Дякую за важливу тему! Так як і кажете: через 10 років пішла до лікарів і все одно не знайшли що це депресія, поки в лікарню вже відвезли лежачу помираючу! Зараз пройшло 4 пока антидепресанти і терапія, світ змінився бо змінились мої думки дякую професіоналам як ви! Все тепер добре окрім руsni та вIйnи
Відео просто прекрасне. Його треба відправляти всім людям, які не розуміють що таке депресія. Сама живу більше 10 років з депресією. Але лише роки 2 назад в голову прийшла ідея, що це може бути депресія! І тільки місяць назад я змогла піти до психіатра щоб назначили ад. Наскільки сильно відрізняється світ коли діють ад! Це не порівняти! Якщо вам здається що світ навколо сірий, немає радості в житті, немає сенсу існування - це не світ такий, це тільки ваше сприйняття світу. І це лікується!
Коментар на підтримку каналу 👍 Як завжди цікава і корисна інформація ❤ Поки що моя менталка, здається, тримається якось сама😊. Далі - поживем, побачим.
Колись мені довелося вляпатися в аб'юзивні стосунки, то ж коли я почала потроху розсипатися, то вирішила звернутися до психолога: вона годину мовчки слухала як я реву, дивлячись кудись повз мене і порекомендувала піти до психіатра по медикаментозну допомогу (Тетяно Тимофієва, якщо ти це читаєш - то знай, ти жахливий психолог). Після цього пройшло ще пару років і коли, зміни у мені почали помічати навіть малознайомі люди, а я мріяла про дві речі: щоб померти самій або щоб чоловік зник, я нарешті змогла взяти себе в руки і піти. Тепер, якщо в мене знов з'являються подібні думки, я мигцем починаю шукати лікаря та й сама стараюся не чекати, а постійно працюю над собою.
З 2022 пью антидепресанты. 5 місяців в Херсоні під окупацією русні. Далі взяла 2 дітей і поїхала до Польші. Жодної секунди не пошкодувала про свій вчинок. Вивчилася на тестувальника. Знайшла роботу, дитсадочок та школу для дітей. Винаймаю житло. Регулярно хожу до психіатра. Всього мала 2 епізоди депресії. Перший 4 роки тому. Як взагалі вижила я не знаю. Не лікувала і не ходила до психіатра. Схудла 65 до 57. Не могла їсти, спати, плакала увесь час. Боялася залишатись сама. Коли через 1.5 року відчула що починається знову одразу пішла до психіатра. Завдяки лікам якось пережила життя під окупацією. Але ліки скінчилась. Я трохи ще потерпіла, але потім кинула все і поїхала з малими через Крим, росію, Литву, Латвію у Польщу. Я прийняла таке рішення після однієї розмиви з психотерапевтом. Я дуже пишаюсь собою! Що турбуюся просебе у першу чергу. І взагалі я стала набагато кращою. Любіть себе і піклуйтеся про 😊😊😊 себе!
Все правильно. В цій країні щоб не з'їхати з розуму треба буде до кінця днів сидіти на таблетках і ходити до лікарів. В інших країнах після чорної полоси наступає світла, в Україні нажаль одні біди кожного року. Вже сама хочу виїхати в ЄС і жити спокійно, вже немає сил постійно колотитися в цьому. Як не майдан так ковід, як не ковід так війна. Кожен рік гад як не пронос так золотуха.
лікуюсь від депресії під наглядом лікаря. після початку повномаштабки почало накривати, але думала вивезу сама. після смерті тата цього року все ж зрозуміла, що не просто не можу впоратись, а все стало набагато гірше. дякую за це відео, дуже корисне
Ви просили розповісти. Розповідаю. Зараз лікую депресію. В психотерапії давно, різні життєві обставини призвели до того, що захворіла на депресію. Слухаючи ваші відео, стає легше, зрозуміліше і, крім того, можна показати відео своїм близьким, щоб вони більше мене зрозуміли. ДЯКУЮ!!!
