Дякую за корисні поради. Мій майбутній чоловік ветеран АТО, наразі отримав інвалідність внаслідок війни з руснею (в теперішній повномасштабній війні). Але ми щасливі, готуємось до весілля, чекаємо поповнення))) Ми продовжуємо жити і насолоджуватися життям. Виховуємо мого (а чоловік каже "нашого") сина. Ми достатньо дорослі (мені 39, чоловіку 37). Ми чітко розуміємо чого хочемо і як до цього йти. Буває важко морально з чоловіком, переміна настрою, біль фізичний, ще ходить на милицях, кістки не зростаються. Але думки про те, що живу з інвалідом і страху немає. Ми познайомились до початку повномасштабної, до інвалідності. Він для мене той, яким побачила вперше. Хочу всім побажати, живіть! Насолоджуйтесь життям і будьте щасливі.
Дякую за відео! Виїхали з Донбасу у відрядження в Київі. Крім того, що приколювалися з того, як ми здичавіли (пробки, потоки цивільних, напарфумлені красуні-жінки, ДІТИ, гаряча вода, унітаз... білий... чистий) були вражені теплотою. Хлопці кажуть "тобі кланяються вслід, ти бачила?" Дуже здивувалася, бо звикла просто робити свою роботу. А тут тобі прямо за це хтось вдячний... Після деокупації цивільних переповнюють емоції. Зі мною, як з жінкою, обіймаються, плачуть, виговарюють наболіле. А в мирному місті долоня до серця це щось нове, щимливе... і точно доречне! Не соромтеся дякувати. Ми тримаємось, бо за нами ви ❤❤❤
Все вірно і корисна інформація. Одна ремарка - ми не ідеалізуємо "красавчики, герої". Ми розуміємо реалії війни, але ми любимо наших військових різними і коли вони сміливі, і коли вони бояться, і коли вони брудні , змучені . Це реальні люди.
@@nellichka3081так, це непросто. Я побачила військового в місті один раз, була важко не заплакати, я йому просто сказала "дякую Вам" і він с приємною посмішкою відповів:" не переживайте...."
Щиро вдячна за дуже корисний випуск🙏❤️! Коли зустрічаюсь з військовими, завжди стає ,, ком в горліʼʼ і сльози на очах, не від жалю а від вдячності🙏❤️🇺🇦!!
Дуже цікаво, і повчально. Я теж іноді хочу військовому подякувати, але думаю, що він мене не правильно зрозуміє...Хоч я не кажу на вулиці, але я від усього серця дякую нашим Військовим за захист, Ви найкращі. Я вірю в ЗСУ!!!💙💛
Дякую) мій батько воює, і він не любить гасло "слава Україні" чи коли я говорила що пишаюсь їм. Але просить вірити в ЗСУ. От же я мовчки пишаюсь, а вірю в голос)
Дивно воювати і не гордитися гаслом" Слава Україні". В мене три брати на передовій. І гордяться цим гаслом. Вашого батька забрали насильно чи він не за Славу яка повинна пернутися до України!?
Дуже вдячна за розкриття цієї теми, я часто задумувалася як я можу висловити вдячність незнайомому військовому не порушуючи його кордони і не викликаючи негативу
Зустрів вчора на вокзалі військового і хотів підійти до нього і. подякувати але почались сумніви щодо його можливої реакції бо війна страшні речі робить з психікою. А цей був сильно поранений - без руки і без ока. Дякую за пояснення - дуже доречно
Дякую Вам за роботу. Зустріла наших хлопців на вокзалі у Львові. Певно, відправляли на передок. Просльозилася, перехрестила. Військовий, що завершував колону, подякував, вклонившись. СЛАВА ЗСУ!!! Повертайтесь живими!!! ДЯКУЄМО!!!❤
Дякую!!! Приїжджала у відпустку зі Штатів ще у 15му, бачила групки хлопців, що поверталися на ротацію, але не знала, як підійти, щоб не образити, а потім картала себе, що не підійшла. Автору каналу респект за просту доступну подачу
Важлива тема нашого суспільства. Я вважаю, треба суспільство навчати,просвітлювати тому що від цього залежатиме моральне здоров'я нації. Це наша реальність, яку треба сприймати адекватно
Дякую за ваш контент і роз'яснення. Чоловік в ЗСУ, зустрічі рідкі не знаю часом як себе вести з ним! Дуже змінився ментально під дією служби, а я під дією "Я все САМА бо він не поруч" дуже складно з часом відчуваєш таке віддалення що вже і їхати до нього якось стрьомно і все не так... Просто ми на різних нотах. І ваші поради дають хоча б розуміння чого все так!
