Такий цікавий факт. Я з Луганщини, і моє містечко називається Гірське. Але російською, мы називали його "Горск". І коли я перейшов на українську, то мені щелепа не дозволяла знову говорити "Горск"😂. На своєму прикладі впевнився в правильності цього правила зі "скрипниківки".
Як же все, це цікаво! На кінець 90-х в Україні було ще багато руських шкіл. Тому наразі, українська мова та історія, то все велике відкриття для міленіалів. Дякую ❤️
Мій новий колега, людина середнього віку, ще пам'ятаючи совети, щиро сказав- "а українська, наразі, так стала розвиватися" і мене це тішить! Бо боремося зараз за це, за наш розвиток і майбутнє! Мова- це мислення, українці мають бути собою!
Умови конкурсу #МісяцьСкрипниківки в описі Підтримати нас: ПриватБанк: 5168 7573 3271 2670 Patreon: www.patreon.com/undergroundhumanities (Ви ж бачите, нам треба нове світло, хех)
Окремий респект за Drudkh)) Мушу зауважити що англійське слово 'daughter' тобто "донька" не походить від французької. Чимало англійських слів германського походження зберегли свій перший вид, відображаючи те як воно читалося ну десь років 500-700 тому, а то й давніше. Не забувайте що десь років 1500 тому, англійською балакали на півночі теперішньої Німеччини, ще за довго до того як саксони перебралися до Британії та англійська зазнала величезного впливу від данських вікінгів та з годом і франкомовних норманів. Слово Daughter звучало більш-меншь як "дохтер" у ті часі. Слово Night як "нахт" чи щось. Взагалі то, літеро-сочитання 'gh' в англійській доволі часто відповідає німецької "ch" (тобто /х/) Night/Nacht (Ніч) Daughter/Tochter (Донька) Through/Durch (через/крізь) Freight/Fracht (вантаж) В інших випадках англійська "gh" (або ж звук /й/) відповідає німецької "g" Flight/Fliegen (літати) Lay/Liegen (класти) Way/Weg (шлях) Lie/Lügen (брехати)
Саме тому, що gh відповідає німецькому ch, слова з gh мають англо-саксонське походження, а не французьке. Flight треба порівнювати з таким самим іменником Flucht, а не дієсловом. Ви маєте загальні уявлення про історію англійської, але історичними чергуваннями і фонетичними законами ви, схоже не володієте, бо мислите збігами, що можуть мати різну природу. Якщо вам цікава тема, можете взяти будь-який підручник для вишів.
Я думаю тоді відповідальніше віднеслися до цього питання, тому що дане питання впринципі хвилювало тодішніх діячів, а не політиків. Зараз же це питання ставиться виключно політиками і тільки прокремлівськими. Вони письменників та істориків слухати всеодно не будуть, тому що мови в них нема, а тільки язик, а історія впринципі з паралельного всесвіту. Тут всій Україні було ясно що язиковий закон в раду вони не протягнуть, і вони це теж знали, але самі ми знаємо як вони живуть - "нагидити не вийде ну то хоча б поза***бую". Позадовбували і суд, і людей котрі вийшли на мітинг, нічого не добились, тому знову повернулись до "насущемьляют"
Дякую, Євгене! Цікаво висвітлено тему. Щодо частини про твоє ім'я, може більш автентично було б вживати "Ївга"? :) Чи плянуєте зробити відео про т.зв. кубанську балачку - майже винищений діялект українських козаків, переселених на Кубань?
"Як згадував Степан Шах: «Проти цього нового "академічного" правопису в цілості з його апострофами, з "аннями", "ашшями" і т. п. виступили були всі старі у Львові україністи, навіть проф. др. Іван Зілінський був противний його прийняттю, але перед національним аргументом: "один нарід, одна мова і один правопис" зникла всяка фільологічна логіка, наукова фонетика і ритміка мови. Лиш один дійсний член Наук. Т-ва ім. Шевченка запротестував в пресі проти беззастережного введення нового, як він називав "большевицького правопису до галицьких шкіл, з усім його "балаганом", а був ним проф. др. Остап Макарушка, який свою статтю, оскільки собі пригадую, так більш-менш закінчив: "Може Наук. Т-во ім. Шевченка сто разів ухвалювати введення цього правопису, але я таки не буду його придержуватись і буду все писати "Українець" великою буквою, хоч "русский" підписує себе малою буквою, бо він почуває себе лише "русским чоловіком", а я гордий на моє національне ім’я "Українець"! "Шах С. Львів - місто моєї молодости. Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія." - Мюнхен, 1956. - Ч. 3. - С. 176.
