Точка не повернення для Пола - це його народження. Він мав народитися дівчиною, вийти заміж за Фейд Рута Харконена та народити справжнього прогнозованого Квізац Хадераха. Алемвфн народивився хлопчиком...
Згоден. Принаймні автор намагався пояснити "Золотим шляхом", що завжди краще мати вибір, ніж бути впевненим в своїй силі і не бачити своїх помилок, чи краще за своїми знаннями не бачити незнання. В циклі романів кінцевим ворогом був Омніус, і якби не Розпорошення, спричинене Джихадом, Імпірія б так і лишилася непідготовленою до ще більшого Джихаду, і не факт, що той Квізах-Хедерах, якого задумували Бене Гессерит, зміг би протистояти цій загрозі, бо пізніше за сюжетом навіть Бог-Імператор звертався до Ікс по комп'ютери, а одже його здатності були обмеженими. Не те, щоб це робило з когось ліпшого героя чи навпаки злодія - скоріше автор завжди мислив більш абстрактними поняттями і намагався продемонструвати боротьбу хаосу та порядку - великих планів та непередбачуваних обставин. По темі "Золотого шляху", як головного лейб-мотиву твору Герберта, непогано так пройшлися фанати, як от в Навсікаї з долини вітрів або Гаррі Поттер і методи раціоналізації/Значущі цифри. Тож для історії в цілому поворотною точкою було народження Пола, а для нього самого як персонажа - було куштування Води Життя, як свідомого вчинку.
Один з найкращих аналізів що я бачив, дуже вдячний за відео. Після перегляду згадав одразу цитату Оллівандера з Гаррі Поттера "Той-Кого-Не-Можна-Називати мав видатні досягнення, - хоч і жахливі, зате видатні." і зловив себе на думці що навіть після аналізу не знаю як відноситися до Пола. Мабуть до таких як Пол не можна відноситися як до білого чи чорного, тому вони і цікаві, тому вони захоплюють
Саме так. Деякі фанати просто сиплються до слів Герберта, про те що він не хоче щоб Пола сприймали як героя, і відразу почали вважати Пола лиходієм. Але я не дарма поставив на початку ролику вставку з інтерв'ю з Гербертом. Він же сказав, що хотів показати небезпеку харизматичних лідерів, і того що утворюється після цього, як потім злітаються на владу різні коррумповані люди. Це ж не значить, що сам Пол автоматично стає поганим.
Дякую за дуже цікавий огляд. Трішки не згодна з тим, що зміна персонажа Чані була невдалим рішенням. В мене не було змоги подивитися другу Дюну в кінотеатрі і я дивилася її вже на стрімінгу разом зі своїми дітьми підлітками, донькою і сином, які в мене хоч і досить ерудовані, але Герберта ще не читали. І мала змогу спостерігати їхню неприховану реакцію на вчинки Пола. Спершу це був захват і повна підтримка, але потім, саме орієнтуючись на персонажа Чані, вони потроху переставали симпатизувати Полу. Фраза доньки "Щось я йому не довіряю" була дуже показова. І до фіналу вони вже точно не сприймали його героєм. Син навіть сказав, що Пол тепер одночасно і герой, і лиходій. І я згодна з ним, що Пол сам собі антагоніст, принаймні один із. Тож виходить, що вони повністю вловили меседж Вільньова. І, гадаю, не тільки вони)
дуже якісний розбір, дякую! коли дивилась другий фільм, то завдяки поведінці Чані я теж з іншої сторони подивилась на Пола. в книжці його особистість розкривається глибше, і там майже з самого початку прослідковується, що він не безперечний герой: через думки, через його зміну в емоційному плані.
Так може в підсумку і прикольний результат - що образ Муад-Діба настільки заворожуючий, що навіть глядачі воліють не помічати його жорстокі вчинки і ніби як самі стають його фанатиками)
Воу воу воу, цитата Орічімару на початку ролика це точно лайк🔥🔥🔥( допускаю, що можливо не автор манхви чи аніме її придумав, але чув її лише від зміючки😁😁)
@@alphageekua "Ти або помираєш героєм, або доживаєш до того, що стаєш лиходієм" цю цитату я почув при кінці аніме "Наруто" а от в "Лицарі" виходить пропустив
Ну, Тімоті Шаламе теж вже не хлопчик на побігеньках, тож може мати якусь вагу в обговорені образу свого персонажу. Нагадую, що цей актор зіграв Генріха 5.0 Ланкастера з п'єс Шекспіра у фільми Король (принаймні це намагався зробити режисер), і там був дуже схожий прийом, коли головний герой наче стоїчний персонаж долає всі труднощі та виклики та здобуває перемогу, а в кінці все зводиться з ніг на голову, коли виявляється, що він був лише пішаком свого оточення, і насправді він був не осяйним героєм, а кривавим тираном. Це не зовсім коректно співвідносити з реальною іторію, так само як філм з книгою. Як на мене, в Шаламе немає харизми дійсно чудового актора, а отже цілком імовірно однією з вагомих причин вибору актора на роль Пола став задум відіграти ту ж роль, що й Генріха в Королі.
