Старесенька іде по тій дорозі - Ольга Богомолець

Альбом "По-лицю-дощ", 2010
Слова: Ліна Костенко
Музика: Ольга Богомолець
Аранжування: Андрій Богомолець
Старесенька, іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здоров'я - де тепер воно?
І знов іде, зникає за деревами…
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе! Даремно.
Горить ліхтар - ніхто не погасив.
Моя бабуся, старша моя мамо!
Хоч тінь, хоч слід, хоч образ свій залиш!
Якими я скажу тобі словами,
Що ти в мені повік не одболиш?
Земля без тебе ні стебла не вродить,
І молоді ума не добіжать.
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
І насіння у вузликах лежать!
Ну космос, ну комп'ютер, нуклеїни…
А ті казки, те слово, ті сади?
І так по крихті, крихті Україна
Іде з тобою. Боже мій, куди?
Ну, озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Ще й час є в тебе, пізно, але є ж!
Зверни до мене з білої доріжки.
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?
Ти не приходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що? Хоч сльози мені втерла.
А то пішла: нема тебе, й нема...
Старесенька, іде чиясь бабуся,
і навіть хтозна, як її ім'я.
А я дивлюся, у вікно дивлюся,
щоб думати: що, може, то моя?

[@marahltk6160]

Так красиво, від душі, ніби твої слова промовляє❤ велика поетеса Ліна Костенко і музика і голос повністю відтворюють слова. Голос Ольги Богомолець ніжний, як колискова мами

[@yuliyabanera9968]

Щемливо, браво😢

[@user-qy6rg4xw7f]

😓🙏🙏🙏.......

[@user-xp2qo9vz8o]

Немає слів