Лікувався колись від депресії,накрило після хвороби і смерті мами.Лікувався в клініці,потім вдома,виліз потроху,довгий час пив антидепресанти.І так,у нас депресію не вважають хворобою,і підтримка рідних багато важить,а коли її нема,коли людина самотня... Та й від лікаря багато залежить,пощастило якщо потрапив на професійну людину,я вже не кажу про психологів і психоаналітиків різних.У нас ще не прижилися це,і люди соромляться сходити до лікаря,або самі не можуть.Було цікаво і пізнавально,дякую.
Дуже довга депресія, приблизно з 2012. Розлучення, потім хвороба батька і його смерть, потім ковід , потім війна, потім хвороба мами, чужа країна.... які лікарі, які ліки? Аже немає сил себе витягати за волосся з болота
Лікувалася у психотерапевта,полегшення на 3 тижня,а потім все повернулося,дочка,онук,в такому ж стані,лікування по протоколу одноманітне,прохання замінити препарати,викликало негативну реакцію психотерапевта та звинуваченні мене у симуляції...більше до лікаря не ходила,немає довіри до лікарів.
@@U_MOII_HOLOVI Да,Андрію Ви праві,але якщо ти одинок,то ніякі ліки не допомагали.Живег не там,розрив не та,родичі всі майже сімейні,і ти,якийсь не такий. Пройшли роки,із за рбставие тяжких поїхала в Ізраїль, і тут пройшла таку психртерапію випробувань... Але дуже собою горжуся, справилася .Мабуть, потрібно пройти такі складні джунглі життя
Румінація (розблоковано нове слово сили)) - так от що мені ночами не дає спати, а не фігня всяка в голову лізе. До речі порадою одного військового з ютубу (на жаль не пригадаю, але подякував) вдалось подолати, він радить коли думки заважають спати - подумки повторюй фразу "не думаю" і сон прийде швидко.
Живу з депресією вже 7 років, офіційно лікуюся рік. Так довго не йшов до психіатра, бо всі близькі переконували, що це просто лінь і не може бути депресії в такої 'душі компанії'. Найкраще і найлегше я себе почував, за цей час, саме тоді, коли вирішив усе закінчити. Окремо відмічу агресію до себе - це відбувалося через будь-що: не туди клацнув мишкою, криво відкрив котячий корм. Спочатку жартома 'ну ти і рукожоп', а потім пішло справжнє приниження... Не чекайте! Не пройде! Сходіть до лікаря - допомагає навіть розмова.
Думаю, що також маю депресію. Мабуть ще з часів Майдану як стартонула і досі. Багато симптомів співпадають. Мала сеанси з психологом, але мабуть, то не те. Треба йти до справжнього лікаря...
2004 році чоловіку поставили страшний діагноз. І мій світ реально став чорно-білим. Я ходила на автоматі, ніщо не відволікало від тунельного мислення. Та Слава Богу діагноз виявився помилковим. І світ став потрохи повертать свої кольори. Цікаво , то дипресія, чи якийсь симптом. Андрію, дякую за працю!
звернулась за допомогою після 8 років неприємного стану і виявилось, що це таки депресія. Пролікувалась місяць на стаціонарі і ще місяців 9 п'ю препарати вже вдома. З препаратами пощастило, не довелося довго підбирати, хоча і побічні ефекти дуже не приємні. Хотілося б додати в лікування ще розмовний елемент психотерапії, але мій психіатр так не вважав. З досвіду можу сказати, що звертатись за допомогою справді варто. Якщо ви пригнічені місяць і довше, якщо сонечко чи зарплата вже особливо не підвищують ваш настрій - це дзвіночок. Тут вже просто силою волі змусити себе радіти не вийде.
Сірий колір. Нічого не трогає, не чіпає... Депресія другий раз. Перший раз - після народження першої дитини. Вибралась сама, але важко було. Чоловік підтримав. Другий раз - війна, вимушене переселення, тривога за дітей, особливо за старшу, бо вступ на носі і стан у дитини теж поганий. Рятують дві роботи. Не розказую про свій стан. Не зрозуміють. Тільки близькі люди знають, бо майже усі такі, як я... Працюю в реанімації, тому мій стан відходить на другий план. П'ю БАДи - магній, віт Д і т.д. Вживала трохи алкоголю - не рятує. Взагалі нічого не відбувалось. До лікаря не наважуюсь...
