В далекому дитинстві ми називали це озеро Дніструїхою. Купались і ловили карасів, поки не відкрили завод Мікропроцесор і вбили це чисте озеро, яке заповнювалось багатьма джерелами. Ця місцевість змінилася кардинально, тільки ліс залишився більш менш нормальним. Біля цього лісу розташовувався радгосп "Пуща-Водиця". Великі сади (яблоня, груша, слива, горіх, черешня), великі поля (полуниця, буряк, капуста, картопля), багато теплиць (огірки і помідори). Все вщент винещили і побудували напівкримінально різні ЖК. Навіть не змогли по-людськи побудувати метро на цих землях на Виноградар. Вкрали гроші. Душа болить, коли на твоїх очах грабують масштабно і безнаказанно. Не влада, а якась мафія(.
Ну как сказал Кравчуня .. Ми маємо що маємо… только одна проблема…у него Ми это не Ви… ну а потом все пошло…как в фильме Свадьба в Малиновке.. когда делили.. 😂😂😂
Доброго дня.І моє дитинство минуло у цьому лісі!Навіть уроки фізвиховання завжди проходили там.Складали норми ГТО за радянських часів.Ходили на лижах,бігали кроси.Саме у 70х роках.І я купалася в ранньому дитинстві у тому озері і каталася на ковзанах.Ще дуже часто ходили по джерельну воду,саме недалеко від того водоспаду.Дай вам бог наснаги у вашій цікавій праці .
Супер, молодці!) Судячи за все там якась геопатогенна зона. Я колись жив на вул. Салютна 5, 2007 - 2011 роки. За цей період лише в моєму під'їзді з'їхали з глузду четверо, притому троє на моїх очах за ті 4 роки. Одиного з них тягнуло постійно під перон зд платформи, що коло парку. Там його і знайшли одного разу не живим. Коли він був ще в адекваті (ніколи не сказав би що з ним таке станеться) - розповідав, що приїздила до них в будинок екстрасенс, та сказала, що поблизу похована дуже впливова жінка, рівня цариці Тамари. Доречі в парку "Веселка" на Салютній є декілька кам'яних плит присипаних землею з якимись старовинними написами. Схоже там були поховання.
Абсолютно правильно. Історія нашої родини - 1953-1954 рр. Вул.Ново-Мостицька 267; вул.Славутинська 16/12. Буквально поруч літній кінотеатр. Там вперше ми почули Рашіда Бейбутова з чудовою піснею (не пам'ятаю назву фільму) "только у любимой могут быть такие необыкновенные глаза". Моєму брату 14-15 років, мені 6-7. Літо і ми з друзями брата ходили на Ніструїху купатись. Малечу брати не хотіли, але ми дуже просили. В 1955 році наша сім'я переїхала на Куренівку. Але ці спогади залишились назавжди. Думаю, що названі адреси не збереглися. Можливо це тепер Мостицький масив. Ще додам - брат закінчив семирічку у школі N2, а я 8 класів у школі N14 - чудова давня будівля біля теперішнього пташиного ринку на Куренівці. А секцію з біології ми відвідували на Агробіо станції, що на Вишгородській. Таке життя і історія. Всім добра.
Одна з історій дуже добре мені відома. Ілля був однокласником моєї доньки. Хлопчик був розумним і вирізнявся серед однокласників. На фоні подій помаранчевої революції він чітко формулював свої погляди щодо України. Був патріотом, тому серед однокласників, які не рвали з неба зірок, побутувала думка щодо дивакуватості Іллі, тим більше що він приєднався до них в старших класах. Багато батьків однокласників, яких мені довелось знати, не позиціонували себе тоді як патріоти. Мені здавалось це дуже дивним. Дякую за роботу. На канал підписався та поширюю. Якщо щось цікавить більше, маю свою думку.
Дівчина слідча,була зарізана просто на лавочці,і була донькою не бідних людей,до цього їй батьки купили поруч кв.і зробили гарний ремонт,це десь 2000роки...
кожен раз не можу спокійно проїхати повз Сирецького Лісу - все дитинство там, весь пубертат там - скільки портвейну випито, скільки просиджено в так званій "республіканській бібліотеці". А якось сильно п'яні пи найшли невелику печеру в одному з ярів з південної сторони лісу за Дубками. Потім довго не могли знайти і досі не знаю де це було... :) Дякую за чудовий випуск!
Да, Кирилл, дайте своей девушке возможность слова. Старается, поддержим Лену лайками, прям в яму вползла, МОЛОДЕЦ!!! Пробуйте разнообразить контент, весьма толково, годно, ребята. Сколько живем, а толком историю не знаем мест обитания своих. И таких локаций, как этот парк, я полагаю, масса по Киеву, где люди ушли и их забыли... Жаль... Дякую Вам друзі, за нову цікаву історію нашого Міста-Героя. Разом до Перемоги!!! Щастя ВАМ!
Дуже цікава подача матеріалу, дякую! Як людина, що виросла на вулиці Котовського (тепер Сальского), можу додати дещо. Струмок, котрий протікає через Сирецький гай від Сальського до Сирецької, в народі називали (приберіть дітей))) "річка Гівнянка, або просто Гівнянка). Там навіть водилися маленькі рибки (колюшки) та жаби. Озеро в народі називали Корчі. Завод , котрий називали спочатку КЗПП (Київський завод напівпровідникових приладів, абревіатура того часу російськомовна), потім "Кристалл", "Квазар" і т.д., дійсно скидав щось. Але причина заболочення Корчів інша - при будівництві залізниці були побоювання, що озеро підмиє залізничні шляхи, тому зробили тонель для відводу води з водойми (він є у Вашому ролику). Таким чином був порушений природний баланс притоку-відтоку води, що призвело до зникнення озера. Про кримінал трохи далі, іншим коментарем.
@@rostyslavblahodyr671 на липинке на виноградаре возле гаражей рядом с род домом, тоже мы называли струмочок речкой-вонючкой! сейчас его уже нету. рядом куча убогих многоквартирных муравейников но гора липинка осталась там рядом. сейчас там только алкаши и местные срущие мусором там ошиваются
Сирецький лісопарк не такий стращний як його малюють. Варто було б зробити велодоріжку з ліхтарями з Виноградаря до Серця і в сторону центру. Через дубовий гай і сирецький гай з нормальний переїздом через залізницю, з шлагбаумом. Там їхати 10 хвилин, а в обїзд по дорогам через Виговського(стара Гречко) вдвічі довше. Цей шлях стане більш людним і не таким страшним.
@@НадіяБКСл3т та ничего у нас не ценят. а идей у Витальки как отмыть бабло на карман еще ой как много не переживай. и до сырецкого руки дотянутся у них. кстати меня всегда удивлял этот одинокий частный домик вглубине леса где течет речушка. необычно было видеть среди урбанистики, вглубине леса последний из могикан с уточками и курочками во дворе
Какая милая соведущая появилась в этой серии! Олена всегда сопровождала Кирилла, но безмолвно, как верный друг. Здесь наконец ее представил Степанец и мы увидели, насколько интересная рассказчица есть Лена. Няша, очароваша, прелесть! Следующие этэры обязательно с её комментами! Кирило, не затирай свою половинку!
