Я сам багато цікавився цією трагічною темою, бо живу тут, кожного дня у мене перед очима ця історія...Вперше я побачив глибоке, об"єктивне, а не дешевеньке й популістське розкриття цієї події. Дякую! Творчих успіхів!
@@STEPANETS Вітаю, Друзі! Дякую @STEPANETS за плідну працю, так тримати! 👍Продовжуйте й надалі створювати корисний та цікавий історичний контент. Поділюся з Вами. Трохи раніше журналіст Руслан Горовий зняв документальне кіно про Куренівську трагедію. Раджу переглянути також, буде цікаво. 1 серія ua-cam.com/video/QGv4baxgor4/v-deo.htmlsi=unQ52w2HA1TYFYez 2 серія ua-cam.com/video/-us7xEUBqMI/v-deo.htmlsi=TVHS9GrHPYj4Zvqc З повагою, Ігор Обозненко. ✊🏻🇺🇦
Дякую Кирил. Ваши репортажи все цікавіше і інформативніше. Шана вам, велика праця. Продовжуйте це потрібно особливо зараз. Це наша історія Києва та України. Дякую
Дуже цікаво! Дякую! Хочу додати дещо стосовно "плавуючих пляшок з вином"))) Це таки правда!!! В мого батька був друг, тепер вже покійний. Так ось цей друг родом з Куренівки і розповідав моєму батьку про ці події, побачені на власні очі. Був він ще школярем тоді і бачив страшні наслідки біля трамвайного депо і також особисто ловив пляшки з шампанським.
🇺🇦 ЗАПОРІЖЖЯ 🇺🇦 Кирило дякую тобі за працю...Ти робиш дуже важливоу справу ... Тільки правдою якої вона б не була ми переможемо усіх ворогів на всіх фронтах... Слава УКРАЇНІ ! СЛАВА ГЕРОЯМ ! СЛАВА ЗСУ!🇺🇦💛💙❤️
Ніколи не забуду цей день, цю трагедію. Наревне, наступного дня я з батьками (мені було 8) ходили на Сирець, було багато людей, ходили по дошках, було страшно. Чого тільки не побачили у тій суцільній багнюці! Особливо запам'ятався загрузлий танк з солдатами в брудних шинелях і піднята догори дитяча ручка серед повалених дерев. Дякую тобі, Кирило, робиш добру справу. Бажаю успіхів і якнайбільше друзів-однодумців
Дякую, Кириле, за цей дуже цікавий і важливий ролик! Це величезна трагедія Вона сталася, бо люди не були цінністю для тодішньої влади Та це очевидні речі... Я живу неподалік та часто їзджу по Олени Теліги або по Сирецькій Куренівка та прилеглі райони є дуже цікавими місцинами Чекатиму нових розповідей Про куренівстку трагедію я дізналася ще школяркою, про жахливі смерті людей, про солдатів, що божеволіли, коли розгрібали глину і викопувати трупи... Про те, що забороняли розповсюджувати інформацію Через 25 років так само зробили і у 1986... Поки дивилась, дуже яскраво пригадала, як у березні 2022 прилетіло по телевишці - в цей саме час мої чоловік із сином були на вулиці і бачили той прильот на власні очі... Отже нам треба і ми зробимо УСЕ, щоб ніколи знову!!! А завод шампанський вин, дійсно, не працює, нажаль
Ну в 1986 все ж таки було набагато більше інформації, перебудова як не як. А в 1961 обмежились лише коротеньким повідомленням в газеті "Вечірній Київ" 16 березня, та по українському радіо того ж дня. І це вже відлига, в сталінський час думаю взагалі нічого б не повідомили.
Мені було 13 років.Я їхала на трамваї в школу-інтернат 10.Трамвай насилу рухався:майже всі колеса були в воді.Це був понеділок.Мабудь години 8.(Мені пощастило)А потім пішли пульта...А мама евакуйовувала хворих знизу з лікарні на територію лікарні ім.Павлова.так
Дякую, Кирило, за вашу плідну працю! Пригадав вашу екскурсію вздовж р.Сирець, бо стало дуже цікаво більше дізнатися про цю безперечно темну сторінку історії улюбленого міста.