Ви до себе безжалісні. 2 роботи, робота в реанімації. + ви мама, + в еміграції. У вас є ще одна дитинка - це ви маленька. Десь там всередині психіки. Десь далеко, дуже далеко схована. Попіклуйтесь про цю малу дитину, як про дітей, як про пацієнтів, бо ця дитина теж потребує уваги, вона ж не робот. Будьте милосердна до неї
Дякую за працю 😊 у мене був депресивний епізод через півроку після початку повномасштабного. Можеш бути крутим ще з 14, можеш 1000 разів налаштовуватися і готувати тревожну валізу, але все винести не так легко. Мало того, що повністю злітає харчування і сон, постійний страх за чоловіка на фронті, за близьких, які попуч до лінії зіткнення, і смерті-смерті-смерті... Друзі, знайомі.... Зрештою, довелося повідомити чоловіка про загибель його брата, мені це було важко, як і похорон і все інше. Після цього я злягла. Консультувалася з психіатром. Перше, що вона спитала, чи були суїцидальні думки. Я сказала, що ні, просто лежу і не можу нічого робити, розповіла, що передувало і т.д. вона дала інструкції щодо емоційних вправ (наприклад перестати бути собі огидною за цю слабкість), та поради щодо налагодження побутових моментів. Але переламним моментом для мене стало вживання cbd (на пару місяців), я змогла нарешті нормально спати, і всі процеси нормалізувалися. Змогла повернутися до флай йоги, а це ще більше допомогло, і зараз, хоч як абсурдно це не звучить, я почуваюся в певному сенсі краще ніж до вторгнення. Це не про те, що байдуже стало, а швидше про життєстійкість, чи щось таке🤔
Слідкую за своїм станом через онлайн тест на депресію Бека -- стабільно показує наявність депресії від явно вираженої до навіть тяжкої. Така собі самодіагностика. Але до психіатра дістатись не можу назараз, тож рятуюсь базою у вигляді здорового сну, більш-менш здорової їжі, спорту та хобі. Поки живу 🥲
Мій досвід: Найважче було передати оточуючим, що "не можу" не має стосунку до фізики, а буквальну неможливість примусити себе встати з ліжка, або помити посуд. Тільки коли я перестав себе звинувачувати в слабкості, та гнатися за "рецептами щастя". Спати по 15-18 годин на добу, хоч і без відчуття відпочинку, але зупинити примус "вставай!". Безмежно вдячний дружині, що підтримала мене, пояснивши, що буде поруч, без спроб мене виправити. Ці слова дозволили зменшити страх, тиск самого на себе. Більше двох років шукав психолога та психіатра, що мені допомогли б. Ще багато роботи, зараз суттєво краща ситуація. Але лікування навіть не почав би, якби не "дозвіл" бути хворим.
Я рокiв 14 провiв в тяжкiй депресiї, навiть не знаю як вижив. В цiлому все життя було повним лайном + низка негативних подiй сильно сказалася. Три роки тому позбавився токсичного оточення, потiм стало краще з роботою, плюс йога теж допомагає. Особливої радостi вiд життя немає (ще й йобане тцк жити не дає), але набагато краще, нiж ранiше. За допомогою поки що не звертався (АД нах нах). Я абсолютно один, 43 роки.
У мене була депресія у 2020 році. 2 роки приймала антидепресанти і снодійне. Бо пару місяців перед тим я перестала спати. Це було перед тим як я вирішила що хочу розлучитися. Я була сама, але на щастя в нас на роботі можна було користатися з послуг психотервпевта безкоштовно (працедавець оплачував). Психотерапевт сказала що час йти до психіатра.
Близька людина сказала, що депресія лікується фізичною працею. Інша людина сказала, що я нікому не потрібна, чоловік піде. Друзі кажуть що в мене все добре. Короче намагаюсь не видєлуватись. Тим більше спроба суіциду була, але ж я не змогла випити ті таблетки. Значить поки нормально.
сподіваюсь ви жартуєте, бо спроба суіциду це показання до госпіталізації. Те що вам важко - не ваша провина, допоможіть собі, бо ви важлива людина і варті жити якісне життя.
