Ще один коментар хочу залишити ) Чи помічали ви наскільки для всіляких людей, які кажуть, що ТОБІ ОБОВ'ЯЗКОВО ТРЕБА МАТИ ДИТИНУ - важливо, щоб ви саме НАРОДИЛИ дитину, а всиновленну дитину вони вважають ніби несправжньою , бо ви не страждали, щоб народжувати , а значить ви - несправджня мама.... Це треш якийсь і дуже сподіваюсь що спільними силами ми зможемо подолати такі застарілі тези )
Це точно. Я от не хочу народжувати, але хочу всиновити дитину, яка вже є і якій вже потрібна сім'я. І дуже багато людей мені не просто не вірили, що це не тому, що я не можу народити, а просто от тому, що я не хочу народжувати. А ще казали щось типу: "А як же власні діти? Ти не хочеш відчути себе справжньою мамою?". Тобто люди реально думають, якщо ти всиновив, то це якісь наче не "справжні і власні" діти. Дуже дивно. І сумно.
В цю гру абсолютно неможливо виграти. Деякі вважають дитину народжену за допомогою кесаревого розтину "несправжньою", бо "не страждала", хоча подекуди наслідки тяжчі за природні пологи, деякі вважають ЕКЗ дітей "несправжніми", бо "природа не хотіла, щоб у вас були діти". Та навіть народження за допомогою банальної епідуралки типу теж несправжнє, бо "халтурила, не страждала як треба". Це дуже хворий інструмент самоствердження, на який просто не потрібно зважати.
@@cvetochkinпомітила, що багато людей (певно з тих, кого ви описуєте, що вважають "несправжньою" якусь дитину) тупо забивають на виховання як щось неважливе. Типу - народила, то вже виконала свій обовязок, а там просто їсти давай і одягай
Найстрашніше що мені колись скзали на моє "не хочу"- було "народи на всяк випадок, може потім колись захочеш"....ніби дитина не жива людина, а якась цяцька, котру можна викинути коли набридне.
@@lana_tvlana7437 Може тому і не можуть забезпечити, бо їх 10. Навіть одна дитина - це дуууже дорого! Не знаю, скільки треба мати грошей, що вистачило на 10!
Дуже чітко пам'ятаю, що мені вкладали в голову, що діти народжуються від шлюбу. Тобто вийшла заміж - народжуй. Тоді в глибокому дитинстві я озвучила, як мені здається, геніальний вихід із ситуації - просто не виходити заміж! Раз народження дитини не уникнути, то можна уникнути шлюб 😁
Чоловік. 30 років. Одружився на жінці з дитиною від першого шлюбу. Виховував разом з нею дитину з 6 років. Зараз коли дитині 10,дружина питає (з легким страхом в очах) чи хочу я свою дитину. Ну знаєте цей стереотип що чоловіку потрібна "його" дитина! І я ловлю себе на думці що ні, не хочу. В мене вже є дитина, яку я вчу, приділяю час та наповнюючи її (точніше його) мозок своїм досвідом та баченням життя. Я не хочу викидати 3 роки свого життя (як мінімум) в порожнечу. Я хочу жити для себе разом з тими хто в мене вже є.
@@Глеб-й8у Уяви собі, мені не потрібна власна дитина щоб самореалізуватися. Як би ти не хотів, але твоя дитина не буде такою, як ти хочеш, або такою якою ти її (або його) собі уявляєш. Одна з причин хотіти дитину, це підсвідоме бажання мати "продовження себе", або копію себе, що залишиться у цьому світі. Тільки от проблема, це все маячня. Твій син, або донька ніколи не будуть тобою, скоріше за все навіть навпаки, будуть повною протилежністю до тебе. Я просто не хочу витрачати час на цю ілюзію. В мене вже є дитина
@@Глеб-й8уВи сракою читали? Чоловік же сказав, що в нього вже є дитина, так, вона не від нього, але ж він любить її як свою рідну. Що в цьому поганого?
У мене є дитина. Та я нормально ставлюся до людей, які не хочуть їх. Це норма. А те, шо "жінка покликана бути матір'ю" - суцільна маячня. А ще бісить, що таку дичину втокмачують дітям в голови вчителі
Повністю підтримую вас. Цей сучасний культ материнства занадто романтизований та ідеалізований в головах тих, хто постійно обурюється на жінок, які не хочуть або не можуть народити дитину.
Теж саме) в мене двоє синів і виховую їх щасливо сама, це мій вибір. І вважаю , що бути батьками чи не бути це дуже особисті питання!))) тим паче, суспільство підтримує обовʼязковість материнства, а соціальних нормальних матеріальних допомог не передбачено,тому це блін дуже складний вибір!
У нас не було дітей 6 років. От я і вагітна і всі мені кажуть що вже давно треба було. Але ми розуміємо зараз що раніше просто не були готові ні морально ні матеріально. Але від нас вимагали дітей вже на 2 році подружнього життя.
Я не хочу дитину тільки через те що народжувати боляче, та те що дитина це дуже велика відповідальність до якої я не буду готова, та й взагалі я хочу жити для себе. Я взагалі не підтримую цей культ дітонародження який створений нашим суспільством. Людина яка не може дати дитині щасливого життя, яка не може забезпечити її та дати належне здорове виховання не повинна мати дітей, вона буквально не готова. Дякую що підіймаєте такі важливі теми!
Вибачте, але дітей можна завести не народжуючи їх, але напевне ви це кажете в контексті культу саме дітонародження, адже за те що ти візьмеш дитину звідкісь у нас також шеймлять... Але саме тому я це і пишу, не тому що я хочу щоб всі підрят їх мали
Мені було 17. Говорили «подорослішаєш- захочеш дітей» Потім мені було 25. «Нічо, от час прийде- захочеш» Зараз мені 33. Як не хотіла- так і не хочу. Особливо цікаво, коли ти описуєш якийсь похід у кіно, прогулянку по парку, покупку абощо (бачте, тут навіть не про подорожі і річлайф, просто звичайні речі), а люди, що мають дітей зітхають і так приречено «класного тобі. Я от давно нікуди не ходила, у нас же дитина, багато грошей іде на неї». І оце- найбільша антиреклама дітей, їх зайобані батьки.
Ну це так собі аргумент. В мене є знайомі (і я і вони бездітні), що говорять мені "Класно тобі, пішла в кіно, а у нас ..." і на вибір 100500 незначних причин і незрозуміла заздрість. Дуже класно, коли небажання мати дітей (як і мати їх) - це свідомий вибір, коли людина пізнала себе, свої бажання. Не йде на повідку у партнера, якщо їх погляди на дітей різні. Нема однозначно правильного рішення: народжувати чи ні? З особистого досвіду, знаю жінок, що хотіли, народили і жалкували про це, і навпаки не хотіла, не народила і дуже часто плаче, що час втрачено, старість, самотність і тд.
@@ola2uа дитячий будинок для чого? Піти, всиновити, і виховати здорову ті адекватну людину можливості нема? Тільки не потрібно казати, що це не рідна кров і всі інші бла-бла-бла на цю ж тему.
@@bassboosted1184 Навіть не думала так відповідати Я щиро захоплююсь людьми, які всиновлюють діток, з метою дати їм любов і турботу, свій час та енергію. Єдине не думаю, що це так вже і легко зробити (нажаль😥). Ось тільки вчора подивилась Екзамен з Мірошниченко, і була в шоці від того, як це складно може бути, і як на цьому в нашій країні теж заробляють гроші Мій коментар був скоріше про тих людей, яких я добре знаю, і багато років чула від них, як вони не хочуть дітей, але в житті складається так, що зустрівши своє кохання або розчарувавшись у постійній гонитві за успіхом, жінка в якийсь момент може дуже захотіти народити. І виявляється це не на 100% від неї залежить: от так не хочу - нема, а захочу - є. Як кажуть: "Be careful what you wish"
Навіть зараз сльози ковтаю... Вже 18 років як я є мамою....І нічого я не забула, як кажуть "правильні" мами... І я підписуюсь під кожним словом! Це був справжній жах! Починаючи від моменту, коли привезли і залишили одну в тому роддомі .. і почалося... Спочатку, вибачте, клізма до чистої води... Не знаю навіть чи самі пологи гірші за цю екзекуцію... Потім нерозкриття шийки до потрібного розміру і тому розкривали її механічно руками в момент, коли починались перейми... Сказати, що це боляче, це нічого не сказати... Я не "відчувала" біль, я сама була всі цільним болем... І саме ще боляче, що ти не можеш пожалітися нікому на світі про свої почуття((( Бо це ж саме прекрасне на світі що може бути і як ти можеш взагалі мати таке ставлення (!) Потім була післяпологова депресія, вісім місяців кожні три години ( яка ніч, який день?!) добування молока з грудей за допомогою молоковідсмоктувача, тому що син не "взяв грудь" з моменту свого народження... Ну і як наслідок - пологи стали спусковим гачком для моєї гіпертонії... Але ж це тільки мі особистий досвід і почуття... Тому що коли я ледве жива відходила від цього жаху, моя сусідка на моє питання як їй пологи, відповіла, цитую, бо все пам'ятаю,:" Та нічого, мене привезли, внизу живота поболіло і малий народився"... І справді не знала, що воно ось так усе проходить, як би знала, ніколи б на це не пішла...
І це ще не кажучи про те, що спокою мені не мати більше ніколи в житті, бо моє серце буде розбиватись кожного разу, як буде розбиватись воно у нього (сина)... І яка для мене радість і відрада, що я можу тут зараз нарешті розказати про це на Вашому контенті, Настю! Дякую Вам. І цілком розумію!
У моєї мами та сама травма. А це дійсно психологічна травма. Коли мені було 18-19 років ми вирішили перебрати дуже старі документи в сімейній квартирі. Ну і я знайшла медкарту, про мої перші місяці + щось щодо вагітності моєї мами. Вона вирішила розповісти, як пологи відбувались в неї. І вона так гірко заплакала… вона не людина, яка плаче. За все життя бачила менше десятка разів.
Важко подумати зараз, що я буду народжувати дитину. Я дуже емоційна і тривожна людина. У мене немає стабільного високого доходу, впевненості в тому що я зможу забезпечити в будь-якому форс-мажорному випадку свою дитину, себе і своє житло. Також я занадто лінива, щоб бути матір'ю. До того ж, постійне хвилювання за когось іншого, нестабільна ситуація в світі, можливість генетичної хвороби чи ускладнень після вагітності не додають бажання народжувати
якщо народите, ви змінитесь. Це я не до того щоб Вас умовляти народжувати. Просто роздуми. Я народила в 35. Мені дитина допомогла вижити після смерті коханого чоловіка. Я не жалкую, що я народила, я стала дуже сильною.
@@ololoshamedia4681 по різному. Особисто я стала більш раціональною та жорсткою. Самі "страшні" на мій погляд, - жінки які вважають, що народжувати треба постійно, незважаючи на економічний стан, житлові умови і т.ін. Ніхто при цьому не думає про виховання, навчання, елементарно про іграшки, книги. Оце, як на мене, психоз з психозів.
Я мама, підтримую і поважаю людей які вирішили не мати дітей. Мінусів насправді більше ніж перечислених у відео. Жертвувати своїми потребами треба багато і часто. Шкода для здоров’я дуже велика.
А різні секти навпаки розповідають, що материнство - то природній процес і тому суцільна користь для жіночого здоров'я 😢 Що при пологах організм омолодиться на 10 років - і багато хто з жінок на це ведеться, бо ті ж самі секти не відміняють "обов'язку" відповідати якимось химерним "нормам краси" 🤦🏼♀️
Про "користь для здоров'я" можуть писати тільки чоловіки, яких не різали в пологовому будинку, або хто по півроку не лежав "на зберіганні"... А хто крім жінок знає про набряки, "вєни", кровотечі, відцежування...😢
І діти різні. Я за другою донькою- просто пізнала щастя материнства,настільки це було безпроблемне дитя,спокійне. Таку дитину- кожній мамі! Всю ніч спала,вдень засинала сама без виснажливих укладувань. Ліки пила нормально,практично не плакала,трішки колік- до двох місяців,гуляли всюди,багато читала. . Годувала грудьми- два місяці,молоко пропало. Нічого сташного- не сталось- здоров'я нормальне має. Ми були щасливі обоє і перебували завжди в хорошому настрої.
Важлива допомога чоловіка. Він з малою спав ,а я в іншій кімнаті,щоб я могла виспатись.Часто брав їх з собою щоб я відпочила або щось зробила- без їх "прекрасної"- допомоги. Бабусі нам не помогали. Тільки моя мама,поки я довчилась. Та ми особливо і не надіялись,батьки працювали.
У мене 3 дітей. Трясця, люди,це нормально не хотіти дітей. Нормально навіть уже маючи дітей, мріяти про життя без них. Діти то є тяжка праця і гора відповідальності.
Я мама чотирьох, ми з чоловіком майже одразу знали що хочемо спільних дітей. Не було навіть сумнівів . Бувало і буває досі дуже важко, поки малі - від втоми, а зараз коли вони майже всі дорослі - переживаєш за їх долі, вдачі і невдачі. Але кайф від спілкування, від спостерігання, і від усвідомлення що ти дотичний до цих вже майже дорослих і в чомусь неймовірно крутих людей переважає набагато всі недоліки. Привчаю себе до думки що мої діти можуть не захотіти дітей взагалі. це їх право, їх життя, їх досвід. Хочу щоб вони були щасливими, і не мені вирішувати з дітьми чи без
Я - незапланована дитина із гіпервідповідальністю, яку отримала від суворої совкої бабусі, бо «повинна бути краще за матір»(і тривожністю через це) і останнє, що я хочу - це народити. Бо у мене є купа психологічних моментів, над якими потрібно працювати через косяки моєї родини.
Гадаю, що головна проблема - це не вміння поважати думки інших людей! Нас вчать з дитинства порівнювати, оцінювати і, як результат цих процесів, засуджувати! Просто не засуджуйте людей, що вони не хочуть мати дітей, не хочуть їсти м'ясо, не хочуть пити алкоголь і ще багато чиїсь " не хочу"! Ніхто не повинен виправдовуватись і пояснювати! Тож поважаймо один одного і всім буде дуже комфортно жити в такому суспільстві❤💛💙
Верно. Ненужно осуждать человека за то,что он не хочет делать. Так шо если мужчина не хочет дарить дорогие подарки,платить за двоих и обеспечивать женщину которая в состоянии но не хочет работать,то его не должны осуждать за такое. Вместо попыток оскорбить и унизить,нужно уважать такого человека
Особисто, моя неприязнь до чайлдфрі та веганів стосується переважно тих випадків, коли ВОНИ першими засуджують протилежний вибір. Наприклад, використовують образливі позначення дітей, сімей з дітьми, багатодітних сімей і людей, що їдять тваринну продукцію, відповідно. Або коли починають розмову про те, наскільки їх вибір кращий.
@@UncleKirlexЦе правда - кожен обирає ту людину, яка йому підходить, і жінка, і чоловік обирають тих, хто їм подобається.. Єдина проблема - це коли, людина взагалі НІЧОГО не хоче робити для іншої людини, з такими мало хто схоче мати справу... А так так - не всім потрібні дорогі подарунки...
Мені здається, якби суспільство не тиснуло на кожного з нас, а кожна людина приймала рішення щодо народження дітей або чайлдфрі суто зі своїх бажань та можливостей, то світ був би кращим, бо він був би наповнений щасливими та здоровими людьми.
Бо це первісна форма, яка проходить із еволюцією людства увесь шлях. Заохочувати народжувати дітей і багато дітей, було актуально коли на Землі людей було мало, була не розвинена медицина, велика смертність від вагітності та у дітей, великі господарства задля чого і змушували плодити дітей, бо постійні війни, мор, потрбіно було багато рук. Але ніхто не може прийняти той факт, що все змінюється.
Таня 36 років. Офіційно заявляю, що я жодного разу навіть на півсекунди не пожалкувала про відсутність дітей, хаха. у 23 роки ще сумнівалася, може і правда краще зараз народити, щоб потім не пожалкувати. Але з кожним роком я все чіткіше бачу, що я зробила правильний вибір. І станом на зараз я максимально далека від бажання завести дітей. Навіть якщо я на старості років буду сидіти самотня і немічна, краще я постраждаю кілька років так, а ніж все життя присвятити тому, чого я не хотіла. Заради сумнівної можливості бути доглянутою в старості. Обожнюю своє життя!🐷
Хоча я і чоловік, але теж дітей не планую. Під 30 років вже. Мозги винесли всіх щодо одруження і дітей від родичів, до колег на роботі, але курс корабля все вирішує). Емоцій до людей не відчуваю ніяких, тому дуже сильно сумніваюся, що захочу ще. Про коментар про "продовження роду" і тд чув і не один раз, послав всіх і живу далі. Про старість і тд, навіть чути не хочу, бо до старості ще дожити треба. А хто говорить про старість і тд, скажу вам так: в сімейному кодексі, є дуже цікава стаття про "утримання батьків дітьми, якщо вони не можуть працювати і себе утримувати" ось істина чому багато людей так про це говорять. Вони не хочуть щоб їх у старості доглядали діти, бо вони сами цього захочуть, вони хочуть заставити їх доглядати себе.
@@ВерховнийжрецьужовтіймасціА мене постійно питають-чи я вже одружилася🤬А ще казали,що в 40 років я буду стара.А ще багато чого казали...З віком,тільки стаю розумніша і мудріша, і на таких нав'язливих людей думаю як про дурнів,що не розвиваються і крім свого носа не бачать далі.Колись хотіла одружитися,бо кохала і дитину,але не склалося.Зараз я дитину не хочу,бо у мене в подвір'ї багато дітей сусідських ,кожного дня ,з ранку і до ночі кричать,що під вечір у мене нервовий тик починається...Пищать,вищать...Я реально не витримую і мушу зачиняти вікна,в спеку...А ще садок дитячий навпроти будинку...Пощастило так пощастило!В інших будинках такої кількості дітей чомусь немає,як в моєму.Або вони не такі галасливі,як ці.Я втомилася від цього галасу.А батьки їм нічого не кажуть...Мабуть,голова у них не болить.
Пам'ятаю ситуацію, коли мені було 3-4 роки. Сиділа на порозі кімнати і мені кажуть (я ще мала дитина) "Не сиди на протязі, а то застудишся і не зможеш мати дітей". Я тоді подумала щось типу "а я й не хочу мати дітей, посиджу ще, застужуся і точно не буду їх мати". Однак чим далі у ліс... Коли з батьком розмовляла за це і сказала, що не хочу мати дітей і, тим паче, народжувати, то там ледь скандал не був. "Ти шоооо, от то ти просто мала, ще не розумієш, от виростеш і зрозумієш", а на аргумент "раптом схочу мати дитину, то візьму з дит.будинку" - ледь не отримала лопатою по голові, вчасно відійшла... Зараз у мене хлопець, який старше за мене, і він хоче дітей. Я казала неодноразово, що я їх не хочу. Не доходить... Фразою "до 25-ти точно ні, а далі подивимось" він заспокоївся. Дякую, млять, а я ні. Я не заспокоїлась. Я їх не хочу. Окрім того, що я не хочу вагітніти та народжувати, мені ще й здоров'я це не дозволяє зробити. Є ймовірність, що при великій напрузі я можу просто осліпнути. Заради чого? Заради дитини, яку я не хочу мати? Ну ні, дякую. Треба або балакати з хлопцем і стояти на своєму, або розходитись.. Хай будує своє життя з жінкою, яка цього хоче, а я краще сама буду, ніж буду під когось підлаштовувати себе, свої бажання та своє тіло.
Ти повністю права, погоджуюся А з приводу стосунків краще розійтися, я зробила саме так в своєму випадку, бо хлопець спочатку надіявся, що я передумаю, а потім почав постійно тиснути морально, це просто пекло Ви обидва будете нещасні, тож краще і комфортніше буде мирно розійтися, ти будеш жити вільне від дітей життя, що зробить тебе щасливою, а він буде щасливим мати дитину від іншої жінки, яка того теж хоче Бажаю удачі тобі🙌
Я звалила від такого хлопця, він почав мені лекції читати типу "як це так - всі хочуть, а ти не хочеш" ітд. Жодного дня не пожалкувала про своє рішення.
