Дякую за цікаве відео! На мою думку, література - частина історії, і редагувати її на новий лад, щоб заробити грошенят, - безглуздя. Читаючи того ж згаданого Хемінґвея, можна дізнатися багато нового про звичаї і проблеми того часу. Якщо ж забрати з текстів все погане, ми перепишемо історію та зробимо вигляд, ніби все раніше було класно (про що ви й згадуєте у відео). Як на мене, єдиний прийнятний спосіб такого редагування - це примітки. Вони вже давно використовуються в старіших текстах і чудово працюють для пояснення контексту новим поколінням. Ну і, звісно, не маю нічого проти "переказів" на зразок згаданого Копперхеда, хоч і зазвичай не читаю таких текстів)
дякую за відео! всім серцем люблю творчість Роальда Дала, і, як на мене, це повний абсурд і нонсенс. кожен твір - продукт свого часу, тому цензурувати їх через століття трохи дивно, чому б не написати для дітей нові твори, які будуть інклюзивними та сучасними, і всіляко сприяти їх виданню? а нетолерантних "старих" авторів у "новій" епосі залишити для тих, хто сам обирає те, що йому потрібно у книгах
Я проти подібного редагування, адже ті книжки є надбаннями свого часу, а подібні «виправлення» викривляють об’єктивність сприйняття й історичного поступу
Ідея редагування мені не подобається. Погоджуюсь із думками, що таке редагування створює хибне уявлення про те, ніби права й свободи, це щось непохитне, завжди було, а не завойовані у боротьбі надбання. На мою думку, для таких випадків існують передмови. Дякую за чудове відео ❤ Радію, що натрапила на Ваш канал. Було б цікаво послухати про страви та кулінарію в українській літературі)
Редагувати класичні тексти - це пряма практична реалізація антиутопії "1984" Орвела. До речі, саме це намагалась зробити Крупська (так, це дружина Леніна) в 1920-х роках. Вона пропонувала відреагувати всі класичні твори, скоротивши їх та викінувши все, що суперечить комуністичній ідеології, а всіх священні тексти взагалі заборонити. Слава Богу, що цього не сталося!
Дякую за це відео. Без автора кромсати його текст якось неправильно. Хоча можливо є й винятки. Так як в Агати Крісті негренята стали солдатиками. Водночас не обовязково такі твори помруть без того, щоб їх не редагували на догоду сучасним віянням. Для прикладу, уявив, що в середньовічній Європі, з надмірною владою церкви, відредагували би античні статуї, відпилявши їм геніталії...
Та інколи і з автором його кромсати - так собі ідея, як це повиходило з радянськими текстами. Помруть - це, може, голосно сказано, але свою широку аудиторію цілком можуть втратити.
З геніталіями щось подібне відбувалось навіть в часи ренесансу (згадайте Сикстинську капелу) і вікторіанську епоху. Зі свіжих прикладів - звільнення директора школи в США за урок про Мікеланджело.
З одного боку, книжки вже редагуються у славу пропаганді, і почалось це задовго до наших днів. Згадаємо ту ж саму Біблію, і хто завдяки її редагуванню зміг знову одружитись ;) Редагування художніх книжок теж не новітній винахід. До того ж деякі люди навіть не уявляють скільки можуть робити редактори. З іншого боку, я згодна з тим, що ці старі книжки мають вмирати самі по собі. Навіть, якщо я дуже люблю Агату Крісті. Редагуванням, хоч і декількох речень, не зміниш м'яко кажучи застарівши погляди на світ, в яких повно расизму, сексизму, гомофобії тощо (застарілі вони не тільки через це). Нащо штучно відбілювати таких авторів? Люди мають знати, що за лайно деякі писали (в тому випадку коли це дійсно лайно). Інша справа це те, що цій застарілій класиці все ніяк не дають вмерти, впіхуючи її в листи на зразок "топ100 книг, які варто прочитати в житті", а потім і виходить так, що купа людей плюється від «Ловця у житі» Селінджера, тому що ця книга вже не настільки актуальна, як під час своєї першої публікації. Згадую інше відео з цього каналу про те, що вважається класикою, і розумію що багато літератури з цієї категорії все ще залишається там, тому що художній стиль має свою цінність. Тому, так, літературу треба відновляти, але не в такий спосіб. Треба просувати нову класику.
