Іван Франко. "Декадент" (Проект

Перший вірш проекту #25поетів, в якому протягом 2020 я декламую по одному віршу поета чи поетеси, що народилися в кржній із 25 областей та АР України.
Буду вдячна за підписки!
Якщо Ви хочете доєднатися до проекту/марафону - прошу, але, будь ласка, вказуйте мене як автора ідеї.
Більше про мою літературну діяльність (вірші, інтерв'ю та курс про друк книжок на Amazon) - тут: linktr.ee/Chytanyky
Насолоджуймося українською літературою разом!
(Будьмо ввічливими та цивільними! За політичні срачі, образи або мати - одразу бан з каналу.)
Thumbnail photo by Ksenia Makagonova on Unsplash
#українськатональність #25поетів #читаники

[@foxy_poetry]

Текст вірша:
Декадент
Іван Франко
(В. Щуратові)
Я декадент? Се новина для мене!
Ти взяв один з мого життя момент,
І слово темне підшукав та вчене,
І Русі возвістив: «Ось декадент!»
Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга -
Се лиш тому, що склалось так життя.
Та є в ній, брате мій, ще нута друга:
Надія, воля, радісне чуття.
Я не люблю безпредметно тужити
Ні шуму в власних слухати вухах;
Поки живий, я хочу справді жити,
А боротьби життя мені не страх.
Хоч часто я гірке й квасне ковтаю,
Не раз і прів, і мерз я, і охрип,
Та ще ж оскомини хронічної не маю,
Катар кишок до мене не прилип.
Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Я з п’ющими за пліт не виливаю,
З їдцями їм, для бійки маю бук,
На празнику життя не позіваю,
Та в бідності не опускаю рук.
Не паразит я, що дуріє з жиру,
Що в будні тільки й дума про процент,
А для пісень на «шрррум» настроїть ліру.
Який же я у біса декадент?