Дякую за цікавий подкаст на тему, яка хвилює особисто мене, плакати чомусь після нього захотілося, певно треба вирішувати проблеми з моєю харчовою поведінкою, пх
Мені 38, я вже тривалий час живу сама без чоловіка з 3 нашими дітьми, ми досі не розлучились офіційно. Мені важко емоційно, бо чоловік практично байдужий до дітей. Буває часом хочеться багато їсти, особливо ввечері після вечері, немає відчуття задоволення. Рятує мене те, що я тренуюсь регулярно вдома, під гарну музику, це мене заспокоює. Можу всоте передивитись фільм, який піднімає настрій і відволікає. Взагалі улюблена музика зупиняє бажання їсти емоційно. Останнім часом так склалось, що моя мама приїжджає по понеділках, і вона завжди привозить щось дуже смачне і дуже провокуюче у великих кількостях і я вже розумію, що в понеділок, вівторок і можливо в середу я буду переїдати. Мені важко реагувати на їжу, яку мені хтось приносить.
Вже можу контролювати компульствне переїдання 🎉 коли почала вивчати нцтриціологію - усвідомленість переїдання покращилась! Треба перевіряти фізіологічні фактори: аналізи обміну речовин здати(кортизол, лептин), чи перетравлюється їжа (бо, коли ні-ком їжі бродить, іде по жкт, а речовини не йдуть на будівництво тіла, і не наїдаєшся, бо мало енергії) це, доречі, також або аналізом калу, або органолептичний аналіз калу )))(дивитись на какашки кожного ранку тут корисно) Перевіряти свою резистентність до стресу: я помітила, що приймаю їжу дуже швидко!!!! І під час сніданку думаю вже про вечерю!!!! Це капець. А коли я подумки собі промовляю: «ось яйце, я кладу його в рот, воно має приємний жирний смак. А ось рис, він з кокосовим маслом - воно смачне. І цей неочищений бурий рис - дуже смачний! Він має пружну текстуру і приємно жується. А ось грецький салат: він пахне свіжістю та оливковим маслом! Він хрустить, солодкий, пряно-жирний смак оливок. Мені він подобається. От коли так робила під час сніданку - наїлась. І не хотілось зовсім заїсти солоденьким, і не їла. Хоча, є вздуття і важкість після їжі, але це вже питання до перетравлювання.
Хочу відчувати ситість. Я можу поставити варитись якусь кашу, а поки вона звариться, наїстися сиром і хлібом, бо відчуваю голод. А потім довариться каша, і я сідаю і їм. Бо мені хочеться і її. І їм, поки не відчую повну ситість. Я можу сидіти на правильному харчуванні, важити порції - до двох місяців. А потім знову сідаю і наїдаюсь до повного насичення, а це дуже багато((( якщо я не можу наїстись - відчуваю розпач і злість.
У меня тоже самое, сегодня пока варила суп, сьела 3 куска шоколадного тортика, сама пеку, потом съела суп, теперь жду ужина. И так целый день думаю про еду. до этого 3 месяца не ела глютен, молочку, сахар, пасленовые, капчености, солености, колбасы, сосиски, все вредности, яйца, и тут сорвалась, с завтрашнего дня опять ухожу на диету, потому что у меня АИТ. Мне 58 лет. вешу 50 кг при росте 170 см, видимо у меня пища не усваивается.
Як тільки приходжу додому і бачу їжу з мене виривається внутрішній звєрь 🐺 взагалі коли я думала про речі які приносять мені спокій нічого окрім їжі і природи не прийшло в голову 😔 і недавно я перечитала свій щоденник де в кожному хорошому дні написано «о блін класний день, смачно поїла»
Привіт, розумію. Частіше це через те що коли ви стресуете вегетативна нервова система вмикае парасимпатику, а щоб її вимкнути ви наїдаетесь і вмикаеться симпатика. Інший спосіб її вимкнути це нагрузити. Мені допомогае тренажерний зал. Може і вам допоможе
Така ж ситуація, я наче інша людина, і не тільки тому, що вагу набрала. У мене завжди було стільки амбіцій і планів, а зараз нічого не хочеться. Раніше дуже хвилювалась за роботу, а зараз байдужа і до неї. Пробувала подорожувати, але по приїзду нічого не змінилось, так ще й тиждень не могла до тями прийти, така втомлена була. Сплю по 9 годин і весь день без сил. Здала вже купу аналізів, наче все в нормі. Може це старість така після 30 починається. Тільки їжа радує.