Эту беду осень трудно забыть, мне 71 год,, а тогда было 7 лет. Я села с мамой на трамвац возле почты, тогда там была остановка , и только закрыли двери, как увидели впереди огромный поток высотой 6 метров, который катился уже мимо стадиона "спартак" Водитель успела открыть двери, т к уже загорелись провода на крыше трамвая, и мы все побежали горе под которой находилась 114 школа, мы успели добежать и карабкались на ту гору кае только могли. Вот так мы с мамой спаслись. А потом стояли на горе в больнице Павлова и смотрели как солдаты откапывали людей. Никогда не забуду это и даже сейчас плачу, когда вспоминаю эту трагедию, а сколько знакомых погибло там
Дякую,що привертаєте нашу увагу до таких страшних сторінок історії рідного міста. І, взагалі, до історії кожного куточка Києва. Це страшна трагедія. Я досить доросла людина, хоча, коли сталася ця подія, мене ще не було. Але ж, були мої батьки. І, коли я, прочитавши перший раз про цю сумну подію, спитала у батька, він відповів мені, що про події 1961 року вони уникали говорити. Ступінь мого шоку, ступор передати не можу
Дуже дивно було побачити, що така молода людина так глибоко цікавиться і глибоко знає фрагменти історії Києва. Серед загальної атмосфери байдужості таке рідко зустрінеш, особливо серед молоді. Відчувається, що людина звикла говорити російською мовою, але, хоч і з акцентом, та все ж говорить по нашому. Нарешті маємо своїх екскурсоводів по своїх містах. Дякую.
Не прискіпуйтеся до мови, будь ласка! У кожній мові є свої діалекти: це мотиви ( говір), який передається людині як спадок, та визначає її місце народження: на заході своя мовна палітра, на півдні своя. Одесит ніколи не буде говорити з непритаманним йому західним львівським акцентом, тож не фільтруйте, те, що є природним!
Доброго дня. Перші документальні кадри про Куренівську трагедію були показані восени 1989 року в передачі "Все про кіно" на УТ1 по моєму так вона називалась. Там були кадри як дядько з клумаком в болті хоче перейти дорогу та грузне у багнюці, і коли військові хочуть проїхати на броньовику по формі це були курсанти.Коли я спитав у батька що це таке він і розповів мені про Куренівку. Потім вже на тридцяту річницю 13.03.1991 року в газетах надрукували спогади людей які пережили цю трагедію. Пам'ятаю як в метро жінка читала ці спогади, було моторошно.
Про цю трагедію почула в 1979 році, коли приїхала в Київ після закінчення інституту. Розповідали пошепки, щоб ніхто поруч не чув. Якщо йти по дамбі (тепер вже скверу) від вул. Теліги до вулиці "70 колодязів", то дуже часто після дощів зі сторони Бабиного яру можна було побачити черепи і кістки людей, які загинули там під час війни...
Большое спасибо, за напоминание об этом случае . В 1961 году мне было 5 лет , мой отец уроженец Киева и в то время там проживала его сестра , в старом родительском доме . В тот день их с дочерью , моей двоюродной сестрой спасло , то , что они вышли из дома и ехали в автобусе , тётя на работу , а сестра в детсадик . Вдруг их автобус понесло вниз по дороге и спасло всех пассажиров , то что, он удержался на колёсах и не перевернулся , потом их по окна залило жидкой грязью . Раскопали и выпустили всех людей во второй половине дня , дом да и почти вся улица была разрушена , там были все старые домики . Тетя приехала к нам в Черкассы , что бы отойти от шока и подождать, когда им выделят жилье . Самое интересное , что при переписи пострадавших , представители органов всех предупреждали и даже запугивали , о строгой государственной тайне , что бы они все не болтали лишнего и не рассказывали , что произошло точно . Помню удивление моих родителей , они не могли понять почему же это тайна . Несколько дней прислушивались к новостям по радио , но об этом случае , так и не сообщили . Многие даже не верили , что такое случилось в Киеве , люди даже представить не могли , что это гос тайна. Вот то , что у меня связано с этим случаем.
Кирило ви даруєте чудову можливість доторкнутися до сторінок історії Києва,нажаль трагічних . Багато нового про трагедію дізналася з вашого відео. Дякую😊
Знаю я і перше і друге озеро.Не працює завод шампанськіх вин.Там мої Батькі все життя майже пропрацювали це по вул.Сирецькій.Наш карьр у нас в городі є,там брали глину для старого цегляного заводу,в тому карьєрі глубина була більш як 50м,там стількі людей гинуло....мені вже буде 64рокі...це мій район Куріньовка.❤
Довелось двічи поспіль подивитись ролик, тому, що такий обсяг інформації за один захід важко осягнути, я уявляю скільки довелося перерити щоб розповісти цю історію! Дякую!
Велике спасибі за таке відео! Скільки всього читав за цю трагедію, але звідси також узнав багато нового. Навіть цегляні заводи і озера на карті толком не знайшов. Тут показано дуже цікаво. Успіхів у творчості!
Завдяки твоїм розповідям я став більше знати про Київ ти так класно розповів про парк в Пущі,що ми стали там часто бувати.Та й з приводу Куренівки стало хоч більш-менш зрозуміло що сталось.Багато чого треба уявляти собі,враховуючи наскільки депо далеко і від озера і від заводу...дякую що прививаєш любов до цього міста
Кирило, дякуємо вам. Як завжди, подивились всією родиною на одному диханні. Моя мама, як раз, в 1961 народилась і недалеко від цих місць провела дитинство, батько їй багато про це розповідали.
