Проходить час… Відходять в вічність люди | Думи про вічність

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 10 сер 2022
  • 31.07.2022
    Сподобалося відео? Надійшли його іншим.
    Шановні глядачі! Підпишіться на наш канал в UA-cam і будете перші отримувати інформацію про нове відео: ua-cam.com/users/subscription_c...
    #Кузнецовськ #церква #ХВЄ
    #Кузнецовск #церковь #ХВЕ
    #Благодать #Вараш

КОМЕНТАРІ • 34

  • @user-pg1yt9el1n
    @user-pg1yt9el1n Місяць тому

    Слава Ісусу Христу

  • @Redmi10-wl4gh
    @Redmi10-wl4gh 4 місяці тому +2

    Сестричко, дуже подобаються ваші вірші, те як ви щиро сердечко їх розповідаєте,
    Благословіння вашому дому !!! 🙏

  • @user-gs5fm2nx7f
    @user-gs5fm2nx7f 5 місяців тому

    Яке ж прекрасне Боже: світле, добре та правдиве Слово! Які красиві Доньки Божі, щирі та милі, крокують з Богом, в Бозі та за Богом, радіють Сонцю, Людям, трактують Слово Боже!Дякую Богу.

  • @volodymyrpatsiykevich689
    @volodymyrpatsiykevich689 Рік тому +7

    Божих благословінь за чудову поезію в славу Божу.

  • @Soccer_edits42
    @Soccer_edits42 Рік тому +10

    Дуже гарний вірш, також вчу його, щоб розказати в церкві!

  • @user-wi2rn5gx4l
    @user-wi2rn5gx4l Рік тому +11

    Слава Богу, благословінь.

  • @user-wb3in4jy8p
    @user-wb3in4jy8p Рік тому +3

    Чуттєві слова і сильні. Життя...

  • @user-fk6ku6we8g
    @user-fk6ku6we8g 2 місяці тому

    Дякую за вірш сестра

  • @user-bd5do5vj4g
    @user-bd5do5vj4g Рік тому +10

    Аминь! Сильные слова!

  • @olgashepetko3968
    @olgashepetko3968 Рік тому +10

    Слава Богу!!!

  • @ivanlebed8847
    @ivanlebed8847 Рік тому +1

    Слава Богу!!!! Будь благословенна сестро і надалі 🙏🙏🙏

  • @user-ed5vg4cc4p
    @user-ed5vg4cc4p Рік тому +3

    Актуально на всі часи 🙏

  • @mamamiaaa7415
    @mamamiaaa7415 8 місяців тому

    очень трогательно.

  • @user-kr4pb6nw5m
    @user-kr4pb6nw5m Рік тому +19

    Глибоко…..

  • @pavelbortnik6539
    @pavelbortnik6539 9 місяців тому

    Аминь спасибо большое я тоже покину скоро

  • @user-dv9or7nn8m
    @user-dv9or7nn8m 5 місяців тому

    Сестричка, розказуй частіше вірші. В тебе такий👍👍👍талант.

  • @user-le8jz3io7k
    @user-le8jz3io7k Рік тому +2

    Дякую,за вірш, та записані слова.

  • @LiliaKaraban
    @LiliaKaraban Рік тому

    🔥🔥🔥

  • @Alisakarpliuk
    @Alisakarpliuk Рік тому +31

    Дуже гарний вірш !Можна будь ласка слова ?