Дуже класно подаєте інформацію, круто! Подобається, що Ви поводите себе так дружньо, що навіть через екран є відчуття, ніби зараз буде братське рукостискання і обійми) Дякую за таке корисне і важливе відео! Успіхів Вам і слава Україні! 🇺🇦
Я з Дніпра (Дніпропетровська). Війна прийшла до нас у 2014р, та так і не полишала. Це в інші регіони війна завітала в 2022р, а до того для більшості вона була десь далеко. Так я до чого? В Дніпрі люди привчені дякувати військовим. Просто "Дякую вам велике" і все. Вони зазвичай відповідають "Це ми вам дякуємо". Я вже четвертий рік в Києві, заміж за киянина вийшла. Одного разу ми їхали в метро на ж.д вокзал. У вагоні сидів військовий, весь у своїх думках, з величезним рюкзаком. Видно було, що він військовий фронтовий. Світле обличчя, добрі очі, та водночас така потужна сила від нього йшла. Виходив він разом з нами. На виході він опинився поряд зі мною і я сказала йому: "Дякую Вам за все, що ви для нас робите". Поїзд ще не зупинився, було шумно і він не почув. Перепитав: " Що?". Я повторила. Він посміхнувся і кивнув головою. Так як було шумно, то мій чоловік тільки бачив, що я щось говорю, але ж чув. Коли ми вийшли, то запитав: "Чого ти до нього причепилася?" Тоді я пояснила, що дніпряни привчені дякувати військовим ще з 2014р. Тоді я їхала з Києва в Дніпро і в автобусі було більше половини військових пасажирів. А на вокзалі очі сльозами застилялися, коли бачила, як дружини проводжали своїх чоловіків. Їх дуже багато було таких. Дружини, мами, діти - вони прилипали до хлопців і просто стояли мовчки. Пишу і плачу від згадок, це неможливо бачити без сліз. Немає гармошок, балалайок і п'яних "всіх порвем". Вони прощаються назавжди з надією, що ще побачаться. Вони цінували кожну хвилинку, вони вбирали одне одного, щоб залишити в собі часточку коханої людини. Мені здається, що кожному треба сходити на вокзал, як на екскурсію, щоб побачити і усвідомити ту трагедію, яка там відкривається. Дякую за корисні поради. Лайк і коментар для просування ролика!
Дякую за відео, не дарма писала комент) Я ще напишу тоді. Питання стосовно людей, які були в окупації або знаходяться зараз в окупованих містах чи селах. - Як підтримувати тих, хто не має можливості виїхати з окупації? Чого не варто робити? - Як допомогти людям, які змогли вирватись з окупації? Що робити, якщо людина явно потребує психологічної допомоги (жахи, панічні атаки, істерики, тощо), але вважає депресію не хворобою, а лінощами, а психологів і їх пацієнтів - дурнями? Які дії варто робити, а які ні, щоб пояснити людині, що психіатри і психлікарні зараз - це не ті м'ясники, які робили лоботомію і їх задача не перетворити пацієнта в овоч, а допомогти? Бо багато людей сприймає психіатрію через призму совкової каральної. - як достукатися до людей в окупації, що їм варто виїжджати, якщо є така можливість? - Як підтримувати людей, які повернулись на деокуповані території і на власні очі побачили свій зруйнований будинок? - Як підтримувати внутрішньо переселених осіб?
