Сергій Коломієць Треті півні. в роздуми розтроєної особистості Віктора Домонтовича Із вічності у вічність перелив. В клепсидру краплю ангели впустили. Сльозу солону Всесвіт роз'ятрив, Запульсувала серцем серед Божих жнив А зорі вдома крила полишили. У світі цьому долі навздогад Піди, знайди свою, щоб не украли. Збере у неї здогад зорепад, Примірить ролі. Зранку - маскарад. До оглуху в три горла півні замкнутим кричали. Вставали безпросонку з віковіч, Блукали світом аж до надвечір'я. Забракло в Діогена в бочці свіч. На площі велелюдній не проглянути облич, Бажання, зрада, відчай, воскресіння. По колу Сонце. Свитою - зірки. Підмостки від підошв не вичахали, Вже б годі. Ролей вічні байстрюки. Навколо міст пробутих років смітники. А треті півні все до оглуху, А треті півні все до оглуху, А треті півні все до оглуху кричали…
Гарна передача!!!Натхнення вам на створення зустрічей іще!!!!
Натрапила на Ваш канал випадково і хочу відмітити, що це - скарб!
Бажаю багато переглядів, адже це дійсно цікавий матеріал і подача! Ви молодці!
Дякуємо за теплий відгук! Залишайтеся з нами!❤
Сергій Коломієць
Треті півні.
в роздуми розтроєної особистості
Віктора Домонтовича
Із вічності у вічність перелив.
В клепсидру краплю ангели впустили.
Сльозу солону Всесвіт роз'ятрив,
Запульсувала серцем серед Божих жнив
А зорі вдома крила полишили.
У світі цьому долі навздогад
Піди, знайди свою, щоб не украли.
Збере у неї здогад зорепад,
Примірить ролі. Зранку - маскарад.
До оглуху в три горла півні замкнутим кричали.
Вставали безпросонку з віковіч,
Блукали світом аж до надвечір'я.
Забракло в Діогена в бочці свіч.
На площі велелюдній не проглянути облич,
Бажання, зрада, відчай, воскресіння.
По колу Сонце. Свитою - зірки.
Підмостки від підошв не вичахали,
Вже б годі. Ролей вічні байстрюки.
Навколо міст пробутих років смітники.
А треті півні все до оглуху,
А треті півні все до оглуху,
А треті півні все до оглуху кричали…
Прекрасний вірш!!!!!