В 1601році. Встановлено жолд, на полковника 200 зл., обозний 30 зл. писар 10 зл. поручник 30 зл., осавул 25 зл., хорунжий, сурмач, добош, служкі, по 8зл., атамани -9зл. прості козаки по7зл. На порох та олово видавалось урядом 500 зл. та обіцялось сукно для всіх козаків або грішми 12.640 зл. В рік 1619.сейм, з ініціативи Льва Сопіги, асіґнував козакам 20 тис. зол., і ці гроші „для заохоти” в участі в новій віні, були їм вислані. У 1618 році, Конашевич-Сагайдачний дістав від уряду 4.000 зл.для закупки самопалів. У 1625 році на Куруківській угоді «Кінець кінцем комісари рішили ся зробити такі уступки: дати амнистию всім за минуле, підвищити реєстр до 6000 і додати платні на військо 10 тис. (разом 60 тис. зол.), а осібно старшині, старшому 600 зл., двом осавулам по 150, обозному, писарю і судді військовому по 100, 6 полковникам по 100, осавулам полковничим по 50 зол., сотникам по 50 зол.1637 році, під час нової комісії, на зразок куруковської угоди, козаки все ж таки дістали грошей. «реєстр до 6000 і додати платні на військо 10 тис. (разом 60 тис. зол.), а осібно старшинї Старшинї плата така,старшому 600 зол., двом осавулам по 150, обозному, писарю і судді військовому по 100, 6 полковникам по 100, осавулам полковничим по 50 зол., 60 сотникам 50 зол.16 45 рік, козаки разом з драгунами не діставші жолду від польского уряду, пішли разом грабувати.У 1648 році козаки подають петицію на конвокаційний сейм.- „Про платню теж заслужену, котрої вже за пять літ не бачимо, унижено просимо, аби нам при комісії сповна виплачено” . Тобто останній раз, перед повстанням під приводом Б.Хмельницького, козаки отримали платню 1643 року.
@@ayeofsauron4795 з книг: Корзона, Горского, Грушевского, в стислому та дещо іншому вигляді це ж з посиланнями в мене в книзі "Піхота Українських Гетьманів"
Ремесло чоботаря в 19-му столітті: в селах Київщини за пару чобіт віддавали 16 пудів (256 кг.) жита. Записано в селі Великі Дмитровичі Обухівського району Київської обл. 1985 рік.
Цікаво, як на їх фоні заробляли всілякі німецькі рейтари, московські стрільці, татари, власне польські жовніри, мореплавці західної Європи. В Італії безліч найманих сотень було дуже добре озброєних, з обладунками - якщо не зраджують знання. Можна було б зрозуміти відносну економічну карту Європи.
Дякую за добрий контент. Та вважаю що Ви звертаєте увагу не на ті витрати, що складали основну частину видатку рядового. А саме їжу. Впевнений, що так як і солдати в інших арміях, навіть козацький мушкетер міг (комічно) вступити в бій із палицею замість зброї, без жупана чи чобіт і тд. Але відсутність їжі би прямо загрожувала його можливості брати участь в операціях.
Kozak Media чи не могли вони отримувати більш коштовні обладунки (та й точно амуніцію) за кошти офіцера / із арсеналів? Я працюю з матеріламами про європейські армії, -одяг постачався централізовано і вичитався із платні; а озброєння надавалось офіцерами чи з арсеналів.
@@alexturchyn4089 у нас немає жодного джерела про видачу зброї з арсеналів державних. Перший раз ми про це почули від Сергія Шаменкова, в коментарях до нашого відео (за що йому дякуємо). Він пише про видачу 4000 злотих на придбання самопалів в 1618 році Сагайдачному. Все. Ціни самопала ми в цей час не знаємо, але якщо він навіть коштував 10 злотих - це 400 самопалів. Можливо вони були дешевше, але все рівно це один випадок щодо видачі зброї. Можливо були також поодинокі випадки видачі пороху чи олова на кулі під час військових кампаній. Але це не систематично. І головне що в цих випадках мова йде скоріше за все не про реєстровців, а про козацькі загони, що йшли на війну на заклик короля чи уряду. Приватні загони, що належали магнатам (Вишневецьким, Корецьким і далі), в тому числі козацькі, могли екіпіруватися та одягатися за рахунок сюзерена, власника. Так і було насправді. Але ми говоримо про реєстровців, і тут поки що бачимо іншу картину. Майже повне самозабезпечення. І до речі підтвердженням цієї системи забезпечення (за свій рахунок), в часи Хмельниччини стали універсали Хмельницького до війська, в яких він вказує конкретну кількість куль - пять кіп (300 штук) та 2 фунти пороху, які повинні мати козаки в поході.
