В шкільній освіті вся література після 20-х рр. залишилась для мене абсолютно незвіданою. Зараз потихеньку надолужую. Читати Андруховича чи Забужко всліпу і без знання контекстів мені було складно. Ваше відео було мені дуже цінним, дякую!
У мене в школі література закінчувалась на шістдесятниках, і мені якийсь час здавалося, що після того літератури не було зовсім. Хочеться сподіватися, що зараз в школі не так) А щодо контекстів, мені дуже подобалось, що Андрухович і Забужко самі ж дають ключі розуміння епохи. Як там кажуть, це небагато, але це чесна праця))
Дякую долі, що першою книжкою Оксани Забужко в мене була Сестро, сестро. Прочитала за один присіст. Вразила Калинова сопілка. Потім почала шукати все, що нею було написано, читала-перечитувала, а Дослідження.... чомусь перечитувати не хотілося.
Розумію вас. В мене першими якраз були "Польові дослідження", і для мене це була взагалі моя перша книжка сучасної української прози. Пам'ятаю, ще подумала тоді: "ну, напевно літературу тепер пишуть ось так")
Прекрасний огляд творчості Забужко. Письменниця все повторює, що Ліні Костенко час вже написати автобіографію. Цікаво як талановита жінка пробилася у чоловічому тоталітарному світі та що вона відчувала. Я сподіваюся, що пані Забужко і на себе гляне з такої перспективи та напише відверті мемуари без замаскованих персонажів.
Дякую! В неї на таку книжку ще повно часу (сподіваюся). А якісь окремі автобіографічні моменти вона часто оголює і в есеїстиці, і в надрукованому листуванні з Шевельовим
Дякую Тетянка за розбір творчості Забужко, було цікаво. Маю "Музей..." з часом візьмуся за нього, сподіваюся він цікавіший за "Польові дослідження...." У мене до Вас третє питання. Що Ви думаєте про українських письменників, які наклали на себе руки. Віктор Близнець, Микола Хвильовий, Соломія Павличко, Аркадій Казка, Григір Тютюнник тощо. Можливо Ви зробите розвідку про них, якщо Вам цікава ця тема. Хочеться послухати професійну думку критикині. Дякую Вам за відео!
Мені б не хотілося їх об'єднувати разом. А от спокуса спробувати пошукати окремо в творах письменників сліди думок, що призвели до самогубства, велика. Я подумаю про це, дякую. До речі, у випадку з Соломією Павличко, як я розумію, це не самогубство
Цікавість до творчості Оксани Забужко виникла в мене після повтомасштабного вторгнення, тобто після 24.02.2022. В складних умовах, мені вдалось прочитати її "Українській палімпсест", "Подорож до Бад-Емсу або як рубали "Вишневий сад", "Найдовша подорож". Тепер взявся за її Opus Magnum (як вона сама називає свій твір) - "Музей покинутих секретів". І тут слід відмітити, що якщо її есеї читаються дуже швидко, майже "ковтаються", то сприйняття "Музею..." зовсім інше. Спочатку дратує графоманство та "закос" під Пруста, - перевантажені речення на п'ять сторінок, коли, дочитавши до кінця, ти пригадуешь, що було спочатку, емоційній "вибрики", при чьому, переважно негативного характеру... книжку хочется кинути. Але, чим довже ти її читаешь, тим легше, а головне, - цікавіше стає читати, і останні кілька сот сторінок ти поглинаешь дуже швидко. Книга дуже складна, передовсім, емоційно, але воно того варте, це справжня ЛІТЕРАТУРА. І хоча я ще не дочитав "Музей...", - мені залишилось всього-навсього біля 80 сторінок, пишу цей, вже третій за сьогодні, комент для підтримки Вашого чудового каналу.
Дякую вам! В есеїстиці Забужко справді легша і влучніша. Мені цікаво, яким буде її сприйняття в далекому майбутньому, чи будуть її більше знати як авторку художньої літератури чи як есеїстку (чи може все разом)
@@notatkyvarvarky Суто статистично есеїв в неї більше:) До того ж вони досить влучно розкривають сенси того, що відбувалось, показують тяглість як процесів, так і уявлень, тому, все ж таки її більше знатимуть як есеїстку. А от художні твори залишаться для гурманів:)
@@РоманПаляниця-к5э цілком можливо! цікаво буде потім в старості поглянути, як все це складеться. ну і принагідно розповідати юним генераціям, що за часи моєї молодості читали зовсім не такі книжки))
Вот почему-то именно Забужко совсем не тянет почитать. Может не мои темы. Из вашего рассказа мог бы, наверное, заинтересоваться только последним романом. Кстати, не знал, что во всех трёх романах есть своя приемственность. Это ваше личное впечатление, или еще кто-то из критиков так думает? Спасибо.