Та що ви кажете??куди йди ,до кого звертатися і хто поможе,коли в тебе помирає хтось найрідніший??? Для чого тоді взагалі жити? Для всього знайдено рішення і розрада,крім смерті 😢😢😢
Або в мене РДУГ, або депресія, яка триває всю війну, всі 11 років, бо доти я хоч якось вивозила. Я відчуваю радість, я справді тішуся від тварин, природи, але абсолютно не можу змусити себе виконувати нецікаву роботу, навіть попри вже явний голод, від якого болить голова.
Цікаво, а втрата сенсу життя і стійке бажання не жити, це також депресія? Ремарочка, життя травматичне з дитинства і нажаль зміни невеликі, а ще й окр багато років... Мене привчили бути нещасною, просто від початку життя. Вважаю життя карою, не менше. До психологів ходила, до психіатрів також... Певно, мені дуже пощастило зустріти некваліфікованих. Але моя подруга пішла до якогось типу крутого з харківської клініки... Категорична пані 50+, послухала, взяла гроші, виписала адські препарати і сказала терпіти жахливі симптоми, назвавши їх виходом емоцій назовні... Особисто я трошки в шоці, що побічки, раптом стали виходом емоцій... Нажаль, психіатри досі відштовхуються від симптомів. Але симптоми депресії можуть бути спричинені ЧМТ або отруєнням. І я вже мовчу про те, що психіатрія відмовляється дивитися на роботу мозку за допомогою ОФЕКТ або ПЕТ, та хоч за допомогою енцефолограми! Лікування дороге, спеціалісти... Тому я пішла іншим шляхом. З таким підходом, просто доводиться вивчати проблему самостійно.
поки я одна - в мене все добре. Але був випадок, коли пішла познайомитись з "людьми", мало того, що мені хотілося втекти і я відчувала надзвичайно себе самотньо так після того перспектива вмерти мені видалась такою привабливою і солодкою, я не можу пояснити це. Та краще взагалі не бути, ніж бути серед таких
на мою думку, вікові обмеження ставити тут не варто, бо в лікарні стикалась з дуже багатою кількістю жінок з важкою формою депресії, і цим жінкам було за 50. То ж це може зачіпити будь кого і в будь якому віці.
Доброго дня, пане Андрію. Депресія - ні, а от настрою катастрофічно бракує. Сонечко таки допомагає! Слава ЗСУ!!!
Дякую за важливу тему! Так як і кажете: через 10 років пішла до лікарів і все одно не знайшли що це депресія, поки в лікарню вже відвезли лежачу помираючу! Зараз пройшло 4 пока антидепресанти і терапія, світ змінився бо змінились мої думки дякую професіоналам як ви! Все тепер добре окрім руsni та вIйnи
Відео просто прекрасне. Його треба відправляти всім людям, які не розуміють що таке депресія. Сама живу більше 10 років з депресією. Але лише роки 2 назад в голову прийшла ідея, що це може бути депресія! І тільки місяць назад я змогла піти до психіатра щоб назначили ад. Наскільки сильно відрізняється світ коли діють ад! Це не порівняти! Якщо вам здається що світ навколо сірий, немає радості в житті, немає сенсу існування - це не світ такий, це тільки ваше сприйняття світу. І це лікується!
Щиро дякую, пане Андрію, за ваші відео, за вашу працю, за креативність! Дякую всій вашій команді! Нехай Господь віддячить вам сторицею!
Дякуємо за те, що дивитеся 🫶
Дякую за просвітницьку діяльність вашого каналу)))
Дяка вам, що з нами 🙌
Коментар на підтримку каналу 👍
Як завжди цікава і корисна інформація ❤ Поки що моя менталка, здається, тримається якось сама😊. Далі - поживем, побачим.
Румінація - нове для мене слово. Інколи проявляється. Дякую!!!
Подяка дядьку за корисний просвітницький контент та спростування міфів.
Це дуже важлива робота для зцілення усієї країни.
Доброго ранку та вітаннячка з Окленду ( Нова Зеландія). Нарешті я до Вас на прямий ефір потрапила🥳 Ви круті! Дякую за все, що робите😊
Як завжди дуже вчасно! Дякую від щирого серця 🙏❤️!