Я людина яка 8 років не могла завагітніти. Пройшла кучу процедур болючих і тілесно і душевно щоб мати свого синочка. Те саме я пройшла ще через 4 роки. Але я за те що кожна людина знаходить своє щастя! В мене ніколи не було ілюзій щодо вагітності і материнства. Мама народила брата коли мені було 10, я бачила як тяжко вона носила, які тяжкі були пологи мала, і як тяжко з немовлям, але це не змінило мого бажання метеринства, то чому хтось думає що якщо буде переконувати чальдфрі рожевими мріями про материнство то переконає їх. Я вважаю, що кожеш сам знаходить своє щастя. Кожен сам вирішує, що йому потрібно. І ніякі ваші слова їх не переконають. Я наприклад раділа коли в мене був сильний токсикоз. Бо нарешті. Але це мій особистий досвід. І я завжди казала, що мої діти на світ не просилися і єдина моя задача це любити. Помагати коли просять, а вони самі виберуть ким бути, кого любити, мати дітей чи ні. Повага до вибору кожного.
Я 10 років не вагітніла і теж ..нарешті..ще й чоловік на радостях пішов до іншої, у нього виявляється була любов, а у мене пологи...Все прийняла все витримала , виростила доню сама, бо..нарешті.Тепер моя дочка доросла і вона не хоче дітей.Категорично.Навідріз.Може з молоком ввібрала мої страждання і розпач покинутої і вагітної?Я їй не перечу.Може в неї буде краща доля.
Дякую що як Раміна не назвали жінок що вирішують народжувати пустими нікчемами😅 Материнство це реально нереальна праця, особливо коли у сім'ї єдиний дорослий це ви)) Бажаю кожній жінці знайти своє щастя і свій шлях, ніколи не про що не шкодувати, та давайте підтримувати одна одну, а не цькувати❤
@@tetianan7919Я бачив лише одне інтерв'ю Раміни, але його вистачило, щоб відбити бажання дивитись її ще раз, вона часто говорила дивні речі або говорила дивним тоном
Дуже радий дивитись такий якісний контент, сумно, що чоловіки та жінки, які використовують різні форми насилля до людей(у більшості - до жінок), щодо їх бажання чи не бажання мати дітей - наврядчи захочуть це дивитись і ставати більш корекними, але, сподіваюсь, що хоча б люди, які страждають від такого - зрозуміють, що мати чи не мати дітей - нормально, і що вони не зобов'язані робити те, чого не хочуть ❤
@@юхиммалосольныйа багато не жалкують. А жалкують про те що були дурні,не читали як виховувати дитину,нервувались на все. Не вміли організувати побут. Я з часом зрозуміла,що з старшою донькою- треба було лягти і передрімати вдень,хоч раз на три дні,два дні щоб не бути як зомбі,перевтомленою. Та я ж мати- небо впаде на землю як ми не погуляем. А те що я ноги еле соваю -то так має бути. І хто мене про такі подвиги просив? І навіть пораду бабусі- не чула- що обов'язково поспи вдень,коли мале спить. І нажаль була перевтома і падіння імунітету і часті хвороби,що недодавали радості. Зрозуміла я це все пізніше.
Обожнюю ваш канал. Сама чайлдфрі, але дітей не ненавиджу, просто байдужа до них, і коли виникають епізоди, в яких дитина кричить або просто дратує, мені кажуть: ну ти ж сама така була. Наче я винна, що мене народили, не я це вирішувала. Дякую за відео.❤
Трохи про "Просто пропрацюй свої страхи та проблеми з психотерепевтом та захочеш дітей" - я хотіла дітей та навіть іноді боялася, що раптом не зможу їх мати, коли в мене були ще не пропрацьовані ментальні проблеми(депресія, соціофобія, панічні атаки та ін.). А ось коли я почала приймати антидепресанти та пропрацьовувати те, що мене турбувало, через деякий час я почала розуміти, що я вже не так і хочу дітей. І чим здоровішою я ставала, тим краще усвідомлювала, що я не хочу дітей. Психотерапія робить дива)
Іноді виникає таке відчуття, що люди які мають власних дітей і кажуть «тобі точно потрібна дитина, як це без дитини» - тупо заздрять і хочуть щоб і я відчула періодичні страждання від недоспаних ночей і хворих животиків 😂 а то що це я, захотіла поїхала на відпочинок, в похід пішла, кальян покурила, а вони не можуть, в них діти маленькі 🤪🙈
Я в цьому впевнена на всі 100! Я не бачу іншої причини. Здавалося б, яке людям діло в кого є діти, а в кого немає? Але ж пресують жінок. Єдиний висновок - вони нещасні, тому хочуть, щоб усі оточуючи були такими теж.
Хм😂 не знаю як інші, але я друзям раджу народити дитинку - бо дійсно це таке щастя, якого не пізнаєш у світі! І ті подорожі меркнуть порівняно з щастям материнства! Ось така моя думка, і я несу тільки позитив, коли розповідаю знайомим дівчатам про це))) єдине що я рекомендую це робити після перемоги України, бо ховатися від вибухів вночі з дитинкою більш накладно. 😢
Коли я кажу, що не хочу дитину і наводжу один із аргументів, що я не маю достатніх коштів, то буквально усі: «Дав Бог дитину - дасть і на дитину». І ця фраза буквально вбиває… наскільки це дебільно
Мене "зробили" із такою установкою 🤦♀️, я прожила як остання проклята скотина усе дитинство, батьки, від слова НІЧОГО, не дали мені... Тепер я їх ненавиджу і в старості навіть не підійду до них. "даст бог зайку, даст и лужайку" 🤦♀️🤦♀️🤦♀️
Так, на всі адекватні аргументи завжди знайдуться ідіотські контраргументи. Тому потрібно одразу ж якимись ідіотськими фразами відбиватись 😅Наприклад, "Чому в тебе ще немає дітей? Бо Бог ще не дав", або "Ну коли вже діти? Та коли Бог дасть". Мені здається, що саме так і можна відбиватись від нетактовних питань.
Я маю дітей, але мене шокує те, що хтось вирішує за нас, як нам жити. Якщо тобі «ок» мати дітей чи фарбувати волосся у фіолетовий колір - твій вибір, якщо ти не хочеш класти на жертовник сімʼї свою свободу, карʼєру чи плани - твій вибір! Всі дорослі і самостійні, всі роблять рівно те, що хочуть. О ні, як так! - ти точно маєш плюнути на свою думку і жити, як тобі СКАЗАЛИ!!! Жах, люди! Нам потрібно більше поваги один до одного ❤
Зараз суспільство трохи змінилось. На початку 2000х коли я навчалась в молодших класах фарбування волосся було настільки заборонене, що могли просто побити. Мене били і висміювали в школі за те, що я носила гарні дизайнерські речі які мені купувала мама. Просто знущались і казали «ти що особлива?», «будь як усі!». А в старшій школі і потім в коледжі мама пофарбувала мені волосся в яскравий зелений колір і я отримувала купу негативу від вчителів і публічні висміювання внаслідок чого студенти теж почали до мене ставитись як до ненормальної. Мені казали: «ти переростеш, все зміниться, ти станеш як усі» Директриса викликала мене до себе і розмовляла як з психічно хворою, мене водили до нарколога (погрожуючи відрахуванням)😹це вже триндець! Я не дуже змінилась)) Навпаки, переконалась що якщо я захочу то можу робити, одягати і поводити себе як завгодно бо: 1. Люди все одно навішають свої ярлики незалежно від того наскільки неадекватно до їх оцінки я себе поводжу 2. Якщо дивитись на те, що думають люди, то коли жити? 3. Сьогодні люди дивуватимуться що я влаштувала пікнік посеред міського парку на пледі чи влягла різні шкарпетки чи поголилась налисо, а завтра вони прийдуть повторити це чи це стане світовим трендом.
А мужчина? Если он не хочет дарить дорогие подарки,не хочет платить за двоих и пахать вместо двоих (когда до беременности как пешком до Китая),почему такой мужчина сталкивается с осуждением? За него пытаются решить как ему жить и что он должен. Ну то есть ладно женщине выгодно жить по принципу "я никому не должна,не судите меня" но если с ней мужчина который живёт по такому же принципу,это ж нормально и хорошо?
@@UncleKirlexо, а ось і з'явився "а мужикі страдают большє жєнщін!". У мене питання: навіщо виcиpaти цю фiгню під відео/коментарями ЖІНОК, які говорять про СВОЇ проблеми
@@В.П-в7хякщо чесно - у частини підлітків ставлення до волосся і зовнішності оточуючих також не дуже ок. І у вчителів. Хоча мені пощастило - вчителі або поважають мій вибір, або їм подобається мій фріковий вигляд, або вони бояться мені щось поперек сказати ( я той самий підліток, який може за себе словами постояти і вони це знають, перевіряли), підлітки ж мене трохи засуджують, але також не сунуться, бояться, що не вони мене принизять, а я їх. Проте це мені пощастило, а от деяким не дуже, я чула багато від моїх однолітків, тих самих фріків, як і я, що їх зі школи виганяли вчителі та били однокласники за волосся. Тож зараз або ти вмієш за себе постояти, або тебе за вигляд таки булять. У рідких випадках тебе дійсно приймають
@@UncleKirlexі це теж нормально, всі підбирають собі партнера залежно від свого світогляду, якщо є якісь критично різні погляди на життя достатньо просто розійтись. Не розумію, як ваше зауваження відноситься до відео? Тут розмовляють саме про питання народження дітей для обидвох статей. Ви взагалі іншу тему зачіпаєте і вона ніяк не суперечить тому, що сказано в відео і написано в коментарях. А ви написали про проблеми чоловіків, які не хочуть забезпечувати жінку ніби коментатори чи автор відео десь написали/сказали, що проти такого
Якось не давно з мамою в нас зайшла розмова про дітей. Якщо конкретно, то в мене є брат, який молодший за мене на 11 років. Я постійно за ним наглядаю, допомагаю матері та виконую доволі багато обов'язків які пов'язані з ним. Коли я показувала своє невдоволення щодо цього, вона відповідала мені: "Нічого страшного, я в старості тобі віддячу тим, що буду твоїх дітей бавити". Мене це дещо обурило і я відповіла їй, що мені це не потрібно, та й взагалі я зараз зовсім не відчуваю бажання мати дітей та й це не дивно для 16 - річного підлітка, на що моя мама говорить: "А хто стакан води подасть в старості?", Ну залізний аргумент, нічого не скажеш, я в захваті... Ну все, як тільки стану повнолітньою, то одразу побіжу народжувати маля, аби воно обслуговувало мене в старості, а якщо воно цього не робитиме, то ганьба!!! Кого я взагалі виростила?? Невдячну тварину, яка не хоче відплачувати мені за мою любов та турботу, ну як так можна!!! - Ось так це має виглядати, чи як??? Я не можу зрозуміти логіки. Я ні в якому разі не осуджую те, аби діти мали бажання допомагали своїм старим батькам при потребі, але ВИМАГАТИ це від дитини та використовувати це як аргумент щоб народжувати, ну це взагалі(( Крик душі просто
Співчуваю і дуже розумію... На жаль зі старших дітей дуже часто роблять третього з батьків. Це абсолютно неправильно, адже фактично забирає у дитини дитинство і змушує її дорослішати передчасно. А потім призводить до того, що таким дітям приходиться збирати свою психіку по крупинках.
Маман ваша гарно влаштувалась. Шліть її під три сорти і нехай батько дитини допомагає.якщо вас використовують як няньку - беріть гроші за свої послуги.
аргумент про стакан води в старості це такий бляха сюр. дитина, навіть якщо ви були нормальними люблячими батьками, ніфіга не гарантує опіку в старості. те, що реально сильно підвищує шанси на комфортну та безпечну старість - фінансова забезпеченість та турбота про своє здоров'я протягом життя. а материнство дещо ускладнює процес досягнення як першого, так і другого.
Коли виходила заміж, одразу попередила,що дітей не хочу і що навряд поміняю свою думку потім. Є з чоловіком домовленість про те, що робитимемо, якщо він захоче. Пройшло десять років досі разом, досі егоїстично щасливі разом. Хоч уже вуха зав'яли від прямих вимог дітей (не натяків - а прямо вимог!). Моя мама, до речі, сказала, що якби вона мала таку свободу, як я - то не народжувала. Анітрохи не ображаюсь, моя мама мене дуже любить я це точно знаю. Просто переді мною вона вже багато пережила із сином одиначкою, а потім я хворіла без кінця, маю інвалідність. І взагалі - людство така штука, що може воно й не заслуговує на такі жертви, щоб типу виживати)😂
Це дійсно болюча тенденція в нашому суспільстві, яку потрібно змінювати. Коли дівчинці 12-13 років лікар каже, що потрібно лікувати якесь захворювання, бо "а хто ж за тебе народжувати буде", а не тому, що без цього захворювання буде краще в першу чергу самій цій дівчинці. Коли всі, починаючи з власної матері, тиснуть на дівчинку думками, що їй необхідно буде в майбутньому знайти собі чоловіка та народити дитину (а краще двох, трьох чи більше). Бо а як же інакше? Всі народжують, і ти народиш. І взагалі, твої батьки хочуть внуків, тож кого цікавить, чого хочеш чи не хочеш ти? До того ж хто тобі в старості склянку води подасть? Ще більше цей тиск відчувається, коли ти в принципі не хочеш заводити романтичних та статевих стосунків через свою орієнтацію. І це я кажу лише про власний досвід людини, яка відчуває від усіх цих наративів хіба що легке роздратування й обурення, бо я доволі стійка психологічно й умію не зважати на такий тиск. А є ж місця й суспільства, де дівчат не просто засуджують за небажання одружуватися й мати дітей, а змушують до цього, і це ще жахливіше. Сподіваюся, я застану часи, коли це зміниться, а поки що я можу поширювати думки, що не мати дітей - це нормально, і радіти, що у нас в країні хоча б немає податку на бездітність, як у совку.
Цікаво чи засудять мене через те що я не збираюсь народжувати а хочу всиновити дитину? Мені завжди не зрозуміло чому люди так пробують народити дитину коли стільки дітей живе без батьків?
+++ В дитбудинках тисячі дітей, які не відрізняються від своїх рідних, страждають, і ми могли б їх усиновлювати, але вони страждають далі, бо "гени не рідні"...
От я така людина. Я теж не хочу народжувати, а хочу всиновити (і вже на шляху до цього). І я стикалась з нерозумінням оточуючих, на жаль( При чому доводи нелогічні і тупі. При тому, що в мене іще адекватне оточення в цілому. Але мені все одно. Всиновлення - це 100% травмована дитина, і це потребує підтоговки, сили. І нерозуміння оточуючих - цікавить мене найменше. Тим паче, що багатьох з таких засуджучих (які мають кровних дітей) , якщо чесно, я б примусово направила не тільки на курси по батьківству в цілому, а ще й до психотерапевта. Головне Ваше бажання і готовність, а засуджуючих спитайте, скількох дітей вони готові всиновити? Зазвичай - 0
там проблема у тому що більшість дітей не для всиновлення, а для опіки. І наприклад "батьки" раз у півроку причалюють і пишуть заяву що в них проблеми і дитину нема як утримувати. Уявляєте які приколяси такі батики мочать потім опікунам?
Подивіться відео з Тимуром Мірошниченко про усиновлення дитини. Я була шокована, яке це пекло і наскільки всі не зацікавлені, щоб люди всиновлювали дітей. То прям біль😢
Мені 33 роки. З кожним роком я усвідомлюю все більше і більше, що не хочу приводити дитину у цей жорстокий світ. На жаль мене ніхто не питав коли народжував. Я дуже рада що не маю пояснювати дитині що то за вибухи за вікном та чому у грудні немає опалення в квартирі.
Топ коментар. Завжди дивувало і досі дивує як люди народжують не маючи для цього ніяких нормальних умов. Самонадіяні придурки, які спричиняють страждання майбутнім поколінням навіть не задумуючись про це
+ в сша було що син подав до суду на матір, що він не хотів бути народженим, не виграв звичайно, але змі підсвітили конкретно, що народжених ніхто не питає а чи хочуть вони народитися, в такому світі, жінкою. ну дякую, що хоч не в ірані чи афганістані чи палестині чи африці де досі дівчаткам деякі частини тіла р*жуть. або що народилася хоча б у 21 столітті, а не десь в китаї коли дівчатам стопи ламали щоб ноги без пальців були бо такнекрасіво. або коли на в0гнищах спал*вали жінок якщо нєдала. блять.
@@ukraine_will_win_ на жаль, світ не став кращим і насправді він гіколи кращим стати не зможе. Аін завжди однаковий, різниця лише у виявах його бруду та ідіотських норм. Взагалі трохи дивує готовність родити дітей, аби українцв було більше, їм навіть байдуже, що за вікном вибухи. Як на мене, це зачасту питання інтелекту,
Коли мені було 16 я мріяла про 3х дітей. Зараз мені майже 32 і маю одну дитину, дуже сумніваюсь, що хочу продовжувати свій давній план. Не вірю тим жінкам які розказують про чарівність вагітності, легкі пологи та безтурботну насолоду від материнства. Де це все? Де мене обдурили? Це як лотерея, але її результат з тобою на все життя. Те, як пройде вагітність і пологи не спрогнозує жоден лікар, і якою народиться дитина ніхто не передбачить. У моєї 7 річної доньки медкарта товстіша ніж у мене й чоловіка разом взятих. А ще не забудьте про докори совісті за те, що ви щось могли не так зробити, що дитина такою народилась і депресія на все життя вам забезпечена
Ми не хочемо дитину через масу причин. І їх доводиться постійно перечислять всім своїм чисельним родичам. Як же це задовбало! Минулого року я хотіла допомогти новоспеченій матері мого племінника, який не переставав кричати ні на секунду якщо його не тримали на руках. Я просто взяла його і намагалася заколисати поки бідолашна матір бігом побігла хоча б душ прийняти. Це побачила бабуся мого чоловіка і давай:"Ой, тобі так личить дітятко! А може ви вже з чоловіком нарешті почнете над своїм думати? А то 8 років в шлюбі, а дітятки немає". Личить дитинка...в мене не було адекватних слів щоб на це відповісти.
Я зважилася народити першу дитину в 37. Я була емоційно готова і фінансово стабільна) зараз доньці майже 2 і чим далі тим важче бути мамою. Я її обожнюю, але материнство це пи*день як важко🤯емоційно, фізично, фінансово...я до кінця не знала, на що я підписуюсь)))) І правда, скучно не буде більше ніколи😁
Така ж ситуація, народила під 40 і це капець як важко... так, я свідомо на це пішла, я все спланувала і вагітність та пологи пройшли чудово, але чим далі тим важче. Без підтримки родичів, коли покладаємося тільки на себе, це велика відповідальність і, давайте будемо чесні, тяжка робота. Не знала на що підписувалась, але вже як є... Тримаймося, бо хто ж як не ми?
Як Ви влучно сказали «Для когось діти поза зоною інтересів». І не треба засовувати мене до психолога, зі мною все нормально…але соціум хоче змусити тебе повірити, що з тобою щось «того». Дякую Вам за всі ваші роботи, а особливо за цю, бо вона мені найближча🤗
Мені 28, і усе моє оточення(друзі, близькі, родина) тисне на мене стосовно дітей і родини. (Я чоловік). Нажаль такий тиск діє не тільки на жінок. Поважаю вибір кожної людини.
Я все-таки схильний до того, що треба більше говорити саме про мінуси материнства, вагітності та пологів. І не для того, щоб залякати потенційних батьків, а просто тому, що вони мають право знати на який ризик вони йдуть. В моєму розумінні це частина статевої освіти. А, як відомо, саме статева освіта в сукупності з якісною та доступною контрацепцією продовжує радикальне зниження народжуваності. Свідомі люди, які знають на що вони підписуються, з набагато вищою ймовірністю відмовляться від батьківства, або принаймні краще його спланують. Всі від цього виграють
мене вкурвлює поінт що буде піздно. Якщо людина у віці зрозуміє що хоче дитину то може всиновити і дати найкраще дитинство та можлитвості дитині . Ніколи не піздно,завжди є варіанти .
Деколи дивлюсь на свою маму і думаю, ось би моє життя було класне якби вона народила мене десь зараз, така цікава спокійна і свідома жіночка, не те що 20 років тому.
@@Vic-rc3zc так вона така стала завдяки вам) хочеш не хочеш діти змушуючи розвиватись, після того як виховав дитину розумієш що уже нічого не страшно і все в цьому світі зможеш, хоч у космос.