Коренной киевлянин. 53 года. Хорошие видео. Уже пара Ваших видео натолкнула на путешествия с детьми по местам съемок. Спасибо! Про "Дубки" и Григория Пасечного. Это 1983 год. Григорий не был восходящей звездой. Но он был звездой дубля "Динамо", на который тогда приходило тогда по 10-15.000 зрителей. На те матчи ходил мальчишкой и я... Я очень хорошо помню внешне этого парня. В основной команде "Динамо" Григорий провел аж пять матчей и отметился одним голом. В "Динамо" тех лет ему места не было. Он собирался уходить. Ходили слухи про "Днепр". В Википедии указан так же "Пахтакор"... История его смерти в прессе не освещалась. Но конечно все о ней знали. Так вот в этой истории по слухам тех лет фигурировал именно ресторан "Дубки". Про историю 1980 года и "Дубки" слышу от Вас впервые...
Доброго ранку. Дякую за чудову iсторiю про Сирецький лiс. Доповню в ресторанi Дубки в свiй час спiвала Любовь Успенска. Також вiдповiдно до легенд про танк . В час мого дитинства 80-х хлопцi якi жили в Бараках на Сiм'i Соснiних розповiдали про башню танку в iхньому лici. Але так не могли показати цю башню як ми не просили. Поки ця легенда не досягла такого розголосу що до нас у 83 школу не прийшов мiлiцiонер и не допитав наших хлопцiв. Вияснилось що це вигадка. До речi знiмiть про вулицю сiм'i Cоснiних. Колоритне мiсце було колись.
Привіт від колишнього мешканця Нивок, школа 95. Знаю, що в Дубках було знайдено набагато більше рештків і тіл. І так сталося, що я займався вітрильним спортом на Трухановому острові, то там теж зноходили трупи людей, і один з них знайшли ми з друзями по дорозі на тренування. Це я запам'ятав на все життя..
Шановні ведучі каналу, ви круті двічі: відкриваєте історію нашого величного Києва і потужно посилюєте тенденцію україномовності, яка вибухнула з початком війни.Страшні глобальні події завжли щось тригерять, булкмо сподіватись, що ця війна підштовхне національне самовідродження і самоповагу
На сирці це озеро звалося КОРЧУВАТЕ. І лише так. Я 72 роки живу на Сирці і про ніяку Ніструїху не чув, а чув про озеро Корчувате (корчі). Про интернат це правда, вони не любили місцевих. Поряд з дотом був піонерський табір київського військового округу.
ЖИВУ БІЛЯ СИРЕЦЬКОГО НО ПАЛОМНИЧАЮ ДО ГОЛОСІЄВСЬКОГО БО БІЛЬШЕ БЛАГОДАТІ ТАМ І САКРАЛЬНИЙ ПОЛЮС (ЯКБИ ЩЕ СТОЛИЧНА ПЛОЩА БУЛА ТАМ А НЕ В ЯРУ ХРЕЩАТОМУ НА БОЛОТІ КОЗИНОМУ)
Так, було б цікаво! У випуску про стародавні кладовища згадувався Голосіївський парк, що після ІІ Світової війни там було дуже багато захоронень; а також розповідали про НУБІП, який в той час перетворився на фортецю. Також часткова згодна з коментарем нижче, оскільки згадала, що в Голосієво- Киитаєво є джерела, а також якийсь монастир з печерами (колись давно там була). Так що дійсно Голосіївський парк - дуже цікава та різностороння тема. Було б класно дізнатися про нього більше.
Доречі, стосовно дітей, які виховуються в інтернатах. Десь у 2018 році я повіз доньку на олімпіаду з української мови. Проводили її якраз у інтернаті для дітей сиріт. Ніхто не кидався, не погрожував і нічого не відбирав, але у цих дітей настільки суровий погляд, шо навіть мені, дорослому чоловіку, було ніяково
Доля подарувала декілька чудових рочків, коли мешкав на Сирці. Це був кінець буремних 90-х. Десь у 97-98, у парку, де дитяча залізниця, на закинутому танцевальному майданчику, було знайдено тіло. Тіло не мало голови. Опера з міліції обходили навколишні дома в пошуках інформації, від них і взнали тоді про страшну знахідку...
Це зовсім інше місце! Вони ходять не там, де дитяча залізниця, а там де звичайна залізниця. На відео не той парк, де був концтабір. Той парк - це той, про який ви пишете, де дитяча залізниця.
Не давно натрапив на ваш канал - я взахваті, рекомендую друзям, обговорюємо різні моменти, виринають якісь вже забуті історіі - врешті дуже цікаво. Дякую.
Дуже цікаві історіі! Завжди дивлюсь із захопленням) Особливо коли мова іде про щось історичне. Я сам не корінний киянин, але мені дуже цікаво дізнаватись про історичні факти міста, в якому довелося мешкати. Дуже дякую за Вашу роботу
Степанець! Ти знову - молодець! Але тепер з Оленою Прекрасною! От недарма я пiдписалася! Молодцi, такi сюжети знаходите, так тримати! Чекаю нових зустрiчей!!
Дякую, дуже цікаво!!! Побільше таких відео. Бо коли голоси зміняются в одному відео це цікавіще!.... А по ділу "Мазурка", тоді після ситуації в каравані, постало питання не у додавання поліціанта ( а тоді міліціанта), а дати дозвіл на зброю для "ЧОП"ів....І мене більще тоді здивувало коли нашли "мазурка", що він був босий.... Це похоже на те що його питали, щоб він взяв провинну на себе, але в них нічого не вишло. і "перестаралися" , після цього викунили в лісі!
Спасибо огромное!! Как в детстве побывала .Родной любимый Сырец. Все так знакомо и озеро и лес и ресторан и дот, каждая тропа, железная дорога. Жила на Тираспольской 43 и это были самые счастливые годы моего детства хотя этот район действительно был довольно криминальный. В семидесятые тогда еще была одна жуткая история. Пропала молодая женщина которая была работницей на цветоводстве. Ее очень долго искала милиция и нашли тело не далеко от сырецкого дендропарка в лесу .Там раньше было старое здание детского садика и гончарка. Совершили это преступление два молодых парня которые жили в частном секторе и просто снимали там комнату. Таких историй тогда там было достаточно много. В нашем доме жил вернувшись из тюрьмы сосед который просидел 25 лет за нападения и разбой после войны. Мой отец рассказывал что как раз он этот сосед во время войны папу маленького научил плавать а потом и переплывать это озеро Корчи.
Дивився на одному диханні, дуже цікаво. Ресторан "Дубки", моя молодість, початок 70-х. Знав я тоді всіх тих хлопчиків, і офіціанточок-красунь і Любу Успєнськую. І ще щось знаю, но промовчу. Дякую за відео, Ви молодці-Степанці.
Дуже дякую за відео. Дівчина гарна, очі такі цікаві) Свого часу жив на Дорогожичах та їздив у Сирецькому лісу на велосипеді кілька разів. Не знав, що в нього така репутація, але про цього хлопця чув в новинах. Туди в правий бік іздив, але мені здалося, що дороги там нема.
