Цілком згодна Насправді все ще гірше,бо є ще і інші проблеми. Мої діти вже виросли і ставлення до школи негативне.Літературу у самому найкращому випадку у старших класах читали скорочено,як важкий обов’язок( дім повний книг і ми з чоловіком постійно читаємо ).У головах- хаос і повна відсутність уявлення про світ української літератури.Спитай- один Шевченко.
Ех, дуже прикро таке читати. І водночас - усвідомлювати, наскільки багатою та цікавою є українська література загалом. Наскільки це багатший та цікавіший світ, аніж майнкрафт наприклад
я б Остапа Українця включила. НМД, в нього дуже високий рівень, це жанр, який вигадав Умберто Еко, інтелектуальний історичний детектив. Та і виконання як мінімум не гірше.
Хм, ну до Остапа я ставлюся з великою повагою, тож не заперечую проти такої ідеї )) Давайте іще з Євгеном Ліром на вибір, цікаво кому віддадуть перевагу вчителі ;)
@@bohdanhorobchuk3161 я досі кляну міносвіту та школу, що вона намагалася показати мені Підмогильного як автора "Міста". Прекрасного роману, але коли я почитав його оповідання... "Гайдамака" особливо. Шкода мені, що читали не їх у школі. І "Невеличка драма"...це досі мабуть мій улюблений прозовий український твір. А щодо таки сучаснішої літератури, то я розриваюся, адже те, що мені сподобалося найбільше, містить матюки і загалом про "декадентське". Лесь Подерв'янський, якого не те, що діти, дорослі часто не розуміють. Сергій Жадан з його "Анархією ін Юкрейн" та "Ворошиловградом". А "Московіаду" Андруховича можна списати на те, що "політика". Тому складно якось навіть подумати, що саме дати в школі. А "Андріївський узвіз" Діброви, який мені "зайшов", мабуть теж задорослий.
Кандидат в президенты Роман Безсмертний говорит про необхідність перезавантаження всіх управлінських систем. Натомість обрали невігласа, який попризначував в ці структури таких само невігласів. Автору БРАВО!
В моїй інфобульбашці відсутня, будь-яка інформація про сучукрліт. Умовно кажучи "Чорний лебідь", "Колір Магії", "Коли Ніцше плакав" з'являються. Згадав "Фелікс Австрія" автора Софії Андрухович бо фільм був.
Дякую! Дуже важлива тема. Нажаль, більшість батьків взагалі не цікавляться, що вкладають в голови їх дітям чужі «тьоті і дяді» в школі. Навіть ті предмети, що є досить важливими, викладаються настільки нудотно і відірвано від реального життя, що діти не розуміють на хіба воно їм треба! А батьки винуватять дітей за погані оцінки, не розбираючись в причинах…
До речі ось у цьому відео - висновки щодо всього двіжа в середній школі та поради до реформування. цікава ваша думка ) ua-cam.com/video/xVjRiCD_Ku0/v-deo.html
@@kulturtrigger Цілком погоджуюсь з вашим баченням реформування шкільної освіти! Брати передовий досвід успішних у освіті країн, адаптувати до особливостей нашого світосприйняття, обов’язково обговорювати з вчителями і, навіть, з учнями(можливо - учнями вишів, їм видніше в недавній ретроспективі і з огляду на теперішній досвід навчання з прив’язкою до реалій). Нажаль, наша освіта на всіх рівнях (починаючи з дитсадка і закінчуючи вищою), відстає від реального життя (практики) на багато років. Якось так… Це дуууууже велика тема для обговорення🙄 Радію з того, що є такі люди як ви, що підіймають тему освіти👍
Стану на захист вчителів: від програми відходити не можна, іди за календарним плануванням, креативити? тільки в межах певного уроку. Мені пощастило працювати в маленькій школі, подалі від прискіпливих совкових перевіряючих. Так звана НУШ у нас була ще 16 років тому. Коли спілкуюся з колегами, то в шоці наскільки вони змирилися з поняттям "роби як усі". Є вчителі-бунтарі, але ж це не нормально, коли людина хоче зробити щось реально цікаве, а на неї цитькають. Або оце "Ви що вчитель-методист? Як буде ваша програма затверджена на державному рівні, тоді і поговоримо? І т.д."
Так це правда! Не сприяють, щоб діти вчилися, булінг залишається. Віз і нині там. І сама є жертвою цієї системи освіти. Ці соцреалістичні штампи глибоко в'їлися... І штовхають дітей в обійми моргенштерна, як ви сказали. Цікаво послухати!
Щиро дякую за ваш коментар! Закликаю по можливості поширювати це відео серед друзів у соцмережах ) І дивіться й інші наші відео, у нас їх понад 100! А якщо маєте таку можливість - підтримайте нас на патреоні: www.patreon.com/kulturtrigger
Будь-який твір потрібно осмислити, обговорити, а не пробігати галопом, намагаючись хоча б вловити короткий зміст. Як колись говорили деякі викладачі вишів, "хочеш, щоб знали менше, - дай більше". Творів у шкільній програмі не повинно бути забагато (навіть найкращих). А наші програми якраз цим і грішать.
Тобто не треба казати про геноцид, що відбувався більше 300 років, як раз цей період дав найбільше літераторів, що відтворили дійсність. Можете читати різну літературу, але забути знущання та репресії - це тільки на руку Мордору, який тільки і мріє, щоб ви про це не згадували і не казали. Можна і в школу не ходити: вчить самі, тільки пам'ятайте, що живите в Україні, і виховати треба українця, а не яничара в Україні.
Яких цінностей вчить наших дітей сучасна школа? За останні 30 років сформовано громадянське суспільство, виховані справжні патріоти,які захищають зараз нашу Батьківщину. І в цьому велика роль української школи. В тому числі вчителів української мови та літератури, історії.
Думаю, що найбільша проблема нашої освіти, є саме в подачі матеріалу, він радше проходиться аніж вивчається, Погоджуюсь що програма потребує розширення і урізноманітнення, але це не матиме жодної ваги коли її сприйняття обмежується призмою:"тема, ідея". Передусім змінитись мають методи, радянська освіти( яку ми частково перейняли) не ставила за мету привчити людину мислити, вона її готувала до життя де мислити будуть замість неї.Тож передусім змінити треба суть, тоді і форма буде інша
@@kulturtrigger останнім часом, працюючи над статею про журнал НЙГ "Нові поезії" (скоро буде), перечитав Рубчака - місцями він дуже цікавий, багатозначний. Вони всі цікаві, але для школярів було б досить 2-3 репрезентативні твори різних авторів з цього середовища
Я в захваті від Літературного читання для 1-4 класів від видавництва Світич. Це свіжий і креативний погляд на вивчення літератури серед молодших школярів.
Текст чудовий, як інформацію хочеться слухати. Але. Дуже хотілося, щоб блогер розмовляв, А не декламував. Мені згадуються радянські диктори, які розповідали в подібній манері. Дуже чітко, підкреслено інтонуючи. Якщо ви і в житті з друзями так розмовляєте, то я вже потерплю. Що ж поробиш.
Не в захваті ні від авангарду, ні від 60-ників. Втім, це моя особиста позиція. Сама ж шкільна програма дійсно потребує цілковитого перегляду. Але сьогодні в Україні бракує умовно єдиного уявлення щодо цінностей, які обрана література має відображати. І тут навряд чи існує консенсус.
Тут варто залучати фахівців, робочі групи, ентузіастів - і доходити консенсусу. А не заховувати все в сумнівних академічних кабінетах подалі від громадського обговорення. Така наша позиція )
@@kulturtrigger Уявіть консенсус між Корчинським, Забужко та Адольфичем. Десь так само. Активістів багато, питання які саме активісти стануть суддями - у кожного свій погляд як далі рухатися українській культурі. Фахівці, а фахівці наразі там і сидять, де юре
@@СвятославПодлевський а було б круто, якби дітки читали "Війну у натовпі" (хе-хе) та "Польові дослідження з українського сексу" в одному семестрі. Але не в цьому житті)
Це так, шкільна програма з літератури вбога не лише вибором творів, але й бідна на письмеників. Скільки пам"ятаю ще з другого класу з року в рік один і той самий набір письменників.
Бути взаємно красивими - це прям вираз-відкриття для мене. 🙂 Може щось та поміняють, міністра змінили. Для шкільної освіти щодо сучасних авторів: я за попсу - Жадан, Забужко, Андрухович, Павлюк, Кідрук. Жодного не читала, але слухала, бачила, всі дуже цікаві 😊 О, і звичайно додати цілий пласт військової літератури - це була б просто 🎇 І це дуже дивне відчуття, коли ти купляєш книжку українського автора, якого ти не тільки по ТБ можеш побачити, а він з тобою по тим же вулицям ходить і дихає тим самим повітрям. І ти не мусиш вигадувати, а що автор хотів цим сказати - а маєш змогу напряму написати це питання йому кудись в соцмережі. Мене оте бісило завжди, коли треба було писати твір на тему - і ти сидиш і вигадуєш чому чергова Мотря втопилась в ополонці 🤷
Насправді, зараз після школи прямо хочеться поглинути в українську літературу. Надолужити пропущене. Чи не могли б ви зробити добірку з загальними описами того, що варто почитати та послухати не з мейнстріму шкільної програми?
