Ведучому великий респект.Нарешті на ютубі я знайшов дуже цікавий контент.Сам люблю Воскресенку за її весняні каштани,за травневий бузок,за зелень та озеро.ДЯКУЮ.
Живу на Воскресенці з 1986 р. Вийшла заміж. Так і залишилася і змінювать місце проживання не збираюся. Пам"ятаю і Аврору, і Ялинку, і "жовтенький", і Десну. Старожили, а я вже добрий старожил, так і зараз говорять "Піти на "Десну". А в басейн ми родиною ходили плавать. Дашкевича 22-поряд. Мої свекор і свекруха були першими жителями будинку 22. Переїхали з центру, з Десятинної, з комуналки. Тоді це було шикарне житло) Свекор розповідав, що на той час б.22 - був однією з крайніх забудов Києва. Вранці у під"їзді часто сиділи зайці, а в районі "Десни" були озера, куди вони з сином( моїм майбутнім чоловіком) ходили рибалити карасів. Там де зараз Епіцентр -були приватні садиби і гарні фруктлві сади, де діти тирили яблука, а господарі їз ганяли.)) Я ще трошки їх застала. Буд.22 тоді називали "єврейським", бо він був заселений містянами з центральних районіві якось так сталося, що було багато єврейськиз родин. Коли я вийшла заміж, то з 15 квартир під"їзду 7 було -єврейських. Пам"ятаю, як в лихі 90-і по Кижву мігрували слухи, що можливі "євркйські погроми" і наш будинок міг стати одним з центрів погромів на Воскресенці. Я тоді домовилася з сусідкою-єврейкою, що якщо це почнеться, то ми будемо ховать її і дітей. Слава Богу, що цього не сталося) Чоловік свого часу закінчив 184 школу. Обидва сини -теж. Дякую за чудове відео. Дуже цікаво
Майже навпроти "Ялинки" стояв приватний будинок моїх дідуся і бабусі, куди ми з батьком часто їздили у гості з Печерська(Госпітальної,2) на трамваях з пересадками.Виходили на зупинці Стальського і йшли трошечки вперед.Це були шістдесяті роки минулого століття.
На Воскресенці жила унікальна людина Валерій Курінський: перекладач, який знав близько 100 мов, поет, скрипаль, автор методу автодидактики (самонавчання і легке оволодіння знаннями та навичками). Власно кажучи, саме завдяки цій його методиці він і знав так багато. Його лекції є в ютубі, обов'язково послухайте. Мешкав він в дев'ятиповерхівці на вулиці Стальського, напроти повороту 22 трамваю до кінцевої.
@@dianapanchuk1459 так, це правда. Я сам у нього там неодноразово бував. Я приєднався до літературної студії Валерія Курінського десь в 2003, чи 2004, не пам'ятаю точно. Деякий час ми збирались у нього вдома, влітку збиралися в парку, що поряд, потім декілька разів в бібліотеці, що неподалік. Але з приміщенням були постійні проблеми, а квартира пана Валерія була дуже мала, щоб вмістити таку кількість бажаючих. Як зараз пам'ятаю, це була маленька однокімнатна квартира, в якій не було видно жодної стіни, бо всюди акуратно стояли книги різними мовами на стелажах від підлоги і до самої стелі. Отже сталось те, що мало статися рано чи пізно - студія перестала існувати.
Якось після його лекції на факультеті де я вчився, я записався до нього на мовний курс. На першу зустріч я їхав з дому через усе місто, щоб зустрітися з групою, але виявилось, що заняття будуть проходити у нього вдома, і яке ж було моє здивування, коли ми нарешті доїхали і зупинилися одразу за моїм домом і Курінський виявився тим самим диваком, сусідом мого знайомого, на якого він скаржився, що він часто будить його о 5-ій ранку своїми карколомними алеаторичними імпровізаціями)))
Воскресенка - моє дитинство. Жили у "вчительському будинку", ходили кожного тижня до кінотеатра "Аврора", ходили до "Золотих рук" у перукарню . Пам'ятаю і повінь 1970 р., фотографували її
Вітаю!Прийшла пізно з роботи,і передивляюсь про рідну Воскресенку втому як рукою знято❤🎉🎉.Дякую тобі Кирило за твій труд.БЛАГОСЛОВИ ТЕБЕ І ТВОЮ РОДИНУ ЩАСТЯМ,МІЦНИМ ЗДОРОВ'ЯМ І БЛАГОПОЛУЧЧЯМ.ВСІМ НАМ МИРУ І ПЕРЕМОГИ.СЛАВА УКРАЇНІ.❤🎉🎉❤
Пане Степанець, Ви неймовірний, Ваші знання історії Нашого міста вражають!!!Наснаги Вам в пошуках унікальних фактів про улюблений Київ і величезна подяка за працю!!!
Дякую ,за відео.Відразу згадала усе…Як каталися з кладбищінського пагорба,які там находили монети,обручки,кістки….Як ходили в садрчок,який зараз закинутий,стару 120 школу,яка була з‘єднена з 180 школою-це їдальнею.Біля кінотеатру Аврора,дійсно були якоря з різних боків,які з‘єднувалися ланцюгом.А ще біля кінотеатра росли найкращі троянди та стояв маленький кіоск з найсмачнішим морозивом.А де зараз Авторинок,колись був селянський базарчик.Згадую,як заправляли сифони,як воювала наша Куба….Ще пам‘ятаю річку,в лісочку,біля дитячої лікарні,вона дійсно була чистою та глибокою,ми там частенько гуляли та відпочивали.Бачила,як зносили дома часні біля Радунки,бо дуже багато друзів жили ,колись в них.Пам‘ятаю сільський магазинчик біля школи,яка потім стала Дворцем Піонерів,в який я ходила на різні гуртки,зараз він Будинок Мистецтва.А коли ми йшли до Радунки ,щоб покупатися,ми могли там попити води смачної з колонки.А ще ми купалися не тільки в Радунці,а ще за ним -Огірочок та Дзеркалка,каталися на човниках та катамаранах.Ще пам‘ятаю басейн-єдиний був в Україні,який підготовував водолазів,біля вашего улюбленого Епіцентра,нажаль його Герега і зруйнувала.Пам‘ятаю,який бульвар був із тополі,потім і його зруйнували.З села ходила жіночка рано-рано,та волала МОЛОКО!!!!Возила його бідоном.Пончики з повидлом з Варенічної-смакота!Дуже багато ще у мене спогадів,але болить вже палець,усе неможливо написати…..Найкращого Вам!
Дуже дякую за Вашу дослідницьку роботу, так пізнавально і тепло про Київ розповідаєте. Живемо на Воскресенці з 94 року, багато чого застали ще. Дякую за таку цікаву екскурсію!
Так-так, любимо Київ, його історію і неменше відео-історії Степанця. Нецікавих небуває!!! Щиро дякую за цікавенні факти, майстерність оповідача, патріотичну позицію, що запалює нас, глядачів. Успіхів вам та розвитку каналу! З повагою!!!