Я не знаю що там планував собі Герберт, але вийшло геніально. Навіть читачі, які бачать, що Пол робить страшні речі, знайомі з точками зору і прихильників і противників Пола, все одно самі придумують йому відмазки, виправдовують його, навіть коли він сам себе в чомусь винить. На мою думку, в цьому і є геніальність робіт Герберта. Геніальність, але історія не унікальна, от все як в житті. Дякую за відео!
Найкаще Пол показаний у кінці першого філбму відьнова - коли він вперше побачив майбутній джихад та його роль у ньому - в нього буда істерика, він плакав. Він сам не хотів такої ролі, він навіть хотів сипти звичайним навігатором гільдії. Але тут є паралель з екологію, де є вже сформовані процеси в екосистесах й є каталізатор до повномасштабних змін, в ролі якого і є Пол. Спочатку він із цим боровся, а потім змирився. Хеппі енд у цому всесвіті буде через 3500 років зі смертю його сина, Бога-Імператора людства (привіт фанатам Вахи, ця концепція взята конретно звізси).
Пол є жертвою обставин і становища. Вільньов, на мою думку, таким йоого і показав. Але коли він прийняв свою долу - то поринув з головою і не відступав до кінця(по фільму). Він справжній герой(в фільмі). Але історія дюни про інше... Не про героїв, а про ообставини і неможливість уникати обставин. Це як в нашій країні про аполітичність, ти не моожеш уникакти загрози та викоики вічно, навіть кколи битва здається не очевидно виграшною, раано чи пізно тобі треба прийняти сторону і бороттись.
Сподобалося. Про саму Друга частина фільму як на мій досить субєктивний погляд посупається все ж таки Першій, і ось чому.... - Зміни поведінки, дій та історії персонажів занадто різкі та не зовсім логічні, це можна пояснити браком сценарного часу як для самих персонажів так і подій. - Імператорський дім показали досить стисло та куцо. Наче в картині зявляється не Імператор, а якись старий який доживає останні дні і йому не те що немає діла до імперії а й до самого себе. - Відсутнє занурення в усю масштабність подій яка буде впливати на цілу галактику, а не тільки окрему планету. Це теж все зумовлино картиною та історією яка весь час відбувається в пустині і глядач думає: - що подумаєш, чергові бідуїни боряться проти супостатів на якійсь планеті, ніколи ж такого не було.. - головний герой, просто терпіти не можу цього актора. І фінальна сцена яскраво це підкреслює, перед вами не Квізац Хадераха, а якесь мале та дратуюче дитя. А ось персонаж Остіна Батлера вийшов напрочут добре. І так, Пол ніякий не мессія, скоріш трагічний персонаж, результат чужих бажань та упередженостей. Герберт досить майстерно це втілив в своїх творах і дуже класно, що ви знайшли відео те як говориться про героя та сподівання від нього у людства. Загалом у кіноадаптації він все ж таки недостатньо переконливим вийшов, не дивлячись на це загалом дві картинм сподобалися.
Подивившись другий фільм, мені нарешті захотілося почитати книги. Я багато раз чула думку, що Пол - злодій і приготувалася до жахіть. Мурашки вже пішли в кінці першої книги, де писалося, що Пол стане тим, хто буде наматувати шкіру ворогів на барабани, але в кінці кінців я дуже розчарувалася, бо як ви і сказали: автор не зміг передати весь жах Джихаду, що відбувається десь на фоні. Дякую, що допомогли мені зрозуміти, що не так з книгами, бо я до кінця не могла це для себе сформулювати) і сподіваюся, що Вільньов все-таки зможе передати те, що не зміг Герберт)
Дякую за огляд і роз'ясненя нюансів між книгою та фільмом, нажаль читати першу книгу вже не цікаво після перегляду 2х частин фільму. Почну читати зразу 2 книгу
Ну, я вважаю що все таки варто прочитати і першу книгу, бо в фільмах нажаль багато нюансів не передали. У кіно наприклад фактично немає Гільдії Космогації, не роздають про ментатів, і ще про деякі речі. Тому щоб було більш зрозуміло, я б все таки прочитав. Друга книга доволі специфічна, я три рази починав читати її, і тільки з третьої спроби зміг, хоча вона маленька.