Важлива тема і справді травматича. З тими, хто ризикнув виїхати, спілкувалась і з тими, що не можуть, теж. Це буде згодом велика проблема, бо людей з окупаціії багато
Ми підтримуємо тих людей, що на тимчасово окупованій території тим, що знаходимось на зв‘язку. Говоримо, що вони для нас важливі і ми ніколи-ніколи про них не забуваємо. Але деякі речі все ж не варто робити: - казати, що все буде добре; - казати, що читали новини, що Арестович казав, що завтра всіх звільнять - казати, що треба було раніше їхати, а не їблувати - звалювати все на карму, Бога, долю Якщо люди вже повернулися і явно потребують психолога, то ви не знаєте чи явно потребують чи ні. Ні в якому разі не нав‘язуйте психолога. Але ви можете давати опцію, казати, що в разі потреби, ви зможете дати контакт. Або говоріть про себе, що ви хвилюєтеся і хочете якимось чином посприяти адаптації. Що вам не байдуже. Станьте підтримкою, а не допомогою. А ще є люди, які на окупованій території і виїзжати не хочуть. Як правило їхні аргументи наступні - куди я поїду? - хто мене там чекає? От коли ви зможете відповісти їм дуууууже конкретно, то це і буде мотивація.
Дякую Вам! Дуже потрібний контент❤ Мирному населенню потрібно вміти спілкуватися з військовими, бо вони наші громадяни і їм потрібна наша підтримка, наша допомога у поверненні до мирного життя!!!
Дякую за важливу пораду: говорити одне з одним, а не додумувати. З повагою говорити про свої почуття і питати, як почувається інша людина. Ця порада актуальна будь коли
Дуже дякую,пане Андрію! Сподіваюся,що Ваш канал будуть дивитись усі українці і нашим героям буде значно легше повертатись додому! Ми робите надзвичайно важливу роботу!
Я ще ніколи не раділа, що так багато реклами, як зараз на цьому каналі. ♥️ Най вам, хлопці-дівчата, насипе ютуб грошиків по самі вінця і ше стільки! Здоров'я вам та дякую за роботу! Все буде Україна 💪🇺🇦
Мені доводиться часто спілкуватись з військовими, така специфіка роботи. Інтуїтивно я змогла знайти той самий підхід у спілкуванні, про який Ви кажете. Але звернула увагу, що особливо вразливі - хлопці які одужують після поранень. І вони не артикулюють це тобі напряму, скоріш діляться між собою, і вже потім, через треті руки, це доводять до тебе. Хоча тригерною фразою може бути звичайне "спокійної ночі". Щиро дякую Вам за поради. Поширила такій потрібний контент у своїх соцмережах.
Дякую за підказку. Реально відчувала незручність, очі не могла підвести, коли зустрічала військових. Але це в моїй голові. А вони - ЗСУ звичайно - герої.
Дякую Корисна інформація Іноді були моменти коли хотілося зробити військовим щось максимально позитивне, але не знала як реально виявити вдячність і так, щоб не образити або не відштовхнути.
Дуже дякую за відео і окремо - за те, що згадуєте і воїнів, і воїтельок. Зараз всі потроху звикають, що жінки в армії - це нормально, і їх все більше, і ось такі згадування дуже допомагають здоровому відношенню
Дуже дякую, що говорите на такі теми! Якщо можливо зробити відео на цю тематику, то дайте поради як пережити втрату близької людини-військового. На жаль, багато хто з цим зараз опиняється віч-на-віч. Психолога зараз не кожен може дозволити. А це може бути надзвичайно близька людина.
Дякую за такий корисний випуск при зустрічі військових завжди гублюся що варто\не варто зробити , тепер знатиму ) Ведучому окрема вподобайка дуже позитивно приємно вас слухати та бачити щиро дякую за заряд хорошого настрою
Дякую. Даремно вважав, що все роблю досконало. Скорегував свою поведінку... принаймні вважаю за потрібне. Ще один крок від необачливої совковості. Ви дуже надихаєте. Дякую.
Добрий день! Дякую за інформацію. Декілька разів їхала потягом разом з військовим, лише ми удвох у СВ. Але саме перший такий мій досвід став дуже приємним. Військовий повертався у зону бойових дій після дуже короткої відпустки. Увійшов у купе, коли я вже спала. Я лише привітала його. А потім не витримала, почала давати йому печиво, цукерки, вологи серветки, подякувала. І якось ми почали спілкуватися... Дуже тепле відчуття залишилось після спілкування. Але я нічого про його роботу не питала, він сам дуже обережно якось щось згадував. Дуже приємна людина.
Дякую! Це дуже і дуже потрібна інфа, буду рада якщо ця інформація рознесеться і осяде в головах усіх українців і у великих містах і в районних центрах і в маленьких селах!