Підтримую скрипниківку.) З кількома заувагами: 1) Діяти за ідеєю оперної мови (ідея спічучости): для чергування приголосних-голосних за можливості починати слова на приголосну, а закінчувати на голосну: Європа європейська (а нЕ ЕвропА Европейська), Луцьке (а не Лучьк). 2) Розширити застосування двоїни. Із словами, котрі досі зберігають цю форму (зокрема в орудному відм.) - двериМА, очиМА, вушиМА, плечиМА тощо - інші "прив'язані" до них члени речення відмінюються: циМА двериМА, гарниМА очиМА і т. ін.
Найкраще правило, яке ви не сказали - це закінчення -и в родовому відмінку однини іменників третьої відміни, що закінчуються на -ть, а також декілька інших виключеннів (кров - крови, Русь - Руси, любов - любови). Це дає змогу розрізняти родовий і давальний відмінки. У правописі 2019 можна вживати як -і, так і -и, але чомусь усі вживають -і.
Все це чудово, це наша історія, її треба знати мовознавцям. Але хотілося б, щоб вони рухали правопис вперед ( придумували нові слова і т.ін.), а не повертали його до середньовіччя.
Жорсткі умови👻🙀👻 🤔 "занадто розумна система - широкі маси не зрозуміють" - типова політика опускати суспільство до певного, низького рівня, на якому простіше їм маніпулювати. Ну й "занадто націоналістична, читай, самостійна" - це достатня мотивація для вироку.
Так, совєтський зашморг для мови був найефективнішим. Різні заборони царських часів були "кайданами" та "ґратами", з яких можна було якось звільнитися (бо мова залишалася живою). А совєти вирішили піти іншим шляхом - зробити з української мови "опудало". Нам в 2019-му треба було просто повернутись до Скрипниківки, щоб вичистити з мови совєтський бруд (а не намагатись враховувати "розвиток" за останні 90 років), а потім вже... колись... щось підправляти.
Наскільки я знаю, у затвердженні правопису 2019, брали участь не тільки поціновувачі цієї ідеї, а й противники. Там серед людей, є й ті, котрі дуже сильно не полюбляють українську, і звільнити їх нікому не під силу, хіба що самі підуть. Тому правопис 19 складається з компромісів, так само, як й харківський. :(
Воно то так, багато чого кастрували ці совєти. Але! Мова вона жива. А скрипниківка вже ні (і не булаб живою на данний момент). Вчити, в деяких моментах вже не сучасну мову... ну щось таке.
@@СвятославМарченко-м5р, совєти дуже багато повичавлювали й повитравлювали з тої мови, що була (так, не зовсім єдина і з не досконалим правописом, але ж...), ми вже не знаємо багатьох слів і виразів, особливостей, які суттєво відрізняли українську від російської - наближали нас до "братів". То ж ми маємо врешті деякий радянський покруч, який вважаємо сучасною мовою (але так, вона є для нас сучасною). І це сумно.
Olga нічого сумного не бачу. Тоді хай англійці теж бідкаються, що в них купа всілякої всілячини типу покручів на письмі як ght від голандців, які вважали фігнею писати через t; свого часноих покручів від французів котрі вважали, що англо-саксонська це для бидла. І хас свиня бігає і вирощюється селянином як піг. а панство буде їсти порк. П.с. Давайте ще скажемо повикидувати всілякі полонізми. Кобіти там. Германізми як ровери, дах. Скрипниківка робила зріз і пробувала нормувати тогочасну мову. А в нас вже цьогочасна мова. Яка вже є, і вона українська.
По назві відео я спочатку подумав що скрипниківка, то якийсь алкогольний напій ;) Але залип на відео обідаючи і непомітив як час минув. Надзвичайно якісний контент, цікаво слухати, приємний голос. Вподобайка.
Дякую, неймовірне відео! Колись цікавився темою, шукав всякого багато) То як Ви ставитесь до самого правопису? Чи треба його впроваджувати чи поїзд поїхав давно?