Дуже цікаво!Багато нового про такі місця! Напевне там було багато історій,які вже ми ніколи не дізнаємось! Оскільки цей район забудовується, з'явились нові станції метро,подібні знання цікаві !❤
Я більше тусив в парку біля берестейської, там в 90х теж часто буянили інтернатівці, да й приватний сектор на нивках вони постійно терроризували. А хутори вздовж залізниці тоді ще мали абсолютно первісний вигляд, хтось там навіть тримав кіз та корів. Також, багато легенд було про дачі партійців, там в 30х була ціла низка різних самогубств.
Провів у цьому лісі частину свого дитинства, вчився в 23-му інтернаті, який знаходився між 3-м інтернатом і базою Динамо. Іноді, коли ми з другом йшли після учоби до інтер-площі, вирішували скорочувати путь через 3й інтернат. Були з місцевими дітьми напряжні розмови, міні-бійки, але нічого критичного. Головне було розібратись швидко і звалити, щоб їх багато не підтягнулось. Іноді їх розганяли їхні ж викладачі. Один із міфів про 3й інтернат, що там були злі глухонемі діти, які у бійці могли забити тебе до смерті, бо не почують, як ти помираєш)) Також ходив міф про одного малого, який в лісі роздягнув десяток динамівців. Просто зустрівши їх і наказавши віддати одяг, телефони і гроші(тоді вони вже були). Вони типу віддали, бо боялись. Зараз на території 3-го інтернату знаходиться інститут соціології, психології і управління.
А для мене Дубки запам"ятались прекрасною зустріччю з подругою - студенткою нового, 1991, року. Спокійна обстановка, ввічливість гостей, гарні танці, радість, сміх...
Дякую за чудовий відос, про місця мого дитинства. Теж лазили по тим місцям досить часто. "Терраса" зараз забудована багатоповерховими будинками, а в ті часи там була територія ківіткового господарства і ми там тусили теж 😊
Сьогодні дивний випадок трапився зі мною в парку поряд ресторану "Дубки", про парк поганих історій чула багато, але попри все якось до війни він таки був влітку в денні години не пустий, постійно йшли люди від м. Сирець до бази " Динамо " навпрошки через яр стежкою і я десятки разів роками зрізала той шлях і до м Сирець і від нього навіть зимою попри ожеледицю , хіба що осіння багнюка зупиняла, бо не камільфо в брудному взутті на роботі потім сидіти весь день. Так от сьогодні вдень , десь о 13.30 я постояла на мостику , пройшлась вздовж річки , подивилась як порушились береги, які так ремонтували до війни рабицею та камінням і почала підійматись стежкою вгору яром, нагорі як завжди я прямую навпрошки до стадіону бази "Динамо" стежками...і як це зі мною сьогодні вийшло, я не знаю, беручи весь час праворуч, я за 5 хвилин опинилась на тому самому місці , звідки піднялась від яру, тобто мене повело кругом і повернуло назад до яру і річки...я не знаю як таке можна пояснити, я злякалась, бо місце знаю як 5 пальців, людей нема навколо , а вийшло наче мене той чорт чи лісовик крутанув по колу....я знов пішла в сторону Динамо... коротше, я насилу вийшла сьогодні звідти. Місце енергетично дуже тяжке . Не хочу в публічному просторі озвучувати те, що не всі сприймають адекватно, але ті, хто практикує і стикався з потойбіччям, мене зрозуміють. Так от сьогодні мене контректо довбануло в цьому парку, додому я насилу дісталась, була геть виснажена й розбита, заснула на годину й лише після того мені стало легше. Місце дуже непросте, енергетично тяжке, доречі ще й геопатогенна зона бо дерева там з одного місця йде по 3-5-7-8 навіть деінде 9 стовбурів з одного місця, а це ознака таких місць , такого багато на Лисій горі на Видубичах та в Бабиному яру, але не по 8-9 розгалуджень від одного місця як тут. Тому тут і траплялось скільки смертей та нападів на людей, воно геть темне . І коли я вийшла з парку, то подумала, що можливо треба принести якісь дарунки силам цього місця щоб мене так більше не водили по колу... може фруктів ...але пішло відчуття, що фрукти не треба, треба м'яса...з кров'ю....нехороше місце .... будьте обережні, бо місце знов голодне...і для вигулу собак воно енергетично теж недобре. '
Переглянув цей випуск на одному диханні. Як завжди у захваті від вашої роботи. Ви дуже красива та талановита пара. В моєму невеличкому містечку в донецькій області, де я проживав з батьками на початку девʼяностих, також збудували кафе у лісопарку на березі річки. Це місце одразу поросло дурною славою. Там г*алтували дівчат, а потім їх знаходили в річці. І як ви, напевно, здогадались назва того кахве була «ДУБКИ» Попре те, що дубів там геть не росло
Місцевість в Києві, де власне ресторан "Дубки" справді славиться своїми 200 - річними величезними могутніми дубами. Можливо їм і більше років! Там особливе повітря, що пахне дубовим лісом. Повно рудих білок... А ще, там, здається Першу світову, стояв Тираспольський полк. І дотепер там можна побачити копачів з металошукачами, які викопують старовинні монети, гудзики тощо.
В мене Бабин Яр завжди викликав моторошні відчуття. Останній раз довелося побувати там в лютому, в очікуванні зустрічі, щоб трохи згаяти час вирішила там прогулятись. Навіть в сонячний день, в відносно «людних» місцях у кожному стрічному, крім мам з колясками , ввижається якийсь потенційний маніяк. Дуже важка енергетика.
Стосовно маніяка. Час від часу в тій частині, що між Сальського і Сирецькою з'являвся чоловік, котрий оголювався перед жінками. Через це, мої співробітниці намагалися ходити парком із компанією. Він начебто був не агресивний. То знов з'являвся, то довго не було його. Молодці, що додали мапи місцевості, підсвічуєте місця, про які йдеться.
А недалеко від ДОТу зараз є споруди Київзеленбуду за парканом. А після Другої Світової на цьому місці була військова частина. Там були досить глибокі залізобетонні каземати. Вони повинні бути і зараз під будинком Київзеленбуду. А ще, якщо пройти вдовж залізничної колії у бік Вишгородської, то на холмі ліворуч, приблизно навпроти місця, ле вул. Північно-Сирецька перетинається з залізничною колією (на 200м раніше) є закинуте підприємство, що вирощувало рибу. Там є великі бетонні басейни, де ще декілька років тому жила родина черепах.
Кирило, цікавою є вул. Сальського (Котовського). Вона викладена бруківкою, проходить через залізницю, гаражний кооператив, стає грунтовою через ліс, а потім виходить біля новобудов
Я прожил 32 года в доме напротив яра в котором нашли девочку.Её убил её-же отец.Училась в моей школе N63.Вся школа пришла на похороны.Прошло почти 50 лет,а у меня до сих пор всё перед глазами.Ужас!Отца-убийцу приговорили к "вышке"!Про наши места томов 50 детективов можно издать.Спасибо Вам ребята за вашу работу,тяжелую но всегда очень интересную!Мои знакомые Старики-разбойники с Нивок,Сирца,Веника и Ветряных Гор с удовольствием Вас смотрят!❤
Цікавий випуск та місце. Так тримати! В Дубках проводилось багато змагань зі спортивного орієнтування та туризму. Декілька разів і сам брав участь. Чекаю випуск про Академ і сподіваюсь в ньому буде й про пʼяту просєку.