Дякую за корисні поради.
Мій майбутній чоловік ветеран АТО, наразі отримав інвалідність внаслідок війни з руснею (в теперішній повномасштабній війні).
Але ми щасливі, готуємось до весілля, чекаємо поповнення)))
Ми продовжуємо жити і насолоджуватися життям. Виховуємо мого (а чоловік каже "нашого") сина.
Ми достатньо дорослі (мені 39, чоловіку 37). Ми чітко розуміємо чого хочемо і як до цього йти.
Буває важко морально з чоловіком, переміна настрою, біль фізичний, ще ходить на милицях, кістки не зростаються. Але думки про те, що живу з інвалідом і страху немає. Ми познайомились до початку повномасштабної, до інвалідності. Він для мене той, яким побачила вперше.
Хочу всім побажати, живіть!
Насолоджуйтесь життям і будьте щасливі.
Дякую за відео!
Виїхали з Донбасу у відрядження в Київі.
Крім того, що приколювалися з того, як ми здичавіли (пробки, потоки цивільних, напарфумлені красуні-жінки, ДІТИ, гаряча вода, унітаз... білий... чистий) були вражені теплотою.
Хлопці кажуть "тобі кланяються вслід, ти бачила?" Дуже здивувалася, бо звикла просто робити свою роботу. А тут тобі прямо за це хтось вдячний...
Після деокупації цивільних переповнюють емоції. Зі мною, як з жінкою, обіймаються, плачуть, виговарюють наболіле.
А в мирному місті долоня до серця це щось нове, щимливе... і точно доречне!
Не соромтеся дякувати.
Ми тримаємось, бо за нами ви ❤❤❤
❤🤝
Дуже дякую за пояснення та поради! СЛАВА ЗСУ!!!💛💙
Ой, ну який же класнючий ведучий!!!! Просто супер.
Все вірно і корисна інформація.
Одна ремарка - ми не ідеалізуємо "красавчики, герої".
Ми розуміємо реалії війни, але ми любимо наших військових різними і коли вони сміливі, і коли вони бояться, і коли вони брудні , змучені .
Це реальні люди.
а ще ми любим випить.курим.матюкаємось.не рідко пузаті.і часто голосували не затого кого ви.
@@дєдолєг О Боже, звісно, все життя людини і ставлення до людини загалом визначається тим, за кого вона голосувала в 2019 році
А я ідеалізую. 🤒💘
Шикарний і корисний випуск. Я з тих людей, хто дуже ніяковіє, коли бачить військових, так що маю над чим працювати
Такі ж почуття
чому?
,я тех ніяковвію і не знаю що казати, щоб не ляпнуть не те.
@@nellichka3081так, це непросто. Я побачила військового в місті один раз, була важко не заплакати, я йому просто сказала "дякую Вам" і він с приємною посмішкою відповів:" не переживайте...."
Дякую за дуже корисні поради!
ДЯКУЮ, дуже цінні поради!!! Дякую, Андрію!!!
Щиро вдячна за дуже корисний випуск🙏❤️! Коли зустрічаюсь з військовими, завжди стає ,, ком в горліʼʼ і сльози на очах, не від жалю а від вдячності🙏❤️🇺🇦!!
Аналогічно❤️
Дуже цікаво, і повчально.
Я теж іноді хочу військовому подякувати, але думаю, що він мене не правильно зрозуміє...Хоч я не кажу на вулиці, але я від усього серця дякую нашим Військовим за захист, Ви найкращі. Я вірю в ЗСУ!!!💙💛
Дякую) мій батько воює, і він не любить гасло "слава Україні" чи коли я говорила що пишаюсь їм. Але просить вірити в ЗСУ. От же я мовчки пишаюсь, а вірю в голос)
Хай Господь оберігає, повертає живим додому 🙏🙏🙏
Вірю в ЗСУ!!! ❤
Дякуємо Вам за інформацію!!!👏😩💪💯
Дякуємо кожному воїну ЗСУ і віримо ЗСУ! Слава Україні!🇺🇦🇺🇦
Дивно воювати і не гордитися гаслом" Слава Україні".
В мене три брати на передовій.
І гордяться цим гаслом.