Дякую за змістовне відео. Ми жили на вулиці Захарівський, що дивиться на Кирилівську церкву. В той день батьки везли мене в дитсадок на Щекавицькій. Я та мати сіли в трамвай на передні двері. А батько їхав ззаду на одній нозі, бо влізти в вагон було неможливо. Коли трамвай проїзжав біля депо, то вже колії були в воді. Потім під вечір над містом літали гвинтокрили.Ввечері батьки самі, без мене, добралися додому. А я переночував в дитсадку. Дітей не пропускали.
Чула про цю трагедію з дитинства. Прожила неподалік від Куренівки майже все життя, а саме поруч з Бабиним Яром. Тому завжди цікавила ця подія. Дуже дякую за поповнення інформації на ютубі українською, у тому числі про інші місцевості Сирця, які так важливі особисто для мене
Дякую автору за такий потрібний контент. Колись я жив на Мостицькому масиві, згодом на Пріорці. Якось мені стало цікаво дізнатись історію як ці райони з'явились і чому вони такі які є. Але крім кількох, досить невиразних, статей нічого знайти не зміг. Саме тоді я і зрозумів, що треба говорити та передавати історію нашого міста не тільки з урахування всім відомих місць, про які написано безліч статей, книг, знято відео, а й історію невеличних спальних районів про які не прийнято говорити.
Кирило, дякую тобі за відкриття прихованих таємниць нашого Києва. І як би не розказували старожили радянщини по типу :" а при советском союзе..." то вкотре впевнююсь. що рядянським совковим керівникам завжди було начхати на народ і людей. Вони тільки свої дупи захищали і намагалися все приховувати, всі свої злочини. І Куренівську трагедію. і страшну аварію на ЧАЕС коли люди 1 травня йшли на парад і дихали радіацією. І мені похер. що морозиво було по 10 коп і були автомати з газованою водою та інше. Радянська влада-це злочинці і я дуже радий. що совок розвалився.
Страшна трагедія. Я працював в 80-ті роки на одному заводі з товаришем 1938р.н., який постраждав біля трамвайного депо, обгоріло лице, вуха, пальці не всі згинаються і безперервні походи в кдб де брали різні розписки про нерозголошення де він постраждав, як він не добивався про інвалідність але нічого не міг зробити.
Кожного разу коли знаходжусь біля стадіону Спартак на куренівці подумки вшановую пам, ять невинних жертв тієї страшної трагедії.дякую автору за таку змістовну розповідь.
Я була на місці трагедії через декілька годин після події, тому що на взуттєвій фабриці, що поряд, в КБ працювала моя сестра. Вона була при надії, їхала трамваєм до роботи і вийшла з нього, подзвонила з автомата мамі, що дуже тече вода і вона швидко побігла, не стала ромовляти Це її спасло. В них на роботі загинуло четверо людей. Трамваї зупинились, бо спочатку тікла вода і люди не виходили думали перечекати.А далі хвиля підняла і понесла його...
Дякую тобі за це відео. Я багато чув за цю трагедію від Мами. Ходжу ціми містами і живу тут. І не хочу щось міняти. Бо Куринівка тут своя Аура. Дякую за такє цікаве відео. Слава Україні 🇺🇦❤️
Дякую за спогади. Додам дещо від себе. В 1961 році ми жили на Печерську. а саме на Липках. До чого це - буде видно пізніше. Так от. Той день 13 березня 1961 року. В той день батько тільки пішов на службу ( а служив він саме в КДБ. І месце його служби було якраз навпроти Театру юного глядача. Пройшло буквально десь з півгодини тато прибігає додому і вони з мамою зачинились на кухні - аби діти не чули їхньої розмови. Ага. Не чули. Авжеж.... Крізь зачинені двері я почув - Куренівка. потоп. люди... Що таке Куренівка ятрохи мав уяви. тому що кожної осені ми з татом їздили на Пташиний ринок. купували щіглика. а потім навесні відпускали. Так от. Почув, не втерпів. "Папа, мама я во двор!" А там теж компанія такої як сам малечі. "А ти чув? А ти?"... вже не пам'ятаю кому саме спало на думку побігти подивитися. Ага. Побігти. Нагадую - ми на Липках, а де та Куренівка... Ну то таке. Коротше кажучи - побігли. Добігли до якогось пагорба позаду Кирилівської церкви. Побачили той жах. Але це жахливіше був крик. Суцільний людський крик. Чи стогін від якого кров стигла в жилах. Як ми дісталися додому - не пам'ятаю. І дотепер, як доводиться їхати по вулиці Олени Теліги перед очима стоїть той жах і ніби чую той крик.