Нмд, втілювати його за редакцією 1928 сенсу нема, бо там суперечливих моментів не менше, ніж у Правописі-19. Але найвдаліші рішення варто інтеґрувати у сучасні норми - наприклад, передачу російських власних назв за фонетичним, а не історико-етимологічним підходом.
У видиві автор припускається чисельних помилок в поясненні теми, ось у чому саме зокрема: До 19-го ст. була офіційна правопись у Речі Посполитій для всіх наших земель, також у Гетьманщині. Уже у 18 ст. почалися заборони, ідея московська про не самостійність руської-української мови і на теренах Лівобережжя вона втратила оф. статус, але такий зберігався на землях правобережжя під РП по 1770-і і 1790-і. Після поділу РП останнього тара правопись діяла у Австрії, та й народі під Московщиною, але не офіційно, останній представник на сході її се Котляревський, а і народі й довше була. Перша офіційна правоаись у новий час 19-го ст. че Максимовичівка, нею писали всюди, проти визнана офіційно була лише в Австрії. Потім та ж історія з Желкхівкою, писали нею всі, і зі сходу, але друкуючися в Австрії. Було купа іншого, потім уже по 1905 желехівка та її різновиди були основою і визнані оф. в Австрії від ніби 1880-их, а в підмосковській Руси ще ні, проте писали нею. В часи УНР правила були офіційно визнані, проте де-факто не діяли і писали на заході й далі желехівкою. Себто правопис УНР лише на папері об'єднав. Скрипниківка об'єднала лише підрадянську Русь-Україну, навіть менше земель ніж у царську добу, бо Волинь була у другій РП. Повністю об'єднала усі землі Руси наркомівка і де-факто і де-юре, але не в незалежній державі, тому се тяжко вважати здобутком, максимовичівка подібного досягла уже на початку 19-го ст. І уже повністю своя правопись у незалежній державі і де-юре і де-факто об'єднала наркомівка з певними змінами від 1991 року вважай. Себто після 18 ст. реальним правописом, що об'єднує і десь був визнаний була Максимовичівка, а у простого люду ще староруська правопись. А от всюди де-юре і де-факто лише наркомівка від 1991-го якщо брати за мету незалежну державу. Я уже мовчу, що Максимовичівкою і Желехівкою писали усі русини-українці як зо сходу так і на заході, книг повно, маю на руках навіть частину і відскановані, якщо дасте контакт скину вам. Желехівка з Максимовичівкою значно довше проіснували і реально застосовувалися ніж скрипниківка, тому не розумію сього фанатичного вилизування їй. Також автор помиляється кажучи за об'єднання традицій правопису у скрипниківці. Правопис різнився через діялектні риси які він відбивав, що були в основі двох літ. традицій, а єдина літературна мова для всіх се інша річ, а не правопись. Желехівкою і білоруську писати можна, якщо є бажання. Об'єднання у Граматиці Тимченка гарно виконане, та там була не одна крута спроба, яка могла б працювати, політ. сили на се бракувало.
Максимовичівка-це зьвісно чудово, але ж наш нарôд бухтить, ажень ôд етеріу і Атенїу, хоча здавало ся, що тут складного запамятати, що тета в грецьких запозиченнях пишеть ся через т, а ви тут про якісь ятї говорите. Українцї на жаль-це не євреї, які повернули собі иврит і не чехи, які покидали всї германїзми.
Охх, цей голос солодкий-солодкий. Не важливо, що там говориться, але ж як звучить)) Правда, відео теж круте, трішки вільніше до аудиторії хіба ставитись, ми ж не кусаємось))
Чудова лекція, маю лише одне зауваження: називати переклад Огієнка "(єдиним) канонічним наразі" українським перекладом Біблії неправильно. Тому що: 1) в Україні ніколи не було найвищого державного органу типу Святєйшего Сінода, який міг би визначити, який переклад є "єдино правильним". 2) В Україні більше 400 р. не було єдиної Церкви, яка могла б такий переклад затвердити, щоб він був єдино канонічним. 3) Українська Автокефальна Церква, яку пізніше очолив Огієнко, взагалі дуже довго була неканонічною, тому говорити про канонічність перекладу Огієнка, спираючись на те, що він був її очільником, просто смішно. Під цим оглядом на статус канонічного більше заслуговує переклад Хоменка, бо УГКЦ, яка його видала, в жодний період своєї історії неканонічною не була. 4) Так само не тягне на статус "канонічного" переклад Огієнка під оглядом поширености, бо не менш поширеним є той же переклад Хоменка. 5) Українське Біблійне Товариство, яке можна вважати авторитетом у цьому питанні, зрештою, теж не прийняло за основу переклад Огієнка, а випустило свій власний, над яким працював, серед інших, о. Рафаїл Турконяк. Тож за яким критерієм переклад Огієнка є (єдиним) "канонічним наразі" українським перекладом Біблії, я так і не доберу. Можете пояснити підстави для такого свого твердження? Звідки Ви взагалі взяли цю інформацію?
