БОДІПОЗИТИВ: пропаганда ожиріння чи можливість відчепитись від свого тіла?
Вставка
- Опубліковано 22 тра 2024
- За промокодом SONECHKO знижка 50% при замовленні віртуального хостингу від HOSTiQ на 1, 3 або 6 місяців - r.hostiq.ua/sonechko-hosting
посилання на обіцяні джерела:
www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/arti...
www.hsph.harvard.edu/striped/...
❤️ підтримати канал:
buymeacoffee (аналог патреону): www.buymeacoffee.com/sonnnech...
💳 моно: 5375 4141 1394 2964
🐾 мої соцмережі:
тік-ток: / sonnnechko5
телеграм-канал: t.me/nastinka_w
інста: / sonnnechko_
0:00 - інтро
0:35 - історія бодіпозитиву
2:11 - ви ж можете схуднути
3:44 - сидіть вдома
5:19 - забагато бодіпозитиву
7:47 - рекламна пауза
8:56 - ви хворі
10:43 - пропаганда
13:55 - то можна ж себе переробити
17:18 - самооцінка
19:26 - лицемірство
24:15 - лінь
25:11 - то шо сидіти на дивані?
26:12 - худі люди
27:31 - чоловіки
28:57 - здоров'я
30:43 - висновки
Нещодавно бачила ролик, в якому була цікава думка: якщо людина різко набере вагу, то всі навколо будуть її засуджувати, використовуючи аргумент 'це погано для здоров'я'. Але коли дівчина з ролика через проблемт зі здоров'ям втратила вагу, всі робили їй компліменти і запитували, в чому секрет. Одразу всім чхати на здоров'я, виявляється) Наш світ був би щасливішим, якби люди не пхали свого носа в не свої справи, будь то тіло, сексуальні вподобання (в межах згоди дорослих людей), релігія та інше, що належить іншим.
я в депресії втратила вагу дуже сильно, бо не їла майже нічого, багато пила вина і курила. Всі казали, яка я молодець))) Коли приймала ліки від депресії, то дуже набрала (через нормотіміки, які впливають на те, як організм сприймає глюкозу) і тут вже всі помітили, що я потовстішала і коментували це) нікого не хвилювало, що я приймаю ліки від депресії.
@@iuliiacherniak3083, сподіваюсь, що зараз з вами усе гаразд! Ви правильно робите, що боретесь зі своїми ментальними негараздами! ❤🩹❤🩹❤🩹
@@iuliiacherniak3083 це дуже багато говорить про таких от недолікарів, яким дуже 'важливе' ваше здоров'я. Сподіваюсь, у вас усе гаразд!
Намагання не пхати носа в чужі справи - 80% всієі' людськоі' мудрості. (С) Роберт Хайнлайн
Після моди на "героїновий шик" очевидно, що на здоров'я суспільству взагалі-то начхати. Тож використання "здоров'я" як аргументу проти чиєїсь повноти - звичайне лицемірство.
Саме смішне, якщо ти схуднув, зробив епіляцію всього тіла, пластику носа , вирівняв зморшки і "досяг ідеалу", то все одно знайдуться ті, хто скаже "фу, це ж все не натуральне"
Зачароване коло якесь 😢
Не ведіться!
згодна
І щастя все рівно немає.Всі однакові
Наразі я товста, в мене реально є ожиріння. Я не хочу , щоб всім людям подобалась моя зовнішність, я хочу лише, щоб всім було всеодно, як я виглядаю і щоб я не чула ніяких принижень і образ в мою сторону.
@@alexejoliferchuk зараз вже ніяких) але раніше ви б знали як мене чіпали коментарі та насмішки людей щодо мене. В підлітковому віці я через це не лише сиділа просто на дієтах , я голодала майже місяць) зараз я себе люблю, знаю які в мене є недоліки, але я не комплексую)
@@user-pp5ok9tp1tВиправте «дієта» та «голод» на більш адекватні терміни. Ці два слова образили моє тіло.
Дієту можна назвати: "заплановане зменшення всієї ваги тіла шляхом зменшення вживання продуктіа харчування".
А голод: "несприятливі умови для організму людини через відсутність потрібної кількості харчування".
Теж маю таку проблему і хочу того ж самого
Я теж такою була майже все життя, дуже страждала,занижена самооцінка,але через проблеми зі здоров'ям змушена була скинути частково (25 кг) вагу,мені стало легше і морально теж.Якщо ви хочете прожити довше,то можете теж спробувати це зробити,але не для зграї злих людей,а для себе.
повір всім на тебе похер, пока твоя жирна дупа не заповнтиь ДВА сидіння замість сплаченого одного)
Мені коли виповнилося 28, знайшли розлади щитовидної. Різкий набір ваги, проблеми з ємоціями. Почавши терапію, перестала їсти, рахувала каллорії, їла не більше 1000 в день. Велосипед, зал, бассейн - все до фені. Скину 5 кг, різко наберу назад. І все це хвилями. Мене підтримав сильно мій чоловік, бо говорив що не розуміє що я так парюсь, бо я і так гарна. А ось обличчя постійно запарене і нещасливе. Можливо то і є бодіпозитив, просто жити, а не думати і жити думкою про те що б скинути вагу, що б КОМУСЬ сподобатись.
так навпаки, щоб бути здоровим, а не шось комусь для когось😂
@@teslas_7463 Авжеж бути здоровим. Але проблема в тому що худий - не завжди значить здоровий. І що розуміння "худий", для всіх різне. Для когось 50 кіло - це жирна, для когось 60. І ти нікому ніколи не вгодиш, так навіщо себе так мучати?
Ви молодець❤
Себе мучати не потрiбно. Навiть при схудненнi не повинно бути вiчуття сильного голоду. Але можна їсти менше солодкого, мучного. Можна не їсти пiсля 17 годин вечора. Це не дiєта, на здоров'я вплине позитивно i допоможе скинути трохи зайвої ваги. Спорт дуже мало ефективний для схуднення, але корисний для здоровья, якщо в мiру.
@@johnblack1485 Та я хліб, мучне, цукор не їм з 20 років. Солодке дуже рідко, я його не люблю. В мене раціон через щитовидну - риба, курка та овочі. Я навіть стараюсь не їсти крупи, бо це вуглеводи. Единий раз коли я реально змогла схуднути, це коли я сиділа дві неділи виключно на яблуках і гречці. Мінус 10 кг, але через місяць повернулось 15, на поблаждивій дієті) Це було так важко для організму, що я так більше робити не хочу.
Якось мій хлопець (який довго жив під тиском суспільних стереотипів про те, що він має бути м'ясний качок) набрався рішучості і запитав мене, як я мирюсь з відсутністю в нього кубиків на пузі. На що я відповіла "Пузо означає, що в тебе є що поїсти, а поїсти я люблю". Я сама товста, в мене логіка проста 😂
Мені 13 років, дивлюсь ваші відео від недавно. Я вдячна вам, що ви відкрили мені очі на деякі теми, я справді цього не розуміла.
Нещодавно в діалозі з моїми батьками та їх друзів пролунала фраза "фемінізм" і вони почали говорити яке це лай** і що всі феміністки це продажні ш**хи, і їм платять щоб вони робили скандали, і те що без чоловіка неможливо нічого добитись (слова моєї родички). Я спробувала щось їм розповісти, але пізніше я зрозуміла що вони не сприймають мої слова всерйоз, оскільки я маленька дівчинка якій 13 рочків👍
Мені сумно та я дійсно розчаровуюся що така кількість людей з старшого покоління сприймають слово феміністка та фемінізм це якась страшна образа(
Змінено: дякую за слова підтримки ❤️
Мені 30, і мої слова про фемінізм сприймають точно так само, справа не у віці, а в тому що наше оточення не готове розширювати рамки свідомості. Старше покоління завчило для себе певні норми, в яких існують вони самі, і в які хочуть впхати всіх інших. І будь-який крок за межі цих рамок вони розцінюють як особисту образу, бо як же так, я так старанно будував свою картину світу, де всі феміністки - шлюхи, а ти прийшла мені тут і сказала що картина мого світу - фігня повна. Не приймайте це на свою увагу, просто пам'ятайте, що не всі люди хочуть і вміють слухати і вчитися новому.
Люди які не можуть собі дозволити жити так як їм хочеться завжди будуть ображати ти хто осмілився жити так як їм хочеться. Цим ви драьуєте, що вам ще 13 а ви вже особистість.
Тримайся! Ти дуже продвинута та смілива дівчина ❤ Мені 41, і я би дуже хотіла мати таке усвідомлення з дитинства 👍
Ну так 13 лет и правда мало. Понятное дело,что они прожив намного дольше считают,что у них знаний и опыта больше.
Кстати их негатив в сторону феминисток это как говорится "нет дыма без огня."
Дело в том,что сейчас полно женщин которые называют себя феминистками но при этом они не делают ничего полезного,а просто пишут всякие гадости про всех мужчин.
Плюс к этому немало женщин которые не поддерживают феминизм,а просто прикрываются им чтобы манипулировать.
Если для получения выгоды женщине нужно строить из себя слабую и беззащитную,она скорее всего это сделает. Много раз замечал,что если речь идет про всякие стереотипы связанные с мужскими обязанностями,от этого не хотят отказываться потому,что это хорошо,удобно и выгодно для женщины,зато когда речь про женские обязанности,то оказывается женщина не должна это делать. Когда удобно вспоминают про этикет,природу,гормоны и прочее,а если пытаешься использовать такое против них (ну то есть обосновать или навязать то,что женщина что-то должна исходя из этикета,природы или гормонов),то всё,арбузер,манипулятор и т.д.
Ну то есть среди взрослых женщин реально сложно найти адекватную феминистку которая хочет отношения в которых мужчины и женщины равны. У многих на словах равенство,а на деле пытаются взять лидерство в отношениях в свои руки с помощью различных манипуляций.
Если посмотреть,в интернетике можно увидеть много феминисток которые по их словам против глупых стереотипов. Но минуточку,то что мужчина должен платить за двоих,дарить подарки,обеспечивать,писать первым,подходить первым - это всё тоже глупые стереотипы.
Многие парни жалуются на одну и ту же проблему (сюда плюсую слова самих же женщин),в общем речь о том,что если не хочешь платить за двоих,с огромной вероятностью она не пойдет на вторую встречу,потому,что "зачем он ей тогда нужен?" Класс. То есть дело даже не в том,что людям забили голову стереотипами,а в том,что женщины не хотят отказываться от халявы.
Мало того,что полно эгоисток и жадных,корень проблемы ещё глубже.
Когда я писал и подходил первым,конечно были определенные успехи но знаешь шо произошло когда я перестал это делать? Ничего. Гулял в разных местах,там где много людей,там где мало,гулял в разное время,иногда немного менял стиль одежды и поведения но что-то невидно чтобы девушки подходили сами чтобы познакомиться. Мне просто непонятно,я шо невидимка или за время всех этих прогулок я не понравился прям вообще никому из прохожих девушек?
