Відкрила для себе Григора Тютюнника в 60 років.В дитинстві перечитала всю дитячу районну бібліотеку.Його творів там не було.Скільки втратило моє покоління!
Тіль зараз розумію як не цікаво в радянській школі викладали українську літературу!!! Так багато пройшло повз!!! Велика подяка вам, за просвітницьку роботу!
Тютюнник ,це глиба Української літератури,відкрила його в ауодіокнигах.Неможливо відірватись.А який красень ,нанього дивишся і відчиваєш його нерв душі
Дякую п.Степану за д.фільм "присвячений Григору Тютюнника, який є перлиною в українській літературі.Скільки талантів вбито партійною номенклатурою!!! Твори Г.Тютюнника написані з глибокою повагою і любов'ю до простих людей.Серце карається від жалю за нього.
На жаль наше покоління не вивчало і не знало творів Тютюнника.З його творчістю познайомилась в поважному віці. Та навіть в теперішній час бібліотеки не рясніють творами цього Митця,а шкода,це коштовний камінь в скарбниці української літератури.Дякую за розповідь.
Сама з Полтавщини. Дякую за таку цікаву і правдиву розповідь. Без сліз не можна читати Тютюнника. Система знищила прекрасного письменника і велику людину.
Дуже дякую Вам за цю розповідь про Геніального Письменника.Після багаторазового перечитування знаю більшість його творів на пам'ять.Згоден з кожним Вашим словом. Ще раз уклінно дякую.
Дякую, друже мій вірний, за це щире й зворушливе слово про п. Григора! Він справді один з 5-7 воістину геніяльних українських письменників. До речі, досі належно не прочитаний, не осмислений. Якийсь інший народ, маючи такого богообраного митця, зробив би вже давно його всесвітньовідомим. Шо ж, думаю, і ми до цього прийдемо. Коли поспільноство, а за ним і держава доростуть до розуміння таких геніїв. І окрема дяка за славень нашій Наддніпрянщині - таки краєві сили і волі.
Так воно і було. Його вбивало все. Я набагато молодший, нічого не пишу, але все життя прагнув поїхати з того Союзу, і з тої України. У мене майже феноменальна пам'ять, і я добре пам'ятаю ту останню ніч. Бо не спав ніхто. Був грандіозний скандал. І була не лише записка. Він і усно попрощавсь. І, як тепер сталось, коли померли мати і Мишко, я тому єдиний свідок. Дякую за Вашу оповідь про Григора. Там є багато правди і розуміння у Ваших словах.
@Vasyl Tiutiunnyk, щиро дякую, що відгукнулися. Якщо Ви є у , допустимо, фб-напишіть мені пару слів (посилання внизу під відео), спишемося і поговоримо більше
@@vlitfond Ваш тато - був геній в українській літературі, а геніям завжди важко живеться в сірому середовищі, яке його оточувало. Нічого не змінилось.І зараз те саме в Україні. Бажаю Вам всього найкращого !
Доброго дня ,трохи вагалася ,чи варто писати, але наважилась. Мені дуже шкода, що вам прийшлось пережити втрату батька в такий спосіб. Щодо творчості вашого батька, відкрила для себе її в сорок з гаком років, і пробудила його творчість в мені найкращі і рідніші спогади про моє дитинство в гостях у бабусі в селі над Ятранню, її розповіді про війну ,про голод, про тяжке Особливо люблю слухати твори Григора Тютюнника в озвучуванні пані Довгозвяги Галини Петрівни Дуже рада,,що відкрила ці повісті ,оповідання для себе. Тепер чекаю ,щоб закінчилася війна , мої діти змогли б подарувати мені онуків , і дуже хотіла б дочекатися і прочитиати їм твори вашого батька, бо мені здається що це є насіння любові до своєї землі , до своєї мови ,до всього чистого і хорошого. З найкращими побажаннями Богдана з Черкас.