Пане Євгене, дякую за цікаве відео.Мені цікаво, чи під час створення покручу уніфіковували з російською деякі слова, як фершал- фельдшер, я краєм вуха чув про це, та хотів дізнатися більше.
Вибачте, якщо це порушує якісь правила, але, мабуть, не порушує: хочу поділитися цікавою лекцією справжнього лінгвіста: ua-cam.com/video/xukV_qchhuw/v-deo.html
Такий цікавий факт. Я з Луганщини, і моє містечко називається Гірське. Але російською, мы називали його "Горск". І коли я перейшов на українську, то мені щелепа не дозволяла знову говорити "Горск"😂. На своєму прикладі впевнився в правильності цього правила зі "скрипниківки".
Як же все, це цікаво! На кінець 90-х в Україні було ще багато руських шкіл. Тому наразі, українська мова та історія, то все велике відкриття для міленіалів. Дякую ❤️
Мій новий колега, людина середнього віку, ще пам'ятаючи совети, щиро сказав- "а українська, наразі, так стала розвиватися" і мене це тішить! Бо боремося зараз за це, за наш розвиток і майбутнє! Мова- це мислення, українці мають бути собою!
Дуже приємний і гарний голос, поиємно слухати) Дякую за цікаве відео)
Я радий що не один слухаю відео по лінгвистики - бухий, але це відео - жахливе
Крутий випуск. Дуже дякую. Ви з Остапом круті. Один з найулюбленіших ютубканалів. І один з найочікуваніших
Дякую за фахове пояснення щодо правописів! Відео актуальне і на сьогодні!❤❤
Умови конкурсу #МісяцьСкрипниківки в описі
Підтримати нас:
ПриватБанк: 5168 7573 3271 2670
Patreon: www.patreon.com/undergroundhumanities
(Ви ж бачите, нам треба нове світло, хех)
Коментар для просування відео.
а по наростаючій можна?
підтягувати нові правила кожен день?
Бліна, цеж треба її спочатку освоїти це 1.
2. Я багато і не пишу. Окрім ютубу... тут я люблю понаписувать..
Просто наслаждаюсь украинской талантливой молодёжью. Получаю эстетическое удовольствие от языка и подачи материала.
Це заячий хвіст
Це футбодка Drudkh
А це Євген, майстер у справі першого враження 👍
Дуже спокійний , затишний та інтелектуальний канал. Продовжуйте в тому ж дусі.
Класний контент, хлопці, дякую!
Ну що Дмитро, ізі челендж?
@@cr1m3s не ізі: треба ще з правописом ознайомитися. Але спробую
Скучили за відео! Дякую, за цікаву інформацію
Я не думав, що гуманітарії можуть бути настільки крутими.
Дуже поважний матеріал.
Потролили міністра всіляких справ блискуче!))
Автор геніально оповідає. Дякую. Більше роликів!
Вітаю з 20000 тисячами підписників)
Гарно зростаєти!
Pryjednuju sja!
Треба більше коментарів для просування відео )
@@Roman_H7 ну то і я щось напишу в коментарях для просування відео
Красно дякую за настільки цікавий матеріял!
Окремий респект за Drudkh))
Мушу зауважити що англійське слово 'daughter' тобто "донька" не походить від французької. Чимало англійських слів германського походження зберегли свій перший вид, відображаючи те як воно читалося ну десь років 500-700 тому, а то й давніше. Не забувайте що десь років 1500 тому, англійською балакали на півночі теперішньої Німеччини, ще за довго до того як саксони перебралися до Британії та англійська зазнала величезного впливу від данських вікінгів та з годом і франкомовних норманів.