Так вийшло що переїхавши до Києва, грошей вистачило на квартиру тільки на Воскресенці, але жодного разу не довелося про це пошкодувати. Вже дивишся як про рідне. Красно дякую!
Дякую Кирило. Нарешті рідна Воскресенка. Ваші репортажі все цікавіше стають. Так у Аврори були якори з двух боків фасаду. Також з фасаду була огорожа низенька з ципків якорних. Скільки фільмів там дивився ще в дитинстві, а потім дорослим. Так час іде і все змінюється. Радунка з'єднувалась з заливом Дніпра в районі сучасного Скай мола. В дитинстві на лодці випливали в Дніпро. Так рідна Воскресенко! 🇺🇦
Щиро дякую за чудове відео про Воскресенку, подробиці зібрані надзвичайно достовірні. Проведена дуже велика робота щодо збору інформації. Навіть старожили згадали багато забутої інформації, а деяку почули у перше. Деякі фрази, якими користувалися багато років, зрозуміли їх значення. Приємно було слухати та дивитись, підібрано гарні фото та відео.❤
Кириле, вітаю і дякую за чудову роботу. Проживав на бул.перова 42б з 1964 по 1987. Пам'ятаю залишки старого цвинтаря про який згадано у твоїй розповіді. Було багато розритих могил, ми малими дітьми там лазили і щось викопували. Що стосується впливу бувшого цвинтаря, то навряд він на щось впливає. Просто живуть в цих хрущовках здебільшого люди, які народились в 50-60 роках, дітей мало, садок просто не потрібен. Аналогічно бувший 18 інтернат. На піку народжуваності в 70-80 роках було в тому районі цілих чотири школи: 120, 180, 158 і 98 і дитсадків ще більше. Приватна забудова ще довго була на місці райдужного масиву. Що характерно воду качали ручними колонками, криниць там не зустрічав. Навіть після побудови райдужного одна колонка на вул.сєрова ще довго працювала. Є на воскресенці цікава вул. Вільде. Одна частина між закинутим інтернатом і 180 школою, а інша частина десь в районі куликового. Таке враження, що ця вулиця була до будівництва масиву і проходила між микитенко і кибальчича. А ще була бруківка по якій 6 автобус їздив від метро Дарниця до села вигурівщина. І повінь в 1970, і смерч в 1985. І корови паслись на тому лузі, де зараз озера вздовж троєщини. Молодець Кирило, чудова робота.
Я закінчувала школу 120,а потім переходила в 180,бо та була 8-річна. А гора з кладовища була в мене в дворі,в зимку з всіх поряд будинків сходилися діти,в суботу та неділю дуже багато,та каталися на санчатах! Це ніколи не забути!!!
Дякуємо,Кириле! У нас дача за містком з 92р.А ле я майже нічого не знала з історії Воскресінки.Взимку ( листопад-квітень) живено у ка-рі біля Файна таун на Нивках.Тому відкриваю для себе свої райончики дякуючи Вам.Дякуємо!!!
На дачному боці Райдужного,там,де дитячий майданчик,ще в 60х,був вербовий ліс,де ми збирали гриби "горкуші".Весь простір від воскресенських дач до сел Вігуровщина і Троєщина,був великою луговиною з верболозом,там пасли сільських корів,і нам на дачі,селяни носили молоко. Люди слобідки,і тоді були якісь матюкливі і босякуваті. Навесні,озеро виходило з берегів,приходилось перепливати його на місцевих човнах.Іноді,і дачі стояли у воді. Потім ми ловили карасів з долоню в маленьких затоплених повінню низинах луговини. Тепер там проходить траса від Південного мосту до Троєщини.
Обалденно) П'ять років тому переїхав в Київ на Осокорки з Хмельницького і відразу на велосипеді намагався побільше об'їздити побачити і зібрати інформації про столицю ,тепер все що візуально зібрав систематизувалось новою і цікавою інформацією. Дякую
Супер, дякуємо за цікаву розповідь про нашу рідну Воскресенку! Мій будинок знаходиться біля тої гірки, де заховані рештки з кладовища. Там завжди була гірка, якось так з мого дитинства і залишилося... Автору пам'ятаю...гарна мозаїка була. В школі 180 вчився мій батько, потім мої діти, я так получилось, навчалася в 224 школі. Пам'ятаю що все працювало і будинок запрошений біля 180 школи, і садочок, зараз там розсадник наркоманів і алкашів....Чому не займаються цими злачними місцями на знаю, може містика, а може хтось поділити не може.. Був бассейн, розвалили вже. Варенична, біля мого дому) Також пам'ятаю, дуже смачні там молочні коктейлі робили. Ринок був гарний на Десні... все змінилося. Озеро Райдужне, ех, там мій дідусь ловив рибу, вставав до роботи раненько і на озеро. У нього були свої місця улюблені, пам'ятаю це, а як вони з бабусею співали гарно, прям на кухні під радіо😢. А в Гідропарку були танці, кому за 40) Там і досі мабуть танцюють, давно там не була.. Дідусь працював мастером в метрополітені. А бабуся бухгалтером. Про відомих людей, які проживали на Воскресенці, дізналася від вас)) Дякуємо за спогади і гарну розповідь, з великим задоволенням подивилася відео і згадала дитинство🤗 Так і вирішила написати коментарі)
З 1980 року жила на Воскресенці, як батьки отримали квартиру у новобудові на Перова. Пам,ятаю історії про пагорби-кладовища, в які ми не знали, чи вірити дітьми, ходила в той самий басейн олімп.резерву. Варенична, кінотеатр Аврора - все таке рідне і сповнене спогадами. Часи, коли ще існували села Вигурівщина із Троєщіною. Дякую за ваше відео і розповідь!
Ми теж переїхали на Ватутіна в 1980. Пам'ятаю до цих пір розповіді батька, як з кладовища горб зробили. Взимку діти з нього каталися на санках. Я коли ходила в Дім піонерів завжди це пам'ятала. Зараз працюю на Чорних Запопожців. Хоч живу на Оболоні. Воскресенка зі мною завжди. )
Просто неймовірно,що збереглись такі люди, які знають історію!!!! Адже не знаючи минулого не збудуєш майбутнього.Низький вам поклін.Продовжуйте.....❤❤❤
Дякую тобі ,Степанець!Стільки вражень,приємних спогадів!!На деяких моментах аж розплакалась.Моя люба Воскресінночка.Народилася і живу тут. Ще раз дякую!!Успіхів і натхнення!!Миру!!!❤❤❤
Дякую за чудове кіно про наше дитинство. Ми переїхали на Воскресенкуьу 1963 поці з Печерська, як і всі мешканці нашого будинку, Перова 17. тепер це Перова 15. Чудова розповідь і дуже влучні коментарі місцевих жителів. Хочу уточнити, що навпроти старої 120 школи, де тепер центр дитячої творчості, знаходились дитячі ясла, саме ясла, а не садочок, будинки там ьули одноповерхові з товстими стінами, можливо це були будівлі старої церкви, бо й старе знесене кладовище було зовсім поруч, воно підходидо до берега озера зі сторони вулиці Сєрова
Доброго дня. Дуже крутий випуск ,я занурилася у своє дитинство. Квартиру на Перова отримали бабуся з дідусем, вони працювали на ДШК .В неділю ми з друзями ходили в кінотеатр Аврора на дитячий сеанс. Навчалася в 180 школі з 1 по 3 клас , потім в 265 новій школі. В басейні займалася плаванням . Парк Перемоги ковзанка де ми зимою каталися. Дуже приємно і дякую Вам.