Я б і Андруховича, і Жадана давав би діткам. А мені особисто Володимир Діброва сподобався і подобається :) А взагалі хай вчать Климента Зіновіїва, жартую, але мені він дуже подобається, як поет :)
Щодо 60ків та аванґардистів: і те, і те треба. Але є одне але. Ось я дуже хотів би, щоби дітки знали за Івана Ле, пана, ой, товариша забув ім'я Корнійчука, Петра Панча. За Михайла Стельмаха. Але щоб і Докію Гуменну знали. Та Євгена Маланюка та пана Ольжича. Це я до того, що загалом дітям варто розповісти за максимально можливе розмаїття нашої справді багатої літератури. Ось Соцреалізм який би не був, але він існував. Тому якийся короткий приклад його дітлахам треба дати, щоби вони навіки відцуралися від совку :) Я так власне читав Корнійчука... Але. Краще б дітям давали справді цікаву літературу. Пам'ятаю як на тлі захоплення...Маяковським, що почалося в 13 років, я відкрив для себе Семенка та Шкурупія...Це був приємний шок. І завдяки цьому в мені не вбито цікавість до нашої літератури, як би не намагалася школа її вбити. І щодо 60ків згоден. Їх забагато, хоча їх безумовно треба вивчати. Далебі, варто прагнути нових підходів до викладання нашої літератури. Словом, більш як згоден із автором. Ой, а шкільний підхід до Стуса...якби я не читав Стуса ще до того, як був урок, присвячений йому, я б мабуть і не прочитав цього генія і не підсадив на нього ще кількох колишніх радянських (!) людей. Це сумно, що такого генія зводять тільки до борця...Це безумовно важливо, але... Ну і брак Сучукрліту теж очевидний. Тож іще раз, цілком згодний з тезами пана оповідача.
якраз нещодавно побував на могилі Григоріва. просто аж тепер виявив, що він уродженець того ж села, у якому проживає моя дівчина). загалом, Григорів, а також всі інші поети "квадриги" (як писав Моренець) Київської школи - крутєйші. і ролик також класний).
Круто! До речі ось у цьому відео - висновки щодо всього двіжа в середній школі та поради до реформування. цікава ваша думка ) ua-cam.com/video/xVjRiCD_Ku0/v-deo.html
Не проблема в школі чи програмах, а в підході вчителів, рейтинг і щоб учні оцінювали старперів щоб або розвивалися або йшли на пенсію. А ще все дуже абстрактно. Я б поєднав предмети, скажім алгебру і фізику. А завдання мають бути прив'язані до сьогодення. Зпвдання: з якою швидкістю і траєкторією має летіти ударний дрон по окупантам в Керчі. І хай дітки стають майбутніми Корольовими.
До речі ось у цьому відео - висновки щодо всього двіжа в середній школі та поради до реформування. цікава ваша думка ) ua-cam.com/video/xVjRiCD_Ku0/v-deo.html
Не скажу що шкільна література така вже сташна. Звичайно є окремі твори, від яких хочеться журбитися. Але для мене проблема більша в обговорюванні й викладені творів. Відсутність власної думки про твори або її ускладненні. Сухий розклад стилів, бех практичного досвіду сторітерилінгу. Тому для мене проблема не в наповненні літератури, а в форматі подання й акцентах
Так, тому то в фінальному відео я говорю про неодмінну роботу з вчителями. Це варто контролювати ретельніше - а далі навпаки, за якийсь час давати більше свободи. Коротше, пілотні програми треба робити точно )
Ми - за авангардистів. Але ху кеаз? Все одно ті люди зі шкільної програми - неясно хто взагалі і чому там немає ні Ярини Цимбал, ні Віри Агеєвої, ні тої ж Тамари Гундорової, про яку згадується
В школі дивувало що письменники взагалі бувають живі 😂. Судячи з програми література геть не розвивається, тем нових нема, або село або завод і то все стражденними людьми написано (вони репресовані/закатовані/самогубство/виїхали і тужили - підкреслити правильне). Зміна програми, її упорядкування, поява нових авторів та зменшення повторів, збільшення теорії літератури і нормалізація структури, необхідні. Ми вчили Шевченка, Франка, Україну, пізніше ще Костенко щороку, багато віршів здавали декілька разів, це явно занадто, можна витратити час на вивчення інших напрямів та авторів і показати різноманіття, а не одне й теж.
Всі школи повинні стати приватними або муніципальними!!! Ніяких державних шкіл, вишів і академій, ліквідувати міносвіти! Національний ДепартаментОсвіти повинен визначити критерії і слідкувати за їх дотриманням усіма освітніми закладами. Держкошти на освіту повинні ходити за школярем здобуваючим освіту в тому чи іншому приватному навчальному закладі.
@@kulturtrigger а ще запропонувала б йти в ногу з часом, наразі вийшов чудовий проєкт "30 найкращіх оповідань за 30 років незалежності", можна брати їх і проговорювати на уроках.
Дуже складно слухати, я ледь витримав і втомився, а це тіки половина відео. Скоріш через тон, він різкий, це прикольно, але багато інформації не послухаєш.
@@kulturtrigger Дуже галопом. Матеріалу багато. Дуже багато посилань, які зрозумілі посвяченим. Я три рази слухав, щоб все правильно зрозуміти). Розраховано на тих хто в темі. Хотілось би трошки більшої інклюзивності (як в Гуманітарці чи ім.Т.Г.), одразу народ потягнеться. А поки занадто елітарненько. Ну, але всеодно добре, просто ділюсь думками).
Не знаєш, що сказати - кажи "аа всі слухають моргенштерна". Так, ніби хтось порівнює шкільну програму української літератури з сучасним репом, це ж смішно - з музикою порівнюють музику (чому моргенштерн і тут в декого виграє - та скільки цих людей серед нас - зовсім інакша дискусія). Стражденний підхід це звісно маячня і справді є проблеми з різноманітністю в програмі, але до стану речей з музикою це доклалися хіба історично, через віру в те, що все російське краще і наше спільне, що призвело і до радянської естради, і до програшу нашої якісної музики в телевізорах дев'яностих-нульових. Але не думаю, що школярі от зараз реально мислять як ви описали, нудна стражденна література ніяк не пов'язана з музичними вподобаннями. Розумію, це все ярлики, але ж ми вже занурились трохи
Ви здивуєтеся, але в Канаді вивчають слем-поезію, а окремі вчителі взагалі пропоную реп розбирати. Так що другий упереджений коментар від вас детектед ;)
@@kulturtrigger я не здивуюся, якраз думав іншим коментарем сказати, що мені чомусь здається, що в майбутньому якщо будуть на укрліт про Жадана говорити, в принципі можна було б і про Вакарчука)) але я і ніде не казав, що пісня це не література
Здавалося б, така актуальна тема - а сценарій відео немов вирізано зі стороннього ессе про шістдесятників. Іронічно, що в цьому і полягає одне з пояснень застарілості програм української освіти. Задайте собі питання: скількома сім'ями в середньостатистичному класі/групі проявляється ініціатива (ідея, вимога) з модернізації навчальних програм? Перш ніж почнете відповідати про "йой, ми ж всі такі свідомі, он волонтерам усі дружньо скидаємось" - пропоную уявити принцип роботи викладача в сучасності: Сучасний викладач в державній освіті - це метафорично як працівник столової: працює за підготованим рецептом, висипаючи по порції великим неіржавійковим друшлаком кожному з черги. Частина учнів "їсти" не ходять, дехто приходять, беруть порцію і не їдять - але тобі згори крапають, що ти мусиш їх нагодувати, або хоча б записати, що вони "ситі". Працюєш в столовій на півтори ставки, які фактично менші ніж півставки відвідувача буфету 😮 Достатньо дістанеш чимось керівництво - тебе приставлять займатись роботою прибиральника. Не покоришся - вкажуть видати найбрудніше обладнання і найбрудніше приміщення. Зміниш рецепт - то стануть втирати що це все неправильно, бо "недосвідчений", і втюхають старий рецепт. Зміниш все одно рецепт і комусь не сподобається - то зобов'язуватимуть записати, що їли всі. І головне - постійно нагадуватимуть, що "у стін є вуха", та "не ти відвідувача годуєш - а він тебе" (це в контексті прогульників). Натомість ти маєш повну свободу притягувати відвідувачів до побудови кулінарного обладнання і організації розважальної програми в буфеті, зі своєї благодійної ініціативи. Зрозуміли метафору? Гарно? Подобається? Українська освіта - має спільне з політикою: щось змінювати зазвичай не має підтримки, але має більші ризики, ніж нічого не змінюючи. Тому так і виходить: доки морально застаріла навчальна програма влаштовуватиме більшість - вона залишатиметься в обігу. Люди зараз не особливо зацікавлені в актуалізації наповнення навчально-методичного комплексу, натомість вся увага на форму подачі, а саме цифровізація всього сущого. Цифровізація може як стати носієм якіснішого навчального матеріалу, так і зацементувати застарілі, часом деградовані, підходи до освіти.
Шевченка в шкільній програмі набагато більше, ніж Ліни Костенко. Саме такою кількістю Шевченка укладачі програми перетворили курс укр літу на катування. На тлі цього шістдесятники - це ковток свіжого повітря. Та й без цього «тла» вірші Костенко чи Симоненка дуже класні
Романе, на жаль тут складно не погодитися в тому плані, що "історія української літератури" справді призводить до того, що і Ліна Костенко - за щастя. Однак це якщо обмежитися виключно складом програми, якщо принаймні читнути Андруховича або Жадана - стає значно цікавіше розглядати цю систему, і місце ЛК або ВС в ній вже не виглядатиме аж таким непохитним...
@@kulturtrigger так, було б класно, якби шкільна українська література стала сучаснішою, більше відповідала сучасним поглядам. А далі - вже справа особистого смаку :) До слова, недавно читав «Школярку з передмістя», що входить до програми, (хоч сам давно вже не школяр :)), то мені сподобалось. Хоч потроху зміни якісь є. А взагалі було цікаво, якби було якесь суспільне обговорення програми, на мій погляд.