А то бред какой-то когда в интернетике чуть ли не большинство против глупых стереотипов,а в обычной жизни им блин гордость не позволяет даже подойти первыми и заговорить.
Это ж насколько женщина должна ненавидеть мужчин чтобы чисто принципиально не подходить даже к тому кто ей понравился?
Так шо как ни странно,многие женщины почему-то не дошли до готовности к отношениям где мужчина и женщина равны.
Дівчино, не зважайте на отой величезний камент руснявою. Черговий екземпляр, якому давно в терапію пора, але він чомусь виплескує свої комплекси і образи на жінок і феміністок під коментарем підлітка 🤦🏻♀ Ви таке будете бачити все життя, просто не звертайте уваги) Щасти вам! 🌸
Коти - еталон бодіпозитиву та самоприйняття!❤Будьмо як коти!
В мене собака коргі , він теж за бодіпозитив 😄
Як фітнес-тренерка, яка агітує за фізичну активність у задоволення, заради здоров'я і гарного самопочуття, а не щоб ваша дупа комусь подобалася, ставлю жирнющу вподобайку.
Як масажист, який працюе з рiзними людьми, пiдтримую!
Підтримую 100%
Я також фітнес-тренер, теж саме говорю своїм на тренуваннях - здоров'я, хороший настрій і задоволення від занять дійсно головне, а ще варто себе любити й цінувати :)
@@user-lq3eq7qf6l
Напевне саме такого як Ви потребувала 13-річна я. Бо я ніколи не забуду свій діалог в коментарях із тренеркою, котра називала повних людей "бегемотами", і що вона допомагає стати їм "нормальними"
Але вже тоді я задавалася питанням, як люди звертаються до таких як вона, бо це принизливо. На жаль, ті слова дійсно дуже сильно вплинули на мене та мою не сформовану психіку.
У мене з початкової школи є кумедна історія про живіт та вагу. Я ніколи не любила багато їсти та й не могла, при цьому у мене була нормальна вага. Моя вчителька зі школи казала, що в мене стирчать ребра та мене буде вітром зносити. В той же час я ходила на танці де вчителька мені постійно казала, що я повненька та стирчить живіт. Для тодішньої мене це була ще та загадка
Не хочу нікого ображати, мені здається що вони просто не знали що матка теж займає місце у тілі, а ще про різницю у фігурах теж напевно не чули. Мою троюрідну сестру постійно обзивали вічно вагітною тому, що у неї набір ваги йде тільки в низ живота строго пропорційно. Вона завжди була досить худа.
У мене за будь-якої ваги дещо виступає живіт, от при 48 кг на 161 см теж. Тож про "поклади собі хоч п'ятак у кишеню, бо вітром зідме" і "а ви поповнення плануєте?" можна було почути буквально від однієї людини з інтервалом у кілька хвилин. Я одного разу після родинної зустрічі (бо ж хто ж може бути безцеремоннішим за неї?)буквально стояла перед дзеркалом дивилася на свій живіт і вголос питала: "На якій хвилині вагітності, на їхню думку, я є?" І так, при тому, що моя вага не перетнула позначку в 60 кг я бувала і "жирною", бо... та хто їх, тих любителів продіагностувати чуже тіло добере. Мій дзен-пофігізм, який я "відростила" від прослуховування тих діагнозів став моєю улюбленою рисою характеру і, не побоюся цього слова, рятівною.@@phranvur2900
@@Olga_Shcherbak , Я вже писала під відео свій великий коментар, але можно і повторити бо це болюча тема. З моїм сколіозом моя дубця завжди як бампер була , груди були і є великі. Живіт якщо і був, звісно притягував увагу. Підліток я чи ні. Зріст у мене 153 навіть в мої 30 я не виросла. Вага завжди стрибала. Зараз я ну дуже повна, я це бачу і відчуваю. Але ненавидіти себе не мае часу, як і слухати інших таких "радників". Мені хотілося плюнути в обличчя дівчині у якої я живу бо вона теж така радниця, хлопець її такий самий , коли у гості ходить сюди на каву теж говорить що "жирні завжди будуть казати тобі їсти" або " вона така велика стала і нічого не робить с цим". Мені не зал треба любий, у мене здоров'я не має. Йому кірдик. А їсти я прошу цю дівчину бо вона с рпп і навіть не знає. Хочу щоб вона хоч раз у день якось їла. Бо цей хмир триндить їй в вуха що вона теж товста. Але в неї тільки крутий животик і все. У неї дитина шести років. Тіло крутої жіночки, але наслухавшись за життя кривдників вона не буде слухати добру пампушку. Дякую що хоч їсть інколи.
Рада дуже що ви маєте такий пофигізм. Не всі його мають. Нажаль.
Причиною можуть бути слабкi м'язи преса i таза. Може допомогти вправа вакуум, а також інші вправи на прокачування прямих та косих м'язів преса, ніг та сідниць, розгиначів спини, тазового дна. Так радять тренери.
Все життя мені казали, що я дрищ… Ще був весь в прищах, проблеми з спиною. Боже як мене травили… Суїцид мені здавався єдиним виходом. Але потім я зустрів дівчину, яка була «нестандартних» розмірів. Вона була новою людиною в класі і вона себе настільки любила, що навіть найогидніші люди не пробували її образити. Вона навчила мене любити себе. І з того моменту моє життя наче перевернулося вверх дном. Зараз я вилікував акне, що було дуже важко, пішов в спортзал тому що я захотів, а не тому що хтось мені сказав… А головне коли мені захотілось. Я думаю, якщо б не та дівчина я б і не був би живим зараз….
Боже, яка крута історія! Дівчина - богиня💖
Іти наперекір соціуму до особистого прийняття та індивідуального щастя (яке при цьому не тільки не шкодить, а ще й допомагає іншим) насправді потребує хоробрості. Ви великий молодець, і та дівчина теж! Впевнена, Ви своїм прикладом також надихнете (або вже й надихаєте) своє оточення!
Я - лікарка первинки і я так звикла до всіх цих "неідеальностей", особливостей кожної людини, до різних запахів, що коли дивлюсь фіфільми мені ріжуть очі ідеальні картинки героїв, бо в житті все не так, ці "ідеальні " люди здаються для мене прибульцями🙈
Колись подібнечитала від масажиста. Там було таке, мовляв, якщо в жінки є груди, то і животик буде, а якщо плаский живіт, то і груди такі ж, мовляв, звідки беруться оці "стандарти" краси 90:60:90.
Я хірург і часто бачу людей оголеними. Згодна з вашим висновком і хочу ще додати, що в цілому люди мають не такий вже й поганий вигляд зі всіма своїми недосконалостями. Хоча в цьому могли б переконатись усі люди, які ходять на пляж чи в басейн) Люди намагаються приховати свої (часто надумані) недосконалості одягом, без якого часто виглядають набагато краще. То не маніфест усім оголитися, просто спостереження) А за час війни вже зловила себе на думці, що цілком прийнятно, задовільно і звичайно виглядають усі, на кому нема відкритих ран - це вже певна професійна деформація, але до подібної думки мало би прийти наше суспільство.
Як масажист, теж кажу, що живi люди рiзнi. I це прекрасно
Я завжди була худорлява. У всіх в моїй родині така конституція тіла. За життя я чула сотні разів, яка я худа, як це погано виглядає, що мені треба їсти більше. Чомусь багато людей думають, що якщо ти худа, то мабуть це не образливо і «чого ти ниєш взагалі». Наближається 2024 рік, а люди й досі вважають, що мають право відпускати коментарі з приводу чужої зовнішності чи фігури)
О так, мені завжди кажуть у зневажливій формі поправитись бо "скелет ходячий", але ці ж люди соромляться сказати повним що вони схудли
@@yuliaoliynykтай взагалі не треба нікому казати нічого про вагу, не тому що соромляться або ще щось… взагалі.
@@yuliaoliynyk не дай Бог впаде, та поламається
Так я теж худа, і все життя стикаюсь з цим(
І обов'язково ще треба вкинути фразочки накшталт "чоловіки не собаки" й "краще битися об хвилі" (чи як там правильно). Мені хтось з родичів якось сказав: якому чоловіку буде потрібен такий худий оселедець як ти🥴
Мені вже майже 40. І за все своє життя я ще жодного разу не була задоволена своїм тілом. Навіть коли інтенсивно тренувалась (кожен день, бувало по 2 тренування на день) і правильно харчувалась: то руки не такі, то складка на животі, то дупа не горішком.. Тільки зараз потроху вчуся любити себе
Дякую за ваші відео
це відео потрапило до мене саме тоді, коли я вчергове замучила себе думками про свої недоліки, дякую за вашу працю! безумовно один з найкращих каналів на ютубі
20:55 на годиннику, дивлюся відео, їм торт, медовик. Читаю ваш комент. Не муч себе, радій життю!
як людина з дефіцитом маси тіла, я хочу щиро подякувати за цей випуск 🙏 слухати про вітер, камені в кишенях, залежність від наркотичних речовин (а то чого ж ще така худа 🤡🤡🤡) нестерпно. я люблю себе, своє тіло, свій метаболізм і усе таке. і насправді стороннім людям байдуже на здоровʼя інших, це просто спосіб виправдати своє внутрішнє лайно.
а ті хто розказує про дефіцит маси тіла взагалі знають що таке "модельна зовнішність" в класичному її розумінні? нема кращого і привабливішого типу фігури як струнка, худенька, тендітна жінка.
Мені те ж саме сказали про «ляшечки» в 6 класі. Мені 32, я ледве подолала булімію 3 роки тому, але це досі впливає на моє життя. І я досі ненавиджу свої ноги.
Сподіваюсь якомога більше молодих людей подивиться це відео, тому що - це база. Мені 22 роки, я з 14 років страждаю на булімію і мені дуже жаль, що в мої роки не було такої інформації, бо це треба промовляти кожній дитині, підлітку! Що з нами все добре, що з нашими тілами все ок! Бо в мої 14 з тими дибільними пабліками вкантактє (хто знає - співчуваю) я йобнулась і тепер розгрібаю наслідки і до сих пір лікуюсь від цього піздєца в терапії і вже довелося підключити антидепресанти. Дівчата, схуднення того не варте. Усім бажаю здоровʼя, прийняття і адекватної самооцінки ❤️❤️❤️
Дякую вам за ваш величезний труд і за висвітлення такої важливої теми, Анастасіє ❤️❤️❤️
Зичу вам здоров'я та любові до себе ❤
@@user-zi2xo1lv3r щиро дякую, навзаєм 🥹❤️
Якими саме паблiками? Цiкаво, що там такого було.
був такий "40 кг". шкідливий контент для знищення самооцінки@@johnblack1485
@@johnblack1485пропаганда анорексії, 40 кг ваги та романтизація булімії
Неймовірно як люди, будучи мішками із мʼязами та кровʼю ненавидять одне одного.. за розмір? Невже це поведінка виду, який сам себе назвав Людина Розумна?
Завжди це шокувало.