Воскресенка- моє безтурботне дитинство . Жила до 7ми років на вулиці Троєщанській25. Зараз на «нашому» місці шкільний стадіон. Троєщанська вулиця простягалась паралельно Старосільській. Памʼятаю й Кінотеатр «Аврора» , і мій перший похід в старшій групі садочка(N438)на кіно « про коня Буяна» фільм « Сміливі люди» . А ще нас водили на пляж на озеро. Досі памʼятаю наших сусідів по вулиці, хоч пройшло вже 45 років як ми переїхали, а згодом наші хатинки позносили і всіх по розселяли на Троєщину, Райдужний, Оболонь.Сина возила подивитись на місця мого дитинства. Встигли в останній рік «Аврори» навіть фото зробила. Десь в 🇺🇦в сімейному архіві. Якорі біля Аврори були, є фото. На Петра Запорожця жили наші друзі. Там ще був будинок побуту і матуся ходила в перукарню робити зачіску на свята. А наша сусідка баба Ніна торгувала квітами на перехресті бульвару Перова і Запорожця. Я дружила з її онукою Ірою.
Дякую за подорож в дитинство.З 1977року живу на Воскресенці все десь так і було як розповів автор.Якорі були біля кінотеатру Аврора,ще пам'ятаю,як десь у 80-90 роки озеро Радунка дуже висохло,майже зникло,але врятували.
Дуже дякую, Кириле! З Воскреснки почалося моє життя, перші мої 4 роки я жила там, на вул. Курнатовського Старожилом себе не назву, бо пам'ятаю небагато, але все ж дещо є) Пам'ятаю, як каталась на санчатах з тієї гірки Пам'ятаю Аврору. Там була дуже цікава для мене виставки м'якої іграшки. Це була чи не найголовнішою цікавинкою в розвагою мого дитинства! Мозаїку на кінотеатрі теж пам'ятаю. Тоді я дізналась,що Аврора то не крейсер, а богиня!) Пам'ятаю свій садочок, в нього я ще майже рік їздила (мене возили) з Оболоні, куди переїхала наша родина Пам'ятаю Радунку, там жила моя хрещена Пам'ятаю луг, де тепер Троєщина і мій улюблений, на щастя, тепер Північний міст Для мене він найкрасивіший, бо по ньому я їздила , коли була зовсім маленькою Пам'ятаю парк в дерева, які тоді були великими І, навіть, пригадую місцеву страшилку про конокрадів, мені її розповідала бабуся Виявляється , що дуже багато всього! Дякую Вам за екскурсію в моє дитинство!
Дуже люблю Ваші відео, а сьогоднішне особливо захопило. Я лише 10 років живу у Київі, весь цей час саме у цьому районі. Спочатку на тоді ще Курнатовмького(навіть басейн ще стояв), потім на Райдужному(поряд с закинутими садочком та школою),тому все таке знайоме, та вже рідне. Нагадує про вимушено покинуту домівку. Також дуже цікаво дізнаватися історію місцевостей в яких жівемо. Дякую Вам за вашу цікаву та змістовну розповідь!
Совершенно случайно наткнулась на Ваш канал и была приятно удивлена! Спасибо Вам, Кирилл! Я не киевлянка, но этот город очень дорог мне и, кстати, бульвар Перова. Побывала в своей юности, растрогалась до слез! Еще раз спасибо за такой титанический труд
З Днем Києва!) Дякую дуже за цей випуск передачі про Воскресенку!) Виріс тут на Петра Запорожця 15Б (гостінка від Хімволокно), ходив до 8 класу, 88 рік, в школу 158)
Дякую👏, за історію рідного району мого чоловіка. Доречі, теж можна сказати, не останньої постаті в українському спорті, нехай і специфічному 😉. Дуже хочу, щоб по поверненню з тої клятої вій.йни, він подивився ваше відео, щось пригадав, щось доповнив в своїй пам'яті 💙💛
Щиро дякую Автору за якісний і довгоочікуваний контент !!! Нарешті отримав огляд місцевості в який народився і виріс) Сподіваюсь, що "правобережні" переглянувши це відео матумуть трохи більше поваги до людей, що мешкають, або мешкали на Воскресенці ! Наша історія самобутня і ми нічим не зобов'язані "правому берегу", бо це Київ має бути вдячний, що отримав наші землі у підпорядкування від Переяслівського князівства, тим самим розширивши свої межі та можливості...
Кінотеатр "Аврора" дуже шкода, чудовий зал був, атмосфера чудова, культурний осередок. Натомість напівпустий торгівельний Квадрат. Басейну шкода- куточок здоров'я. Вважаю їх знищення злочином.
Дякую, за цікаву розповідь. Моя рідна. Жила на вулиці Райдужній до 1976 року, поки не знесли наш будинок... Рідне озеро... Тяжко було , коли зносили будинок...залишилась рана в душі... Ніколи не забуду....
Жив в домі з магазином Ялинка, поряд полікліника. Батько працював в басейні. Навпроти мого вікна був магазин який називали "Жовтенький", зараз там Сільпо. Все немовлячество мене тягали по парку позаду Аврори. Плачу....