Дякую вам за дослідницьку діяльність. Я живу на Куренівкі з 1984 року. І все що ви нам розповідали про цю трагедію , ходила своїми ногами, но не знала, де що було.
Дякую за відео! Ви молодець! Сумно, але люде не вчаться, тому що історія показує наслідки, а не справжні причини. Нам завжди винуватими показують особистості, а не те що за ними ховається.
❤Дякую Вам пан Степанець за цікаві історію нашого міста!❤
Історія Києва має багато сумних та моторошних історій і їх треба пам'ятати , аби вони не повторювались . Дякую за працю !
Так, на жаль…
Дякую за перегляд ❤️❤️
😢
Я сам багато цікавився цією трагічною темою, бо живу тут, кожного дня у мене перед очима ця історія...Вперше я побачив глибоке, об"єктивне, а не дешевеньке й популістське розкриття цієї події. Дякую! Творчих успіхів!
Дякую, приємно чути 😍😍
Я навчався у 114школі, на час трагедії мені було 10років,все бачив своїми очами,у цьому кар'єрі ми влітку купалися.
@@STEPANETS
Вітаю, Друзі!
Дякую @STEPANETS за плідну працю, так тримати! 👍Продовжуйте й надалі створювати корисний та цікавий історичний контент.
Поділюся з Вами.
Трохи раніше журналіст Руслан Горовий зняв документальне кіно про Куренівську трагедію.
Раджу переглянути також, буде цікаво.
1 серія
ua-cam.com/video/QGv4baxgor4/v-deo.htmlsi=unQ52w2HA1TYFYez
2 серія
ua-cam.com/video/-us7xEUBqMI/v-deo.htmlsi=TVHS9GrHPYj4Zvqc
З повагою, Ігор Обозненко.
✊🏻🇺🇦
Дуже цікаві,щасливі розповіді.Багато інформації. Жалкував,що прожила 30 років в різних районах,а узнаю Київ тільки від ВАС. БЕРЕЖИ ВАС БОГ
Одному з найулюбленіших каналів на українському ютуб просторі лайкос та ось такий от коментар!
Дякую, дуже приємно 🥰🥰
Дякую! Усі Ваші відео цікаві та наповнені новою інформацією!
Дякую Кирил. Ваши репортажи все цікавіше і інформативніше. Шана вам, велика праця. Продовжуйте це потрібно особливо зараз. Це наша історія Києва та України. Дякую
Дякую дуже! Далі буде ❤️❤️
Мій улюблений Київ,скільки ж горя і страждань бачив ти! Як тебе не любити,Києве мій!
Дуже цікаво! Дякую!
Хочу додати дещо стосовно "плавуючих пляшок з вином"))) Це таки правда!!! В мого батька був друг, тепер вже покійний. Так ось цей друг родом з Куренівки і розповідав моєму батьку про ці події, побачені на власні очі. Був він ще школярем тоді і бачив страшні наслідки біля трамвайного депо і також особисто ловив пляшки з шампанським.
Оо, супер! До речі мені ввечері вчора дзвонив Баканов Віталій Андрійович, й теж ще раз підтвердив, що це правда
Коли мені батько це переповідав то спочатку всежтаки сприйняв це як байку))) Але з часом повірив. От і від вас ще про це почув!
❤
Щиро дякую за черговий шикарний відосик! Наснаги Вам! Перемоги Нам! Героям Слава!
🇺🇦 ЗАПОРІЖЖЯ 🇺🇦 Кирило дякую тобі за працю...Ти робиш дуже важливоу справу ... Тільки правдою якої вона б не була ми переможемо усіх ворогів на всіх фронтах... Слава УКРАЇНІ ! СЛАВА ГЕРОЯМ ! СЛАВА ЗСУ!🇺🇦💛💙❤️
Дякую, Слава Україні!
Хай більше ніколи не повториться такої страшної трагедії
Най буде так!
Дякую за Вашу працю, Кирило! Як завжди майстерно! Але справді цікаві історії про цю місцевість потребують продовження.
Ніколи не забуду цей день, цю трагедію. Наревне, наступного дня я з батьками (мені було 8) ходили на Сирець, було багато людей, ходили по дошках, було страшно. Чого тільки не побачили у тій суцільній багнюці! Особливо запам'ятався загрузлий танк з солдатами в брудних шинелях і піднята догори дитяча ручка серед повалених дерев.
Дякую тобі, Кирило, робиш добру справу. Бажаю успіхів і якнайбільше друзів-однодумців
Дякую, Кириле, за цей дуже цікавий і важливий ролик!
Це величезна трагедія
Вона сталася, бо люди не були цінністю для тодішньої влади
Та це очевидні речі...
Я живу неподалік та часто їзджу по Олени Теліги або по Сирецькій
Куренівка та прилеглі райони є дуже цікавими місцинами
Чекатиму нових розповідей
Про куренівстку трагедію я дізналася ще школяркою, про жахливі смерті людей, про солдатів, що божеволіли, коли розгрібали глину і викопувати трупи...