Слово Daughter звучало більш-меншь як "дохтер" у ті часі. Слово Night як "нахт" чи щось. Взагалі то, літеро-сочитання 'gh' в англійській доволі часто відповідає німецької "ch" (тобто /х/)
Night/Nacht (Ніч)
Daughter/Tochter (Донька)
Through/Durch (через/крізь)
Freight/Fracht (вантаж)
В інших випадках англійська "gh" (або ж звук /й/) відповідає німецької "g"
Flight/Fliegen (літати)
Lay/Liegen (класти)
Way/Weg (шлях)
Lie/Lügen (брехати)
Саме тому, що gh відповідає німецькому ch, слова з gh мають англо-саксонське походження, а не французьке. Flight треба порівнювати з таким самим іменником Flucht, а не дієсловом. Ви маєте загальні уявлення про історію англійської, але історичними чергуваннями і фонетичними законами ви, схоже не володієте, бо мислите збігами, що можуть мати різну природу. Якщо вам цікава тема, можете взяти будь-який підручник для вишів.
Я думаю тоді відповідальніше віднеслися до цього питання, тому що дане питання впринципі хвилювало тодішніх діячів, а не політиків. Зараз же це питання ставиться виключно політиками і тільки прокремлівськими. Вони письменників та істориків слухати всеодно не будуть, тому що мови в них нема, а тільки язик, а історія впринципі з паралельного всесвіту. Тут всій Україні було ясно що язиковий закон в раду вони не протягнуть, і вони це теж знали, але самі ми знаємо як вони живуть - "нагидити не вийде ну то хоча б поза***бую". Позадовбували і суд, і людей котрі вийшли на мітинг, нічого не добились, тому знову повернулись до "насущемьляют"
Чудове відео. Я дізнався багато цікавого. Дякую.
Дуже цікаво, дякую!
Злочинно мало переглядів під таким чудовим відео!
Велика подяка за українську мову.
Дякую за Вашу роботу.Ізюм.
Дякую, Євгене! Цікаво висвітлено тему. Щодо частини про твоє ім'я, може більш автентично було б вживати "Ївга"? :) Чи плянуєте зробити відео про т.зв. кубанську балачку - майже винищений діялект українських козаків, переселених на Кубань?
Кльово, а посилання на чортів усяких ще й дотепно :-)
Ого, нічого собі, новий ведучий 👍👍👍
ютуб видав це відео в рекомендаціях... як же приємно його знову переглянути, сумую за вами(( обов'язково побачимось після перемоги!
Нарешті щось більш-менш неповерхневе по скрипниківці! 😱 Ви найкращі
Дякую за інфо👍 Вважаю, що до ідеї скрипниківки можна буде приступити після того, як мине покоління - зараз іще не всі школи українською навчаються.
Люблю розумних, симпотних наших хлопців 💗
"Як згадував Степан Шах:
«Проти цього нового "академічного" правопису в цілості з його апострофами, з "аннями", "ашшями" і т. п. виступили були всі старі у Львові україністи, навіть проф. др. Іван Зілінський був противний його прийняттю, але перед національним аргументом: "один нарід, одна мова і один правопис" зникла всяка фільологічна логіка, наукова фонетика і ритміка мови. Лиш один дійсний член Наук. Т-ва ім. Шевченка запротестував в пресі проти беззастережного введення нового, як він називав "большевицького правопису до галицьких шкіл, з усім його "балаганом", а був ним проф. др. Остап Макарушка, який свою статтю, оскільки собі пригадую, так більш-менш закінчив:
"Може Наук. Т-во ім. Шевченка сто разів ухвалювати введення цього правопису, але я таки не буду його придержуватись і буду все писати "Українець" великою буквою, хоч "русский" підписує себе малою буквою, бо він почуває себе лише "русским чоловіком", а я гордий на моє національне ім’я "Українець"!
"Шах С. Львів - місто моєї молодости. Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія." - Мюнхен, 1956. - Ч. 3. - С. 176.
Підтримую скрипниківку.) З кількома заувагами:
1) Діяти за ідеєю оперної мови (ідея спічучости): для чергування приголосних-голосних за можливості починати слова на приголосну, а закінчувати на голосну: Європа європейська (а нЕ ЕвропА Европейська), Луцьке (а не Лучьк).