уууу щодо не можемо ми з'їсти багато моркви я маю попередити усих, якщо ви ще не можете з'їсти забагато моркви чи м'яса чи три літри томатного соку, то можете займатися налогодженням стосунків із томатом, смакувати один бульйон і так далі, але насправді хвороба така, що ви можете таке, шо ніхто не повіре.. я худла багато разів і зривалася назад у прірву, людина може все. я була жовтого кольору від моркви, мене у басейн не пускали, казали ти жовта уся, ти хвора. я хвора, так, я їла кілограми мокрви, мати моя їла у свій час мішками яблук, худла у 90ті за усіма можливими ідіотизмами, є випадки у світі коли люди вмирають отруївшись соком, бо каратину можна вжити ото аж стільки, шоб смертельно отруїтися.. може дитина з'їсти кастрюлю макарон після святкового обіду, дівчина київський торт за раз, може може все шо тільки можна купити і з'їсти, капусти відро як у анекдоті, і головне, що ніхто не зверне уваги, скаже ну вона просто жирна і розтягла собі шлунок. нічого не розтягується шлунок, але і біль не згасає. обжираючись людина біль емоційний замінює на біль фізичний і ця заміна відволікає на якийсь час і ти не думаєш про біль у голові, бо болить тіло. це справжня хвороба яку ніхто не помічає, ні батьки, ні друзі, а ще, коли ти дратівлива неприємна і жирна людина, яка весь час їсть, в тебе і немає друзів, немає дітей, немає коханої людини, бо ти живеш із тими, хто може не помічати тебе, бо такий же замкнутий на собі. лікувати це треба як наркоманію і алкоголізм пожиттєво.
У мене, наприклад, немає проблеми з тим щоб контролювати себе на людях. Я спокійно, в міру, вживаю їжу в компанії. Але, коли я приходжу додому я готую собі відро макаронів і їм поки не відчую пекучій біль у шлунку. І це неможливо зупинити чи контролювати. На жаль...
з дитинства переїдаю, ніколи мене на вговорювали просто їм їм до болю, дожила до сорока тільки тому, що активна, рухатися люблю, але їжа просто мене доконує, я не можу не з'їсти, якшо у домі є їжа.
шкода тільки що ціни на спеціалістів, які можуть допомогти, трішки непід'ємні. це ж не один візит чи два, як до стоматолога, а цілий курс. і звичайно здоров'я цінніше грошей, але і кредит брати на лікарів теж ментального здоров'я не додасть🙃
Я навіть не знаю куди я відношусь( я переїдаю і часто,якщо щось смачне то я не моду Зупинитись просто їм до того поки не лопну,як здається. Але буває їм в міру і легкий голод подобається блін не знаю
Дуже вибачаюсь! Але! В мене почалось компульсивне переїдання через те,що це єдина радість і відпочинок в моєму житті! В мене два задоволення було секс і їжа. Зараз чоловік служить,я одна з дитиною. Сексу звісно в мене нема… І як відпочити? Чим замінити «розслаблення» у вигляді їжі? Якщо нема з ким залишити дитину і побути навіть наодинці я теж не можу… Реально плачу! Допоможіть будь ласка🙏🏻
Я не спеціаліст. Та можливо вібратори допоможуть? Їх є велика різноманітність. Звісно, це не те саме, що коханий партнер. Але раптом частково посприяє покращенню ситуації.
В мене теж є така проблема .чоловік помер коли дітки ще були маленькими зараз я одна з дітками.дуже важко морально ,а переїдання почалось ще раніше після смерті улюбленої бабусі ,нічого не тішить
Дивлюсь це відео після очередного прояву КП😢
А я дивлюсь під час😅
Дуже дякую за це інтервʼю!!!🌸
Я їм коли вчу щось важке для мене або коли мені треба зробити щось, до чого треба прикласти багато зусиль.
Я відкладаю цю роботу і біжу їсти.
Дуже корисний контент, дякую за інформацію
Дякую за цікавий подкаст на тему, яка хвилює особисто мене, плакати чомусь після нього захотілося, певно треба вирішувати проблеми з моєю харчовою поведінкою, пх
Вірю в тебе)
Мені 38, я вже тривалий час живу сама без чоловіка з 3 нашими дітьми, ми досі не розлучились офіційно. Мені важко емоційно, бо чоловік практично байдужий до дітей. Буває часом хочеться багато їсти, особливо ввечері після вечері, немає відчуття задоволення. Рятує мене те, що я тренуюсь регулярно вдома, під гарну музику, це мене заспокоює. Можу всоте передивитись фільм, який піднімає настрій і відволікає. Взагалі улюблена музика зупиняє бажання їсти емоційно. Останнім часом так склалось, що моя мама приїжджає по понеділках, і вона завжди привозить щось дуже смачне і дуже провокуюче у великих кількостях і я вже розумію, що в понеділок, вівторок і можливо в середу я буду переїдати. Мені важко реагувати на їжу, яку мені хтось приносить.