Дякую! Про редакторів слушна заувага, їхня праця страшенно недооцінюється, при цьому книжка - це часто результат командної праці. А складність писання і переписування Біблії наштовхує мене на думку, що перекласти всю відповідальність за неї на Бога, божественну інспірацію і т.д. дуже гарна ідея) Тоді вона стає цілісною книгою з "одним автором", який хоче - вносить правки, хоче - лишає незмінною, і час для нього не проблема. Це на правах спрощеної інтерпретації)
Я з вами погоджуюсь повністю. Читала моя дитина Роальда Дала (все що перекладено українською). Якщо честно то навіть за сучасними поглядами вважаю його неактуальним, ну можливо не достатньо актуальним. Нащо його тягнуть дітям? Ну то ладно. Пеппі довга Панчоха - цей твір було написано задля того, щоб оппонувати певним застарілим методам виховання. Але ж наразі навіть переосмислення того що закладала авторка не надає йому ніякої цінності, як на мене... Якщо людям вже так милі оті тексти, то робіть ремарки до них. Щодо корекцій росіянами - так вони вже так давно роблять в перекладних книжках. Всі визнані гендерні особливості, які політика їх праваславних скрєп не визнає, вони просто прибирають. Напевно автори погоджуються на це, але ж вони живі і їх можна спитати. З радянськими чи більш давніми текстами російської імперії, які вона перевидає справи не мала, тому не знаю. Дитина вже сама натрапляє в інтернеті на переклади анімє англійською та російською і сама докладає мені, щодо вагомої різниці в перекладах. Також знаю що росіянці те саме роблять з історичними книжками.
Не розумію, в чому проблема друкувати ці твори з примітками і анотаціями, які наголосять на контексті в якому писалися твори. Завдяки цій різниці етичності використання певних слів ми бачимо прогрес суспільства. В мене є відчуття, що новим поколінням хочуть вбити в голову, що світ був ідеальним завжди. Що далі, будуть розказувати, що рабства не існувало?
Цілком можливо. Якщо спочатку визнати, що слово "раб" образливе, то можна потім розповідати байки, що не було ніякої експлуатації і знущань, і взагалі господарі ставились до рабів як до власних дітей.
Окрім того, що літературні твори є дітьми свого часу і мають шукати свій шлях у кожній епосі, це ще й небезпечно, адже у нового покоління творить ілюзію вічного благополуччя. Молодь не знатиме, що таке рабство, справжній расизм і не можуть оцінити надбання у сфері прав людини.
Руки геть від лексики дотичної до позначення гендеру, зовнішності і тп. Файне відео.
Дякую за цікаве відео!
На мою думку, література - частина історії, і редагувати її на новий лад, щоб заробити грошенят, - безглуздя. Читаючи того ж згаданого Хемінґвея, можна дізнатися багато нового про звичаї і проблеми того часу. Якщо ж забрати з текстів все погане, ми перепишемо історію та зробимо вигляд, ніби все раніше було класно (про що ви й згадуєте у відео). Як на мене, єдиний прийнятний спосіб такого редагування - це примітки. Вони вже давно використовуються в старіших текстах і чудово працюють для пояснення контексту новим поколінням.
Ну і, звісно, не маю нічого проти "переказів" на зразок згаданого Копперхеда, хоч і зазвичай не читаю таких текстів)
Дякую! А щодо Копперхеда - то це більше переосмислення, ніж переказ. Тобто якраз історія такого типу, яка рухає літературу вперед
До попереднього коментаря про таймінг: не скорочуйте, будь ласка. У вас класні розповіді, цікаво і приємно слухати
Дякую! Скорочувати не буду)
дуже цікаво, і правда з одного боку не хочется цензури, а з другог боку хочется зберегти шедеври🤔
Але ж шедеври не зникнуть від того, що їх почне читати менше людей.