2) Розширити застосування двоїни. Із словами, котрі досі зберігають цю форму (зокрема в орудному відм.) - двериМА, очиМА, вушиМА, плечиМА тощо - інші "прив'язані" до них члени речення відмінюються: циМА двериМА, гарниМА очиМА і т. ін.
Найкраще правило, яке ви не сказали - це закінчення -и в родовому відмінку однини іменників третьої відміни, що закінчуються на -ть, а також декілька інших виключеннів (кров - крови, Русь - Руси, любов - любови).
Це дає змогу розрізняти родовий і давальний відмінки. У правописі 2019 можна вживати як -і, так і -и, але чомусь усі вживають -і.
А як же инчі іменники 3-ои ôдмѣни? Наприклад печі? На кому? На печі;, кому-печі, кого-печі. Що з ними робити
Дуже цiкаво, дуже-дуже цiкаво. Дякую.
Дуже цікаво. Дякую.
Це має знати кожен українець
Щиро дякую вам. І щиро радію, що є ТАКИЙ канал.
Уже на 2:05 приходить розуміння, що пан Євген знає аудиторію цього каналу просто на всі 100%! Тримайте вподобайку :)
Коментар на підтримку українськості
дуже подобаються такі лекціїї. нам всім потрібен такий "лікбез". робіть ще. дякую.
Дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
Чудово, що розширюєте український простір.👍
Все це чудово, це наша історія, її треба знати мовознавцям. Але хотілося б, щоб вони рухали правопис вперед ( придумували нові слова і т.ін.), а не повертали його до середньовіччя.
Блискучий випуск!
Отримав задоволення. За змістом і формою, абсолютно вдалими, можна опустити розуміння мотивації та механізмів реалізації подібних проектів.
Жорсткі умови👻🙀👻
🤔 "занадто розумна система - широкі маси не зрозуміють" - типова політика опускати суспільство до певного, низького рівня, на якому простіше їм маніпулювати. Ну й "занадто націоналістична, читай, самостійна" - це достатня мотивація для вироку.
За пана Лавкрафта лайк.
ААААА, як це круто! І посміялася, і багато нового дізналася. З кожним новим відео Гуманітарки люблю її все більше й більше!
Дууже цікаво, дякую!
побачив Drudkh - поставив вподобайку)
Дякую вам за такі пізнавальні відео!
Так, совєтський зашморг для мови був найефективнішим. Різні заборони царських часів були "кайданами" та "ґратами", з яких можна було якось звільнитися (бо мова залишалася живою). А совєти вирішили піти іншим шляхом - зробити з української мови "опудало". Нам в 2019-му треба було просто повернутись до Скрипниківки, щоб вичистити з мови совєтський бруд (а не намагатись враховувати "розвиток" за останні 90 років), а потім вже... колись... щось підправляти.
Ну, наші прохвесори вирішили врахувати досвід мертвонароджених нащадків совєцького правопису.
Наскільки я знаю, у затвердженні правопису 2019, брали участь не тільки поціновувачі цієї ідеї, а й противники. Там серед людей, є й ті, котрі дуже сильно не полюбляють українську, і звільнити їх нікому не під силу, хіба що самі підуть. Тому правопис 19 складається з компромісів, так само, як й харківський. :(
Воно то так, багато чого кастрували ці совєти. Але! Мова вона жива. А скрипниківка вже ні (і не булаб живою на данний момент). Вчити, в деяких моментах вже не сучасну мову... ну щось таке.
@@СвятославМарченко-м5р, совєти дуже багато повичавлювали й повитравлювали з тої мови, що була (так, не зовсім єдина і з не досконалим правописом, але ж...), ми вже не знаємо багатьох слів і виразів, особливостей, які суттєво відрізняли українську від російської - наближали нас до "братів". То ж ми маємо врешті деякий радянський покруч, який вважаємо сучасною мовою (але так, вона є для нас сучасною). І це сумно.
Olga нічого сумного не бачу. Тоді хай англійці теж бідкаються, що в них купа всілякої всілячини типу покручів на письмі як ght від голандців, які вважали фігнею писати через t; свого часноих покручів від французів котрі вважали, що англо-саксонська це для бидла. І хас свиня бігає і вирощюється селянином як піг. а панство буде їсти порк.