Дуже Вам дякую за Вашу працю ❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Дуже дякую 💛💙💛💙💛💙
Колись мені довелося вляпатися в аб'юзивні стосунки, то ж коли я почала потроху розсипатися, то вирішила звернутися до психолога: вона годину мовчки слухала як я реву, дивлячись кудись повз мене і порекомендувала піти до психіатра по медикаментозну допомогу (Тетяно Тимофієва, якщо ти це читаєш - то знай, ти жахливий психолог). Після цього пройшло ще пару років і коли, зміни у мені почали помічати навіть малознайомі люди, а я мріяла про дві речі: щоб померти самій або щоб чоловік зник, я нарешті змогла взяти себе в руки і піти. Тепер, якщо в мене знов з'являються подібні думки, я мигцем починаю шукати лікаря та й сама стараюся не чекати, а постійно працюю над собою.
З 2022 пью антидепресанты. 5 місяців в Херсоні під окупацією русні. Далі взяла 2 дітей і поїхала до Польші. Жодної секунди не пошкодувала про свій вчинок. Вивчилася на тестувальника. Знайшла роботу, дитсадочок та школу для дітей. Винаймаю житло. Регулярно хожу до психіатра. Всього мала 2 епізоди депресії. Перший 4 роки тому. Як взагалі вижила я не знаю. Не лікувала і не ходила до психіатра. Схудла 65 до 57. Не могла їсти, спати, плакала увесь час. Боялася залишатись сама. Коли через 1.5 року відчула що починається знову одразу пішла до психіатра. Завдяки лікам якось пережила життя під окупацією. Але ліки скінчилась. Я трохи ще потерпіла, але потім кинула все і поїхала з малими через Крим, росію, Литву, Латвію у Польщу. Я прийняла таке рішення після однієї розмиви з психотерапевтом. Я дуже пишаюсь собою! Що турбуюся просебе у першу чергу. І взагалі я стала набагато кращою. Любіть себе і піклуйтеся про 😊😊😊 себе!
Вітаю,піклуючись в першу чергу про себе,ви піклуєтесь про свою сім'ю.Бо коли мама хвора,діти в небезпеці.
Все правильно. В цій країні щоб не з'їхати з розуму треба буде до кінця днів сидіти на таблетках і ходити до лікарів. В інших країнах після чорної полоси наступає світла, в Україні нажаль одні біди кожного року. Вже сама хочу виїхати в ЄС і жити спокійно, вже немає сил постійно колотитися в цьому. Як не майдан так ковід, як не ковід так війна. Кожен рік гад як не пронос так золотуха.
Тут тобі не лікування. Досить писати про власні проблеми. Дивись на ведучого - він хворий на усі 100 кг його ваги
Пані
Ви така молодець 🤗
Я беру із Вас приклад. Не знаю, чи вийде. Спробую
Дякуємо дуже за те, що поділилися 🙌🫶🫶
лікуюсь від депресії під наглядом лікаря. після початку повномаштабки почало накривати, але думала вивезу сама. після смерті тата цього року все ж зрозуміла, що не просто не можу впоратись, а все стало набагато гірше. дякую за це відео, дуже корисне
Ви просили розповісти. Розповідаю. Зараз лікую депресію. В психотерапії давно, різні життєві обставини призвели до того, що захворіла на депресію. Слухаючи ваші відео, стає легше, зрозуміліше і, крім того, можна показати відео своїм близьким, щоб вони більше мене зрозуміли. ДЯКУЮ!!!
Дуже корисна інформація👍Дякую❤️
Три місяці на АД-супер!
Починаю поступово знижувати дозування.Все під наглядом лікаря.Сама лікар
Лікувався колись від депресії,накрило після хвороби і смерті мами.Лікувався в клініці,потім вдома,виліз потроху,довгий час пив антидепресанти.І так,у нас депресію не вважають хворобою,і підтримка рідних багато важить,а коли її нема,коли людина самотня...
Та й від лікаря багато залежить,пощастило якщо потрапив на професійну людину,я вже не кажу про психологів і психоаналітиків різних.У нас ще не прижилися це,і люди соромляться сходити до лікаря,або самі не можуть.Було цікаво і пізнавально,дякую.