Вітаю, відкрив для себе Тютюнника, коли років 20 тому читав донькам його казки, таким дивовижним теплом просякнуті.. А зі свого дитинства хотів би перечитати книжку, якої ніяк не вдається відшукати , бо ні назви ні автора не пам'ятаю, читав нам її вчитель у школі в якості винагороди за гарну поведінку. Були там кілька оповідань: як діти варили вареники, намісили тіста і наліпили з усим, що познаходили, бо вийшло його забагато; як грались у лицарів і хлопчик на голову надів чавунок для печі, а тоді коваль його розрізав, бо не могли зняти.. Можливо хтось знає, що то за книжка, був би дуже вдячний за підказку..
...Література - це велика неправда про Правду... Душа - суцільна рана... Дуже сильна розповідь. Спасибі. А роман про Григора Тютюника потрібний, як і всі інші українські романи про українське буття, пишіть і не переживайте - люди читають, хай ще не так масово, як треба, але читають, українська книжка затребувана.
"З душею тонкою, як павутина, як квітка..." Вічна, світла пам'ять живе, поки ми згадуємо і говоримо про світил, що відійшли. Пане Степане, велике спасибі за чергове, таке справжнє й чуттєве (до болю), відео, в цей раз про перфекціоніста слова Григорія Тютюнника. Природніх, цілісних, неприборканих, система (хоч і не зовсім радянська) і надалі пробує зломити. Провокації безчестям, в неї й надалі залишаються на озброєнні. Все це напевне саме з остраху, що такі можуть віднайти (принаймі в собі) і запалити серця інших, саме тим великим, що голодомори ховали... Як, все ж таки, глибоко вкорінили комплекс меншинності, що й далі люди соромляться своєї душевності й доброти та мови, а егоцентризм та цинізм панує і без совітів. Спасибі, Учителю!
Дякую за таку цікаву розповідь, пане Степане. Дуже тонкі психологічні речі аналізуєте, що дає змогу краще побачити, відчути й зрозуміти Григора Тютюнника як людину, його внутрішній світ життя, той дух, яким він жив.
Щира подяка Вам і за цю розповідь про Великого письменника, і за пам'ять про нього. На жаль я лише нещодавно почала читати його твори, вони так захопили мене! А ще слухаю аудіокниги і захоплююсь тим, як виконує їх Галина Довгозвяга. Дякую!
Самый лучший писатель!!!Не знаю,с чем и сравнить его прозу,как - будто припадаешь,в страшную жару,к холодному ,свежему источнику и пьешь,пьешь,пьешь и не можешь напиться ..... Такого талантливого человека уничтожила система ,жах((((
Друзі, напевно тих, хто переглядає це відео, зацікавить новина про те, що мій роман про Григора Тютюнника під назвою "Місяцю, місяцю" вийшов у львівському "Видавництві Юлії Сливки" на початку січня 2023 року! Пишіть у приват, хто би хотів придбати роман із автографом (реквізити від цим відео).
Дякую Вам за цікаві ролики. Емоційний,психоаналітичний стиль викладу плюс незрівнянна галицька ладо- інтонаційна вимова- ніби побував удома. Ви мене інспірували більше читати нашої літератури двадцятого століття. Взявся за Тютюнника. Мова,спосіб викладу думки- просто безперервна мелодія,глибока і лірична. З ваших творів,пане Степане- недавно закінчив Інфекцію читати,дуже імпонує лінія,пов'язана з Кирилом Орленком та його роздумами про чесність митця та внутрішньою боротьбою . І взагалі,атмосфера того часу ,як на мене- блискуче і правдиво. Багато над чим задумуєшся. І про бакенбарди Франца - Йосифа в ментальності галичан- круто)
Сердечно дякую, пане Юрію. Ще би радив Вам прочитати хоча би роман "Травам не можна помирати"( про УРСР 70-их років) і повість "Бийся головою до стіни". (якщо н е знайдете в інеті чи книгарнях, пишіть мені у месенджер)
Дійсно,незвичайний письменник.Своєрідний.Ні з яким іншим не сплутаєш.Я гадаю,після війни в Україні з'явиться ціла плеяда військових-письменників,українців,рівень майстерності яких буде близьким до рівня Тютюнника.Їм теж буде про що написати.Про те,що проходить крізь душу письменника і ранить його.І після цього він вже не може не писати...