Про інших критиків не скажу, треба переглянути. Але мені здається, це дуже прозоро і закономірно (особливо коли прочитати всі тексти поспіль), бо це має автобіографічне підґрунтя. І я люблю твердження про те, що автор завжди пише той самий твір)
Втратила цікавість до творів Забужко коли зрозуміла, що не чіпляє жоден з образів, створених нею. З усього випирає лише торохкотлива авторка. В ідеалі письменниця такого калібру, як про неї пишуть, мала б народити хоч один-два культових образи або ідеї. Щоб при згадці лише імені українець розумів про що йдеться. Хтось може назвати?? (Дві цеглини про Лесю не враховуємо, напаразитувати багато хто здатен)
Видатний письменник! А ,,Музей покинутих секретів,, це ШЕДЕВР ❤
Дякую, якраз читаю "Музей.."
Я дуже раджу, що відкрила для себе ваш канал. Дякую за цікаве відео!
В шкільній освіті вся література після 20-х рр. залишилась для мене абсолютно незвіданою. Зараз потихеньку надолужую. Читати Андруховича чи Забужко всліпу і без знання контекстів мені було складно.
Ваше відео було мені дуже цінним, дякую!
У мене в школі література закінчувалась на шістдесятниках, і мені якийсь час здавалося, що після того літератури не було зовсім. Хочеться сподіватися, що зараз в школі не так) А щодо контекстів, мені дуже подобалось, що Андрухович і Забужко самі ж дають ключі розуміння епохи. Як там кажуть, це небагато, але це чесна праця))
Дякую долі, що першою книжкою Оксани Забужко в мене була Сестро, сестро. Прочитала за один присіст. Вразила Калинова сопілка. Потім почала шукати все, що нею було написано, читала-перечитувала, а Дослідження.... чомусь перечитувати не хотілося.
Розумію вас. В мене першими якраз були "Польові дослідження", і для мене це була взагалі моя перша книжка сучасної української прози. Пам'ятаю, ще подумала тоді: "ну, напевно літературу тепер пишуть ось так")
Вас дуже цікаво та приємно слухати!
У вас круті відео, дякую 😊
❤
Чудовий огляд! Дуже дякую ❤
Зліва товста книга "Дюна"😊
Прекрасний огляд творчості Забужко. Письменниця все повторює, що Ліні Костенко час вже написати автобіографію. Цікаво як талановита жінка пробилася у чоловічому тоталітарному світі та що вона відчувала. Я сподіваюся, що пані Забужко і на себе гляне з такої перспективи та напише відверті мемуари без замаскованих персонажів.
Дякую! В неї на таку книжку ще повно часу (сподіваюся). А якісь окремі автобіографічні моменти вона часто оголює і в есеїстиці, і в надрукованому листуванні з Шевельовим
Дякую, бажаю всіх благ! 😊
Дякую Тетянка за розбір творчості Забужко, було цікаво. Маю "Музей..." з часом візьмуся за нього, сподіваюся він цікавіший за "Польові дослідження...." У мене до Вас третє питання. Що Ви думаєте про українських письменників, які наклали на себе руки. Віктор Близнець, Микола Хвильовий, Соломія Павличко, Аркадій Казка, Григір Тютюнник тощо. Можливо Ви зробите розвідку про них, якщо Вам цікава ця тема. Хочеться послухати професійну думку критикині. Дякую Вам за відео!
Мені б не хотілося їх об'єднувати разом. А от спокуса спробувати пошукати окремо в творах письменників сліди думок, що призвели до самогубства, велика. Я подумаю про це, дякую. До речі, у випадку з Соломією Павличко, як я розумію, це не самогубство
@@notatkyvarvarky ми всього не знаємо, повірте. Потрібно дослідити її життя і творчість. Хотілось би вірити в нещасний випадок, але....