Хіба засмучуватись через свою конвенційну непривабливість не повинна сама людина в їх світогляді? Чому за неї засмучуються і зляться інші? Просто абсурд
Зараз це вже Homo Sapiens Sapiens (подвійна еволюція☝️), але ви праві, дехто навіть до простого сапієнсу не дотягує.
Вдало відмічено " сам себе назвав " Далеко не факт, що люди майбутнього нас так будуть називати. Є варіант зміни назви " Примітивні тупі істоти, які забруднили планету, вичерпали майже всі ресурси планети і знищили в результаті незрозумілої ядерної війни дві третини виду" :)
Я вважаю, що я маю повне право ходити по вулиці голяком і срати під кущі на очах інших людей. І ви мені нічого не зробите! Петиція на максимальний рівень бодіпозитиву для мене зібрана
@@Mr_santa-dio-🤡
@@jabanisss Образа в мій бік. Порушуєш конвенції ООН про права людини. Піди відходи їсти бо вони тебе вже зачекались.
У мене вроджена вада очей.
І я кожного разу, коли записуюсь на корекцію брів/макіяж/ламінування вій, бачу німе питання у майстрів - "нашо воно їй?"
Інколи деякі навіть кажуть це в голос.
Я не прийняла своє тіло, мені 29 і я досі не можу.
Візуально кожного разу я "скала" і титан, яка не ховає очей, не носить окуляри.
І так, це мої комплекси і мій соціум.
Просто це важко. Дивитися в дзеркало і не помічати частину обличчя.
Робити селфі з друзями лише з правої сторони, кожне фото.
В мене щаслива сім'я, де всі мене люблять.
Але більшу частину свого життя я маскуюсь від самої себе.
Мені колись одна дівчина сказала - "о, ти така смілива, не ховаєшся, молодець!"...
Я пропоакала всі вихідні, вмилася і пішла до неї, її світосприйняття і ніяк не показала свою травму.
Дякую вам за це відео.
І порада для тих, хто хоче допомогти, висказати своє захоплення людиною, яка на візку їде в магазин, повною дівчиною в спортзалі та незрячим хлопцем біля кінотертру - просто пройдіть мимо.
Дякую.
Як людина з ністагмом - дуже вас розумію! У мене великі, виразні красиві очі, але вони, блін, рухаються постійно, це навіть лякає людей, деколи мене навіть питали, чи це в мене не психічна хвороба, і чи я розумію все, що мені кажуть, бо по очах не видно. І так, оці типу слова "підтримки" від незнайомих людей звучать дуже зверхньо - типу, як мені жаль вас, бідних-нещасних, добре що мені більше повезло!
@@ms.terriousале ви же розумієте, що це не так. Просто ми іноді не можемо/не встигаємо уявити, що можемо викликати у іншої людини негатив навіть звичайними словами, іноді підтримки. Буває. Думаю треба якось фільтрувати і відокремлювати образи, пхання носа до чужого життя з негативом і позитивну зацікавленість з підтримкою.
Я не тільки про зовнішність зараз. А загалом. Іноді питають і дають поради доброзичливо, а по факту стрибають на болючу мозоль (
Бодіпозитив це коли ти подобаєшся собі, через призму здорового соціального пофуїзму. Простіше кажучи - "від'їпіться від нас".
Так, але як завжди це переходить вже зовсім в інше.
ніби блять в що? до тебе хочаб раз підійшла наприклад товста людина і сказала "а ну давай товстішай а то ти себе якось не любиш" ?@@AlexTruenum
@@AlexTruenum в "ето другоє"? В яке інше? Хоче жінка собі тату на все обличчя? Груди відрізати? А чим це відрізняється від рінопластики чи ліпосакції? Чим корекція тіла в соціальноприйнятний бік краща/гірша за корекцію в зворотній? Як на мене, головне подобатись собі, це ментально стабілізує. Ніж слухати хворобливий соціум, у якого модні тенденції кожні 3-4 роки змінюються. Але як у соціальної тваринки може бути стійка менталка, коли цей соціум постійно щось радить, причому кардинально в інший бік, ніж радив до цього? Вихід, як на мене, тільки один - відростити здоровий ментальний бовт, щоб класти періодично на цей соціум. А щоб люди навколо не дозволяли собі фізично робити тобі зауваження, стосовно твого зовнішнього вигляду, то відростити собі ще й м'язи, чи купити короткоствол. Профіт!
Бо як казав один OG - добрим словом і пістолетом можна досягти набагато більше, ніж просто добрим словом. Мудням, які пхають носа, в чужу ментальність і намагаються обмежити чиюсь фізичну присутність, так чи інакше треба вказувати, що вони мудні, щоб їм було не комфортно. Бо саме так мудні, через власні страждання, починають розуміють інших.
@@SidenkoE51 Так, таке було, мене шеймілі товсті люди за то що я був дуже худим коли я був підлітком, звичайно що дуже малий % від цих людей. Якщо ви думаєте що це рідкісне явище, то ви дуже помиляєтесь. Але я зовсім про інше, є велика різниця в здоровій критиці, здорового відношення до себе та пропагандою безсилля. Авторка відео так само гіпертрофовано транслює цю тему в суспільстві, наступаючи на проблемі когнітивного спотворення фактів, вона не транслює пряму річ тих кто критикує, а просто надає свою вільно інтерпретацію проблеми, а це дуже далеко від істини.
@@SidenkoE51Так!!! Так!!! Все своє життя чую від повніших людей,що мені треба набрати вагу,бо вітром унесе,об кістки порізатися можна, чоловіки не собаки,на кістки не кидаються,краще плавати на волнах,ніж битися об скали,полюби себе,корми себе нормально,на тебе страшно дивитися.
Коли я щодня ходила в зал і на бокс, мала висушене тіло, от тільки мʼязи - то всі тільки захоплювалися, бо це вписується в картинку, яку нам навʼязали. А от те, що в мене був РХП, психологічна залежність від фізичних навантажень та відсутність менструації понад рік - то нікого не цікавило...тільки за бокс прилітало «тиждівчинка, тобі ще народжувати»
Рхп?? Вже психологи почали придумувати всяку хрінь))
«Ти ж дівчинка» як я це люблю!!!
@@user-zt6ch9pr3s , яку хрінь? Розлад харчової поведінки?
@@user-zt6ch9pr3sщо саме ви називаєте хрінню?
@@user-zt6ch9pr3sтобто психологи? Відчуття голоду та насиченості це буквально класично біологічні процеси, а не такі, що стосуються психіки
Я хожу на пілонну акробатику, у нас там найрізноманітніші жінки приходять займатися і це тішить 🤍 Але якось прийшли мама з донькою якій 8 років, струнка дівчинка. Мама її при всіх чмирила за складки на животі, які блін природні коли ти сидиш! Я осмілилася вступитися сказавши цю ж фразу, а мені: «В нас ще донедавна кубики були, а тепер такий позор!» Бідна дитина😢 А потім дівчата ростуть з ненавистю до свого тіла хоч воно звичайне.
Дуже цікаво, а у мами теж кубики були, чи вона тільки над дитиною знущається, відпрацьовує на дівчинці свої комплекси? Це ж тільки через що перейматися: немає кубиків у восьмирічної дівчинки! Яка дурня! Знаю, що для релізації своїх бажань та вдоволення амбіцій батьки своїх дітей по різноманітних кастингах тягають, але про те, що ідеальне тіло починають виліплювати чи не з пелюшок, уперше чую! І взагалі, складається враження, що у декого занадто багато вільного часу, який більше і витратити ні на що, як на вдосконалення свого тіла та виявлення людських недосконалостей. Ще й правильно жити навчають! Цю енергію б та людям на благо повернути, робили б дійсно щось корисне, а не мізки ідеальностями промивали. Невже більше нічого в житті не цікавить? А Вам здоров'я, миру і добра!
@@user-wo1fr2pe9d звісно, що кубиків в мами не було, це ж класика - ткнути на те, чому сам не відповідаєш як правило. В самої немає, так ці амбіції на доньку направляє. Моїй племінниці мама якось при мені сказала, щоб та не їла кукурузні палички, бо «дивись яке пузо вже в тебе жирне! Хочеш жирною бути?» Сказати, що я офігела це нічого не сказати. Дитині 9, вона худа худісінька! Кажу: Ти хочеш дитині комплексів? Вона худенька, яке жирне пузо? Де? А потім років в 12 буде РХП. Відповідь: «чо чо будет? Павтарі! Ой, не неси брєд, нічо не буде, і взагалі я пошутила! Мілка знає, що я шучу і знає що вона найгарніша дівчинка у світі.» Так-так, дитина в 9 років прям прекрасно розуміє що це шутка, тільки по обличчю цього не сказати було. На жаль багатьох дівчат з дитинства так чмирять. На жаль.
Бодіпозитив зробить нас щасливими. Це про прийняття себе тут і зараз. Плювати на вагу, шрами, розняжки, відтопирені вуха. Завтра це все вже буде не важливо. Жити треба сьогодні, і любити себе треба сьогодні, а кому не подобається дивитись на мене, є ще 3 сторони світу, куди можна дивитись, і навіть піти.
Вдячна за видиво.
краще боді нютраліті воно активно набуває популярності та і сенсу в ньому більше ніж бодіпозитив
По факту я можу ігнорувати суспільні норми використовуючи бодіпозитив. Моїй шкірі не подобається одяг, тому я більше не буду його вдягати. Усі можливі зауваження до мене мої вуха сприймають як психологічне навантаження на мене та руйнування моїх прав! Не пускаєте мене переночувати в вашу квартиру бо я бомж? Ви засуджуєте моє тіло! Робимо що хочемо
є чотири сторони світу
@@Mr_santa-dio-сонечко, твої приклади є буквально адміністративним (про квартиру - кримінальним) правопорушенням. почитай закони, проаналізуй межі, а потім вже проводь паралелі, ок? "суспільні норми" не визначають єдиний для всіх розмір одягу чи стандарт гладкості шкіри, бодіпозитив про тіло, а не про одяг чи поведінку. можеш хоч в костюмі свинки пепи щодня ходити, але оголиш геніталії - заплатиш штраф.
@@olexandrakardash7475
Мене дуже забавляє концентрація людей на геніталіях, прям культ якийсь. Скільки матів пов'язано з ними...
Нудисти не мають права на бодіпозитив((
(Доля жарту в цьому є, звісно при умові, якщо люди не порушують особисті кордони інших).
З самого дитинства і усе життя маю зайву вагу, ожиріння. В дитинстві переслухала усі варіації виразу «харошего чєлавєка должно быть многа», але оминули мене прямі розмови про те шо я жирна і мені треба худіть. Але часто в компаніях я була присутня при розмовах про якихось міфічних товстих за чиє здоров‘я вони «хвилюються». І от за роки оцього всього я виробила стратегію спілкування з такими людьми. Ця стратегія називається «і шо?». Я задаю людині тільки це питання і вона довго розказує-розказує, а потім сама себе виводить на нелогічність своїх думок і або зла йде і більше при мені не заводить такі розмови або реально така «а ну да, чого це я».