🙏🏻🙏🏻🙏🏻🤟🏻🤟🏻ДРУЗІ ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВАШУ СУПЕРСЬКУ ПРАЦЮ!!!!!!!!!ЗА ВІДЕО!!!!! 🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌞🇺🇦🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻✋🏻👍🏻👍🏻👍🏻🚴🏿🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♂️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🤟🏻🤟🏻🤟🏻👏🏻👏🏻👏🏻час пра пра діда🙏🏻Друзі збираемо донатики на нові відео 👍🏻👍🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻кожне ваше гарне відео………………..ДУША БОЛИТЬ
Супер Суса декілька разів бачила біля Квадрату)) Сім'я Гареги під час будівництва Епіцентру розщедрилась на маленький дитячий майданчик по вул. Стальського, сміх та й годі. З врахуванням того, що загарбали автостоянку. З книги Похорон Богів є згадка, що на місці вул. Стальського колись було кладовище. Тішуся з того, що хащі біля Радунки розчистили і зробили місце для відпочинку. Зе з дитинства пам'ятаю Універмаг Десна. Завжди хотілось пройти через "вертушку" на вході, напівпусті прилавки і хамовиті продавчині в кокошниках. Приємний аромат меблів з магазину Ялинка до цих пір спливає в пам'яті. На місці Сільпо був Універмаг жовтого кольору, який довгий час так і називали Підем, купимо хліба в Жовтий. З одного боку вхід в магазин, з іншого була наливайка - кафетерій, батьки іноді купували там лимонне тістечко та пеньочок. Далі, вгору, по Стальського в закинутому приміщенні біля апкети розташовувалася молочна кухня. Потім був продуктовий магазин. Ну і окрема подяка депутатам напередодні виборів за облагороджений сквер біля садочку і 4ї школи. Можливо, через 30 років, дійде черга до іншої частини. Мій дідусь, коли приїжджав до нас в гості, завжди по якорю біля басейну орієнтувався на якій зупинці потрібно виходити. Дяка Вам, пане Степанець, за цікаву екскурсію рідним масивом 😊
Дуже-дуже дякую вам, пане Степанець! Ви знайомите мене з Правобережним Києвом! Ці всі назви, звісно, були на слуху . Але в мене не було нагоди мати друзів там. Мабуть, інколи проїжджала трамваєм частину ціх районів, але не занурювалася у метушні думок. Але наразі, на висоті часу, в далечині,-- дивлюся з великою любов'ю на ці Київські райони, вулиці, селища , багатоетажки та пам'ятні місця для сердець людей, які мешкали там! Дякуючи вам, моє серце отримало переоцінку цінностей улюбленного Київа! Щиро вдячна вам за велику , бесцінну історичну працю!❤🙏💙💛
І на воскресенському проспекті був приліт біля школи моєї дитини. І ми вже 8 місяців ходимо до іншої школи, бо навіть в класі вчитель знайшов уламок збитої ракети. А підземний перехід тоді зовсім затопило. Дах будинку напроти вже новим шифером накрили, а школу ні - головне міст новий відкрити до дня Києва. І в нашій дитячій поліклініці на лісовому був приліт. Поліклініка до сих пір не працює. Ні школи, ні поліклініки. Дитям. В Києві. Пропонуєте вісі прильоти показати? Питання риторичне. Просто не треба показувати зараз и
Ведучому великий респект.Нарешті на ютубі я знайшов дуже цікавий контент.Сам люблю Воскресенку за її весняні каштани,за травневий бузок,за зелень та озеро.ДЯКУЮ.
Додам ще коментар, ти не зупиняйся , це наскільки корисна інформація для людей.
Це поверхневі знання. Все відео чекав на розповідь про сарай тьоті Цилі.😄
Дякую за цікавий контент
Привіт я тебе дивлюсь не так давно а ле я зі школи люблю історію.
І тут Воскресенка 😄я в паркових ти красава жму руку я додивлюсь до кінця 👍
Я не Киянин, але дуже дякую за цікаву розповідь. Часто бував і буваю в Києві.!!!!!!!!
Живу на Воскресенці з 1986 р. Вийшла заміж. Так і залишилася і змінювать місце проживання не збираюся. Пам"ятаю і Аврору, і Ялинку, і "жовтенький", і Десну.
Старожили, а я вже добрий старожил, так і зараз говорять "Піти на "Десну". А в басейн ми родиною ходили плавать. Дашкевича 22-поряд.
Мої свекор і свекруха були першими жителями будинку 22. Переїхали з центру, з Десятинної, з комуналки. Тоді це було шикарне житло)
Свекор розповідав, що на той час б.22 - був однією з крайніх забудов Києва. Вранці у під"їзді часто сиділи зайці, а в районі "Десни" були озера, куди вони з сином( моїм майбутнім чоловіком) ходили рибалити карасів. Там де зараз Епіцентр -були приватні садиби і гарні фруктлві сади, де діти тирили яблука, а господарі їз ганяли.))
Я ще трошки їх застала.
Буд.22 тоді називали "єврейським", бо він був заселений містянами з центральних районіві якось так сталося, що було багато єврейськиз родин. Коли я вийшла заміж, то з 15 квартир під"їзду 7 було -єврейських. Пам"ятаю, як в лихі 90-і по Кижву мігрували слухи, що можливі "євркйські погроми" і наш будинок міг стати одним з центрів погромів на Воскресенці. Я тоді домовилася з сусідкою-єврейкою, що якщо це почнеться, то ми будемо ховать її і дітей. Слава Богу, що цього не сталося)
Чоловік свого часу закінчив 184 школу. Обидва сини -теж.
Дякую за чудове відео. Дуже цікаво
Цікаве доповнення до екскурсіі
Я тоже закончила 184 школу,но только в 1994 году.Жила на Воскресенье с 1965 года.Теперь там живёт мой сын.Школа была очень сильная.
Майже навпроти "Ялинки" стояв приватний будинок моїх дідуся і бабусі, куди ми з батьком часто їздили у гості з Печерська(Госпітальної,2) на трамваях з пересадками.Виходили на зупинці Стальського і йшли трошечки вперед.Це були шістдесяті роки минулого століття.
На Воскресенці жила унікальна людина Валерій Курінський: перекладач, який знав близько 100 мов, поет, скрипаль, автор методу автодидактики (самонавчання і легке оволодіння знаннями та навичками). Власно кажучи, саме завдяки цій його методиці він і знав так багато. Його лекції є в ютубі, обов'язково послухайте. Мешкав він в дев'ятиповерхівці на вулиці Стальського, напроти повороту 22 трамваю до кінцевої.
Ого! Якщо це правда,то це просто вау!
П.с. а на тому будинку, навіть таблички немає...
@@dianapanchuk1459 так, це правда. Я сам у нього там неодноразово бував. Я приєднався до літературної студії Валерія Курінського десь в 2003, чи 2004, не пам'ятаю точно. Деякий час ми збирались у нього вдома, влітку збиралися в парку, що поряд, потім декілька разів в бібліотеці, що неподалік. Але з приміщенням були постійні проблеми, а квартира пана Валерія була дуже мала, щоб вмістити таку кількість бажаючих. Як зараз пам'ятаю, це була маленька однокімнатна квартира, в якій не було видно жодної стіни, бо всюди акуратно стояли книги різними мовами на стелажах від підлоги і до самої стелі. Отже сталось те, що мало статися рано чи пізно - студія перестала існувати.
@@dianapanchuk1459 зараз подивився на мапі - Стальського 24б. Якщо немає таблички, гадаю, що є сенс проявити ініціативу.
Якось після його лекції на факультеті де я вчився, я записався до нього на мовний курс.
На першу зустріч я їхав з дому через усе місто, щоб зустрітися з групою, але виявилось, що заняття будуть проходити у нього вдома, і яке ж було моє здивування, коли ми нарешті доїхали і зупинилися одразу за моїм домом і Курінський виявився тим самим диваком, сусідом мого знайомого, на якого він скаржився, що він часто будить його о 5-ій ранку своїми карколомними алеаторичними імпровізаціями)))
як же пан Кирило любить рідний Київ! Спасибі за те, що ділитеся цією любов'ю і знаннями
З Днем народження тебе , незламний ,рідний Київ ! Миру тобі ,твоїм мешканцям і усім українцям ! Дякую за екскурсії по рідному місту !