Варіанти є, але не факт, що вони вас влаштують. Якби ви знали, скільки дівчат в чатах ЕКЗ (штучного запліднення) шкодують, що не зберегли свої яйцеклітини. Середній вік, коли пари доходять до ЕКЗ - 36-38. Коли мені було 36, репродуктолог сказала: «Це класно, що ви виглядаєте на 25, але ваші яйцеклітини показують ваш реальний вік». З кожним роком після 36 кількість «бракованих» нездатних дати життя клітин збільшується в геометричній прогресії. Це не лякалки. Зберігайте свої клітини, якщо відкладаєте материнство, а особливо, якщо є підозри, що вагітність не дасться вам легко через якісь проблеми по гінекології.
Хочу додати момент, який помітила на парах з анатомії. Внутрішню статеву систему ми вчили дуже добре, однак вульву майже не показували У підручниках з біології за 8 клас теж не пригадую. Як на мене, це частина системи сприйняття жіночих статевих органів як інкубатор
Найжахливіше для мене - народити і пожалкувати про це, бо назад ти вже не запихнеш дитинку. А якщо станеться раптом навпаки, то є вихід: можна всиновити/вдочерити, сурогатне материнство в кінці кінців (якщо є гроші). А взагалі, заїпали вже ці люди, которі пхають свого носа в твою вагіну🤦♀
Дуже важлива тема про аргумерт"не хочу",мені дуже відгукнулась,не розумію чому люди його ігнорують,це буквально найвагоміший аргумент,щоб щось не робити,як мені здається)
А я сталкивался с непониманием когда выдавал мол каждый должен платить за себя сам и то шо в отношениях должны работать два человека,а не "мужик должен." Не хочу и не плачу за двоих,поэтому попытки навязать мол я должен,выглядят странно.
@@UncleKirlex До чого це взагалі під відео про дітей? Якщо ви вибираєте партнера який не хоче працювати над вашими відносинами і не хоче робити абсолютно нічього то задумайтеся над цим
Якось за кавою з теревенями на роботі, я сказала що не хочу мати дітей, на що посула☝️: - А за ради кого ти тоді будеш жити, у чому тоді сенс твого життя? - За ради себе, сенс життя у щасті для кожного воно різне. - Ну ти й егоїстка, не можна так!!! А ось і можна. А ось чого не можна так це народжувати людину коли ти не готова, чи не хочеш, під тиском суспільства, і цим калічити життя своє і життя нової людини.
Народити дитину - це свого роду егоїзм також, бо дитину народжують через (власне!) бажання. Я хочу сподіватись, що ваші подруги на роботі будуть поважати ваш вибір. Ви маєте на нього законне право.
Я не хочу дітей, бо з 5 років сиділа з молодшим. Коли мені було 15,мої батьки розійшлися(я і брат лишилися з татом), і основна відповідальність за молодшого на мені і досі. Тому, дякую,без дітей краще буде для мене. Ще,я у багатьох питала за вагітність,роди, виховання.просто розумію,що не витримаю з дитиною. Через самостійне виховання у мене інші погляди: подорожі,навчання, кар'єра, розраховувати тільки на себе і свої сили. З дітьми складно,я не хочу і все.
Раніше я не була проти дітей, вони мене просто не цікавили. Потім я зустріла чоловіка з яким захотіла їх мати і щиро дивувалася, як деякі люди не хочуть дітей. Тепер в мене двоє дітей і я заздрю бездітним подругам 😂. Не буду нікого агітувати, ні за, ні проти це - дуже велика відповідальність!
Як негетеросексуальна людина, я ставлюсь до чайлдфрі з великою повагою, оскільки багато натуралів у Східній Європі заводять двтей через суспільний тиск або випадково і часто потім не несуть за цих дітей жодної відповідальності. Стільки у мене по дворі ходить кинутих, нікому не потрібних - аз дивитися боляче. Завести дитину - родами чи усиновленням ,- це велика відповідальність й не хотіти її на себе брати якщо ти не хочеш/можеш, еормально. Краще аніж брати її на себе а потім ігнорувати цих самих дітей.
Більшість жінок які вказують що робити іншим жінкам- це бажання страждань іншій людині, бо знає що сама пройшла такий шлях, коли її заставили і вона зробила бо так треба. Мій вибір- не мати дітей і якщо я захочу, я краще всиновлю бо так я зроблю набагато краще вперше чергу собі, своєму здоровʼю у всіх сенсах. Зі свекрухою не спілкуємось, бо там абсолютно нема кордонів і людина сама нещаслива і хоче того ж іншим. Ніколи не дозволяйте нікому за вас вирішувати настільки важливі речі, це ваше тіло, ваше життя, ваші гроші, ваша психіка! Ледве не забула як мене вітали пару років тому батьки чоловіка по скайпу- якщо ти не народиш дитину- ти зробиш з нас нещасних людей.- ось вам приклад токсичного відношення до жінки, а до цього коли ми ще з чоловіком зустрічались і він хотів купити квартиру то батько сказав- купу до весілля щоб потім не прийшлось ділити; тобто ці люди від мене вимагали дитину а паралельно намагались зробити все так щоб мені нічого не дісталось🤯 І не забувайте що чоловік може піти в будь який момент, якщо наприклад він зрозуміє що не хоче дітей і все, а ось ви будете до кінця життя з дитиною.
Дякую за відео. Під тиском суспільства не могла заспокоїтися, що ми з чоловіком не маємо дітей. Ми одружилися після 40 і народження дитини в цьому віці - не проста справа. Вирішили не витрачати час і гроші на репродукцію, бо це могло мене вбити. Чоловік і батьки сказали, що багато пар живуть без дітей і це також сім'я. Я довго відчувала провину за те, що щаслива і вже сама не хочу дітей після 45.
Не хотіти дітей -це нормально,хотіти дітей,теж нормально.Нікого не слухайте,живіть самі своє життя,думайте своєю головою,ви проживаєте єдине ,неповторне,прекрасне життя для себе, слухайте своє серце і тримайтеся подалі від токсичних людей.
Всі ці аргументи летіли в мене, як стріли. Від близьких людей, а також не дуже. Щасливо одружена 6 років. Мені 30. Часікі тікають😂 P.s. дякую за відео, воно супер😊
Я мама і нормально відношуся до людей, які не бажають народжувати дітей. Кожний робить із своїм життям те що хоче. Від вагітності дуже багато шкоди організму і виховання дітей це дуже енергозатратний та жертовний процес. Приходиться стояти на місці щоб бачити прогрес дітей.
Я мама. Аплодую стоячи👏👏 ти справді ніколи не знаєш, що тебе чекає, я йшла народжувати здорову дитину, але вона травмувалася в пологах і отримала дцп, далі почався треш, до якого не готовий впринципі ніхто. Ми з чоловіком чули ДУЖЕ багато разів фрази типу «нащо так рано народили», «це ж тепер не життя а мука» іт.д. Людям важко усвідомити, що і в 20+ років можна щиро хотіти дитину. На жаль, наше батьківство в 1000 раз складніше, але коли мені в черговий раз дорікають дитиною хочеться тріснути по писку. Захоплююся чайлдфрі. Будь-який вибір - це прекрасно. Обіймаю кожного🙌🏻
Господи, мені б це відео 5 років тому!!! Бо коли кажеш що шкодуєш про народження дитини, тобі починають розказувати що ти хвора і дарма такі думки собі дозволяєш! Дякую вам за цю тему! ❤❤❤❤❤❤❤❤
Дуже шкода, що в Вас був такий експірієнс, і таке буває. Сподіваюся, ви зможете стати настільки щасливою в ситуації, котра вже склалася, наскільки зможете
Боже,як же це прекрасно коли про таке говорять,тому що в мої 20 років мене дістали питаннями:"то коли вже народжувати?" Або "щось ви запіснюєтемь вже рік одружені а ти б могла за цей рік народити і потрохи за другим йти".І так я одружена вже рік,але дітей не хочеться,тому що я просто себе не бачу в ролі мами,мені страшно від того через що мусить пройти моє тіло та і взагалі мені оці няньки з дітьми не цікаві,а як це донести людям які запитують такі тупі питання.Просто крик душі при цьому всьому тебе ще й дорікають у всьому,ти не так одягнута,ти не так сидиш,ти не так спиш,ти не так ходиш та ти не так пісяєш.Взагалі що я правильно роблю?....Просто крик душі.Дякую тобі що ти випускаєш такі відео,та даєш змогу почуватись жінкам вільними і не стидатися нічого,говорити шо тобі не подобається та і взагалі не бути в цьому світі пустим шматочком шкіри.❤😢
На аргумент "людство б вимерло" я завжди прошу подивитися статистику: -людей зараз настільки багато, що планета не має стільки ресурсів щоб їх забезпечити. -Раніше багато людей помирало від хвороб, війн, катаклізмів та іншого. Але прогрес йде вперед, медицина розвивається, довжина життя збільшується... ТОЖ мені приходиться робити відповідальний вибір щоб врятувати все людство. Я ж не про себе, а про всіх вас та ваших дітей турбуюсь. Хтось мусить бути чайлд фрі. Бо вашим внукам не буде що їсти і що пити. Сказати що вони офігевають, то нічого не сказати. Більше ніколи зі мною про дітей не говорять. Деякі бо відчувають провину, а інші бо думають, що я божевільна. Мені це підходить.
Дякую за такий актуальний випуск💙 90% приведених аргументів чула раз по 20, просто жесть. Людям варто більше займатися власним життям і дати іншим право на свідомий вибір. А не з позиції "я от народила, і ти давай, бо щось дуже в тебе багато часу вільного"😑
Причини по яких в мене ще немає дитини: фінанси, ситуація навколо і саме головне - надійного та відповідального партнера, якому можна повністю довіритися.
Тоже самое. Пока не встретил надёжную и ответственную женщину которой можно полностью довериться и делать с ней детей. То шо человек норм доказывается временем и поступками,а на словах человек может быть чуть ли не героем. Некоторые прям сильно обосрались когда на словах любовь,верность и т.д,а дальнейшие поступки доказали ненадежность и инфантильность этих людей. И да,в стране война,цены поднимают,зарплаты полная ж,летят дроны,ракеты. Какие дети?
Ви дуже молодець, що зважаєте на ці всі речі. Щкода, що є люди, котрі про це навіть не думають і народжують 5,10 дітей. А потім думають, де то взяти гроші. Бажаю, щоб у вас усе склалося так, як ви хочете🥰 ❤❤❤❤❤❤❤❤
Повністю підтримую свободу вибору в плані дітей! У мене є доросла дитина, але мені бувквально з усим пощастило, може тому, що юна була та здорова. Але біля мене є багато жахливих прикладів, в тому числі хворих з народження дітей, фізично і психічно. Ось де справжній жах, держава нічого не робить, немає тої підтримки, життя цих жінок вже поховано. Чим старше стає така дитина, тим їм страшніше, що буде далі. Материнство - це величезна лотерея, де іноді майже нічого від нас не залежить
Памʼятаю коли сказала вчительці з основ здоровʼя що хочу всиновити дитину, то почула у свою адресу «вона ніколи не буде тобі рідною. Потрібно народити, кожна жінка має стати мамою» на той час у 9 класі я дуже випала з цього, розуміючи наскільки ж це абсурдно.
Теж ще як в школі вчилася, у нас на біології була розмова про розмноження і вчителька почала дівчатам казати, що треба народжувати і все таке. Але я тоді вже думала, що дітей не хочу і сказала про це. Вона мені почала казати, що то не правильно, так не повинно бути і: "Нащо тобі тоді яйцеклітини? Для ваги?". З тих пір я вирішила не сильно про таке дискутувати та просто робити як хочу мовчечки, ігноруючи думку таких людей по дорозі
Поки не додивилася усе відео, але хочу сказати дещо у сенсі «опозиції». Я - незапланована дитина. І повірте. Якщо ви вже наважилися народити, не треба кричати «боже, як я ненавиджу свого малого, як я не хочу бути матірʼю/батьком». Це настільки неприємно і мерзотно. Світ - дуже несправедлива штука. І беручи відповідальність за народження дитини, ну вибачте. Ви повинні дати їй максимум своїх можливостей виховання. Це не значить, що ви життя повинні покласти, але як мінімум думати головою і не перекладати відповідальність за своє нещастя на новонароджених.
Мій чоловік відправляє до психолога, щоб я пропрацювала своє небажання «ощасливити його вдруге»😂А я ходила до психолога, щоб попрацювати всі травми, які отримала від народження першої під натиском чоловіка, який розказував як він активно буде допомагати, а в ітозі я сама з дитиною перші пару років. І він типу не відчув радість маленької дитини, а я така «погана» не хочу дати це відчути завдяки другої дитини😂
На сто відсотків згодна. Діти - це радість і щастя, але просто величезна відповідальність. Краще шкодувати, що ніколи не було своїх дітей, ніж народити і пошкодувати про це. Дякую за відео. Дякую, що порушуєте такі важливі питання.
Діти можуть і не бути радістю життя. От просто можуть не бути. Жінка народила, повівшись на соціальні стигми, а не полюбила дитину. І вона не відчуватиме радості життя у дитині.
Мені 27 і привітання з дн звучало так: «Бажаю здоров’я тобі, бо тобі ще народжувати» 😢 Найбільше дратує, що після таких слів починаю вважати себе неповноцінною в їхніх очах😣
Жах! Співчуваю Вам! Хворе суспільство. Тобто просто так, суто для Вас здоров'я вони не бажають? Тільки для дітей (ще й неіснуючих!!!)? Хворі. Я б послала з такими привітаннями далеко і надовго (навічно).
Хочу подякувати вам за відео. Мені 31, доньці 4. Але я теж підтримую тих, хто не хоче дітей взагалі або за 2-ю, 3-ю і т.д. Говорити можна довго і про плюси і про мінуси, яких я знайшла немало. Щодо цих "порадників". Із життя. Мій батько постійно розповідає, що одружився, бо хотів дітей. Від цього стає сумно. Не тому, що покохав маму, а тому, що хотів дітей. Не скажу, що він сидів на дивані і нічого не робив після нашої з сестрою появи, навіть навпаки. Але тепер "вимагає", аби ми з сестрою народжували ще, бо він хоче більше онуків. Питаю прямо: а чого ти не питаєш, чи хочу Я ЩЕ дітей? І тут завжди реакція одна: ну як можна не хотіти ще дітей? ти хочеш, щоб твоя донька була егоїсткою?.. і пішло-поїхало. Аргументи про репродуктивний тиск взагалі не сприймаються. Сумно від того, як люди досі живуть у совковому світобаченні і не хочуть прийняти той факт, що лише їхнє життя у сфері їх впливу.
Людина має жити в гармонії із собою та своїм партнером. Це лише ваша справа. Я особисто мріяла про дітей вже після одруження.В мене двоє.І я вдячна чоловіку за те,що вони(саме вони) у нас в житті є❤ Стосовно страху пологів- це лише епізод життя і з часом все забувається.Головне підтримка близьких і віра в те, що все буде добре❤Дитина-це нова грань кохання! До тебе і від тебе до того маленького комочка❤
Надзвичайно цінне видиво, дякую Вам, шкода не знайшла подібного контенту до того як завагітніла. Я вперше чую,що народивши можна пожалкувати про цей вибір,але це правда ,я інколи шкодую ,бо бути мамою це дуже важко, і ще важче те,що шкодувати ти "не маєш права ",а повинна завжди бути 10 з 10 ,хоча інколи немає вже сил 💔
перестаньте себе мучити, 10 з 10 то тільки остапчуку треба. В мене теж є дитина і іноді, в депресухі такі ж думки, але все минає, все змінюється, дитина росте і життя триває. 💞💞💞
Сумніви - це добре. Вони виникають тільки у мислячих людей. Про втому я вас розумію дуже сильно. Теж деколи відчуваю, що "батарейки сіли". Але це і є сила материнства - знаходити в собі силу, про існування якої ви раніше й не знали.
Готовим до цього бути неможливо. Це дуже важка робота, яку романтизують, як на мене, людоненависники. У мене їх двоє. Я досі не розумію, як я не збожеволіла та не повбивала їх, а потім себе. У мене абсолютно понівечене здоровʼя. «Плюс» я змогла побачити, коли вони нарешті повиростали і стали мені друзями й радниками. Але ж є простіші способи завести собі друзів. Якби люди хоч інколи замислювалися над тим, чи варто заводити дітей, суспільство було б значно здоровішим. До того ж великій кількості «щасливих» матусь абсолютно байдуже до тих, кого вони народили. Бо зроблено це тільки тому, що тиснуть і «треба». Найгірші саме ті, хто вважають, що ця маленька людина їм винна на все життя.
Це дуже болюча тема про "винен все життя". Дитина взагалі нічого не може бути винна, бо хотіли її батьки, а не навпаки. Це батьки винні дитині: добре харчування, одяг, безпеку, домашній затишок, доброзичливу пораду, фінансову підтримку і ще цілий список всього іншого. Так що повністю з вами згідна: якщо люди народжують дітей, то мають про них дбати. П.С. Дякую вам за підтримку. Я думала я така одна з періодичною агресією. Дякую.
Ділюсь надзвичайно ефективною фразою,яка відбиває бажання до вас чіплятись в момент: " і що? і мучитись потім так,як ти мучишся?")))) всі!!!починають виправдовуватись і белькотіти якісь пояснення,вигадувати виправдання ,бо ви намацали правду,яку в інстаграм не виставиш- всім важко ...
Дякую за публічне обговорення та логічне осмислення цієї теми. Свідомий вибір і відповідальне ставлення до створення нового життя чи не допущення випадкового небажаного життя, це важливо
Дякую, що Ви є! Ми повні однодумці! Мені 28,я дітей ніколи не хотіла, не хочу зараз, і не можу зарікатися щодо майбутнього, але: після 40 я б не стала народжувати через ще більший ризик для здоров'я, у найближчі років 5 я їх взагалі не хочу. Тобто залишається всього 7 років, і я дуже сумніваюся, що мій світогляд кардинально зміниться. Тому з ймовірністю 95% я думаю, що дітей у мене не буде. Ніколи не бачила сенсу і мотивації в це інвестувати, плюс я ще й інтроверт, мені необхідно проводити багато часу в тиші і наодинці з собою. Окрім того, мені життєво необхідно хоча б раз на місяць, хоча б на вихідні вирушати у подорож (і неодмінно самій). Коли бачу жінок з малюками, єдина думка, яка проскакує, - слава богу, що не у мене. Від дитячого плачу і навіть гучного сміху у мене болить голова, і я одразу дістаю навушники)) А ще мені дуже важливий повноцінний сон. У мене підвищений очний тиск і коли я мало сплю, мені дуже погано. Якщо я колись і знайду свою людину, то хочеться насолоджуватися одне одним, і не псувати гармонію третім, який для мене точно б став зайвим. Ще й сам процес вагітності для мене огидний: я не хочу виношувати в собі чужорідне тіло, яке зі мною цілодобово, я б цього психічно не витримала.
Дуже цікаве відео. Дійсно кожна людина вибирає сама.Особисто в мене виникло сильне бажання само по собі народити дитинку. Коли були труднощі і я три рази лежала на збереженні моя мама приходила і казала швидше б перервалася вагітність. В моїй сім'ї і сім'ї партнера не було солодко. Але я завжди хотіла народити, не дивлячись ні на що. Не дивлячись на важкі пологи, в мене було внутрішнє бажання і сила. Я не терпіла, мені це не було в тягість. Можливо, тому що доця дуже слухняна і спала вночі. Саме виховання ніколи не приносило нещастя або злість. Мені ці всі піклування подобалися. Але розумію, що мій ліміт це одна дитина. З двома чи більше було б важко. Кожна людина різна, кожен робить свій вибір. Дякую за Вашу роботу
Прийшла до того, що хочу мати дитину, бо є вірогідність, що в нас з чоловіком вийде виховати свідомого члена суспільства, без стереотипів і ярликів в голові та повагою до чужих кордонів. Тільки спочатку психотерапія та вивчення мат.частини про виховання))
@@arinav7591 молодь зараз набагато свідоміша, ніж були ми, чи, тим більше, наші батьки. Тому шанс того, що він ростиме у свідомому суспільстві більший, ніж був у нас 🙂
В цьому контексті варто було згадати про післяпологову депресію. Напротивагу суспільній думці, це є дуже поширена річ. І дуже небезпечна. Коли жінка в чотирьох стінах з дітьми роками, це страшно. Я тільки-но вийшла зі своєї. Але ж є жінки, які потребують допомоги. Я вважаю це доволі серйозною темою. Потрібно поширювати інформацію про це, не ігнорувати жінок з такими симптомами. Є безліч історій, коли це все закінчується погано. Краще вчасно допомогти, ніж потім жалкувати.