П.с. Давайте ще скажемо повикидувати всілякі полонізми. Кобіти там. Германізми як ровери, дах. Скрипниківка робила зріз і пробувала нормувати тогочасну мову. А в нас вже цьогочасна мова. Яка вже є, і вона українська.
Створіть будь ласка короткий курс уроків для опанування правопису Скрипниківки🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻
Підтримую, теж би хотіла
+
Гарне порівняння з гопнотою...
По назві відео я спочатку подумав що скрипниківка, то якийсь алкогольний напій ;)
Але залип на відео обідаючи і непомітив як час минув. Надзвичайно якісний контент, цікаво слухати, приємний голос. Вподобайка.
Дякую, цікаво!
Гарні, майже детективні історії. :) Дякую.
Дякую, неймовірне відео! Колись цікавився темою, шукав всякого багато)
То як Ви ставитесь до самого правопису? Чи треба його впроваджувати чи поїзд поїхав давно?
Нмд, втілювати його за редакцією 1928 сенсу нема, бо там суперечливих моментів не менше, ніж у Правописі-19. Але найвдаліші рішення варто інтеґрувати у сучасні норми - наприклад, передачу російських власних назв за фонетичним, а не історико-етимологічним підходом.
@@eugenelir7876
З іменами, точно потрібна штука.
У видиві автор припускається чисельних помилок в поясненні теми, ось у чому саме зокрема:
До 19-го ст. була офіційна правопись у Речі Посполитій для всіх наших земель, також у Гетьманщині. Уже у 18 ст. почалися заборони, ідея московська про не самостійність руської-української мови і на теренах Лівобережжя вона втратила оф. статус, але такий зберігався на землях правобережжя під РП по 1770-і і 1790-і. Після поділу РП останнього тара правопись діяла у Австрії, та й народі під Московщиною, але не офіційно, останній представник на сході її се Котляревський, а і народі й довше була.
Перша офіційна правоаись у новий час 19-го ст. че Максимовичівка, нею писали всюди, проти визнана офіційно була лише в Австрії. Потім та ж історія з Желкхівкою, писали нею всі, і зі сходу, але друкуючися в Австрії. Було купа іншого, потім уже по 1905 желехівка та її різновиди були основою і визнані оф. в Австрії від ніби 1880-их, а в підмосковській Руси ще ні, проте писали нею.
В часи УНР правила були офіційно визнані, проте де-факто не діяли і писали на заході й далі желехівкою. Себто правопис УНР лише на папері об'єднав.
Скрипниківка об'єднала лише підрадянську Русь-Україну, навіть менше земель ніж у царську добу, бо Волинь була у другій РП. Повністю об'єднала усі землі Руси наркомівка і де-факто і де-юре, але не в незалежній державі, тому се тяжко вважати здобутком, максимовичівка подібного досягла уже на початку 19-го ст.
І уже повністю своя правопись у незалежній державі і де-юре і де-факто об'єднала наркомівка з певними змінами від 1991 року вважай.
Себто після 18 ст. реальним правописом, що об'єднує і десь був визнаний була Максимовичівка, а у простого люду ще староруська правопись.
А от всюди де-юре і де-факто лише наркомівка від 1991-го якщо брати за мету незалежну державу.
Я уже мовчу, що Максимовичівкою і Желехівкою писали усі русини-українці як зо сходу так і на заході, книг повно, маю на руках навіть частину і відскановані, якщо дасте контакт скину вам. Желехівка з Максимовичівкою значно довше проіснували і реально застосовувалися ніж скрипниківка, тому не розумію сього фанатичного вилизування їй.
Також автор помиляється кажучи за об'єднання традицій правопису у скрипниківці. Правопис різнився через діялектні риси які він відбивав, що були в основі двох літ. традицій, а єдина літературна мова для всіх се інша річ, а не правопись. Желехівкою і білоруську писати можна, якщо є бажання.
Об'єднання у Граматиці Тимченка гарно виконане, та там була не одна крута спроба, яка могла б працювати, політ. сили на се бракувало.