Ми з колегами опитували учнів про цікаві/нудні твори, щоправда із програми ЗНО. Тут результати,якщо цікаво. Шістдесятники, до речі, у цілому всім байдужі. ua-cam.com/video/tyAT_uNhfIs/v-deo.html
Пам'ятаю свій подив під час навчання на факультеті української філології. Мої думки були приблизно такими: "Блін, чому нам в школі всього цього не розказували?!". Бо шкільні уроки укрліт викликали лише нудьгу, твори що ми вивчали були або занадто "дорослі", або просто не цікаві. З біографіями письменників така ж справа. Народився-жив-помер, ніякого історичного контексту, тільки обезличені дати та імена.
@@kulturtrigger та й не тільки від вчителів, на жаль. Тоді в цілому панувала думка про те, що Україна - це як велике село, нічого видатного чи цінного в міжнародних масштабах. Добре, що зараз ми почали усвідомлювати нашу цінність та позбавлятися комплексу меншовартості. Дякую, що прикладаєте стільки зусиль для того, щоб українці нарешті віднайшли себе у культурному просторі і перестали встидатися того, що вони українці.
Коментар про кумедне, важливе і саму суть: Пам'ятаю, мене в школі часто підіймали звітувати домашню роботу з вивчення біографії письменників, діячів тощо, на різних предметах. То я "прикалувався", завжди запинався трохи і казав: [дата] - помер. Так, почуття гумору не було змалечку 😐. Нас просто примушували, щоб дати на пам'ять "відскакували від зубів", тож я так на це дивно реагував. Але, що кумедно, це прижилося і так відповідали однокласники 😂 Здається, це припинилось на якійсь "контрольній домашній роботі", в якій треба було записати основні дати з подіями з життів усіх письменників за пройдений семестр - то учні не зголошуючись буквально як ви сказали: [народився-помер] 😂 і так по кілька листів з датами смертей від кожного учня 😂 Так от, пізніше у нас викладала нова викладачка історії - то вона тоді нам просто підірвала мозок: сказала "занотовуйте те, що ВИ вважаєте за важливі події, нотуйте складнозапам'ятовувані деталі, але дати я у вас на іспитах перевіряти НЕ БУДУ, вам дня, місяця і року конкретної битви знати на пам'ять НЕ ТРЕБА, достатньо розуміти черговість за десятиріччями". У нас тоді ще, пам'ятаю, був реально кілька місяців когнітивний дисонанс, що нам не треба заучувати дати, але треба ДУМАТИ, чому ті події привели до інших подій і т.д. Викладачка ще навіть відучувала. Таких би викладачів побільше, що переймаються побудовою логічних зв'язків у розумі учня більше, ніж заповненням пам'яті відомостями. Про це якраз казав і Ніл Деграсс Тайсон.
Я все ніяк не зберуся записати відео про те, що Лесь Подерв'янський - один із найкращих наших письменників і культуних діячів усіх часів. І це не жарт, повірте
Не бачив я стражденної нації у шкільній програмі(я з 90х) бунтарство і боротьба за волю!якщо дитині чи підлітку буде цікаво читати +вчитель заохотить до читання,молода людинка 100%буде шукати тих авторів,тих поетів які відповідають її часу.база класиків має бути!
Так ось що цікаво - не тих бунтарів обирають! Ну який із Павличка чи Малишка бунтар? :) І водночас - чи не бунтарі Чубай, який починав із поетики, близької до шістдесятників за формою, однак наскільки виріс як поет, наскільки настраждався... Про це годинами можна говорити - тема невичерпна
Я теж з 90х то ж я якраз помічала лише стражденну культуру, і в мене ніколи не вкладалося в голові, як з держави гетьманів та козаків ми скотилися до такого сьогодення, а тепер прекрасно розумію чиїми стараннями це відбулося.
Назвіть мені хоч одну книжку будь-якого відомого автора (наші, іноземці, від античної до наших днів) яка не є моралізаторською? А що включитати в програми? Перш за все - Леся Подерев'янського: мат на маті - читатимуть і перекажуть з задоволенням (не всі, знаю особисто дітей які просто на рівні відрази не сприймають обсценну лексику). Хоч і там мораль... Ну і ще, - додайте свій список ркомендованої вами літератури для вивчення у школах.
Ха! От я і попався :) насправді залюбки додам, я скажу більше - якщо просто покопатися в рекомендованій, але не обов'язковій до вивчення літературі - можна знайти справді дуже кльові тексти. Але на вскидку: Андрухович (де там моралізаторство?), Прохасько (та сама історія - ніхто нікому нічого не радить і не нав"язує, історії як історії, але за ними - глибина), Олег Лишега (визнаний за кордоном автор, висока література, яка одна не є заскладною), з дитячої та підліткової зараз повно всього - від Г. Ткачук до О. Купріян... Ну тобто... Я знаю, про що кажу, коли кажу, що є чим розбавити програму з сучасного :)
1. Цікаво, що вивчаючи різні мистецько-літературні напрямки ХХ ст., дійшовши до 30-х років про соцреалізм взагалі не згадують - просто вивчають твори і все. 2.Знову впираємося в те, що ЛІТЕРАТУРА - мистецтво, а воно має все ж таки суб'єктивний підхід. Тобто мені цікаво (бо я вже пожила, маю життєвий досвід і можу побачити набагато більше), а ДИТИНІ воно не цікаво (від слова "зовсім") 3. ЯК(????) вмістити той обсяг найкращих творів + хоч коротеньку біографію навіть в 11 (а обіцяють12) років навчання? 4.Провчилася + проробила, а так (чесно кажучи) і не уявляю, твори яких саме письменників треба вивчати в школі + кого саме з письменників (всіх часів) таки вважати національним надбанням (Шевченко поза конкурсом, хоча...), бо - див. пункт № 1
Можливо, сам підхід - оскільки неможливий - є невірним? Ми готуємо ролик про те, як навчають за кордоном - і там знайшли вихід із ситуації. Не буду спойлерити, але у нас його намагалися відтворити в 5-7 класах, та і в подальшому, додаючи тематичності урокам. Але відверто скажу - треба не напівміри, просто придумавши якісь назви для об'єднання творів тих самих поетів, але в іншому класі та нібито під іншим соусом. Потрібен радикальний перегляд - наприклад, повністю поєднати укрмову та укрліт, поставивши їх на перевірені та ефективні рейки вивчання - максимум прикладів, максимум інструментів - аудіювання чи перекази - це добре, але треба іще есеї, треба вчити писати статті, зрештою. давати базові навички копірайтингу, ділового мовлення. Отам можна й Ліною Василівною розгулятися, в неї повно риторичних фігур інтересних. А от літературу розглядати пожанрово, пояснювати, у чому суть канону та традиції, а в чому - масліту. Коротше, є про що дискутувати )
Дайте, будь ласка, посилання на список української літератури яку ви вважаєте варто прочитати. Хотілося б мати в голові і інші твори , а ніж Маруся, Чорна Рада, Повія, Жовтий князь чи на противагу Собор чи Мина Мазайло. Тобто 2 табори : страждання або он як в совку було збс! дякую.
До речі ось у цьому відео - висновки щодо всього двіжа в середній школі та поради до реформування. цікава ваша думка ) ua-cam.com/video/xVjRiCD_Ku0/v-deo.html - там і щось зі списку є, однак раджу пройтися навіть коментами під відео - там уже є добрячий заділ на аналіз для компетентних людей )
Автор даремно виступає проти шестидесятників. Це люди, які в важких умовах ссср відроджували українську літературу. А в школі, як завжди, хто хоче і може, то вчиться, а решта тільки присутні. Просто в старших класах треба обов'язково вводити спеціалізацію, а до цього- давати про все загальні поняття
Я не проти їхньої слави, нехай, я проти того, що за її блиском несправедливо не видно інших обдарованих, і обдарованіших, поетів. Просто - конвенційніших, іншими словами - чия творчість є простішою і зрозумілішою більшій кількості людей )
Дуже слушно щодо шкільної програми. Нудна і застаріла. Я б рекомендувала не Дмитра, а Соломію Павличко. Звісно, що це для старших класів. А серед поетів додала б Ігоря Римарука. А для молодших і середніх класів рекомендувала б (настирливо) казки і вірші Івана Андрусяка.
Чому соцреалізм? Соціалізм, комунізм жодного відношення до реалізму. Совок це номенклатурна держава (квазі олігархічна), де обманули людей народною власністю. Капіталізм теж не існуючий лад, бо економіки капіталу не існує апріорі
Щось ви намудрили у відео і нічого не ясно. Але, в школі, я ненавиділа літературу. Давно уже працюю, я була дуже рада, що в інституті, таких предметів не було. А тепер поділюся з вами своїми трагічними спогадами про навчання... Все що запам'яталося з літертури, це те, що я її ненавиділа. Ми зубрила біографію кожного автора. І це зубріння можна прирівняти до тортур. А потім здавали на пам'ять якись віршик. Якимось чином мені вдалося закривати предмети практично не читаючи шкільних творів. Достатньо було нагуглити в інтернеті їх короткий огляд. І все. Зарубіжна література була трохи цікавішою за українську. Там не було вічних страждань і шароварщини. Там не треба було заставляти себе любити якись твір, тільки тому, що це українська спадщина. В зарубіжній літературі ми читали твори, де було інше бачення світу. Хоча звідти я пам'ятаю тільки декілька: Шерлока Голмса, Гаррі Поттера, нуднуваті античні твори, де нас переконували, що це щось "велике" бо було написане давно. І вернемося до шкільної програми. Невже зубріння старих творів повинно привити любов до батьківщини? Та це більше нагадує поминки України. Ніби кажуть: "Ось, дивіться, це наші велики українські письменники. Вони заклали фундамент нашої культури. А зараз такого вже нема і ніхто вже так не пише. Все недоукраїнське порівняно з ними". Якого дідька? Де сучасні фантасти? Де мальопис - як інша форма мистецтва? Чому ми вчили тільки "правильне" з чієсь точки зору? А як же мої особисті вподобання в жанрах? Виходить що ними можна просто підтертися? У шкільній програмі повинно бути всього потроху, від визнаних історією творів до сучасних ісекаїв, які сидять уже всім в печінках. Шкільна програма повинна давати можливість попробувати все, познайомитися з різними жанрами, і привити дитині, що різні вподобання в літературі це нормально, а не виховувати якихось роботів.