❤️❤️
Киев-мать городов Русских,вы за 30лет так ничего и не построили..
@@ОксанаМариненкова-й2ф Вы за 30 лет все уничтожили . А главное уничтожили мозг народа ! Потому завали едло !
@@ОксанаМариненкова-й2ф приїдь та побудуй
@@ОксанаМариненкова-й2фВы там у себе на КАЦАПІЇ понабудували аж до фіга...
Воскресенка - моє дитинство. Жили у "вчительському будинку", ходили кожного тижня до кінотеатра "Аврора", ходили до "Золотих рук" у перукарню . Пам'ятаю і повінь 1970 р., фотографували її
Клас ❤❤дякую за спогади!
Вітаю!Прийшла пізно з роботи,і передивляюсь про рідну Воскресенку втому як рукою знято❤🎉🎉.Дякую тобі Кирило за твій труд.БЛАГОСЛОВИ ТЕБЕ І ТВОЮ РОДИНУ ЩАСТЯМ,МІЦНИМ ЗДОРОВ'ЯМ І БЛАГОПОЛУЧЧЯМ.ВСІМ НАМ МИРУ І ПЕРЕМОГИ.СЛАВА УКРАЇНІ.❤🎉🎉❤
Дякую, шановний!!!!!
Пане Степанець, Ви неймовірний, Ваші знання історії Нашого міста вражають!!!Наснаги Вам в пошуках унікальних фактів про улюблений Київ і величезна подяка за працю!!!
Степанець-Молодець!!!Дякуємо за цікаві розповіді про Київ!
Дякую ,за відео.Відразу згадала усе…Як каталися з кладбищінського пагорба,які там находили монети,обручки,кістки….Як ходили в садрчок,який зараз закинутий,стару 120 школу,яка була з‘єднена з 180 школою-це їдальнею.Біля кінотеатру Аврора,дійсно були якоря з різних боків,які з‘єднувалися ланцюгом.А ще біля кінотеатра росли найкращі троянди та стояв маленький кіоск з найсмачнішим морозивом.А де зараз Авторинок,колись був селянський базарчик.Згадую,як заправляли сифони,як воювала наша Куба….Ще пам‘ятаю річку,в лісочку,біля дитячої лікарні,вона дійсно була чистою та глибокою,ми там частенько гуляли та відпочивали.Бачила,як зносили дома часні біля Радунки,бо дуже багато друзів жили ,колись в них.Пам‘ятаю сільський магазинчик біля школи,яка потім стала Дворцем Піонерів,в який я ходила на різні гуртки,зараз він Будинок Мистецтва.А коли ми йшли до Радунки ,щоб покупатися,ми могли там попити води смачної з колонки.А ще ми купалися не тільки в Радунці,а ще за ним -Огірочок та Дзеркалка,каталися на човниках та катамаранах.Ще пам‘ятаю басейн-єдиний був в Україні,який підготовував водолазів,біля вашего улюбленого Епіцентра,нажаль його Герега і зруйнувала.Пам‘ятаю,який бульвар був із тополі,потім і його зруйнували.З села ходила жіночка рано-рано,та волала МОЛОКО!!!!Возила його бідоном.Пончики з повидлом з Варенічної-смакота!Дуже багато ще у мене спогадів,але болить вже палець,усе неможливо написати…..Найкращого Вам!
Блин даааа ,помню как тетя с утра кричала МА-ЛА-КОООО
Мо-ло-ко!!! Я й забув. Дякую, що нагадали. Пам'ятаю як паслися кози і корови на озері, авторинок вздовж Райдужної, пляж з навісом замість Каруселі.
Дуже дякую за Вашу дослідницьку роботу, так пізнавально і тепло про Київ розповідаєте. Живемо на Воскресенці з 94 року, багато чого застали ще. Дякую за таку цікаву екскурсію!
І я пам'ятаю цю тітку,,ма-ла-ко,,.Цей голос мабудь чула вся Воскресенка!@@doobasik3437
Жаль басейн. Ходили в нього зі школи. І класно було їздити 21 трамваєм на Поділ по набережній Дніпра. А 22 на Палац Спорту.
Перегляд з відкритим ротом на одному диханні. Величезна тобі вдячність і вітання з Днем Києва!
Так-так, любимо Київ, його історію і неменше відео-історії Степанця. Нецікавих небуває!!!
Щиро дякую за цікавенні факти, майстерність оповідача, патріотичну позицію, що запалює нас, глядачів. Успіхів вам та розвитку каналу! З повагою!!!
Дякую, що дивитесь та цінуєте ❤️❤️
Так вийшло що переїхавши до Києва, грошей вистачило на квартиру тільки на Воскресенці, але жодного разу не довелося про це пошкодувати. Вже дивишся як про рідне. Красно дякую!
Отож! Гарний район ❤️❤️
Там нєдвіж - дешевчий?
@@Secktant-g5r Так
Де тільки люди не живуть
Кирил,ты еще совсем не старый,а так дохрена всего знаешь.И довольно досконально.Когда ты спишь?
Хоч я і не киянин, але це місто давно стало рідним. Дякую за чудовий контент.
Дякую Кирило. Нарешті рідна Воскресенка. Ваші репортажі все цікавіше стають. Так у Аврори були якори з двух боків фасаду. Також з фасаду була огорожа низенька з ципків якорних. Скільки фільмів там дивився ще в дитинстві, а потім дорослим. Так час іде і все змінюється. Радунка з'єднувалась з заливом Дніпра в районі сучасного Скай мола. В дитинстві на лодці випливали в Дніпро. Так рідна Воскресенко! 🇺🇦
Щира подяка за цікаві факти та розповідь від жителів Воскресенки❤
Рідна Воскресенка!) З днем Києва!
Кирило дивлячись ваші відео завжди дивуюся наскільки ви обізнана людина, ЦЕ ДУЖЕ КРУТО. Дякую за відео 👍
Велика подяка за цікаву розповідь !
Година подорожі в минулому з яскравим оглядів подій . Дякую з Харкова 🇺🇦.
Дякую...Майже три роки не був в місті в якому народився і ріс..Місця моєї бурної молодості.
Через війну? 😢
@@STEPANETS Так через війну...Вивіз дружину і сина 24 лютого до неї в село а сам пішов у військо.
Бережи,Вас, Боже ❤
Дякую за цікаву розповідь про мою улюблену Воскресенку та Райдужний. В цій місцині я народився і вже живу майже 50 років.