Я та людина, яка чекає коли діти виростуть і роз'їдуться😊 Мій батько коли ми приїджаємо з іншої країни в довгу літню відпустку до них, теж чекає, коли ми поїдемо до додому.
Я з першого дня народження, вже чекаю, коли виростуть і поїдуть😂 Мої знайомі «мамаши» за серце хватаються від цих слів, а самі замучали дитину свою «любов’ю» і думають, що діти їм винні все. Я щаслива апріорі, мені не треба, щоб хтось і щось це робило. Досить перекладати своє щастя на інших людей, особливо на дітей.
до народження брата я особливо не замислювалась, чи хочу дітей у майбутньому, оскільки на той момент мені було 12. можна сказати, що я на власні очі бачила всю реальність вагітності без лишньої романтизації, потім - процес догляду та виховання дитини. я вдячна, що в мене був цей досвід, тому що тепер я чітко розумію, що народження та утримання дитини це надто складний, довготривалий та ресурснозатратний процес для мене. я поважаю та захоплююсь жінками, які пожертвували своїм здоров'ям та часом заради малюка, але для себе я вирішила не мати дітей
Мені 40 і я ніколи не хотіла дітей тому що живу лише раз та хочу прожити це життя в кайф собі. Ніколи не бачила кайфу в тому як мої подружки ходять вагітні, по 1,5-3 роки сидять вдома, вчать з дітьми уроки а зараз ще й терплять вибрики підліткового періоду. Раніше могла аргументовано пояснити чому саме не хочу бо чітко розуміла мінуси материнства саме для себе, хоча для мене єдиним аргументом було те що я не хочу! Звісно в житті є інші речі які ми робимо через «не хочу», наприклад, ходимо на роботу :) але інша людина це не робота яку можна поміняти. Зараз я дуже щаслива що не слухала всіх тих хто хотів мені навʼязати материнство. Також вважаю що народжувати лише тому що «хочу» не ок. Чому для того щоб водити авто треба здавати на права а для того щоб виховувати іншу людину ніхто ніяких навиків від тебе не вимагає? Вважаю що курси батьківства повинні бути примусовими для тих хто вирішив мати дітей.
Також хотілося б зазначити аргумент таких людей типу "Ти ще мала та дурна, от потім точно захочеш діточок", буквально цитати моїх родичів. Їхній типу доказ - моя тітка, яка кричала, що не буде мати дітей і вже в 17 вискочила заміж "по зальоту", прям гордість така, що капець. Мені 18 років, але ще в 15 я вирішила сама для себе, що діти і материнство - то взагалі не моя тема, завжди була байдужа до дітей, частіше вони мене просто дратували. У мене також ніколи не було і немає якогось бажання та прагнення до романтичних чи інтим стосунків, але це вже інше. Але це завжди просто не сприймається серйозно з боку родичів тільки через мій вік. І це дуже дратує. Я ненавиджу, коли мене залишають з якимось немовлям наодінці, шоб шо? Шоб у мене якісь неіснуючий материнський інстинкт пробудився, як то мале розплачеться? Я не вмію поводитися з дітьми, тому що мені просто не подобається це, я ніколи не розуміла, чому вони здаються іншим милими, чому вони з ними сюсюкаються, тому що я просто почуваю себе дискомфортно і трішечки тупо. Я дуже поважаю людей, які свідомо прийшли до рішення стати батьками і ростити !!!щасливу і психічно здорову!!! дитину, це неймовірна відповідальність і подвиг. Але я також ненавиджу людей, які народили дитину через якісь тупі та токсичні причини та переконання і якщо вони це зробили у не сприятливих для виховання дитини умовах, оці типу "дав бог зайку - дасть і лужайку". Я вже не кажу про людей, які жорстоко поводяться із дітьми. Я вважаю, що дуже важливо, щоб люди усвідомлювали, що до такого рішення людина може прийти у молодому віці і це рішення може або не може змінитися в майбутньому по різним причинам. І що це також не означає, що чайлдфрі ненавидять дітей і їм взагалі все одно, якщо з дітьми стається щось погане. Чайлдфрі не позбавлені банального людського співчуття до дітей і в якійсь мірі, мабуть, у цьому співчутті здатні переважати, ніж ті люди, які кричать про обов'язкове народження дітей.
ідеальне відео для 100к підписників)) на цю тему можу дивитись, читати та обговорювати вічно) вкотре дякую за дуже корисне та актуальне відео! до речі, мені 26 і всьо, я вже старородяща, скоро часікі відтікають)))
Нещодавно спіймала себе на думці, що не можу відкрито сказати людям, що не хочу дітей…бо на тебе зразу дивляться як на якогось соціопата, Господи прости 🙃і те, що я не можу відверто говорити про це говорити, без косих поглядів напружує, чесно кажучи…
Я говорю відкрито, і якщо дивляться як на якогось соціопата, то це правда. Я соціопат, мені байдуже на людей, що вони говорять, чи думають, чи відчувають.
Я говорю відкрито, а совкові намагання "наставити на путь істинний" тупо ігнорую. А якщо хтось продовжує свій напір "наставляння" - завершую розмову і все.
Дякую, що підняли таку важливу тему. Коли я народжувала , то навіть думки не було жити все життя без дітей. Для мене це було по за межами моїх цінностей. Бо історії видатних у світі людей, яки були у родині 6-7-8 дітьми мене завжди надихали і у по думках я вдячна тій жінці, яка на таке наважилася. І до сьогодні я навіть не уявляла а яке б моє життя було без дітей. Тому що тепер я їх знаю, кожний з них мені дорог… але іноді я думаю, а що переживають мами, які втрачають свою дитину. І уявляю себе на її місці… мою реакцію, мої подальші дії та життя без них.. В мене є рідна сестра, яка не хоче дітей. І після вашого відео я почну більш поважно ставитися до її вибору. Дякую
Я в захваті від вашого каналу... Ваше вміння формулювати й передавати думки це просто прекрасно, як і ваша позиція!!! Я безмежно рада що зустріла ваш канал, бо це напевно взагалі найкраще, що я зустрічала на просторі ютуб, та й не тільки. Дуууже щиро бажаю, аби якомога більше людей побачили ваші відео та відкрили очі на не здоровість нашого суспільства, де нам навішують купа ярликів й ми навіть іноді не усвідомлюємо, що вони вганяють нас у рамки та заважають жити так, як хочемо саме ми. Абсолютно всі ми різні, маємо різні бажання, почуття, характер, життєвий досвід та бачення цього світу і це нормально. Хочу, аби люди нарешті навчились поважати індивідуальність інших осіб, не осуджували їх за їхні бажання ( звісно, якщо ці бажання не шкодять іншим) та за бачення цього світу, яке відрізняється від їхнього❤️☺️
Дякую за відео. Жалкую, що у свій час мені не довелось подивитись таке відео та усвідомлено зробити вибір, бо тоді на мене тиснув соціум і я піддалась йому. Я народила дитину і все чекала, коли ж станеться те диво материнства, коли між мною та дитиною утвориться міцний зв'язок, який перекриє всі складнощі і окупить їх. Але ж не сталося, було важко, становилося важче, тепер чекаю, коли вже подорослішає та стане самостійною. Жалію скільки сил, здоров'я та часу витратила на материнство, які могла б вкласти у себе (
Колись давно я почула про те, що 16річна дівчина в нашому місті викинула дитину в смітник майже одразу як вийшла з пологового і я чудово розуміла чому вона так вчинила, хоча навчалась в молодшій школі. Мене дивували коментарі інших людей, дорослих і моїх однокласниць з цього приводу типу "як вона могла це ж її дитина, вона її народила а отже має тепер любити". Це було дивно. В моєму світосприйнятті батьки не любили дітей і народжували їх, бо так було треба. Я навіть подумати не могла про те, що когось люблять їхні батьки, це було абсурдом. "Я тебе народила і ти зобов'язана мене любити" сказала якось моя мама під час сварки, на що я тоді мала, років десь 12-14 відповіла "я не просила мене народжувати. краще б в тебе стався викидень". Пізніше, коли вона відрефлексувала своє життя, то дійшла висновку що народила мене, бо їй хотілось щоб її хтось любив, адже вона чула що любов дітей до батьків обов'язкова і беззаперечна, а виявилось що це не так і дитину дуже важко виховувати. Але за ті роки коли вона вимагала від мене беззаперечної любові і очікувала, що мала дитина буде себе вести як доросла людина яка прожила багато років, я почала себе ненавидіти. Тому я не хочу народжувати. Якщо народжу щось, що на рівні генів буде схожим на мене, я буду це ненавидіти, а якщо це щось ще й буде псувати мені життя чи сон, я не впевнена що я не зірвусь в якийсь момент і просто це не викину. Я розумію що в мене проблеми зі сприйняттям себе, і маю сумніви що колись припиню себе ненавидіти на якомусь глибинному рівні, тому якщо колись відчую що мені захочеться виховати маленьку людину, я краще піду на процедуру всиновлення. Я про це вже казала і родичам і матері, але натикаюсь на аргумент "ти не будеш любити цю дитину бо вона не твоя а чужа/бо ти її не народжувала". Особливо смішно це чути від людей які власних дітей не любили чи не люблять досі.
Виходячи заміж у 25 я думала, що хочу дитину. Не вже завтра, але в найближчі роки - до 30 так точно. Навіть через рік після шлюбу ми з чоловіком полаялись на цю тему, бо він сказав, що до 30 йому діти не потрібні і він ще нічого не встиг досягти, щоб вже заводити дітей і ставити життя на павзу. Тоді ми вирішили повернутись до цього питання пізніше, бо все одно розуміли, що ніяких фінансів на дитину в нас немає. Пройшов ще рік і в якийсь момент я задумалась: а чи справді я хочу дитину? Я почала прислухатись до себе і зрозуміла, що дуже багато мрій і бажань мені було нав'язано батьками або суспільством загалом. Одним із цих нав'язаних бажань було материнство. Я ніколи не любила дітей. Думала, що з часом це зміниться, але цього не сталось. Я й досі не люблю дітей, вони відверто мене дратують. Я навіть помітила, що абсолютно спокійно сприймаю, коли мої коти пепевертають квартиру догори дригом, але діти, що верещать на дитячому майданчику мене нервують. Я точно не хочу слухати це верещання у себе вдома. Я не називаю себе чайлдфрі, просто наразі я не бачу себе матір'ю. Можливо, колись це зміниться і я відчую потребу в материнстві, а може й ні. Я знаю одне - якщо у 45 я зрозумію, що хочу стати мамою, то я всиновлю дитину або візьму під опіку чи оформлю патронаж. Реалізувати свій потенціал материнства можна по різному - народжувати не обов'язково. Зараз я реалізую свій потенціал будучи щасливою котомамою двох чудових кицюнь.
Треба, щоб молоді люди розуміли, що "хочу дитинку" - це як хочу котика, а "хочу стати матірю/батьком" це зовсім інше. Я маю двох дітей - обоє заплановані, свідомо народженні, з лікуванням та терапією, але і в мене в моменти найбільшого стресу проскакувала думка, що краще було б без дитини. Поважаю вибір рузів не мати дітей, і це абсолютно нормально. Як на мене краще не мати дитини, коли не готовий, ніж мати дитину і ненавидіти її
Я наприклад не раз чула аргумент від різних батьків, що «а чому вам має бути краще?». Типу чому вони мучаться з дитячими хворобами, виховують їх, життя своє на них покладають, а бездітні такі щасливі, відпочивші, мають час для себе і все таке. Думаю це жарт, який жартом зовсім і не є. Вони як наркомани, які пропонують дозу, щоб не тільки вони страждали від своєї залежності, а й інші, яким «занадто добре живеться»🤦🏼♀️
Я обожнюю свою дитину, але є купа всього, про що тебе не попереджають: про тотальну самотність (бо часто сім'я - це ти, твій партнер та дитина), про індивідуальність дитини у всіх питаннях починаючи від сну, закінчуючи захворюваннями (і з ними маєш ти справлятися), про колосальний тиск суспільства на тебе як на матір і тд. Тому мати дітей - це круто, але не менше круто і бути усвідомленим, не йти за чужими бажаннями, а обирати себе і не бути батьком/матір'ю. Хочеться щоб уже від всіх від.балися і від батьків, і від людей, які не хочуть мати дитину.
Уявляю, що при цьому вам потрібно забезпечити себе та дитину всім, що мало б дати те саме суспільство, яке так тиснуло. Батьки, котрі здатні зробити це все та виховати гідного члена суспільства - молодці
А ще - після сепарації дітей від батьків у дорослому віці- теж виникає відчуття самотності, бо не кожна людина здатна прийняти, що її діти - то вже самостійні люди, які покинули батьківський затишний (зазвичай, бо я говорю про родини з нормальними стосунками) будинок та пішли будувати своє життя.
Нещодавно розмовляла з дідусем на цю тему, я чітко сказала, що не хочу мати дітей, звісно він запитав чому я не хочу продовжувати наш рід, але мене вбила одна фраза "не будеш народжувати як блакитні?"
Дивлячись на деяких роздратованих батьків, які здається готові вбити свою дитину за найменшу провину, думаєш , що краще б ці люди зізнались собі, що не готові мати дітей, ніж мучились самі і калічили психіку дитини Не кажучи вже про тих, хто не може дати ради дітям і їх забирають в дитячі будинки Ще бісило, що поки ми з чоловіком не вирішили народити дитину, нас діставали нетактовні люди питаннями, чи ми не хворі, раз за 4 роки шлюбу нікого не народили
дякую, 🎉 маю серед друзів тих, хто пожалкував, що одружився і завів дітей , і тих, хто жалкує, що між третєю дитиною і кар'єрою вибрав друге, а зараз жалкує про цей вибір...а єі ті,хто вибирав і трьох дітей і кар'єру одночасно і не пожалкував,а просто вплів своїх дітей в кар'єру))) і супер вийшло, працюю на таку людину.
Щоб народити і виростити дитину треба мегатонни ресурсів- сил, здоров'я, часу і грошей. Якщо й на себе не вистачає - які, на фіг, діти! Нормальний інстинкт самозбереження.
Ще один коментар хочу залишити )
Чи помічали ви наскільки для всіляких людей, які кажуть, що ТОБІ ОБОВ'ЯЗКОВО ТРЕБА МАТИ ДИТИНУ - важливо, щоб ви саме НАРОДИЛИ дитину, а всиновленну дитину вони вважають ніби несправжньою , бо ви не страждали, щоб народжувати , а значить ви - несправджня мама....
Це треш якийсь і дуже сподіваюсь що спільними силами ми зможемо подолати такі застарілі тези )
Це точно. Я от не хочу народжувати, але хочу всиновити дитину, яка вже є і якій вже потрібна сім'я. І дуже багато людей мені не просто не вірили, що це не тому, що я не можу народити, а просто от тому, що я не хочу народжувати. А ще казали щось типу: "А як же власні діти? Ти не хочеш відчути себе справжньою мамою?". Тобто люди реально думають, якщо ти всиновив, то це якісь наче не "справжні і власні" діти. Дуже дивно. І сумно.
В цю гру абсолютно неможливо виграти. Деякі вважають дитину народжену за допомогою кесаревого розтину "несправжньою", бо "не страждала", хоча подекуди наслідки тяжчі за природні пологи, деякі вважають ЕКЗ дітей "несправжніми", бо "природа не хотіла, щоб у вас були діти". Та навіть народження за допомогою банальної епідуралки типу теж несправжнє, бо "халтурила, не страждала як треба".
Це дуже хворий інструмент самоствердження, на який просто не потрібно зважати.
Все зводиться до культу страждань
@@cvetochkinпомітила, що багато людей (певно з тих, кого ви описуєте, що вважають "несправжньою" якусь дитину) тупо забивають на виховання як щось неважливе. Типу - народила, то вже виконала свій обовязок, а там просто їсти давай і одягай
@@kitereyaну одягла ж і нагодувала, що ще від неї можна хотіти 😂 (хоча якщо люди апелюють такими аргументами то що від них іще можна взяти )
Найстрашніше що мені колись скзали на моє "не хочу"- було "народи на всяк випадок, може потім колись захочеш"....ніби дитина не жива людина, а якась цяцька, котру можна викинути коли набридне.
Класика. Я поки не бачила ту жінку, що пошкудувала, що не народила.
Мені просто цікаво що в головах у таких людей...
@@htosik1Ага, сказала б вона це в голос... Заклювали би!
В сенсі "на всяк випадок"? Це типу як на всяк випадок відкласти 100 гривень на проїзд:) Звучить однаково, але ситуації вкрай різні.
@@risha_bro22 я думаю стереотипи, бо у всіх є діти. А чого це у тебе нема, якщо у всіх є? Всі не можуть бути не праві😁
Чайлдфрі більш відповідальні ніж ті хто народжує 10 і не в змозі забезпечити.
🤝
І вимагає від всіх щоб їм допомагали
Серьозно
Ті, хто народжує 10 посто хитріші.
@@lana_tvlana7437 Може тому і не можуть забезпечити, бо їх 10. Навіть одна дитина - це дуууже дорого! Не знаю, скільки треба мати грошей, що вистачило на 10!
Дуже чітко пам'ятаю, що мені вкладали в голову, що діти народжуються від шлюбу. Тобто вийшла заміж - народжуй. Тоді в глибокому дитинстві я озвучила, як мені здається, геніальний вихід із ситуації - просто не виходити заміж! Раз народження дитини не уникнути, то можна уникнути шлюб 😁
Мені здається, що цей варіант теж не дуже підійшов 😂
Тут є один нюанс, займатись сексом до шлюбу теж не можна
Жосткі схєми 😂
@@ДмитроТопорець то тільки католики
Ну що тут сказати
Потрясающий ход
Чоловік. 30 років. Одружився на жінці з дитиною від першого шлюбу. Виховував разом з нею дитину з 6 років. Зараз коли дитині 10,дружина питає (з легким страхом в очах) чи хочу я свою дитину. Ну знаєте цей стереотип що чоловіку потрібна "його" дитина! І я ловлю себе на думці що ні, не хочу. В мене вже є дитина, яку я вчу, приділяю час та наповнюючи її (точніше його) мозок своїм досвідом та баченням життя. Я не хочу викидати 3 роки свого життя (як мінімум) в порожнечу. Я хочу жити для себе разом з тими хто в мене вже є.
Братан не хочу тебя огорчать, ты уже не живёшь для себя, если ты женился, ещё на РСП))
😮Не хотіти своєї дитини це треш.
@@Глеб-й8у Уяви собі, мені не потрібна власна дитина щоб самореалізуватися. Як би ти не хотів, але твоя дитина не буде такою, як ти хочеш, або такою якою ти її (або його) собі уявляєш. Одна з причин хотіти дитину, це підсвідоме бажання мати "продовження себе", або копію себе, що залишиться у цьому світі. Тільки от проблема, це все маячня. Твій син, або донька ніколи не будуть тобою, скоріше за все навіть навпаки, будуть повною протилежністю до тебе. Я просто не хочу витрачати час на цю ілюзію. В мене вже є дитина
@@Глеб-й8уВи сракою читали? Чоловік же сказав, що в нього вже є дитина, так, вона не від нього, але ж він любить її як свою рідну. Що в цьому поганого?
@@Глеб-й8уІ уявіть собі 😱 чоловіки також можуть не хотіти дітей, і не змушувати свою жінку знову мучитися з пологами
У мене є дитина. Та я нормально ставлюся до людей, які не хочуть їх. Це норма. А те, шо "жінка покликана бути матір'ю" - суцільна маячня. А ще бісить, що таку дичину втокмачують дітям в голови вчителі
Повністю підтримую вас. Цей сучасний культ материнства занадто романтизований та ідеалізований в головах тих, хто постійно обурюється на жінок, які не хочуть або не можуть народити дитину.
Мені в університеті кажуть викладачі таке....
@@cassano4638 піздець...мої співчуття вам. Дуже шкода, що навіть в університетах таке кажуть
Теж саме) в мене двоє синів і виховую їх щасливо сама, це мій вибір. І вважаю , що бути батьками чи не бути це дуже особисті питання!))) тим паче, суспільство підтримує обовʼязковість материнства, а соціальних нормальних матеріальних допомог не передбачено,тому це блін дуже складний вибір!
У нас не було дітей 6 років. От я і вагітна і всі мені кажуть що вже давно треба було. Але ми розуміємо зараз що раніше просто не були готові ні морально ні матеріально. Але від нас вимагали дітей вже на 2 році подружнього життя.