У 1578 році, козацьки посланці (делегація)отримали від короля Стефана Баторія по 15 флорінів, та по 8 локтей сукна на два армяка,( для старшин) а також посланці домовились що на одного пішого козака буде отримано 15 флорінів та 4 литовських аршина сукна на рік, всього на 500 чоловік, на кінного планували більше. Піхоти мало би бути 500 чоловік, ,озброєних самопалами та списами, та пять сотен кавалерії. В 1587 року козацький «старшій»Я.Оришевський прибувші на сейм, та сівши по турецьки, просив задовільнити потреби козаків, та уплатити борг по жолду.В рахунках сеймових, записана виплата 15.698 зл.жолду квартального, та на 12.640 зл сукнами на 1600рік на 2000 чол.
Ну, кінь коштує десь 30 000, тобто 4-5 місяців, а тоді 5 років на нього відкладати. Але справедливості заради рівнятись на тоді некоректно. 7000 навіть + премія то не зарплатня.
різниця, що військовий не платить за зброю, набої, польову форму, їжу і квартирування (за винятком контракту і служби в тилу, але більшість частин розташовані в малонаселених пунктах (окрім Львова, Києва, Дніпра, Одеси, Миколаєва і т.д.) і коли вже сильно хочеться, то орендна плата явно не Київська. Плюс у частин, як правило, свої гуртожитки). Авжеж, всілякі налокітники-наколінники, літні берці, кросівки за вподоби, всілякий тактикульний обвіс на зброю, додатково поїсти-запити, цигарки - за бажанням - напевно, чи не найбільша стаття витрат; мильно-рильне за потреби - це копійки. В ООС - там вже з надбавками, люди не рідко скидаються на вживану машину для потреб підрозділу. В польових умовах витрачатись регулярно не доводиться (якщо сім'ї вдома не має, щоб гроші відправити) та і нема де і на що.
На нашому сайті є відповідь на Ваше питання: 17c.org.ua/groshi Але, якщо коротко: "30 грошів складали 1 рахівний злотий, 60 - копу грошей. Це були віртуальні грошові одиниці, які не карбувалися, але використовувалися звичайно при крупних розрахунках."
Так, а якщо подивитися на жолд кавалеристів Речі Посполитої - гусарів, рейтарів, то стає зовсім сумно. Але жолд - це не єдине джерело доходів в козаків)
Чому? Прості чоботи (і тому дешеві) були дуже розповсюдженими. Бачимо це з документів. А жупан мав далеко не кожен, бо він потребував більше роботи для пошиття, а відповідно і коштував дорожче. Основна маса людей носила свитки, або сермяги - простий і недорогий верхній одяг.
Служба в реєстрі відкривала і інші додаткові можливості. Звільнення від податків, своє судочинство, ще деякі пільги. Не дарма ж козаки увесь час боролися за збільшення реєстру.
@@evgenevgen4919 так, це невеличкий приємний бонус до стутусу реєстровця 😀. В нас є відео на каналі - Як насправді заробляли козаки. От там вже більше про гроші.
декілька зауважень. особиста гвардія старшини - сердюцькі полки. жолд не основний заробок реєстровця. основний заробок реєстровця відсутність оподаткування на його господарку. саме тому повстання хмельницького фактично основною вимогою ставило збільшення реєтру, рештою вимог жертвували легше. основна причина скасування і постійного врізання реєстру було не бідність речі посполитої, і пізніше московщини, а боєздатність реєстровців. вони неохоче приймали участь в тривалих кампаніях, оскільки то не давало зиску. і запросто могли втекти з війни, бо жнива настали порівнювати оплату реєстровця і сердюка некоректно. реєстровці мали більші статки. а сердюки жили виключно з жолду
1)наведіть ,будь ласка, згадки про сердюцькі полки до 1648 року. 2) Ніхто не казав, що жолд був основним заробітком реєстровців. Ця тема буде розкрита в наступних відео.