Про те, що забороняли розповсюджувати інформацію
Через 25 років так само зробили і у 1986...
Поки дивилась, дуже яскраво пригадала, як у березні 2022 прилетіло по телевишці - в цей саме час мої чоловік із сином були на вулиці і бачили той прильот на власні очі...
Отже нам треба і ми зробимо УСЕ, щоб ніколи знову!!!
А завод шампанський вин, дійсно, не працює, нажаль
Дякую Вам за перегляд й добрі слова!❤️❤️
Ну в 1986 все ж таки було набагато більше інформації, перебудова як не як. А в 1961 обмежились лише коротеньким повідомленням в газеті "Вечірній Київ" 16 березня, та по українському радіо того ж дня. І це вже відлига, в сталінський час думаю взагалі нічого б не повідомили.
@@nazard1284 згодна!
Я про стиль все сховати, про демонстрацію 1 травня 1986...
Але часи були інші
Мені було 13 років.Я їхала на трамваї в школу-інтернат 10.Трамвай насилу рухався:майже всі колеса були в воді.Це був понеділок.Мабудь години 8.(Мені пощастило)А потім пішли пульта...А мама евакуйовувала хворих знизу з лікарні на територію лікарні ім.Павлова.так
Дякую, Кирило, за вашу плідну працю! Пригадав вашу екскурсію вздовж р.Сирець, бо стало дуже цікаво більше дізнатися про цю безперечно темну сторінку історії улюбленого міста.
Эту беду осень трудно забыть, мне 71 год,, а тогда было 7 лет. Я села с мамой на трамвац возле почты, тогда там была остановка , и только закрыли двери, как увидели впереди огромный поток высотой 6 метров, который катился уже мимо стадиона "спартак" Водитель успела открыть двери, т к уже загорелись провода на крыше трамвая, и мы все побежали горе под которой находилась 114 школа, мы успели добежать и карабкались на ту гору кае только могли. Вот так мы с мамой спаслись. А потом стояли на горе в больнице Павлова и смотрели как солдаты откапывали людей. Никогда не забуду это и даже сейчас плачу, когда вспоминаю эту трагедию, а сколько знакомых погибло там
Респект та підписка!
Вічня пам'ять невинно-загиблим!
Слава Україні!
Привіт з м.Одеса...
Які ж цікаві у вас передачі! Випадково потрапила на ваш канал і вже не можу відірватись . Дякую. Сил вам та натхнення. І мирного неба
Дякую, ця трагедія буде завжди у пам'яті...
Дуже приємно що ви так добре знаєте назви,які крім Куріньовськіх навіть кияни з інших районів не знали як Шпалянка😊,Пріорка..
❤❤❤😊
Дякую,що привертаєте нашу увагу до таких страшних сторінок історії рідного міста. І, взагалі, до історії кожного куточка Києва.
Це страшна трагедія. Я досить доросла людина, хоча, коли сталася ця подія, мене ще не було. Але ж, були мої батьки. І, коли я, прочитавши перший раз про цю сумну подію, спитала у батька, він відповів мені, що про події 1961 року вони уникали говорити. Ступінь мого шоку, ступор передати не можу
Дуже дивно було побачити, що така молода людина так глибоко цікавиться і глибоко знає фрагменти історії Києва. Серед загальної атмосфери байдужості таке рідко зустрінеш, особливо серед молоді. Відчувається, що людина звикла говорити російською мовою, але, хоч і з акцентом, та все ж говорить по нашому. Нарешті маємо своїх екскурсоводів по своїх містах. Дякую.
Не прискіпуйтеся до мови, будь ласка! У кожній мові є свої діалекти: це мотиви ( говір), який передається людині як спадок, та визначає її місце народження: на заході своя мовна палітра, на півдні своя. Одесит ніколи не буде говорити з непритаманним йому західним львівським акцентом, тож не фільтруйте, те, що є природним!
Доброго дня. Перші документальні кадри про Куренівську трагедію були показані восени 1989 року в передачі "Все про кіно" на УТ1 по моєму так вона називалась. Там були кадри як дядько з клумаком в болті хоче перейти дорогу та грузне у багнюці, і коли військові хочуть проїхати на броньовику по формі це були курсанти.Коли я спитав у батька що це таке він і розповів мені про Куренівку. Потім вже на тридцяту річницю 13.03.1991 року в газетах надрукували спогади людей які пережили цю трагедію. Пам'ятаю як в метро жінка читала ці спогади, було моторошно.
Про цю трагедію почула в 1979 році, коли приїхала в Київ після закінчення інституту. Розповідали пошепки, щоб ніхто поруч не чув. Якщо йти по дамбі (тепер вже скверу) від вул. Теліги до вулиці "70 колодязів", то дуже часто після дощів зі сторони Бабиного яру можна було побачити черепи і кістки людей, які загинули там під час війни...