Мені весело спостерігати коли після подібної фрази людина починає злитися, псіхувати, бо або розуміє що фігню сказала і сама не знає що далі відповісти, або не вдалося вас вивести з себе(часто й така мета є)
@@vladlena_s так-так😁
Це якщо помічає нелогічність бо дуже багато без логіки живе😂
Я вже дорослою, переглядаючи свої дитячі фото зрозуміла, що я ніколи жирною не була. А ішокати тим, хто доколупується до чужої зовнішності теж люблю, як і спостерігати за подальшим словесним еквілібризмом.
Краще б люди робили зауваження тим, зто тхне парфумами на весь вагон/офіс/ресторан. Це ж неможливо терпіти. А хто як виглядає - справа особиста.
Я і'здив у одному ліфті з п'ятьма молодими працівницями бухгалтеріі'. Як я Вас розумію!!!
Ааааааа! Як я терпіти не можу ці тонни парфумів на людях, шлейфи секонду, порошку та ленорів на одязі. А от запахи поту ( не як від бомжа звичайно 😅) значно краще сприймаю.
@@nata_kor704Це образило мої очі. ООН не одобрює. Віддавай мені моральну компенсацію за руйнування моїх особистих прав
Підтримую! В мене астма і часто-густо після такого ароматного сусіда в транспорті чи ліфті я мушу користуватись інгалятором бо мої бронхи просто не витримують цю хмару парфумерії.
а мені так подобаються шлейфи від парфумів) бачите, і тут всі різні
Ще ніколи так швидко не переходила за сповіщенням від ютубу. Дякую за відео 🫶
Хахаах+++
Я жінка, яка ніколи не намагалася схуднути. Але! Я худа, дуже худа. Ось така конституція від народження (немає ніяких проблем із здоров'ям). Навпаки дуже довго намагалася набрати вагу, бо "дєвочка далжна бить апєтітная". Мало того що мені це постійно казали батьки, так і якісь мимокрокодили. Коли під час навчання підробляла в кав'ярні, то не було ні дня, щоб ніхто з кислою миною не сказав мені, що я худа. Апогеєм був чєл, який на повному серйозі розказував, що я не зможу народити, бо бедра вузькі😂😂😂
О, про те що я не зможу народити, бо стегна вузькі теж чула) Колись, це дуже сильно мене зачепило, а зараз просто смішно
А я згадала, як до народження дітей, в одному магазині переміряла всі штани, але вони були мені великі, бо я була дуже худа. То мені продавець радила пити сметану з пивом🤦♀️, щоб я поправилась, бо не зможу народити😅
@@nata_kor704 сметана з пивом більше схожі на шлях до діареї, ніж до набору ваги🙈
Ці вузькі бедра - повний треш ))) Я з вузькими народила сама нормально у 31 рік, ще й слухала, що важко буде завагітніти бо худа ;) (48 кг було при зрості 160). То виявилося якраз чудово, бо набрала 8 кг за вагітність і вони куди й ділися потім, а всю вагітність чудово себе почувала, ходила багато щодня, подорожувала на останніх місяцях потягом, не було підвищеного тиску та проблем з набряками ніг, не було задишки. І таких "вузьких" в моєму оточенні багато )). У однієї аж троє дітей і їй щоразу цими стереотипами сипали лікарі )))
головне в таких коментаторів, це відсутність логіки - вага не впливає на те, наскільки вузьким є таз, через який дитина і проходить під час пологів)))
В нашій культурі є жахлива звичка коментувати зовнішність інших. В мене купа історій таких, починаючи від біологічного батька "тебе любити не будуть хлопці" до вчительки, яка порівнювала мою зовнішність з іншою ученицею, при всіх учнях. Це нефігово зламало мені психіку, досі розгрібаю.
Мені 15 і я важу приблизно 65 кг. Мої родичі постійно кажуть, що я товста і "що це за живіт в тебе стирчить?". Через це я вважаю себе не гарною і товстою, але задяки вашому відео я трохи менше тепер переживаю через свою вагу. Дякую❤🩹
Не слухай тих родичів, мені зараз 27 і в мене теж таке колись схоже було,а зараз розумію, що взагалі то добре я виглядала і тоді і зовсім не жирною була. Родичі не розуміють,що вони не допомагають взагалі, а лише роблять комплекси, а потім ще доводиться цих комплексів позбуватися. Важливо в першу чергу думати про своє самопочуття і потреби,а потім вже зважати на думку інших,навіть якщо це родичі.
65 кг це мало. Ожиріння( 140+ кг ) - це осудження мого жиру. Жир образився через цей термін
Мені 14, десь у років 11-12 я любила себе, мені навіть казали, що в мене сильно висока самооцінка (але була норм, я просто собі подобалась), коли наприклад в телеграмі хтось мені писав (типу "прівєт, я тєбя люблю, хоть нікагда в жизні нє відєл і про тєбя знаю толька "как у тєбя дєла?,но люблю, скінь фота") питав чи я гарна,то я відповідала "шо за тупе питання?! Звичайно гарна, 99,9% людей скажуть, що вони гарні, бо як можна СЕБЕ не любити і вважати не гарною?! Шось типу того". Потім, у років 13 я трошки поправилась, але все ще себе любила, у років 12 в мене почало рости волосся, але все ще любила, десь того літа я скачала собі соц.мережі, до того в мене були тільки ігри)), і зрозуміла, що я "якась не така", потім ще мама почала казати мені за мій живіт (але це просто не плаский живіт, як у "ідеала" ), я почала себе не любити, зараз мені 14, не так давно я знайшла цей канал, і повертають до норм стану, як добре, що цей період"самонелюбіння" тривав так мало.
Любіти себе, це круто!♥️
@@user-tv9to5if8h 200
Який зріст, є індекс маси тіла для людей, хлопців і дівчат він різний.
коли я була "красива і худорлява" - я вважала себе жирною і соромилась вдягти шорти. зараз я погладшала, в мене живіт та целюліт - люблю себе, ношу шорти. дякую бодіпозитиву за існування. а ще я раніше фукала на не ідеальних людей і вважала, що їм треба себе ховати і про пляж треба забути.
іноді перечаєшся з кимось з приводу "дай людям жити як вони хочуть і не нав'язуй свою думку" і не розумієш, звідки такі вузьколобі беруться. а потім згадуєш себе і в шоці ще й з цього. цікаво, з яких речей щодо себе у минулому, я буду в шоці у майбутньому.
Тиждень після пологів я вже була в клініці що забирає розтяжки, коли я зрозуміла що це боляче, дорого, довго та й ще ніхто не гарантує жодного результату, я зрозуміла що я не хочу цим займатись і краще я куплю курс масажів і відїбусь від свого тіла, яке виносило здорову і дуже крупну дитину 👌
Мені на днях сказали, шо я виглядаю як 60-річна бабця з консерваторії, бо отаке в мене обличчя, зачіска і одяг (мені 16, до речі ☺️). То ж, скільки людей - стільки думок, але це не озанчає що їх варто озвучувати)
А авторці дякую за такі чудові відео 💗💗
Схоже, що у вас гарний смак, якщо вам роблять такі зауваження) бо звучить елегантно
Не знаю, як ви виглядаєте, але думаю, що стиль 60-літньої бабусі виглядпє дуєе милим)
@@mariatre_model дякую ☺️
Але якщо в 60 мені будуть казати, що в мене стиль 16-річної - я проти не буду 👀
@@tnnnkl до речі, це справді круто. Нещодавно бачила інстаграм жінки, якій десь за 60-70, але вдягається вона неймовірно стильно і по молодіжному. Вона виглядала просто неймовірно 😍
Всьо діло в старій хустці на завязку під бороду
Оооо. Я жінка, яка за свої 32 рочки ні разу не купувала одяг у магазині жіночого одягу. У мене маленький зріст і складна комбінація проблем зі здоров'ям, через яку я то худну на 20 кг, то поправляюся на 20 кг, не міняючи при цьому ні харчування, ні способу життя. Так от: у низькій вазі "дєточка, ти ж як підліток, іди в дитячий світ". У високій - "жєнщина, ви шо, ви плюс-сайз" (а за підрахунками мого ендокринолога, я у цьому плюс-сайзі маю аж 4 зайві кг. 4, не 44, це взагалі не проблема, з вагою на 15 кг нижче норми проблем у мене в рази більше). І ще вагітність була, одяг для вагітних - також в окремих магазинах.
А я, бляха, просто хочу знайти якийсь магазин, де мені подобається асортимент і якість, і купувати там собі одяг і коли я важу 45 кг, і коли я важу 75 кг, а не шукати щоразу щось абсолютно нове.
Я зараз хочу собі жилетку, такі як я хочу розміру S помістять мене разом із сусідкою, а такі, як находжу на своє тіло, я не хочу. 😑
Красно дякую за чудовий ефір!
Коли я була маленька, деякі мої родичі сміялись з мене, бо, мовляв, в мене ніс "як картопля". В 7 класі моєю мрією було заробити гроші і зробити ринопластику. Добре, що з часом мені вистачило сили волі переглянути цей намір. Зараз, коли я розповідаю цю історію своїм друзям, вони в це повірити не можуть. Виявляється, мій ніс нормальний і навіть вписується в конвенційні уявлення про красу😂.
на моє прохання зробити мені їсти, бо я голодна, моя мати мені відповіла:
"Куди тобі ще їсти? ти і так вже шириною з тумбочку, скоро в дверний прохід не влізеш!"
я була завжди стандартною. в мене ніколи не було надмірної ваги та я навпаки завжди була худіша, ніж треба.
до речі, моя мати повна.
Я важу 111 кг і борюсь з депресією та РХП. Я не можу ходити в зал, мені морально важко робити вправи, я знемагаю від фізичного та морального виснаження і лінь тут ні до чого. Так, це проблеми зі здоров'ям, і я лікуюсь з психотерапевткою та ліками від психіатра. Ходжу на огляди до ендокринолога та гінеколога тощо.
Я хочу насолоджуватись їжею, бо, можливо, це єдине й приносить мені радість
Я хочу прийняти і полюбити своє тіло з усіма розтяжками та сраними неідеальностями. Мої розтяжки ідеальні, бо вони мої.
Дякую вам дуже за це відео, воно мене надихнуло і підтримало. Я навіть просльозилась в певний момент. Хоч ми й не знайомі, відчуваю від вас шалену підтримку)
Як я вас розумію. Я зараз важу 95 кг. А колись займалася спортом та важила 56 кг. І не так давно. Отака гойдалка
Мені подобається, що зараз можно глянуть в каталозі, як будуть виглядати речі на моделях + сайз. Я дивлюсь каталоги не для естетичного задоволення, а щоб обрати якусь річ.
4 роки тому на похороні мого дядька, до мене підійшов його хрещений і сказав 'у тебе є зморшки під очима, тобі терміново треба мазати там кремом'. На похороні моєї дуже близької людини це було дуже доречно🥲 Враховуючи те, що такі гусячі лапки є моєю фізіологічною рисою і вгазалі то не його справа
Останнім часом радуєте новими відео доволі часто, дякую за це💙 чи не єдине , що радує в такий час💋
Мені дуже не подобаються корейські фільми і індустрія к-поп саме через повну відсутність бодіпозитиву. Жінки застиглі в одному віці, з обличчям сердечком перекроєним пластичним хірургом і одинаковою фігурою. Люди різні, унікальні і це прекрасно.