    • @juriysokolovchenko209
      @juriysokolovchenko209 Рік тому +25

      ОСЬ СЛОВА ВІРША!!!
      Проходить час...Відходять в вічність люди,
      Знайомих, рідних рідшають ряди...
      Настане день і мене теж не буде,
      І я покину землю назавжди.
      Як і раніш, тут сонце буде гріти,
      Ростимуть та шумітимуть ліси,
      Прийде весна, розквітнуть знову квіти,
      Зазеленіє сад після грози...
      Стелитимуться килимом тумани,
      Пісня птахів звучатиме дзвінка...
      Й тоді, як мене на землі не стане, -
      Життя тектиме й далі, мов ріка...
      Хто я тут є? Всього лиш гість дочасний,
      І сторона не рідна ця мені.
      А в небесах чекає дім прекрасний,
      Де сонцем Бог сіяє по всі дні.
      Звичайно ж, я люблю життя безмежно!
      І так, як люди всі бажаю жить,-
      Та моя доля від Творця залежна,
      І плин життя лиш Він може спинить.
      Роки наші полічені у Бога.
      І кожному відміряний свій час,
      Життя - то подарунок нам від Нього,
      І дякувать потрібно нам щораз...
      Що вранці встали та відкрили очі,
      Це Божа милість, ласка і любов,
      А хтось не пережив цієї ночі,
      Скінчивши шлях, у вічність відійшов.
      Життя крихке, мов кришталева ваза.
      Ми завтрашнього дня не можем знать,
      Тому сьогодні дорожімо часом,
      Поки Господь дає ще благодать.
      Цінуймо зараз рідними й близькими,
      Не знаєш бо коли останній раз
      НазАвжди розпрощаєшся із ними,
      І землю покидати прийде час.
      Зайду на цвинтар...На надгробках бачу
      Знайомі лиця...Скільки тут людей!
      Молюся тихо у думках і плачу,
      Так молодих багато і дітей...
      Здавалося б ще тільки жити й жити,
      Та смерть розбила плани й задумкИ...
      Померлим уже нІкуди спішити,
      Не треба рахувать свої роки.
      Там тишина... Не сваряться за місце,
      Всім вистачає клаптика землі,
      І не важливо чи село, чи місто,
      Чи мав великі статки, чи малі...
      Вмирають всі: багаті і вельможі,
      То Божий присуд й слід змиритись з тим...
      І звідси взяти щось - ніхто не може,
      Нагий прийшов і відійдеш нагим.
      Лиш той, хто в цім житті зустрівся з Богом
      І хто збирав скарби на небесах,
      Надбає там вінець життя нового,
      Коли закінчиться життєвий шлях.
      Тож з впевненістю можу я сказати,
      Як до кінця прийде життя земне, -
      Я з моїм Спасом буду зустріч мати,
      В свої оселі Він прийме мене.
      Я свою долю Йому доручаю,
      У руки Всемогутнього Отця,
      Служити Богу всім життям бажаю
      Та вірність зберегти аж до кінця...
      Катерина Бойко

    • @Alisakarpliuk
      @Alisakarpliuk Рік тому +8

      @@juriysokolovchenko209 щиро дякую 🙏

    • @user-kt6ne6mj4f
      @user-kt6ne6mj4f 10 місяців тому

      ​@@juriysokolovchenko209 ...

  • @Soccer_edits42
    @Soccer_edits42 Рік тому +4

    Скажіть будь ласка, яка мелодія на фоні?!

  • @user-dv9or7nn8m
    @user-dv9or7nn8m 5 місяців тому

    Доброго дня. Скиньте будьласка слова віршу. Дякую.

  • @user-dp9gf7wz4p
    @user-dp9gf7wz4p Рік тому +6

    Можна текст вірша?

    • @user-rv7rg2cq1y
      @user-rv7rg2cq1y Рік тому +4

      Молодчинка. Дуже гарний вірш. Божого благословіння у служінні! Львівщина!!!

    • @juriysokolovchenko209
      @juriysokolovchenko209 Рік тому +7

      ОСЬ СЛОВА ВІРША!!!
      Проходить час...Відходять в вічність люди,
      Знайомих, рідних рідшають ряди...
      Настане день і мене теж не буде,
      І я покину землю назавжди.
      Як і раніш, тут сонце буде гріти,
      Ростимуть та шумітимуть ліси,
      Прийде весна, розквітнуть знову квіти,
      Зазеленіє сад після грози...
      Стелитимуться килимом тумани,
      Пісня птахів звучатиме дзвінка...
      Й тоді, як мене на землі не стане, -
      Життя тектиме й далі, мов ріка...
      Хто я тут є? Всього лиш гість дочасний,
      І сторона не рідна ця мені.
      А в небесах чекає дім прекрасний,
      Де сонцем Бог сіяє по всі дні.
      Звичайно ж, я люблю життя безмежно!
      І так, як люди всі бажаю жить,-
      Та моя доля від Творця залежна,
      І плин життя лиш Він може спинить.
      Роки наші полічені у Бога.
      І кожному відміряний свій час,
      Життя - то подарунок нам від Нього,
      І дякувать потрібно нам щораз...
      Що вранці встали та відкрили очі,
      Це Божа милість, ласка і любов,
      А хтось не пережив цієї ночі,
      Скінчивши шлях, у вічність відійшов.
      Життя крихке, мов кришталева ваза.
      Ми завтрашнього дня не можем знать,
      Тому сьогодні дорожімо часом,
      Поки Господь дає ще благодать.
      Цінуймо зараз рідними й близькими,
      Не знаєш бо коли останній раз
      НазАвжди розпрощаєшся із ними,
      І землю покидати прийде час.
      Зайду на цвинтар...На надгробках бачу
      Знайомі лиця...Скільки тут людей!
      Молюся тихо у думках і плачу,
      Так молодих багато і дітей...
      Здавалося б ще тільки жити й жити,
      Та смерть розбила плани й задумкИ...
      Померлим уже нІкуди спішити,
      Не треба рахувать свої роки.
      Там тишина... Не сваряться за місце,
      Всім вистачає клаптика землі,
      І не важливо чи село, чи місто,
      Чи мав великі статки, чи малі...
      Вмирають всі: багаті і вельможі,
      То Божий присуд й слід змиритись з тим...
      І звідси взяти щось - ніхто не може,
      Нагий прийшов і відійдеш нагим.
      Лиш той, хто в цім житті зустрівся з Богом
      І хто збирав скарби на небесах,
      Надбає там вінець життя нового,
      Коли закінчиться життєвий шлях.
      Тож з впевненістю можу я сказати,
      Як до кінця прийде життя земне, -
      Я з моїм Спасом буду зустріч мати,
      В свої оселі Він прийме мене.
      Я свою долю Йому доручаю,
      У руки Всемогутнього Отця,
      Служити Богу всім життям бажаю
      Та вірність зберегти аж до кінця...
      Катерина Бойко