@@АртемЧеркас-к7о відсилку до наступного ролика не почув. Впевнений що особисті полки старшини мали назву відмінну від "гвардія", тож вжив що знав. Радий що немає зауважень щодо мотивації реєстровців на війні)
@@АртемЧеркас-к7опо перше. Дякую замвідео. Воно хоч і має згадані нами з вами упущення, але тим не менше цікаве і корисне. По друге. Мінуси таки є))) це і відсутність відсилки і купа не вияснених питань. Зокрема статус "драгунів" (за незрозумілої назви назву так усіх "сердюків"). Це особиста чи державна армія? З кого формована? Іноземці чи місцеві? Їх функція окрім придушення можливого повстання реєстровців. І якщо повстання підніме полковник, то хто придушуватиме його "драгунів"? Не сприйміть як хейт, справді - дякую за відео. Але ж питання залишились)
@@АртемЧеркас-к7о гаразд. чекаю відео про військову структуру 17 століття речі посполитої. хто для чого, за скільки і навіщо)))) слабкі/сильні сторони, плітки і сенсаці))) тема неформальної (вплані не поверхневої) історії дуже цікава. успіхів вам в цій справі)
В 1601році. Встановлено жолд,
на полковника 200 зл., обозний 30 зл. писар 10 зл. поручник 30 зл.,
осавул 25 зл., хорунжий, сурмач, добош, служкі, по 8зл., атамани -9зл.
прості козаки по7зл. На порох та олово видавалось урядом 500 зл. та
обіцялось сукно для всіх козаків або грішми 12.640 зл. В рік 1619.сейм, з ініціативи
Льва Сопіги, асіґнував козакам 20 тис. зол., і ці гроші „для заохоти” в
участі в новій віні, були їм вислані. У 1618 році, Конашевич-Сагайдачний
дістав від уряду 4.000 зл.для закупки самопалів. У 1625 році на Куруківській угоді «Кінець кінцем комісари рішили ся зробити такі уступки: дати амнистию всім за минуле, підвищити реєстр до 6000 і додати платні на військо 10 тис. (разом 60 тис. зол.), а осібно старшині, старшому 600 зл., двом осавулам по 150, обозному, писарю і судді військовому по 100, 6 полковникам по 100, осавулам полковничим по 50 зол., сотникам по 50 зол.1637 році, під час нової комісії, на зразок куруковської угоди, козаки все ж таки дістали грошей. «реєстр до 6000 і додати платні на військо 10 тис. (разом 60 тис. зол.), а осібно старшинї Старшинї плата така,старшому 600 зол., двом осавулам по 150, обозному, писарю і судді військовому по 100, 6 полковникам по 100, осавулам полковничим по 50 зол., 60 сотникам 50 зол.16 45 рік, козаки разом з драгунами не діставші жолду від польского уряду, пішли разом грабувати.У 1648 році козаки подають петицію на конвокаційний сейм.- „Про платню теж заслужену, котрої вже за пять літ не бачимо, унижено просимо, аби нам при комісії сповна виплачено” . Тобто останній раз, перед повстанням під приводом Б.Хмельницького, козаки отримали платню 1643 року.
Дякую за такий змістовний коментар, можна дізнатися джерело з якого було взято подану інформацію?
@@ayeofsauron4795 з книг: Корзона, Горского, Грушевского, в стислому та дещо іншому вигляді це ж з посиланнями в мене в книзі "Піхота Українських Гетьманів"
Неймовірно пізнавально. Вподобайка ❤️
На вас підписатися було неймовірно слушно. Дякую
Дуже цікава інформація, дякую за Вашу роботу!
Одін злотий 3, 29 грам золота 980 проби,десь 33 грама золота на рік.
Дякую за цікаву інформацію, дуже цікаво
Інформативний екскур в історію!
Велика подяка за гарну лекцію
Як бачу, з платнею що раніше, що зараз... Але ж йдуть люди у військо.
Так, платня була м'яко кажучи не дуже)
Але козаки були не бідними людьми.
Ось якраз відео на цю тему: ua-cam.com/video/f4l3kxoXp_8/v-deo.html
@@KozakMedia вже бачив (одним з 1ших)). Чудовий контент!!!
Як і в поліцію зараз
Дякую, дійсно цікаво де ж вони брали гроші на інше
Дочекайтеся нашого наступного відео, там буде відповідь на Ваше питання 😉
@@KozakMedia Обов'язково ! Завжди чекаю ваше відео! Дякую!
40 сребрчников было обеспечено😂😂
Ремесло чоботаря в 19-му столітті: в селах Київщини за пару чобіт віддавали 16 пудів (256 кг.) жита. Записано в селі Великі Дмитровичі Обухівського району Київської обл. 1985 рік.
Цікаво, як на їх фоні заробляли всілякі німецькі рейтари, московські стрільці, татари, власне польські жовніри, мореплавці західної Європи. В Італії безліч найманих сотень було дуже добре озброєних, з обладунками - якщо не зраджують знання. Можна було б зрозуміти відносну економічну карту Європи.
Так, цікаво було б дослідити.
Дякуємо за ідею!
Дуже цікава інформація!
Десь схоже вже бачив, але тут розгорнутіше. Добре.