Вже можу контролювати компульствне переїдання 🎉 коли почала вивчати нцтриціологію - усвідомленість переїдання покращилась!
Треба перевіряти фізіологічні фактори: аналізи обміну речовин здати(кортизол, лептин), чи перетравлюється їжа (бо, коли ні-ком їжі бродить, іде по жкт, а речовини не йдуть на будівництво тіла, і не наїдаєшся, бо мало енергії) це, доречі, також або аналізом калу, або органолептичний аналіз калу )))(дивитись на какашки кожного ранку тут корисно)
Перевіряти свою резистентність до стресу: я помітила, що приймаю їжу дуже швидко!!!! І під час сніданку думаю вже про вечерю!!!! Це капець. А коли я подумки собі промовляю: «ось яйце, я кладу його в рот, воно має приємний жирний смак. А ось рис, він з кокосовим маслом - воно смачне. І цей неочищений бурий рис - дуже смачний! Він має пружну текстуру і приємно жується. А ось грецький салат: він пахне свіжістю та оливковим маслом! Він хрустить, солодкий, пряно-жирний смак оливок. Мені він подобається.
От коли так робила під час сніданку - наїлась. І не хотілось зовсім заїсти солоденьким, і не їла.
Хоча, є вздуття і важкість після їжі, але це вже питання до перетравлювання.
Хочу відчувати ситість. Я можу поставити варитись якусь кашу, а поки вона звариться, наїстися сиром і хлібом, бо відчуваю голод. А потім довариться каша, і я сідаю і їм. Бо мені хочеться і її. І їм, поки не відчую повну ситість. Я можу сидіти на правильному харчуванні, важити порції - до двох місяців. А потім знову сідаю і наїдаюсь до повного насичення, а це дуже багато((( якщо я не можу наїстись - відчуваю розпач і злість.
У меня тоже самое, сегодня пока варила суп, сьела 3 куска шоколадного тортика, сама пеку, потом съела суп, теперь жду ужина. И так целый день думаю про еду. до этого 3 месяца не ела глютен, молочку, сахар, пасленовые, капчености, солености, колбасы, сосиски, все вредности, яйца, и тут сорвалась, с завтрашнего дня опять ухожу на диету, потому что у меня АИТ. Мне 58 лет. вешу 50 кг при росте 170 см, видимо у меня пища не усваивается.
Дуже дякую, ви допомогли мені наблизитись до причин переїдання, певно проконсультуюсь у психолога
Дякую за змістовне відео ❤
Як тільки приходжу додому і бачу їжу з мене виривається внутрішній звєрь 🐺 взагалі коли я думала про речі які приносять мені спокій нічого окрім їжі і природи не прийшло в голову 😔 і недавно я перечитала свій щоденник де в кожному хорошому дні написано «о блін класний день, смачно поїла»
дуже важливий і корисний випуск! дякую! мені було дуже цікаво, і я навіть зробила конспект невеличкий, і ще подумаю над цією темою
Дякую, проблема дійсно актуальна для мене, цікаво і корисно послухати.
Рада чути такий контент українською
Проблема втому, що їжа це єдине що викликає в мене задоволення 😥не допомагають ні антидепресанти нічого не хочеться
Привіт, розумію. Частіше це через те що коли ви стресуете вегетативна нервова система вмикае парасимпатику, а щоб її вимкнути ви наїдаетесь і вмикаеться симпатика. Інший спосіб її вимкнути це нагрузити. Мені допомогае тренажерний зал. Може і вам допоможе
Я не даю поради, але просто знаю, що якщо задоволення в житті мало, то ми шукаємо це в їжі. Треба шукати задоволення в спорті, хобі і т.д.
@@tielnayavaleria16_04_займаюся спортом майже два роки не допомагає
Така ж ситуація, я наче інша людина, і не тільки тому, що вагу набрала. У мене завжди було стільки амбіцій і планів, а зараз нічого не хочеться. Раніше дуже хвилювалась за роботу, а зараз байдужа і до неї. Пробувала подорожувати, але по приїзду нічого не змінилось, так ще й тиждень не могла до тями прийти, така втомлена була. Сплю по 9 годин і весь день без сил. Здала вже купу аналізів, наче все в нормі. Може це старість така після 30 починається. Тільки їжа радує.
@@K_M2024 це схоже на депресію, треба обов'язково зазначається вернутись до психіатра
Дякую за такий крутий випуск❤
Дякую. Більше потрібно говорити про таке. Нажаль це є і у багатьох.
