Друзі, нам неймовірно приємно читати ваші коментарі та думки 👇Дякуємо за них, а ще за вподобайки і поширення ❤Купити календар shop.marysya.com/products/2025-zvichaievii-kalendar-406/ Пригостити команду "Пороблено" кавою ☕можна через Монобанку send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY, Baza by Mono base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW платформи Buy Me a Coffee www.buymeacoffee.com/porobleno або Patreon patreon.com/POROBLENO
Десь роки півтора тому я була на одній події в Музеї історії польських євреїв. Там вперше почула про феномен голо-поло кітчу (скоріш за все це одна з назв того, про що ви розказали у відео). Про неправдиві літературні "рефлексії" на тему Голокосту або й зовсім непристойні, сексуалізовані та погано написані речі. Вони й досі популярні в Польщі, а школярі замість хороших джерел читають "Татуювальник з Аушвіцу". Тоді я подумала, наскільки нам потрібно бути обережними, щоб не мовчати про свій досвід, але й не зробити ширпотрєб. А кліп Леді Гаги... О, я була ще маленька, коли його побачила й офігіла. Не звертала уваги на те, що там є відсилки до нацистської Німеччини. Але помітила багато інших: поліційна система, сексуалізація релігії, жінка, яка кидає виклик, стирання меж між гендерними бінарностями. Тепер буду думати ще й про те, що ви сказали. Блін, яку ви круту роботу робите! Моя вам шана!
Я теж помітила, що останнім часом в нас масово перекладаються і перевидаються такі книжки, і на них точно є запит. І теж замислилася, що треба нам проводити надзвичайно тонку роботу, щоб доносити правду, при цьому визначити, хто має право взагалі про це і як саме писати (як ті книжки про Бучу, які вже почали виходити), як рефлексувати і не ретравматизувати... Виклики надзвичайно серйозні
Я теж в Поліні на лекції почула про цей феномен вперше, була під глибоким враженням і запропонувала Даші зробити випуск на цю тему, бо у нас про це взагалі не говорять. Варто наголосити ще на тому, яку колосальну та важливу роботу робить Музеї історії польських євреїв. Обожнюю його.
@@annanikolaieva4339для мене цей музей став одкровенням. Я не знала, що так можна, а тепер, здається, це найкращий музей, в якому я взагалі була. Вони так говорять про всі досвіди, що ні додати, ні відняти.
@@DariaAntsyborце складно, але хотілося б, щоб ми змогли об'єднатися і стати фільтром для гідних текстів. Всі ці дивні книжки, в тому числі наші про Бучу (яких від нас ніхто не очікує) - це емоційний атракціон. Всі викривлення в них говорять не про події, а про авторів і читачів. Десь мені траплялося, що найкращий текст про трагічну подію, створений одразу, - це репортаж. Швидко осмислити таке важко. Мені ще здається, що може підійти глибоко поетичний текст, бо так можна знайти нову мову для того, що в звичні слова не вкладається. Це не люблений всіма сторітелінг, де є початок, кінець і знайомі тропи. Сумно було нещодавно почути від молодого письменника і військового на реабілітації, що він не пише про війну, бо люди не захочуть таке читати.
Випуск неймовірно цікавий. Я багато нового дізналися, хоч і думали що знаю ці теми добре. Люблю ваш подкаст за те, що тут завжди купу згадок імен, статей, книжок, фільмів, тому при бажанні завжди можна пізнати тему глибше.❤
Пам'ятаю, як працював в одного американця вдома. На тумбочці біля ліжка стояла фотка двох виштрамованих есесівців. Зі словами , подивись, які колись мужчини були, він сказав, що то його дідо з братом😂
Як казав мій покійний дід, професор консерваторії: «куди попало». Тобто до Тарзану і до сс не було культу чоловічого тіла чи військової уніформи? А що робити з феноменом гусарів, наполеонівського солдата, англійського червоного мундиру. А еполети, шеврони, «крила» польських кирасирів - це вам що, хвіст собачачий? А образ солдату у «Фаусті» Гьоте? А образи військових у Гі де Мопассана? Дюма? Уся класична література просякнута цією темою. Література! Ба, сам побут - картини, народне ужиткове мистецтво, назви таверн, кнайпів, інших закладів!.. Є шанс, що у кіно цей образ, як і у літературі перекочував сам собою з життя суспільства, що жило постійною війною? І тут раптом «Тарзан»… оце так висновки, оце так здатність до аналізу і побудови причинно-наслідкових зв’язків!..