Не думаю, що тут є щось "магічне". Великі зелені масиви - зручне місце для скоєння або приховування злочину. Для мене таким самам розсадником криміналу є Парк партизанської слави. Пам"ятаю про два злочини, які там були щє за срср. На жаль, там і сьогодні повно криміналу. А щодо Мазурка, так там, здається, вбитого хлопця не опізнала його матір. І щодо розстрілу в Каравані, то Мазурок навіть в армії не служив і, раптом, стріляє наче професійний кілер. На нього потім "повісили" 20 трупів(
Пам'ятаю цей триллер (. Тоді всі були збентеженні наскільки нагло вбили чоловіка і назначили його вбивцею. Мазурок 75-го року народження, а караванський стрілок мав набагато молодший вигляд (.
Не збираюсь відбілювати ментів особливо часів януковича. Але ж на камерах з Каравану видно як Мазурок ходить по торговому залу з хлібом в руках і краде зарядку до телефону. Та й потім в кімнаті охорони він був. Матір може й не опізнала його але дружина казала, що поховала свого чоловіка.
Дякую за відеоролики, дуже цікаво розповідаєте, хотілося б нові відео про лисогірський ліс , там дуже багато матеріалу і саме-по-собі місце напрочул просякнуте енергетикою
Дякую за мандрівку! Дитинство пройшло неподалік - на Мостицькому, а навчалась в Індустріальному технікумі - теж поблизу. Так, що історії та місця знайомі.
Дякую вам за вашу роботу над історією Києва. Я ось дивилась цю історію і згадала, як в газетах писали про Мазурка, що він маньяк, приймав участь у розбійних нападах і т.д. Дааа... Наша міліція того часу вміла багато чого...
Гарний обзорчик. Лайк 100%. Все життя живу на Нивках. Школа 163. 1982-90 Весілля 2008 в Дубках,на горі бібліотека республіканська детяча і робот там сидів біля фантану. Гарні спогади дитинства . Один з хуліганських районів Києва. Ще гарний парк Комсомольский і чудові озера навколо його, там інтернатовські частіше нас відстежували........
мій син Олексій навчався на перукаря на Білоруській 6 гуртожиток там був потрібно йти через Сирець то ще моя учениця Іріна Шульга стала жертвою того маньяка він нападає ззаду душить коли людина йде одна знає коли стипендія моїх учениць там було багато і всіх навчала ходити по двоє особливо в сутінках Іра вирвалась та довго боліло горло і весь час плакала то я сказала чому ти була одна? ой подруга зайшла в гастроном не хотіла чекати/// зараз вона мама вже має синочка та проживає в Греції я прозвала його Кікіморой дякую за чудові прогулянки такким особливим Києвом
✅Підписуйтесь на мій Telegram-канал - t.me/kirstepan
👀Туди потрапляє усе те, що не можна показувати в UA-cam!
Здається, я вас бачив там, на зйомках. Тоді ще не знав про ваш канал
Не цікаво!
Скажіть, ви ухилянт?
@@kamenton а хто це?
@@Пашупатинатх 😍😍
В далекому дитинстві ми називали це озеро Дніструїхою. Купались і ловили карасів, поки не відкрили завод Мікропроцесор і вбили це чисте озеро, яке заповнювалось багатьма джерелами. Ця місцевість змінилася кардинально, тільки ліс залишився більш менш нормальним. Біля цього лісу розташовувався радгосп "Пуща-Водиця". Великі сади (яблоня, груша, слива, горіх, черешня), великі поля (полуниця, буряк, капуста, картопля), багато теплиць (огірки і помідори). Все вщент винещили і побудували напівкримінально різні ЖК. Навіть не змогли по-людськи побудувати метро на цих землях на Виноградар. Вкрали гроші. Душа болить, коли на твоїх очах грабують масштабно і безнаказанно. Не влада, а якась мафія(.
Ну как сказал Кравчуня .. Ми маємо що маємо… только одна проблема…у него Ми это не Ви… ну а потом все пошло…как в фильме Свадьба в Малиновке.. когда делили.. 😂😂😂
❤❤🎉
Формат супер !!!
Все цікаво.
Ви молодці.
Дякую.
❤❤
Величезна подяка українським захисникам, нашим волонтерам! Величезна подяка нашим союзникам за допомогу!
Доброго дня.І моє дитинство минуло у цьому лісі!Навіть уроки фізвиховання завжди проходили там.Складали норми ГТО за радянських часів.Ходили на лижах,бігали кроси.Саме у 70х роках.І я купалася в ранньому дитинстві у тому озері і каталася на ковзанах.Ще дуже часто ходили по джерельну воду,саме недалеко від того водоспаду.Дай вам бог наснаги у вашій цікавій праці .
Супер, молодці!) Судячи за все там якась геопатогенна зона. Я колись жив на вул. Салютна 5, 2007 - 2011 роки. За цей період лише в моєму під'їзді з'їхали з глузду четверо, притому троє на моїх очах за ті 4 роки. Одиного з них тягнуло постійно під перон зд платформи, що коло парку. Там його і знайшли одного разу не живим. Коли він був ще в адекваті (ніколи не сказав би що з ним таке станеться) - розповідав, що приїздила до них в будинок екстрасенс, та сказала, що поблизу похована дуже впливова жінка, рівня цариці Тамари. Доречі в парку "Веселка" на Салютній є декілька кам'яних плит присипаних землею з якимись старовинними написами. Схоже там були поховання.
Ого
Живу на Салютній 27 років
Про таке не чула
Треба пошукати у Веселці
якщо жінка вже похована, то вона більше не впливова
Абсолютно правильно. Історія нашої родини - 1953-1954 рр. Вул.Ново-Мостицька 267; вул.Славутинська 16/12. Буквально поруч літній кінотеатр. Там вперше ми почули Рашіда Бейбутова з чудовою піснею (не пам'ятаю назву фільму) "только у любимой могут быть такие необыкновенные глаза". Моєму брату 14-15 років, мені 6-7. Літо і ми з друзями брата ходили на Ніструїху купатись. Малечу брати не хотіли, але ми дуже просили. В 1955 році наша сім'я переїхала на Куренівку. Але ці спогади залишились назавжди. Думаю, що названі адреси не збереглися. Можливо це тепер Мостицький масив. Ще додам - брат закінчив семирічку у школі N2, а я 8 класів у школі N14 - чудова давня будівля біля теперішнього пташиного ринку на Куренівці. А секцію з біології ми відвідували на Агробіо станції, що на Вишгородській. Таке життя і історія. Всім добра.
Одна з історій дуже добре мені відома. Ілля був однокласником моєї доньки. Хлопчик був розумним і вирізнявся серед однокласників. На фоні подій помаранчевої революції він чітко формулював свої погляди щодо України. Був патріотом, тому серед однокласників, які не рвали з неба зірок, побутувала думка щодо дивакуватості Іллі, тим більше що він приєднався до них в старших класах. Багато батьків однокласників, яких мені довелось знати, не позиціонували себе тоді як патріоти. Мені здавалось це дуже дивним.
Дякую за роботу.
На канал підписався та поширюю. Якщо щось цікавить більше, маю свою думку.