Соломія Павличко?? Я так була вражена тією несподіваною аварією, ніколи не думала що там щось більше((
@@irinatangarova4181 А це точно про Соломію Павличко чи звичайні плітки?
А чому ви пишете, що "Польові дослідження" - не цікаві ? Я читав цей роман з більшою цікавістю, ніж "Майстра і Маргариту".
Дякую❤
Дуже кумедна заставка))
Дякую! У мого хлопця, який робив її, гарне почуття гумору))
@@notatkyvarvarky моя йому шаноба :)
Цікавість до творчості Оксани Забужко виникла в мене після повтомасштабного вторгнення, тобто після 24.02.2022. В складних умовах, мені вдалось прочитати її "Українській палімпсест", "Подорож до Бад-Емсу або як рубали "Вишневий сад", "Найдовша подорож".
Тепер взявся за її Opus Magnum (як вона сама називає свій твір) - "Музей покинутих секретів".
І тут слід відмітити, що якщо її есеї читаються дуже швидко, майже "ковтаються", то сприйняття "Музею..." зовсім інше. Спочатку дратує графоманство та "закос" під Пруста, - перевантажені речення на п'ять сторінок, коли, дочитавши до кінця, ти пригадуешь, що було спочатку, емоційній "вибрики", при чьому, переважно негативного характеру... книжку хочется кинути.
Але, чим довже ти її читаешь, тим легше, а головне, - цікавіше стає читати, і останні кілька сот сторінок ти поглинаешь дуже швидко.
Книга дуже складна, передовсім, емоційно, але воно того варте, це справжня ЛІТЕРАТУРА.
І хоча я ще не дочитав "Музей...", - мені залишилось всього-навсього біля 80 сторінок, пишу цей, вже третій за сьогодні, комент для підтримки Вашого чудового каналу.
Дякую вам! В есеїстиці Забужко справді легша і влучніша. Мені цікаво, яким буде її сприйняття в далекому майбутньому, чи будуть її більше знати як авторку художньої літератури чи як есеїстку (чи може все разом)
@@notatkyvarvarky Суто статистично есеїв в неї більше:) До того ж вони досить влучно розкривають сенси того, що відбувалось, показують тяглість як процесів, так і уявлень, тому, все ж таки її більше знатимуть як есеїстку.
А от художні твори залишаться для гурманів:)
@@РоманПаляниця-к5э цілком можливо! цікаво буде потім в старості поглянути, як все це складеться. ну і принагідно розповідати юним генераціям, що за часи моєї молодості читали зовсім не такі книжки))
❤❤❤
❤🎉❤
🥰
🙄🧐😜
Вот почему-то именно Забужко совсем не тянет почитать. Может не мои темы. Из вашего рассказа мог бы, наверное, заинтересоваться только последним романом. Кстати, не знал, что во всех трёх романах есть своя приемственность. Это ваше личное впечатление, или еще кто-то из критиков так думает? Спасибо.
Про інших критиків не скажу, треба переглянути. Але мені здається, це дуже прозоро і закономірно (особливо коли прочитати всі тексти поспіль), бо це має автобіографічне підґрунтя. І я люблю твердження про те, що автор завжди пише той самий твір)
@@notatkyvarvarky хотелось бы возразить, но у меня небольшая начитанность по украинским авторам. Стругацкие в качестве контраргумента подойдут?
@@Max_Sim підійде. Це ж питання теоретичне
Дуже цікаво як рекламу товару під названьем забужко
Втратила цікавість до творів Забужко коли зрозуміла, що не чіпляє жоден з образів, створених нею. З усього випирає лише торохкотлива авторка.
В ідеалі письменниця такого калібру, як про неї пишуть, мала б народити хоч один-два культових образи або ідеї.
Щоб при згадці лише імені українець розумів про що йдеться. Хтось може назвати??
(Дві цеглини про Лесю не враховуємо, напаразитувати багато хто здатен)
Забужко читати з олівцем, щодня і вголос!
Виправляти російські і англійські слова на українські?
@@ОксанаКовалишин-ч6з 😒
А ви не думали завести buymeacoffee чи щось інше? У світлі поведінки патреону
Думала. Підрозгребу трохи робочі завали і одразу)