Щиро дякую за чудове відео про Воскресенку, подробиці зібрані надзвичайно достовірні. Проведена дуже велика робота щодо збору інформації. Навіть старожили згадали багато забутої інформації, а деяку почули у перше. Деякі фрази, якими користувалися багато років, зрозуміли їх значення. Приємно було слухати та дивитись, підібрано
гарні фото та відео.❤
Кириле, вітаю і дякую за чудову роботу. Проживав на бул.перова 42б з 1964 по 1987. Пам'ятаю залишки старого цвинтаря про який згадано у твоїй розповіді. Було багато розритих могил, ми малими дітьми там лазили і щось викопували. Що стосується впливу бувшого цвинтаря, то навряд він на щось впливає. Просто живуть в цих хрущовках здебільшого люди, які народились в 50-60 роках, дітей мало, садок просто не потрібен. Аналогічно бувший 18 інтернат. На піку народжуваності в 70-80 роках було в тому районі цілих чотири школи: 120, 180, 158 і 98 і дитсадків ще більше. Приватна забудова ще довго була на місці райдужного масиву. Що характерно воду качали ручними колонками, криниць там не зустрічав. Навіть після побудови райдужного одна колонка на вул.сєрова ще довго працювала. Є на воскресенці цікава вул. Вільде. Одна частина між закинутим інтернатом і 180 школою, а інша частина десь в районі куликового. Таке враження, що ця вулиця була до будівництва масиву і проходила між микитенко і кибальчича. А ще була бруківка по якій 6 автобус їздив від метро Дарниця до села вигурівщина. І повінь в 1970, і смерч в 1985. І корови паслись на тому лузі, де зараз озера вздовж троєщини. Молодець Кирило, чудова робота.
Вул. Єдуарда Вільде знаходиться між вул. Курнатовського (тепер Остафія Дашкевича) та вул. Карбишева (тепер Бекешкеної). Там моя 184 школа.
Я закінчувала школу 120,а потім переходила в 180,бо та була 8-річна. А гора з кладовища була в мене в дворі,в зимку з всіх поряд будинків сходилися діти,в суботу та неділю дуже багато,та каталися на санчатах! Це ніколи не забути!!!
Вы забыли ещё про одну школу 184.
Дуже важливі відоси саме в цей час, коли нам всім треба вистояти.
Для мене Воскресенка -це дійсно цілий всесвіт.Тут пройли моє дитинство,юність і зараз я тут мешкаю ❤зелена з озерами,лісом,парком
Дякую за ще одне цікаве відео про наш рідний Київ ❤
Дякуємо,Кириле! У нас дача за містком з 92р.А ле я майже нічого не знала з історії Воскресінки.Взимку ( листопад-квітень) живено у ка-рі біля Файна таун на Нивках.Тому відкриваю для себе свої райончики дякуючи Вам.Дякуємо!!!
Дякую автору за величезну цікаву роботу! Дивимось із задоволенням!
Дорогой Кирилл ещё раз с удовольствием просмотрела фильм о Воскресенске
Фильм с Варлей назывался СТАРЫЕ письма, а "чужие письма" - это совсем другой фильм
@@НаташаНаташа-о1ы переплутав, так(
Очень круто,спасибо большое ❤
На дачному боці Райдужного,там,де дитячий майданчик,ще в 60х,був вербовий ліс,де ми збирали гриби "горкуші".Весь простір від воскресенських дач до сел Вігуровщина і Троєщина,був великою луговиною з верболозом,там пасли сільських корів,і нам на дачі,селяни носили молоко.
Люди слобідки,і тоді були якісь матюкливі і босякуваті.
Навесні,озеро виходило з берегів,приходилось перепливати його на місцевих човнах.Іноді,і дачі стояли у воді. Потім ми ловили карасів з долоню в маленьких затоплених повінню низинах луговини.
Тепер там проходить траса від Південного мосту до Троєщини.
Південного мосту чи північного?
@@koss7910 північного
Очень ну очень интересная история нашего города..
Дуже цікаво, пізнавально, дякую! Бажаю успіху у подальшому висвітленні історії нашого міста!
Обалденно) П'ять років тому переїхав в Київ на Осокорки з Хмельницького і відразу на велосипеді намагався побільше об'їздити побачити і зібрати інформації про столицю ,тепер все що візуально зібрав систематизувалось новою і цікавою інформацією. Дякую
Дякую за любов до Києва! З нетерпінням чекаю на нові цікаві подорожі.❤👍
Відео на вагу золота! Дякую за якісний контент 🙏🏼🙏🏼 так цікаво було послухати! Думаю, переглядатиму ще не раз
Дякую Вам за відео про Воскресенку та про рідний Райдужний ! Дивимося Вас з Іспанії , чекаємо на нові відео !
Дуже дякую. З далекої Грузії побачив рідний двір
Дякую за цікаву розповідь про масив на якому я прожила з 1963 року. Всі зміни з 1963 року проходили у мене на очах.
Щира подяка,моєму улюбленому Степанцю! Цікавезний фільм!Здоровья тобі і твоїм близьким бажаю!
Супер, дякуємо за цікаву розповідь про нашу рідну Воскресенку! Мій будинок знаходиться біля тої гірки, де заховані рештки з кладовища. Там завжди була гірка, якось так з мого дитинства і залишилося... Автору пам'ятаю...гарна мозаїка була. В школі 180 вчився мій батько, потім мої діти, я так получилось, навчалася в 224 школі. Пам'ятаю що все працювало і будинок запрошений біля 180 школи, і садочок, зараз там розсадник наркоманів і алкашів....Чому не займаються цими злачними місцями на знаю, може містика, а може хтось поділити не може.. Був бассейн, розвалили вже. Варенична, біля мого дому) Також пам'ятаю, дуже смачні там молочні коктейлі робили. Ринок був гарний на Десні... все змінилося. Озеро Райдужне, ех, там мій дідусь ловив рибу, вставав до роботи раненько і на озеро. У нього були свої місця улюблені, пам'ятаю це, а як вони з бабусею співали гарно, прям на кухні під радіо😢. А в Гідропарку були танці, кому за 40) Там і досі мабуть танцюють, давно там не була.. Дідусь працював мастером в метрополітені. А бабуся бухгалтером.
Про відомих людей, які проживали на Воскресенці, дізналася від вас))
Дякуємо за спогади і гарну розповідь, з великим задоволенням подивилася відео і згадала дитинство🤗 Так і вирішила написати коментарі)
З 1980 року жила на Воскресенці, як батьки отримали квартиру у новобудові на Перова.
Пам,ятаю історії про пагорби-кладовища, в які ми не знали, чи вірити дітьми, ходила в той самий басейн олімп.резерву. Варенична, кінотеатр Аврора - все таке рідне і сповнене спогадами. Часи, коли ще існували села Вигурівщина із Троєщіною.
Дякую за ваше відео і розповідь!
Ми теж переїхали на Ватутіна в 1980. Пам'ятаю до цих пір розповіді батька, як з кладовища горб зробили. Взимку діти з нього каталися на санках. Я коли ходила в Дім піонерів завжди це пам'ятала.
Зараз працюю на Чорних Запопожців. Хоч живу на Оболоні. Воскресенка зі мною завжди. )
Як завжди - суперкруто! Дякую, братику! Наснаги зичу!
