Дуже дякую вам за цікавий та корисний матеріал, особливо в частині огляду основних тез "Капіталу". Однак мені не вистачило для логічного завершення розкриття панівної в сучасній економіці теорії граничної вартості й порівняння її з теорією Маркса. І мені здається, що краще не обмежувати себе 10 хвилинами )
Наскільки я пам'ятаю з інститутського курсу мікроекономіки, теорія граничної корисності заснована на тому, наскільки кожна наступна одиниця виробленого товару збільшує задоволення суспільних чи індивідуальних потреб. Наприклад, ви купили буханку хліба, з'їли і наїлися. В принципі, ви могли б з'їсти ще одну буханку, але не всю, тож за повну ціну ви б її не дуже хотіли купувати, тому вам продали її зі знижкою. Але третю ви вже точно не з'їсте, отже для вас її гранична корисність дорівнюватиме 0, тож і вартість її на нашому мініринку із двох осіб так само буде нульовою. Тобто, попри те, що всі три буханки випечені однаково і вкладено в них однакова кількість праці та сировини, їхня вартість на ринку буде різною. Тобто, ПОТРЕБА у товарі відіграє таку саму важливу роль у формуванні його вартості, як і витрати на його виробництво. Але слід відзначити, що теорія граничної корисності далеко не єдина серед сучасних теорій ринкового ціноутворення. Про всі зараз вже не пригадаю)) Але в Маркса там була ще низка цікавих помилок та спірних тверджень, на яких можна було б загострити увагу - зокрема, переконання, що лише людська праця створює додаткову вартість, не розуміння важливості фактору якості праці та значення фактору підприємницької активності для всього процесу виробництва та чимало іншого. Втім, науковці обцмоктують "Капітал" вже не перше століття, тож чекати такої вичерпності від10-хвилинного екскурсу було б дуже наївно. Він і так вийшов на диво інформативним.
Це було надзвичайно цікаво, мені здається у вашому стилі класно було б оглядати ще й філософські течії, ви дуже чітко викладаєте тему, важко заплутатись)
Вважаю що цей період соцілістичних революцій, боротьби з капіталізмом, "примара" комунізму що ходить світом - це повинно було раніше чи пізніше статися. Це як щеплення - наступні покоління "революціонерів" від економіки вже не зможуть так яскраво описувати світ майбутнього в якому немає ринка чи грошей. Але мені дуже неприємно що це щеплення зачепило саме нас. Зараз коли Україна вже сотні років знаходиться у центрі буревія, іноді хочеться щоб нам випало хочаб п'ядесят-сто років спокою) Дякую за вашу роботу! Мені було дуже цікаво!
То что тут описано это Карикатура на Капитал,а не содержание Капитала. Авторы составили ролик по цитатам из Интернета Деньги и рынок это исторически преходящие явления, а потому и категории. Они появились как следствие рядя условий и предпоссылок. И следовательно исчезнут, когда названные условия потеряют свою силу. Не несите чушь со своими щепленнями.
Дякую за чудовий розбір! Але розвиток капіталізму насправді ж привів до монополізації! І зараз на світовому ринку ми бачиму монополістів, які просто поділили ринки збуту.
Така монополізація була завжди, хоч ви цього не помічали. Від римських меценатів до транснаціональних євреїв -- завжди були надвпливові роди. Але вони всім капіталом не володіють, а лише можуть регулювати окремі невеликі перспективні галузі, що згодом призведуть до змін суспільства на їх користь. Звідси і взялись байки про соросят
@@андрійсочка-ф6р Що ви розумієте під словами "завжди" и "ви цього не помічали"? Так, я не жив в часи Римської імперії, тому не міг помічати їх життя:) Але якщо ми говоримо про об'єкти́вні критерії та про науковість, то повинні керуватись статистичними даними. Так, ще сто років тому в світф існувало десятки тисяч виробників сільскогосподарської продукції та тисячі переробних підприємств. Зараз ми констатуємо, що кількість сільскогосподарських виробників значно зменшилась, а кількість переробних підприємств звелась до десятків, які, до того ж, об"єднані в корпорації, якіх у світі вже одиниці. Така ж ситуація в промисловій сфері. Поцікавтеся, скількі в світі виробників металургійної продукції. За інформацієї ВВС 82% світового багатсва знаходиться у власності 1% людей www.bbc.com/ukrainian/news-russian-42780664 Але головна небезпека в науковій галузі: кількість потужних наукових центрів у світі не перевищує десятка, при цьому держава забезпечує не більш ніж 45% їх фінансування. Тобто, фактично наука знаходиться під впливом тих самих монопольних корпорацій.