слухав на одному диханні. а тепер питання: звідки брали інші 130 злотих на рік для сплрядження на війнушки 🤗
ага, а ще ж треба було чимось за комунальні послуги платити)
@@АртемЧеркас-к7о може субсидії були 🤣😅
збирали данину. напевне.
От якраз наступне відео дасть відповідь на це питання
gladimdim Аваков давав гроші))
чотко
interesting info, thank you!
Ок
Дякую за добрий контент. Та вважаю що Ви звертаєте увагу не на ті витрати, що складали основну частину видатку рядового. А саме їжу. Впевнений, що так як і солдати в інших арміях, навіть козацький мушкетер міг (комічно) вступити в бій із палицею замість зброї, без жупана чи чобіт і тд. Але відсутність їжі би прямо загрожувала його можливості брати участь в операціях.
Звичайно, озвучене нами - це лише частина витрат, хоча й значна.
Kozak Media чи не могли вони отримувати більш коштовні обладунки (та й точно амуніцію) за кошти офіцера / із арсеналів? Я працюю з матеріламами про європейські армії, -одяг постачався централізовано і вичитався із платні; а озброєння надавалось офіцерами чи з арсеналів.
@@alexturchyn4089 у нас немає жодного джерела про видачу зброї з арсеналів державних. Перший раз ми про це почули від Сергія Шаменкова, в коментарях до нашого відео (за що йому дякуємо).
Він пише про видачу 4000 злотих на придбання самопалів в 1618 році Сагайдачному. Все. Ціни самопала ми в цей час не знаємо, але якщо він навіть коштував 10 злотих - це 400 самопалів. Можливо вони були дешевше, але все рівно це один випадок щодо видачі зброї. Можливо були також поодинокі випадки видачі пороху чи олова на кулі під час військових кампаній. Але це не систематично.
І головне що в цих випадках мова йде
скоріше за все не про реєстровців, а про козацькі загони, що йшли на війну на заклик короля чи уряду. Приватні загони, що належали магнатам (Вишневецьким, Корецьким і далі), в тому числі козацькі, могли екіпіруватися та одягатися за рахунок сюзерена, власника. Так і було насправді. Але ми говоримо про реєстровців, і тут поки що бачимо іншу картину. Майже повне самозабезпечення. І до речі підтвердженням цієї системи забезпечення (за свій рахунок), в часи Хмельниччини стали універсали Хмельницького до війська, в яких він вказує конкретну кількість куль - пять кіп (300 штук) та 2 фунти пороху, які повинні мати козаки в поході.
У 1578 році, козацьки посланці (делегація)отримали від короля Стефана Баторія по 15 флорінів, та по 8 локтей сукна на два армяка,( для старшин) а також посланці домовились що на одного пішого козака буде отримано 15 флорінів та 4 литовських аршина сукна на рік, всього на 500 чоловік, на кінного планували більше. Піхоти мало би бути 500 чоловік, ,озброєних самопалами та списами, та пять сотен кавалерії. В 1587 року козацький «старшій»Я.Оришевський прибувші на сейм, та сівши по турецьки, просив задовільнити потреби козаків, та уплатити борг по жолду.В рахунках сеймових, записана виплата 15.698 зл.жолду квартального, та на 12.640 зл сукнами на 1600рік на 2000 чол.
Zaraz zaraz, ale te wymienione ceny towarów jak buty to z Korony, Litwy czy Rusi? Bo jest różnica!
Звичайно, мова іде про Русь
Зробіть відео поро отамана Полоза
в принципі, як і зараз. 7000 грн в місяць, як у нашого солдата, хіба що на їжу на одного може вистачить
Ну, кінь коштує десь 30 000, тобто 4-5 місяців, а тоді 5 років на нього відкладати. Але справедливості заради рівнятись на тоді некоректно. 7000 навіть + премія то не зарплатня.
@@JAKdeGamma справа в тому, що жолд і близько не був основним джерелом прибутку реєстровців. А які "ліві" прибутки є в нашого контрактника?
різниця, що військовий не платить за зброю, набої, польову форму, їжу і квартирування (за винятком контракту і служби в тилу, але більшість частин розташовані в малонаселених пунктах (окрім Львова, Києва, Дніпра, Одеси, Миколаєва і т.д.) і коли вже сильно хочеться, то орендна плата явно не Київська. Плюс у частин, як правило, свої гуртожитки). Авжеж, всілякі налокітники-наколінники, літні берці, кросівки за вподоби, всілякий тактикульний обвіс на зброю, додатково поїсти-запити, цигарки - за бажанням - напевно, чи не найбільша стаття витрат; мильно-рильне за потреби - це копійки. В ООС - там вже з надбавками, люди не рідко скидаються на вживану машину для потреб підрозділу. В польових умовах витрачатись регулярно не доводиться (якщо сім'ї вдома не має, щоб гроші відправити) та і нема де і на що.