Тетянко, мені цікаво все, про що Ви говорите
дякую за відео! всім серцем люблю творчість Роальда Дала, і, як на мене, це повний абсурд і нонсенс. кожен твір - продукт свого часу, тому цензурувати їх через століття трохи дивно, чому б не написати для дітей нові твори, які будуть інклюзивними та сучасними, і всіляко сприяти їх виданню? а нетолерантних "старих" авторів у "новій" епосі залишити для тих, хто сам обирає те, що йому потрібно у книгах
цілком з вами згодна! зрештою, з часом по текстах старих авторів можна досліджувати й пізнавати, якою були культурні норми епохи, а це дуже цінно
Я проти подібного редагування, адже ті книжки є надбаннями свого часу, а подібні «виправлення» викривляють об’єктивність сприйняття й історичного поступу
Ідея редагування мені не подобається.
Погоджуюсь із думками, що таке редагування створює хибне уявлення про те, ніби права й свободи, це щось непохитне, завжди було, а не завойовані у боротьбі надбання. На мою думку, для таких випадків існують передмови.
Дякую за чудове відео ❤
Радію, що натрапила на Ваш канал. Було б цікаво послухати про страви та кулінарію в українській літературі)
Дякую вам! Про кулінарію гарна тема, обов'язково зроблю, дякую!
Таня, значно краще. Спробуй ше скоротити таймінг своїх роликів, залишаючи основну тезу, 2-3 найяскравіших прикладів, контраверсію та підсумок. Дякую,що читаєш коменти.
...і тоді вже можна підкорювати тік-ток?)
@@notatkyvarvarky Йой добре помстилася. Відплатила. 👍😽
Раз вже згадали Митця, то цікаво, до чого можна було би доредагувати твори Подерв'яеського?)))
Оце навіть уявити страшно))
Обкладинка 🔥🔥🔥
❤️
Редагувати класичні тексти - це пряма практична реалізація антиутопії "1984" Орвела.
До речі, саме це намагалась зробити Крупська (так, це дружина Леніна) в 1920-х роках. Вона пропонувала відреагувати всі класичні твори, скоротивши їх та викінувши все, що суперечить комуністичній ідеології, а всіх священні тексти взагалі заборонити.
Слава Богу, що цього не сталося!
Дякую за це відео. Без автора кромсати його текст якось неправильно. Хоча можливо є й винятки. Так як в Агати Крісті негренята стали солдатиками. Водночас не обовязково такі твори помруть без того, щоб їх не редагували на догоду сучасним віянням. Для прикладу, уявив, що в середньовічній Європі, з надмірною владою церкви, відредагували би античні статуї, відпилявши їм геніталії...
Та інколи і з автором його кромсати - так собі ідея, як це повиходило з радянськими текстами.
Помруть - це, може, голосно сказано, але свою широку аудиторію цілком можуть втратити.
З геніталіями щось подібне відбувалось навіть в часи ренесансу (згадайте Сикстинську капелу) і вікторіанську епоху. Зі свіжих прикладів - звільнення директора школи в США за урок про Мікеланджело.
З одного боку, книжки вже редагуються у славу пропаганді, і почалось це задовго до наших днів. Згадаємо ту ж саму Біблію, і хто завдяки її редагуванню зміг знову одружитись ;) Редагування художніх книжок теж не новітній винахід. До того ж деякі люди навіть не уявляють скільки можуть робити редактори.
З іншого боку, я згодна з тим, що ці старі книжки мають вмирати самі по собі. Навіть, якщо я дуже люблю Агату Крісті. Редагуванням, хоч і декількох речень, не зміниш м'яко кажучи застарівши погляди на світ, в яких повно расизму, сексизму, гомофобії тощо (застарілі вони не тільки через це). Нащо штучно відбілювати таких авторів? Люди мають знати, що за лайно деякі писали (в тому випадку коли це дійсно лайно).