Робітник не несе відповідальності, ризиків, ітд. За все це відповідальний капіталіст, тому його дохід виправданий. Доречі захват від Сингапуру неоднозначний. Диктатура в будьякий момент може перекреслити всі попередні плюси, так як немає механізму запобіжників як в розвинених демократіях. (Плюс тка маленька країна в такому вигідному розташуванні, це не теж саме, що велика країна в поганому розташуванні)
@@klophuyt якщо компанія не змогла продати товар, чи працівники зіпсували репутацію поганою роботою чи якимось злочином, або сталась війна,катаклізм, рекит, чи сталась рецесія, або висока конкуренція, чи інші чинники - хто буде віддавати кредит на бізнес, який ще й під заставу майна? Хто несе відповідальність за всі питання підприємства? За сплату податків? Якщо якись інцидент на підприємстві? Які збитки понесе робітник, а які капіталіст? Робітник просто втратить роботу, а усе інше, разом з боргами падає на голову капіталісту.
@@klophuyt працівник відповідальний конкретно за свою частину роботи, але зробити продукт і його реалізувати це зовсім різні речі. якщо він почне бути відповідальним за питання підприємства, в більшості випадків підприємство піде нахуй, бо дуже просто - де відповідальні усі , там не відповідає ніхто
@@klophuyt робітники можуть об'єднатись , разом створити акціонерне товариство, взяти разом кредит, найняти керівників та інших людей відповідальних за все, і продовжувати робити свій продукт, але більшості людей це навпаки ще більший гемор, простіше просто робити свою роботу не вникаючи в сотні інших речей
@@PetroRyndych але не треба забувати, що робітник не отримує повної суми, на яку він працював. Це дуже відомий факт. І це несправедливо , бо на цьому етапі робітник вкладається більше капіталіста.
Дякую! Дуже класний формат! І Ви в одному зі своїх минулих матеріалів згадували книгу "Я і його власність". Осилити її свого часу в мене не вистачило чи то сумлінності, чи то часу, але на пару розборів, думаю, вона заслуговує
Супер, дякую за нову рубрику. Я от тепер спочатку переходжу дивитись чи є щось у неаполітичних, а вже потім стрічку ютубу) гарний приклад зміни користувацької поведінки))
Супер рубрика, мені сподобається ваш креатив, з вами не нудно та цікаво ☕🤔 Щодо книжки було б цікаво почути про" Чому нації занепадають" Джеймс Робінсон, Дарон Аджемоґму та вашу думку стосовно цієї книги.❤
Добрий день! Надзвичайно цікавий виклад матеріалу. Натрапив на Ваш канал випадково (Боже, бережи алгоритми ютубу😁). Чи буде відео про українську трудову дідичну монархію або про український гетьманський націоналізм Липинського? Завчасно дякую.
Як утворюється вартість і ціна товарів: важкість виробництва+націнка (але вона теж від цього залежить) і якщо результат не суперечить максимальній сумі котру може заплатити цільова аудиторія то ціна добра
Я вибачаюсь, але де обґрунтування чи хоча б пояснення того, в чому хибність теорії трудової вартості? Чому відео із доволі детальним викладанням Капіталу Маркса (наскільки це можливо за десять хвилин) закінчується на якійсь собі "аксіомі", що це хиба й без пояснень?
Це ж просто. Ти можеш витратити багато зусиль, але якщо результат твоєї праці нікому не потрібен то ти його не продаси. Тому ціна товару залежить не від праці, а від того наскільки великий попит на цей товар.
Однак "трудова" вартість задає тон ціні. Мінімальна ціна товару всеодно буде така або приблизно така, яка виходить із витратами на працю й тощо. Якщо ціна за попитом на товар буде набагато нижчою його вартості, цей товар або ніхто не буде продавати, або його всеодно будуть продавати за його вартістю.
@@1stcounterden112 Це вже проблема підприємця що він витрачає багато праці на товар який нікому не потрібен за його реальну ціну (хоча це вже екстремальний випадок, коли товар взагалі сміття). Мінімальна ціна товару дорівнює ціні його виготовлення. Але продавати по мінімальній ціні це не отримувати прибуток, виходити в нуль. Тому товар продають по тій ціні за яку його готові купити.
Харош, можна розбір націократії Сціборського? Багато чув, що це щось на кшталт підручника для націоналіста, тому вирішив почитати. Вже майже закінчив і поки можу сказати, що книга застаріла і Сціборському не вдалося передбачити події майбутнього навіть на десять років вперед
Людина літала в хмарах, як роблять більшість мрійників про націократію. Це скоріше замполіт нашого націоналізму. А ґрунтовним ідеологом є Липинський, якого варто перечитати
Вогонь! Достали вже марксисти, які моляться на трудову теорію і росповідають, що злі капіталісти всіх єксплуатують. Особливо смішно це чути, коли ти фрілансер, який сам наймає інших фрілансерів для закінчення проекту. То я тоді єксплуататор чи єксплуатуємий за теорією Маркса?
дякую, нарешті я до кінця розклав по поличках для себе Марксову теорію (хоч я і економіст - Маркса ми вивчали на рівні з іншими економістами, тож не надто глибоко розбиралися). думаю, гарним продовженням був би розбір власне теорії граничної корисності - якщо я не помиляюся, авторства Карла Менгера.