Дуже довга депресія, приблизно з 2012. Розлучення, потім хвороба батька і його смерть, потім ковід , потім війна, потім хвороба мами, чужа країна.... які лікарі, які ліки? Аже немає сил себе витягати за волосся з болота
Дякую за цікавий випуск. ❤
Дякую
Дякую. Дуже дуже за відео)❤
Лікувалася у психотерапевта,полегшення на 3 тижня,а потім все повернулося,дочка,онук,в такому ж стані,лікування по протоколу одноманітне,прохання замінити препарати,викликало негативну реакцію психотерапевта та звинуваченні мене у симуляції...більше до лікаря не ходила,немає довіри до лікарів.
Я знаю наскільки важко міняти лікаря - знову розповідати це все комусь спочатку. Але воно того варте. Підбір лікування - це процес.
Повірте,тут потрібна якісна терапія з розмовами,а не ліки. Я 20 р шукала вихід з того стану,а найшла в психології
Знайти свого лікаря іноді буває не так просто, але воно того вартує🙌
@@U_MOII_HOLOVI Да,Андрію Ви праві,але якщо ти одинок,то ніякі ліки не допомагали.Живег не там,розрив не та,родичі всі майже сімейні,і ти,якийсь не такий. Пройшли роки,із за рбставие тяжких поїхала в Ізраїль, і тут пройшла таку психртерапію випробувань... Але дуже собою горжуся, справилася .Мабуть, потрібно пройти такі складні джунглі життя
Румінація (розблоковано нове слово сили)) - так от що мені ночами не дає спати, а не фігня всяка в голову лізе. До речі порадою одного військового з ютубу (на жаль не пригадаю, але подякував) вдалось подолати, він радить коли думки заважають спати - подумки повторюй фразу "не думаю" і сон прийде швидко.
Живу з депресією вже 7 років, офіційно лікуюся рік. Так довго не йшов до психіатра, бо всі близькі переконували, що це просто лінь і не може бути депресії в такої 'душі компанії'. Найкраще і найлегше я себе почував, за цей час, саме тоді, коли вирішив усе закінчити. Окремо відмічу агресію до себе - це відбувалося через будь-що: не туди клацнув мишкою, криво відкрив котячий корм. Спочатку жартома 'ну ти і рукожоп', а потім пішло справжнє приниження... Не чекайте! Не пройде! Сходіть до лікаря - допомагає навіть розмова.
Розмова 100 %,і зміна життя. Інше оточення, любляча людина поряд
Обесцінення депресії, нажаль, трапляється у нас дуже часто. Круто, шо змогли звернутися до спреціаліста 🙌
Думаю, що також маю депресію. Мабуть ще з часів Майдану як стартонула і досі. Багато симптомів співпадають. Мала сеанси з психологом, але мабуть, то не те. Треба йти до справжнього лікаря...
2004 році чоловіку поставили страшний діагноз. І мій світ реально став чорно-білим. Я ходила на автоматі, ніщо не відволікало від тунельного мислення.
Та Слава Богу діагноз виявився помилковим. І світ став потрохи повертать свої кольори.
Цікаво , то дипресія, чи якийсь симптом.
Андрію, дякую за працю!
звернулась за допомогою після 8 років неприємного стану і виявилось, що це таки депресія. Пролікувалась місяць на стаціонарі і ще місяців 9 п'ю препарати вже вдома. З препаратами пощастило, не довелося довго підбирати, хоча і побічні ефекти дуже не приємні. Хотілося б додати в лікування ще розмовний елемент психотерапії, але мій психіатр так не вважав. З досвіду можу сказати, що звертатись за допомогою справді варто. Якщо ви пригнічені місяць і довше, якщо сонечко чи зарплата вже особливо не підвищують ваш настрій - це дзвіночок. Тут вже просто силою волі змусити себе радіти не вийде.
Сірий колір. Нічого не трогає, не чіпає...
Депресія другий раз. Перший раз - після народження першої дитини. Вибралась сама, але важко було. Чоловік підтримав. Другий раз - війна, вимушене переселення, тривога за дітей, особливо за старшу, бо вступ на носі і стан у дитини теж поганий. Рятують дві роботи. Не розказую про свій стан. Не зрозуміють. Тільки близькі люди знають, бо майже усі такі, як я... Працюю в реанімації, тому мій стан відходить на другий план. П'ю БАДи - магній, віт Д і т.д.