Вашого батька забрали насильно чи він не за Славу яка повинна пернутися до України!?
Дуже вдячна за розкриття цієї теми, я часто задумувалася як я можу висловити вдячність незнайомому військовому не порушуючи його кордони і не викликаючи негативу
Зустрів вчора на вокзалі військового і хотів підійти до нього і. подякувати але почались сумніви щодо його можливої реакції бо війна страшні речі робить з психікою. А цей був сильно поранений - без руки і без ока. Дякую за пояснення - дуже доречно
Дякую за круте відео! Ми повинні бути вдячні людям які боронять нашу землю, просто подякувати військовому 💙💛
Блін, класний цей чувак і канал, випадково натрапив.
Дякую Вам за роботу. Зустріла наших хлопців на вокзалі у Львові. Певно, відправляли на передок. Просльозилася, перехрестила. Військовий, що завершував колону, подякував, вклонившись.
СЛАВА ЗСУ!!! Повертайтесь живими!!!
ДЯКУЄМО!!!❤
Прості практичні поради і елементарні правила, які зараз треба знати всім. Дякую.
Особлива подяка за поради щодо рідної людини на фронті. Інколи справді не знаю, що можна сказати, а що ні.
проговоріть це з своїм.але для початку зумійте(підберіть слова)донести до нього,що в любому розкладі зрозумієте його.ну і не лукавте звісно.
Дякую!!! Приїжджала у відпустку зі Штатів ще у 15му, бачила групки хлопців, що поверталися на ротацію, але не знала, як підійти, щоб не образити, а потім картала себе, що не підійшла. Автору каналу респект за просту доступну подачу
Нарешті отримала відповіді на купу запитань. Ваші лекції мають дивитися усі, і взагалі їх треба показувати у школі. Дякую за службу і за контент 💙💛
Моя бабуся мені завжди говорила,не роби нікому нічого,а тільки тоді коли тебе про це попросять.
@Velynš Lїknes Rags😏👍😁
ваші поради дуже корисні, дякую) а ще ви дуже гарний
Важлива тема нашого суспільства. Я вважаю, треба суспільство навчати,просвітлювати тому що від цього залежатиме моральне здоров'я нації. Це наша реальність, яку треба сприймати адекватно
Дякую за ваш контент і роз'яснення. Чоловік в ЗСУ, зустрічі рідкі не знаю часом як себе вести з ним! Дуже змінився ментально під дією служби, а я під дією "Я все САМА бо він не поруч" дуже складно з часом відчуваєш таке віддалення що вже і їхати до нього якось стрьомно і все не так... Просто ми на різних нотах. І ваші поради дають хоча б розуміння чого все так!
Дякую! Для мене дуже важдиво що є місце де можна почерпнути інфу та такі важливі теми!
Слухаю і плачу! Я тепер точно знаю, як буду дякувати кожному захиснику якого зустріну. Дякую за корисне відео❤
Дуже класно подаєте інформацію, круто!
Подобається, що Ви поводите себе так дружньо, що навіть через екран є відчуття, ніби зараз буде братське рукостискання і обійми)
Дякую за таке корисне і важливе відео! Успіхів Вам і слава Україні! 🇺🇦
Дякую! Рука до серця. Розкриті долоні. Слава ЗСУ.
Я з Дніпра (Дніпропетровська). Війна прийшла до нас у 2014р, та так і не полишала. Це в інші регіони війна завітала в 2022р, а до того для більшості вона була десь далеко.
Так я до чого?
В Дніпрі люди привчені дякувати військовим. Просто "Дякую вам велике" і все. Вони зазвичай відповідають "Це ми вам дякуємо".
Я вже четвертий рік в Києві, заміж за киянина вийшла.
Одного разу ми їхали в метро на ж.д вокзал. У вагоні сидів військовий, весь у своїх думках, з величезним рюкзаком. Видно було, що він військовий фронтовий. Світле обличчя, добрі очі, та водночас така потужна сила від нього йшла.
Виходив він разом з нами. На виході він опинився поряд зі мною і я сказала йому: "Дякую Вам за все, що ви для нас робите". Поїзд ще не зупинився, було шумно і він не почув. Перепитав: " Що?". Я повторила.