Літературна праця -- результат своєрідного неврозу. Якщо до цієї праці ставитись надсумлінно, невроз тільки поглиблюється. Григір Тютюнник пережив надзвичайно важке дитинство, він, мабуть, був душевно виснаженим вже давно. Люди взагалі, і творчі люди особливо, потребують величезної психологічної ( і матеріальної) підтримки, щоб, можливо, зробити паузу у творчості, "зализати рани". Раніше існувало таке явище як "меценатство", але не в Україні, на жаль. Українці гроші можуть пожертвувати на якісь пам'ятники чи якусь справу, але не на підтримку живих людей.
Вперше познайомився,коли по радіо читали ,,Завʼязьʼʼ. Я з першого класа всі літні канікули проводив у селі на Лубенщині,і ніколи не думав про те ,що світ моїх літніх канікул і взагалі села полтавщини хтось змалює в книжках.Пізніше серед книжок розкладених на землі обабіч тротуару,на полтавському базарі,побачив прізвище Тютюнник,Повісті,і купив без вагань.
Так, нас нищили, проводячи страшну і криваву селекцію. Загинуло багато пасіонаріїв, позалишавши існувати переляканих і надламаних, які, проте, справно відтворювали подібних нащадків. (Алла Рогашко)
Дякую, пане Степане, за глибокий психологічний портрет Григора, без купюр. Наважуюся запропонувати Вам і свою роботу про Г.Тютюнника - ua-cam.com/video/fOg9Ds0JX8g/v-deo.html, ua-cam.com/video/UAhxqrTriZ0/v-deo.html
Пане Олександре, дякую! Я дивився Ваше глибоке відео, коли писав роман "Місяцю, місяцю" про Григора Тютюнника. Ваша панорамна розповідь допомогла мені у осмисленні постаті Григора!
ДОЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ, КОМПОЗИТОРІВ, РЕЖИСЕРІВ... ЖАХ. УСІМ ТРЕБА було ходити до церкви мп. І все це іє розвиток людини, лише так займатися, наукою мистецтвом. ТОТАЛЬНА ДИКТАТУРА, ТЕРОР, УТИСКИ, ЗАСЛАННЯ, ПЕРЕСЕЛЕННЯ. ОТ ВАМ рашка, от вам рос язик.. Тут усе найгірше ПО ВСЬОМУ СВІТІ КУДИ БИ НЕ СТУПИВ ЧОБІТ РУZКИХ. Тепер у Африці у Сірії,.. І багато інших. Руz кі. Синонім ЗЛА, ДИКТАТУРИ. ВОНИ І ЇХ ЯЗИК І ЇХ НАРОД
Дякую за зворушливу розповідь про улюбленнооо письменника.
Дякую!
Відкрила для себе Григора Тютюнника в 60 років.В дитинстві перечитала всю дитячу районну бібліотеку.Його творів там не було.Скільки втратило моє покоління!
Дякую Вам! Для мене Григір Тютюнник - теж один з найкращих.
Дякую каналу за те, що відкрили корифея українського слова,української правди.Це геній нашого народу.
Дуже цікаво і змістовно.
Такої аналітики життя і творчості митців я не зустріла на теренах інтернету.
Дякую за працю і натхнення.
Тіль зараз розумію як не цікаво в радянській школі викладали українську літературу!!! Так багато пройшло повз!!! Велика подяка вам, за просвітницьку роботу!
Дякую за чітке розуміння!
