Спасибі за таку лаконічну й душевну розповідь про мого неймовірного в мововірʼі земляка Архипа .На одному леготінні прослухала пісню-розповідь життя щедрості-щирості таланту з Лоʼхвиці .Писав артерією серця цей хлопчина .Дуже ловко все розказали ,Дай Бог здоровʼя . Слава Україні .
Років п'ять назад я прочитав Ваш роман "Чорне яблуко". Твір сподобався. Написано на високому літературному рівні. Викликає такі ж емоції як і оповідання Архипа Тесленка. Із за власного невігластва до цього не знав такого письменника, як Степан Процюк.
Безмежно вдячна Вам за розповідь. За те, що нагадали рядочки: "Не питай, чого в мене заплакані очі..". Я до цього часу вважала, що ці печальні слова вигадала моя покійна мама....
дякую за цікаву розповідь про письменника, дійсно у шкільній програмі його творів немає, а шкода, зараз також життя дуже складне і немає місця людяності і співчуттю
Дати в морду життю - то круто,посміхнуло,прочитав роман минулого тижня залишився в серці та голові,забагато психоделіки на мій смак,але все одно сильно.Дякую.
"А там на небі воссідав Бог і слідкував, щоб моя загибель настала згідно всіх правил, повільно, поступово, незворотньо." Кнут Гамсун. Мені здається, що це найкращий эпіграф до творів Архипа Тесленка і також эпітафія на його смерть.
Друзі, свої міркування про Архипа Тесленка, можливо, незгоду зі мною у чомусь прошу висловлювати тут, у коментарях внизу.
Спасибі за таку лаконічну й душевну розповідь про мого неймовірного в мововірʼі земляка Архипа .На одному леготінні прослухала пісню-розповідь життя щедрості-щирості таланту з Лоʼхвиці .Писав артерією серця цей хлопчина .Дуже ловко все розказали ,Дай Бог здоровʼя . Слава Україні .
Дякую. Героям слава.
Років п'ять назад я прочитав Ваш роман "Чорне яблуко". Твір сподобався. Написано на високому літературному рівні. Викликає такі ж емоції як і оповідання Архипа Тесленка. Із за власного невігластва до цього не знав такого письменника, як Степан Процюк.
Дякую!
Безмежно вдячна Вам за розповідь. За те, що нагадали рядочки: "Не питай, чого в мене заплакані очі..". Я до цього часу вважала, що ці печальні слова вигадала моя покійна мама....
Вдячний, п. Валю , за співзвучність
Дякуємо Вам! Дуже гарний аналіз творчості, роман обов'язково почитаємо.
Дякую
Богдане, дякую Вам .Психоделіки у романах про такого письменника, як Тесленко, забагато не буває)
ну кожному своє, мені таки надто) , АЛЕ позатим річ дуже атмосферна)
Дякую за селянського Шопенгауера
дякую за цікаву розповідь про письменника, дійсно у шкільній програмі його творів немає, а шкода, зараз також життя дуже складне і немає місця людяності і співчуттю
Дякую Вам, що глибоко це розумієте!
Учора перечитував дорослими очима Школяра та За пашпортом. Хочеться читати й далі. Повертає смак до життя.
Дати в морду життю - то круто,посміхнуло,прочитав роман минулого тижня залишився в серці та голові,забагато психоделіки на мій смак,але все одно сильно.Дякую.
Моя мама також співала цю пісню. То ж мені відома ця печаль...
Тоді Ви це тонко розумієте....
Не знаю, чи були твори Тесленка в шкільній програмі, але зараз почула про нього, наче вперше. Дякую, записала в свій список, що почитати.
дякую, додайтеся до моїх друзів у фб, якщо Ви не у моїх друзях
Були. Були і 80-х. Я читав своєму синові оповідання Школяр і не міг стримати сліз.
Були, "Школяр", зокрема.
Яка складна доля.
В його творах все це видно..
"А там на небі воссідав Бог і слідкував, щоб моя загибель настала згідно всіх правил, повільно, поступово, незворотньо." Кнут Гамсун.
Мені здається, що це найкращий эпіграф до творів Архипа Тесленка і також эпітафія на його смерть.
Можна і так сказати....
Про його духовність не хочете нічого сказати?
У мене є роман "Чорне яблуко" про Архипа Тесленка.