Дуже вдячна вам за такий корисний, потужний і безмежно цікавий контент. «Я знаю, що нічого не знаю», от і я чим довше живу, тим більше усвідомлюю скільки ще маю та й не можу осягнути інформації і ця розмова ще раз доводить вислів Сократа і опромінило новими знаннями і гранями теми українського фолькльору) Пишаюсь такими освічиними людьми як Оксана Кузьменко і щиро дякую!
Дякую за цю чудову розмову. Пані Оксану приємно слухати. Їздила раніше в Петриківку, аби відчути щось таке до глибини народне. Зараз тішуся, що і в Дніпрі ці теми почали підійматися певними творчими колами. А отже і загальний фольклор розквітає дужче
Вдячний своїй колезі Оксані Кузьменко за насвітлення ключових моментів розуміння, що український народ, попри любов до мирного гречкосійства, є народом-воїном, який свій меч підіймав тільки в ім'я Визволення. Вдячний пану Віталію Лясці за фахове вміння вести розмову у руслі конструктиву та з постійною цікавістю слухати/дивитися випуск до кінця.
Дуже дякую, друже. Переконана, що ти наступний гість цієї передачі, яка дуже добре вловила тренд часу, що історія - це усі ми, а гуманітарії з інших царин - тим паче
Дякую, що пояснили мені дуже важливу річ - цінність образу початку другої світової, який змалювала мені моя бабця десь у році 1980му. Мій тато, нехай з Богом спочиває, був народжений у вересні 1939го. Бабця пояснювала події початку війни надзвичайно просто і зрозуміло. Стріляють з обох боків, а вона з новонародженим первістком, загорнутим в подушку, стоїть по коліна у болоті, в очеретах, і переживає лише за те, щоб дитина не заплакала. Це було у с. Зімно на Холмщині. У мене в голові не вкладалося. Осінь 1939го, не 1941го, стріляють з обох боків чужі, не свої, кожна сторона намагається забрати діда до війська, тікати і ховатися треба від всіх. Це готова притча. Якби це навіть було неправдою (а це правда!), то таке варто було би вигадати.
Чудовий випуск, дякую! До речі, зараз все моє цивільне оточення наспівують десяток-пів нових пісень, на приклад, *Ми вас всіх уб'єм*. А з 14го це Арта від Семесюка)
Дякую Вам обоїм за Вашу працю.Я служив в армії 1976-78р.р. у Ленінграді і там ми співали стрілецькі й повстанські пісні, котрих навчив нас в карантині Володимир Вовк з с. Гаї що біля Львова. Нагадаю одну. Ми йшли до бою темної ночі нам ясні зорі світили, гармати били, а ми наступали, один по другому падав. Ой бачив я бачив раненого друга, як упав на землю ще живий, із грудей червона кров текла струйою, останнє слово говорив. ... Я заспівував у взводі і роті. Потім розповідав, насміхаючись, чиї пісні співаємо у Л-ді. Ротний писар доніс командиру і був оголошений наказ, що заборонив співати українські пісні в часті.
Дякую за поширення знань про стрілецькі пісні Галичини, дуже цікаво. Маю надію, що це тільки початок, бо Україна це не лише Галичина, я чекала, що мова буде про той фольклор, який з' явився за останній буремний рік в Україні, А ви знову про Австро-Угорщину. Окрім УПА є ще й ЗСУ...
Да в порівнянні із цією пані, Фаріон - бліда поміркована центристка. Знову східняки УКРАЇНІЗОВУВАЛИСЬ у австрійському полоні. Я псіханув на 14 хвилині. Сподіваюсь далі буде більше
Знаходиться дім, де жили мої родичі. Це майже центр Львова, в якому у радянські роки мало не в кожному домі мешкали кагебісти. Тож тримати заборонену совєтами літературу, а стрілецький пісенник 1922 року "Сурма" й поготів могло грозити серйозними проблемами...
Щиро вдячна за таку плідну працю!💛💙
Шикарно. На високому рівні, але максимально доступно. Дякую.
Дякую за випуск!
Дуже вдячна вам за такий корисний, потужний і безмежно цікавий контент. «Я знаю, що нічого не знаю», от і я чим довше живу, тим більше усвідомлюю скільки ще маю та й не можу осягнути інформації і ця розмова ще раз доводить вислів Сократа і опромінило новими знаннями і гранями теми українського фолькльору) Пишаюсь такими освічиними людьми як Оксана Кузьменко і щиро дякую!
Дякую за це інтерв'ю!
Дякую за цікаву та змістовну розмову! З дуже цікавою гостею !
Красно дякую! Давно пора було запросити пані Оксану!
Дякую, за цікаву оповідь і мандрівку до українського фолькльору!
Дякую за цю чудову розмову. Пані Оксану приємно слухати.