вмикаю відео на всю гучність, щоб мама в сусідній кімнаті чула базу та зрозуміла.
Моя мама почала б мені читати лекції про те, чому це неправда
@@alex_enby "ой, надивитесь тих своїх інтернетів, та ви життя взагалі не бачили, думку власну вони ще там мають якусь, мені онуків треба!"🥲
😂😂😂
@@АлінаТинкалюк може ми дійсно в матриці, бо відповідь у всіх батьків +- однотипна😅😂
@@АлінаТинкалюк ніби про мій досвід написали😅
Я не хочу дитину тільки через те що народжувати боляче, та те що дитина це дуже велика відповідальність до якої я не буду готова, та й взагалі я хочу жити для себе. Я взагалі не підтримую цей культ дітонародження який створений нашим суспільством. Людина яка не може дати дитині щасливого життя, яка не може забезпечити її та дати належне здорове виховання не повинна мати дітей, вона буквально не готова. Дякую що підіймаєте такі важливі теми!
Вибачте, але дітей можна завести не народжуючи їх, але напевне ви це кажете в контексті культу саме дітонародження, адже за те що ти візьмеш дитину звідкісь у нас також шеймлять... Але саме тому я це і пишу, не тому що я хочу щоб всі підрят їх мали
тонкий троллінг?..
@@user-yi5el8jb3l Я вважаю що люди які беруть дитину з інтернату чи дит. будинку заслуговують окремої поваги. Я захоплююсь такими
@@thortik1285 Роз'ясніть чіткіше що ви маєте на увазі
Болісні роди - це все фігня. Самий смак починається після 😂 А особливо ближче до 3-х років
Мені було 17. Говорили «подорослішаєш- захочеш дітей»
Потім мені було 25. «Нічо, от час прийде- захочеш»
Зараз мені 33. Як не хотіла- так і не хочу.
Особливо цікаво, коли ти описуєш якийсь похід у кіно, прогулянку по парку, покупку абощо (бачте, тут навіть не про подорожі і річлайф, просто звичайні речі), а люди, що мають дітей зітхають і так приречено «класного тобі. Я от давно нікуди не ходила, у нас же дитина, багато грошей іде на неї».
І оце- найбільша антиреклама дітей, їх зайобані батьки.
Ну це так собі аргумент. В мене є знайомі (і я і вони бездітні), що говорять мені "Класно тобі, пішла в кіно, а у нас ..." і на вибір 100500 незначних причин і незрозуміла заздрість.
Дуже класно, коли небажання мати дітей (як і мати їх) - це свідомий вибір, коли людина пізнала себе, свої бажання. Не йде на повідку у партнера, якщо їх погляди на дітей різні.
Нема однозначно правильного рішення: народжувати чи ні? З особистого досвіду, знаю жінок, що хотіли, народили і жалкували про це, і навпаки не хотіла, не народила і дуже часто плаче, що час втрачено, старість, самотність і тд.
А може бути 38 і захотіла раптом, а не виходить. Люди так люблять гратися в Бога
@@ola2uа дитячий будинок для чого? Піти, всиновити, і виховати здорову ті адекватну людину можливості нема? Тільки не потрібно казати, що це не рідна кров і всі інші бла-бла-бла на цю ж тему.
@@bassboosted1184
Навіть не думала так відповідати
Я щиро захоплююсь людьми, які всиновлюють діток, з метою дати їм любов і турботу, свій час та енергію.
Єдине не думаю, що це так вже і легко зробити (нажаль😥). Ось тільки вчора подивилась Екзамен з Мірошниченко, і була в шоці від того, як це складно може бути, і як на цьому в нашій країні теж заробляють гроші
Мій коментар був скоріше про тих людей, яких я добре знаю, і багато років чула від них, як вони не хочуть дітей, але в житті складається так, що зустрівши своє кохання або розчарувавшись у постійній гонитві за успіхом, жінка в якийсь момент може дуже захотіти народити. І виявляється це не на 100% від неї залежить: от так не хочу - нема, а захочу - є. Як кажуть:
"Be careful what you wish"
@@ola2u а бог так любить гратися в людей
Навіть зараз сльози ковтаю... Вже 18 років як я є мамою....І нічого я не забула, як кажуть "правильні" мами... І я підписуюсь під кожним словом! Це був справжній жах! Починаючи від моменту, коли привезли і залишили одну в тому роддомі .. і почалося... Спочатку, вибачте, клізма до чистої води... Не знаю навіть чи самі пологи гірші за цю екзекуцію... Потім нерозкриття шийки до потрібного розміру і тому розкривали її механічно руками в момент, коли починались перейми... Сказати, що це боляче, це нічого не сказати... Я не "відчувала" біль, я сама була всі цільним болем... І саме ще боляче, що ти не можеш пожалітися нікому на світі про свої почуття((( Бо це ж саме прекрасне на світі що може бути і як ти можеш взагалі мати таке ставлення (!) Потім була післяпологова депресія, вісім місяців кожні три години ( яка ніч, який день?!) добування молока з грудей за допомогою молоковідсмоктувача, тому що син не "взяв грудь" з моменту свого народження... Ну і як наслідок - пологи стали спусковим гачком для моєї гіпертонії...
Але ж це тільки мі особистий досвід і почуття... Тому що коли я ледве жива відходила від цього жаху, моя сусідка на моє питання як їй пологи, відповіла, цитую, бо все пам'ятаю,:" Та нічого, мене привезли, внизу живота поболіло і малий народився"...
І справді не знала, що воно ось так усе проходить, як би знала, ніколи б на це не пішла...
І це ще не кажучи про те, що спокою мені не мати більше ніколи в житті, бо моє серце буде розбиватись кожного разу, як буде розбиватись воно у нього (сина)...
І яка для мене радість і відрада, що я можу тут зараз нарешті розказати про це на Вашому контенті, Настю! Дякую Вам. І цілком розумію!
Дякую за відвертість і за щирість
Мені дуже шкода, що вам довелось таке пережити😢
У моєї мами та сама травма. А це дійсно психологічна травма. Коли мені було 18-19 років ми вирішили перебрати дуже старі документи в сімейній квартирі. Ну і я знайшла медкарту, про мої перші місяці + щось щодо вагітності моєї мами. Вона вирішила розповісти, як пологи відбувались в неї. І вона так гірко заплакала… вона не людина, яка плаче. За все життя бачила менше десятка разів.
Це просто страшна розповідь. Я не хочу навіть близько подібного!
Важко подумати зараз, що я буду народжувати дитину. Я дуже емоційна і тривожна людина. У мене немає стабільного високого доходу, впевненості в тому що я зможу забезпечити в будь-якому форс-мажорному випадку свою дитину, себе і своє житло.
Також я занадто лінива, щоб бути матір'ю. До того ж, постійне хвилювання за когось іншого, нестабільна ситуація в світі, можливість генетичної хвороби чи ускладнень після вагітності не додають бажання народжувати
💯
Ніби я писала😂
якщо народите, ви змінитесь. Це я не до того щоб Вас умовляти народжувати. Просто роздуми. Я народила в 35. Мені дитина допомогла вижити після смерті коханого чоловіка. Я не жалкую, що я народила, я стала дуже сильною.
@@greensemargl о я бачила як жінку змінюють пологи - в житті з'являються кульові блискавки та гомеопатія)
@@ololoshamedia4681 по різному. Особисто я стала більш раціональною та жорсткою. Самі "страшні" на мій погляд, - жінки які вважають, що народжувати треба постійно, незважаючи на економічний стан, житлові умови і т.ін. Ніхто при цьому не думає про виховання, навчання, елементарно про іграшки, книги. Оце, як на мене, психоз з психозів.
Я мама, підтримую і поважаю людей які вирішили не мати дітей. Мінусів насправді більше ніж перечислених у відео. Жертвувати своїми потребами треба багато і часто. Шкода для здоров’я дуже велика.
А різні секти навпаки розповідають, що материнство - то природній процес і тому суцільна користь для жіночого здоров'я 😢 Що при пологах організм омолодиться на 10 років - і багато хто з жінок на це ведеться, бо ті ж самі секти не відміняють "обов'язку" відповідати якимось химерним "нормам краси" 🤦🏼♀️
Про "користь для здоров'я" можуть писати тільки чоловіки, яких не різали в пологовому будинку, або хто по півроку не лежав "на зберіганні"... А хто крім жінок знає про набряки, "вєни", кровотечі, відцежування...😢
Мій досвід материнства перший рік - це одна суцільна жертва. Все моє життя зараз це обслуговування потреб дитини.
І діти різні. Я за другою донькою- просто пізнала щастя материнства,настільки це було безпроблемне дитя,спокійне. Таку дитину- кожній мамі! Всю ніч спала,вдень засинала сама без виснажливих укладувань. Ліки пила нормально,практично не плакала,трішки колік- до двох місяців,гуляли всюди,багато читала. . Годувала грудьми- два місяці,молоко пропало. Нічого сташного- не сталось- здоров'я нормальне має. Ми були щасливі обоє і перебували завжди в хорошому настрої.
Важлива допомога чоловіка. Він з малою спав ,а я в іншій кімнаті,щоб я могла виспатись.Часто брав їх з собою щоб я відпочила або щось зробила- без їх "прекрасної"- допомоги. Бабусі нам не помогали. Тільки моя мама,поки я довчилась. Та ми особливо і не надіялись,батьки працювали.
У мене 3 дітей. Трясця, люди,це нормально не хотіти дітей. Нормально навіть уже маючи дітей, мріяти про життя без них. Діти то є тяжка праця і гора відповідальності.
Саме так.
Шо ви тільки що сказали?) Заперечили і погодились водночас😂😂😂
@@lana_tvlana7437 у вас якісь проблеми?
Це так , мами це супер люди❤
@@lana_tvlana7437перечитайте і зрозумієте
Я мама чотирьох, ми з чоловіком майже одразу знали що хочемо спільних дітей. Не було навіть сумнівів . Бувало і буває досі дуже важко, поки малі - від втоми, а зараз коли вони майже всі дорослі - переживаєш за їх долі, вдачі і невдачі. Але кайф від спілкування, від спостерігання, і від усвідомлення що ти дотичний до цих вже майже дорослих і в чомусь неймовірно крутих людей переважає набагато всі недоліки. Привчаю себе до думки що мої діти можуть не захотіти дітей взагалі. це їх право, їх життя, їх досвід. Хочу щоб вони були щасливими, і не мені вирішувати з дітьми чи без
Я - незапланована дитина із гіпервідповідальністю, яку отримала від суворої совкої бабусі, бо «повинна бути краще за матір»(і тривожністю через це) і останнє, що я хочу - це народити. Бо у мене є купа психологічних моментів, над якими потрібно працювати через косяки моєї родини.
Гадаю, що головна проблема - це не вміння поважати думки інших людей! Нас вчать з дитинства порівнювати, оцінювати і, як результат цих процесів, засуджувати! Просто не засуджуйте людей, що вони не хочуть мати дітей, не хочуть їсти м'ясо, не хочуть пити алкоголь і ще багато чиїсь " не хочу"! Ніхто не повинен виправдовуватись і пояснювати! Тож поважаймо один одного і всім буде дуже комфортно жити в такому суспільстві❤💛💙
Верно. Ненужно осуждать человека за то,что он не хочет делать. Так шо если мужчина не хочет дарить дорогие подарки,платить за двоих и обеспечивать женщину которая в состоянии но не хочет работать,то его не должны осуждать за такое. Вместо попыток оскорбить и унизить,нужно уважать такого человека
Особисто, моя неприязнь до чайлдфрі та веганів стосується переважно тих випадків, коли ВОНИ першими засуджують протилежний вибір. Наприклад, використовують образливі позначення дітей, сімей з дітьми, багатодітних сімей і людей, що їдять тваринну продукцію, відповідно. Або коли починають розмову про те, наскільки їх вибір кращий.
@@UncleKirlexЦе правда - кожен обирає ту людину, яка йому підходить, і жінка, і чоловік обирають тих, хто їм подобається.. Єдина проблема - це коли, людина взагалі НІЧОГО не хоче робити для іншої людини, з такими мало хто схоче мати справу... А так так - не всім потрібні дорогі подарунки...
@@UncleKirlex вас оскорбляют и унижают за то, что вы кого-то не содержите?
Вчать? Дресирують дітей бути зручними та при необхідності зробити "правильний вибір" у бюлетені. На превеликий жаль - це реалії.
Мені здається, якби суспільство не тиснуло на кожного з нас, а кожна людина приймала рішення щодо народження дітей або чайлдфрі суто зі своїх бажань та можливостей, то світ був би кращим, бо він був би наповнений щасливими та здоровими людьми.
Бо це первісна форма, яка проходить із еволюцією людства увесь шлях. Заохочувати народжувати дітей і багато дітей, було актуально коли на Землі людей було мало, була не розвинена медицина, велика смертність від вагітності та у дітей, великі господарства задля чого і змушували плодити дітей, бо постійні війни, мор, потрбіно було багато рук. Але ніхто не може прийняти той факт, що все змінюється.
Так і є.
Але це утопія, нажаль завжди будуть ті, хто чинить вплив на інших не думаючи про наслідки.
і перенаселення би не було. Варто зауважити, що що розвиненіша країна, то відповідальніше ставляться до продовження роду.
Суспільство правильно робить, що тисне, це умова його виживання. "Колективне бессвідоме", якщо хочете.
@@aquacalida5476 певно ви радієте, що суспільство зараз тисне на чоловіків стосовно мобілізації
Таня 36 років. Офіційно заявляю, що я жодного разу навіть на півсекунди не пожалкувала про відсутність дітей, хаха. у 23 роки ще сумнівалася, може і правда краще зараз народити, щоб потім не пожалкувати. Але з кожним роком я все чіткіше бачу, що я зробила правильний вибір. І станом на зараз я максимально далека від бажання завести дітей. Навіть якщо я на старості років буду сидіти самотня і немічна, краще я постраждаю кілька років так, а ніж все життя присвятити тому, чого я не хотіла. Заради сумнівної можливості бути доглянутою в старості. Обожнюю своє життя!🐷
Юля 33 рочки) Не маю жодних сумнівів) рада, що не маю дітей і не передумаю.
@@molfarka-n5n 🤗🤗🤗🤩🤩🤩
Анна 30 лет , детей не планирую но собаку завела ☺️ хотя бы реально радость а не иллюзия о старости и стакане воды 😂
Хоча я і чоловік, але теж дітей не планую. Під 30 років вже. Мозги винесли всіх щодо одруження і дітей від родичів, до колег на роботі, але курс корабля все вирішує). Емоцій до людей не відчуваю ніяких, тому дуже сильно сумніваюся, що захочу ще. Про коментар про "продовження роду" і тд чув і не один раз, послав всіх і живу далі. Про старість і тд, навіть чути не хочу, бо до старості ще дожити треба. А хто говорить про старість і тд, скажу вам так: в сімейному кодексі, є дуже цікава стаття про "утримання батьків дітьми, якщо вони не можуть працювати і себе утримувати" ось істина чому багато людей так про це говорять. Вони не хочуть щоб їх у старості доглядали діти, бо вони сами цього захочуть, вони хочуть заставити їх доглядати себе.
@@ВерховнийжрецьужовтіймасціА мене постійно питають-чи я вже одружилася🤬А ще казали,що в 40 років я буду стара.А ще багато чого казали...З віком,тільки стаю розумніша і мудріша, і на таких нав'язливих людей думаю як про дурнів,що не розвиваються і крім свого носа не бачать далі.Колись хотіла одружитися,бо кохала і дитину,але не склалося.Зараз я дитину не хочу,бо у мене в подвір'ї багато дітей сусідських ,кожного дня ,з ранку і до ночі кричать,що під вечір у мене нервовий тик починається...Пищать,вищать...Я реально не витримую і мушу зачиняти вікна,в спеку...А ще садок дитячий навпроти будинку...Пощастило так пощастило!В інших будинках такої кількості дітей чомусь немає,як в моєму.Або вони не такі галасливі,як ці.Я втомилася від цього галасу.А батьки їм нічого не кажуть...Мабуть,голова у них не болить.
Пам'ятаю ситуацію, коли мені було 3-4 роки. Сиділа на порозі кімнати і мені кажуть (я ще мала дитина) "Не сиди на протязі, а то застудишся і не зможеш мати дітей". Я тоді подумала щось типу "а я й не хочу мати дітей, посиджу ще, застужуся і точно не буду їх мати". Однак чим далі у ліс... Коли з батьком розмовляла за це і сказала, що не хочу мати дітей і, тим паче, народжувати, то там ледь скандал не був. "Ти шоооо, от то ти просто мала, ще не розумієш, от виростеш і зрозумієш", а на аргумент "раптом схочу мати дитину, то візьму з дит.будинку" - ледь не отримала лопатою по голові, вчасно відійшла...
Зараз у мене хлопець, який старше за мене, і він хоче дітей. Я казала неодноразово, що я їх не хочу. Не доходить... Фразою "до 25-ти точно ні, а далі подивимось" він заспокоївся. Дякую, млять, а я ні. Я не заспокоїлась. Я їх не хочу. Окрім того, що я не хочу вагітніти та народжувати, мені ще й здоров'я це не дозволяє зробити. Є ймовірність, що при великій напрузі я можу просто осліпнути. Заради чого? Заради дитини, яку я не хочу мати? Ну ні, дякую.
Треба або балакати з хлопцем і стояти на своєму, або розходитись.. Хай будує своє життя з жінкою, яка цього хоче, а я краще сама буду, ніж буду під когось підлаштовувати себе, свої бажання та своє тіло.
Ти повністю права, погоджуюся
А з приводу стосунків краще розійтися, я зробила саме так в своєму випадку, бо хлопець спочатку надіявся, що я передумаю, а потім почав постійно тиснути морально, це просто пекло
Ви обидва будете нещасні, тож краще і комфортніше буде мирно розійтися, ти будеш жити вільне від дітей життя, що зробить тебе щасливою, а він буде щасливим мати дитину від іншої жінки, яка того теж хоче
Бажаю удачі тобі🙌
Мені здається, вам з ним не по дорозі
Я звалила від такого хлопця, він почав мені лекції читати типу "як це так - всі хочуть, а ти не хочеш" ітд. Жодного дня не пожалкувала про своє рішення.
@@allapopkova8940 Не всі хочуть, не всі можуть) Це просто довбойоб якийсь був.. Добре, що від нього пішли
@@allapopkova8940 Підтримую тебе на сто відсотків, насолоджуйся життям💜
Я людина яка 8 років не могла завагітніти. Пройшла кучу процедур болючих і тілесно і душевно щоб мати свого синочка. Те саме я пройшла ще через 4 роки. Але я за те що кожна людина знаходить своє щастя! В мене ніколи не було ілюзій щодо вагітності і материнства. Мама народила брата коли мені було 10, я бачила як тяжко вона носила, які тяжкі були пологи мала, і як тяжко з немовлям, але це не змінило мого бажання метеринства, то чому хтось думає що якщо буде переконувати чальдфрі рожевими мріями про материнство то переконає їх. Я вважаю, що кожеш сам знаходить своє щастя. Кожен сам вирішує, що йому потрібно. І ніякі ваші слова їх не переконають. Я наприклад раділа коли в мене був сильний токсикоз. Бо нарешті. Але це мій особистий досвід. І я завжди казала, що мої діти на світ не просилися і єдина моя задача це любити. Помагати коли просять, а вони самі виберуть ким бути, кого любити, мати дітей чи ні. Повага до вибору кожного.
Я 10 років не вагітніла і теж ..нарешті..ще й чоловік на радостях пішов до іншої, у нього виявляється була любов, а у мене пологи...Все прийняла все витримала , виростила доню сама, бо..нарешті.Тепер моя дочка доросла і вона не хоче дітей.Категорично.Навідріз.Може з молоком ввібрала мої страждання і розпач покинутої і вагітної?Я їй не перечу.Може в неї буде краща доля.
Дякую що як Раміна не назвали жінок що вирішують народжувати пустими нікчемами😅 Материнство це реально нереальна праця, особливо коли у сім'ї єдиний дорослий це ви)) Бажаю кожній жінці знайти своє щастя і свій шлях, ніколи не про що не шкодувати, та давайте підтримувати одна одну, а не цькувати❤
Раміна таке ляпнула???