😢😢😢
Як завжди цікаво і корисно дякую вам за вашу роботу ❤❤❤❤❤❤❤
Большое спасибо, за напоминание об этом случае . В 1961 году мне было 5 лет , мой отец уроженец Киева и в то время там проживала его сестра , в старом родительском доме . В тот день их с дочерью , моей двоюродной сестрой спасло , то , что они вышли из дома и ехали в автобусе , тётя на работу , а сестра в детсадик . Вдруг их автобус понесло вниз по дороге и спасло всех пассажиров , то что, он удержался на колёсах и не перевернулся , потом их по окна залило жидкой грязью . Раскопали и выпустили всех людей во второй половине дня , дом да и почти вся улица была разрушена , там были все старые домики . Тетя приехала к нам в Черкассы , что бы отойти от шока и подождать, когда им выделят жилье . Самое интересное , что при переписи пострадавших , представители органов всех предупреждали и даже запугивали , о строгой государственной тайне , что бы они все не болтали лишнего и не рассказывали , что произошло точно . Помню удивление моих родителей , они не могли понять почему же это тайна . Несколько дней прислушивались к новостям по радио , но об этом случае , так и не сообщили . Многие даже не верили , что такое случилось в Киеве , люди даже представить не могли , что это гос тайна. Вот то , что у меня связано с этим случаем.
Пане Степанець ви ростете дуже якісно
Кирило ви даруєте чудову можливість доторкнутися до сторінок історії Києва,нажаль трагічних . Багато нового про трагедію дізналася з вашого відео. Дякую😊
Дякую! Отже треба й щось позитивне показати))
😊
Дякую тобі! Ти робиш корисну і цікаву справу!
Дякую❤
Знаю я і перше і друге озеро.Не працює завод шампанськіх вин.Там мої Батькі все життя майже пропрацювали це по вул.Сирецькій.Наш карьр у нас в городі є,там брали глину для старого цегляного заводу,в тому карьєрі глубина була більш як 50м,там стількі людей гинуло....мені вже буде 64рокі...це мій район Куріньовка.❤
Молодець!!! Гарно і змістовно!!! Дякую!!!
Довелось двічи поспіль подивитись ролик, тому, що такий обсяг інформації за один захід важко осягнути, я уявляю скільки довелося перерити щоб розповісти цю історію! Дякую!
Дякую Вас за перегляд, й що оцінили масштаб 😍😍
Велике спасибі за таке відео! Скільки всього читав за цю трагедію, але звідси також узнав багато нового. Навіть цегляні заводи і озера на карті толком не знайшов. Тут показано дуже цікаво. Успіхів у творчості!
Кажан розібрав в своєму відео де точно що знаходилося
Завдяки твоїм розповідям я став більше знати про Київ ти так класно розповів про парк в Пущі,що ми стали там часто бувати.Та й з приводу Куренівки стало хоч більш-менш зрозуміло що сталось.Багато чого треба уявляти собі,враховуючи наскільки депо далеко і від озера і від заводу...дякую що прививаєш любов до цього міста
Кирило, дякуємо вам. Як завжди, подивились всією родиною на одному диханні. Моя мама, як раз, в 1961 народилась і недалеко від цих місць провела дитинство, батько їй багато про це розповідали.
Дякую за змістовне відео.
Ми жили на вулиці Захарівський, що дивиться на Кирилівську церкву. В той день батьки везли мене в дитсадок на Щекавицькій.
Я та мати сіли в трамвай на передні двері. А батько їхав ззаду на одній нозі, бо влізти в вагон було неможливо. Коли трамвай проїзжав біля депо, то вже колії були в воді. Потім під вечір над містом літали гвинтокрили.Ввечері батьки самі, без мене, добралися додому. А я переночував в дитсадку. Дітей не пропускали.
Дякую за відео! Давно цікавлюсь темою куренівської трагедії...
👍👍👍 Дякую за цікаву історію Києва ❤
Надзвичайно цікава і водночас трагічна історія...
Так…
Чула про цю трагедію з дитинства. Прожила неподалік від Куренівки майже все життя, а саме поруч з Бабиним Яром. Тому завжди цікавила ця подія. Дуже дякую за поповнення інформації на ютубі українською, у тому числі про інші місцевості Сирця, які так важливі особисто для мене
Цікава і трагічна розповідь. Дякую за дослідження!
Тебе дуже цікаво слухати та дивитися) вітання з міста Суми) ЄДНАЙМОСЯ Українці!!!
Дякую дуже! Суми, привіт))
@@STEPANETS чекаємо в Сумах)
Дякуєм за вашу працю молдці .
Дякую Вам за перегляд 😍😍
Кирилл ты молодець...респект...