26:30 Хлопця якого вбили мусора в Шевчеківському РОВД звали Ігор Індило, студент індустріального технікуму. Дуже гучна була справа.
А точніше студент Київського професійно-педагогічного коледжу ім.А.Макаренка
Дівчина слідча,була зарізана просто на лавочці,і була донькою не бідних людей,до цього їй батьки купили поруч кв.і зробили гарний ремонт,це десь 2000роки...
кожен раз не можу спокійно проїхати повз Сирецького Лісу - все дитинство там, весь пубертат там - скільки портвейну випито, скільки просиджено в так званій "республіканській бібліотеці".
А якось сильно п'яні пи найшли невелику печеру в одному з ярів з південної сторони лісу за Дубками. Потім довго не могли знайти і досі не знаю де це було... :)
Дякую за чудовий випуск!
О :) нарешті почули і дружину вашу, в якості співведучої 🥰 дякуємо за випуск
Да, Кирилл, дайте своей девушке возможность слова.
Старается, поддержим Лену лайками, прям в яму вползла, МОЛОДЕЦ!!!
Пробуйте разнообразить контент, весьма толково, годно, ребята.
Сколько живем, а толком историю не знаем мест обитания своих.
И таких локаций, как этот парк, я полагаю, масса по Киеву, где люди ушли и их забыли... Жаль...
Дякую Вам друзі, за нову цікаву історію нашого Міста-Героя.
Разом до Перемоги!!!
Щастя ВАМ!
Підтримуємо) Слово жіночкам гарним)
Дуже цікава подача матеріалу, дякую! Як людина, що виросла на вулиці Котовського (тепер Сальского), можу додати дещо. Струмок, котрий протікає через Сирецький гай від Сальського до Сирецької, в народі називали (приберіть дітей))) "річка Гівнянка, або просто Гівнянка). Там навіть водилися маленькі рибки (колюшки) та жаби. Озеро в народі називали Корчі. Завод , котрий називали спочатку КЗПП (Київський завод напівпровідникових приладів, абревіатура того часу російськомовна), потім "Кристалл", "Квазар" і т.д., дійсно скидав щось. Але причина заболочення Корчів інша - при будівництві залізниці були побоювання, що озеро підмиє залізничні шляхи, тому зробили тонель для відводу води з водойми (він є у Вашому ролику). Таким чином був порушений природний баланс притоку-відтоку води, що призвело до зникнення озера. Про кримінал трохи далі, іншим коментарем.
Скільки річок в нас тільки гівнянками не надивали. З батьком на риьалку їздив на південь від осокорків, теж така собі гівнянка була
@@rostyslavblahodyr671 на липинке на виноградаре возле гаражей рядом с род домом, тоже мы называли струмочок речкой-вонючкой! сейчас его уже нету. рядом куча убогих многоквартирных муравейников но гора липинка осталась там рядом. сейчас там только алкаши и местные срущие мусором там ошиваются
Сирецький лісопарк не такий стращний як його малюють. Варто було б зробити велодоріжку з ліхтарями з Виноградаря до Серця і в сторону центру. Через дубовий гай і сирецький гай з нормальний переїздом через залізницю, з шлагбаумом. Там їхати 10 хвилин, а в обїзд по дорогам через Виговського(стара Гречко) вдвічі довше. Цей шлях стане більш людним і не таким страшним.
Погоджуюся повністю
Ви підкажіть Віталіку К. цю ідейку, він зрадіє, зробить велодоріжку, поставить свої самокати... Капець парку. Люди, цінуйте те, що є, не лінуйтеся
@@НадіяБКСл3т та ничего у нас не ценят. а идей у Витальки как отмыть бабло на карман еще ой как много не переживай. и до сырецкого руки дотянутся у них. кстати меня всегда удивлял этот одинокий частный домик вглубине леса где течет речушка. необычно было видеть среди урбанистики, вглубине леса последний из могикан с уточками и курочками во дворе
Какая милая соведущая появилась в этой серии! Олена всегда сопровождала Кирилла, но безмолвно, как верный друг. Здесь наконец ее представил Степанец и мы увидели, насколько интересная рассказчица есть Лена. Няша, очароваша, прелесть! Следующие этэры обязательно с её комментами! Кирило, не затирай свою половинку!
руку смени !)
Лайк за мужність дівчини залізти у те місце, де було знайдено спалене тіло
Коренной киевлянин. 53 года. Хорошие видео. Уже пара Ваших видео натолкнула на путешествия с детьми по местам съемок. Спасибо! Про "Дубки" и Григория Пасечного. Это 1983 год. Григорий не был восходящей звездой. Но он был звездой дубля "Динамо", на который тогда приходило тогда по 10-15.000 зрителей. На те матчи ходил мальчишкой и я... Я очень хорошо помню внешне этого парня. В основной команде "Динамо" Григорий провел аж пять матчей и отметился одним голом. В "Динамо" тех лет ему места не было. Он собирался уходить. Ходили слухи про "Днепр". В Википедии указан так же "Пахтакор"... История его смерти в прессе не освещалась. Но конечно все о ней знали. Так вот в этой истории по слухам тех лет фигурировал именно ресторан "Дубки". Про историю 1980 года и "Дубки" слышу от Вас впервые...
І Сирецький концтабір був зовсім в іншому місці.
Дякую за історичні факти , які мало кому відомі . І взагалі за вашу працю .
Доброго ранку. Дякую за чудову iсторiю про Сирецький лiс. Доповню в ресторанi Дубки в свiй час спiвала Любовь Успенска. Також вiдповiдно до легенд про танк . В час мого дитинства 80-х хлопцi якi жили в Бараках на Сiм'i Соснiних розповiдали про башню танку в iхньому лici. Але так не могли показати цю башню як ми не просили. Поки ця легенда не досягла такого розголосу що до нас у 83 школу не прийшов мiлiцiонер и не допитав наших хлопцiв. Вияснилось що це вигадка. До речi знiмiть про вулицю сiм'i Cоснiних. Колоритне мiсце було колись.
Дуже колоритне ). Колись там працювала.
Завжди цікаво! Дякую за випуск!
Привіт від колишнього мешканця Нивок, школа 95. Знаю, що в Дубках було знайдено набагато більше рештків і тіл. І так сталося, що я займався вітрильним спортом на Трухановому острові, то там теж зноходили трупи людей, і один з них знайшли ми з друзями по дорозі на тренування. Це я запам'ятав на все життя..
Шановні ведучі каналу, ви круті двічі: відкриваєте історію нашого величного Києва і потужно посилюєте тенденцію україномовності, яка вибухнула з початком війни.Страшні глобальні події завжли щось тригерять, булкмо сподіватись, що ця війна підштовхне національне самовідродження і самоповагу
На сирці це озеро звалося КОРЧУВАТЕ. І лише так. Я 72 роки живу на Сирці і про ніяку Ніструїху не чув, а чув про озеро Корчувате (корчі). Про интернат це правда, вони не любили місцевих. Поряд з дотом був піонерський табір київського військового округу.
Моя бабуся працювала у цьому таборі ,моя мама -відпочивала в ньому.
Корчи озеро называли. Корчи.
А вам не здається, що вони не те місце концтабором назвали?! Вони парки переплутали!