Він посміхнувся і кивнув головою. Так як було шумно, то мій чоловік тільки бачив, що я щось говорю, але ж чув.
Коли ми вийшли, то запитав: "Чого ти до нього причепилася?"
Тоді я пояснила, що дніпряни привчені дякувати військовим ще з 2014р.
Тоді я їхала з Києва в Дніпро і в автобусі було більше половини військових пасажирів. А на вокзалі очі сльозами застилялися, коли бачила, як дружини проводжали своїх чоловіків. Їх дуже багато було таких. Дружини, мами, діти - вони прилипали до хлопців і просто стояли мовчки. Пишу і плачу від згадок, це неможливо бачити без сліз. Немає гармошок, балалайок і п'яних "всіх порвем". Вони прощаються назавжди з надією, що ще побачаться. Вони цінували кожну хвилинку, вони вбирали одне одного, щоб залишити в собі часточку коханої людини.
Мені здається, що кожному треба сходити на вокзал, як на екскурсію, щоб побачити і усвідомити ту трагедію, яка там відкривається.
Дякую за корисні поради. Лайк і коментар для просування ролика!
Дуже цікаво послухати поради в цій темі саме від вас, пане Андрій. Дякую, що зробили свій канал і стабільно випускаєте важливий контент! 💙💛
не забудьте ще всім військовим цицьки показувати, як він раніше казав.
Дякую за відео, не дарма писала комент)
Я ще напишу тоді.
Питання стосовно людей, які були в окупації або знаходяться зараз в окупованих містах чи селах.
- Як підтримувати тих, хто не має можливості виїхати з окупації? Чого не варто робити?
- Як допомогти людям, які змогли вирватись з окупації? Що робити, якщо людина явно потребує психологічної допомоги (жахи, панічні атаки, істерики, тощо), але вважає депресію не хворобою, а лінощами, а психологів і їх пацієнтів - дурнями? Які дії варто робити, а які ні, щоб пояснити людині, що психіатри і психлікарні зараз - це не ті м'ясники, які робили лоботомію і їх задача не перетворити пацієнта в овоч, а допомогти? Бо багато людей сприймає психіатрію через призму совкової каральної.
- як достукатися до людей в окупації, що їм варто виїжджати, якщо є така можливість?
- Як підтримувати людей, які повернулись на деокуповані території і на власні очі побачили свій зруйнований будинок?
- Як підтримувати внутрішньо переселених осіб?
Дуже важливі запитання!
Дякую. Що згадали. Дуже важлива тема. На окупованих територіях зараз справжнє пекло. Там жахливо всім. Особливо тим хто не зрадив Батьківщини.
Важлива тема і справді травматича. З тими, хто ризикнув виїхати, спілкувалась і з тими, що не можуть, теж. Це буде згодом велика проблема, бо людей з окупаціії багато
Ми підтримуємо тих людей, що на тимчасово окупованій території тим, що знаходимось на зв‘язку. Говоримо, що вони для нас важливі і ми ніколи-ніколи про них не забуваємо. Але деякі речі все ж не варто робити:
- казати, що все буде добре;
- казати, що читали новини, що Арестович казав, що завтра всіх звільнять
- казати, що треба було раніше їхати, а не їблувати
- звалювати все на карму, Бога, долю
Якщо люди вже повернулися і явно потребують психолога, то ви не знаєте чи явно потребують чи ні. Ні в якому разі не нав‘язуйте психолога. Але ви можете давати опцію, казати, що в разі потреби, ви зможете дати контакт. Або говоріть про себе, що ви хвилюєтеся і хочете якимось чином посприяти адаптації. Що вам не байдуже. Станьте підтримкою, а не допомогою.
А ще є люди, які на окупованій території і виїзжати не хочуть. Як правило їхні аргументи наступні
- куди я поїду?
- хто мене там чекає?
От коли ви зможете відповісти їм дуууууже конкретно, то це і буде мотивація.
@@U_MOII_HOLOVI дякую, що знаходите час ще й на коментарі відповідати)
Ви просто котик) 💙💛
Бути передбачуваним для оточуючих взагалі корисна штука.
Дякую за Вашу службу. Дякую за відео.
Дякую за корисне відео!
Віримо в ЗСУ! Віримо в перемогу!