подяка за гарне відео
"І не-е-е друзів" звучить усе загрозливіше :). Ми друзі!
Дякую, дякую) вірю 😍😍😍
Дякую за ваші публікації! З нетерпінням жду репортажі! Натхнення вам!
Спасибо ,очень понравилось. Всегда с удовольствием смотрю ваши ролики.😊
Спасибо 😍😍
Дякую! Дуже цікаво і на жаль моторошно і страшно!Степанці ви молодці!
Дякую автору за такий потрібний контент. Колись я жив на Мостицькому масиві, згодом на Пріорці. Якось мені стало цікаво дізнатись історію як ці райони з'явились і чому вони такі які є. Але крім кількох, досить невиразних, статей нічого знайти не зміг. Саме тоді я і зрозумів, що треба говорити та передавати історію нашого міста не тільки з урахування всім відомих місць, про які написано безліч статей, книг, знято відео, а й історію невеличних спальних районів про які не прийнято говорити.
Дякую автору за працю.
Дякую за перегляд)
Дуже гарне відео
Кирило, дякую тобі за відкриття прихованих таємниць нашого Києва. І як би не розказували старожили радянщини по типу :" а при советском союзе..." то вкотре впевнююсь. що рядянським совковим керівникам завжди було начхати на народ і людей. Вони тільки свої дупи захищали і намагалися все приховувати, всі свої злочини. І Куренівську трагедію. і страшну аварію на ЧАЕС коли люди 1 травня йшли на парад і дихали радіацією. І мені похер. що морозиво було по 10 коп і були автомати з газованою водою та інше. Радянська влада-це злочинці і я дуже радий. що совок розвалився.
Страшна трагедія. Я працював в 80-ті роки на одному заводі з товаришем 1938р.н., який постраждав біля трамвайного депо, обгоріло лице, вуха, пальці не всі згинаються і безперервні походи в кдб де брали різні розписки про нерозголошення де він постраждав, як він не добивався про інвалідність але нічого не міг зробити.
Так, це страхіття..
Читав інтервʼю з жертвами, які вижили… все те саме казали, що й Ваш знайомий
😢😢😢
В день трагедии было сообщение об этом по центральному радио СССР, подростком я очень хорошо это помню.
Кирил,ще більше і більше захоплююсь вами.Хотілось би більше знати про вас.Де можна прочитати?Ви-особливий киянин і особлива людина.❤👍🇺🇦
Дякую за історію.
Цікаво розказано, особливо з прив'язкою до історичного періоду+багато наочності із сьогодення!!
Автору величезна вдячність за роботу!!🤗
дякую, мої рідні місця, кожен клаптик землі та деревця знайомі в кадрі
Оу, супер) якось окремо про Куренівку зробимо
@@STEPANETS поки не зміг ідентифікувати які 3 будинки на вашому фото 1939 року, є припущення?
Дякую, дуже цікаво та змістовно. Особливо коли вказуються карти та проводяться паралелі між минулим та сьогоденням по типу "ХХ років тут було..."
Дякую дуже ❤❤
Дуже цікаво❤ дякую дуже!
Дякую за перегляд 🥰
@@STEPANETS дякую за відповідь 🤙🏾
Кожного разу коли знаходжусь біля стадіону Спартак на куренівці подумки вшановую пам, ять невинних жертв тієї страшної трагедії.дякую автору за таку змістовну розповідь.
Меньше будьте там. Бо неупокоєних там багато. Там тихий жак і церквушка не допомогає. Гагиблих більше ніж в Яру. В Яру спокійніше.
Дякую за дуже цікаву історію. Like та Share. Згідна з іншими, які дякують, що показуєте справжній, а не прилизаний для туристів Київ.❤
Дякую❤❤❤
Як завжди цікаво дивитися та пізнавати максимально приховані факти про наш Київ. Дякую!
Дякую!
Один з небагатьох каналів де я чекаю нових відео. Дякую!
Дякую, приємно ❤❤❤
Я була на місці трагедії через декілька годин після події, тому що на взуттєвій фабриці, що поряд, в КБ працювала моя сестра. Вона була при надії, їхала трамваєм до роботи і вийшла з нього, подзвонила з автомата мамі, що дуже тече вода і вона швидко побігла, не стала ромовляти Це її спасло. В них на роботі загинуло четверо людей. Трамваї зупинились, бо спочатку тікла вода і люди не виходили думали перечекати.А далі хвиля підняла і понесла його...
Дякую за Ваші цікаві та інформативні відео. Завжди вподобайка і коментар. Найулюбленіший історичний канал❤❤
Круте відео, думав не дивитись але почув і побачив багато нового, дякуємо 😊
ты красавч..твои видосы - это коллаборация настоящего и прошедшего времён!! очень плотный и интересный контентик
Дуже дякую!