ми не планували брати глибше, ніж 1930-ті, бо і так надзвичайно об'ємний за темами випуск вийшов. Звісно, що військова форма і раніше мала особливий статус, і я про це говорила у відео. І Ваші приклади красномовно про це свідчать. Ми зосередилися на кіно і Другій світовій, а саме "Тарзан" тут згаданий, бо без нього не було би стиляг. Він - один з прикладів того, наскільки сильно трофейне кіно вплинуло на радянську молодь
Дуже цікавий випуск, але щодо соняшників не згодна. Як на мене ця історія з насінням у кишенях була більше про те, що ворог загине і українське сонце встане.
Звісно, можна і так трактувати як метафору українського сонця. Ми аналізували цей символ детально з Мішелем Бушаром в статті (яка все ніяк не вийде, бо закордонні журнали - це завжди дуже тривалий процес), і там піднімали аспект доступності насіння соняшника та взагалі його сприйняття в нас. Бо це щось, що часто завалюється в кишенях у простих людей, дається й досі замість здачі, щось невартісне, що асоціюється з плюванням і сміттям.
90% експертних балачок (не лише в цьому випуску) - «як в калюжу». Експерт, судячи з усього, отримує безцінні знання з форумів штибу «япъ» та переглянутого аніме. А потім транслює це у маси з вельми поважним виглядом експерта. Зелені шкарпетки і яскрава квітка посередині не роблять з людини експерта
Друзі, нам неймовірно приємно читати ваші коментарі та думки 👇Дякуємо за них, а ще за вподобайки і поширення ❤Купити календар shop.marysya.com/products/2025-zvichaievii-kalendar-406/ Пригостити команду "Пороблено" кавою ☕можна через Монобанку send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY, Baza by Mono base.monobank.ua/4pPtMMTyEF5SaW платформи Buy Me a Coffee www.buymeacoffee.com/porobleno або Patreon patreon.com/POROBLENO
Десь роки півтора тому я була на одній події в Музеї історії польських євреїв. Там вперше почула про феномен голо-поло кітчу (скоріш за все це одна з назв того, про що ви розказали у відео). Про неправдиві літературні "рефлексії" на тему Голокосту або й зовсім непристойні, сексуалізовані та погано написані речі. Вони й досі популярні в Польщі, а школярі замість хороших джерел читають "Татуювальник з Аушвіцу". Тоді я подумала, наскільки нам потрібно бути обережними, щоб не мовчати про свій досвід, але й не зробити ширпотрєб.
А кліп Леді Гаги... О, я була ще маленька, коли його побачила й офігіла. Не звертала уваги на те, що там є відсилки до нацистської Німеччини. Але помітила багато інших: поліційна система, сексуалізація релігії, жінка, яка кидає виклик, стирання меж між гендерними бінарностями. Тепер буду думати ще й про те, що ви сказали.
Блін, яку ви круту роботу робите! Моя вам шана!
Я теж помітила, що останнім часом в нас масово перекладаються і перевидаються такі книжки, і на них точно є запит. І теж замислилася, що треба нам проводити надзвичайно тонку роботу, щоб доносити правду, при цьому визначити, хто має право взагалі про це і як саме писати (як ті книжки про Бучу, які вже почали виходити), як рефлексувати і не ретравматизувати... Виклики надзвичайно серйозні
Я теж в Поліні на лекції почула про цей феномен вперше, була під глибоким враженням і запропонувала Даші зробити випуск на цю тему, бо у нас про це взагалі не говорять. Варто наголосити ще на тому, яку колосальну та важливу роботу робить Музеї історії польських євреїв. Обожнюю його.
@@annanikolaieva4339для мене цей музей став одкровенням. Я не знала, що так можна, а тепер, здається, це найкращий музей, в якому я взагалі була. Вони так говорять про всі досвіди, що ні додати, ні відняти.
@@DariaAntsyborце складно, але хотілося б, щоб ми змогли об'єднатися і стати фільтром для гідних текстів. Всі ці дивні книжки, в тому числі наші про Бучу (яких від нас ніхто не очікує) - це емоційний атракціон. Всі викривлення в них говорять не про події, а про авторів і читачів. Десь мені траплялося, що найкращий текст про трагічну подію, створений одразу, - це репортаж. Швидко осмислити таке важко. Мені ще здається, що може підійти глибоко поетичний текст, бо так можна знайти нову мову для того, що в звичні слова не вкладається. Це не люблений всіма сторітелінг, де є початок, кінець і знайомі тропи. Сумно було нещодавно почути від молодого письменника і військового на реабілітації, що він не пише про війну, бо люди не захочуть таке читати.
