилась в тому, що я не скотина бездушна, а просто ціную друга і не звертаю уваги на відсутність кінцівки. Ви крутий!
Як же я Вам вдячна за пояснення!!! Ми лише починаємо все це розуміти і осягати! І буває так ніяково, соромно, лячно навіть, коли бачиш/спілкуєшся з військовими. Дякую!!!
Дуже дякую, що говорите на такі теми!
Якщо можливо зробити відео на цю тематику, то дайте поради як пережити втрату близької людини-військового. На жаль, багато хто з цим зараз опиняється віч-на-віч. Психолога зараз не кожен може дозволити. А це може бути надзвичайно близька людина.
Не знаю, що коментувати? Проплакала всі ці 30 хвилин відео. Мені дуже болить ця війна. Мені б дуже хотілося, щоб ми всі (всі люди) змогли б змінити свою психологію так, щоб будь-яка можливість вбивства зникла б абсолютно і назавжди.
Дуже дякую за відео і окремо - за те, що згадуєте і воїнів, і воїтельок. Зараз всі потроху звикають, що жінки в армії - це нормально, і їх все більше, і ось такі згадування дуже допомагають здоровому відношенню
Впевнений, що дуже мало людей захоче спілкуватися з "проблемами". І це загострить ситуацію в суспільстві до краю... А наші вороги, яких ще дуже багато залишиться і в середині країни, й зовні користуватимуться цим сум'яттям.
Дякую!!! Дуже корисно ! Мені завжди хочеться обійняти військового , але я стримуюсь . А руку до серця я завжди прикладаю, коли бачу. ❤
Дякую за Ваші відео. Дуже хочеться почути більше про те, як підготуватися до повернення чоловіка з війни. Що може змінитися у комуніуації, як підготуватися, як допомогти адаптуватися,, можливо на уонкпетних прикладах з Вашого досвіду. У нас, на відміну від Ізраїлю, наприклад, нема ніяких програм. Людина повертається в інший світ. Я розумію, що спочатку все буде на ейфорії від зустрічі, але тиждень-два і рутина повернеться, рутина з якої я не виходида і яка для нього вже чужа. Дякую.
Я дуже щасливий, шо ти як дружина ветерана задаєш це питання і дуже сумую, що міністерство у справах ветеранів не задає. Ти не можеш знати в якому стані приїде твій коханий. Але ти можеш підготуватися сама - бути в ресурсі і повирішувати свої проблемні питання. Визнай, що в тебе також купа всього не вирішено. Варто зробити так аби в тебе були сили і бажання. Все інше лише по ситуації. Познайомся з лікарем, психологом, священником та й взагалі з людьми які гіпотетично можуть знадобитися. Є варік, що чоловік захоче кудись поїхати, то подумай куди ви можете чкурнути хоча б на тиждень. Але ні в якому разі не ав’язувати це йому. А пропонувати. І пам’ятай, якщо ти когось підтримуєш, то це не виключає, що тобі не треба
@@U_MOII_HOLOVI дякую.
файно і корисно
Пане Психопозитивчику, дякую за службу! Дякую за цю важливу сесію.
Андрій, дякую тобі земляче,ти робиш дуже велику працю на благо нашої нації
Дякую. Дуже корисна інформація. А ще бачити і слухати Вас - велике задоволення!!!
Гарна зачіска, мало "мнявкань"- трохи незвично, корисна тема, дякую !!! Слава ЗСУ !!!
Дякую за відео. ❤️ ваша робота дуже потрібна
Коментар для підтримки українського контенту. Дякую.
Дякую вам за відео. У мене інвалідність від народження, тож друга половина ролика була для мене як щось особисте. У момент, коли ви сказали, що люди з інвалідністю пройшли інструктаж та знають, як звернутися за допомогою, сумно зітхнула. Мене завжди вчили, що я все маю робити сама, бо "А кому потрібна співробітниця/дружина/подруга, яка нічого не може?". І лише недавно я зрозуміла, що я не вмію просити. Навіть знайомих.
Дякую, що щиро ділишся про це. Але запевняю тебе, вчитися просити це велика проблема Для дуже великої кількості людей. І це не вроджене. Це навичка. І Ти можеш вчитися цьому. Почни вже сьогодні говорити про свої потреби. І ти побачиш скільки людей з відкритим серцем готові тебе підтримати. Це і є взаємодія. Бути сильним це дуже круто. А от одиноким зовсім ні.