Амінь ❤
@@tetianan7919Я бачив лише одне інтерв'ю Раміни, але його вистачило, щоб відбити бажання дивитись її ще раз, вона часто говорила дивні речі або говорила дивним тоном
@@tetianan7919 в інтерв'ю на каналі "розлючена" чи "розлучена" якось так
Та ця раміна не вміє говорити про адекватний світогляд у ширшому загалі
Дуже радий дивитись такий якісний контент, сумно, що чоловіки та жінки, які використовують різні форми насилля до людей(у більшості - до жінок), щодо їх бажання чи не бажання мати дітей - наврядчи захочуть це дивитись і ставати більш корекними, але, сподіваюсь, що хоча б люди, які страждають від такого - зрозуміють, що мати чи не мати дітей - нормально, і що вони не зобов'язані робити те, чого не хочуть ❤
У вас дуже гарна аватарка
@@chd7382Дякую! У вас теж дуже крута Джолін😎
Багато з тих що завели дітей жалкують про це, тому хочуть щоб інші теж страждали
@@юхиммалосольныйа багато не жалкують. А жалкують про те що були дурні,не читали як виховувати дитину,нервувались на все. Не вміли організувати побут. Я з часом зрозуміла,що з старшою донькою- треба було лягти і передрімати вдень,хоч раз на три дні,два дні щоб не бути як зомбі,перевтомленою. Та я ж мати- небо впаде на землю як ми не погуляем. А те що я ноги еле соваю -то так має бути. І хто мене про такі подвиги просив? І навіть пораду бабусі- не чула- що обов'язково поспи вдень,коли мале спить. І нажаль була перевтома і падіння імунітету і часті хвороби,що недодавали радості. Зрозуміла я це все пізніше.
Моя мама дивиться😂
Обожнюю ваш канал. Сама чайлдфрі, але дітей не ненавиджу, просто байдужа до них, і коли виникають епізоди, в яких дитина кричить або просто дратує, мені кажуть: ну ти ж сама така була. Наче я винна, що мене народили, не я це вирішувала. Дякую за відео.❤
Не факт, що ви були саме такою. Діти різні, є чемні діточки. Чому вас мають порівнювати з невротичними бешкетниками?
Тобто коли вас дратують-то норм, коли ви інших-ні.Цікаво
@@MrLeni89а ви психолог чи психіатр розвішувати ярлики?
@@Margarita-fm9mh самі зрозуміли що висрали
@@Margarita-fm9mhтобто вона дратує, тим що не хоче дітей? Цікаво.
Вмикаю на всю гучність, щоб пів країни почуло цю базу.
На 90% підтримую відео, але називати це (чи будь-яке інше відео) "базою" - це смішно
Це просто думка (позиція) одної людини, з якою ви згідні
@@maxdarklighter1616 ні, це СВІДОМЕ ставлення до відповідальності та довгострокових наслідків!
Щоб українці вимерли? А чим ти тоді від росіян відрізняєшся?
Трохи про "Просто пропрацюй свої страхи та проблеми з психотерепевтом та захочеш дітей" - я хотіла дітей та навіть іноді боялася, що раптом не зможу їх мати, коли в мене були ще не пропрацьовані ментальні проблеми(депресія, соціофобія, панічні атаки та ін.). А ось коли я почала приймати антидепресанти та пропрацьовувати те, що мене турбувало, через деякий час я почала розуміти, що я вже не так і хочу дітей. І чим здоровішою я ставала, тим краще усвідомлювала, що я не хочу дітей.
Психотерапія робить дива)
Іноді виникає таке відчуття, що люди які мають власних дітей і кажуть «тобі точно потрібна дитина, як це без дитини» - тупо заздрять і хочуть щоб і я відчула періодичні страждання від недоспаних ночей і хворих животиків 😂 а то що це я, захотіла поїхала на відпочинок, в похід пішла, кальян покурила, а вони не можуть, в них діти маленькі 🤪🙈
Я в цьому впевнена на всі 100! Я не бачу іншої причини. Здавалося б, яке людям діло в кого є діти, а в кого немає? Але ж пресують жінок. Єдиний висновок - вони нещасні, тому хочуть, щоб усі оточуючи були такими теж.
@@Yuliia_M35 я теж так думаю.
В мене є син, якого я безмежно люблю, але мені в голову б не прийшло нав'язувати бездітним парам "радість батьківства"
те ж саме я думаю про нав'язування заміжжя. особливо коли мене "сватають" знайомі жінки, які вже розлучилися)) це якесь бажання щоб всім було погано?
@@natalia100kolosa я дуже рада) нам треба більше таких людей, як ви))
Хм😂 не знаю як інші, але я друзям раджу народити дитинку - бо дійсно це таке щастя, якого не пізнаєш у світі! І ті подорожі меркнуть порівняно з щастям материнства! Ось така моя думка, і я несу тільки позитив, коли розповідаю знайомим дівчатам про це))) єдине що я рекомендую це робити після перемоги України, бо ховатися від вибухів вночі з дитинкою більш накладно. 😢
Коли я кажу, що не хочу дитину і наводжу один із аргументів, що я не маю достатніх коштів, то буквально усі: «Дав Бог дитину - дасть і на дитину». І ця фраза буквально вбиває… наскільки це дебільно
краще взагалі не наводити ніяких аргументів. просто ні і все. бо що б ви не сказали, в них на все знайдеться відповідь.
Мене "зробили" із такою установкою 🤦♀️, я прожила як остання проклята скотина усе дитинство, батьки, від слова НІЧОГО, не дали мені... Тепер я їх ненавиджу і в старості навіть не підійду до них. "даст бог зайку, даст и лужайку" 🤦♀️🤦♀️🤦♀️
@@All-pq2sq знайомо..
Як людина, яка виховує дитину, чесно зізнаюсь, що це справді ДУЖЕ дорого. Ви маєте рацію.
Так, на всі адекватні аргументи завжди знайдуться ідіотські контраргументи. Тому потрібно одразу ж якимись ідіотськими фразами відбиватись 😅Наприклад, "Чому в тебе ще немає дітей? Бо Бог ще не дав", або "Ну коли вже діти? Та коли Бог дасть". Мені здається, що саме так і можна відбиватись від нетактовних питань.
Я маю дітей, але мене шокує те, що хтось вирішує за нас, як нам жити. Якщо тобі «ок» мати дітей чи фарбувати волосся у фіолетовий колір - твій вибір, якщо ти не хочеш класти на жертовник сімʼї свою свободу, карʼєру чи плани - твій вибір! Всі дорослі і самостійні, всі роблять рівно те, що хочуть. О ні, як так! - ти точно маєш плюнути на свою думку і жити, як тобі СКАЗАЛИ!!! Жах, люди! Нам потрібно більше поваги один до одного ❤
Зараз суспільство трохи змінилось. На початку 2000х коли я навчалась в молодших класах фарбування волосся було настільки заборонене, що могли просто побити.
Мене били і висміювали в школі за те, що я носила гарні дизайнерські речі які мені купувала мама. Просто знущались і казали «ти що особлива?», «будь як усі!». А в старшій школі і потім в коледжі мама пофарбувала мені волосся в яскравий зелений колір і я отримувала купу негативу від вчителів і публічні висміювання внаслідок чого студенти теж почали до мене ставитись як до ненормальної.
Мені казали: «ти переростеш, все зміниться, ти станеш як усі»
Директриса викликала мене до себе і розмовляла як з психічно хворою, мене водили до нарколога (погрожуючи відрахуванням)😹це вже триндець!
Я не дуже змінилась)) Навпаки, переконалась що якщо я захочу то можу робити, одягати і поводити себе як завгодно бо:
1. Люди все одно навішають свої ярлики незалежно від того наскільки неадекватно до їх оцінки я себе поводжу
2. Якщо дивитись на те, що думають люди, то коли жити?
3. Сьогодні люди дивуватимуться що я влаштувала пікнік посеред міського парку на пледі чи влягла різні шкарпетки чи поголилась налисо, а завтра вони прийдуть повторити це чи це стане світовим трендом.
А мужчина? Если он не хочет дарить дорогие подарки,не хочет платить за двоих и пахать вместо двоих (когда до беременности как пешком до Китая),почему такой мужчина сталкивается с осуждением? За него пытаются решить как ему жить и что он должен. Ну то есть ладно женщине выгодно жить по принципу "я никому не должна,не судите меня" но если с ней мужчина который живёт по такому же принципу,это ж нормально и хорошо?
@@UncleKirlexо, а ось і з'явився "а мужикі страдают большє жєнщін!". У мене питання: навіщо виcиpaти цю фiгню під відео/коментарями ЖІНОК, які говорять про СВОЇ проблеми
@@В.П-в7хякщо чесно - у частини підлітків ставлення до волосся і зовнішності оточуючих також не дуже ок. І у вчителів. Хоча мені пощастило - вчителі або поважають мій вибір, або їм подобається мій фріковий вигляд, або вони бояться мені щось поперек сказати ( я той самий підліток, який може за себе словами постояти і вони це знають, перевіряли), підлітки ж мене трохи засуджують, але також не сунуться, бояться, що не вони мене принизять, а я їх. Проте це мені пощастило, а от деяким не дуже, я чула багато від моїх однолітків, тих самих фріків, як і я, що їх зі школи виганяли вчителі та били однокласники за волосся.
Тож зараз або ти вмієш за себе постояти, або тебе за вигляд таки булять. У рідких випадках тебе дійсно приймають
@@UncleKirlexі це теж нормально, всі підбирають собі партнера залежно від свого світогляду, якщо є якісь критично різні погляди на життя достатньо просто розійтись. Не розумію, як ваше зауваження відноситься до відео? Тут розмовляють саме про питання народження дітей для обидвох статей. Ви взагалі іншу тему зачіпаєте і вона ніяк не суперечить тому, що сказано в відео і написано в коментарях. А ви написали про проблеми чоловіків, які не хочуть забезпечувати жінку ніби коментатори чи автор відео десь написали/сказали, що проти такого
Якось не давно з мамою в нас зайшла розмова про дітей. Якщо конкретно, то в мене є брат, який молодший за мене на 11 років. Я постійно за ним наглядаю, допомагаю матері та виконую доволі багато обов'язків які пов'язані з ним. Коли я показувала своє невдоволення щодо цього, вона відповідала мені: "Нічого страшного, я в старості тобі віддячу тим, що буду твоїх дітей бавити". Мене це дещо обурило і я відповіла їй, що мені це не потрібно, та й взагалі я зараз зовсім не відчуваю бажання мати дітей та й це не дивно для 16 - річного підлітка, на що моя мама говорить: "А хто стакан води подасть в старості?", Ну залізний аргумент, нічого не скажеш, я в захваті... Ну все, як тільки стану повнолітньою, то одразу побіжу народжувати маля, аби воно обслуговувало мене в старості, а якщо воно цього не робитиме, то ганьба!!! Кого я взагалі виростила?? Невдячну тварину, яка не хоче відплачувати мені за мою любов та турботу, ну як так можна!!! - Ось так це має виглядати, чи як??? Я не можу зрозуміти логіки. Я ні в якому разі не осуджую те, аби діти мали бажання допомагали своїм старим батькам при потребі, але ВИМАГАТИ це від дитини та використовувати це як аргумент щоб народжувати, ну це взагалі(( Крик душі просто
Співчуваю і дуже розумію... На жаль зі старших дітей дуже часто роблять третього з батьків. Це абсолютно неправильно, адже фактично забирає у дитини дитинство і змушує її дорослішати передчасно. А потім призводить до того, що таким дітям приходиться збирати свою психіку по крупинках.
Маман ваша гарно влаштувалась. Шліть її під три сорти і нехай батько дитини допомагає.якщо вас використовують як няньку - беріть гроші за свої послуги.
аргумент про стакан води в старості це такий бляха сюр. дитина, навіть якщо ви були нормальними люблячими батьками, ніфіга не гарантує опіку в старості. те, що реально сильно підвищує шанси на комфортну та безпечну старість - фінансова забезпеченість та турбота про своє здоров'я протягом життя. а материнство дещо ускладнює процес досягнення як першого, так і другого.
Я у дитинстві плакала, тому що думала, якщо виросту, мені прийдеться народити :D
Коли виходила заміж, одразу попередила,що дітей не хочу і що навряд поміняю свою думку потім. Є з чоловіком домовленість про те, що робитимемо, якщо він захоче. Пройшло десять років досі разом, досі егоїстично щасливі разом. Хоч уже вуха зав'яли від прямих вимог дітей (не натяків - а прямо вимог!). Моя мама, до речі, сказала, що якби вона мала таку свободу, як я - то не народжувала. Анітрохи не ображаюсь, моя мама мене дуже любить я це точно знаю. Просто переді мною вона вже багато пережила із сином одиначкою, а потім я хворіла без кінця, маю інвалідність. І взагалі - людство така штука, що може воно й не заслуговує на такі жертви, щоб типу виживати)😂
Людство так виживає, що на своєму шляху знищує всіх інших.
💯
А ми 7 років прожили в шлюбі і я сама змінила думку і все ж захотіла мати дитину. Добре, що в сучасному світі є опція - обирати.
Вибачте за цікавість, а як домовились про варіанти дій, якщо чоловік захоче? Які саме варіанти?) Хотіла би взяти на замітку
А скажіть будь ласка про домовленість, якщо це можливо? Бо у мене така ж ситуація, але поки що людина ще має надію, що я передумаю через 5 років
Це дійсно болюча тенденція в нашому суспільстві, яку потрібно змінювати. Коли дівчинці 12-13 років лікар каже, що потрібно лікувати якесь захворювання, бо "а хто ж за тебе народжувати буде", а не тому, що без цього захворювання буде краще в першу чергу самій цій дівчинці. Коли всі, починаючи з власної матері, тиснуть на дівчинку думками, що їй необхідно буде в майбутньому знайти собі чоловіка та народити дитину (а краще двох, трьох чи більше). Бо а як же інакше? Всі народжують, і ти народиш. І взагалі, твої батьки хочуть внуків, тож кого цікавить, чого хочеш чи не хочеш ти? До того ж хто тобі в старості склянку води подасть? Ще більше цей тиск відчувається, коли ти в принципі не хочеш заводити романтичних та статевих стосунків через свою орієнтацію. І це я кажу лише про власний досвід людини, яка відчуває від усіх цих наративів хіба що легке роздратування й обурення, бо я доволі стійка психологічно й умію не зважати на такий тиск. А є ж місця й суспільства, де дівчат не просто засуджують за небажання одружуватися й мати дітей, а змушують до цього, і це ще жахливіше. Сподіваюся, я застану часи, коли це зміниться, а поки що я можу поширювати думки, що не мати дітей - це нормально, і радіти, що у нас в країні хоча б немає податку на бездітність, як у совку.
Цікаво чи засудять мене через те що я не збираюсь народжувати а хочу всиновити дитину? Мені завжди не зрозуміло чому люди так пробують народити дитину коли стільки дітей живе без батьків?
+++
В дитбудинках тисячі дітей, які не відрізняються від своїх рідних, страждають, і ми могли б їх усиновлювати, але вони страждають далі, бо "гени не рідні"...
От я така людина. Я теж не хочу народжувати, а хочу всиновити (і вже на шляху до цього). І я стикалась з нерозумінням оточуючих, на жаль( При чому доводи нелогічні і тупі. При тому, що в мене іще адекватне оточення в цілому. Але мені все одно. Всиновлення - це 100% травмована дитина, і це потребує підтоговки, сили. І нерозуміння оточуючих - цікавить мене найменше. Тим паче, що багатьох з таких засуджучих (які мають кровних дітей) , якщо чесно, я б примусово направила не тільки на курси по батьківству в цілому, а ще й до психотерапевта. Головне Ваше бажання і готовність, а засуджуючих спитайте, скількох дітей вони готові всиновити? Зазвичай - 0
там проблема у тому що більшість дітей не для всиновлення, а для опіки. І наприклад "батьки" раз у півроку причалюють і пишуть заяву що в них проблеми і дитину нема як утримувати. Уявляєте які приколяси такі батики мочать потім опікунам?
Подивіться відео з Тимуром Мірошниченко про усиновлення дитини. Я була шокована, яке це пекло і наскільки всі не зацікавлені, щоб люди всиновлювали дітей. То прям біль😢
@@ВітаРоманюк-б2ц скоріше кормушка для чинуш
Мені 33 роки. З кожним роком я усвідомлюю все більше і більше, що не хочу приводити дитину у цей жорстокий світ. На жаль мене ніхто не питав коли народжував. Я дуже рада що не маю пояснювати дитині що то за вибухи за вікном та чому у грудні немає опалення в квартирі.
Топ коментар. Завжди дивувало і досі дивує як люди народжують не маючи для цього ніяких нормальних умов. Самонадіяні придурки, які спричиняють страждання майбутнім поколінням навіть не задумуючись про це
+ в сша було що син подав до суду на матір, що він не хотів бути народженим, не виграв звичайно, але змі підсвітили конкретно, що народжених ніхто не питає а чи хочуть вони народитися, в такому світі, жінкою. ну дякую, що хоч не в ірані чи афганістані чи палестині чи африці де досі дівчаткам деякі частини тіла р*жуть. або що народилася хоча б у 21 столітті, а не десь в китаї коли дівчатам стопи ламали щоб ноги без пальців були бо такнекрасіво. або коли на в0гнищах спал*вали жінок якщо нєдала. блять.
@@ukraine_will_win_ на жаль, світ не став кращим і насправді він гіколи кращим стати не зможе. Аін завжди однаковий, різниця лише у виявах його бруду та ідіотських норм. Взагалі трохи дивує готовність родити дітей, аби українцв було більше, їм навіть байдуже, що за вікном вибухи. Як на мене, це зачасту питання інтелекту,
Коли мені було 16 я мріяла про 3х дітей. Зараз мені майже 32 і маю одну дитину, дуже сумніваюсь, що хочу продовжувати свій давній план. Не вірю тим жінкам які розказують про чарівність вагітності, легкі пологи та безтурботну насолоду від материнства. Де це все? Де мене обдурили? Це як лотерея, але її результат з тобою на все життя. Те, як пройде вагітність і пологи не спрогнозує жоден лікар, і якою народиться дитина ніхто не передбачить. У моєї 7 річної доньки медкарта товстіша ніж у мене й чоловіка разом взятих. А ще не забудьте про докори совісті за те, що ви щось могли не так зробити, що дитина такою народилась і депресія на все життя вам забезпечена
Співчуваю вам. Це дійсно дуже складна та сумна ситуація і від неї ніхто не застрахований.
Ми не хочемо дитину через масу причин. І їх доводиться постійно перечислять всім своїм чисельним родичам. Як же це задовбало!
Минулого року я хотіла допомогти новоспеченій матері мого племінника, який не переставав кричати ні на секунду якщо його не тримали на руках. Я просто взяла його і намагалася заколисати поки бідолашна матір бігом побігла хоча б душ прийняти. Це побачила бабуся мого чоловіка і давай:"Ой, тобі так личить дітятко! А може ви вже з чоловіком нарешті почнете над своїм думати? А то 8 років в шлюбі, а дітятки немає".
Личить дитинка...в мене не було адекватних слів щоб на це відповісти.
Вибачте, але я посміялась від душі. Який же сюр😅
Такий собі аксесуар "справжньої "жінки
а матюкатися можна?
@@Forriss не можна, а треба. Інший слів нема що б описати цей висер
Родичі такі родичі, що часто хочеться накласти на них порчу діареї, як висловилася авторка 😅
Я зважилася народити першу дитину в 37. Я була емоційно готова і фінансово стабільна) зараз доньці майже 2
і чим далі тим важче бути мамою. Я її обожнюю, але материнство це пи*день як важко🤯емоційно, фізично, фінансово...я до кінця не знала, на що я підписуюсь))))
І правда, скучно не буде більше ніколи😁
Така ж ситуація, народила під 40 і це капець як важко... так, я свідомо на це пішла, я все спланувала і вагітність та пологи пройшли чудово, але чим далі тим важче. Без підтримки родичів, коли покладаємося тільки на себе, це велика відповідальність і, давайте будемо чесні, тяжка робота. Не знала на що підписувалась, але вже як є... Тримаймося, бо хто ж як не ми?
Сподіваюся ви пройдете цей нелегкий шлях . Сподіваюся у вас вистачить сил і ресурсів і для себе і для дитини ❤
@@user-adafromUA дякую❤️я теж на це дуже сподіваюсь і ще більше для цього зроблю)
Як Ви влучно сказали «Для когось діти поза зоною інтересів». І не треба засовувати мене до психолога, зі мною все нормально…але соціум хоче змусити тебе повірити, що з тобою щось «того». Дякую Вам за всі ваші роботи, а особливо за цю, бо вона мені найближча🤗
Мені 28, і усе моє оточення(друзі, близькі, родина) тисне на мене стосовно дітей і родини. (Я чоловік). Нажаль такий тиск діє не тільки на жінок. Поважаю вибір кожної людини.