прблема марксистів в тому, що вони розглядають економіку як закриту систему, тоді як економіка це відкрита система, в якій кожний гравець може генерувати нові вартості. Зауважу, що в мене у дипломі п'ятірки і з політекономії капіталізму, і з політекономії соціалізму
ну можете мене привітати з тим, що переконаною антикомуністкою я стала після курсу "наукового комунізму", з якого в мене теж п'ятірка. Настільки там все до купи не клеїлося.
Щодо утворення вартості. Думаю це від сукупності багатьох факторів залежить. 1. Робоча сила (наймані працівники, технології) 2. Матеріали (+ видобуток якщо це важка промисловість, транспортування ітд.) 3. Складність виготовлення 4. Кількість часу витраченого на виробництво 5. Витрати на амортизацію обладнання (станки, роботи, комп'ютерна техніка; знову ж таки, залежить від типу виробництва) 6. Якість 7. Бренд 8. Можливо хороший маркетинг, не впевнений) 9. Податкова система держави 10. Попит і пропозиція(скільки виробник може запропонувати і скільки споживач може купити) Як на мене ці фактори й формують вартість.
Не плутайте ціну і вартість. Вартість створює тільки робоча сила. У матеріалів є своя вартість яка створюється робітниками (вони ж не з космосу беруться) і вже сукупні вартості створюють ціну товару яка регулюється попитом і пропозицією
Вартість залежить від попиту на товар і від кількості товару на ринку. Ви можете витрати мільярди на виготовлення чогось, але якщо не знайдеться нікого, хто захоче у вас це купити, то вартість цьому буде нульовою. Або ж навпаки - повітря найбажаніша річ у світі, але його так багато, що ніхто купувати його не стане.
Як продовження, рекомендую огляд праці Шумпетера «Капіталізм, соціалізм і демократія», слушна критика Маркса та важлива книга для розуміння капіталізму.
Людина А накопичила гроші, купила на них інструменти, приміщення, оформила всі документи. Людина Б користувалася обладнанням людини А, приміщенням людини А, на підґрунті документів людини А? Логіка маркса: має отримувати більше людина Б, а не А
думаю що ціна будь якого товару і праці визначається витратами на цей товар, конкуренцією і податковим навантаженням а у випадку праці ще й цінністю цієї праці(тобто чим важче замінити цього працівника тим він цінніший) це я як людина яка не має економічної освіти говорю
Ну це нереально за 10 хвилин розказати. Наприклад, не зачепили важливу тему, що при капіталізмі людина не відчуває результату своєї праці, позбавлена творчості
Розгляд теорій Маркса, так само як і Адама Сміта, потрібно робити в історичному контексті. Економіка - це не природнича наука, в ній немає безпосереднього експериментального фундаменту. Будь-яке жорстко заідеологізоване втілення теорій в реальність буде не допомагати, а деформувати існуючі суспільні процеси. Необхідно починати не з ідеального уявлення про суспільство, а з дослідження реальних процесів. Завдяки сучасним методам дослідження це стало більш можливим ніж у минулих століттях, коли адами сміти та маркси витягували гіпотези з повітря та вигадок своїх попередників.
Ну чого не природнича. Там дуже гарно працюють принципи термодинаміки через подібність систем. А щодо ідеологізації суспільства скажу так: не важлива та економічна чи політична система, в якій ми живемо. Головне, щоб ідеали були понад цю систему, а не завершувався на її досконалості
3:53 - Хрінове порівняння. 😒 Діаманти насправді дешевезні! Особливо після обробки, ми просто платимо за неіснуючий "престиж"(здається ця хрінь ще якось називається).
А шахти? А обмеженість ресурсу? А складнощі видобутку? А одиничний попит переважно небідних людей? Це вам не першостепінна галузь, без якої людству кирдик
До речі, гроші не еквівалент, а кредитний ресурс. Деякі вважають теорію "еквівалента" помилковою і я з ними погоджуюся. Поясню чому. Гроші робили не для адекватного обміну, а це були типу кредитної гарантії (облігація). Наприклад, людині треба було списа, щоб вбити ведмедя. Але він ще нічого не мав (хто ж буде ділити хутро невбитого ведмедя?). Людина брала камінець і шла до майстра списів. Камінець був облігацією, гарантією повернення боргу. Вбив ведмедя, віддав частину майстру з виготовлення спису, отримав камінець назад. Загинув? Родина мала повернути борг. Наприклад, дитина вбила кількох кролів. Майстер з виготовлення списа міг передати камінець іншій людині, наприклад, яка забила бизона в обмін на жили. В сучасній економіці гроші мають ту саму функцію. Держава робить емісію грошей, так і формується державний борг. Гроші через банки потрапляють до бізнесу. Відсотки (та відсоткова ставка), фактично є платою за користування кредитом.Коли гроші повертаються до держави, борг гаситься.