Їздила раніше в Петриківку, аби відчути щось таке до глибини народне. Зараз тішуся, що і в Дніпрі ці теми почали підійматися певними творчими колами. А отже і загальний фольклор розквітає дужче
Щиро дякую. Надзвичайно цікаво
Неймовірно цікаво. Дякую.
Дуже цікава тема, дякую за бесіду
Дякую! Дякую! Дякую!
Подяка пані Оксані Кузьменко! Дуже цікава бесіда! Багато суголосних думок…
Вдячний своїй колезі Оксані Кузьменко за насвітлення ключових моментів розуміння, що український народ, попри любов до мирного гречкосійства, є народом-воїном, який свій меч підіймав тільки в ім'я Визволення. Вдячний пану Віталію Лясці за фахове вміння вести розмову у руслі конструктиву та з постійною цікавістю слухати/дивитися випуск до кінця.
Дуже дякую, друже. Переконана, що ти наступний гість цієї передачі, яка дуже добре вловила тренд часу, що історія - це усі ми, а гуманітарії з інших царин - тим паче
Дякую, слухала на одному подиху! Треба переслухати, та ще й не раз! Приходять відповіді на багато питань , які були,дуже цікаво.
🙏🙏🙏
Дякую за актуальні питання та відповіді, які просвітлюють природу сучасного мислення та творчості українців. І до нашої Перемоги!💙💛
й
Дякую, що пояснили мені дуже важливу річ - цінність образу початку другої світової, який змалювала мені моя бабця десь у році 1980му.
Мій тато, нехай з Богом спочиває, був народжений у вересні 1939го. Бабця пояснювала події початку війни надзвичайно просто і зрозуміло. Стріляють з обох боків, а вона з новонародженим первістком, загорнутим в подушку, стоїть по коліна у болоті, в очеретах, і переживає лише за те, щоб дитина не заплакала. Це було у с. Зімно на Холмщині.
У мене в голові не вкладалося.
Осінь 1939го, не 1941го, стріляють з обох боків чужі, не свої, кожна сторона намагається забрати діда до війська, тікати і ховатися треба від всіх. Це готова притча. Якби це навіть було неправдою (а це правда!), то таке варто було би вигадати.
Дякую за змістовну розповідь.
31:30
Вивчення і пам'ять -- наш фундамент.
Дякую за дуже цікаву і фахову розмову!
Дякую за цікаве та змістовне відео 👍
А замовляння таке теж кажу, хоч і не знаю чому)
Чудовий випуск, дякую! До речі, зараз все моє цивільне оточення наспівують десяток-пів нових пісень, на приклад, *Ми вас всіх уб'єм*. А з 14го це Арта від Семесюка)
Дякую Вам обоїм за Вашу працю.Я служив в армії 1976-78р.р. у Ленінграді і там ми співали стрілецькі й повстанські пісні, котрих навчив нас в карантині Володимир Вовк з с. Гаї що біля Львова. Нагадаю одну. Ми йшли до бою темної ночі нам ясні зорі світили, гармати били, а ми наступали, один по другому падав. Ой бачив я бачив раненого друга, як упав на землю ще живий, із грудей червона кров текла струйою, останнє слово говорив. ... Я заспівував у взводі і роті. Потім розповідав, насміхаючись, чиї пісні співаємо у Л-ді. Ротний писар доніс командиру і був оголошений наказ, що заборонив співати українські пісні в часті.
Дякую за поширення знань про стрілецькі пісні Галичини, дуже цікаво. Маю надію, що це тільки початок, бо Україна це не лише Галичина, я чекала, що мова буде про той фольклор, який з' явився за останній буремний рік в Україні, А ви знову про Австро-Угорщину. Окрім УПА є ще й ЗСУ...
1:07:27 завдяки
Да в порівнянні із цією пані, Фаріон - бліда поміркована центристка. Знову східняки УКРАЇНІЗОВУВАЛИСЬ у австрійському полоні. Я псіханув на 14 хвилині. Сподіваюсь далі буде більше
Я вибачаюся А що у Львові знаходиться на вулиці Котляревського?
Знаходиться дім, де жили мої родичі. Це майже центр Львова, в якому у радянські роки мало не в кожному домі мешкали кагебісти. Тож тримати заборонену совєтами літературу, а стрілецький пісенник 1922 року "Сурма" й поготів могло грозити серйозними проблемами...
Пожалуйста, не пишите книгу про гастарбайтеров. По крайней мере, не с вашей совковой позиции. @@oksanakuzmenko5440
Знов Бандеру до підлоги переклали)
Я надеюсь, что вы не напишете книгу про гастарбайтеров. Или её не издадут. Нам так нужна немецкая помощь сейчас, а вы собираетесь обкакать.
Неймовірно цікаво! Дякую
Дякую за змістовну розповідь.