Дякую, пане Степане, за емоційність і глибоке роз‘яснення особливостей творчості і душі Григора Тютюнника.
Дякую.
Ваші розповіді- це невеличкі оповідання.Емоційно,чуттєво,професійно.БРАВО. ,
Дякую!
Дякую, що відкриваєте для нас такого великого українця - геніального письменника, якого від нас ховала радянська школа.
Нещодавно відкрила для себе цього геніяльного пісьменника. Неймовірно потужний Майстор слова. Дякую щиро, пане Степане, за передачу.
Дякую Вам за такі щирі від душі сказане слово.
Дякую!
Щиро дякую!❤
Тютюнник ,це глиба Української літератури,відкрила його в ауодіокнигах.Неможливо відірватись.А який красень ,нанього дивишся і відчиваєш його нерв душі
Дякую п.Степану за д.фільм "присвячений Григору Тютюнника, який є перлиною в українській літературі.Скільки талантів вбито партійною номенклатурою!!! Твори Г.Тютюнника написані з глибокою повагою і любов'ю до простих людей.Серце карається від жалю за нього.
Дякую Вам. Тільки я до фільмів не маю стосунку.. Я написав про Григора Тютюнника роман "Місяцю, місяцю"
Блискуче! Дякую за цікаві, надзвичайно важливі студії!!!
Дякую за тонке розуміння!
На жаль наше покоління не вивчало і не знало творів Тютюнника.З його творчістю познайомилась в поважному віці. Та навіть в теперішній час бібліотеки не рясніють творами цього Митця,а шкода,це коштовний камінь в скарбниці української літератури.Дякую за розповідь.
Дякую. Прочитайте мій роман про Григора Тютюнника "Місяцю, місяцю".
Дякую за Вашу працю.
Дякую!
Сама з Полтавщини. Дякую за таку цікаву і правдиву розповідь. Без сліз не можна читати Тютюнника. Система знищила прекрасного письменника і велику людину.
Дякую Вам, п. Тетяно
Дуже дякую Вам за цю розповідь про Геніального Письменника.Після багаторазового перечитування знаю більшість його творів на пам'ять.Згоден з кожним Вашим словом. Ще раз уклінно дякую.
Дякую
Красно дякую вам за таке чудове викладання матеріалу!!!!Це викликає бажання вивчати,читати....
Світла і незабутня пам'ять Григору Тютюннику....і всім українським митцям, знищенним совітами.... Дякую
Дякую Вам
Дякую, друже мій вірний, за це щире й зворушливе слово про п. Григора! Він справді один з 5-7 воістину геніяльних українських письменників. До речі, досі належно не прочитаний, не осмислений. Якийсь інший народ, маючи такого богообраного митця, зробив би вже давно його всесвітньовідомим. Шо ж, думаю, і ми до цього прийдемо. Коли поспільноство, а за ним і держава доростуть до розуміння таких геніїв. І окрема дяка за славень нашій Наддніпрянщині - таки краєві сили і волі.
Дякую, друже Василю.
Підтримую Вас! Навіть на серйозну літературну премію ім. Гр. Тютюнника не спромоглися, обмеживши віком і сільською тематикою!
Дякую за вашу роботу!
Дякую Вам !
Скільки емпатії у розповіді! Дякую, пане Степане, за ці глибокі та пізнавальні слова.
Дякую!
Пане Степане, щиро дякую дуже цікава розповідь.
Сердечно дякую, пане Степане, за ті почуття, якими Ви нас наповнили під час огляду творів та життєпису неймовірного письменника України!
Дякую Вам, пані Олено!
Як ви правильно сказали про багатство і бідність душі різних людей.
Дякую!
Так воно і було. Його вбивало все. Я набагато молодший, нічого не пишу, але все життя прагнув поїхати з того Союзу, і з тої України.