Саме тому так звана нульова облікова ставка призводить лише до збільшення державного боргу, занепаду та деградації банківської системи і бізнесу. Бо гроші, для економіки, теж товар.І відсотки за їх коистання це вартість, яка дозволяє власникам бізнесу і менеджерам розуміти реальну вартість грошей. Але це, звісно, вже інша тема :) Дякую за чудове відео вкотре!
Мабуть щось є раціональне в йго ідеях. Схема - надто примітивна. Комп'ютерну програму, як і книжку можна продати багато разів. Є ще якість праці! Рівень кваліфікації. Можна так обробити придбані заготовки чи сировину що її неможливо буде продати 😂
Дуже дякую вам за цікавий та корисний матеріал, особливо в частині огляду основних тез "Капіталу". Однак мені не вистачило для логічного завершення розкриття панівної в сучасній економіці теорії граничної вартості й порівняння її з теорією Маркса. І мені здається, що краще не обмежувати себе 10 хвилинами )
Наскільки я пам'ятаю з інститутського курсу мікроекономіки, теорія граничної корисності заснована на тому, наскільки кожна наступна одиниця виробленого товару збільшує задоволення суспільних чи індивідуальних потреб. Наприклад, ви купили буханку хліба, з'їли і наїлися. В принципі, ви могли б з'їсти ще одну буханку, але не всю, тож за повну ціну ви б її не дуже хотіли купувати, тому вам продали її зі знижкою. Але третю ви вже точно не з'їсте, отже для вас її гранична корисність дорівнюватиме 0, тож і вартість її на нашому мініринку із двох осіб так само буде нульовою. Тобто, попри те, що всі три буханки випечені однаково і вкладено в них однакова кількість праці та сировини, їхня вартість на ринку буде різною. Тобто, ПОТРЕБА у товарі відіграє таку саму важливу роль у формуванні його вартості, як і витрати на його виробництво.
Але слід відзначити, що теорія граничної корисності далеко не єдина серед сучасних теорій ринкового ціноутворення. Про всі зараз вже не пригадаю))
Але в Маркса там була ще низка цікавих помилок та спірних тверджень, на яких можна було б загострити увагу - зокрема, переконання, що лише людська праця створює додаткову вартість, не розуміння важливості фактору якості праці та значення фактору підприємницької активності для всього процесу виробництва та чимало іншого. Втім, науковці обцмоктують "Капітал" вже не перше століття, тож чекати такої вичерпності від10-хвилинного екскурсу було б дуже наївно. Він і так вийшов на диво інформативним.
Цікава рубрика. Було б цікаво почути про теорії посткапіталістичного суспільства.
згоден! чекатимемо на нові відео
Рубрика супер. Цікаво було б щось про лібертаріанців. Часто чула цей термін, але досі не розбиралася що це саме, тільки що це правий напрямок.
Це було надзвичайно цікаво, мені здається у вашому стилі класно було б оглядати ще й філософські течії, ви дуже чітко викладаєте тему, важко заплутатись)
Вважаю що цей період соцілістичних революцій, боротьби з капіталізмом, "примара" комунізму що ходить світом - це повинно було раніше чи пізніше статися. Це як щеплення - наступні покоління "революціонерів" від економіки вже не зможуть так яскраво описувати світ майбутнього в якому немає ринка чи грошей. Але мені дуже неприємно що це щеплення зачепило саме нас. Зараз коли Україна вже сотні років знаходиться у центрі буревія, іноді хочеться щоб нам випало хочаб п'ядесят-сто років спокою)
Дякую за вашу роботу! Мені було дуже цікаво!
Проект Венера. Жаклін Фреско
То что тут описано это Карикатура на Капитал,а не содержание Капитала. Авторы составили ролик по цитатам из Интернета
Деньги и рынок это исторически преходящие явления, а потому и категории. Они появились как следствие рядя условий и предпоссылок. И следовательно исчезнут, когда названные условия потеряют свою силу. Не несите чушь со своими щепленнями.
Ооо! Оце те, що треба! Топова рубрика! Робіть ще!
створення додаткової вартості якійсь сировині через працю людини - це супер !
"От-от загниє" - оригінал "Капітал". Дякую за відео!
Як завжди все добре на теорії , а реалізувати ніхто не зможе через те що кожна людина індивідуальна
Дякую за чудовий розбір!
Але розвиток капіталізму насправді ж привів до монополізації!
І зараз на світовому ринку ми бачиму монополістів, які просто поділили ринки збуту.
Така монополізація була завжди, хоч ви цього не помічали. Від римських меценатів до транснаціональних євреїв -- завжди були надвпливові роди. Але вони всім капіталом не володіють, а лише можуть регулювати окремі невеликі перспективні галузі, що згодом призведуть до змін суспільства на їх користь. Звідси і взялись байки про соросят
@@андрійсочка-ф6р Що ви розумієте під словами "завжди" и "ви цього не помічали"?