Я все-таки схильний до того, що треба більше говорити саме про мінуси материнства, вагітності та пологів. І не для того, щоб залякати потенційних батьків, а просто тому, що вони мають право знати на який ризик вони йдуть. В моєму розумінні це частина статевої освіти. А, як відомо, саме статева освіта в сукупності з якісною та доступною контрацепцією продовжує радикальне зниження народжуваності. Свідомі люди, які знають на що вони підписуються, з набагато вищою ймовірністю відмовляться від батьківства, або принаймні краще його спланують. Всі від цього виграють
Отлично! Миру не нужны украинцы.
мене вкурвлює поінт що буде піздно. Якщо людина у віці зрозуміє що хоче дитину то може всиновити і дати найкраще дитинство та можлитвості дитині . Ніколи не піздно,завжди є варіанти .
Не дозволять всиновити, може хіба що підлітка
Доки не пізно, вивчіть правопис слова "пізно" 🙂
Деколи дивлюсь на свою маму і думаю, ось би моє життя було класне якби вона народила мене десь зараз, така цікава спокійна і свідома жіночка, не те що 20 років тому.
@@Vic-rc3zc так вона така стала завдяки вам) хочеш не хочеш діти змушуючи розвиватись, після того як виховав дитину розумієш що уже нічого не страшно і все в цьому світі зможеш, хоч у космос.
Варіанти є, але не факт, що вони вас влаштують. Якби ви знали, скільки дівчат в чатах ЕКЗ (штучного запліднення) шкодують, що не зберегли свої яйцеклітини. Середній вік, коли пари доходять до ЕКЗ - 36-38. Коли мені було 36, репродуктолог сказала: «Це класно, що ви виглядаєте на 25, але ваші яйцеклітини показують ваш реальний вік». З кожним роком після 36 кількість «бракованих» нездатних дати життя клітин збільшується в геометричній прогресії. Це не лякалки. Зберігайте свої клітини, якщо відкладаєте материнство, а особливо, якщо є підозри, що вагітність не дасться вам легко через якісь проблеми по гінекології.
Хочу додати момент, який помітила на парах з анатомії. Внутрішню статеву систему ми вчили дуже добре, однак вульву майже не показували
У підручниках з біології за 8 клас теж не пригадую. Як на мене, це частина системи сприйняття жіночих статевих органів як інкубатор
😢це насправді дуже сумно
була детальна вульва у 8 класі не вигадуй
@@ololoshamedia4681може людина вчилась по іншому підручнику, таке буває, в деяких є, а в деяких ні (
Та все вивчається
Найжахливіше для мене - народити і пожалкувати про це, бо назад ти вже не запихнеш дитинку. А якщо станеться раптом навпаки, то є вихід: можна всиновити/вдочерити, сурогатне материнство в кінці кінців (якщо є гроші). А взагалі, заїпали вже ці люди, которі пхають свого носа в твою вагіну🤦♀
Ви створили своїм коментарем ще одну варіацію, відповіді:
- яке чайлдфрі! пора дитину!
- не пхай носа в мою вагітну.
а ще можна всиновити - і потім теж пожалкувати. дууже сильно. але вже ж назад не віддаси. просто кажу.
@@Al_ice21 цілком згодна, тому це дуже складно і треба добре подумати перед такими рішеннями: завагітніти, всиновлювати)))
@@renren2282 😄😄
Дуже важлива тема про аргумерт"не хочу",мені дуже відгукнулась,не розумію чому люди його ігнорують,це буквально найвагоміший аргумент,щоб щось не робити,як мені здається)
Погоджуюсь 💯
А я сталкивался с непониманием когда выдавал мол каждый должен платить за себя сам и то шо в отношениях должны работать два человека,а не "мужик должен."
Не хочу и не плачу за двоих,поэтому попытки навязать мол я должен,выглядят странно.
@@UncleKirlex До чого це взагалі під відео про дітей? Якщо ви вибираєте партнера який не хоче працювати над вашими відносинами і не хоче робити абсолютно нічього то задумайтеся над цим
@@tanyatonkovid2598 ви розумієте болгарську?????
@@UncleKirlex абсолютно погоджуюсь,кожна доросла людина повинна вміти забезпечити себе сама,а не шукати кому б сісти на шию)
Якось за кавою з теревенями на роботі, я сказала що не хочу мати дітей, на що посула☝️:
- А за ради кого ти тоді будеш жити, у чому тоді сенс твого життя?
- За ради себе, сенс життя у щасті для кожного воно різне.
- Ну ти й егоїстка, не можна так!!!
А ось і можна. А ось чого не можна так це народжувати людину коли ти не готова, чи не хочеш, під тиском суспільства, і цим калічити життя своє і життя нової людини.
Народити дитину - це свого роду егоїзм також, бо дитину народжують через (власне!) бажання. Я хочу сподіватись, що ваші подруги на роботі будуть поважати ваш вибір. Ви маєте на нього законне право.
Я не хочу дітей, бо з 5 років сиділа з молодшим. Коли мені було 15,мої батьки розійшлися(я і брат лишилися з татом), і основна відповідальність за молодшого на мені і досі. Тому, дякую,без дітей краще буде для мене.
Ще,я у багатьох питала за вагітність,роди, виховання.просто розумію,що не витримаю з дитиною. Через самостійне виховання у мене інші погляди: подорожі,навчання, кар'єра, розраховувати тільки на себе і свої сили. З дітьми складно,я не хочу і все.
І в мене так, двоє молодших. Дуже добре розумію, як це🫂
Раніше я не була проти дітей, вони мене просто не цікавили. Потім я зустріла чоловіка з яким захотіла їх мати і щиро дивувалася, як деякі люди не хочуть дітей. Тепер в мене двоє дітей і я заздрю бездітним подругам 😂. Не буду нікого агітувати, ні за, ні проти це - дуже велика відповідальність!
Як негетеросексуальна людина, я ставлюсь до чайлдфрі з великою повагою, оскільки багато натуралів у Східній Європі заводять двтей через суспільний тиск або випадково і часто потім не несуть за цих дітей жодної відповідальності. Стільки у мене по дворі ходить кинутих, нікому не потрібних - аз дивитися боляче. Завести дитину - родами чи усиновленням ,- це велика відповідальність й не хотіти її на себе брати якщо ти не хочеш/можеш, еормально. Краще аніж брати її на себе а потім ігнорувати цих самих дітей.
Правильно, миру не нужны украинцы.
Більшість жінок які вказують що робити іншим жінкам- це бажання страждань іншій людині, бо знає що сама пройшла такий шлях, коли її заставили і вона зробила бо так треба.
Мій вибір- не мати дітей і якщо я захочу, я краще всиновлю бо так я зроблю набагато краще вперше чергу собі, своєму здоровʼю у всіх сенсах. Зі свекрухою не спілкуємось, бо там абсолютно нема кордонів і людина сама нещаслива і хоче того ж іншим.
Ніколи не дозволяйте нікому за вас вирішувати настільки важливі речі, це ваше тіло, ваше життя, ваші гроші, ваша психіка!
Ледве не забула як мене вітали пару років тому батьки чоловіка по скайпу- якщо ти не народиш дитину- ти зробиш з нас нещасних людей.- ось вам приклад токсичного відношення до жінки, а до цього коли ми ще з чоловіком зустрічались і він хотів купити квартиру то батько сказав- купу до весілля щоб потім не прийшлось ділити; тобто ці люди від мене вимагали дитину а паралельно намагались зробити все так щоб мені нічого не дісталось🤯
І не забувайте що чоловік може піти в будь який момент, якщо наприклад він зрозуміє що не хоче дітей і все, а ось ви будете до кінця життя з дитиною.
Дякую за відео. Під тиском суспільства не могла заспокоїтися, що ми з чоловіком не маємо дітей. Ми одружилися після 40 і народження дитини в цьому віці - не проста справа. Вирішили не витрачати час і гроші на репродукцію, бо це могло мене вбити. Чоловік і батьки сказали, що багато пар живуть без дітей і це також сім'я. Я довго відчувала провину за те, що щаслива і вже сама не хочу дітей після 45.
Я бажаю вашій родині щастя! Хай думки інших не ранять вас🙏
Не хотіти дітей -це нормально,хотіти дітей,теж нормально.Нікого не слухайте,живіть самі своє життя,думайте своєю головою,ви проживаєте єдине ,неповторне,прекрасне життя для себе, слухайте своє серце і тримайтеся подалі від токсичних людей.
А жениться на маме нормально?
Всі ці аргументи летіли в мене, як стріли. Від близьких людей, а також не дуже. Щасливо одружена 6 років. Мені 30. Часікі тікають😂
P.s. дякую за відео, воно супер😊
Раніше я комплексувала через те, що не маю дітей. А зараз - рада, що так сталося. Моїх дітей принаймні не вб'ють.
Я мама і нормально відношуся до людей, які не бажають народжувати дітей. Кожний робить із своїм життям те що хоче. Від вагітності дуже багато шкоди організму і виховання дітей це дуже енергозатратний та жертовний процес. Приходиться стояти на місці щоб бачити прогрес дітей.
Я мама. Аплодую стоячи👏👏 ти справді ніколи не знаєш, що тебе чекає, я йшла народжувати здорову дитину, але вона травмувалася в пологах і отримала дцп, далі почався треш, до якого не готовий впринципі ніхто. Ми з чоловіком чули ДУЖЕ багато разів фрази типу «нащо так рано народили», «це ж тепер не життя а мука» іт.д. Людям важко усвідомити, що і в 20+ років можна щиро хотіти дитину. На жаль, наше батьківство в 1000 раз складніше, але коли мені в черговий раз дорікають дитиною хочеться тріснути по писку. Захоплююся чайлдфрі. Будь-який вибір - це прекрасно. Обіймаю кожного🙌🏻
20+ - це рано? Зазвичай говорять, що це самий підходящий вік...
Оце народивши я дуже чітко розумію, ЧОМУ деякі люди не хочуть дітей. Чудово розумію і не засуджую
Господи, мені б це відео 5 років тому!!! Бо коли кажеш що шкодуєш про народження дитини, тобі починають розказувати що ти хвора і дарма такі думки собі дозволяєш! Дякую вам за цю тему! ❤❤❤❤❤❤❤❤
Дуже шкода, що в Вас був такий експірієнс, і таке буває. Сподіваюся, ви зможете стати настільки щасливою в ситуації, котра вже склалася, наскільки зможете
@@tsibulya8989 дякую
Боже,як же це прекрасно коли про таке говорять,тому що в мої 20 років мене дістали питаннями:"то коли вже народжувати?" Або "щось ви запіснюєтемь вже рік одружені а ти б могла за цей рік народити і потрохи за другим йти".І так я одружена вже рік,але дітей не хочеться,тому що я просто себе не бачу в ролі мами,мені страшно від того через що мусить пройти моє тіло та і взагалі мені оці няньки з дітьми не цікаві,а як це донести людям які запитують такі тупі питання.Просто крик душі при цьому всьому тебе ще й дорікають у всьому,ти не так одягнута,ти не так сидиш,ти не так спиш,ти не так ходиш та ти не так пісяєш.Взагалі що я правильно роблю?....Просто крик душі.Дякую тобі що ти випускаєш такі відео,та даєш змогу почуватись жінкам вільними і не стидатися нічого,говорити шо тобі не подобається та і взагалі не бути в цьому світі пустим шматочком шкіри.❤😢
На аргумент "людство б вимерло" я завжди прошу подивитися статистику:
-людей зараз настільки багато, що планета не має стільки ресурсів щоб їх забезпечити.
-Раніше багато людей помирало від хвороб, війн, катаклізмів та іншого. Але прогрес йде вперед, медицина розвивається, довжина життя збільшується...
ТОЖ мені приходиться робити відповідальний вибір щоб врятувати все людство. Я ж не про себе, а про всіх вас та ваших дітей турбуюсь. Хтось мусить бути чайлд фрі. Бо вашим внукам не буде що їсти і що пити.
Сказати що вони офігевають, то нічого не сказати. Більше ніколи зі мною про дітей не говорять. Деякі бо відчувають провину, а інші бо думають, що я божевільна. Мені це підходить.
Дякую за такий актуальний випуск💙 90% приведених аргументів чула раз по 20, просто жесть. Людям варто більше займатися власним життям і дати іншим право на свідомий вибір. А не з позиції "я от народила, і ти давай, бо щось дуже в тебе багато часу вільного"😑
Причини по яких в мене ще немає дитини: фінанси, ситуація навколо і саме головне - надійного та відповідального партнера, якому можна повністю довіритися.
Тоже самое. Пока не встретил надёжную и ответственную женщину которой можно полностью довериться и делать с ней детей. То шо человек норм доказывается временем и поступками,а на словах человек может быть чуть ли не героем. Некоторые прям сильно обосрались когда на словах любовь,верность и т.д,а дальнейшие поступки доказали ненадежность и инфантильность этих людей.
И да,в стране война,цены поднимают,зарплаты полная ж,летят дроны,ракеты. Какие дети?
Ви дуже молодець, що зважаєте на ці всі речі. Щкода, що є люди, котрі про це навіть не думають і народжують 5,10 дітей. А потім думають, де то взяти гроші. Бажаю, щоб у вас усе склалося так, як ви хочете🥰
❤❤❤❤❤❤❤❤
Повністю підтримую свободу вибору в плані дітей! У мене є доросла дитина, але мені бувквально з усим пощастило, може тому, що юна була та здорова. Але біля мене є багато жахливих прикладів, в тому числі хворих з народження дітей, фізично і психічно. Ось де справжній жах, держава нічого не робить, немає тої підтримки, життя цих жінок вже поховано. Чим старше стає така дитина, тим їм страшніше, що буде далі. Материнство - це величезна лотерея, де іноді майже нічого від нас не залежить
Мені 36 років чоловіку 48 ми разом 13 Років та ми чайлд фрі, ми живемо в задоволенні, подорожуємо, обожнюємо свое вільне та прекрасне життя!
❤❤❤ щастя вам. Це найкраще що може бути
Даремно вас народили, краще б ваші матері зробили аборт і не мучалися щоб ви, як наркомани, ловили кайф від розваг і срали б на бажання своїх батьків.
Памʼятаю коли сказала вчительці з основ здоровʼя що хочу всиновити дитину, то почула у свою адресу «вона ніколи не буде тобі рідною. Потрібно народити, кожна жінка має стати мамою» на той час у 9 класі я дуже випала з цього, розуміючи наскільки ж це абсурдно.
Теж ще як в школі вчилася, у нас на біології була розмова про розмноження і вчителька почала дівчатам казати, що треба народжувати і все таке. Але я тоді вже думала, що дітей не хочу і сказала про це. Вона мені почала казати, що то не правильно, так не повинно бути і: "Нащо тобі тоді яйцеклітини? Для ваги?". З тих пір я вирішила не сильно про таке дискутувати та просто робити як хочу мовчечки, ігноруючи думку таких людей по дорозі
@@Insomnia... це старорежимні тьоткі!
Поки не додивилася усе відео, але хочу сказати дещо у сенсі «опозиції». Я - незапланована дитина. І повірте. Якщо ви вже наважилися народити, не треба кричати «боже, як я ненавиджу свого малого, як я не хочу бути матірʼю/батьком». Це настільки неприємно і мерзотно. Світ - дуже несправедлива штука. І беручи відповідальність за народження дитини, ну вибачте. Ви повинні дати їй максимум своїх можливостей виховання. Це не значить, що ви життя повинні покласти, але як мінімум думати головою і не перекладати відповідальність за своє нещастя на новонароджених.
Мені дуже шкода що ви мали такий досвід. Ви такого не заслужили і абсолютно точно ні в чому не винні 🫂
Скільки вам років?
@@Forriss не хочу відповідати на це питання. Та я вже давно не дитина сама.
Овва. А я все дитинство мріяла потрапити в дитбудинок, аби не жити зі своєю сім'єю, якій я не була потрібна.
@@mishynaofficial і шо в ітоге далі сталось?
Мій чоловік відправляє до психолога, щоб я пропрацювала своє небажання «ощасливити його вдруге»😂А я ходила до психолога, щоб попрацювати всі травми, які отримала від народження першої під натиском чоловіка, який розказував як він активно буде допомагати, а в ітозі я сама з дитиною перші пару років. І він типу не відчув радість маленької дитини, а я така «погана» не хочу дати це відчути завдяки другої дитини😂
Сподіваюсь, ви розлучились?
На сто відсотків згодна.
Діти - це радість і щастя, але просто величезна відповідальність. Краще шкодувати, що ніколи не було своїх дітей, ніж народити і пошкодувати про це.
Дякую за відео. Дякую, що порушуєте такі важливі питання.
Діти можуть і не бути радістю життя. От просто можуть не бути. Жінка народила, повівшись на соціальні стигми, а не полюбила дитину. І вона не відчуватиме радості життя у дитині.
Мені 27 і привітання з дн звучало так: «Бажаю здоров’я тобі, бо тобі ще народжувати» 😢
Найбільше дратує, що після таких слів починаю вважати себе неповноцінною в їхніх очах😣
Жах! Співчуваю Вам! Хворе суспільство.
Тобто просто так, суто для Вас здоров'я вони не бажають? Тільки для дітей (ще й неіснуючих!!!)? Хворі. Я б послала з такими привітаннями далеко і надовго (навічно).
Хочу подякувати вам за відео. Мені 31, доньці 4. Але я теж підтримую тих, хто не хоче дітей взагалі або за 2-ю, 3-ю і т.д. Говорити можна довго і про плюси і про мінуси, яких я знайшла немало.
Щодо цих "порадників". Із життя. Мій батько постійно розповідає, що одружився, бо хотів дітей. Від цього стає сумно. Не тому, що покохав маму, а тому, що хотів дітей. Не скажу, що він сидів на дивані і нічого не робив після нашої з сестрою появи, навіть навпаки. Але тепер "вимагає", аби ми з сестрою народжували ще, бо він хоче більше онуків. Питаю прямо: а чого ти не питаєш, чи хочу Я ЩЕ дітей?
І тут завжди реакція одна: ну як можна не хотіти ще дітей? ти хочеш, щоб твоя донька була егоїсткою?.. і пішло-поїхало. Аргументи про репродуктивний тиск взагалі не сприймаються. Сумно від того, як люди досі живуть у совковому світобаченні і не хочуть прийняти той факт, що лише їхнє життя у сфері їх впливу.
Людина має жити в гармонії із собою та своїм партнером. Це лише ваша справа. Я особисто мріяла про дітей вже після одруження.В мене двоє.І я вдячна чоловіку за те,що вони(саме вони) у нас в житті є❤
Стосовно страху пологів- це лише епізод життя і з часом все забувається.Головне підтримка близьких і віра в те, що все буде добре❤Дитина-це нова грань кохання! До тебе і від тебе до того маленького комочка❤
Надзвичайно цінне видиво, дякую Вам, шкода не знайшла подібного контенту до того як завагітніла. Я вперше чую,що народивши можна пожалкувати про цей вибір,але це правда ,я інколи шкодую ,бо бути мамою це дуже важко, і ще важче те,що шкодувати ти "не маєш права ",а повинна завжди бути 10 з 10 ,хоча інколи немає вже сил 💔
перестаньте себе мучити, 10 з 10 то тільки остапчуку треба. В мене теж є дитина і іноді, в депресухі такі ж думки, але все минає, все змінюється, дитина росте і життя триває. 💞💞💞
я думаю навпаки треба давати собі можливість жалкувати, радіти, сумувати. адже ми люди.
Сумніви - це добре. Вони виникають тільки у мислячих людей. Про втому я вас розумію дуже сильно. Теж деколи відчуваю, що "батарейки сіли". Але це і є сила материнства - знаходити в собі силу, про існування якої ви раніше й не знали.
Готовим до цього бути неможливо. Це дуже важка робота, яку романтизують, як на мене, людоненависники.
У мене їх двоє. Я досі не розумію, як я не збожеволіла та не повбивала їх, а потім себе. У мене абсолютно понівечене здоровʼя. «Плюс» я змогла побачити, коли вони нарешті повиростали і стали мені друзями й радниками. Але ж є простіші способи завести собі друзів.
Якби люди хоч інколи замислювалися над тим, чи варто заводити дітей, суспільство було б значно здоровішим.
До того ж великій кількості «щасливих» матусь абсолютно байдуже до тих, кого вони народили. Бо зроблено це тільки тому, що тиснуть і «треба».