Помітила у нових фільмах різноманітність акторів і піймала себе на думці, що кайфую дивитись на зовнішності акторів більше, ніж слідкувати за сюжетом))
@@natashamrks я не бачила жодного айдола дівчину з кучерявим волоссям
@@nataliianikonets2273ви маєте на увазі саме від народження кучеряве волосся? Бо акторки і співачки дуже часто роблять хімію - одні кучері, інші хвилі.
@@nataliianikonets2273 Потому-что кей-поп это бизнес. Он основан на том, чтобы нравиться людям, а не "для себя"
Там багато акторів-колишні айдоли.Айдоли,зі слів самих їх продюсерів-це продукт на продаж для фанатів. Тобто не тільки їх творчість ,талант,але й зовнішність,поведінка.Країни Азії досі надійно патріархальні,тож здогадатись,який там ідеал,неважко.Вічно молода,інфантильна і голодна.З хлопцями така ж історія.
Це найкраща жінка, хуяре тупо по фактах, ви неймовірна ☺️❤
немає найкращих жінок і найгірших)
@@dianakremets3768, просто ви не розумiєте. Найкраща людина - це кохана людина. Видно хтось тут закохався.
«Можна бути самим найкрасивішим персиком, але знайдеться людина, в якої алергія на персики». Тому скільки часу не йти до ідеалу, кінця і краю цьому немає. Висока - дилда, низька - моська, товста - корова, худа - дистрофік, малий ніс - мопс, великий - роби операцію і це тупо не закінчується. Це так тупо, що просто. Загониш себе в оці рамки, а якийсь вася з залупська скаже тобі, що ти всеодно страшна. Це ж тупо жах. Треба отакі відео на всіх платформах показувати, в школах, офісах, магазинах і тд. І скільки б не казали, що бодіпозитиву багато, а я скажу що його ще занадто мало! Мене булили з самого дитинства, я не була супер товста, просто трошки більша за худих людей. Навіть моя мама долучалась до цього. А зараз я ненавиджу себе за будь який шматок солодкого. І намагаюсь справитись зі своїми загонами.
О, я ще в часи, коли могла терпіти телевізор, бачила інтерв'ю якоїсь селеби, в якому та розповідала, що почала приймати свою зовнішність аж ставши знаменитою і з терапевтом, а в школі з неї насміхалися за зовнішність. Фоном її шкільні фото, на яких буквально конфенційно гарне обличчя, худорлява, струнка статура. Я сиділа і дивилася, як баран, не розуміючи, з чого ж там глузувати.
Як же мені ПО***, що про мене думають якість ЧОЛОВІКИ! Ці коментарі просто крінж. Дякую за відео! ♥
Та жінки також можуть щось токсичне казати через патріархат, але згоден з вами, ніхто не має права засуджувати людину через своє субʼєктивне бачення світу.
@@mitternvchtvideo5516як раз частіше жінки і говорять:) я особисто це кожного дня на роботі бачу
@@alexejoliferchuk якщо він сидить і хоче - так, не маємо. А якщо він пропагує ненависницькі ідеї іншим, тут вже проблема. Цікаво, що для вас геноцид і бодіпозитив сприймається однаково🤔
Хахахах, чому мужло завжди любить перекрутити чужу думку та додати туди Адольфа з євреями 😭😂😂😂
Ви по жiнкам?
Мені недавно виповнилось 13 років, народилась в гомофобній та антифеміністичній сім'ї я дуже вам вдячна за ваші відео ви відкриваєте мені очі кожного дня, я вам дуже бажаю не дивлячись на хейт продовжувати робити те, що ви робите, нашій країні потрібні такі люди, відео та розкриття таких тем я дуже щаслива що натикнулась на ваш контент😊
Стосовно акне і безтактовності деяких людей : мені вже двічі довелося опинитися в ситуації, коли якась бабуся пострадянського часу хапає мене чи за шию, чи то за руку і починає розказувати про чудо вмивання спиртом чи перекисом і про те, що це мені ТОЧНО допоможе. Я вже третій місяць як пішла до дерматолога і намагаюся вирішити свою проблему, а такі люди , своїм нав'язуванням, просто добивають...
На мою думку, бодіпозитив- це право на любов до свого тіла в будь-якому випадку. Навіть якщо це просто лінь, це стосується тільки власника цього тіла, коли починаються кордони іншої людини, то треба їх поважати.
Ваші кордони ображають мої! Це мене дуже сильно образило і моє тіло теж!!!
а як іх поважати, якщо одна особа позитивного типу займє 3/4 обьєму ліфта? )
Нещодавно я захопилася к поп піснями. Мені дуже подобаються он ті танці, рухи, пісні та кліпи. На усе останнє я не особливо звертала увагу ( імена виконавців, назви гуртів, біографія учасників, особливості різних груп та ін.). В принципі, оскільки я любила к поп, то невдовзі дізналася і про групи, і про компанії тощо. І у тому числі, коли я усим цим почала цікавитися, то я дізгалася
І про корейські стандарти краси. І у Кореї це настільки важливо, що навіть під час працевлаштування у центрі зайнятості дуже часто питають: "А скільки ви важете?", "Який у вас зріст?" "Чи не хотіли б ви схуднути?" і таке інше. Я вже не кажу про айдолів, чиї тіла повністю належать компанії, починаючи від кольору волосся, закінчуючи вагою. І те, що я побачила найбільше, так це те, що вони, бляха ДУЖЕ СХОЖІ! І, от у мене питання: НАХЕРА!?! Вони так зацикленні на зовнішності, що навіть фанати часто можуть їх не розрізняти. Так от, що я зрозуміла: "Єдине, для чого нам дана зовнішнісь - це, бляха, щоб ми могли розрізняти один одного, а не копіювати". Кожен з нас по своєму гарний, головне - дотримуватися базової гігієни, а не тупих стандартів краси. Будьте собою, будьте такими, якими ви є, робіть із собою тільки те, що душа бажає, а не суспільна думка.
Відео - пушка, автор - молодчинка!
Дякую за відео! Чудовий випуск! Я замислилась над тим до якого віку я взагалі не звертала увагу на свою зовнішність. Це вік шести - семи років, коли твоє тіло сприймалося тобою просто як інструмент для життя і пізнання світу. Боже, то був щасливий час, а потім почалось: ти худа, в тебе синці під очима, ти вже світишся. Після цього ти починаєш дивитись на себе очима інших, а не власними. Щаслива та людина яка зможе попри тиск оточуючих знову дивитись на себе власними очима, і не порівнювати себе з іншими!
в мене то було до 15 років. прекрасний час свободи
Ви ще щаслива, бо я в дитинстві мала округле обличчя, то "пампушечкою" я була скільки себе пам'ятаю. А пам'ятаю деякі епізоди від двох-трьох років. І от деякі з них стосуються саме того, що мене всю розривало від емоцій через ту "пампушечку", а слів висловити це було недостатньо.
секрет щастя - від'**атись від себе, тоді автоматично від***уєшся від інших і живеш в своє задоволення з тими, хто приймає твою зовнішність (а хто не приймає - йдуть лісом)
бісить коли люди думають, що бодіпозитив і фемінізм карявлять і кажуть, що це фігня, непотріб і гімно, тощо... але у нас є настюша! і ти чудова жінка, яка іде проти стереотипів
Буквально вчора дискутували на тему фемінізму з одним хлопцем(знайомі з дитинства) він дуже проти фемінізму. На моє запитання " як ти розумієш слово "фемінізм"? Що це для тебе? І чим це погано?" Отримала відповідь:
От є нормальні дівчата, а є такі як ти-ненормальні феміністки.
А як він відрізняє нормальних від ненормальних так і не зміг пояснити.
Йому 15
@@oleksa.ndra__ ну то я за нього поясню. Він мав на увазі тих "створінь" які пропагують не голити проміжність, жиріти до стану 100 кг+, та до відстоювання рівних прав там, де прав більше у жінок. І не треба мені казати про хвороби. Цим дуже зручно прикиватися. Не може бути так що 100% повних людей проблеми зі здоров'ям.
@@user-xq3de6wp7rпокажіть мені людину, яка пропагує набирати вагу до 100+ кг, будь ласка.
@@user-xq3de6wp7rох уж еті злі феміністки, забороняють нормальним жінкам голить промєжность 😡🤬😡
@@user-xq3de6wp7rНіхто нікому не наказує, набирати чи не набирати вагу це справа кожної окремої людини, якщо вам здається що ви занадто повний ви можете схуднути, але не під впливом думок інших, і навпаки; "пропагують не голити проміжність", ще років 60 назад взагалі ніхто цього не робив, то що? Це не якась гігієна голитися чи не голитися це вибір кожного, вам же ніхто не заліза в у труси і не казав: "Не голися, а то каструю"? Я так зрозуміла, що вам не подобаються люди які щось нав'язують іншим? Але ж ви буквально щойно зробили те саме, не розумію чого ви так пінитесь з виду повних людей, вас же ніхто не примушує товстіти, просто фільтруйте своє коло спілкування і все :/
Я та сама людина, в якої проблеми з гормонами + рхп (дякую мамі, яка усе життя на дієті і з дитинства підмічала кожен мій набраний кг). Плюс після початку війни моя шкіра (яку я вважала неідеальною) зловила акне, і вже рік я борюсь з цим. Дуже часто немає бажання виходити з дому, бувало, що пропускала навчання або якісь події. І як же мене задовбало слухати тупі поради людей, які ніколи не стикались з акне, не це можливо😩 А ще, передивившись старі фото/відео з моєю шкірою до акне, за якою я теж доглядала косметикою за мільйон і з'ясувала, що вона була фактично ідеальна, але я сприймала кожен прищик як кінець світу через те, що у нас в світі мати проблемну шкіру - це позор і крінж.
Ах так, ще я всерйоз задумувалась над лабіопластикою. Привіт, проблеми в стосунках, невпевненість в собі і ненависть до свого тіла.
Хай ідуть всі в дупу. Піклуються про моє здоров‘я? Людинки, йдіть зі мною до стоматологині, йдіть зі мною в лабораторію щоб я здала аналізи на здоров‘я всього мого організму, а потім по лікуванню за ліками і т.д. - і платіть за мене. А то що це я відкладаю кілька місяців кошти на лікування? Піклуються вони. Не нравиться такий сценарій? То стуліть свою пельку. Працюйте з собою і не лізьте в чужі життя.
Так, людям пофіг що там по здоров'ю, якщо воно не торкається зовнішності. Чи є в тебе РПХ, чи є в тебе проблеми з гормонаами, чи лікуєш ти депрессію, чи в тебе є інші захворювання, більш страшні, з якими ти борешся. Головне -- "не будь лінива і завжди можна схуднути, якщо не худнеш! Ми хвилюємось за твоє здоровєя, лише тому тобі це кажемо!!!"
