Іду до Лікаря | християнський вірш | Дарина Біліченко

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 18 вер 2023
  • Фрагмент ранкового богослужіння Церкви «Вефіль» від 17.09.2023
    Повна версія богослужіння за посиланням:
    ua-cam.com/users/livehPPUL97GwmI?...
    Дивитись ще вірші • Вірші
    _______________________________________________________
    Вірш "Іду до Лікаря"
    Автор - Любов Васенина
    Переклад Ангеліни Ющук
    Раптово все навкруг мене сіріє,
    Біль в грудях!... Важко дихати стає!...
    Іду до Лікаря, що лікувати вміє,
    Нехай огляне серце Він моє!
    Я на прийомі з Ним. Сиджу і плачу,
    А Його погляд світлим, ніжним є.
    Невидимий мій біль Лікар побачив,
    Розказую про серце я своє:
    «Ось тут болить і тут... І рани так напухли,
    Коли ж цей біль нестерпний промине?» ...
    Я говорила, а Він тихо слухав,
    Ні один раз не перебив мене.
    Я говорила про сердечну муку,
    Про те, що з болем цим так тяжко жить...
    І на плече моє поклавши Руку,
    Замовкла я, а Він став говорить.
    Ця зустріч стала, ні, не випадкова:
    Я слухала в сльозах... Він промовляв.
    Він знав усе і знову й знову,
    Мене, наче бальзамом лікував.
    Одна, наступна рана відкривалась...
    Причини болей називав мені,
    Даруючи надію із словами:
    «Не плач! Я рани зцілюю твої!».
    Мов пташка, серце зранене тремтіло...
    На нім живого місця ж не було!
    Він говорив, вже в грудях не боліло,
    Вогнем пекельним в серці не пекло.
    І ясний промінь сонця пробирався ..
    Цілитель кожну рану відкривав.
    Торкатися їх зовсім не боявся,
    Свою Він справу зцілення звершав.
    До цього мала безнадійні плани,
    Поки до Лікаря я не прийшла.
    Він промовляв - загоювались рани...
    Він говорив - я дихати могла.
    Мої образи і мої терзання,
    Печалі, горе, страх, що панував,
    Все те, що лиш приносило страждання
    І увесь біль - його Лікар забрав!
    Застукало чітким знов серце ритмом,
    Мир, радість, спокій увійшли в ту мить.
    І на вустах моїх була молитва...
    Боліло серце - більше не болить...
    Я думаю, що ви всі зрозуміли,
    Хто Це, що дивно рани лікував?
    Я думаю, що ви б також хотіли,
    Щоб Руку на плече Він вам поклав!
    В глибині серці вашім бути може,
    Пече той біль... і як залікувати?
    Земний вам лікар тут не допоможе,
    Щоб серце ваше знов змогло співати.
    Один Господь про рани ваші знає!
    Йому скажіть ви де і як болить.
    До ран усіх чудовий пластир має,
    Скажіть. І Він прийде до вас в ту мить! Амінь
    _______________________________________________________
    Ми в соцмережах:
    Facebook - / bethelchurchnv
    Instagram - / bethel_church_nv
    ________________________________________________________
    Церква "Вефіль"
    м. Звягель (Новоград-Волинський)
    vefil.nv@gmail.com
    ________________________________________________________
    #ЦеркваВефільЗвягель #християнськівірші #Вефіль
    #ЦеркваВефіль #ЦеркваОЦХВЄ #Звягель #зібрання
    #НовоградВолинський #ЦеркваВефільНовоград
    #BethelChurch #Ukraine #богослужіння #служінняонлайн

КОМЕНТАРІ • 4

  • @BethelChurchNV
    @BethelChurchNV  10 місяців тому +3

    Раптово все навкруг мене сіріє,
    Біль в грудях!... Важко дихати стає!...
    Іду до Лікаря, що лікувати вміє,
    Нехай огляне серце Він моє!
    Я на прийомі з Ним. Сиджу і плачу,
    А Його погляд світлим, ніжним є.
    Невидимий мій біль Лікар побачив,
    Розказую про серце я своє:
    «Ось тут болить і тут... І рани так напухли,
    Коли ж цей біль нестерпний промине?» ...
    Я говорила, а Він тихо слухав,
    Ні один раз не перебив мене.
    Я говорила про сердечну муку,
    Про те, що з болем цим так тяжко жить...
    І на плече моє поклавши Руку,
    Замовкла я, а Він став говорить.
    Ця зустріч стала, ні, не випадкова:
    Я слухала в сльозах... Він промовляв.
    Він знав усе і знову й знову,
    Мене, наче бальзамом лікував.
    Одна, наступна рана відкривалась...
    Причини болей називав мені,
    Даруючи надію із словами:
    «Не плач! Я рани зцілюю твої!».
    Мов пташка, серце зранене тремтіло...
    На нім живого місця ж не було!
    Він говорив, вже в грудях не боліло,
    Вогнем пекельним в серці не пекло.
    І ясний промінь сонця пробирався ..
    Цілитель кожну рану відкривав.
    Торкатися їх зовсім не боявся,
    Свою Він справу зцілення звершав.
    До цього мала безнадійні плани,
    Поки до Лікаря я не прийшла.
    Він промовляв - загоювались рани...
    Він говорив - я дихати могла.
    Мої образи і мої терзання,
    Печалі, горе, страх, що панував,
    Все те, що лиш приносило страждання
    І увесь біль - його Лікар забрав!
    Застукало чітким знов серце ритмом,
    Мир, радість, спокій увійшли в ту мить.
    І на вустах моїх була молитва...
    Боліло серце - більше не болить...
    Я думаю, що ви всі зрозуміли,
    Хто Це, що дивно рани лікував?
    Я думаю, що ви б також хотіли,
    Щоб Руку на плече Він вам поклав!
    В глибині серці вашім бути може,
    Пече той біль... і як залікувати?
    Земний вам лікар тут не допоможе,
    Щоб серце ваше знов змогло співати.
    Один Господь про рани ваші знає!
    Йому скажіть ви де і як болить.
    До ран усіх чудовий пластир має,
    Скажіть. І Він прийде до вас в ту мить! Амінь

  • @user-gs5fm2nx7f
    @user-gs5fm2nx7f 6 місяців тому +1

    Слава Богу. Богу - Слава! На віки - Слава! Амінь.

  • @user-mz4gl4tf1f
    @user-mz4gl4tf1f 5 місяців тому +1

    Гарний вірш ❤

  • @mikhailgarasimchuk2302
    @mikhailgarasimchuk2302 10 місяців тому +1

    Хай благословить вас дорога молодь Господь щоб ви так щиро і радісно служили Богу все ваше життя!
    Тримайтеся Істини!