Вживала трохи алкоголю - не рятує. Взагалі нічого не відбувалось. До лікаря не наважуюсь...
Ви до себе безжалісні. 2 роботи, робота в реанімації. + ви мама, + в еміграції. У вас є ще одна дитинка - це ви маленька. Десь там всередині психіки. Десь далеко, дуже далеко схована. Попіклуйтесь про цю малу дитину, як про дітей, як про пацієнтів, бо ця дитина теж потребує уваги, вона ж не робот. Будьте милосердна до неї
Не відкладайте антидепресанти, ви навіть не уявляєте наскільки вам стане краще!
Пане Андрію! Хай бог береже Вас та Ваших побратимів❤
У нас з депресією домовленість: я їй не заважаю, вона - мені
Дякую за працю 😊 у мене був депресивний епізод через півроку після початку повномасштабного. Можеш бути крутим ще з 14, можеш 1000 разів налаштовуватися і готувати тревожну валізу, але все винести не так легко. Мало того, що повністю злітає харчування і сон, постійний страх за чоловіка на фронті, за близьких, які попуч до лінії зіткнення, і смерті-смерті-смерті... Друзі, знайомі.... Зрештою, довелося повідомити чоловіка про загибель його брата, мені це було важко, як і похорон і все інше. Після цього я злягла. Консультувалася з психіатром. Перше, що вона спитала, чи були суїцидальні думки. Я сказала, що ні, просто лежу і не можу нічого робити, розповіла, що передувало і т.д. вона дала інструкції щодо емоційних вправ (наприклад перестати бути собі огидною за цю слабкість), та поради щодо налагодження побутових моментів. Але переламним моментом для мене стало вживання cbd (на пару місяців), я змогла нарешті нормально спати, і всі процеси нормалізувалися. Змогла повернутися до флай йоги, а це ще більше допомогло, і зараз, хоч як абсурдно це не звучить, я почуваюся в певному сенсі краще ніж до вторгнення. Це не про те, що байдуже стало, а швидше про життєстійкість, чи щось таке🤔
Лайк та дивлюся,зроблю тут це новою звичкою😊❤
Добре майже не депресивний раночок всім
Доброго ранку!
Слідкую за своїм станом через онлайн тест на депресію Бека -- стабільно показує наявність депресії від явно вираженої до навіть тяжкої. Така собі самодіагностика. Але до психіатра дістатись не можу назараз, тож рятуюсь базою у вигляді здорового сну, більш-менш здорової їжі, спорту та хобі. Поки живу 🥲
Мій досвід:
Найважче було передати оточуючим, що "не можу" не має стосунку до фізики, а буквальну неможливість примусити себе встати з ліжка, або помити посуд.
Тільки коли я перестав себе звинувачувати в слабкості, та гнатися за "рецептами щастя". Спати по 15-18 годин на добу, хоч і без відчуття відпочинку, але зупинити примус "вставай!".
Безмежно вдячний дружині, що підтримала мене, пояснивши, що буде поруч, без спроб мене виправити. Ці слова дозволили зменшити страх, тиск самого на себе.
Більше двох років шукав психолога та психіатра, що мені допомогли б.
Ще багато роботи, зараз суттєво краща ситуація.
Але лікування навіть не почав би, якби не "дозвіл" бути хворим.
Я рокiв 14 провiв в тяжкiй депресiї, навiть не знаю як вижив. В цiлому все життя було повним лайном + низка негативних подiй сильно сказалася. Три роки тому позбавився токсичного оточення, потiм стало краще з роботою, плюс йога теж допомагає. Особливої радостi вiд життя немає (ще й йобане тцк жити не дає), але набагато краще, нiж ранiше. За допомогою поки що не звертався (АД нах нах). Я абсолютно один, 43 роки.
У мене була депресія у 2020 році. 2 роки приймала антидепресанти і снодійне. Бо пару місяців перед тим я перестала спати. Це було перед тим як я вирішила що хочу розлучитися. Я була сама, але на щастя в нас на роботі можна було користатися з послуг психотервпевта безкоштовно (працедавець оплачував). Психотерапевт сказала що час йти до психіатра.