    • @user-dp9gf7wz4p
      @user-dp9gf7wz4p Рік тому +3

      @@juriysokolovchenko209 Дякую

  • @nadiashcherbina9051
    @nadiashcherbina9051 Рік тому +1

    🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌻🌞👍

  • @tetianaolkhovyk347
    @tetianaolkhovyk347 Рік тому +3

    Хто має слова? Скиньте, будь ласка.

    • @juriysokolovchenko209
      @juriysokolovchenko209 Рік тому +2

      ОСЬ СЛОВА ВІРША!!!
      Проходить час...Відходять в вічність люди,
      Знайомих, рідних рідшають ряди...
      Настане день і мене теж не буде,
      І я покину землю назавжди.
      Як і раніш, тут сонце буде гріти,
      Ростимуть та шумітимуть ліси,
      Прийде весна, розквітнуть знову квіти,
      Зазеленіє сад після грози...
      Стелитимуться килимом тумани,
      Пісня птахів звучатиме дзвінка...
      Й тоді, як мене на землі не стане, -
      Життя тектиме й далі, мов ріка...
      Хто я тут є? Всього лиш гість дочасний,
      І сторона не рідна ця мені.
      А в небесах чекає дім прекрасний,
      Де сонцем Бог сіяє по всі дні.
      Звичайно ж, я люблю життя безмежно!
      І так, як люди всі бажаю жить,-
      Та моя доля від Творця залежна,
      І плин життя лиш Він може спинить.
      Роки наші полічені у Бога.
      І кожному відміряний свій час,
      Життя - то подарунок нам від Нього,
      І дякувать потрібно нам щораз...
      Що вранці встали та відкрили очі,
      Це Божа милість, ласка і любов,
      А хтось не пережив цієї ночі,
      Скінчивши шлях, у вічність відійшов.
      Життя крихке, мов кришталева ваза.
      Ми завтрашнього дня не можем знать,
      Тому сьогодні дорожімо часом,
      Поки Господь дає ще благодать.
      Цінуймо зараз рідними й близькими,
      Не знаєш бо коли останній раз
      НазАвжди розпрощаєшся із ними,
      І землю покидати прийде час.
      Зайду на цвинтар...На надгробках бачу
      Знайомі лиця...Скільки тут людей!
      Молюся тихо у думках і плачу,
      Так молодих багато і дітей...
      Здавалося б ще тільки жити й жити,
      Та смерть розбила плани й задумкИ...
      Померлим уже нІкуди спішити,
      Не треба рахувать свої роки.
      Там тишина... Не сваряться за місце,
      Всім вистачає клаптика землі,
      І не важливо чи село, чи місто,
      Чи мав великі статки, чи малі...
      Вмирають всі: багаті і вельможі,
      То Божий присуд й слід змиритись з тим...
      І звідси взяти щось - ніхто не може,
      Нагий прийшов і відійдеш нагим.
      Лиш той, хто в цім житті зустрівся з Богом
      І хто збирав скарби на небесах,
      Надбає там вінець життя нового,
      Коли закінчиться життєвий шлях.
      Тож з впевненістю можу я сказати,
      Як до кінця прийде життя земне, -
      Я з моїм Спасом буду зустріч мати,
      В свої оселі Він прийме мене.
      Я свою долю Йому доручаю,
      У руки Всемогутнього Отця,
      Служити Богу всім життям бажаю
      Та вірність зберегти аж до кінця...
      Катерина Бойко

    • @tetianaolkhovyk347
      @tetianaolkhovyk347 Рік тому +1

      @@juriysokolovchenko209 щиро дякую.

  • @milamysachenko8565
    @milamysachenko8565 Рік тому

    Музика відволікає. Не дає слухати, перебиває.. Дуже глупо, робити помехи, коли хтось говорить..

    • @user-jd7jc4bk2m
      @user-jd7jc4bk2m Рік тому +4

      І геть нічого музика не перебиває, сестричка гарно і голосно декламує, музика наштовхує нас на роздуми над віршем. "Глупо" писати такі коментарі!