Максимовичівка-це зьвісно чудово, але ж наш нарôд бухтить, ажень ôд етеріу і Атенїу, хоча здавало ся, що тут складного запамятати, що тета в грецьких запозиченнях пишеть ся через т, а ви тут про якісь ятї говорите. Українцї на жаль-це не євреї, які повернули собі иврит і не чехи, які покидали всї германїзми.
У всякому разї, поки що
18:52: ні я не задля цього натисла. Перша історична частина теж дуже цікава.
Класно, щиро дякую!
За сергацкову лайк. смішний жарт.
Охх, цей голос солодкий-солодкий. Не важливо, що там говориться, але ж як звучить)) Правда, відео теж круте, трішки вільніше до аудиторії хіба ставитись, ми ж не кусаємось))
Мені подобається норми з правопису "ія", "ію" та російських прізвищ.
Стартер пак людини, що шарить: Лавкрафт, Бірз, Мерріт і т.д.)
А відео топ, дякую!
Дякую
За футболку Друдх - лайк!))
Ого, маєш класну футболку Drudkh)
Ого, він ще й має класний диск Soom - Джєбарс
@@meef3r Дякую що відкрив мені цікавий гурт)
Drudkh for life!🇺🇦🇺🇦🙂
Футболка - чудова!)
земляк мій Скрипник :) вулицю його імені пам'ятаю, цікаво, чи ще вона зараз є.
дуже цікавий канал! Дякую , вподобайка і підписка)
Чудове видиво!
Ви задроти, й конкурси у вас задротські ). Неймовірно цікаво було про правописи почути. Дякую
Дуже докладно все розповів. Дякую.
Я шаную те,що на футболці.
Клясика. Зернова колєкція.
за Drudkh однозначно лайк!
Дякую друзі. Розкішні відео робите!
Ютуб, дякую за таку рекомендацію!) То шо душа просила!)
Дякую! Я дізнався багато нового!
Найцікавіше, що тепер і я чую на місці "Ь" коротке "І"
Чудово. Продовжуйте будь ласка
Окремий лайк за футболку!
Дякую! Дякую! Дякую!
Чисто зайшла поцікавитись шо воно є:)
Чудова лекція, маю лише одне зауваження: називати переклад Огієнка "(єдиним) канонічним наразі" українським перекладом Біблії неправильно. Тому що: 1) в Україні ніколи не було найвищого державного органу типу Святєйшего Сінода, який міг би визначити, який переклад є "єдино правильним". 2) В Україні більше 400 р. не було єдиної Церкви, яка могла б такий переклад затвердити, щоб він був єдино канонічним. 3) Українська Автокефальна Церква, яку пізніше очолив Огієнко, взагалі дуже довго була неканонічною, тому говорити про канонічність перекладу Огієнка, спираючись на те, що він був її очільником, просто смішно. Під цим оглядом на статус канонічного більше заслуговує переклад Хоменка, бо УГКЦ, яка його видала, в жодний період своєї історії неканонічною не була. 4) Так само не тягне на статус "канонічного" переклад Огієнка під оглядом поширености, бо не менш поширеним є той же переклад Хоменка. 5) Українське Біблійне Товариство, яке можна вважати авторитетом у цьому питанні, зрештою, теж не прийняло за основу переклад Огієнка, а випустило свій власний, над яким працював, серед інших, о. Рафаїл Турконяк. Тож за яким критерієм переклад Огієнка є (єдиним) "канонічним наразі" українським перекладом Біблії, я так і не доберу. Можете пояснити підстави для такого свого твердження? Звідки Ви взагалі взяли цю інформацію?
Пане Євгене, дякую за цікаве відео.Мені цікаво, чи під час створення покручу уніфіковували з російською деякі слова, як фершал- фельдшер, я краєм вуха чув про це, та хотів дізнатися більше.
Ставлю вподобайку.
Лайк за друдх
За Drudkh вподобайка
👍
Просто коментар для алгоритмів ютубу
Вибачте, якщо це порушує якісь правила, але, мабуть, не порушує: хочу поділитися цікавою лекцією справжнього лінгвіста:
ua-cam.com/video/xukV_qchhuw/v-deo.html
Гарно!
Лайк, лайк, лайк, лайк, лайк, дякую)
Клясно
На даний момент надзвичайно важливе відео.
Це лайк хлопці!
Підписався за футболку. Послухав повністю - ні, не схибив ))