Так, я не жив в часи Римської імперії, тому не міг помічати їх життя:) Але якщо ми говоримо про об'єкти́вні критерії та про науковість, то повинні керуватись статистичними даними. Так, ще сто років тому в світф існувало десятки тисяч виробників сільскогосподарської продукції та тисячі переробних підприємств. Зараз ми констатуємо, що кількість сільскогосподарських виробників значно зменшилась, а кількість переробних підприємств звелась до десятків, які, до того ж, об"єднані в корпорації, якіх у світі вже одиниці.
Така ж ситуація в промисловій сфері. Поцікавтеся, скількі в світі виробників металургійної продукції.
За інформацієї ВВС 82% світового багатсва знаходиться у власності 1% людей www.bbc.com/ukrainian/news-russian-42780664
Але головна небезпека в науковій галузі: кількість потужних наукових центрів у світі не перевищує десятка, при цьому держава забезпечує не більш ніж 45% їх фінансування. Тобто, фактично наука знаходиться під впливом тих самих монопольних корпорацій.
@@андрійсочка-ф6рви напевно не дуже розумієте монополізацію, якщо таке пишете
Дякую! Гарний матеріал. Хотілося б більше випусків на межі політики і економіки.
ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВАШУ РОБОТУ. ДУЖЕ ФАХОВИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ.
дякую за капслок, це дуже мило)
Потребую відео про маніфест Теодора Качинського "Індустріальне суспільство та його майбутнє"
Дякую, потрібно більше! Ви круті!
Дякую за ще одну цеглинку до фінансової грамотності українців.
Аааа це чудовий формат! Продовжуйте, будь ласка! Дякую вам!!
Робітник не несе відповідальності, ризиків, ітд. За все це відповідальний капіталіст, тому його дохід виправданий.
Доречі захват від Сингапуру неоднозначний. Диктатура в будьякий момент може перекреслити всі попередні плюси, так як немає механізму запобіжників як в розвинених демократіях. (Плюс тка маленька країна в такому вигідному розташуванні, це не теж саме, що велика країна в поганому розташуванні)
Ну як це? Робітник ще як несе відповідальність за свою роботу. Що ж тоді роботодавці так їх булять?
Його дохід не виправданий…
@@klophuyt якщо компанія не змогла продати товар, чи працівники зіпсували репутацію поганою роботою чи якимось злочином, або сталась війна,катаклізм, рекит, чи сталась рецесія, або висока конкуренція, чи інші чинники - хто буде віддавати кредит на бізнес, який ще й під заставу майна? Хто несе відповідальність за всі питання підприємства? За сплату податків? Якщо якись інцидент на підприємстві?
Які збитки понесе робітник, а які капіталіст?
Робітник просто втратить роботу, а усе інше, разом з боргами падає на голову капіталісту.
@@klophuyt працівник відповідальний конкретно за свою частину роботи, але зробити продукт і його реалізувати це зовсім різні речі. якщо він почне бути відповідальним за питання підприємства, в більшості випадків підприємство піде нахуй, бо дуже просто - де відповідальні усі , там не відповідає ніхто
@@klophuyt робітники можуть об'єднатись , разом створити акціонерне товариство, взяти разом кредит, найняти керівників та інших людей відповідальних за все, і продовжувати робити свій продукт, але більшості людей це навпаки ще більший гемор, простіше просто робити свою роботу не вникаючи в сотні інших речей
@@PetroRyndych але не треба забувати, що робітник не отримує повної суми, на яку він працював. Це дуже відомий факт. І це несправедливо , бо на цьому етапі робітник вкладається більше капіталіста.
Джеймс Шуровэськи "Мудрість натовпу" - то має бути прям цікаво, бо ефект наче вічний, але дослідження відносно нові.
Дуже цікава рубрика, дуже прошу продовжувати виставляти відео такого плану
Дякую Вам за просвітницьку діяльність, та фаховий виклад матеріалу! 💛💙
Неймовірно цікава та якісна рубрика. Надзвичайно важливо мати фундаментальні знання усім українцям. Дякую за працю!!!
Дякую! Дуже класний формат!
І Ви в одному зі своїх минулих матеріалів згадували книгу "Я і його власність". Осилити її свого часу в мене не вистачило чи то сумлінності, чи то часу, але на пару розборів, думаю, вона заслуговує
Дуже сподобалось. Вас слухати - саме задоволення.
Класно і динамічно
Дякую! Цікавий формат, цікаво також почути ваш огляд на Капіталізм і Свобода
Супер, дякую за нову рубрику. Я от тепер спочатку переходжу дивитись чи є щось у неаполітичних, а вже потім стрічку ютубу) гарний приклад зміни користувацької поведінки))
Давайте Канта. Зараз дуже вчасно говорити про імператив. Потім можна просвітити діалектикою Гегеля та її законами.
Дякую, з мене вподобайка і комент.