всім на тебе похуй, заспокойся, просто не займай 2 місця замість одного)
Яким же було моє здивування(закреслено) розчарування, коли після шаленого булінгу і шеймінгу позбулася 64кг (зі 184кг до 120кг), без хірургічних втручань -шеймінг нікуди не зник. І досі кожен лінивий намагається "дати добру пораду", якої не питали, про те шо мені було б таак гарно було б скинути зайве(с)
Плюс в тому, що за період, поки скидала зайві кг, значно укріпила психологічне здоров'я, та побудувала власні кордони. Завдяки цьому сміливо даю відсіч всім "добробажачам"..
Людяність- це те, чого дуже не вистачає.
Дякую, що підняли важливу тему. Це цінно і начасі.
Сонечко❤
Ох, скількі я витратила сил на те що б хоч трошки полюбити себе і перестати порівнювати з іншими. Але воно того варте. Якість життя в сто разів стає краще! Любіть себе :)
Ти така класна! Дякую тобі за такий контент!
Я ніколи не була дуже струнка, з дитинства маю повненьке тіло, особливо в ногах. Але у віці 13-14 років я швидко виросла і трохи скинула, і тоді стало видно що в мене дуже виражена талія та бедра, та великі ляхи (форма тіла пісчаний годинник). І я почала отримувати компліменти від усіх, особливо від матері. Та через увесь стресс та зміну місця проживання я чи мало набрала, але все одно моя талія нікуди не ділась, все одно все видно, і бока не стирчать. Але, від своєї матері я чую "ну ти і корова.. ти ж розумієш шо цей жир тобі життя вкорочує?", всі мої нові друзі та знойомі заздрять мені через мою пропорційність тіла. Тільки від матері доводиться слухати про те що мені відмовлять ноги через зайві кілограми (в мене зріст 176, а вага 77 кг) Я люблю себе такою, я навпаки почала частіше вдягати щось більш облягаючий одяг, сукні та спідниці, раніше мені було дуже не комфортно, та і особливого бажання не булою Розтяжки в мене теж присутні, але під плавками їх не видно:)
Мені 13(скоро 14) і десь рік тому я намагалась схуднути і в мене це вийшло, але с деяких причин я перестала харчуватися так як раніше(тим самим занадто обмежувати себе) і снову набрала вагу.
Коли я була худа мені постійно казали компліменти,хоча я все одно не вважала себе гарною,типу треба же схуднути.
Саме схуднення шкодило моему здоров'ю,один раз я навіть ледве не впала в обморок,а зараз майже не відчуваю голоду,тобто я відчуваю,що хочу їсти,але це не так сильно як було раніше і я можу легко стриматись від їжі.
Все це схуднення було якимсь жахом.(Вибачаюсь якщо є помилки).
А саме найцікавіше це те,що до схуднення мої батьки мене обзивали,щоб я стала меньше їсти,а наслідки ви вже прочитали вище,звісно їм не подобалося моє неправильне схуднення,яке шкодило моему здоров'ю і потім вони почали мене вже обзивати(хоча самі вони називали це жартами) тому,що я була худа,хоча я не була занадто худа,але іноді вони казали і щось хороше,особливо у самому початку.
Тепер коли я знову набрала вагу(але не так я було раніше) вони знову почали мене обзивати(ще і бабусі долучилися),щось типу "корова" "скоро в двері не влізеш" і тому подібне.
Вони, що взагалі не розуміють,що це не приємно?(М'ягко сказано).
Мої батьки також не худі,але обговорювати когось вони люблять.
16:32 мені одна жінка в парку сказала, що мені треба поголити ноги. Вона мені грьобані 30 хв говорила, як його можна видалити, а я тільки кивала і розуміла що вона говорить маячню. Мені хоч повезло, що я згадала шо можна піти від неї, сказавши що мене тато чекає. Найнеприємніша ситуація за мої 13 років.
😮
Від мене подяка і жирнючий лайк за виховання моїх дітей вашими відео!!! Ви, Настя, неймовірно адекватна молодь, якою я захоплююсь і надихаюсь. І хоча ви і чайлдфрі, а рада, що наступне покоління вас дивиться і в них є шанс жити більш вільно від кончених стереотипів та догм. Радію і дивлюся із задоволенням)))))
Не за дзвіночком, а за покликом серця❤
Прекрасно сказано!
Перепрошую, чому вподобайку від автора забрали? Я вже почала пишатись собою…
@@sonjathewitch5266всі мої лайки на місцях ))
Коли ми любимо когось, ми любимо цю людину усю із усіма шо влюдині є і так само ми маємо любити себе.
Німці кажуть:" твоя краса у очах, які із любовью дивлячись на тебе."
Я підписуюся під словами про те що кожне тіло неймовірне: і худі, і повні, і з інвалідністю. Жінки завжди прекрасні ✨💕
Я все життя від оточуючих чую образи і «жарти» з приводу свого тіла. Мені 34, і я важу 41 кг при зрості 164, у мене немає РХП або проблем зі здоровʼям, їм коли захочу і що захочу. Але людям всеодно, бо «тобі б поправитись, а то вітром знесе»
А ще оці мої улюблені: «мужик не собака - на кістки не кидається» і «краще кататись на хвилях, ніж битись о скали»😂
Фігня і неправда - ось у коментарях вам зараз пише чоловік який вважає що зрост 164 і вага в 41 це абсолютно нормально і навіть дуже привабливо і сексуально))) Доречі я почитав тут коментарі і був здивований що дівчата ще й щодо зросту можуть комплексувати: у мене чоловічий колектив - так там по опитуванню усім навпаки маленькі дівчата подобаються більше) Типу просинається якийсь інстинкт захищати цю принцесу)
Гарного вам дня, шановна пані з ідеальним зростом та вагою))
@@user-bt5ns2nc9x неочікувані компліменти, дякую😁
Я з худих людей і скільки ж мені прийшлося вислухати від родичів, що мені треба більше їсти. Сюрпрайз! Хоч вагон з'їм, моя вага від цього не зміниться лиш частіше в туалет ходити буду. Добре що подібне я в основному пропускала повз вуха і сприймала як жарт а от моя мама, в молодості і юності, нахапалася добряче комплексів
бодіпозитив така чудова річ, в мене був час де я не приймала своє тіло взагалі. я схудла на 10кг та все рівно не любила себе. мені було 12-13.. я почала не приймати себе. хоча я була об'єктивно худою, але все рівно комплекси були. зараз я в стійкій реміссії. місяць 7 здається. я прийняла, а потім вже полюбила своє тіло. жити стало набагато краще. дякую за ваш чудовий контент. обожнюю вас дивитись.
Ще є якийсь дивний момент, коли просто почувши як коментуєш власну зовнішність, усі сприймають це як щось, про що ти комплексуєш. У мене великі передні зуби, вуха різної форми, кирпатий ніс та дещо вирячкуваті очі - усе це мені в собі подобається, тож, звісно, мені інколи хочеться звернути на це увагу інших. Але, до прикладу, чомусь на "Ця зачіска гарно підкреслює круглоту мого обличчя, скажи?" зазвичай чую "Ні-ні-ні, та все у тебе з ним гаразд, нормально ти виглядаєш" та ще й часто щось накшталт "Але підстригтися тобі б не завадило, бо не волосся, а мишачий хвостик" надодачу😶
Так, з патофізіології в мене була тема доповіді "Розлади харчової поведінки", і це вже давно доведено,що всі ті булімії ,анорексії та навіть компульсивне переїдання виникають у людей,які зазнавали фетшеймінгу. І це дуже складні , закріплені дії,які можуть призвести до смерті. А нам впарюють,що все це заради нашого ж здоров'я,аби товсті не були 😍
(У мене є відос на каналі, де я розповідаю про РХП,але там більш медичною мовою)
Хронічне переїдання це такий же РХП, як і анорексія чи булімія, але згадують чомусь лише останні. Для обʼєктивності треба про всі види РХП говорити.
Мене дуже бісить, що коли люди чують «боді позитив», вони одразу говорять про зайву вагу. А це не лише про вагу. А й про відсутність кінцівки наприклад. Нам в суспільстві дуже не вистачає «боді позитиву»
Це все що завгодно. Ті ж самі кудрі, чи низький високий зріст, довгий чи великий ніс, поганий зір, родинки, плями по шкірі, веснушки, криві пальці чи ноги і так далі.. навіть картавість) бо це теж часто обумовлено розміром язику і рота
бо єбані жирухи забрали це визначення собі)
дуже важливе відео, дякую Вам за поширення правильної інформації! 🫶 сама пережила рпп у років 14-15, коли моя подруга почала себе обмежувати у їжі і тоді і я почала помічати у себе "недоліки", хоча на той момент я ще буквально була дитиною, яка росла і її тіло постійно змінювалось. в якийсь момент просто перестала ставити на ваги, бо розуміла, що півроку десь мого життя я не пам'ятаю, єдине що я могла пригадати - тренування, калорії і ваги, ніякого задоволення від сімейних прогулянок чи посиденьок з друзями, лише постійний контроль себе і того що ти споживаєш. це допомогло, я заубла про дієти та вагу на декілька років, але в 19 я почала займатись косплеєм і після тривалого часу,, особливо після початку повномасштабного вторгнення, я почала помічати що вже не можу бути такою самою в 20, якою була в 15, що здавалось би логічно. і мене це не хвилює допоки я не задумуюся про те, як я буду виглядати у косплеях якоїсь милої маленької аніме дівчинки зі своїми не маленькими стегнами та ляшками. і іноді через це усвідомлення хочеться ридати навзрид і відрізати собі "зайві кг", бо розумію що чисто генетично я не можу виглядати як гарні худі, "ідеальні" косплеєрки з інстаграму, і хочеться кинути і своє хоббі, і в принципі заритись глибоко у кімнаті, щоб ніхто тебе не бачив. хоча я чудово розумію, що косплей - таке саме хоббі як малювання, плавання, читання і т.д., і що я не маю виглядати як намальована 2Д героїня (бо іноді це навіть фізично неможливо), а повинна просто отримувати кайф від того, чим займаюсь, але косплей ком'юніті і його стандарти далеко не бодіпозитивні, тому навіть тут ти страждаєш, бо волею не волею все одно постійно думаєш, а чи нормально ти будеш виглядати на фотосесіях чи конах, а чи не треба скинути зайві кг, а чи не треба відрізати собі груди, а чи не треба перекроїти усю свою зовнішність, і це, м'яко кажучи, дуже засмучує 🥲
Настю, дякую, що розповіли про власний досвід рхп. Мені дуже шкода, що у Вашому житті є цей складний і болючий досвід. Дякую, що своїм контентом допомагаєте всім нам відїбатися від себе.
Одразу ставлю вподобайку ще на початку перегляду! Ви неймовірна! Дякую за такий якісний контент!
Неймовірна рада кожному вашому відео, це просто неймовірний контент , завдяки якому я все більше розуміюся в різних темах та маю адекватні аргументи завдяки Вам !