Випуск неймовірно цікавий. Я багато нового дізналися, хоч і думали що знаю ці теми добре. Люблю ваш подкаст за те, що тут завжди купу згадок імен, статей, книжок, фільмів, тому при бажанні завжди можна пізнати тему глибше.❤
Ніколи не чула про сексуалізацію в'язнів концтаборів 😨Дуже цікавий випуск, як завжди копаєте в непередбачуваних напрямках.
Дуже цікава тема! Подивилась з задоволенням! Дякую авторкам❤
Неочікувана тема. Нічого про цю сторону не знала і не задумувалася, але так воно і є
цікавий випуск, багато відкриттів для мене - дякую за вашу працю! мені, до речі, сподобався календар 5-го каналу, дуже красиво та естетично!
Дуже цікавий випуск! Дякую❤Ця сторона війни рідко обговорюється
Пам'ятаю, як працював в одного американця вдома. На тумбочці біля ліжка стояла фотка двох виштрамованих есесівців. Зі словами , подивись, які колись мужчини були, він сказав, що то його дідо з братом😂
Завжди чекаю коментарі від тебе, бо вони 🔥🔥🔥
@DariaAntsybor дякую. Вони життєві і навіть трішки ще цензорую)
ого! тема дуже цікава
Як казав мій покійний дід, професор консерваторії: «куди попало». Тобто до Тарзану і до сс не було культу чоловічого тіла чи військової уніформи? А що робити з феноменом гусарів, наполеонівського солдата, англійського червоного мундиру. А еполети, шеврони, «крила» польських кирасирів - це вам що, хвіст собачачий? А образ солдату у «Фаусті» Гьоте? А образи військових у Гі де Мопассана? Дюма? Уся класична література просякнута цією темою. Література! Ба, сам побут - картини, народне ужиткове мистецтво, назви таверн, кнайпів, інших закладів!.. Є шанс, що у кіно цей образ, як і у літературі перекочував сам собою з життя суспільства, що жило постійною війною? І тут раптом «Тарзан»… оце так висновки, оце так здатність до аналізу і побудови причинно-наслідкових зв’язків!..
ми не планували брати глибше, ніж 1930-ті, бо і так надзвичайно об'ємний за темами випуск вийшов. Звісно, що військова форма і раніше мала особливий статус, і я про це говорила у відео. І Ваші приклади красномовно про це свідчать. Ми зосередилися на кіно і Другій світовій, а саме "Тарзан" тут згаданий, бо без нього не було би стиляг. Він - один з прикладів того, наскільки сильно трофейне кіно вплинуло на радянську молодь
Дуже цікавий випуск, але щодо соняшників не згодна. Як на мене ця історія з насінням у кишенях була більше про те, що ворог загине і українське сонце встане.
Звісно, можна і так трактувати як метафору українського сонця. Ми аналізували цей символ детально з Мішелем Бушаром в статті (яка все ніяк не вийде, бо закордонні журнали - це завжди дуже тривалий процес), і там піднімали аспект доступності насіння соняшника та взагалі його сприйняття в нас. Бо це щось, що часто завалюється в кишенях у простих людей, дається й досі замість здачі, щось невартісне, що асоціюється з плюванням і сміттям.
@ було б цікаво почитати)
Ставлю тисячу сердечок!!!
Яка баба Надя? Це жінка з Генічеська сказала про насіння соняшнику.
Заговорилася, Ви праві. Дякую, що вказали. Баба Надя - це жінка з Мигалок була.
А остров Зміїний куди послав Москву?😊
Вермахт, сс, усе до купи, при цьому у якості наглядності демонструється плакат з чоловіками у формах СА та РАД, здається.
Цікаво . Мало інформації. ...😮
Та ще й не тої.
90% експертних балачок (не лише в цьому випуску) - «як в калюжу». Експерт, судячи з усього, отримує безцінні знання з форумів штибу «япъ» та переглянутого аніме. А потім транслює це у маси з вельми поважним виглядом експерта. Зелені шкарпетки і яскрава квітка посередині не роблять з людини експерта