А все-таки: що такого страшного у моралізаторстві ( слово саме по собі страшне, можна сказати у "моральному вихованні", наприклад)? До певного класу, звичайно. Вас ось теж навчали по тій недосконалій програмі, але ви переосмислили досвід, продовжили читати і споживати мистецтво після школи, переоцінили цінності, будучи вже дорослими. Хіба краще, що діти будуть читати літературу "без цензури" малими? Не у 15-16, а малими, які зі слова "пісюн" сміються? Я дуже за, щоб реформувати шкільну програму, але не давати морального орієнтиру дітям - гадаю, неправильно. І до речі, я зовсім не про релігійне виховання, цінності не обов'язково мають бути християнські.
Моралізаторство може бути й поза школою, ну або в тому віці, коли це іще сприйматиметься не як конкуренція художнім творам високої якості. Бо зазвичай там, де мораль випирає, твір не дотягує до інших творів тої ж епохи. Ну вже так склалося.
Якщо ми з вами однаково розуміємо саме поняття, моралізаторство, то я вас підтримую, що нічого страшного в ньому нема. В той же час я вважаю, що моралізаторство в літературі має вкрай низьку результативність впливу на дітей. В молодшому шкільному віці дітям не властива саморефлексія, тому засвоювати моральні установи з книжок вони будуть слабко. В середньому шкільному віці діти, накопичивши певний багаж знать про навколишній світ, починають частіше тестувати межі дозволеного. Через це вплив моральних установ з літератури буде все одно низький, бо хочеться зробити і те і це, бо "я вже дорослий". У старшому шкільному віці з'являється первинне понятійне розуміння багатьох аспектів життя і ось тут мораль у літературі може бути більш-менш ефективною, але не первинною. На мою думку міцніше і ефективніше, ніж постійний приклад власних батьків мораль не формує ніщо. Коли ти читаєш в книзі одне, а бачиш в житті зовсім інше, ти на інтуїтивному рівні відчуваєш себе трохи ошуканим, невдахою. Від цього з'являється недовіра до прочитаного. Зовсім інша річ, коли батьки тобі розказують що добре, а що погано, чому так і самі чинять як розповідають. Література в цьому випадку є допоміжним інструментом, який наочніше ілюструє приклади ситуацій. Але не задає первинний імпульс.
@@Handyman_and_DIY Ваші слова мають сенс) я не так добре знаю дитячу психологію, щоб сперечатися. Можу сказати, щодо себе: мене якраз книги виховали (у плані моралі). Батьки не подавали вкрай поганого прикладу, але і абстрактні питання моралі ми не обговорювали, я від них мало що дізналася про те, що гідне, а що негідне.
Автор ролика ніби дає проблиски надії на притомну шкільну програму по укр.літературі. Але в той же час заводить в тупик, скажімо соціалістом Винниченком. Федько халамилник і так є в шкільній програмі з 1992 року як я не помиляюсь. Цікаві амбітні письменники втекли з ссср це улас самчук і іван багряний. Діяспорний поет юрій тарнавський входить в шкільну програму з 1997 р. Фантаст Олесь Бердник, всеволод нестайко? Розстріляне відродження входить. Хто ж додався? Хіба забужко. Якщо цікаві то це жадан, іздрик і ірена карпа, але ж в них матюки - їх не пустять в програму. Андрухович і всі ці АУП? Покальчук наприклад половину свого життя служив системі. Я читав його навіть в журналі Вокруг Света за 1988. Бу-ба-бу це вже класика буремних 90-их. Андрій Любка і Любко Дереш. Це ж теж вже класики. Юрій Винничук Діви Ночі. Прохасько. Мар'яна Савка, Кіяновська. Треба, щоб в когось було бажання пропісочити весь цей пласт пост совіцької літератури і пост майданівської. Чи є щось цінне з цього часу? Треба дивитись кого видають наші шикарні видавництва: Наш формат, Абабагаламага, Видавництво Старого Лева, Основи, терра інкогніта. Книгарня Є
Дякую за Вашу позицію. Якщо не складно - хотілося би побачити Тарнавського в програмі - це за який саме клас? Андієвську бачив, Тарнавського чомусь не зауважив. А щодо Винниченка - яким би соціалістом він не був, однак вважався задовго до своєї політичної кар'єри і пристойним, і популярним письменником. А щодо решти - так, варто чимало з цього розглянути та в результаті додати )
@@kulturtrigger щодо Тарнавського, то я здається, тобто на 95% впевнений, що я його вчив у у старших класах, тільки не пам'ятаю в якому класі. Чи в 9 чи чи в 10 чи в 11. Закінчив школу в 1997. Ще не пригадую на рахунок Василя Барки. Жовтий князь. А що ви так напружились за Винниченка? Хіба я щось вигадую?)) Федько це класний твір. А у суч школу треба Олеся Ульяненка. Завжди кумарило чому в програмі немає Андрія Чайковського, якого я повністю перечитав, щось більше захопливого про козаків. А то один смурняк...
Совок у головах вчительох, директорьох, районо та інше г вно. В підручниках помилки і мракобєсіє. Бідні діти...
Отож. Нам би якийсь більш цілеспрямований громадський контроль над сферою - було би лише на краще!
@@kulturtrigger совок совком не вилікуєш
ДиректДурьох🙂
Цілком згодна
Насправді все ще гірше,бо є ще і інші проблеми.
Мої діти вже виросли і ставлення до школи негативне.Літературу у самому найкращому випадку у старших класах читали скорочено,як важкий обов’язок( дім повний книг і ми з чоловіком постійно читаємо ).У головах- хаос і повна відсутність уявлення про світ української літератури.Спитай- один Шевченко.
Ех, дуже прикро таке читати. І водночас - усвідомлювати, наскільки багатою та цікавою є українська література загалом. Наскільки це багатший та цікавіший світ, аніж майнкрафт наприклад
Шкільна програма найлютіший треш, який тільки можна собі уявити, це стосується не лише літератури
Ну от кудись в інші предмети ми іще не заглиблювалис ))
Програма ще з який предметів Вам здається трешем?
я б Остапа Українця включила. НМД, в нього дуже високий рівень, це жанр, який вигадав Умберто Еко, інтелектуальний історичний детектив. Та і виконання як мінімум не гірше.
Хм, ну до Остапа я ставлюся з великою повагою, тож не заперечую проти такої ідеї )) Давайте іще з Євгеном Ліром на вибір, цікаво кому віддадуть перевагу вчителі ;)
ДЯКУЮ вам за правду і бажання відродити Україну!
ПЕРЕМОЖЕМО.
ВСЕ буде УКРАЇНА!
Дякую навзаєм! )
Ох, як багато імен з цього відео я дізналася вже після школи... це так печально насправді.
Це точно. Але добре, що дізналася. Років 50 тому це було в принципі нереально...
@@bohdanhorobchuk3161 так)) ну, і більшість людей не такі, як я, аби займатися самоосвітою в цьому ключі.
@@bohdanhorobchuk3161 я досі кляну міносвіту та школу, що вона намагалася показати мені Підмогильного як автора "Міста". Прекрасного роману, але коли я почитав його оповідання... "Гайдамака" особливо. Шкода мені, що читали не їх у школі. І "Невеличка драма"...це досі мабуть мій улюблений прозовий український твір. А щодо таки сучаснішої літератури, то я розриваюся, адже те, що мені сподобалося найбільше, містить матюки і загалом про "декадентське". Лесь Подерв'янський, якого не те, що діти, дорослі часто не розуміють. Сергій Жадан з його "Анархією ін Юкрейн" та "Ворошиловградом". А "Московіаду" Андруховича можна списати на те, що "політика". Тому складно якось навіть подумати, що саме дати в школі. А "Андріївський узвіз" Діброви, який мені "зайшов", мабуть теж задорослий.
Кандидат в президенты Роман Безсмертний говорит про необхідність перезавантаження всіх управлінських систем. Натомість обрали невігласа, який попризначував в ці структури таких само невігласів. Автору БРАВО!
Щиро дякуємо за коментар!
Грицько Чубай --- ТОПОВИЙ поет, треба обов'язково поширювати знання про нього!
Так і є!
Прочитай «Грушки в тісті»там про Чубая багато
Дуже цікава тема. Дякую за Вашу працю. Сподіваюсь, Вас почують у Міністерстві освіти
Дуже вдячна вам за роботу, відкриваю для себе цілий всесвіт. Так добре вчитися!🙏❤🔥✌🇺🇦
Дякуємо вам! )
Як же ж цікаво!!! Нарешті хтось починає говорити на цю тему)
Дякую! І попереднє відео гляньте ж ))
@@bohdanhorobchuk3161 , я ваше відео про Семенка скинула своїй вчительці з укрліт) Обіцяла переглянути. Якось так і творяться зміни, пхпхпх
Буде цікаво дізнатися - які твори, написані за останні 50 років, ви бачите в шкільній програмі! Пишіть у коменти! )
В моїй інфобульбашці відсутня, будь-яка інформація про сучукрліт. Умовно кажучи "Чорний лебідь", "Колір Магії", "Коли Ніцше плакав" з'являються. Згадав "Фелікс Австрія" автора Софії Андрухович бо фільм був.
Андруховича (перш за все поетичного), Іздрика. Дещо з Забужки. Грицька Чубая ще.
У Лиса і Єшкілєва є нопогані речі
Підтримка каналу і подяка за роботу 👍
Юхххуу!!
Дуже дякую за неординарну точку зору.
Дякую, на жаль, вона водночас доволі очевидна для фахівців, ця точка зору... Дякую за коментар та підтримку! )
Надзвичайно цікаво! Щиро дякую!