Дуже дякую вам за ці відео , ви для мене є величезним прикладом❤
Про «ляжечки» в 8-9 років маю схожу історію - років в 10 перший раз почула про те, що в мене вже є целюлітік. При тому що я була доволі худою дитиною і ознаки статевої зрілості почали зʼявлятися років з 11
Моєму 20ти річному (на той момент) брату сказали, що він виглядає на 40, бо робить коротку стрижку. Питаю, а хто сказав? "Та дід якийсь" 😂😂
Сьогодні бачила крутий рекламний пост українського бренду білизни, де була гаряча модель плюс-сайз. Так от даже др бренду білизни прийшли оці поборці здоров'я ніції зі звинуваченнями, що цей бренд пропагує лінь і хвороби.
От цікаво, за думкою таких "міс ідеал", жінки розміром більше М-ки не носять сексуальну білизну? Чи така жінка має бути загнана в гетто ретузів з білоруського трикотажу?
Моя історія напевно буде трішки банальною(багато тексту). Коли мені було 7 років я була повненька порівняно з іншими дівчатами в моєму класі. Другий клас, якщо не помиляюся то вже був Грудень місяць, ми всією сім'єю проспали, батьки і я спіхом збиралися, вони побігли на роботу а я сама в школу(школа в 3 хвилинах від будинку), вони леше подивилиси як я дорогу переходжу. Пару хвилин до звінка, я влітаю в головні двері, бігло здороваюся з вахтершою і лечу до сходів. Через кожні дві сходинки стрибаючи піднімаюсь на другий поверх, а повз мене, чи то невдоволений чи то сумний, пролітає мій однокласник. Мені тоді було якось всеодно, біжу, влітаю в клас і дзіенить дзвінок. Доки вчитель був відсутній я розділась, переобулась і приготувалась до уроку. В класі галдіння, намагаюся дізнатися що сталось як в клас заходить наша вчителька і мій однокласник. Починаються разборки, я все ще намагаюся зрозумі ти що відбувається.
Вчителька питає:
"Хто тебе ображав?"(чи може вже по іншому вона питала, не пам'ятаю, але вона просила вказати на винних в цій ситуації).
І він починає перечисляти, називає кількох однокласниць, потім Колобок, і знову інших однокласниць. Вчителька його зуниняє і питає:
"Колобок? Це хто?"
"Вона" і вказує на мене, потім ще й ім'я називає щоб не тільки мій ряд на мене обернувся, а весь клас.
Я почала возмущяться.
"Я?"
"Да,ти"
"Та я тільки піднімілася по сходам як ти спускався, я проспала, бігла сломя голову в школу, я тут я ще винна ще незнаючи за що?!"
Я починаю плакати, всі хто поруч стояв почали мене заспокоювати. Я седжу подалена, нічого робити не хочу. А те "Колобок" мені так в душу засів. Після цього намагалась на дієтах сидіти, взагалі нічого не їсти, але до 6 класу такої можливості не було, бо була мама і бабуся. А потім, після 5 класу за моїм харчування перестали так сильно слідкувати і я все літо майже нічого не їла. На сніданок чай, якщо буду в настрої то в обід один невеличкий кусок хліба з невеличкою сосискою, а на вечерю щось, що приготує бабуся, але порція як дохлому коту. І при цьому всьому у мене була дуже гарна нагрузка: спочатку у нас в огороду чимось допомогти, потім бігла до подруги, їй допомагала с хатніми роботами, потім активні ігри де ми багато рухались, могли по шовковицю полізти, а ввечері на годинки дві на річку ходили. Короче кажучи зжигала я калорій більше ніж їх вживала. І я до наступного навчального року схудла і скинула кілограмів 4-5. А потім я приїхала і мене знову почали відгодовувати. С цього моменту я почала частіше хворіти, почалися проблеми з харчуванням, зі шкірою. В там все по накатанной. Все це досі є, але моральних сил з цим змагатися нема,та й воно не те що заважає жити, просто зараз обмежила в раціоні ті страви/продукти які відразу дають на шкіру та шлунок, більше рухаюсь.
Але як круто змінило моє життя одне слово, при тому що я себе любила до того злощасного "Колобок", після якого я ще досі не дуже люблю своє тіло. Зараз я його потроху приймаю і починаю любити, вже потроху вдягаю більш відкритий одяг(не носити ж мені тільки оверсайс або "мішки").
Як би я хотіла повернути час і дати собі ляпаса щоб я не зважала на його слова, але ж.
Нехай ніякі слова не будуть змінювати ваше життя в гіршу сторону!
Настя, дуже б хотілось побачити відео про розлади харчової поведінки від вас. Я живу з цим давно але в моєму оточеннї цю тему освячували .... не освячували взагалі 🤙
"у людей має бути можливість не змінювати свою зовнішність і при цьому лишатися суспільно цінною особистістю" ТАК! Дякую за чіткість!
Часто на різних телешоу, фільмах, кліпах і т.д я бачу наскільки людям (в основному жінкам) ретушують обличчя. Це так неприродно виглядає, наче мило замість шкіри. Реально виглядають як прибульці, шкода що у нас такі тупі стандарти
Як як наче сьогодні це було пам'ятаю мить як намагалася змінити постійно своє тіло
Коли я набирала вагу, мені всі казали яка я жирна, коли схудала, що було видно кістки, теж це нікому не подобалося, всі казали що я занадто була худою, щоб я не робила , я все-одно не могла задовольнити їх срану думку
Лише через деякий час я зрозуміла, що лише зробила гірше самій собі намагаючись вгодити всім, тепер у висновку маю великі наслідки після свого рхп, нестабільну самооцінку, нездорове відношення до тіла та їжі , ну і звісно проблеми зі здоров'ям
Коли я бачу дівчат, які проходять через те що колись проходила я, мені стає боляче, адже в якійсь мірі я бачу в них віддзеркалення себе з минулого, намагаючись достукатися до них я хочу щоб вони не наступали на ті ж самі граблі, що й я
Ви робите колосальну роботу і ми дуже цінимо це🥰
Наше суспільство ще далеке від всеосяжної толерантності, але ми потихеньку ідемо в цьому напрямку, зокрема завдяки вам 😊
Дякую за Вашу працю 💙💛 Я вже дуже доросла жінка, відчепитися від себе змогла десь років у 35, коли достатньо попрацювала з людьми, зациклених на трансформаціях свого тіла. Шкода, але більшість з них себе не люблять і не цінують. Мова йде саме про тих, хто не зупиняється. Єдине, що я намагаюся контролювати, це вага, бо мої ноги вже відчувають кожен кілограм. Я не худа, і худорлявість мені не пасує, але на розуміння цього знадобились роки.
Дякую вам за творчість!!! Дякую за ваші слова!!! Люблю вас!!! Ви найкраща!!!!!
На даний момент мені 15, і я підримую тих людей які не дратують своє тіло до яких-ось шалених результатів але і прицьому їх здоров'я на нормальній хвилі, мій приклад з життя, я достатьо високий (а саме 180 см) але моя вага 100 кг, і прицьому мені не заважає це пригати, бігати, танцювати, рухатись, але на думку мого батька я жирний і типу через пів року у мене будуть проблеми зі здоров'ям, я йому сказав що я не маю комплексів по цьому і приймаю своє тіло і стараюсь свої показники фізичного здоров'я тримати у тонусі, але на думку мого батька я жирна потвора, кривляє тих хто адекватно сприяє своє тіло і ставить мені діагнози з майбутнього, тому дорогі люди, ніколи так не кажіть своїй дитині щоб не погіршувати її ментальне здоров'я, бо сам знаю що це таке
Я пам'ятаю як у самої років у 14 десь був комплекс того що в мене начебто завеликі ареоли бо скрізь показували жінок виключно з малими. На щастя я швидко це поборола і зараз це мені здається дикістю. Дякуючи бодіпозитиву я почала більше себе приймати та навіть полюбила свою невелику повноту. Хотілось би ще й своє(важливе уточнення) волосся на тілі полюбити бо його в мене багато і скрізь. Найжахливіше те що всі ці комплекси настільки глибоко засіли що я ОБОЖНЮЮ всі ці "неідеальності" в інших людях але полюбити їх так сабо в собі не можу
Дякую Вам дуже за це відео! Я тривалий час мала рхп, довела себе до того що буквально не могла їсти, бігала в ожеледицю ледь не ламаючи ноги, займалася спортом поки легені не виплюну - і в результаті все одно не дотягнулася до стандарту краси, лише заробила купу проблем зі здоров'ям, деякі з яких стали хронічними. Це тупо, жорстоко і неправильно, проходити через все це щоб просто відчепитися від свого тіла - найприроднішої речі. Сподіваюся, ми зможемо говорити про це достатньо голосно, щоб наступним поколінням не довелося через таке проходити❤
Зніміть ще відео про стереотипи лікарів ,акі апріорі кажуть що всі проблеми від зайвої ваги ,і розповсюдження комплесів в людей.
Дякую за це повноцінно розгорнуто розказану тему. Ваше відео - зібрало в собі базу, основи найголовнішого. Ідеально для написання книги.
Це неймовірне відео. Дякую! Мені 19 років і я дуже комплексувала щодо вигляду моєї фігури (ляшки, то головний комплекс). І я не товста (165 см, 61-62 кг). Але намагалась обмежувати себе в їжі. Тепер я зовсім погано харчуюсь. Достатньо з'їсти декілька ложечок чого небудь (макарони, картопля, рис і т.д.) і більше не можу. Ролики в Тік Тоці і тут допомагають у прийнятті себе. І це чудово💞🥰
Я прийшла до лікаря невролога, і вона почувши, і побачивши мій живіт, почала казати, що я маю зайву вагу. При зрості 177 см, та вазі 67 кг(. Ендокринолог сказала, що моя вага ідеальна для параметрів мого тіла. А гінеколог сказала, що складка на моєму животі має бути не 10см, а 1(хоча складка менша за 10см). Мені 14...
Я ніколи не обмежувала себе в їжі аби схуднути бо я тривалий час свого життя була «занадто худа» для нашого суспільства і всі радили мені побільше їсти. Але я завжди їла те що я хочу і скільки хочу. Згодом вага стала трохи більше і мене стали менше намагатись нагодувати 😅
Люди з вітіліго так надзвичайно виглядають я 1 таку людину бачила в реальності вони такі унікальні гарні😅
Настя, з кожним Вашим новим відео мені подобається Ваш канал ще сильніше. Щиро дякую Вам за Вашу працю! 💛💙
Щодо худості це реально так і є... в дитинстві мене реально змушували їсти більше, а я в ті роки ну просто не їла стільки, для мене вистачало маленької порції каші з коклетою на обід, і я могла вже й не вечеряти. Але ж ні, всі постійно, слово в слово казали "ти така худа, ти зо не їси?" А зараз (вже через 10 років), мене починають ганяти бо ж в мене стегна стали більшими ніж комусь подобається. Хоча я не бачу якоїсь глобальної різниці, і до того ж мені все подобається❤
Це, до речі, слушний підхід - щоразу, як здається, що щось не так з твоїм тілом/вподобаннями/поглядами/способом життя, питати себе: "Чи спало б мені це на думку, якби люди навколо не товкмачили про це?"