Cтільки раз чула які ми всі нацисти, що дійсно стало цікаво про що ж той Майн Кампф) Дякую за цікаві відео, ви топ!)
Автобіографія Адольфа
дякую за нове відео. у продовження/поглиблення теми було б чудово побачити відео про банківську систему )
Дуже крутий матеріал, дякую!
Однозначно вподобайка і коментар у підтримку нової та цікавої рубрики)
гарно пояснено, особливо хибність головного висновку =)
Дякую!
Супер рубрика, мені сподобається ваш креатив, з вами не нудно та цікаво ☕🤔
Щодо книжки було б цікаво почути про" Чому нації занепадають" Джеймс Робінсон, Дарон Аджемоґму та вашу думку стосовно цієї книги.❤
чудовий та гарний відос, дякую за інформацію ❤❤
круто. сподіваюся, що для продовження теми наступним буде відео про адама сміта
Дякую за "Капітал". Розберіть наступного разу книгу "Чому нації занепадають".
Дякую за відео! Був би радий побачити відео про Кінець історії Ф. Фукуями
Добрий день! Надзвичайно цікавий виклад матеріалу. Натрапив на Ваш канал випадково (Боже, бережи алгоритми ютубу😁). Чи буде відео про українську трудову дідичну монархію або про український гетьманський націоналізм Липинського? Завчасно дякую.
Молодці, я би так не зміг, гарна викладка. Ще до речі Маркс не вважав гроші, як засіб виробництва
ДЯКУЮ за нову рубрику!! Дякую за Вашу роботу💙
цікаво, дякую
ДУЖЕ ДЯКУЮ!!! Мені як раз потрібно було її прочитати для курсу соціології в університеті 😅
Вперед до іншої книги ! Найбагатша людина Вавилону .
"What Has Government Done to Our Money" Murray Rothbard
просто не має слів, Ви дуже хороша дикторка) більше контенту, більше контенту.........................
Як утворюється вартість і ціна товарів: важкість виробництва+націнка (але вона теж від цього залежить) і якщо результат не суперечить максимальній сумі котру може заплатити цільова аудиторія то ціна добра
Я вибачаюсь, але де обґрунтування чи хоча б пояснення того, в чому хибність теорії трудової вартості? Чому відео із доволі детальним викладанням Капіталу Маркса (наскільки це можливо за десять хвилин) закінчується на якійсь собі "аксіомі", що це хиба й без пояснень?
Це ж просто. Ти можеш витратити багато зусиль, але якщо результат твоєї праці нікому не потрібен то ти його не продаси. Тому ціна товару залежить не від праці, а від того наскільки великий попит на цей товар.
Однак "трудова" вартість задає тон ціні. Мінімальна ціна товару всеодно буде така або приблизно така, яка виходить із витратами на працю й тощо. Якщо ціна за попитом на товар буде набагато нижчою його вартості, цей товар або ніхто не буде продавати, або його всеодно будуть продавати за його вартістю.
@@1stcounterden112 Це вже проблема підприємця що він витрачає багато праці на товар який нікому не потрібен за його реальну ціну (хоча це вже екстремальний випадок, коли товар взагалі сміття).
Мінімальна ціна товару дорівнює ціні його виготовлення. Але продавати по мінімальній ціні це не отримувати прибуток, виходити в нуль. Тому товар продають по тій ціні за яку його готові купити.
випуск топ, Альоно, дякую.
Дякую за цікаве відео❤
Харош, можна розбір націократії Сціборського? Багато чув, що це щось на кшталт підручника для націоналіста, тому вирішив почитати. Вже майже закінчив і поки можу сказати, що книга застаріла і Сціборському не вдалося передбачити події майбутнього навіть на десять років вперед
Людина літала в хмарах, як роблять більшість мрійників про націократію. Це скоріше замполіт нашого націоналізму. А ґрунтовним ідеологом є Липинський, якого варто перечитати
@@андрійсочка-ф6рЛипинський теж літав в хмарах, вже стосовно монархії. Але націоналізм , його переваги та загрози він описав вірно.
Вогонь! Достали вже марксисти, які моляться на трудову теорію і росповідають, що злі капіталісти всіх єксплуатують.
Особливо смішно це чути, коли ти фрілансер, який сам наймає інших фрілансерів для закінчення проекту. То я тоді єксплуататор чи єксплуатуємий за теорією Маркса?
І експлуататор і експлуатуємий.
ви думаєте, в 10хвилинному відео вам пояснять динаміку всіх трудових відносин?
Дуже цікаво
Дякую вам за ваші відео 💙
Дякую за нове відео ❤
Дуже класна ідея вести рубрики по книжкам
6:51 😅😅😂😂 прячь волоси!!!
Дякую
Дякую за відео! 💚💚
дякую, нарешті я до кінця розклав по поличках для себе Марксову теорію (хоч я і економіст - Маркса ми вивчали на рівні з іншими економістами, тож не надто глибоко розбиралися).