Дякую за відповідь. Мені пощастило, поряд зі мною останнім часом є людина, яка каже: "Ти серйозно думаєш, що здорові люди нікого ні про що не просять? Усім буває потрібна допомога". І це справді звучить як аргумент для мене. Хоча я розумію, що логіка трохи дивна виходить. :)
Андрій, дякую Вам за те, що Ви є. Дивлячись Ваші відео відчуваю безліч емоцій: від посмішки до закипання сліз на очах. Ви такий добрий, щирий та якийсь уютний, якщо так можно сказати.
Дуже важливу справу робите, подача класна. Дякую.
Дякую, корисно, і я навіть знаю людей, які про це запитували - скинув їм ваше відео
Коментар в підтримку каналу. Слава Україні!
Дуже дякую за пояснення та поради! СЛАВА ЗСУ!!!💛💙
Четко, тепер знаю як спілкуватись із військовими людьми, дякую Вам
Дякую за важливу пораду: говорити одне з одним, а не додумувати. З повагою говорити про свої почуття і питати, як почувається інша людина. Ця порада актуальна будь коли
Бажаю всім здоров’я і перемоги!
Дуже вам дякую! ВСУ всі красавчики!
ДЯКУЮ, дуже цінні поради!!! Дякую, Андрію!!!
Дякую пане Андрію!Ваш канал дуже важливий.я мати військового,дуже часто не знаю про що з ним розмовляти.Дякую за Вашу працю
Дякую. Емоційно. Доступно. Зрозуміло.
Дякую
Корисна інформація
Іноді були моменти коли хотілося зробити військовим щось максимально позитивне, але не знала як реально виявити вдячність і так, щоб не образити або не відштовхнути.
Дякую за підказку. Реально відчувала незручність, очі не могла підвести, коли зустрічала військових. Але це в моїй голові. А вони - ЗСУ звичайно - герої.
Отримав "благословення") від фахівця, щодо своїх моделей поведінки в таких випадках, які до перегляду були інтуїтивними. Дякую за дуже корисну інформацію, та нескучну подачу!)
Thank you sir for your service 🇺🇦
Як я рада що у вас є канал) Ви дуже круто розповідаєте, прям аж хочеться зненацька обійняти і запросити побухати дивлячись салют 🙃 Дякую за вашу роботу!
Дякую за відео! І дуже вчасно, скоро можливо зустрінусь з другом військовим вперше з початку повномасштабної війни.
Дякую за вашу працю, за цей випуск!
Супер!
Дяка і Обійми 🤗
Але з дозволу😉
Дякую за такий корисний випуск при зустрічі військових завжди гублюся що варто\не варто зробити , тепер знатиму ) Ведучому окрема вподобайка дуже позитивно приємно вас слухати та бачити щиро дякую за заряд хорошого настрою
Дякую Вам за те, що допомагаєте ставити голову на місці!
Ви красавчик ❤❤❤❤ дякую велике за вашу роботу і гарне серце.
Друже, дякую за відео. Навіть розіслав знайомим. Слава Україні!
Дякую вам! Смерть ворогам!
Thank you for your service! 💙💛
Щиро дякую! Почула поради і відьповіді на багато питань, які були у моїй голові.
Дякую !!! Це дійсно ніяково бачити військових і не знати як коректно себе поводити.
Дякую! Це дуже і дуже потрібна інфа, буду рада якщо ця інформація рознесеться і осяде в головах усіх українців і у великих містах і в районних центрах і в маленьких селах!
Дякую. Це дуже важливе відео.
Дякую, Андрію! Окреме дякую за правильні формулювання та поради, як друг людини з інвалідністю.
Дякую! Для мене дуже важдиво що є місце де можна почерпнути інфу та такі важливі теми!
Добрий день! Дякую за інформацію. Декілька разів їхала потягом разом з військовим, лише ми удвох у СВ. Але саме перший такий мій досвід став дуже приємним. Військовий повертався у зону бойових дій після дуже короткої відпустки. Увійшов у купе, коли я вже спала. Я лише привітала його. А потім не витримала, почала давати йому печиво, цукерки, вологи серветки, подякувала. І якось ми почали спілкуватися... Дуже тепле відчуття залишилось після спілкування. Але я нічого про його роботу не питала, він сам дуже обережно якось щось згадував. Дуже приємна людина.
Просто передивіться усі відео на каналі!) дуже часто Андрій дає більше ніж можна очікувати, виходячи з назви ролику. Дякую вам! Багато чого взяла для себе нового!