Я живу на Воскресенке, на Вьетнаме с 1965г. Благо Дарю!!! 😎👌
І я там жив з 1975 до 1990 року. Був сусідом хлопців-конокрадів.
КАНАТ.....старожил Вьетнама........)))))
@@KonotowskiСлыхал за тебя.
Дуже гарний огляд місця де майже 50 років потому почалось життя (Перова 25), автору великий респект, та дуже приємно чути гарну укарїнську😊
Дуже класне відео, дякую Вам за чудові історичні факти
Для душі. Хоч не є киянином, в цьому місті пройшла лишень частина життя, але подивився на одному родичі. Дяка!
👍 💙 ❤️ дякую.
Просто неймовірно,що збереглись такі люди, які знають історію!!!! Адже не знаючи минулого не збудуєш майбутнього.Низький вам поклін.Продовжуйте.....❤❤❤
Дякую тобі ,Степанець!Стільки вражень,приємних спогадів!!На деяких моментах аж розплакалась.Моя люба Воскресінночка.Народилася і живу тут.
Ще раз дякую!!Успіхів і натхнення!!Миру!!!❤❤❤
❤️❤️❤️❤️
Привітику із Miami Florida, я із Райдужного Ватутіна , я вчився на Кібальчича в СЮТ, дивлюся із настольгією!Дякую за те , що ти робиш!!!!👍🏻🙏
Дякую за чудове кіно про наше дитинство. Ми переїхали на Воскресенкуьу 1963 поці з Печерська, як і всі мешканці нашого будинку, Перова 17. тепер це Перова 15. Чудова розповідь і дуже влучні коментарі місцевих жителів. Хочу уточнити, що навпроти старої 120 школи, де тепер центр дитячої творчості, знаходились дитячі ясла, саме ясла, а не садочок, будинки там ьули одноповерхові з товстими стінами, можливо це були будівлі старої церкви, бо й старе знесене кладовище було зовсім поруч, воно підходидо до берега озера зі сторони вулиці Сєрова
Молодчинка! Дякую за цікавий контент!
Дякую за пророблену фундаментальну роботу. Це вам не Хрещатик, тут копати треба.
Доброго дня. Дуже крутий випуск ,я занурилася у своє дитинство. Квартиру на Перова отримали бабуся з дідусем, вони працювали на ДШК .В неділю ми з друзями ходили в кінотеатр Аврора на дитячий сеанс. Навчалася в 180 школі з 1 по 3 клас , потім в 265 новій школі. В басейні займалася плаванням . Парк Перемоги ковзанка де ми зимою каталися. Дуже приємно і дякую Вам.
Ковзанка мала назву ,,крижинка,,?
Дякую за таку цікаву, таку ґрунтовну, таку чудову розповідь!!!
Красава! Дякую за таку велику працю
Райдужка кращий район Києва
Дякую за випуск! Завжди з нетерпінням чекаємо Ваші екскурсії. І як завжди + донат❤❤
Воскресенка- моє безтурботне дитинство . Жила до 7ми років на вулиці Троєщанській25. Зараз на «нашому» місці шкільний стадіон. Троєщанська вулиця простягалась паралельно Старосільській. Памʼятаю й Кінотеатр «Аврора» , і мій перший похід в старшій групі садочка(N438)на кіно « про коня Буяна» фільм « Сміливі люди» . А ще нас водили на пляж на озеро. Досі памʼятаю наших сусідів по вулиці, хоч пройшло вже 45 років як ми переїхали, а згодом наші хатинки позносили і всіх по розселяли на Троєщину, Райдужний, Оболонь.Сина возила подивитись на місця мого дитинства. Встигли в останній рік «Аврори» навіть фото зробила. Десь в 🇺🇦в сімейному архіві. Якорі біля Аврори були, є фото. На Петра Запорожця жили наші друзі. Там ще був будинок побуту і матуся ходила в перукарню робити зачіску на свята. А наша сусідка баба Ніна торгувала квітами на перехресті бульвару Перова і Запорожця. Я дружила з її онукою Ірою.
Кирило!
Ти Крутий, так що не парся, Дякую за Інформацію!!!!
дякую))
Дякую,завжди цікаво,до речі живу на Воскресенці❤🎉
невимовно гарно й потужно прекрасно - це про творче оздоблення будинку...
Не кожне твоє відео дивлюсь, але, це офігенська робота! Дуже якісна підготовка і реалізація! Десять із десяти!
Дууууже цікавий випуск! Як для корінного киянина і мешканя саме Воскресенки то взгалі ТОП! Так тримати бро. З днем Києва тебе.
Дякую за подорож в дитинство.З 1977року живу на Воскресенці все десь так і було як розповів автор.Якорі були біля кінотеатру Аврора,ще пам'ятаю,як десь у 80-90 роки озеро Радунка дуже висохло,майже зникло,але врятували.
Дякую, як завжди цікаво, а ще коли часто буваю на Воскресенке, то взагалі в захваті..
Чекаю Лісовий та Троєщину
Дуже дякую, Кириле!
З Воскреснки почалося моє життя, перші мої 4 роки я жила там, на вул. Курнатовського
Старожилом себе не назву, бо пам'ятаю небагато, але все ж дещо є)
Пам'ятаю, як каталась на санчатах з тієї гірки
Пам'ятаю Аврору. Там була дуже цікава для мене виставки м'якої іграшки. Це була чи не найголовнішою цікавинкою в розвагою мого дитинства! Мозаїку на кінотеатрі теж пам'ятаю. Тоді я дізналась,що Аврора то не крейсер, а богиня!)
Пам'ятаю свій садочок, в нього я ще майже рік їздила (мене возили) з Оболоні, куди переїхала наша родина
Пам'ятаю Радунку, там жила моя хрещена
Пам'ятаю луг, де тепер Троєщина і мій улюблений, на щастя, тепер Північний міст
Для мене він найкрасивіший, бо по ньому я їздила , коли була зовсім маленькою
Пам'ятаю парк в дерева, які тоді були великими
І, навіть, пригадую місцеву страшилку про конокрадів, мені її розповідала бабуся
Виявляється , що дуже багато всього!
Дякую Вам за екскурсію в моє дитинство!
Разом нас багато! Слава Україні!
Дуже люблю Ваші відео, а сьогоднішне особливо захопило. Я лише 10 років живу у Київі, весь цей час саме у цьому районі. Спочатку на тоді ще Курнатовмького(навіть басейн ще стояв), потім на Райдужному(поряд с закинутими садочком та школою),тому все таке знайоме, та вже рідне. Нагадує про вимушено покинуту домівку. Також дуже цікаво дізнаватися історію місцевостей в яких жівемо. Дякую Вам за вашу цікаву та змістовну розповідь!
Дякую за відос про рідний район. Був одним з тих хто писав в коментах "зніми про воскресенку" є старі фото овйону. Якщо треба, звертайся
Оу, старі фото це завжди цікаво й актуально
Воскресенка - свіжа та зелена, позитивна і чесна, така як є! ❤❤❤ За відео + 10000...)))