Дякую! Дуже важлива тема.
Нажаль, більшість батьків взагалі не цікавляться, що вкладають в голови їх дітям чужі «тьоті і дяді» в школі. Навіть ті предмети, що є досить важливими, викладаються настільки нудотно і відірвано від реального життя, що діти не розуміють на хіба воно їм треба! А батьки винуватять дітей за погані оцінки, не розбираючись в причинах…
До речі ось у цьому відео - висновки щодо всього двіжа в середній школі та поради до реформування. цікава ваша думка ) ua-cam.com/video/xVjRiCD_Ku0/v-deo.html
@@kulturtrigger Цілком погоджуюсь з вашим баченням реформування шкільної освіти! Брати передовий досвід успішних у освіті країн, адаптувати до особливостей нашого світосприйняття, обов’язково обговорювати з вчителями і, навіть, з учнями(можливо - учнями вишів, їм видніше в недавній ретроспективі і з огляду на теперішній досвід навчання з прив’язкою до реалій). Нажаль, наша освіта на всіх рівнях (починаючи з дитсадка і закінчуючи вищою), відстає від реального життя (практики) на багато років. Якось так…
Це дуууууже велика тема для обговорення🙄 Радію з того, що є такі люди як ви, що підіймають тему освіти👍
Стану на захист вчителів: від програми відходити не можна, іди за календарним плануванням, креативити? тільки в межах певного уроку. Мені пощастило працювати в маленькій школі, подалі від прискіпливих совкових перевіряючих. Так звана НУШ у нас була ще 16 років тому. Коли спілкуюся з колегами, то в шоці наскільки вони змирилися з поняттям "роби як усі". Є вчителі-бунтарі, але ж це не нормально, коли людина хоче зробити щось реально цікаве, а на неї цитькають. Або оце "Ви що вчитель-методист? Як буде ваша програма затверджена на державному рівні, тоді і поговоримо? І т.д."
Так це правда! Не сприяють, щоб діти вчилися, булінг залишається. Віз і нині там. І сама є жертвою цієї системи освіти. Ці соцреалістичні штампи глибоко в'їлися... І штовхають дітей в обійми моргенштерна, як ви сказали. Цікаво послухати!
Щиро дякую за ваш коментар! Закликаю по можливості поширювати це відео серед друзів у соцмережах ) І дивіться й інші наші відео, у нас їх понад 100! А якщо маєте таку можливість - підтримайте нас на патреоні: www.patreon.com/kulturtrigger
Будь-який твір потрібно осмислити, обговорити, а не пробігати галопом, намагаючись хоча б вловити короткий зміст. Як колись говорили деякі викладачі вишів, "хочеш, щоб знали менше, - дай більше". Творів у шкільній програмі не повинно бути забагато (навіть найкращих). А наші програми якраз цим і грішать.
Щодо стражденної української нації - згоден, це демотивує дітей любити Україну та пишатися нею!
Але й пафосу пишання також не варто надавати аж такого значення
Тобто не треба казати про геноцид, що відбувався більше 300 років, як раз цей період дав найбільше літераторів, що відтворили дійсність.
Можете читати різну літературу, але забути знущання та репресії - це тільки на руку Мордору, який тільки і мріє, щоб ви про це не згадували і не казали.
Можна і в школу не ходити: вчить самі, тільки пам'ятайте, що живите в Україні, і виховати треба українця, а не яничара в Україні.
Браво! Тут є рація і здоровий глузд
Дякую на доброму слові!
Дорж Бату - український письменник, який проживає с США, його книги про цінності, вони сучасні і для підлітків важливі.
Чудово, це непоганий варіант, тим паче я чув про нього чимало хорошого. Головне - що легко читається, а це ой як цінно для підлітків ))
Василь Симоненко Іванові Драчу. Іржавіє в сонці ніж,
Протуберанець росте, мов дичка.
Сонце - кавун: ти його ріж,
А з нього тече водичка.
Дотепно! )
Дякую за вашу працю 👍🌻🇺🇦
Яких цінностей вчить наших дітей сучасна школа? За останні 30 років сформовано громадянське суспільство, виховані справжні патріоти,які захищають зараз нашу Батьківщину. І в цьому велика роль української школи. В тому числі вчителів української мови та літератури, історії.
Дякую вам. На каналі вже є велике відео про Ріпина, закликаю дивитися: ua-cam.com/video/5cr8x8DEubA/v-deo.html
@@kulturtrigger Дякую. Обов'язково сьогодні подивлюся його і поділюся своїм враженням і думками.
Думаю, що найбільша проблема нашої освіти, є саме в подачі матеріалу, він радше проходиться аніж вивчається, Погоджуюсь що програма потребує розширення і урізноманітнення, але це не матиме жодної ваги коли її сприйняття обмежується призмою:"тема, ідея". Передусім змінитись мають методи, радянська освіти( яку ми частково перейняли) не ставила за мету привчити людину мислити, вона її готувала до життя де мислити будуть замість неї.Тож передусім змінити треба суть, тоді і форма буде інша
згодні з вами!
Подерев'янського!)) Дійсно культурний феномен
Я би хотіла, щоб у школах вивчали більше емігрантської літератури. Ще в школі про це думала
Чудова ідея! До того ж у нас є пречудова Нью-Йоркська група поезії ) і це як мінімум!
Також мріяла про це в школі
@@kulturtrigger останнім часом, працюючи над статею про журнал НЙГ "Нові поезії" (скоро буде), перечитав Рубчака - місцями він дуже цікавий, багатозначний. Вони всі цікаві, але для школярів було б досить 2-3 репрезентативні твори різних авторів з цього середовища
У програмі є «Роксоляна» Осипа Назарука, читати яку дітям у 6 чи якому там класі неможливо.
Як же я люблю працю Гундорової про кітч!
Таааааааак!!!!
Я в захваті від Літературного читання для 1-4 класів від видавництва Світич. Це свіжий і креативний погляд на вивчення літератури серед молодших школярів.
''Авгеєві стайні'' - це так точно.
Може новий мвністр допоможе модернізувати школу....
Дай Бог.
Текст чудовий, як інформацію хочеться слухати. Але.
Дуже хотілося, щоб блогер розмовляв, А не декламував. Мені згадуються радянські диктори, які розповідали в подібній манері. Дуже чітко, підкреслено інтонуючи. Якщо ви і в житті з друзями так розмовляєте, то я вже потерплю. Що ж поробиш.
Пані Олено, дякуємо за побажання ) Дивіться й інші, новіші відео, може вони вам більше припадуть до душі )
Не в захваті ні від авангарду, ні від 60-ників. Втім, це моя особиста позиція. Сама ж шкільна програма дійсно потребує цілковитого перегляду. Але сьогодні в Україні бракує умовно єдиного уявлення щодо цінностей, які обрана література має відображати. І тут навряд чи існує консенсус.
Тут варто залучати фахівців, робочі групи, ентузіастів - і доходити консенсусу. А не заховувати все в сумнівних академічних кабінетах подалі від громадського обговорення. Така наша позиція )
@@kulturtrigger Уявіть консенсус між Корчинським, Забужко та Адольфичем. Десь так само. Активістів багато, питання які саме активісти стануть суддями - у кожного свій погляд як далі рухатися українській культурі. Фахівці, а фахівці наразі там і сидять, де юре
@@СвятославПодлевський а було б круто, якби дітки читали "Війну у натовпі" (хе-хе) та "Польові дослідження з українського сексу" в одному семестрі. Але не в цьому житті)
@@mykolaserdiukov3158 Так, це було б досить непоганою ідеєю аби розширити уявлення учнів. Хоча думаю у більшості вони б викликали гостру антипатію))
у старших класах я б додала деякі книги Макса Кідрука. Стильно, сучасно і дуже реалістично (хоча частково твори фантастичні).
Підтримую, для підлітків - саме те )
Ну шо, дорога громадо, підписався. Хай щастить 🤟🏻
Тепер іще й як щаститиме! )
Це так, шкільна програма з літератури вбога не лише вибором творів, але й бідна на письмеників. Скільки пам"ятаю ще з другого класу з року в рік один і той самий набір письменників.
І головне ж - є за рахунок кого розширювати!
Бути взаємно красивими - це прям вираз-відкриття для мене. 🙂
Може щось та поміняють, міністра змінили.
Для шкільної освіти щодо сучасних авторів: я за попсу - Жадан, Забужко, Андрухович, Павлюк, Кідрук. Жодного не читала, але слухала, бачила, всі дуже цікаві 😊 О, і звичайно додати цілий пласт військової літератури - це була б просто 🎇 І це дуже дивне відчуття, коли ти купляєш книжку українського автора, якого ти не тільки по ТБ можеш побачити, а він з тобою по тим же вулицям ходить і дихає тим самим повітрям. І ти не мусиш вигадувати, а що автор хотів цим сказати - а маєш змогу напряму написати це питання йому кудись в соцмережі. Мене оте бісило завжди, коли треба було писати твір на тему - і ти сидиш і вигадуєш чому чергова Мотря втопилась в ополонці 🤷
Військова література мусить там бути, як мінімум - Артем Чех )
Насправді, зараз після школи прямо хочеться поглинути в українську літературу. Надолужити пропущене. Чи не могли б ви зробити добірку з загальними описами того, що варто почитати та послухати не з мейнстріму шкільної програми?
У нас є відео про ТОП-30 українських книг часів незалежності :) це для початку дуже рекомендуємо ))
@@kulturtrigger обов'язково перегляну, ще не дійшов. Поки переслуховую 30 альбомів. Дуже крутий канал!
Дайош авангард! У мої часи він в шкільній програмі авангард дуже опосередковано викладався. Якщо не сказати - ніяк
Ну Семенко є - от і носіться зі своїм Семенком. Чи не така десь логіка, вочевидь...