думаю, гарним продовженням був би розбір власне теорії граничної корисності - якщо я не помиляюся, авторства Карла Менгера.
Вы экономист? И наверное знаете определение капитала? Ну хотя бы определение экономики?
Дуже круто)
прблема марксистів в тому, що вони розглядають економіку як закриту систему, тоді як економіка це відкрита система, в якій кожний гравець може генерувати нові вартості. Зауважу, що в мене у дипломі п'ятірки і з політекономії капіталізму, і з політекономії соціалізму
ну можете мене привітати з тим, що переконаною антикомуністкою я стала після курсу "наукового комунізму", з якого в мене теж п'ятірка. Настільки там все до купи не клеїлося.
За какую цену купили эти пятёрки и какая им стоимость?
Вряд ли со своими пятёрками Вы понимали, да что там понимали, знали закон стоимости .
@@singunto1 , в ті часи хабарі так просто не брали. Розслабтеся. Не на фізичних факультетах.
Щодо утворення вартості. Думаю це від сукупності багатьох факторів залежить.
1. Робоча сила (наймані працівники, технології)
2. Матеріали (+ видобуток якщо це важка промисловість, транспортування ітд.)
3. Складність виготовлення
4. Кількість часу витраченого на виробництво
5. Витрати на амортизацію обладнання (станки, роботи, комп'ютерна техніка; знову ж таки, залежить від типу виробництва)
6. Якість
7. Бренд
8. Можливо хороший маркетинг, не впевнений)
9. Податкова система держави
10. Попит і пропозиція(скільки виробник може запропонувати і скільки споживач може купити)
Як на мене ці фактори й формують вартість.
Не плутайте ціну і вартість. Вартість створює тільки робоча сила. У матеріалів є своя вартість яка створюється робітниками (вони ж не з космосу беруться) і вже сукупні вартості створюють ціну товару яка регулюється попитом і пропозицією
@@nomadxxi2882 тільки робоча сила? Тобто все що я написав, окрім 1 пункту, відноситься до ціни?
Вы оба два Капитал Маркса точно не читали. Даже первой главы не открывали.
@@singunto1 поясни
@@nomadxxi2882 тебе закон стоимости известен?
Вартість залежить від попиту на товар і від кількості товару на ринку.
Ви можете витрати мільярди на виготовлення чогось, але якщо не знайдеться нікого, хто захоче у вас це купити, то вартість цьому буде нульовою.
Або ж навпаки - повітря найбажаніша річ у світі, але його так багато, що ніхто купувати його не стане.
А ще є купа дрібних психологічних нюансів, наприклад, люди готові більше заплатити за цілий сервіз на 5 чашок, ніж за сервіз на 7 чашок, де 2 покоцані
Вы чушь пишите сравнивая цену и стоимость, как сравнивать кислое с длинным.
@@singunto1 Не разбирам български
Дякую за відео дякую за цікавий контент 👍
Як продовження, рекомендую огляд праці Шумпетера «Капіталізм, соціалізм і демократія», слушна критика Маркса та важлива книга для розуміння капіталізму.
До речі, Йозеф Шумпетер У 1909-1911 роках був професором Чернівецького університету
Чудовий новий формат! Чекаємо продовження 👀
Дуже кутий формат!
Людина А накопичила гроші, купила на них інструменти, приміщення, оформила всі документи. Людина Б користувалася обладнанням людини А, приміщенням людини А, на підґрунті документів людини А? Логіка маркса: має отримувати більше людина Б, а не А
Крута рубрика!🔥
Питання: що Ви думаєте про Томаса Пікетті та його працю "Капітал у 21 ст."?
Не можу сказати, що хочу більше відео про книжки - мене однаково влаштовує і цей, і стандартний формат, цікаво все!
Гарне відео.
Дякую. Було цікаво.
Я б с задоволенням послухав би і інші.
думаю що ціна будь якого товару і праці визначається витратами на цей товар, конкуренцією і податковим навантаженням а у випадку праці ще й цінністю цієї праці(тобто чим важче замінити цього працівника тим він цінніший) це я як людина яка не має економічної освіти говорю
ЦЕ ДУЖЕ КРУТО❤❤❤
Відмінний контент😊
Успіху вам🤗
Класна рубрика, дуже цікаво, хотілося би більш розгорнуто звісно)
Ну це нереально за 10 хвилин розказати. Наприклад, не зачепили важливу тему, що при капіталізмі людина не відчуває результату своєї праці, позбавлена творчості
@@stas_from_haisyn я кажу про людей які на конвеєрі збирають коробки
Так, справді це дуже поверхневе відео.
Ми детальніше говорили про проблеми мотивації у відео про СРСР "Токсичний колишній".