Яку вартість мав сам "злотий", скільки золота за ним стояло? В яких реальних монетах він виражався?
На нашому сайті є відповідь на Ваше питання: 17c.org.ua/groshi
Але, якщо коротко: "30 грошів складали 1 рахівний злотий, 60 - копу грошей. Це були віртуальні грошові одиниці, які не карбувалися, але використовувалися звичайно при крупних розрахунках."
75 тис грівен на наш час,10 злотих,жизнь за дарма отдавалі.
+
Тобто комусь платили 120 злотих, а козаку платили 10 злотиих?
Так, а якщо подивитися на жолд кавалеристів Речі Посполитої - гусарів, рейтарів, то стає зовсім сумно. Але жолд - це не єдине джерело доходів в козаків)
ЗЛОТИХ ЦЕ "ЗОЛОТИХ ДУКАТІВ"?????????????????????????????
В Речі Посполитій була досить заплутана грошова система.
Тут трохи детальніше про це: 17c.org.ua/groshi
@@KozakMedia Дякую!!!
++
Чоботи 1 злотий, а жупан від 5 до 50? Дивний порядок цін.
Чому? Прості чоботи (і тому дешеві) були дуже розповсюдженими. Бачимо це з документів.
А жупан мав далеко не кожен, бо він потребував більше роботи для пошиття, а відповідно і коштував дорожче.
Основна маса людей носила свитки, або сермяги - простий і недорогий верхній одяг.
А дизлайк поставив якийсь нетяг,якого ні в реєстр,ні у Військо Низове не пустили.На Дін чи Волгу пішов певно))
І який дурень шов до реєсру службу тягнути за вартість шапки???
Служба в реєстрі відкривала і інші додаткові можливості.
Звільнення від податків, своє судочинство, ще деякі пільги.
Не дарма ж козаки увесь час боролися за збільшення реєстру.
@@KozakMedia тобто гроші тут скоріш формальність?
@@evgenevgen4919 так, це невеличкий приємний бонус до стутусу реєстровця 😀. В нас є відео на каналі - Як насправді заробляли козаки. От там вже більше про гроші.
декілька зауважень. особиста гвардія старшини - сердюцькі полки.
жолд не основний заробок реєстровця. основний заробок реєстровця відсутність оподаткування на його господарку. саме тому повстання хмельницького фактично основною вимогою ставило збільшення реєтру, рештою вимог жертвували легше.
основна причина скасування і постійного врізання реєстру було не бідність речі посполитої, і пізніше московщини, а боєздатність реєстровців. вони неохоче приймали участь в тривалих кампаніях, оскільки то не давало зиску. і запросто могли втекти з війни, бо жнива настали
порівнювати оплату реєстровця і сердюка некоректно. реєстровці мали більші статки. а сердюки жили виключно з жолду
1)наведіть ,будь ласка, згадки про сердюцькі полки до 1648 року.
2) Ніхто не казав, що жолд був основним заробітком реєстровців. Ця тема буде розкрита в наступних відео.
@@АртемЧеркас-к7о відсилку до наступного ролика не почув. Впевнений що особисті полки старшини мали назву відмінну від "гвардія", тож вжив що знав. Радий що немає зауважень щодо мотивації реєстровців на війні)
@@АртемЧеркас-к7опо перше. Дякую замвідео. Воно хоч і має згадані нами з вами упущення, але тим не менше цікаве і корисне.
По друге. Мінуси таки є))) це і відсутність відсилки і купа не вияснених питань. Зокрема статус "драгунів" (за незрозумілої назви назву так усіх "сердюків"). Це особиста чи державна армія? З кого формована? Іноземці чи місцеві? Їх функція окрім придушення можливого повстання реєстровців. І якщо повстання підніме полковник, то хто придушуватиме його "драгунів"?
Не сприйміть як хейт, справді - дякую за відео. Але ж питання залишились)
@@Okshurdna я в жодному разі не сприймаю це, як хейт. Навпаки дякую Вам за запитання і за те, що проявляєте цікавість до наших відео.
@@АртемЧеркас-к7о гаразд. чекаю відео про військову структуру 17 століття речі посполитої. хто для чого, за скільки і навіщо)))) слабкі/сильні сторони, плітки і сенсаці)))
тема неформальної (вплані не поверхневої) історії дуже цікава. успіхів вам в цій справі)