У мене майже феноменальна пам'ять, і я добре пам'ятаю ту останню ніч. Бо не спав ніхто. Був грандіозний скандал. І була не лише записка. Він і усно попрощавсь. І, як тепер сталось, коли померли мати і Мишко, я тому єдиний свідок.
Дякую за Вашу оповідь про Григора. Там є багато правди і розуміння у Ваших словах.
@Vasyl Tiutiunnyk, щиро дякую, що відгукнулися. Якщо Ви є у , допустимо, фб-напишіть мені пару слів (посилання внизу під відео), спишемося і поговоримо більше
@@Stepan_Protsiuk Доброї ночі, це у нас різниця між Києвом і Сантьяго 5 годин. Є у мене фб, та немає месенджера. Краще лишу пошту: vlitfond@live.com
@@vlitfond , дякую
@@vlitfond Ваш тато - був геній в українській літературі, а геніям завжди важко живеться в сірому середовищі, яке його оточувало.
Нічого не змінилось.І зараз те саме в Україні.
Бажаю Вам всього найкращого !
Доброго дня ,трохи вагалася ,чи варто писати, але наважилась. Мені дуже шкода, що вам прийшлось пережити втрату батька в такий спосіб. Щодо творчості вашого батька, відкрила для себе її в сорок з гаком років, і пробудила його творчість в мені найкращі і рідніші спогади про моє дитинство в гостях у бабусі в селі над Ятранню, її розповіді про війну ,про голод, про тяжке Особливо люблю слухати твори Григора Тютюнника в озвучуванні пані Довгозвяги Галини Петрівни Дуже рада,,що відкрила ці повісті ,оповідання для себе. Тепер чекаю ,щоб закінчилася війна , мої діти змогли б подарувати мені онуків , і дуже хотіла б дочекатися і прочитиати їм твори вашого батька, бо мені здається що це є насіння любові до своєї землі , до своєї мови ,до всього чистого і хорошого. З найкращими побажаннями Богдана з Черкас.
Вітаю, відкрив для себе Тютюнника, коли років 20 тому читав донькам його казки, таким дивовижним теплом просякнуті..
А зі свого дитинства хотів би перечитати книжку, якої ніяк не вдається відшукати , бо ні назви ні автора не пам'ятаю, читав нам її вчитель у школі в якості винагороди за гарну поведінку. Були там кілька оповідань: як діти варили вареники, намісили тіста і наліпили з усим, що познаходили, бо вийшло його забагато; як грались у лицарів і хлопчик на голову надів чавунок для печі, а тоді коваль його розрізав, бо не могли зняти.. Можливо хтось знає, що то за книжка, був би дуже вдячний за підказку..
...Література - це велика неправда про Правду... Душа - суцільна рана... Дуже сильна розповідь. Спасибі. А роман про Григора Тютюника потрібний, як і всі інші українські романи про українське буття, пишіть і не переживайте - люди читають, хай ще не так масово, як треба, але читають, українська книжка затребувана.
Дякую,пане Степане: глибока та сумна розмова про Григора Тютюнника.
Україна - країна глибоких вражень. Щаслива бути українкою!
гарно сказано!
"З душею тонкою, як павутина, як квітка..." Вічна, світла пам'ять живе, поки ми згадуємо і говоримо про світил, що відійшли.
Пане Степане, велике спасибі за чергове, таке справжнє й чуттєве (до болю), відео, в цей раз про перфекціоніста слова Григорія Тютюнника.
Природніх, цілісних, неприборканих, система (хоч і не зовсім радянська) і надалі пробує зломити. Провокації безчестям, в неї й надалі залишаються на озброєнні.
Все це напевне саме з остраху, що такі можуть віднайти (принаймі в собі) і запалити серця інших, саме тим великим, що голодомори ховали...
Як, все ж таки, глибоко вкорінили комплекс меншинності, що й далі люди соромляться своєї душевності й доброти та мови, а егоцентризм та цинізм панує і без совітів.