Близька людина сказала, що депресія лікується фізичною працею. Інша людина сказала, що я нікому не потрібна, чоловік піде. Друзі кажуть що в мене все добре. Короче намагаюсь не видєлуватись. Тим більше спроба суіциду була, але ж я не змогла випити ті таблетки. Значить поки нормально.
сподіваюсь ви жартуєте, бо спроба суіциду це показання до госпіталізації. Те що вам важко - не ваша провина, допоможіть собі, бо ви важлива людина і варті жити якісне життя.
Та що ви кажете??куди йди ,до кого звертатися і хто поможе,коли в тебе помирає хтось найрідніший??? Для чого тоді взагалі жити? Для всього знайдено рішення і розрада,крім смерті 😢😢😢
Вітаю вас з Чикаго! Всім Миру і добра!❤
Або в мене РДУГ, або депресія, яка триває всю війну, всі 11 років, бо доти я хоч якось вивозила. Я відчуваю радість, я справді тішуся від тварин, природи, але абсолютно не можу змусити себе виконувати нецікаву роботу, навіть попри вже явний голод, від якого болить голова.
Цікаво, а втрата сенсу життя і стійке бажання не жити, це також депресія? Ремарочка, життя травматичне з дитинства і нажаль зміни невеликі, а ще й окр багато років...
Мене привчили бути нещасною, просто від початку життя. Вважаю життя карою, не менше.
До психологів ходила, до психіатрів також... Певно, мені дуже пощастило зустріти некваліфікованих. Але моя подруга пішла до якогось типу крутого з харківської клініки... Категорична пані 50+, послухала, взяла гроші, виписала адські препарати і сказала терпіти жахливі симптоми, назвавши їх виходом емоцій назовні...
Особисто я трошки в шоці, що побічки, раптом стали виходом емоцій...
Нажаль, психіатри досі відштовхуються від симптомів. Але симптоми депресії можуть бути спричинені ЧМТ або отруєнням. І я вже мовчу про те, що психіатрія відмовляється дивитися на роботу мозку за допомогою ОФЕКТ або ПЕТ, та хоч за допомогою енцефолограми!
Лікування дороге, спеціалісти...
Тому я пішла іншим шляхом. З таким підходом, просто доводиться вивчати проблему самостійно.
Позавчора дізналася, що маю недіагностовану депресію вже 18 років. Три роки на фронті.
поки я одна - в мене все добре. Але був випадок, коли пішла познайомитись з "людьми", мало того, що мені хотілося втекти і я відчувала надзвичайно себе самотньо так після того перспектива вмерти мені видалась такою привабливою і солодкою, я не можу пояснити це. Та краще взагалі не бути, ніж бути серед таких
❤❤❤😊🎉🎉🎉
О, моя тємка...😏
Ага, вже скоро третій рік війни, як же без депресії......
на мою думку, вікові обмеження ставити тут не варто, бо в лікарні стикалась з дуже багатою кількістю жінок з важкою формою депресії, і цим жінкам було за 50. То ж це може зачіпити будь кого і в будь якому віці.
Так люди з віком дійсно в категорії ризику. Мені 42 і вже дурно робиться при думці про пенсію і старість
Та можливо ми не доживемо до 30 року, тож нема чого пепеживати за тотальну дипресію😅😂😂😂
О я вечно зла😊то шо в мене вона по життю? 😢
а якщо не хочеться нікому розказувати? А ви не хочете провести групову діагностику?) та лікування😊
як можна діагносттувати депресію якщо боїшся вийти з дому через викрадення людей тцкашниками?
Якщо є друзі, то нехай куплять вам перуку і жіночий одяг ( жарт)
Розуміємо і не засуджуємо. Є така онлайн платформа як «Розмова» та “Mindly”
Можна все з дому
Ще є платформа Спокій. Там онлайн приймають психіатри.
Можна ввечерi на таксi.
Про латучіно 😂це я, колись
Кста антидепресанти це топ❤
Ти прикольний... Над хворими людьми прикалуєшся. А на пекло не очікуєш?