@@mariasana9 конечно не то, тут больше половины не то.
@@mariasana9 на мiсцi концтабору побудували масив,близкий до сирецького лiсопарку i бабиного яру.
Як завжди, дуже цікаве та пізнавальне відео! Дякую за роботу!!👍
Цікаво було б побачити подібний випуск про Голосіївський лісопарк, адже в нього теж слава "не дуже"!
ЖИВУ БІЛЯ СИРЕЦЬКОГО НО ПАЛОМНИЧАЮ ДО ГОЛОСІЄВСЬКОГО БО БІЛЬШЕ БЛАГОДАТІ ТАМ І САКРАЛЬНИЙ ПОЛЮС (ЯКБИ ЩЕ СТОЛИЧНА ПЛОЩА БУЛА ТАМ А НЕ В ЯРУ ХРЕЩАТОМУ НА БОЛОТІ КОЗИНОМУ)
@@-AZ-ZA-GLAVOGRAD-TA-ZLATOHRAM-ага,
Ага. Щей аби Макдональдс там відкрили, АТБ і пузату хату, то місце стало не краще козиного.
Так, було б цікаво!
У випуску про стародавні кладовища згадувався Голосіївський парк, що після ІІ Світової війни там було дуже багато захоронень; а також розповідали про НУБІП, який в той час перетворився на фортецю.
Також часткова згодна з коментарем нижче, оскільки згадала, що в Голосієво- Киитаєво є джерела, а також якийсь монастир з печерами (колись давно там була).
Так що дійсно Голосіївський парк - дуже цікава та різностороння тема. Було б класно дізнатися про нього більше.
В Голосіївському елітні, віічливі мніяки). А ось Партизаньської слави ото да)
🎉
Доречі, стосовно дітей, які виховуються в інтернатах. Десь у 2018 році я повіз доньку на олімпіаду з української мови. Проводили її якраз у інтернаті для дітей сиріт. Ніхто не кидався, не погрожував і нічого не відбирав, але у цих дітей настільки суровий погляд, шо навіть мені, дорослому чоловіку, було ніяково
Я там вчився інтернат 3.
@@ЛуценкоКоля Інтернат~3 я таміли вчілся.
Двадцятий 1нтернат був найкращий, з неперевершеними вчителями! Я там вчилася. Земний укл1н , вдячн1сть.
Д😊щ@@Амарантана
Доля подарувала декілька чудових рочків, коли мешкав на Сирці. Це був кінець буремних 90-х. Десь у 97-98, у парку, де дитяча залізниця, на закинутому танцевальному майданчику, було знайдено тіло. Тіло не мало голови. Опера з міліції обходили навколишні дома в пошуках інформації, від них і взнали тоді про страшну знахідку...
Це зовсім інше місце! Вони ходять не там, де дитяча залізниця, а там де звичайна залізниця. На відео не той парк, де був концтабір. Той парк - це той, про який ви пишете, де дитяча залізниця.
Завжди із задоволенням дивлюся ваш контент, дякую! Все дивлюсь....
Очень приятно вас смотреть,и очень познавательные у вас истории... Всего вам наилучшего.
Трудящимся у таких місцях саме і відпочивати.🙂.Вже почав думати-що Олена Ваш охоронець.Гарна пара.Дякую.
Не давно натрапив на ваш канал - я взахваті, рекомендую друзям, обговорюємо різні моменти, виринають якісь вже забуті історіі - врешті дуже цікаво. Дякую.
Дякую! Плануємо ще одну частину цього відео)
дуже рада побачити все про старий київ дуже дякую
Дуже цікаві історіі! Завжди дивлюсь із захопленням) Особливо коли мова іде про щось історичне. Я сам не корінний киянин, але мені дуже цікаво дізнаватись про історичні факти міста, в якому довелося мешкати. Дуже дякую за Вашу роботу
якщо не корінний то і не Киянин, а переселенець😅 "Понаехали" по старому😅
Бро це так круто коли ти максимально або містичне або трагічне якесь робиш припущення, а потім Олена каже «а може» і більш раціональну версію
Степанець! Ти знову - молодець! Але тепер з Оленою Прекрасною! От недарма я пiдписалася! Молодцi, такi сюжети знаходите, так тримати! Чекаю нових зустрiчей!!
Крутяцький випуск! Продовжуйте!
Молодці подяка за працю!
Ооо страшні історії!! Дуже б хотілося щоб цей проект побачив життя! Дякую вам за працю!
Дякую, дуже цікаво!!! Побільше таких відео. Бо коли голоси зміняются в одному відео це цікавіще!.... А по ділу "Мазурка", тоді після ситуації в каравані, постало питання не у додавання поліціанта ( а тоді міліціанта), а дати дозвіл на зброю для "ЧОП"ів....І мене більще тоді здивувало коли нашли "мазурка", що він був босий.... Це похоже на те що його питали, щоб він взяв провинну на себе, але в них нічого не вишло. і "перестаралися" , після цього викунили в лісі!
Спасибо огромное!! Как в детстве побывала .Родной любимый Сырец. Все так знакомо и озеро и лес и ресторан и дот, каждая тропа, железная дорога. Жила на Тираспольской 43 и это были самые счастливые годы моего детства хотя этот район действительно был довольно криминальный. В семидесятые тогда еще была одна жуткая история. Пропала молодая женщина которая была работницей на цветоводстве. Ее очень долго искала милиция и нашли тело не далеко от сырецкого дендропарка в лесу .Там раньше было старое здание детского садика и гончарка. Совершили это преступление два молодых парня которые жили в частном секторе и просто снимали там комнату. Таких историй тогда там было достаточно много. В нашем доме жил вернувшись из тюрьмы сосед который просидел 25 лет за нападения и разбой после войны. Мой отец рассказывал что как раз он этот сосед во время войны папу маленького научил плавать а потом и переплывать это озеро Корчи.
Так цікаво чути про свою Тираспільську і коменти людей з двору,гарне було там дитинство,а вбивства були скрізь...
Доповнюю сама себе. У тебе добре поставлене мовлення,інтонація,то виразність. Дякую. Деже цікаво.
В дуеті вам точно ок, класний баланс. Дякую за історії до біса знайомого парку!!!
моя рідня місцевість)) люблю нивки і сирець))я вже не застав інтернат живим, але і досі все що там є, це вражає свідомість)) як і ліс..а який там ліс
Мій рідний Сирець. дякую вам ❤
тікайте від маніяків
@@user-PetrowskiyMaxim нехай вони тікають 😁
Дивився на одному диханні, дуже цікаво. Ресторан "Дубки", моя молодість, початок 70-х. Знав я тоді всіх тих хлопчиків, і офіціанточок-красунь і Любу Успєнськую. І ще щось знаю, но промовчу. Дякую за відео, Ви молодці-Степанці.
розкажи, цікаво. А я вам розкажу, що на Володимірській , де СБУ, був підпільний бордель в підвалі.
Це коли там було гестапо?@@user-PetrowskiyMaxim
та вже кажіть!
Кажіть!
А в конце 70х, там бывал?
ребята очень Спасибо вам за видео сам живу на районе уже 23 года и много криминала видел сам, историй столько что можно канал делать, удачи вам
Дякую за цікаву розповідь про сирець.