Спасибі, Учителю!
Щиро-прещиро дякую, пані Софіє!
Дякую за таку цікаву розповідь, пане Степане. Дуже тонкі психологічні речі аналізуєте, що дає змогу краще побачити, відчути й зрозуміти Григора Тютюнника як людину, його внутрішній світ життя, той дух, яким він жив.
п. Надіє, дякую. Не знаю, чи знаєте , що я вже пишу роман про Григора.
@@Stepan_Protsiuk О, це супер. Вітаю Вас з такою почесною працею й уже її чекаю.
@@NSNS-s4j , У фейсбуці Ви можете про все дізнатися більше , напишіть у месенджер , при бажанні
@@Stepan_Protsiuk Дякую.
Щира подяка Вам і за цю розповідь про Великого письменника, і за пам'ять про нього. На жаль я лише нещодавно почала читати його твори, вони так захопили мене! А ще слухаю аудіокниги і захоплююсь тим, як виконує їх Галина Довгозвяга. Дякую!
Дякую!
Дякую.
Плачу. Дякую за кожне слово про нього
Дякую
Сумна та трагічна історія життя 😢
Саме так..
Чудово! Дякую.
Дякую Вам!
Самый лучший писатель!!!Не знаю,с чем и сравнить его прозу,как - будто припадаешь,в страшную жару,к холодному ,свежему источнику и пьешь,пьешь,пьешь и не можешь напиться ..... Такого талантливого человека уничтожила система ,жах((((
Друзі, напевно тих, хто переглядає це відео, зацікавить новина про те, що мій роман про Григора Тютюнника під назвою "Місяцю, місяцю" вийшов у львівському "Видавництві Юлії Сливки" на початку січня 2023 року! Пишіть у приват, хто би хотів придбати роман із автографом (реквізити від цим відео).
Григір Тютюнник Велика перлина української мови
, яку бажано чути і необхідно додавати дітям у школах.
Дякую за автограф, книгу Вашу про Тютюнника читаю, читаю і не можу так просто відкласти. Раджу купувати і читати всім українцям, книга глибока
@@ukrainian_pysanka ,вдячний!
Как же пронзительно, как же берёт за душу. Слава Украине. Слава украинцам.
Героям Слава!
сильно, як і всі ваші розповіді. дякую!
Хтось сказав, "не той вчитель хто вчить, а той хто мотивує". Я про ваші лекції
Вдячний, п. Лоро!
Дякую Вам за цікаві ролики. Емоційний,психоаналітичний стиль викладу плюс незрівнянна галицька ладо- інтонаційна вимова- ніби побував удома. Ви мене інспірували більше читати нашої літератури двадцятого століття. Взявся за Тютюнника. Мова,спосіб викладу думки- просто безперервна мелодія,глибока і лірична.
З ваших творів,пане Степане- недавно закінчив Інфекцію читати,дуже імпонує лінія,пов'язана з Кирилом Орленком та його роздумами про чесність митця та внутрішньою боротьбою . І взагалі,атмосфера того часу ,як на мене- блискуче і правдиво. Багато над чим задумуєшся. І про бакенбарди Франца - Йосифа в ментальності галичан- круто)
Сердечно дякую, пане Юрію. Ще би радив Вам прочитати хоча би роман "Травам не можна помирати"( про УРСР 70-их років) і повість "Бийся головою до стіни". (якщо н е знайдете в інеті чи книгарнях, пишіть мені у месенджер)
❤❤❤❤❤❤❤
Одразу натискаю на вподобайку!🕊
Дякую!
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Дійсно,незвичайний письменник.Своєрідний.Ні з яким іншим не сплутаєш.Я гадаю,після війни в Україні з'явиться ціла плеяда військових-письменників,українців,рівень майстерності яких буде близьким до рівня Тютюнника.Їм теж буде про що написати.Про те,що проходить крізь душу письменника і ранить його.І після цього він вже не може не писати...