Оце у вас топова харизма :) Дякую вам, за те що їй ділитесь і цим всім допомагаєте (просто нереально як сильно). Хочеться вас обійняти)
Дякую за рекомендації 🇺🇦
Важливо.
Бо часто ніяково буває.
Дякую Вам! Дуже потрібний контент❤
Мирному населенню потрібно вміти спілкуватися з військовими, бо вони наші громадяни і їм потрібна наша підтримка, наша допомога у поверненні до мирного життя!!!
Дякую! Завжди прикладаю руку до серця, коли зустрічаю військових 💙💛
Дуже радий, що попався на очі канал п.Андрія. Дивно, що так мало підписників, треба це поправити)
Військові наші це наше золото, клад....
Дякую за важливу пораду: говорити одне з одним, а не додумувати. З повагою говорити про свої почуття і питати, як почувається інша людина. Ця порада актуальна будь коли
Гарна зачіска, мало "мнявкань"- трохи незвично, корисна тема, дякую !!! Слава ЗСУ !!!
Дуже дякую,пане Андрію! Сподіваюся,що Ваш канал будуть дивитись усі українці і нашим героям буде значно легше повертатись додому! Ми робите надзвичайно важливу роботу!
Величезна подяка! Дуже корисно та вчасно!
Четко, тепер знаю як спілкуватись із військовими людьми, дякую Вам
Я ще ніколи не раділа, що так багато реклами, як зараз на цьому каналі. ♥️ Най вам, хлопці-дівчата, насипе ютуб грошиків по самі вінця і ше стільки! Здоров'я вам та дякую за роботу! Все буде Україна 💪🇺🇦
Мені сподобалась атмосфера позитиву, з якою Ви розповідали дуже важливу інформацію! Дякую!
Мені доводиться часто спілкуватись з військовими, така специфіка роботи. Інтуїтивно я змогла знайти той самий підхід у спілкуванні, про який Ви кажете. Але звернула увагу, що особливо вразливі - хлопці які одужують після поранень. І вони не артикулюють це тобі напряму, скоріш діляться між собою, і вже потім, через треті руки, це доводять до тебе. Хоча тригерною фразою може бути звичайне "спокійної ночі".
Щиро дякую Вам за поради. Поширила такій потрібний контент у своїх соцмережах.
Вау, дяка , дуже важлива тема. Головне що він є
Дякую! Залюбки б поставила багато вподобайок. Ви так просто розповідаєте і так позитивно! Майстерно
Дякую, корисно, і я навіть знаю людей, які про це запитували - скинув їм ваше відео
Ви красавчик ❤❤❤❤ дякую велике за вашу роботу і гарне серце.
Пан Андрій, як завжди на висоті роз'яснень складних речей по простому) Безмежно вдячні вам за виділений час для нас! 🇺🇦🤗
Андрію, дякую, що зробили свій канал. Дуже потрібна річ 💙💛
Щиро дякую! Почула поради і відьповіді на багато питань, які були у моїй голові.
Дуже цінні поради. Дякую!
Класний ролик!! Дуже харизматичний пан Андрій))
Лайк за щасливих людей з інвалідністю!! Ті хто прийняв свій стан, дійсно стають щасливими!
Дякую, впевнилась в тому, що я не скотина бездушна, а просто ціную друга і не звертаю уваги на відсутність кінцівки. Ви крутий!
Повторю уже сказане вище - як ми жили без цього контенту. Дякую уклінно.
Дякую. Емоційно. Доступно. Зрозуміло.
Дякую за підказку. Реально відчувала незручність, очі не могла підвести, коли зустрічала військових. Але це в моїй голові. А вони - ЗСУ звичайно - герої.
Розумну людину завжди цікаво послухати!!
Дякую
Корисна інформація
Іноді були моменти коли хотілося зробити військовим щось максимально позитивне, але не знала як реально виявити вдячність і так, щоб не образити або не відштовхнути.
Дякую !!! Це дійсно ніяково бачити військових і не знати як коректно себе поводити.
Дуже важливу справу робите, подача класна. Дякую.
Супер ! Дякую за корисні поради ! ❤
Дякую. Це дуже важливе відео.
Пане Андрiю! Дуже дякую,слушно,своечасно,дякую!!!
Дуже крутий, необхідний контент. Дякую!