@@bohdanhorobchuk3161 коли я вчилася, Семенка не було навіть(
Вчителі в більшості - бездарі - і не здатні викладати щось сучасне.
Я б і Андруховича, і Жадана давав би діткам. А мені особисто Володимир Діброва сподобався і подобається :) А взагалі хай вчать Климента Зіновіїва, жартую, але мені він дуже подобається, як поет :)
А вони є... Андрухович,Жадан, Забужко, Матіос, Іздрик,Софія Андрухович і тд.
@@alina.k9592 я в "російський" школі навчався, там їх просто згадували. Давненько то було
Щодо 60ків та аванґардистів: і те, і те треба. Але є одне але. Ось я дуже хотів би, щоби дітки знали за Івана Ле, пана, ой, товариша забув ім'я Корнійчука, Петра Панча. За Михайла Стельмаха. Але щоб і Докію Гуменну знали. Та Євгена Маланюка та пана Ольжича. Це я до того, що загалом дітям варто розповісти за максимально можливе розмаїття нашої справді багатої літератури. Ось Соцреалізм який би не був, але він існував. Тому якийся короткий приклад його дітлахам треба дати, щоби вони навіки відцуралися від совку :) Я так власне читав Корнійчука... Але. Краще б дітям давали справді цікаву літературу. Пам'ятаю як на тлі захоплення...Маяковським, що почалося в 13 років, я відкрив для себе Семенка та Шкурупія...Це був приємний шок. І завдяки цьому в мені не вбито цікавість до нашої літератури, як би не намагалася школа її вбити. І щодо 60ків згоден. Їх забагато, хоча їх безумовно треба вивчати. Далебі, варто прагнути нових підходів до викладання нашої літератури. Словом, більш як згоден із автором. Ой, а шкільний підхід до Стуса...якби я не читав Стуса ще до того, як був урок, присвячений йому, я б мабуть і не прочитав цього генія і не підсадив на нього ще кількох колишніх радянських (!) людей. Це сумно, що такого генія зводять тільки до борця...Це безумовно важливо, але... Ну і брак Сучукрліту теж очевидний. Тож іще раз, цілком згодний з тезами пана оповідача.
якраз нещодавно побував на могилі Григоріва. просто аж тепер виявив, що він уродженець того ж села, у якому проживає моя дівчина).
загалом, Григорів, а також всі інші поети "квадриги" (як писав Моренець) Київської школи - крутєйші.
і ролик також класний).
Дякуємо! Їх варто популяризувати, тому - припускаю - це далеко не останній ролик, який їх стосується. І не перший, між іншим )
Дякую!
І вам навзаєм!
"Прискіпливо опитав кількох нещодавніх школярок"
JFK ЗА, авангард.
Круто! До речі ось у цьому відео - висновки щодо всього двіжа в середній школі та поради до реформування. цікава ваша думка ) ua-cam.com/video/xVjRiCD_Ku0/v-deo.html
Закликаю кожну і кожного написати коментар для просування відео. І не забудьте вподобайку. Дякую!
Хай квітне український ютуб 🌸
Щиро дякую за вашу підтримку! Дивіться й інші наші відео )
Не проблема в школі чи програмах, а в підході вчителів, рейтинг і щоб учні оцінювали старперів щоб або розвивалися або йшли на пенсію. А ще все дуже абстрактно. Я б поєднав предмети, скажім алгебру і фізику. А завдання мають бути прив'язані до сьогодення. Зпвдання: з якою швидкістю і траєкторією має летіти ударний дрон по окупантам в Керчі. І хай дітки стають майбутніми Корольовими.
Тобто б ви об'єднали математику з фізикою, бо геометрія, як і алгебра пов'язані з фізикою? Там є деякі теми, що без геометрії не розбереш.
До речі ось у цьому відео - висновки щодо всього двіжа в середній школі та поради до реформування. цікава ваша думка ) ua-cam.com/video/xVjRiCD_Ku0/v-deo.html
Не скажу що шкільна література така вже сташна. Звичайно є окремі твори, від яких хочеться журбитися. Але для мене проблема більша в обговорюванні й викладені творів. Відсутність власної думки про твори або її ускладненні. Сухий розклад стилів, бех практичного досвіду сторітерилінгу. Тому для мене проблема не в наповненні літератури, а в форматі подання й акцентах
Так, тому то в фінальному відео я говорю про неодмінну роботу з вчителями. Це варто контролювати ретельніше - а далі навпаки, за якийсь час давати більше свободи. Коротше, пілотні програми треба робити точно )
дякую! слушно!
Дякую за підтримку!
Але як нам позбутись совкових упорядників шкільної програми?
А у вас які ідеї з цього приводу? :) Можна петицію зробити про перегляд складу комісії. Ну але тут треба юристів залучати )
@@bohdanhorobchuk3161 я доволі далекий від цієї теми, на жаль, але ідею з петицією підтримую:)
А ще у нас совкові вчителі. Навіть ті, які навчались вже за незалежності.
Дякую
Ми - за авангардистів. Але ху кеаз? Все одно ті люди зі шкільної програми - неясно хто взагалі і чому там немає ні Ярини Цимбал, ні Віри Агеєвої, ні тої ж Тамари Гундорової, про яку згадується
Треба пушити це все діло....
Щогла- як пишете англійською, то не у транскрипції, шановний, бо заледве зрозуміла, ЩО маєте га увазі...😥😥😥Take care...
Ті хто читають не будуть слухати тих самих.У них тяжіння буде до смислової,інтелектуальної музики.з повагою бро!;)
В школі дивувало що письменники взагалі бувають живі 😂. Судячи з програми література геть не розвивається, тем нових нема, або село або завод і то все стражденними людьми написано (вони репресовані/закатовані/самогубство/виїхали і тужили - підкреслити правильне). Зміна програми, її упорядкування, поява нових авторів та зменшення повторів, збільшення теорії літератури і нормалізація структури, необхідні. Ми вчили Шевченка, Франка, Україну, пізніше ще Костенко щороку, багато віршів здавали декілька разів, це явно занадто, можна витратити час на вивчення інших напрямів та авторів і показати різноманіття, а не одне й теж.
Дякую за підтримку!
Це так !
Дяки
А вам - навзаєм за коментар! )
Проблема в освіти не лише в літературі.
Безумовно, однак потрібно з чогось же починати таку розмову :)
А мені, особисто, Ірена Карпа подобається, підліткам мабуть було б цікаво почитати.
Так, ми теж любимо Ірену! )
Всі школи повинні стати приватними або муніципальними!!! Ніяких державних шкіл, вишів і академій, ліквідувати міносвіти! Національний ДепартаментОсвіти повинен визначити критерії і слідкувати за їх дотриманням усіма освітніми закладами. Держкошти на освіту повинні ходити за школярем здобуваючим освіту в тому чи іншому приватному навчальному закладі.
Ох, це непросте питання, особливо в часи війни....
Я би додала Жадана з його "Інтернат" (не знаю, чи вивчають його як поета в школі).
В рекомендованій літературі мав би бути десь. Але Інтернат - навряд чи...
@@kulturtrigger а ще запропонувала б йти в ногу з часом, наразі вийшов чудовий проєкт "30 найкращіх оповідань за 30 років незалежності", можна брати їх і проговорювати на уроках.
Дуже складно слухати, я ледь витримав і втомився, а це тіки половина відео. Скоріш через тон, він різкий, це прикольно, але багато інформації не послухаєш.
Можна слухати з перервами :) інформація насправді також не з легких для усвідомлення - ні для висловлювання...
@@kulturtrigger Дуже галопом. Матеріалу багато. Дуже багато посилань, які зрозумілі посвяченим. Я три рази слухав, щоб все правильно зрозуміти). Розраховано на тих хто в темі. Хотілось би трошки більшої інклюзивності (як в Гуманітарці чи ім.Т.Г.), одразу народ потягнеться. А поки занадто елітарненько. Ну, але всеодно добре, просто ділюсь думками).
👍
Ура )
Не знаєш, що сказати - кажи "аа всі слухають моргенштерна". Так, ніби хтось порівнює шкільну програму української літератури з сучасним репом, це ж смішно - з музикою порівнюють музику (чому моргенштерн і тут в декого виграє - та скільки цих людей серед нас - зовсім інакша дискусія). Стражденний підхід це звісно маячня і справді є проблеми з різноманітністю в програмі, але до стану речей з музикою це доклалися хіба історично, через віру в те, що все російське краще і наше спільне, що призвело і до радянської естради, і до програшу нашої якісної музики в телевізорах дев'яностих-нульових. Але не думаю, що школярі от зараз реально мислять як ви описали, нудна стражденна література ніяк не пов'язана з музичними вподобаннями. Розумію, це все ярлики, але ж ми вже занурились трохи
Ви здивуєтеся, але в Канаді вивчають слем-поезію, а окремі вчителі взагалі пропоную реп розбирати. Так що другий упереджений коментар від вас детектед ;)
@@kulturtrigger я не здивуюся, якраз думав іншим коментарем сказати, що мені чомусь здається, що в майбутньому якщо будуть на укрліт про Жадана говорити, в принципі можна було б і про Вакарчука)) але я і ніде не казав, що пісня це не література
@@volodyadykun6490 ви це написали самі у вашому першому коментарі , а тепер самі ж заперечуєте свої слова. Слизькість вам не пасує.
Здавалося б, така актуальна тема - а сценарій відео немов вирізано зі стороннього ессе про шістдесятників. Іронічно, що в цьому і полягає одне з пояснень застарілості програм української освіти.
Задайте собі питання: скількома сім'ями в середньостатистичному класі/групі проявляється ініціатива (ідея, вимога) з модернізації навчальних програм?