Дуже дякую за відео. Дівчина гарна, очі такі цікаві) Свого часу жив на Дорогожичах та їздив у Сирецькому лісу на велосипеді кілька разів. Не знав, що в нього така репутація, але про цього хлопця чув в новинах. Туди в правий бік іздив, але мені здалося, що дороги там нема.
Дуже цікаво!Багато нового про такі місця!
Напевне там було багато історій,які вже ми ніколи не дізнаємось! Оскільки цей район забудовується,
з'явились нові станції метро,подібні знання цікаві !❤
Я більше тусив в парку біля берестейської, там в 90х теж часто буянили інтернатівці, да й приватний сектор на нивках вони постійно терроризували. А хутори вздовж залізниці тоді ще мали абсолютно первісний вигляд, хтось там навіть тримав кіз та корів. Також, багато легенд було про дачі партійців, там в 30х була ціла низка різних самогубств.
Просто супер!! Молодці. Дуже вам вдячна. Чому раніше я вас не бачила? Сьогодні випадково натрапила.. Отримала масу задоволення.. Дякую..
Дуже цікаве відео. Відчувається у дівчині юридична освіта.
Добрий вечір! Минулої суботи була тут,відвідала річку Сирець,водоспад, дуже унікальні місця
Провів у цьому лісі частину свого дитинства, вчився в 23-му інтернаті, який знаходився між 3-м інтернатом і базою Динамо.
Іноді, коли ми з другом йшли після учоби до інтер-площі, вирішували скорочувати путь через 3й інтернат.
Були з місцевими дітьми напряжні розмови, міні-бійки, але нічого критичного. Головне було розібратись швидко і звалити, щоб їх багато не підтягнулось. Іноді їх розганяли їхні ж викладачі.
Один із міфів про 3й інтернат, що там були злі глухонемі діти, які у бійці могли забити тебе до смерті, бо не почують, як ти помираєш))
Також ходив міф про одного малого, який в лісі роздягнув десяток динамівців. Просто зустрівши їх і наказавши віддати одяг, телефони і гроші(тоді вони вже були). Вони типу віддали, бо боялись.
Зараз на території 3-го інтернату знаходиться інститут соціології, психології і управління.
Кирюха, все интереснее тебя смотреть. Очень классная подача, хорошо апеллируешь фактами и знание истории 👏
А для мене Дубки запам"ятались прекрасною зустріччю з подругою - студенткою нового, 1991, року. Спокійна обстановка, ввічливість гостей, гарні танці, радість, сміх...
Дякую за чудовий відос, про місця мого дитинства. Теж лазили по тим місцям досить часто. "Терраса" зараз забудована багатоповерховими будинками, а в ті часи там була територія ківіткового господарства і ми там тусили теж 😊
Подібний контент є у одного ютубера, але російською. У вашому ж виконанні історії про Київ українською - просто топчик! Дякую❤
Як приємно чути про рідні місця.Дякую друже.
Як цікаво!Дякую.👍👍
Дякую за хороші, позитивні та інформативні відоси. Ніяк не зберуся потрапити до тебе на екскурсію, але думаю, що це буде мега круто.
Чудовий канал, продовжуйте, дуже цікаво, пальчик догори!
Я кожен день до холодів ходила вздовж Сирецького струмка на роботу і назад. Це надзвичайно красиве місце, зустрічати там ранок саме задоволення❤
Дуже гарна локація. Дякую вам!
Сьогодні дивний випадок трапився зі мною в парку поряд ресторану "Дубки", про парк поганих історій чула багато, але попри все якось до війни він таки був влітку в денні години не пустий, постійно йшли люди від м. Сирець до бази " Динамо " навпрошки через яр стежкою і я десятки разів роками зрізала той шлях і до м Сирець і від нього навіть зимою попри ожеледицю , хіба що осіння багнюка зупиняла, бо не камільфо в брудному взутті на роботі потім сидіти весь день. Так от сьогодні вдень , десь о 13.30 я постояла на мостику , пройшлась вздовж річки , подивилась як порушились береги, які так ремонтували до війни рабицею та камінням і почала підійматись стежкою вгору яром, нагорі як завжди я прямую навпрошки до стадіону бази "Динамо" стежками...і як це зі мною сьогодні вийшло, я не знаю, беручи весь час праворуч, я за 5 хвилин опинилась на тому самому місці , звідки піднялась від яру, тобто мене повело кругом і повернуло назад до яру і річки...я не знаю як таке можна пояснити, я злякалась, бо місце знаю як 5 пальців, людей нема навколо , а вийшло наче мене той чорт чи лісовик крутанув по колу....я знов пішла в сторону Динамо... коротше, я насилу вийшла сьогодні звідти. Місце енергетично дуже тяжке . Не хочу в публічному просторі озвучувати те, що не всі сприймають адекватно, але ті, хто практикує і стикався з потойбіччям, мене зрозуміють. Так от сьогодні мене контректо довбануло в цьому парку, додому я насилу дісталась, була геть виснажена й розбита, заснула на годину й лише після того мені стало легше. Місце дуже непросте, енергетично тяжке, доречі ще й геопатогенна зона бо дерева там з одного місця йде по 3-5-7-8 навіть деінде 9 стовбурів з одного місця, а це ознака таких місць , такого багато на Лисій горі на Видубичах та в Бабиному яру, але не по 8-9 розгалуджень від одного місця як тут. Тому тут і траплялось скільки смертей та нападів на людей, воно геть темне . І коли я вийшла з парку, то подумала, що можливо треба принести якісь дарунки силам цього місця щоб мене так більше не водили по колу... може фруктів ...але пішло відчуття, що фрукти не треба, треба м'яса...з кров'ю....нехороше місце .... будьте обережні, бо місце знов голодне...і для вигулу собак воно енергетично теж недобре.
'
Ви круті і цікаві, дякую за контент, з нетерпінням чекаю на наступні випуски!👍👍👍
Переглянув цей випуск на одному диханні. Як завжди у захваті від вашої роботи. Ви дуже красива та талановита пара.
В моєму невеличкому містечку в донецькій області, де я проживав з батьками на початку девʼяностих, також збудували кафе у лісопарку на березі річки. Це місце одразу поросло дурною славою. Там г*алтували дівчат, а потім їх знаходили в річці. І як ви, напевно, здогадались назва того кахве була «ДУБКИ» Попре те, що дубів там геть не росло
Місцевість в Києві, де власне ресторан "Дубки" справді славиться своїми 200 - річними величезними могутніми дубами. Можливо їм і більше років! Там особливе повітря, що пахне дубовим лісом. Повно рудих білок... А ще, там, здається Першу світову, стояв Тираспольський полк. І дотепер там можна побачити копачів з металошукачами, які викопують старовинні монети, гудзики тощо.
@@АллаФ-ь9с Не так далеко звідти біля Пріорки є дуби яким вже по 300 років, а то й 700. Дуб Крістера.
Дякую за цікаві відео , які Ви робите ! Лайк з Німеччини .
Дякую за перегляд 😍😍
Вас неймовірно цікаво слухати і дивитись . Стільки нового відкрила для себе
В мене Бабин Яр завжди викликав моторошні відчуття. Останній раз довелося побувати там в лютому, в очікуванні зустрічі, щоб трохи згаяти час вирішила там прогулятись. Навіть в сонячний день, в відносно «людних» місцях у кожному стрічному, крім мам з колясками , ввижається якийсь потенційний маніяк. Дуже важка енергетика.