Я не киянка,але мені було дуже цікаво дивитись і слухати вашу розповідь.Велике дякую.Дуже цікаво
Пасибі пане Степанець... хочу побачити шось подібне про мій рідний Печерськ!!! Хай квітне Український ютюб!!!
Над Печерськом зараз працюємо) проте там можна випусків 100 зробити 😀😀
@@STEPANETS нехай буде 100. а потім ще 10 бонусом
Виросла на Воскресінці.
Зараз живу понад 27 років на Борщагівці...
Дякую за чудове відео, за перегляд рідних місць❤
У мене Воскресенка асоціюється з бандітами 90х. Так сталося)) у батьків були друзі з Воскресенки, багато чого чули з дитинства
Ріденька Воскресенка )❤
Совершенно случайно наткнулась на Ваш канал и была приятно удивлена! Спасибо Вам, Кирилл! Я не киевлянка, но этот город очень дорог мне и, кстати, бульвар Перова. Побывала в своей юности, растрогалась до слез! Еще раз спасибо за такой титанический труд
Куренівка вітає пана Степанця,дякую за вашу працю і за мову
З Днем Києва!)
Дякую дуже за цей випуск передачі про Воскресенку!)
Виріс тут на Петра Запорожця 15Б (гостінка від Хімволокно), ходив до 8 класу, 88 рік, в школу 158)
я вас люблю Степанці ! Як жавжди дуже смачно !
Дякую👏, за історію рідного району мого чоловіка. Доречі, теж можна сказати, не останньої постаті в українському спорті, нехай і специфічному 😉. Дуже хочу, щоб по поверненню з тої клятої вій.йни, він подивився ваше відео, щось пригадав, щось доповнив в своїй пам'яті 💙💛
это я вовремя зашел!!! так тримати пане!!!
Щиро дякую Автору за якісний і довгоочікуваний контент !!!
Нарешті отримав огляд місцевості в який народився і виріс)
Сподіваюсь, що "правобережні" переглянувши це відео матумуть трохи більше поваги до людей, що мешкають, або мешкали на Воскресенці !
Наша історія самобутня і ми нічим не зобов'язані "правому берегу", бо це Київ має бути вдячний, що отримав наші землі у підпорядкування від Переяслівського князівства, тим самим розширивши свої межі та можливості...
Дякую Вам за цікаві факти і знахідки події
Кінотеатр "Аврора" дуже шкода, чудовий зал був, атмосфера чудова, культурний осередок. Натомість напівпустий торгівельний Квадрат. Басейну шкода- куточок здоров'я. Вважаю їх знищення злочином.
Дякую, за цікаву розповідь. Моя рідна. Жила на вулиці Райдужній до 1976 року, поки не знесли наш будинок... Рідне озеро...
Тяжко було , коли зносили будинок...залишилась рана в душі...
Ніколи не забуду....
Жив в домі з магазином Ялинка, поряд полікліника. Батько працював в басейні. Навпроти мого вікна був магазин який називали "Жовтенький", зараз там Сільпо. Все немовлячество мене тягали по парку позаду Аврори. Плачу....
🙏🏻🙏🏻🙏🏻🤟🏻🤟🏻ДРУЗІ ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВАШУ СУПЕРСЬКУ ПРАЦЮ!!!!!!!!!ЗА ВІДЕО!!!!! 🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌞🇺🇦🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻✋🏻👍🏻👍🏻👍🏻🚴🏿🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🚴🏿♂️🚴🏿♀️🚴🏿♀️🤟🏻🤟🏻🤟🏻👏🏻👏🏻👏🏻час пра пра діда🙏🏻Друзі збираемо донатики на нові відео 👍🏻👍🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻🤟🏻кожне ваше гарне відео………………..ДУША БОЛИТЬ
Супер Суса декілька разів бачила біля Квадрату)) Сім'я Гареги під час будівництва Епіцентру розщедрилась на маленький дитячий майданчик по вул. Стальського, сміх та й годі. З врахуванням того, що загарбали автостоянку. З книги Похорон Богів є згадка, що на місці вул. Стальського колись було кладовище. Тішуся з того, що хащі біля Радунки розчистили і зробили місце для відпочинку. Зе з дитинства пам'ятаю Універмаг Десна. Завжди хотілось пройти через "вертушку" на вході, напівпусті прилавки і хамовиті продавчині в кокошниках. Приємний аромат меблів з магазину Ялинка до цих пір спливає в пам'яті. На місці Сільпо був Універмаг жовтого кольору, який довгий час так і називали Підем, купимо хліба в Жовтий. З одного боку вхід в магазин, з іншого була наливайка - кафетерій, батьки іноді купували там лимонне тістечко та пеньочок. Далі, вгору, по Стальського в закинутому приміщенні біля апкети розташовувалася молочна кухня. Потім був продуктовий магазин. Ну і окрема подяка депутатам напередодні виборів за облагороджений сквер біля садочку і 4ї школи. Можливо, через 30 років, дійде черга до іншої частини.
Мій дідусь, коли приїжджав до нас в гості, завжди по якорю біля басейну орієнтувався на якій зупинці потрібно виходити. Дяка Вам, пане Степанець, за цікаву екскурсію рідним масивом 😊
Пане Степанець , мені здається що недрузів у Вас бути не може ❤. Дякую Вам за такий цікавий контент.❤❤❤
Затишні закапелки Воскреснки - завжди нагадували Відрадний... Шось там особливе таки було...
Дякую'тщиро' 😊. Дуже'цікаво😊🎉❤
Дуже-дуже дякую вам, пане Степанець! Ви знайомите мене з Правобережним Києвом! Ці всі назви, звісно, були на слуху . Але в мене не було нагоди мати друзів там. Мабуть, інколи проїжджала трамваєм частину ціх районів, але не занурювалася у метушні думок. Але наразі, на висоті часу, в далечині,-- дивлюся з великою любов'ю на ці Київські райони, вулиці, селища , багатоетажки та пам'ятні місця для сердець людей, які мешкали там! Дякуючи вам, моє серце отримало переоцінку цінностей улюбленного Київа! Щиро вдячна вам за велику , бесцінну історичну працю!❤🙏💙💛
Дякую !!! Чудове відео , пізнаю з вами це прекрасне місто
❤❤
Шкода що не показали будинок на Дашкевича 4а. Туди нещодавно був приліт.
Випуск чудовий, рідний район, найкращі місця ❤
І на воскресенському проспекті був приліт біля школи моєї дитини. І ми вже 8 місяців ходимо до іншої школи, бо навіть в класі вчитель знайшов уламок збитої ракети. А підземний перехід тоді зовсім затопило. Дах будинку напроти вже новим шифером накрили, а школу ні - головне міст новий відкрити до дня Києва. І в нашій дитячій поліклініці на лісовому був приліт. Поліклініка до сих пір не працює. Ні школи, ні поліклініки. Дитям. В Києві. Пропонуєте вісі прильоти показати? Питання риторичне. Просто не треба показувати зараз и