Читаючи коментарі, я дякую батькам, що вони нормальні і виховали мене без цієї крінжі до свого тіла. Дякую авторці...А батькам завтра подзвоню і подякую.
Пи.Си...Піду розчешу волоссячко під пахвами😇. Адьйоз😘
Анастасія, дякую, що просуваєш позитивне ставлення до себе та свого тіла! Як на мене, це дуже важливі думки.
Пригадую своє дитинство та підлітковий вік. І в плані сприйняття свого тіла все було дуже погано...
І це ще раз доказує, що обговорення цієї теми є важливою.
Наприклад, в дитинстві, коли я ходила на художню гімнастику (з 6 до 10 років), то там пропагувалась ідея "Чим менше важиш - тим краще". Навіть хвалили за це.
Хоч я і була стрункою, все одно хотіла якомога менше важити.
Потім, коли настав підлітковий вік, почався справжній жах. Бо, о боже, я почала набирати вагу (хоча, об'єктивно, важила нормально для свого зросту та віку).
І мені часто на це вказували родичі... Постійно чула недоречні коментарі у свою адресу.
Тому я почала цікавитись різними дієтами, намагалась правильно харчуватись та більше займатись спортом. Наче, звучить непогано, але що коїлось у моїй голові... Я відчувала провину за кожен шматок. Спочатку фастфуду, а потім і будь-якої їжі...
Це страшно...
І, навіть, після всього цього жаху, коли я сильно схудла, мені все ще здавалось, що я виглядаю жахливо...
Ще у мене є генетична схильність до акне, яка дуже яскраво проявлялась у підлітковому віці. Були навіть ситуації, коли вчитель підійшов до мене і запитав, що у мене з обличчям. Може, хотів допомогти та щось порадити, але це тільки укорінило мої комплекси і робило гірше. Після таких випадків я часто збігала у вбиральню, щоб виплакатись та повернутись до тями.
На щастя, зараз більш толерантно ставлюсь до свого тіла. Зокрема, завдяки таким відео, де висвітлюються такі теми.
Я, нарешті, хочаб частково, прийняла себе і це значно поліпшило моє життя.
Сподіваюсь, що ідея бодіпозитиву зможе допомогти людям лояльніше до себе ставитись.
Я приймаю своє тіло +-з 16 років. І я не пам’ятаю, чому я себе полюбила. Я жила в гуртожитку де на дієті були 9 з 10 дівчат. Мама постійно казала, що зі мною не так. Хлопці обсміювали, коли я була не поголоне. Я за це дуже переживала в школі. Що сталось? Куди це ділось? Не пам’ятаю. Але це чудо, яке я ціную. Любов до себе - це мій дар! Бажаю всім людям бути в таких стосунках зі своїм тілом. Настя, вам подяка за працю! Це велика проблема для людей. З мого оточення, можу тільки декількох жінок згадати, які себе не гризуть. В чоловіків ситуація краще. Але теж не ідеальна.
Років з 5 ходила на танці, звідси, мабуть, все і пішло. Спочатку дуже подобалось, пізніше допомагало відволіктися від школи, але з часом із ненапряжного хоббі пертотвиролося в каторгу. Вчителька постійно повторювала що я не стараюсь і можу краще, було купа тупих жартів про ,,булочкі і пірожкі,, які я навіть не любила ніколи, а на додачу у мене мама за професією кухар, ну тобто обхіхікатися можна просто :/ також я часто помічала, що інші дівчата худіші ніж я, що коли вони сідають ляшки у них не розтікаються як желе, що живіт не випирає і це все в 8-9 років, проте тоді це ще не було зацикленістю.
Я завжди була дуже тихою, спокійною і ,,скромною,, дитиною, увагу часто акцентували на моїй невпевненості в собі і це заганяло ще дужче, ще просто чудово докладався батько, але про це пізніше.
Одного разу на танцях декілька дівчат замість слухати вчительку, розмовляли між собою і вона на нас накричала. Накричала так, що я ледь сльози стримувала, при тому, що кричали ясна річ, не на мене. Я добре пам'ятаю, що це була зима, темно, за мною тоді прийшла мама і ми йшли додому і я ридала від образи. Після цього на танці я більше не ходила.
Паралельно з танцями мені подобалось малювати, тому саме малювання невдовзі і стало основним моїм заняттям після школи. І тут уже головну роль починає відігравати мій батько, якого я так навіть не називала ніколи, бо ще до розлучення він не проводив зі мною час і ставився просто...зневажливо?
На розлучення моя мама подала після того як її (практично на очах у мене і брата якому було 3) побила сволота, що після сміло говорити що піздєц як нас всіх любить. Мене аж трясе зараз.
Він здох в березні 22го через зупинку серця увісні. Але перед цим встиг розказати мені про те, яке я ніщо в малюванні, якою жирною я буду якщо не повернуся в танці і яка я ідіотка, що не підтримую ідею ,,мєсто женщини на кухнє,, Я ненавиділа його все життя і після смерті продовжую ненавидіти, бо саме через нього ненавиджу себе. Він був дохуя самозакоханий, або принаймні хотів таким здаватися, постійно розказував який він геніальний геній і от як колись було ахуєнно. Також пам'ятаю що він часто розказував про те що не може спати і їсти, він був дуже худим. А ще дуже цікавий(ні) факт у них з моєю мамою різниця була 30 років, я довгий час не знала його справжнього віку, протсо тому що це блать дивно коли батько у тебе страший ніж дід.
Було багато неприємних, образливих і несправедливих ситуацій які безсумнівно на мене вплинули, ще дуже важливим аспектом мого життя була(і є)школа, я завжди була відмінницею і неймовіно важко сприймати погані оцінки.
Я написала просто гігантський текст, який ніхто не прочитає, але все ж підведу підсумки:
Зараз мені 13, уже приблизно третій рік як я почала прагнути до схуднення, почала просто з того що перестала вечеряти, не знаю чи можна назвати це прям рхп(постійно здається що я перебільшую і драматизую), але зараз сиджу на дієтах, коли зриваюсь то іду викликати рвоту, якщо є можливість, іноді не їм по кілька днів, а якщо сильно хочеться то жую-випльовую, також постійно відчуваю провину і думаю, мені потрібно покарання, ще останнім часом ріжуся частіше ніж раніше, в основному через те, що замість того аби робити уроки чи ще що небуть корисне сиджу в телефоні. Починаючи з жовтня я дуже збила режим сну(точніше повернулася до того як було влітку) тільки тепер лягаю о 4 а встаю о 7, при тому що дз небагато, я просто сиджу і ніхуя не роблю. Цей тиждень школи пропустила, бо панічно боялася кр з біології та географії, до яких не приготувалася. Ненавиджу себе, по всім блять пунктам, досі не вмію спілкуватися з людьми, якимось чудом є парочка дівчат з якими я типу дружу, але кожного разу коли бачу своїх худих однокласниць, яких не хвилюють оцінки, у яких купа друзів і повна сім'я мене розриває від заздрощів і злості. Я ніколи не показую цього звісно, і нікому ось так як тут про свої проблеми не навалюю, стараюся не плакати на людях та імітувати самовпевненість. Ще доречі згадалося, що раніше я дуже часто думала про самовбивство, зараз все наче не так сумно, бо через переїзд обстановка кардинально змінилася і тепер, думаю у мене буде більше шансів стати щаливою коли небуть.
а мабуть це все просто тупа хуйня, перехідний вік і через десять років я над цим посміюся, бо зараз понавигадувала собі проблем і нию просто так. Якщо це хтось прочитав то дякую :^^
Школа і підлітковий вік - найтравматичніший період за все наше життя. Саме в цей період ми (в силу віку) дуже чутливі до сімейних драм і до думки оточуючих. Ну і плюс оточення в цей період життя не вміє фільтрувати мову чи змовчати. Тому зазвичай саме в такому віці у нас і з'являються комплекси, з якими ми боремось все наступне життя. Дуже шкода, що вам довелось пережити стільки всього за такий короткий час, але все обов'язково налагодиться. Більше того, я би вам рекомендувала поспілкуватись із психологом, бо чім швидше вам вдасться пропрацювати весь той негатив, що тримаєте в собі, тим швидше ви зможете нарешті жити щасливо. В мене в свій час теж було купа комплексів, бо то волосся на ногах почало рости, а в інших однокласниць не росло ще, то груди з'явились, а всі інші ходили ще пласкі. А з грудьми з'явилась і попа😅 ну типу це так завжди працює, гормональний фон змінюється і впливає на нашу фігуру в цілому. По факту я тоді виглядала на багато краще однокласниць, але я була білою вороною, тому і наслухалась образливих фраз. Аналогічно із стримуванням емоцій, всі погані емоції рано чи пізно починають шкодити нашому здоров'ю. Тому варто якомога швидше прийняти себе і відпустити ситуацію. Я до психолога не ходила, але в 21 я вийшла заміж за чоловіка, який просто боготворив мене і досі любить всю мене (мені зараз 30), не зважаючи ні на цифру на вазі, ні на розтяшки на шкірі після народження дитини. Він дав мені впевненості, за що я йому вдячна. Але якби я пішла до психолога ще в школі, то на багато полегшила б собі життя. Саме це вам і можу порадити.
@@mariakucher2181 Приємно знати, що все може надлагодитися, але на жаль у психолога я вже була, навіть у трьох різних. До першої психологині(яка і була найбільш адекватною)я ходила восени та взимку 21го року, тобто буквально за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення. Десь у квітні ми переїхали до Польщі, бо мама не могла знайти роботу ну і переживала за нас звісно, так як це була шкільна психологиня, а з тієї школи документи вже забрали то я просто не мала права уже звертатися до неї, що цілком зрозуміло.
Двох інших я відвідала уже в Польщі, цього літа. На протязі минулого навчально року все було приблизно так само як зараз, ну тобто причин скаржитися було предостатньо і я, звісно скаржилася мамі на те як мені все набридло і як я втомилася. Мама взяла і розказала це нашій сімейній лікарці, яка порекомендувала психологів і виписала легке заспокіливе(що, доречі, не допомогло)бо від однієї думки про екзамени до яких іще 2 роки мене починає трясти.
Перша до якої я потрапила просто сказала не зациклюватися на поганому, а потім назвала мене егоїсткою бо я погано ставлюся до певних вчинків моєї мами. Логіки я тут не бачу.
Ну і остання до якої я ходила просто співчутливо кивала на все що я розповідала і намагалася спілкуватися зі мною абстарагуючись від реальних обставин. Це все ще й в іншому місті, а так як машини нема то доїжджати було проблематично, зустрічі наші, очевидно, припинилися.
Я розумію що психолога можна знайти і онлайн і ще як небуть якщо хотіти , але це все не безкоштовно і тотальне розчарування навряд чи дозволить мені спробувати знову найближчим часом.
Обнімаю❤️🩹❤️🩹❤️🩹❤️🩹❤️🩹❤️🩹