Дуже вам дякую! ВСУ всі красавчики!
Прекрасні робочі життєві поради, які мають спрацювати. Дякую, пане Андрію за роботу
Дякую за відео. ❤️ ваша робота дуже потрібна
Я влюбилась) це ж треба буть таким харизматичним.
Дякую за цю тему.
Коментар в підтримку каналу. Слава Україні!
Який приємний мужчина!Людина до себе викликає довіру.Спілкування з такими людьми надихає!Дякую за Вашу роботу!
Коментар для підтримки українського контенту. Дякую.
файно і корисно
ДЯКУЮ ЗА ВАШУ ПРАЦЮ!!! ДУЖЕ ПОТРІБНІ ПОРАДИ!!!
Дуже дякую за відео і окремо - за те, що згадуєте і воїнів, і воїтельок. Зараз всі потроху звикають, що жінки в армії - це нормально, і їх все більше, і ось такі згадування дуже допомагають здоровому відношенню
Дякую пане Андрію!Ваш канал дуже важливий.я мати військового,дуже часто не знаю про що з ним розмовляти.Дякую за Вашу працю
Дуже дякую, що говорите на такі теми!
Якщо можливо зробити відео на цю тематику, то дайте поради як пережити втрату близької людини-військового. На жаль, багато хто з цим зараз опиняється віч-на-віч. Психолога зараз не кожен може дозволити. А це може бути надзвичайно близька людина.
Дякую!!! Дуже корисно ! Мені завжди хочеться обійняти військового , але я стримуюсь . А руку до серця я завжди прикладаю, коли бачу. ❤
Бомбезні поради! Дякую! Зараз збираюсь на зустріч з чоловіком і я почула дуже багато гарних порад, як краще з ним спілкуватися після всіх цих жахів...
Дякую за такий корисний випуск при зустрічі військових завжди гублюся що варто\не варто зробити , тепер знатиму ) Ведучому окрема вподобайка дуже позитивно приємно вас слухати та бачити щиро дякую за заряд хорошого настрою
Дякую.
Даремно вважав, що все роблю досконало.
Скорегував свою поведінку... принаймні вважаю за потрібне.
Ще один крок від необачливої совковості.
Ви дуже надихаєте.
Дякую.
Дякую за класний ефір. Дуже доречна поява Вашого блогу. Бо людей, дотичних до військовослужбовців ЗСУ багато, а Андрій Козінчук - один.
Дякую за відео, завжди цікаво послухати!!
Супер!
Дяка і Обійми 🤗
Але з дозволу😉
Пане Психопозитивчику, дякую за службу! Дякую за цю важливу сесію.
Добрий день! Дякую за інформацію. Декілька разів їхала потягом разом з військовим, лише ми удвох у СВ. Але саме перший такий мій досвід став дуже приємним. Військовий повертався у зону бойових дій після дуже короткої відпустки. Увійшов у купе, коли я вже спала. Я лише привітала його. А потім не витримала, почала давати йому печиво, цукерки, вологи серветки, подякувала. І якось ми почали спілкуватися... Дуже тепле відчуття залишилось після спілкування. Але я нічого про його роботу не питала, він сам дуже обережно якось щось згадував. Дуже приємна людина.
Дякую. Дуже корисна інформація. А ще бачити і слухати Вас - велике задоволення!!!
Дякую! Це дуже і дуже потрібна інфа, буду рада якщо ця інформація рознесеться і осяде в головах усіх українців і у великих містах і в районних центрах і в маленьких селах!
Дякую! отримала відповіді на багато питань!
Дякую. Дуже вчасно!Нещодавно шукала інформацію по цій темі.І ось!
Це максимально крута і потрібна інфа, дякую тобі, ти робиш важливу справу!
Дякую!
Дуже актуальна тема!
Дякую за корисну інформацію 👍 найменше цього хотілось би : ВІДЧУВАТИ СЕБЕ ЄГОЕСТИЧНОЮ НЕДОЛУГОЮ перед нашими ЗАХИСНИКАМ. ДЯКУЮ ЗСУ 💛💙
Дякую за вашу дуже добру розповідь!
Ваші поради дуже допомогли мені та моїм друзям.
Дякую Вам величезне за такі потрібні і важливі випуски. Удачі Вам