Інша справа це те, що цій застарілій класиці все ніяк не дають вмерти, впіхуючи її в листи на зразок "топ100 книг, які варто прочитати в житті", а потім і виходить так, що купа людей плюється від «Ловця у житі» Селінджера, тому що ця книга вже не настільки актуальна, як під час своєї першої публікації.
Згадую інше відео з цього каналу про те, що вважається класикою, і розумію що багато літератури з цієї категорії все ще залишається там, тому що художній стиль має свою цінність. Тому, так, літературу треба відновляти, але не в такий спосіб. Треба просувати нову класику.
Дякую! Про редакторів слушна заувага, їхня праця страшенно недооцінюється, при цьому книжка - це часто результат командної праці.
А складність писання і переписування Біблії наштовхує мене на думку, що перекласти всю відповідальність за неї на Бога, божественну інспірацію і т.д. дуже гарна ідея) Тоді вона стає цілісною книгою з "одним автором", який хоче - вносить правки, хоче - лишає незмінною, і час для нього не проблема. Це на правах спрощеної інтерпретації)
Я з вами погоджуюсь повністю. Читала моя дитина Роальда Дала (все що перекладено українською). Якщо честно то навіть за сучасними поглядами вважаю його неактуальним, ну можливо не достатньо актуальним. Нащо його тягнуть дітям? Ну то ладно. Пеппі довга Панчоха - цей твір було написано задля того, щоб оппонувати певним застарілим методам виховання. Але ж наразі навіть переосмислення того що закладала авторка не надає йому ніякої цінності, як на мене... Якщо людям вже так милі оті тексти, то робіть ремарки до них. Щодо корекцій росіянами - так вони вже так давно роблять в перекладних книжках. Всі визнані гендерні особливості, які політика їх праваславних скрєп не визнає, вони просто прибирають. Напевно автори погоджуються на це, але ж вони живі і їх можна спитати. З радянськими чи більш давніми текстами російської імперії, які вона перевидає справи не мала, тому не знаю. Дитина вже сама натрапляє в інтернеті на переклади анімє англійською та російською і сама докладає мені, щодо вагомої різниці в перекладах. Також знаю що росіянці те саме роблять з історичними книжками.
Дякую за відповідь! Я теж обома руками за нову літературу і розлогі примітки до старих текстів.
Не розумію, в чому проблема друкувати ці твори з примітками і анотаціями, які наголосять на контексті в якому писалися твори. Завдяки цій різниці етичності використання певних слів ми бачимо прогрес суспільства. В мене є відчуття, що новим поколінням хочуть вбити в голову, що світ був ідеальним завжди. Що далі, будуть розказувати, що рабства не існувало?
Цілком можливо. Якщо спочатку визнати, що слово "раб" образливе, то можна потім розповідати байки, що не було ніякої експлуатації і знущань, і взагалі господарі ставились до рабів як до власних дітей.
Окрім того, що літературні твори є дітьми свого часу і мають шукати свій шлях у кожній епосі, це ще й небезпечно, адже у нового покоління творить ілюзію вічного благополуччя. Молодь не знатиме, що таке рабство, справжній расизм і не можуть оцінити надбання у сфері прав людини.
Чудова заувага! Таким чином нове редагування позбавляє твір його цінних уроків
Проти редагування.Це спотворює уявлення про ті часи і ті реалії, в які ці автори творили.
no editing, please
Наступним кроком толерантів, - замалювати чорними прямокутничками цицьки на полотнах доби відродження.
Толерантність не про це, толерантність це повага до іншої точки зору. Те, про що Ви пишете- це невігластво і святенництво.
@@irynaskalozub4361 Пані права. Потрібно було взяти у лапки, ось так, - "толерантність". Ще є синонім, - пуританство, з негативною конотацією.
Чимало хто отримує гранти на брудні справи, які нині просуває закуліса...