Має бути дуже цікаво..
Дякую, пізнавально і цікаво знати історію свого міста !
Дякую!
Дякую тобі за це відео. Я багато чув за цю трагедію від Мами. Ходжу ціми містами і живу тут. І не хочу щось міняти. Бо Куринівка тут своя Аура. Дякую за такє цікаве відео. Слава Україні 🇺🇦❤️
Дякую тобі , дуже цікаво ... І сумно .
Дякую Кирило за цікаву історію з нашого міста хоча місцями дуже моторошну. ❤❤❤ Чекаємо на нові ефіри ❤❤❤
Дякую !!!! Це потрібно знати усім !
Дякую, дуже інформативне відео. Зніми будь ласка відео про концтабори Києва.
Дякую! Спробую! Хоча ютуб таке не дуже любить
Дуже цікаво розповідаєте, дякую!
Очень интересное видео, спасибо.
Дуже Вам вдячна, пане Кириле! Дуже люблю своє рідне місто, тому підписалась на Ваш канал, дуже цікаво розповідаєте!
Дякую за спогади. Додам дещо від себе. В 1961 році ми жили на Печерську. а саме на Липках. До чого це - буде видно пізніше. Так от. Той день 13 березня 1961 року. В той день батько тільки пішов на службу ( а служив він саме в КДБ. І месце його служби було якраз навпроти Театру юного глядача. Пройшло буквально десь з півгодини тато прибігає додому і вони з мамою зачинились на кухні - аби діти не чули їхньої розмови. Ага. Не чули. Авжеж.... Крізь зачинені двері я почув - Куренівка. потоп. люди... Що таке Куренівка ятрохи мав уяви. тому що кожної осені ми з татом їздили на Пташиний ринок. купували щіглика. а потім навесні відпускали. Так от. Почув, не втерпів. "Папа, мама я во двор!" А там теж компанія такої як сам малечі. "А ти чув? А ти?"... вже не пам'ятаю кому саме спало на думку побігти подивитися. Ага. Побігти. Нагадую - ми на Липках, а де та Куренівка... Ну то таке. Коротше кажучи - побігли. Добігли до якогось пагорба позаду Кирилівської церкви. Побачили той жах. Але це жахливіше був крик. Суцільний людський крик. Чи стогін від якого кров стигла в жилах. Як ми дісталися додому - не пам'ятаю.
І дотепер, як доводиться їхати по вулиці Олени Теліги перед очима стоїть той жах і ніби чую той крик.
Дуже дякую за власні спогади, цікаво!
Дякую за об'єктивний репортаж, Кириле!
Дякую Вам за працю.!!! Таго Мера потребує Місто!!!
Дякую) це страшний тягар був би для мене 😀😀
Почула багато нового для себе, цікавого. Дякую за Вашу важливу працю
Дякую за увагу 😍😍
Дякую за чергове цікаве відео і старі світлини.
❤❤❤ Дякую Вам - ваші розповіді дуже цінні для усіх українців і для наших дітей,бо багато чого знали,а знатимемо ще більше.
Не перестаю захоплюватись вами, вашим інтелектом. Ви розумець.
Де ти інтелект побачив?
Тут точно немає 🤪
Цікавий екскурс, але я думав , що ви станете на місті прориву дамби, дякую за ролик
Дякую, дуже цікаво . Моя бабуся будучи вагітною моєю мамою за 15 хвилин до цієї трагедії їхала до жіночої консультації .
Дуже цікава розповідь.Дякую.Куренівка виглядає дуже непривабливо, навіть не віриться що це Київ😢
Дякую за відео. Як на мене, було б дуже цікаво побачити схематично на карті що де розташовувалося, які території постраждали тощо
І мені також не хватає схеми на карті для більшого розуміння масштабів трагедії
Дякую вам за дослідницьку діяльність. Я живу на Куренівкі з 1984 року. І все що ви нам розповідали про цю трагедію , ходила своїми ногами, но не знала, де що було.
как всегда интересно.Спасибо за экскурсию.В 2014 году я впервые увидела памятник этим событиям.
Хотілося б, дізнатися більше!!!
Дякую тобі за цікаві факти!!!
Далі буде!
Дякую за розповідь , перший раз чую, мені 49 років , Кіровоградська обл.
Як завжди цікаво. Натхнення на нові відео
Як я перший раз почув про цю трагедію,в мене коси стали дибки від цього жаху! Дякую що не забуваєте і нагадуєте людям про трагічну історію
Дякую за відео! Ви молодець! Сумно, але люде не вчаться, тому що історія показує наслідки, а не справжні причини. Нам завжди винуватими показують особистості, а не те що за ними ховається.
На жаль, історія річ дуже примхлива
Дякую за нове відео ❤
Дякую 😍😍
Дякую. Дуже трагічно, але цікаво.