Перш ніж почнете відповідати про "йой, ми ж всі такі свідомі, он волонтерам усі дружньо скидаємось" - пропоную уявити принцип роботи викладача в сучасності:
Сучасний викладач в державній освіті - це метафорично як працівник столової: працює за підготованим рецептом, висипаючи по порції великим неіржавійковим друшлаком кожному з черги. Частина учнів "їсти" не ходять, дехто приходять, беруть порцію і не їдять - але тобі згори крапають, що ти мусиш їх нагодувати, або хоча б записати, що вони "ситі". Працюєш в столовій на півтори ставки, які фактично менші ніж півставки відвідувача буфету 😮
Достатньо дістанеш чимось керівництво - тебе приставлять займатись роботою прибиральника. Не покоришся - вкажуть видати найбрудніше обладнання і найбрудніше приміщення. Зміниш рецепт - то стануть втирати що це все неправильно, бо "недосвідчений", і втюхають старий рецепт. Зміниш все одно рецепт і комусь не сподобається - то зобов'язуватимуть записати, що їли всі. І головне - постійно нагадуватимуть, що "у стін є вуха", та "не ти відвідувача годуєш - а він тебе" (це в контексті прогульників). Натомість ти маєш повну свободу притягувати відвідувачів до побудови кулінарного обладнання і організації розважальної програми в буфеті, зі своєї благодійної ініціативи.
Зрозуміли метафору? Гарно? Подобається?
Українська освіта - має спільне з політикою: щось змінювати зазвичай не має підтримки, але має більші ризики, ніж нічого не змінюючи. Тому так і виходить: доки морально застаріла навчальна програма влаштовуватиме більшість - вона залишатиметься в обігу.
Люди зараз не особливо зацікавлені в актуалізації наповнення навчально-методичного комплексу, натомість вся увага на форму подачі, а саме цифровізація всього сущого. Цифровізація може як стати носієм якіснішого навчального матеріалу, так і зацементувати застарілі, часом деградовані, підходи до освіти.
Я за Ореста Лютого і Валерія Маркуса, а ще Жадана
Кльово! )
Шевченка в шкільній програмі набагато більше, ніж Ліни Костенко. Саме такою кількістю Шевченка укладачі програми перетворили курс укр літу на катування. На тлі цього шістдесятники - це ковток свіжого повітря. Та й без цього «тла» вірші Костенко чи Симоненка дуже класні
Романе, на жаль тут складно не погодитися в тому плані, що "історія української літератури" справді призводить до того, що і Ліна Костенко - за щастя. Однак це якщо обмежитися виключно складом програми, якщо принаймні читнути Андруховича або Жадана - стає значно цікавіше розглядати цю систему, і місце ЛК або ВС в ній вже не виглядатиме аж таким непохитним...
@@kulturtrigger так, було б класно, якби шкільна українська література стала сучаснішою, більше відповідала сучасним поглядам. А далі - вже справа особистого смаку :) До слова, недавно читав «Школярку з передмістя», що входить до програми, (хоч сам давно вже не школяр :)), то мені сподобалось. Хоч потроху зміни якісь є. А взагалі було цікаво, якби було якесь суспільне обговорення програми, на мій погляд.
Ми з колегами опитували учнів про цікаві/нудні твори, щоправда із програми ЗНО. Тут результати,якщо цікаво. Шістдесятники, до речі, у цілому всім байдужі. ua-cam.com/video/tyAT_uNhfIs/v-deo.html
Ухти! Дякуємо, колеги, за ваші зусилля )
Пам'ятаю свій подив під час навчання на факультеті української філології. Мої думки були приблизно такими: "Блін, чому нам в школі всього цього не розказували?!". Бо шкільні уроки укрліт викликали лише нудьгу, твори що ми вивчали були або занадто "дорослі", або просто не цікаві. З біографіями письменників така ж справа. Народився-жив-помер, ніякого історичного контексту, тільки обезличені дати та імена.
На жаль, це багато в чому залежить і від вчителів. Але варто робити усе, щоб цей фактор мінімізувався...
@@kulturtrigger та й не тільки від вчителів, на жаль. Тоді в цілому панувала думка про те, що Україна - це як велике село, нічого видатного чи цінного в міжнародних масштабах. Добре, що зараз ми почали усвідомлювати нашу цінність та позбавлятися комплексу меншовартості. Дякую, що прикладаєте стільки зусиль для того, щоб українці нарешті віднайшли себе у культурному просторі і перестали встидатися того, що вони українці.
А ви любите Україну?
Чи правда про її історію це нудно?
@@ЛюбовьСамойленко-ъ7д зросійщена навчальна програма, основу якої становить програма зразку СРСР - це нудно.
Коментар про кумедне, важливе і саму суть:
Пам'ятаю, мене в школі часто підіймали звітувати домашню роботу з вивчення біографії письменників, діячів тощо, на різних предметах. То я "прикалувався", завжди запинався трохи і казав: [дата] - помер. Так, почуття гумору не було змалечку 😐. Нас просто примушували, щоб дати на пам'ять "відскакували від зубів", тож я так на це дивно реагував.
Але, що кумедно, це прижилося і так відповідали однокласники 😂
Здається, це припинилось на якійсь "контрольній домашній роботі", в якій треба було записати основні дати з подіями з життів усіх письменників за пройдений семестр - то учні не зголошуючись буквально як ви сказали: [народився-помер] 😂 і так по кілька листів з датами смертей від кожного учня 😂
Так от, пізніше у нас викладала нова викладачка історії - то вона тоді нам просто підірвала мозок: сказала "занотовуйте те, що ВИ вважаєте за важливі події, нотуйте складнозапам'ятовувані деталі, але дати я у вас на іспитах перевіряти НЕ БУДУ, вам дня, місяця і року конкретної битви знати на пам'ять НЕ ТРЕБА, достатньо розуміти черговість за десятиріччями". У нас тоді ще, пам'ятаю, був реально кілька місяців когнітивний дисонанс, що нам не треба заучувати дати, але треба ДУМАТИ, чому ті події привели до інших подій і т.д. Викладачка ще навіть відучувала.
Таких би викладачів побільше, що переймаються побудовою логічних зв'язків у розумі учня більше, ніж заповненням пам'яті відомостями. Про це якраз казав і Ніл Деграсс Тайсон.
Дмитра Корчинського, Олександра Подерв'янського звичайно.
Я все ніяк не зберуся записати відео про те, що Лесь Подерв'янський - один із найкращих наших письменників і культуних діячів усіх часів. І це не жарт, повірте
@@bohdanhorobchuk3161 І інтерв'ю теж чекаємо ))
@@bohdanhorobchuk3161 Це було б дуже круто, запишіть
@@bohdanhorobchuk3161 4 ро 20 пу. Скільки в цій фразі сенсу...і я теж узагалі не жартую.
Не бачив я стражденної нації у шкільній програмі(я з 90х) бунтарство і боротьба за волю!якщо дитині чи підлітку буде цікаво читати +вчитель заохотить до читання,молода людинка 100%буде шукати тих авторів,тих поетів які відповідають її часу.база класиків має бути!
Так ось що цікаво - не тих бунтарів обирають! Ну який із Павличка чи Малишка бунтар? :) І водночас - чи не бунтарі Чубай, який починав із поетики, близької до шістдесятників за формою, однак наскільки виріс як поет, наскільки настраждався... Про це годинами можна говорити - тема невичерпна
Я теж з 90х то ж я якраз помічала лише стражденну культуру, і в мене ніколи не вкладалося в голові, як з держави гетьманів та козаків ми скотилися до такого сьогодення, а тепер прекрасно розумію чиїми стараннями це відбулося.
Назвіть мені хоч одну книжку будь-якого відомого автора (наші, іноземці, від античної до наших днів) яка не є моралізаторською? А що включитати в програми? Перш за все - Леся Подерев'янського: мат на маті - читатимуть і перекажуть з задоволенням (не всі, знаю особисто дітей які просто на рівні відрази не сприймають обсценну лексику). Хоч і там мораль... Ну і ще, - додайте свій список ркомендованої вами літератури для вивчення у школах.
Ха! От я і попався :) насправді залюбки додам, я скажу більше - якщо просто покопатися в рекомендованій, але не обов'язковій до вивчення літературі - можна знайти справді дуже кльові тексти. Але на вскидку: Андрухович (де там моралізаторство?), Прохасько (та сама історія - ніхто нікому нічого не радить і не нав"язує, історії як історії, але за ними - глибина), Олег Лишега (визнаний за кордоном автор, висока література, яка одна не є заскладною), з дитячої та підліткової зараз повно всього - від Г. Ткачук до О. Купріян... Ну тобто... Я знаю, про що кажу, коли кажу, що є чим розбавити програму з сучасного :)
1. Цікаво, що вивчаючи різні мистецько-літературні напрямки ХХ ст., дійшовши до 30-х років про соцреалізм взагалі не згадують - просто вивчають твори і все.
2.Знову впираємося в те, що ЛІТЕРАТУРА - мистецтво, а воно має все ж таки суб'єктивний підхід. Тобто мені цікаво (бо я вже пожила, маю життєвий досвід і можу побачити набагато більше), а ДИТИНІ воно не цікаво (від слова "зовсім")
3. ЯК(????) вмістити той обсяг найкращих творів + хоч коротеньку біографію навіть в 11 (а обіцяють12) років навчання?