уууу щодо не можемо ми з'їсти багато моркви я маю попередити усих, якщо ви ще не можете з'їсти забагато моркви чи м'яса чи три літри томатного соку, то можете займатися налогодженням стосунків із томатом, смакувати один бульйон і так далі, але насправді хвороба така, що ви можете таке, шо ніхто не повіре.. я худла багато разів і зривалася назад у прірву, людина може все. я була жовтого кольору від моркви, мене у басейн не пускали, казали ти жовта уся, ти хвора. я хвора, так, я їла кілограми мокрви, мати моя їла у свій час мішками яблук, худла у 90ті за усіма можливими ідіотизмами, є випадки у світі коли люди вмирають отруївшись соком, бо каратину можна вжити ото аж стільки, шоб смертельно отруїтися.. може дитина з'їсти кастрюлю макарон після святкового обіду, дівчина київський торт за раз, може може все шо тільки можна купити і з'їсти, капусти відро як у анекдоті, і головне, що ніхто не зверне уваги, скаже ну вона просто жирна і розтягла собі шлунок. нічого не розтягується шлунок, але і біль не згасає. обжираючись людина біль емоційний замінює на біль фізичний і ця заміна відволікає на якийсь час і ти не думаєш про біль у голові, бо болить тіло. це справжня хвороба яку ніхто не помічає, ні батьки, ні друзі, а ще, коли ти дратівлива неприємна і жирна людина, яка весь час їсть, в тебе і немає друзів, немає дітей, немає коханої людини, бо ти живеш із тими, хто може не помічати тебе, бо такий же замкнутий на собі. лікувати це треба як наркоманію і алкоголізм пожиттєво.
Дякую за цей Ваш коментар. Приємно знати, що я не одна така.
Дякую)
Дякую за відео. Все зрозуміло та цікаво.
Хороше інтерв'ю ❤
Молодец, Натали) приятный голос, грамотная речь и выглядишь отлично!)
Так багато інформації, що тільки у 29 років дізналась про таке переїдання
У мене, наприклад, немає проблеми з тим щоб контролювати себе на людях. Я спокійно, в міру, вживаю їжу в компанії. Але, коли я приходжу додому я готую собі відро макаронів і їм поки не відчую пекучій біль у шлунку. І це неможливо зупинити чи контролювати. На жаль...
з дитинства переїдаю, ніколи мене на вговорювали просто їм їм до болю, дожила до сорока тільки тому, що активна, рухатися люблю, але їжа просто мене доконує, я не можу не з'їсти, якшо у домі є їжа.
шкода тільки що ціни на спеціалістів, які можуть допомогти, трішки непід'ємні. це ж не один візит чи два, як до стоматолога, а цілий курс.
і звичайно здоров'я цінніше грошей, але і кредит брати на лікарів теж ментального здоров'я не додасть🙃
Дуже розумію.Тому ще не шла на прийом.А ще самп гидке що рідні називають дурістю.
За направленням від сімейного лікаря - безоплатно
Будь ласка зніміть продовження! Це така важлива тема!
Випуск безмежно цікавий! Дякую, що ділитеся цінною інформацією
Але ведучий здався злим та непривітним, через це слухати його було неприємно
Я навіть не знаю куди я відношусь( я переїдаю і часто,якщо щось смачне то я не моду Зупинитись просто їм до того поки не лопну,як здається. Але буває їм в міру і легкий голод подобається блін не знаю
Можна контакти Наталії ? Інстаграм чи інші соц мережі ?
А де про це почитати?
Дуже вибачаюсь! Але! В мене почалось компульсивне переїдання через те,що це єдина радість і відпочинок в моєму житті! В мене два задоволення було секс і їжа. Зараз чоловік служить,я одна з дитиною. Сексу звісно в мене нема… І як відпочити? Чим замінити «розслаблення» у вигляді їжі? Якщо нема з ким залишити дитину і побути навіть наодинці я теж не можу… Реально плачу! Допоможіть будь ласка🙏🏻
Я не спеціаліст. Та можливо вібратори допоможуть? Їх є велика різноманітність. Звісно, це не те саме, що коханий партнер. Але раптом частково посприяє покращенню ситуації.
В мене теж є така проблема .чоловік помер коли дітки ще були маленькими зараз я одна з дітками.дуже важко морально ,а переїдання почалось ще раніше після смерті улюбленої бабусі ,нічого не тішить
Кто это смотрит.... Минус уши
смотрит тот кому это нужно. минус логика в вашем случае 🤷♀
Це що означає?