Піратські копії в Інтернеті можна знайти, але сама праця важка для сприйняття. Майн Кампф і то легше йшов
Розгляд теорій Маркса, так само як і Адама Сміта, потрібно робити в історичному контексті. Економіка - це не природнича наука, в ній немає безпосереднього експериментального фундаменту. Будь-яке жорстко заідеологізоване втілення теорій в реальність буде не допомагати, а деформувати існуючі суспільні процеси. Необхідно починати не з ідеального уявлення про суспільство, а з дослідження реальних процесів. Завдяки сучасним методам дослідження це стало більш можливим ніж у минулих століттях, коли адами сміти та маркси витягували гіпотези з повітря та вигадок своїх попередників.
Расскажите это издательству, заказавшему Марксу изложение развёрнутой теории описывающей капиталистическое производство и его законы.
Ну чого не природнича. Там дуже гарно працюють принципи термодинаміки через подібність систем. А щодо ідеологізації суспільства скажу так: не важлива та економічна чи політична система, в якій ми живемо. Головне, щоб ідеали були понад цю систему, а не завершувався на її досконалості
А чи не може бути так що поки хтось буде досліджувати реальний процес цей реальний процес стає минулим ?
@@Kapyax процеси людської діяльності і суспільних змін мають відрізняються одне від одного в десятки разів, тож то глобальної ролі не грає
Вы лишь под слоем наукообразной фразеологии признались, что от Капитала максимум видели обложку книги у бабушке в подсобке.
Якби Маркс мав капітал...,а то його корєш Снікерс... ,ой Енгельс,був буржуєм і ділився капіталом з Карлом)
Круто, лайк, подобається, хочу ще подібних відео. Нехай квітне український ютюб!
💜💛
...
Дякую за капітал 🙂
рубрика дуже цікава
Ще одну чудову книгу згадала.
Бос: Безподобний або непотрібний. Реймонд Іммельман. Обожнюю її. Рази 3 перечитала у сві час
3:53 - Хрінове порівняння. 😒 Діаманти насправді дешевезні! Особливо після обробки, ми просто платимо за неіснуючий "престиж"(здається ця хрінь ще якось називається).
А шахти? А обмеженість ресурсу? А складнощі видобутку? А одиничний попит переважно небідних людей? Це вам не першостепінна галузь, без якої людству кирдик
Топова рубрика! 🟦🟦🟦🟨🟨🟨 Дякую!
Класне відео
Думав після об'єднання Німеччини там відбулась так чи інакше декумунізація.
І вельми здивувася виявивши багато згадок Маркса в Берліні
До речі, гроші не еквівалент, а кредитний ресурс. Деякі вважають теорію "еквівалента" помилковою і я з ними погоджуюся. Поясню чому.
Гроші робили не для адекватного обміну, а це були типу кредитної гарантії (облігація). Наприклад, людині треба було списа, щоб вбити ведмедя. Але він ще нічого не мав (хто ж буде ділити хутро невбитого ведмедя?). Людина брала камінець і шла до майстра списів. Камінець був облігацією, гарантією повернення боргу. Вбив ведмедя, віддав частину майстру з виготовлення спису, отримав камінець назад. Загинув? Родина мала повернути борг. Наприклад, дитина вбила кількох кролів. Майстер з виготовлення списа міг передати камінець іншій людині, наприклад, яка забила бизона в обмін на жили.
В сучасній економіці гроші мають ту саму функцію. Держава робить емісію грошей, так і формується державний борг. Гроші через банки потрапляють до бізнесу. Відсотки (та відсоткова ставка), фактично є платою за користування кредитом.Коли гроші повертаються до держави, борг гаситься.
Саме тому так звана нульова облікова ставка призводить лише до збільшення державного боргу, занепаду та деградації банківської системи і бізнесу. Бо гроші, для економіки, теж товар.І відсотки за їх коистання це вартість, яка дозволяє власникам бізнесу і менеджерам розуміти реальну вартість грошей. Але це, звісно, вже інша тема :)
Дякую за чудове відео вкотре!
Вы смешали тёплое и мягкое в надежде на признание вашей писанины истиной в конечной инстанции.
Дякую за вашу працю)
Цікаво побачити збірку книг про політику та економіку, які ви б радили прочитати)
Мабуть щось є раціональне в йго ідеях. Схема - надто примітивна. Комп'ютерну програму, як і книжку можна продати багато разів. Є ще якість праці! Рівень кваліфікації. Можна так обробити придбані заготовки чи сировину що її неможливо буде продати 😂
крута рубрика, продовжуйте
Наскільки пам'ятаю ціна складається з загальної ціни яку витратили на створення продукту (сировина, логістика, зп працівників) + прибуток
Ну так, але маркс розказує, що той прибуток іде на побічні витрати, не створюючи економічного розвитку
Не зовсім розкрита тема помилки теорії. Трохи більше б деталей з прикладом, то було б взагалі топ 👍
який прозаїчний корінь зла, усвідомлюєш і стає страшно. схоже віра (в будь що) то найбільша біда людства. отакі вони - наслідки когнітивної революції
Хотілося б побачити розбір світу із книги 1984
A comment for promoting this video higher and higher in trends!