4.Провчилася + проробила, а так (чесно кажучи) і не уявляю, твори яких саме письменників треба вивчати в школі + кого саме з письменників (всіх часів) таки вважати національним надбанням (Шевченко поза конкурсом, хоча...), бо - див. пункт № 1
Можливо, сам підхід - оскільки неможливий - є невірним? Ми готуємо ролик про те, як навчають за кордоном - і там знайшли вихід із ситуації. Не буду спойлерити, але у нас його намагалися відтворити в 5-7 класах, та і в подальшому, додаючи тематичності урокам. Але відверто скажу - треба не напівміри, просто придумавши якісь назви для об'єднання творів тих самих поетів, але в іншому класі та нібито під іншим соусом. Потрібен радикальний перегляд - наприклад, повністю поєднати укрмову та укрліт, поставивши їх на перевірені та ефективні рейки вивчання - максимум прикладів, максимум інструментів - аудіювання чи перекази - це добре, але треба іще есеї, треба вчити писати статті, зрештою. давати базові навички копірайтингу, ділового мовлення. Отам можна й Ліною Василівною розгулятися, в неї повно риторичних фігур інтересних. А от літературу розглядати пожанрово, пояснювати, у чому суть канону та традиції, а в чому - масліту. Коротше, є про що дискутувати )
@@kulturtrigger Повністю погоджуюся.
Авангард
юххуу! )
Дайте, будь ласка, посилання на список української літератури яку ви вважаєте варто прочитати.
Хотілося б мати в голові і інші твори , а ніж Маруся, Чорна Рада, Повія, Жовтий князь чи на противагу Собор чи Мина Мазайло. Тобто 2 табори : страждання або он як в совку було збс!
дякую.
До речі ось у цьому відео - висновки щодо всього двіжа в середній школі та поради до реформування. цікава ваша думка ) ua-cam.com/video/xVjRiCD_Ku0/v-deo.html - там і щось зі списку є, однак раджу пройтися навіть коментами під відео - там уже є добрячий заділ на аналіз для компетентних людей )
Не знаю чи є в програмі Сергій Жадан, його творчість була б зрозумілою 10-11 класам.
Також так вважаємо )
Автор даремно виступає проти шестидесятників. Це люди, які в важких умовах ссср відроджували українську літературу. А в школі, як завжди, хто хоче і може, то вчиться, а решта тільки присутні. Просто в старших класах треба обов'язково вводити спеціалізацію, а до цього- давати про все загальні поняття
Я не проти їхньої слави, нехай, я проти того, що за її блиском несправедливо не видно інших обдарованих, і обдарованіших, поетів. Просто - конвенційніших, іншими словами - чия творчість є простішою і зрозумілішою більшій кількості людей )
Думаю до шкільної програми треба додати "Орду" Романа Іванчука. Пророчий твір....
Дуже слушно щодо шкільної програми. Нудна і застаріла. Я б рекомендувала не Дмитра, а Соломію Павличко. Звісно, що це для старших класів. А серед поетів додала б Ігоря Римарука. А для молодших і середніх класів рекомендувала б (настирливо) казки і вірші Івана Андрусяка.
Дякуємо вам! Так, ви назвали прекрасних авторів!
Чому соцреалізм? Соціалізм, комунізм жодного відношення до реалізму. Совок це номенклатурна держава (квазі олігархічна), де обманули людей народною власністю. Капіталізм теж не існуючий лад, бо економіки капіталу не існує апріорі
В сюжеті доволі широко процитовано професора Моренця, зокрема і щодо соцреалізму.
Щось ви намудрили у відео і нічого не ясно. Але, в школі, я ненавиділа літературу. Давно уже працюю, я була дуже рада, що в інституті, таких предметів не було. А тепер поділюся з вами своїми трагічними спогадами про навчання...
Все що запам'яталося з літертури, це те, що я її ненавиділа. Ми зубрила біографію кожного автора. І це зубріння можна прирівняти до тортур. А потім здавали на пам'ять якись віршик. Якимось чином мені вдалося закривати предмети практично не читаючи шкільних творів. Достатньо було нагуглити в інтернеті їх короткий огляд. І все.
Зарубіжна література була трохи цікавішою за українську. Там не було вічних страждань і шароварщини. Там не треба було заставляти себе любити якись твір, тільки тому, що це українська спадщина. В зарубіжній літературі ми читали твори, де було інше бачення світу. Хоча звідти я пам'ятаю тільки декілька: Шерлока Голмса, Гаррі Поттера, нуднуваті античні твори, де нас переконували, що це щось "велике" бо було написане давно.
І вернемося до шкільної програми. Невже зубріння старих творів повинно привити любов до батьківщини? Та це більше нагадує поминки України. Ніби кажуть: "Ось, дивіться, це наші велики українські письменники. Вони заклали фундамент нашої культури. А зараз такого вже нема і ніхто вже так не пише. Все недоукраїнське порівняно з ними". Якого дідька? Де сучасні фантасти? Де мальопис - як інша форма мистецтва? Чому ми вчили тільки "правильне" з чієсь точки зору? А як же мої особисті вподобання в жанрах? Виходить що ними можна просто підтертися? У шкільній програмі повинно бути всього потроху, від визнаних історією творів до сучасних ісекаїв, які сидять уже всім в печінках. Шкільна програма повинна давати можливість попробувати все, познайомитися з різними жанрами, і привити дитині, що різні вподобання в літературі це нормально, а не виховувати якихось роботів.
Хтозна, може й намудрили ) Однак якщо сюжет провокує на такі розлогі коментарі - значить це було не даремно )
А все-таки: що такого страшного у моралізаторстві ( слово саме по собі страшне, можна сказати у "моральному вихованні", наприклад)? До певного класу, звичайно. Вас ось теж навчали по тій недосконалій програмі, але ви переосмислили досвід, продовжили читати і споживати мистецтво після школи, переоцінили цінності, будучи вже дорослими. Хіба краще, що діти будуть читати літературу "без цензури" малими? Не у 15-16, а малими, які зі слова "пісюн" сміються? Я дуже за, щоб реформувати шкільну програму, але не давати морального орієнтиру дітям - гадаю, неправильно.
І до речі, я зовсім не про релігійне виховання, цінності не обов'язково мають бути християнські.
Моралізаторство може бути й поза школою, ну або в тому віці, коли це іще сприйматиметься не як конкуренція художнім творам високої якості. Бо зазвичай там, де мораль випирає, твір не дотягує до інших творів тої ж епохи. Ну вже так склалося.
Якщо ми з вами однаково розуміємо саме поняття, моралізаторство, то я вас підтримую, що нічого страшного в ньому нема. В той же час я вважаю, що моралізаторство в літературі має вкрай низьку результативність впливу на дітей.
В молодшому шкільному віці дітям не властива саморефлексія, тому засвоювати моральні установи з книжок вони будуть слабко. В середньому шкільному віці діти, накопичивши певний багаж знать про навколишній світ, починають частіше тестувати межі дозволеного. Через це вплив моральних установ з літератури буде все одно низький, бо хочеться зробити і те і це, бо "я вже дорослий". У старшому шкільному віці з'являється первинне понятійне розуміння багатьох аспектів життя і ось тут мораль у літературі може бути більш-менш ефективною, але не первинною.
На мою думку міцніше і ефективніше, ніж постійний приклад власних батьків мораль не формує ніщо. Коли ти читаєш в книзі одне, а бачиш в житті зовсім інше, ти на інтуїтивному рівні відчуваєш себе трохи ошуканим, невдахою. Від цього з'являється недовіра до прочитаного. Зовсім інша річ, коли батьки тобі розказують що добре, а що погано, чому так і самі чинять як розповідають. Література в цьому випадку є допоміжним інструментом, який наочніше ілюструє приклади ситуацій. Але не задає первинний імпульс.
@@Handyman_and_DIY Ваші слова мають сенс) я не так добре знаю дитячу психологію, щоб сперечатися. Можу сказати, щодо себе: мене якраз книги виховали (у плані моралі). Батьки не подавали вкрай поганого прикладу, але і абстрактні питання моралі ми не обговорювали, я від них мало що дізналася про те, що гідне, а що негідне.
Автор ролика ніби дає проблиски надії на притомну шкільну програму по укр.літературі. Але в той же час заводить в тупик, скажімо соціалістом Винниченком. Федько халамилник і так є в шкільній програмі з 1992 року як я не помиляюсь. Цікаві амбітні письменники втекли з ссср це улас самчук і іван багряний. Діяспорний поет юрій тарнавський входить в шкільну програму з 1997 р. Фантаст Олесь Бердник, всеволод нестайко? Розстріляне відродження входить. Хто ж додався? Хіба забужко. Якщо цікаві то це жадан, іздрик і ірена карпа, але ж в них матюки - їх не пустять в програму. Андрухович і всі ці АУП? Покальчук наприклад половину свого життя служив системі. Я читав його навіть в журналі Вокруг Света за 1988. Бу-ба-бу це вже класика буремних 90-их. Андрій Любка і Любко Дереш. Це ж теж вже класики. Юрій Винничук Діви Ночі. Прохасько. Мар'яна Савка, Кіяновська. Треба, щоб в когось було бажання пропісочити весь цей пласт пост совіцької літератури і пост майданівської. Чи є щось цінне з цього часу? Треба дивитись кого видають наші шикарні видавництва: Наш формат, Абабагаламага, Видавництво Старого Лева, Основи, терра інкогніта. Книгарня Є
Дякую за Вашу позицію. Якщо не складно - хотілося би побачити Тарнавського в програмі - це за який саме клас? Андієвську бачив, Тарнавського чомусь не зауважив. А щодо Винниченка - яким би соціалістом він не був, однак вважався задовго до своєї політичної кар'єри і пристойним, і популярним письменником. А щодо решти - так, варто чимало з цього розглянути та в результаті додати )
@@kulturtrigger щодо Тарнавського, то я здається, тобто на 95% впевнений, що я його вчив у у старших класах, тільки не пам'ятаю в якому класі. Чи в 9 чи чи в 10 чи в 11. Закінчив школу в 1997. Ще не пригадую на рахунок Василя Барки. Жовтий князь. А що ви так напружились за Винниченка? Хіба я щось вигадую?)) Федько це класний твір. А у суч школу треба Олеся Ульяненка. Завжди кумарило чому в програмі немає Андрія Чайковського, якого я повністю перечитав, щось більше захопливого про козаків. А то один смурняк...
skool sucks