Оскільки відео вийшло довгеньким, ось таймлайн: 2:20 коротко про Лема і його твори 7:00 Едем 9:35 Соляріс 14:30 про екранізації Соляріса 18:30 про видання
Минулої зими прослухала "Соляріс" в аудіо і перша половина книги мені дуже сподобалась. Ніколи мені ще не було настільки кріпово чистити картопельку. (Але потім я повторила чистку картоплі уже під перше оповідання з "Гіперіона", і рекорд було побито).
Згодна щодо карантину. Здавалось би, час пірнути в ютубівське "переглянути пізніше" і почитати відкладене, але ні... Мені теж не вельми вдалося. Дякую за дещо інакший погляд на пана Лема і такий невимушений виклад.
Так, постійне сидіння вдома не така вже мотивуюча діяльність, як виявилось. :D Вам дякую за коментарі. У Вас інший погляд на творчість Лема? Розкажіть будь ласка, цікаво. :)
Популярний, виявилось, том. :D А вже доводилось читати Лема? І як Вам взагалі наукова фантастика?) Пригадую Ви якось робили огляд про Вавилон-17, але не пригадаю чи були ще з цього жанру.)
Книжкаріум мій улюблений жанр. Один з останніх яскравих - Сліпобачення Сіммонса. Огляд є на каналі )). Лема, на свій сором, не читала взагалі. Можна сказати, я - початківець.
@@GulbanuBibichevaзрозумів, дякую) Сіммонса поки читав лише "Гіперіон" - цікава річ, хоч і неоднозначно мені зайшла, а от Терор і Ехопраксію ще ні. Хоча бачив, що Терор останнім часом досить часто фігурував на Гудрідс, напевно вартий уваги.
Щойно дочитала "Соляріс" спершу було важко щось зрозуміти і лише під кінець ця книга мене зацікавила, хоча тема з клонами для мене залишалася нерозкритою. (Вирішила почитати після прочитання "Танцю недоумка" Павлюка ).
Ваш коментар щодо "непорозумінь свідомостей" нагадав дотепне оповідання Азімова про кохання) Цікаво було б почути Ваші міркування про "Тунель у Небо" Роберта Хайнлайна.
А яке саме оповідання Азімова?) "Тунель у небо" мені, доречі, сподобався. Читав його щось біля року тому, стара-добра якісна пригодницька фантастика, ще й з цікавою соціальною проблематикою. А Вам він як?
Соляріс - то світоглядна книга - дослідження про те, чи можлива високо інтелектуальна активність без свідомості. Цікаво чи народився б у Вотса його Рроршах без Лемівського Соляріса.
Доречі не впевнений, що у Океану не було свідомості. Можливо вона просто була за межами нашого розуміння і тому контакт не вдавався. Воттса якраз планую читати десь найближчим часом.
Оскільки відео вийшло довгеньким, ось таймлайн:
2:20 коротко про Лема і його твори
7:00 Едем
9:35 Соляріс
14:30 про екранізації Соляріса
18:30 про видання
Минулої зими прослухала "Соляріс" в аудіо і перша половина книги мені дуже сподобалась. Ніколи мені ще не було настільки кріпово чистити картопельку. (Але потім я повторила чистку картоплі уже під перше оповідання з "Гіперіона", і рекорд було побито).
Ахах)) Гіперіон може, так)
Згодна щодо карантину. Здавалось би, час пірнути в ютубівське "переглянути пізніше" і почитати відкладене, але ні... Мені теж не вельми вдалося. Дякую за дещо інакший погляд на пана Лема і такий невимушений виклад.
Так, постійне сидіння вдома не така вже мотивуюча діяльність, як виявилось. :D Вам дякую за коментарі. У Вас інший погляд на творчість Лема? Розкажіть будь ласка, цікаво. :)
В мене на поличці уже пару років стоїть саме цей том. І у планах прочитати його літом))
Популярний, виявилось, том. :D А вже доводилось читати Лема? І як Вам взагалі наукова фантастика?) Пригадую Ви якось робили огляд про Вавилон-17, але не пригадаю чи були ще з цього жанру.)
Книжкаріум мій улюблений жанр. Один з останніх яскравих - Сліпобачення Сіммонса. Огляд є на каналі )). Лема, на свій сором, не читала взагалі. Можна сказати, я - початківець.
@@GulbanuBibicheva о, то я Вам навіть трохи заздрю. Буду чекати огляду. :)
@@knyzhkarium Помітила помилку. Не Сіммонс, звичайно. Пітер Воттс. Хочу ще придбати його Ехопраксію і Терор Сіммонса. Щось знаєте про ці твори?
@@GulbanuBibichevaзрозумів, дякую) Сіммонса поки читав лише "Гіперіон" - цікава річ, хоч і неоднозначно мені зайшла, а от Терор і Ехопраксію ще ні. Хоча бачив, що Терор останнім часом досить часто фігурував на Гудрідс, напевно вартий уваги.
Щойно дочитала "Соляріс" спершу було важко щось зрозуміти і лише під кінець ця книга мене зацікавила, хоча тема з клонами для мене залишалася нерозкритою. (Вирішила почитати після прочитання "Танцю недоумка" Павлюка ).
Саме Соляріс розбирав детально в окремому відео, якщо цікаво)
А "Танець недоумка" Вам як зайшов?
@@knyzhkarium якщо не брати до уваги що "Соляріс" був скоріше за все книгою якою надихався Павлюк, то "Танець недоумка" сродобався навіть більше.
Ого, я вже думав, що канал помер)
Що ж, можу зрозуміти, але поки ніт :D
Ваш коментар щодо "непорозумінь свідомостей" нагадав дотепне оповідання Азімова про кохання) Цікаво було б почути Ваші міркування про "Тунель у Небо" Роберта Хайнлайна.
А яке саме оповідання Азімова?) "Тунель у небо" мені, доречі, сподобався. Читав його щось біля року тому, стара-добра якісна пригодницька фантастика, ще й з цікавою соціальною проблематикою. А Вам він як?
Соляріс - то світоглядна книга - дослідження про те, чи можлива високо інтелектуальна активність без свідомості.
Цікаво чи народився б у Вотса його Рроршах без Лемівського Соляріса.
Доречі не впевнений, що у Океану не було свідомості. Можливо вона просто була за межами нашого розуміння і тому контакт не вдавався.
Воттса якраз планую читати десь найближчим часом.