Літературна праця -- результат своєрідного неврозу. Якщо до цієї праці ставитись надсумлінно, невроз тільки поглиблюється. Григір Тютюнник пережив надзвичайно важке дитинство, він, мабуть, був душевно виснаженим вже давно. Люди взагалі, і творчі люди особливо, потребують величезної психологічної ( і матеріальної) підтримки, щоб, можливо, зробити паузу у творчості, "зализати рани". Раніше існувало таке явище як "меценатство", але не в Україні, на жаль. Українці гроші можуть пожертвувати на якісь пам'ятники чи якусь справу, але не на підтримку живих людей.
Згідний з Вами
Влада вбивала, душила зашморгом цензури, труїла життя письмеників страхом, приниженням.
Саме так .А психічне приниження є руйнівним для багатьох людей....
Вперше познайомився,коли по радіо читали ,,Завʼязьʼʼ.
Я з першого класа всі літні канікули проводив у селі на Лубенщині,і ніколи не думав про те ,що світ моїх літніх канікул і взагалі села полтавщини хтось змалює в книжках.Пізніше серед книжок розкладених на землі обабіч тротуару,на полтавському базарі,побачив прізвище Тютюнник,Повісті,і купив без вагань.
Розумію Вас!
Цікаво. Я не знала, що Тютюнників було 2. Такі подібні імена, і я думала, що це один і той же письменник. Ви відкриваєте нам цих неординарних людей.
Дякую!
Так, нас нищили, проводячи страшну і криваву селекцію. Загинуло багато пасіонаріїв, позалишавши існувати переляканих і надламаних, які, проте, справно відтворювали подібних нащадків. (Алла Рогашко)
Так,це ми,нинішні нащадки тих переляканих ,малограмотних закатованих колгоспною роботою,селян.
Дякую, пане Степане, за глибокий психологічний портрет Григора, без купюр. Наважуюся запропонувати Вам і свою роботу про Г.Тютюнника - ua-cam.com/video/fOg9Ds0JX8g/v-deo.html, ua-cam.com/video/UAhxqrTriZ0/v-deo.html
Пане Олександре, дякую! Я дивився Ваше глибоке відео, коли писав роман "Місяцю, місяцю" про Григора Тютюнника. Ваша панорамна розповідь допомогла мені у осмисленні постаті Григора!
Вражена(( Дякую!!!
A чи можете додати Paypal як засiб підтримки?
поки що , на жаль, ні.
Дикую! Як можна придбати ваш роман про 70ті роки?
*дякую!
Дякую.Напишіть мені у месенджер . Реквізити під кожним відео.
Серце щемить,слухаючи....
Дякую. За цей час я вже написав роман про Григора "Місяцю, місяцю"...
Неповторний Григір!!!
Не можна без сліз слухати, особливо коли ти далеко від України.
Про Григора Тютюнника тільки Полтавці зуміють втнуть в колос ,зерно .
ДОЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ, КОМПОЗИТОРІВ, РЕЖИСЕРІВ... ЖАХ. УСІМ ТРЕБА було ходити до церкви мп. І все це іє розвиток людини, лише так займатися, наукою мистецтвом. ТОТАЛЬНА ДИКТАТУРА, ТЕРОР, УТИСКИ, ЗАСЛАННЯ, ПЕРЕСЕЛЕННЯ. ОТ ВАМ рашка, от вам рос язик.. Тут усе найгірше ПО ВСЬОМУ СВІТІ КУДИ БИ НЕ СТУПИВ ЧОБІТ РУZКИХ. Тепер у Африці у Сірії,.. І багато інших. Руz кі. Синонім ЗЛА, ДИКТАТУРИ. ВОНИ І ЇХ ЯЗИК І ЇХ НАРОД
Цим ножем його і вбили.
Як символічна зброя -так
Як символічна зброя -так...
Дякую!