Це різні місця
Дякую за такий чудовий випуск! Все моє дитинство пройшло в цьому лісопарку.
Стосовно маніяка.
Час від часу в тій частині, що між Сальського і Сирецькою з'являвся чоловік, котрий оголювався перед жінками.
Через це, мої співробітниці намагалися ходити парком із компанією.
Він начебто був не агресивний.
То знов з'являвся, то довго не було його.
Молодці, що додали мапи місцевості, підсвічуєте місця, про які йдеться.
Це весняно- осінні загострення. Там постійно час від часу такий контингент буває. Ще в парку Нивки на початку 90-х часто такі траплялися
Дякую за спогади.
А недалеко від ДОТу зараз є споруди Київзеленбуду за парканом. А після Другої Світової на цьому місці була військова частина. Там були досить глибокі залізобетонні каземати. Вони повинні бути і зараз під будинком Київзеленбуду.
А ще, якщо пройти вдовж залізничної колії у бік Вишгородської, то на холмі ліворуч, приблизно навпроти місця, ле вул. Північно-Сирецька перетинається з залізничною колією (на 200м раніше) є закинуте підприємство, що вирощувало рибу. Там є великі бетонні басейни, де ще декілька років тому жила родина черепах.
Як завжди пізнавально і цікаво.
Кирило, цікавою є вул. Сальського (Котовського). Вона викладена бруківкою, проходить через залізницю, гаражний кооператив, стає грунтовою через ліс, а потім виходить біля новобудов
Дякую за працю. Дуже цікаво. Молодці❤
Класний випуск, цікаво послухати про темний бік історії. Дякую вам
Я прожил 32 года в доме напротив яра в котором нашли девочку.Её убил её-же отец.Училась в моей школе N63.Вся школа пришла на похороны.Прошло почти 50 лет,а у меня до сих пор всё перед глазами.Ужас!Отца-убийцу приговорили к "вышке"!Про наши места томов 50 детективов можно издать.Спасибо Вам ребята за вашу работу,тяжелую но всегда очень интересную!Мои знакомые Старики-разбойники с Нивок,Сирца,Веника и Ветряных Гор с удовольствием Вас смотрят!❤
Можливо це школа 68, де я навчалась?
Корінна киянка з Куріньовкі родом,жила в часному домі,з Батьками до 1974-го(знесли).63 рокі.Навчалась в російській школі номер 2,ім.Д.М.Карбишева.
Мій Тато,моя Бабуся,моя Прабабуся(похована на Куріньовському кладовищі),бабуся,тато,мама на Берковцях.❤-всі корінні кияни,крім Мами.
Як красиво лунає " Вітаю всіх ..." а не те як -"всем привет". Дякую за ваші відео.
🤔каждому своё.
Цікавий випуск та місце. Так тримати! В Дубках проводилось багато змагань зі спортивного орієнтування та туризму. Декілька разів і сам брав участь. Чекаю випуск про Академ і сподіваюсь в ньому буде й про пʼяту просєку.
Не думаю, що тут є щось "магічне". Великі зелені масиви - зручне місце для скоєння або приховування злочину. Для мене таким самам розсадником криміналу є Парк партизанської слави. Пам"ятаю про два злочини, які там були щє за срср. На жаль, там і сьогодні повно криміналу. А щодо Мазурка, так там, здається, вбитого хлопця не опізнала його матір. І щодо розстрілу в Каравані, то Мазурок навіть в армії не служив і, раптом, стріляє наче професійний кілер. На нього потім "повісили" 20 трупів(
Пам'ятаю цей триллер (. Тоді всі були збентеженні наскільки нагло вбили чоловіка і назначили його вбивцею. Мазурок 75-го року народження, а караванський стрілок мав набагато молодший вигляд (.
Не збираюсь відбілювати ментів особливо часів януковича. Але ж на камерах з Каравану видно як Мазурок ходить по торговому залу з хлібом в руках і краде зарядку до телефону. Та й потім в кімнаті охорони він був. Матір може й не опізнала його але дружина казала, що поховала свого чоловіка.
Дякую за цікаву історію
Тепер я зрозумів,чого ,Ви,жінку з собою взяли - щоб пролазила туди,де сам застрягнеш)))))
Ну насправді,молодці,два ведучих дійсно краще і цікавіше👍👍
Дякую за відеоролики, дуже цікаво розповідаєте, хотілося б нові відео про лисогірський ліс , там дуже багато матеріалу і саме-по-собі місце напрочул просякнуте енергетикою
Дякую!Мешкаю на Сирці,всі місця знайомі,було з вами дуже цікаво !Продовжуйте свою роботу
Дякую за мандрівку! Дитинство пройшло неподалік - на Мостицькому, а навчалась в Індустріальному технікумі - теж поблизу. Так, що історії та місця знайомі.
Дякую вам за вашу роботу над історією Києва. Я ось дивилась цю історію і згадала, як в газетах писали про Мазурка, що він маньяк, приймав участь у розбійних нападах і т.д. Дааа... Наша міліція того часу вміла багато чого...
Моторошоні але реальні історії про Київ - мій улюблений формат. Дякую!
Ви класна пара.
Розумні і такі сміливі.
Страшні історії .
Живу недалеко від Дубків. Чула в дитинстві про страшні історії...
Як завжди дуже цікаво! Дякую.
Олена молодець! Все правильно робить! Не хвилюйся, все вийде!
Дякую ,що разом вами гуляємо Києвом і згадуємо, яким він був. Якщо є можливість покажіть Голосієво і кладовищі на ньому, якщо збереглись.
Дякую вам за ваш суперовий контент. Хай вам щастить.
Гарний обзорчик.
Лайк 100%.
Все життя живу на Нивках.
Школа 163. 1982-90
Весілля 2008 в Дубках,на горі бібліотека республіканська детяча і робот там сидів біля фантану. Гарні спогади дитинства . Один з хуліганських районів Києва. Ще гарний парк Комсомольский і чудові озера навколо його, там інтернатовські частіше нас відстежували........
Так пізно одружилися?Аж 18 років після школи?
Олена доречі цікава оповідачка, гарно поставлена дикція та чиста мова. За мову донат!
Дякую! Моторошно і цікаво.
Дякую за випуск!!!!!!!!!!!!
мій син Олексій навчався на перукаря на Білоруській 6 гуртожиток там був потрібно йти через Сирець то ще моя учениця Іріна Шульга стала жертвою того маньяка він нападає ззаду душить коли людина йде одна знає коли стипендія
моїх учениць там було багато і всіх навчала ходити по двоє особливо в сутінках
Іра вирвалась та довго боліло горло і весь час плакала то я сказала чому ти була одна? ой подруга зайшла в гастроном не хотіла чекати///
зараз вона мама вже має синочка та проживає в Греції
я прозвала його Кікіморой
дякую за чудові прогулянки такким особливим Києвом
Дякую за відео про місця мого дитинства
Доречі про дітей із інтернату це не вигадка
Вони ще собак натравлювали на дітей
дякую❤❤❤❤