Найгірші саме ті, хто вважають, що ця маленька людина їм винна на все життя.
Це дуже болюча тема про "винен все життя". Дитина взагалі нічого не може бути винна, бо хотіли її батьки, а не навпаки. Це батьки винні дитині: добре харчування, одяг, безпеку, домашній затишок, доброзичливу пораду, фінансову підтримку і ще цілий список всього іншого. Так що повністю з вами згідна: якщо люди народжують дітей, то мають про них дбати.
П.С. Дякую вам за підтримку. Я думала я така одна з періодичною агресією. Дякую.
Нема за що дякувати) Просто лицемірне суспільство намагається навʼязати нам, що саме, на їхню думку, ми маємо чи не маємо відчувати.
Правда завжди бісило, коли на слова "не хочу" та "ні" мені кажуть, що маю знаходити аргумент, котрий буде вдовольняти інших
Ділюсь надзвичайно ефективною фразою,яка відбиває бажання до вас чіплятись в момент: " і що? і мучитись потім так,як ти мучишся?")))) всі!!!починають виправдовуватись і белькотіти якісь пояснення,вигадувати виправдання ,бо ви намацали правду,яку в інстаграм не виставиш- всім важко ...
дуже розчулили відповіді читачок в тг каналі)) побільше б таких свідомих матерів і батьків у наш світ
Дякую за публічне обговорення та логічне осмислення цієї теми. Свідомий вибір і відповідальне ставлення до створення нового життя чи не допущення випадкового небажаного життя, це важливо
Дякую, що Ви є! Ми повні однодумці! Мені 28,я дітей ніколи не хотіла, не хочу зараз, і не можу зарікатися щодо майбутнього, але: після 40 я б не стала народжувати через ще більший ризик для здоров'я, у найближчі років 5 я їх взагалі не хочу. Тобто залишається всього 7 років, і я дуже сумніваюся, що мій світогляд кардинально зміниться. Тому з ймовірністю 95% я думаю, що дітей у мене не буде. Ніколи не бачила сенсу і мотивації в це інвестувати, плюс я ще й інтроверт, мені необхідно проводити багато часу в тиші і наодинці з собою. Окрім того, мені життєво необхідно хоча б раз на місяць, хоча б на вихідні вирушати у подорож (і неодмінно самій).
Коли бачу жінок з малюками, єдина думка, яка проскакує, - слава богу, що не у мене. Від дитячого плачу і навіть гучного сміху у мене болить голова, і я одразу дістаю навушники)) А ще мені дуже важливий повноцінний сон. У мене підвищений очний тиск і коли я мало сплю, мені дуже погано.
Якщо я колись і знайду свою людину, то хочеться насолоджуватися одне одним, і не псувати гармонію третім, який для мене точно б став зайвим.
Ще й сам процес вагітності для мене огидний: я не хочу виношувати в собі чужорідне тіло, яке зі мною цілодобово, я б цього психічно не витримала.
Дуже цікаве відео. Дійсно кожна людина вибирає сама.Особисто в мене виникло сильне бажання само по собі народити дитинку. Коли були труднощі і я три рази лежала на збереженні моя мама приходила і казала швидше б перервалася вагітність. В моїй сім'ї і сім'ї партнера не було солодко. Але я завжди хотіла народити, не дивлячись ні на що. Не дивлячись на важкі пологи, в мене було внутрішнє бажання і сила. Я не терпіла, мені це не було в тягість. Можливо, тому що доця дуже слухняна і спала вночі. Саме виховання ніколи не приносило нещастя або злість. Мені ці всі піклування подобалися. Але розумію, що мій ліміт це одна дитина. З двома чи більше було б важко. Кожна людина різна, кожен робить свій вибір. Дякую за Вашу роботу
Прийшла до того, що хочу мати дитину, бо є вірогідність, що в нас з чоловіком вийде виховати свідомого члена суспільства, без стереотипів і ярликів в голові та повагою до чужих кордонів. Тільки спочатку психотерапія та вивчення мат.частини про виховання))
головне, щоб цей свідомий член суспільства мав таке ж суспільство довкола себе, бо інакше йому буде важко і самотньо в цьому житті.
@@arinav7591 молодь зараз набагато свідоміша, ніж були ми, чи, тим більше, наші батьки. Тому шанс того, що він ростиме у свідомому суспільстві більший, ніж був у нас 🙂
В цьому контексті варто було згадати про післяпологову депресію. Напротивагу суспільній думці, це є дуже поширена річ. І дуже небезпечна. Коли жінка в чотирьох стінах з дітьми роками, це страшно. Я тільки-но вийшла зі своєї. Але ж є жінки, які потребують допомоги. Я вважаю це доволі серйозною темою. Потрібно поширювати інформацію про це, не ігнорувати жінок з такими симптомами. Є безліч історій, коли це все закінчується погано. Краще вчасно допомогти, ніж потім жалкувати.
Я та людина, яка чекає коли діти виростуть і роз'їдуться😊
Мій батько коли ми приїджаємо з іншої країни в довгу літню відпустку до них, теж чекає, коли ми поїдемо до додому.
Я теж😅 але мені ще довго чекати☹️
Я з першого дня народження, вже чекаю, коли виростуть і поїдуть😂 Мої знайомі «мамаши» за серце хватаються від цих слів, а самі замучали дитину свою «любов’ю» і думають, що діти їм винні все. Я щаслива апріорі, мені не треба, щоб хтось і щось це робило. Досить перекладати своє щастя на інших людей, особливо на дітей.
@@НадяЮрчук-т1г🤯
Респект вашому батьку. Коли своїм батькам розповідаю, що можна так, то я черства бездушна людина, що не любить сім'ю
Нове відео на актуальну тему! Це вже шедевр!!
до народження брата я особливо не замислювалась, чи хочу дітей у майбутньому, оскільки на той момент мені було 12. можна сказати, що я на власні очі бачила всю реальність вагітності без лишньої романтизації, потім - процес догляду та виховання дитини. я вдячна, що в мене був цей досвід, тому що тепер я чітко розумію, що народження та утримання дитини це надто складний, довготривалий та ресурснозатратний процес для мене. я поважаю та захоплююсь жінками, які пожертвували своїм здоров'ям та часом заради малюка, але для себе я вирішила не мати дітей
Мені 40 і я ніколи не хотіла дітей тому що живу лише раз та хочу прожити це життя в кайф собі. Ніколи не бачила кайфу в тому як мої подружки ходять вагітні, по 1,5-3 роки сидять вдома, вчать з дітьми уроки а зараз ще й терплять вибрики підліткового періоду. Раніше могла аргументовано пояснити чому саме не хочу бо чітко розуміла мінуси материнства саме для себе, хоча для мене єдиним аргументом було те що я не хочу! Звісно в житті є інші речі які ми робимо через «не хочу», наприклад, ходимо на роботу :) але інша людина це не робота яку можна поміняти. Зараз я дуже щаслива що не слухала всіх тих хто хотів мені навʼязати материнство. Також вважаю що народжувати лише тому що «хочу» не ок. Чому для того щоб водити авто треба здавати на права а для того щоб виховувати іншу людину ніхто ніяких навиків від тебе не вимагає? Вважаю що курси батьківства повинні бути примусовими для тих хто вирішив мати дітей.
Ну хоча б безкоштовними і доступними для всіх- було б шикарно)
Також хотілося б зазначити аргумент таких людей типу "Ти ще мала та дурна, от потім точно захочеш діточок", буквально цитати моїх родичів. Їхній типу доказ - моя тітка, яка кричала, що не буде мати дітей і вже в 17 вискочила заміж "по зальоту", прям гордість така, що капець.
Мені 18 років, але ще в 15 я вирішила сама для себе, що діти і материнство - то взагалі не моя тема, завжди була байдужа до дітей, частіше вони мене просто дратували. У мене також ніколи не було і немає якогось бажання та прагнення до романтичних чи інтим стосунків, але це вже інше. Але це завжди просто не сприймається серйозно з боку родичів тільки через мій вік. І це дуже дратує.
Я ненавиджу, коли мене залишають з якимось немовлям наодінці, шоб шо? Шоб у мене якісь неіснуючий материнський інстинкт пробудився, як то мале розплачеться? Я не вмію поводитися з дітьми, тому що мені просто не подобається це, я ніколи не розуміла, чому вони здаються іншим милими, чому вони з ними сюсюкаються, тому що я просто почуваю себе дискомфортно і трішечки тупо.
Я дуже поважаю людей, які свідомо прийшли до рішення стати батьками і ростити !!!щасливу і психічно здорову!!! дитину, це неймовірна відповідальність і подвиг. Але я також ненавиджу людей, які народили дитину через якісь тупі та токсичні причини та переконання і якщо вони це зробили у не сприятливих для виховання дитини умовах, оці типу "дав бог зайку - дасть і лужайку". Я вже не кажу про людей, які жорстоко поводяться із дітьми.
Я вважаю, що дуже важливо, щоб люди усвідомлювали, що до такого рішення людина може прийти у молодому віці і це рішення може або не може змінитися в майбутньому по різним причинам. І що це також не означає, що чайлдфрі ненавидять дітей і їм взагалі все одно, якщо з дітьми стається щось погане. Чайлдфрі не позбавлені банального людського співчуття до дітей і в якійсь мірі, мабуть, у цьому співчутті здатні переважати, ніж ті люди, які кричать про обов'язкове народження дітей.
ідеальне відео для 100к підписників)) на цю тему можу дивитись, читати та обговорювати вічно) вкотре дякую за дуже корисне та актуальне відео!
до речі, мені 26 і всьо, я вже старородяща, скоро часікі відтікають)))
😂 сміюся вголос з Ваших відтікаючих часіків.
А мені 39 і я сиджу тут і дивлячись це відео ще собі вирішую, чи хочу чи не хочу дітей. Якщо ви старородяща, то хто я? 😂
@@NATE2905у вас купа часу попереду.😉
В Італії в такому віці ще з батьками живуть і лише починають кар'єру, а в нас старородяща)
Нещодавно спіймала себе на думці, що не можу відкрито сказати людям, що не хочу дітей…бо на тебе зразу дивляться як на якогось соціопата, Господи прости 🙃і те, що я не можу відверто говорити про це говорити, без косих поглядів напружує, чесно кажучи…
Я говорю відкрито, і якщо дивляться як на якогось соціопата, то це правда. Я соціопат, мені байдуже на людей, що вони говорять, чи думають, чи відчувають.
З вами усе добре. Ви маєте право жити так, як вважаєте за потрібне, а також ви маєте право не звітуватися перед людьми за свій вибір.
Я говорю відкрито, а совкові намагання "наставити на путь істинний" тупо ігнорую. А якщо хтось продовжує свій напір "наставляння" - завершую розмову і все.
Дякую, що підняли таку важливу тему. Коли я народжувала , то навіть думки не було жити все життя без дітей. Для мене це було по за межами моїх цінностей. Бо історії видатних у світі людей, яки були у родині 6-7-8 дітьми мене завжди надихали і у по думках я вдячна тій жінці, яка на таке наважилася. І до сьогодні я навіть не уявляла а яке б моє життя було без дітей. Тому що тепер я їх знаю, кожний з них мені дорог… але іноді я думаю, а що переживають мами, які втрачають свою дитину. І уявляю себе на її місці… мою реакцію, мої подальші дії та життя без них..
В мене є рідна сестра, яка не хоче дітей. І після вашого відео я почну більш поважно ставитися до її вибору. Дякую
Я в захваті від вашого каналу... Ваше вміння формулювати й передавати думки це просто прекрасно, як і ваша позиція!!! Я безмежно рада що зустріла ваш канал, бо це напевно взагалі найкраще, що я зустрічала на просторі ютуб, та й не тільки. Дуууже щиро бажаю, аби якомога більше людей побачили ваші відео та відкрили очі на не здоровість нашого суспільства, де нам навішують купа ярликів й ми навіть іноді не усвідомлюємо, що вони вганяють нас у рамки та заважають жити так, як хочемо саме ми. Абсолютно всі ми різні, маємо різні бажання, почуття, характер, життєвий досвід та бачення цього світу і це нормально. Хочу, аби люди нарешті навчились поважати індивідуальність інших осіб, не осуджували їх за їхні бажання ( звісно, якщо ці бажання не шкодять іншим) та за бачення цього світу, яке відрізняється від їхнього❤️☺️
Дякую за відео. Жалкую, що у свій час мені не довелось подивитись таке відео та усвідомлено зробити вибір, бо тоді на мене тиснув соціум і я піддалась йому. Я народила дитину і все чекала, коли ж станеться те диво материнства, коли між мною та дитиною утвориться міцний зв'язок, який перекриє всі складнощі і окупить їх. Але ж не сталося, було важко, становилося важче, тепер чекаю, коли вже подорослішає та стане самостійною. Жалію скільки сил, здоров'я та часу витратила на материнство, які могла б вкласти у себе (
Колись давно я почула про те, що 16річна дівчина в нашому місті викинула дитину в смітник майже одразу як вийшла з пологового і я чудово розуміла чому вона так вчинила, хоча навчалась в молодшій школі. Мене дивували коментарі інших людей, дорослих і моїх однокласниць з цього приводу типу "як вона могла це ж її дитина, вона її народила а отже має тепер любити". Це було дивно. В моєму світосприйнятті батьки не любили дітей і народжували їх, бо так було треба. Я навіть подумати не могла про те, що когось люблять їхні батьки, це було абсурдом.
"Я тебе народила і ти зобов'язана мене любити" сказала якось моя мама під час сварки, на що я тоді мала, років десь 12-14 відповіла "я не просила мене народжувати. краще б в тебе стався викидень". Пізніше, коли вона відрефлексувала своє життя, то дійшла висновку що народила мене, бо їй хотілось щоб її хтось любив, адже вона чула що любов дітей до батьків обов'язкова і беззаперечна, а виявилось що це не так і дитину дуже важко виховувати. Але за ті роки коли вона вимагала від мене беззаперечної любові і очікувала, що мала дитина буде себе вести як доросла людина яка прожила багато років, я почала себе ненавидіти. Тому я не хочу народжувати. Якщо народжу щось, що на рівні генів буде схожим на мене, я буду це ненавидіти, а якщо це щось ще й буде псувати мені життя чи сон, я не впевнена що я не зірвусь в якийсь момент і просто це не викину.
Я розумію що в мене проблеми зі сприйняттям себе, і маю сумніви що колись припиню себе ненавидіти на якомусь глибинному рівні, тому якщо колись відчую що мені захочеться виховати маленьку людину, я краще піду на процедуру всиновлення. Я про це вже казала і родичам і матері, але натикаюсь на аргумент "ти не будеш любити цю дитину бо вона не твоя а чужа/бо ти її не народжувала". Особливо смішно це чути від людей які власних дітей не любили чи не люблять досі.
Вас є за що любити. Хай вас ненавидіть весь світ, але ви будьте на своєму боці.
Виходячи заміж у 25 я думала, що хочу дитину. Не вже завтра, але в найближчі роки - до 30 так точно. Навіть через рік після шлюбу ми з чоловіком полаялись на цю тему, бо він сказав, що до 30 йому діти не потрібні і він ще нічого не встиг досягти, щоб вже заводити дітей і ставити життя на павзу. Тоді ми вирішили повернутись до цього питання пізніше, бо все одно розуміли, що ніяких фінансів на дитину в нас немає.
Пройшов ще рік і в якийсь момент я задумалась: а чи справді я хочу дитину? Я почала прислухатись до себе і зрозуміла, що дуже багато мрій і бажань мені було нав'язано батьками або суспільством загалом. Одним із цих нав'язаних бажань було материнство. Я ніколи не любила дітей. Думала, що з часом це зміниться, але цього не сталось. Я й досі не люблю дітей, вони відверто мене дратують. Я навіть помітила, що абсолютно спокійно сприймаю, коли мої коти пепевертають квартиру догори дригом, але діти, що верещать на дитячому майданчику мене нервують. Я точно не хочу слухати це верещання у себе вдома.
Я не називаю себе чайлдфрі, просто наразі я не бачу себе матір'ю. Можливо, колись це зміниться і я відчую потребу в материнстві, а може й ні. Я знаю одне - якщо у 45 я зрозумію, що хочу стати мамою, то я всиновлю дитину або візьму під опіку чи оформлю патронаж. Реалізувати свій потенціал материнства можна по різному - народжувати не обов'язково. Зараз я реалізую свій потенціал будучи щасливою котомамою двох чудових кицюнь.
Треба, щоб молоді люди розуміли, що "хочу дитинку" - це як хочу котика, а "хочу стати матірю/батьком" це зовсім інше. Я маю двох дітей - обоє заплановані, свідомо народженні, з лікуванням та терапією, але і в мене в моменти найбільшого стресу проскакувала думка, що краще було б без дитини. Поважаю вибір рузів не мати дітей, і це абсолютно нормально. Як на мене краще не мати дитини, коли не готовий, ніж мати дитину і ненавидіти її
Це розуміння прийде тоді, коли фраза "завести дитину" залишиться на смітнику історії.
Я наприклад не раз чула аргумент від різних батьків, що «а чому вам має бути краще?». Типу чому вони мучаться з дитячими хворобами, виховують їх, життя своє на них покладають, а бездітні такі щасливі, відпочивші, мають час для себе і все таке. Думаю це жарт, який жартом зовсім і не є. Вони як наркомани, які пропонують дозу, щоб не тільки вони страждали від своєї залежності, а й інші, яким «занадто добре живеться»🤦🏼♀️
Misery loves company, як то кажуть
Оце ж вам сказали. Я такого ні разу не чула. Життя насправді складне - чи то з дітьми, чи без. Але кожен має право сам вирішувати а себе.
Я обожнюю свою дитину, але є купа всього, про що тебе не попереджають: про тотальну самотність (бо часто сім'я - це ти, твій партнер та дитина), про індивідуальність дитини у всіх питаннях починаючи від сну, закінчуючи захворюваннями (і з ними маєш ти справлятися), про колосальний тиск суспільства на тебе як на матір і тд. Тому мати дітей - це круто, але не менше круто і бути усвідомленим, не йти за чужими бажаннями, а обирати себе і не бути батьком/матір'ю. Хочеться щоб уже від всіх від.балися і від батьків, і від людей, які не хочуть мати дитину.
Уявляю, що при цьому вам потрібно забезпечити себе та дитину всім, що мало б дати те саме суспільство, яке так тиснуло. Батьки, котрі здатні зробити це все та виховати гідного члена суспільства - молодці
А ще - після сепарації дітей від батьків у дорослому віці- теж виникає відчуття самотності, бо не кожна людина здатна прийняти, що її діти - то вже самостійні люди, які покинули батьківський затишний (зазвичай, бо я говорю про родини з нормальними стосунками) будинок та пішли будувати своє життя.
Нещодавно розмовляла з дідусем на цю тему, я чітко сказала, що не хочу мати дітей, звісно він запитав чому я не хочу продовжувати наш рід, але мене вбила одна фраза "не будеш народжувати як блакитні?"
Ггг
як помаранчеві
Так "блакитні" ж чоловічої статі, вони фізично не можуть народити :))
Дивлячись на деяких роздратованих батьків, які здається готові вбити свою дитину за найменшу провину, думаєш , що краще б ці люди зізнались собі, що не готові мати дітей, ніж мучились самі і калічили психіку дитини
Не кажучи вже про тих, хто не може дати ради дітям і їх забирають в дитячі будинки
Ще бісило, що поки ми з чоловіком не вирішили народити дитину, нас діставали нетактовні люди питаннями, чи ми не хворі, раз за 4 роки шлюбу нікого не народили
дякую, 🎉 маю серед друзів тих, хто пожалкував, що одружився і завів дітей , і тих, хто жалкує, що між третєю дитиною і кар'єрою вибрав друге, а зараз жалкує про цей вибір...а єі ті,хто вибирав і трьох дітей і кар'єру одночасно і не пожалкував,а просто вплів своїх дітей в кар'єру))) і супер вийшло, працюю на таку людину.
Деяким людям дійсно краще не мати дітей...
Згодна!
Я згодна з вами
але саме вони і вважають правильним їх мати
@@veldiamселяві😂
@@veldiam навіть не те щоб правильним, а обов'язковим. Але вони навіть не можуть пояснити, чому вони зобов'язані
Щоб народити і виростити дитину треба мегатонни ресурсів- сил, здоров'я, часу і грошей. Якщо й на себе не вистачає - які, на фіг, діти! Нормальний інстинкт самозбереження.