Пол -- людина, на мою думку. Це у "Марвел" герої, а у Герберта та Вільньова -- люди, що мають свої хиби та вади, як і чесноти. Особисто для мене Пол всеж позитивний персонаж, бо я б вчинала так само, от чесно) Не бачу нічого поганого у знищенні ворогів, от тільки джигад це занадто. Проте і в книзі, і фільмі, у нас є влада та релігія, що є неймовірними каталізаторами, на які ти не завжди можеш вплинути. Я в захваті від гри Шаламе, тим паче, що його вже висували на "Оскар") Побачила його зміни на екрані, розвиток в другій частині шикарний. До речі, от як раз його промова на Раді фременів, дуже показова в плані гри і голосу. Український дубляж шикарний, проте в оригіналі Тімоті звучить ще краще, бо які великі переливи в інтонаціях, ох! В мене були мурахи. А потім він же з цим голосом скеровує атаку на фоні вибуху. Ці 2 сцени мені були дуже показові у зміні Пола, і що він тепер не такий вже пухнастий, є в ньому темрява. Не буду брехати, я не така талановита як Пол, але чудово поділяю його вчинки, як вище писала, то розумію і зробила так само.
@@alphageekua так, я ознайомився! Навіть тут в дужках написано Атрейдес. І я дивився також фільм в оригіналі. Я розумію, що так перевели, але це неправильний переклад.
Пол - людина яка побоялась взяти на себе відповідальність за майбутнє. Його син її прийме, такою як є, жорстокою і неминучою, але потрібною. А пол - до кінця не зміг, так і сумнівався чи правильно він робить.
У фільмі ж половина фільму про те, як Пол має сумніви з приводу своєї ролі. Але коли він її розуміє і приймає той факт, що іншого шляху в нього не буде - він йде до кінця, і робить все аби досягнути своєї мети - як хороше так і погане. Не знаю чим дивиться глядач, але ж цей "посил" там доволі очевидний.
У мене відчуття, що на аналіз впливає "післязнання". Є перша книга, вона виглядає як повністю самодостатній твір з достатньо закінченої історією. Друга та наступні частини виходили піздніше, та вони набагато менш популярні. Ось якщо брати окремо першу частину, то в ії межах Пол це цілком позитивний та героїчний персонаж. Останній раз книгу читав років 6 тому, можу щось забути, але якогось лиходійства від Пола не пам'ятаю. Так, були його переживання, що він спровокує якийсь джихад, але особисто мною вони не дуже сер'йозно сприймалися. Герберту не вдалося переконливо обмалювати цей самий джихад. Я навіть зараз не розумію нахіба тім фременам, пустельним виживальникам, кудись летіти заради різанини, та ще й Пола не слухати. Єдине що, вони у фанатичному угарі могли спайс та хробаків знищити, ось тоді усім було б погано, та дуже.
Певною мірою так. Для мене Пол завжди був стільки героєм, скільки трагічною, приреченою фігурою. Мессію Дюни я вперше зміг прочитати повністю як раз після виходу фільму, коли знову піднялись ці дискусії, герой Пол, чи ні. Раніше я не міг змусити себе дочитати, хоча книга маленька. Після Мессії Дюни не сказав би що моя думка кардинал но змінилась. Поважаю право Герберта на його думки, і на його права казати що він задумував спочаткуч але книгу та її героїв оцінюю в першу чергу зі свого досвіду. Ну не бачу я в Полі лиходія й тирана. Не бачу.
Се Ля Ві. Сильна жага жінки бути чоловіком, призводить до бадабум. БенеГесерид ще б безкінечність плели свої інтриги і грались у жіночий мякий контроль, бо це їх природа, це баланс, бо саме таким чином вони можуть у природній спосіб отримувати доступ до чоловічої твердої сили. А вона порушила цей баланс і превелебна мати це розуміти і могла, точніше, мусила б виправити її помилку, вбити Пола. Ще приклад,Махабхарата, також почалась з бажання простої рибачки, яке потім, з часом, переросло у епічну війну. Тому, на мою думку, Пол жертва амбіцій гіпетрофованого матріархату, герой що не помер. Бо інколи простіше вмерти за свої ідеї, ніж по ним жити 10000 років, а він це зробив. Так, чекаю помідорок, від захисників рівності у, типу, нерівних можливостях 😅
Як на мене персонаж Пола є заручником. Він заручник амбіцій своєї матері, заручник політичних ігор між великими домами, заручник навʼязаних релігійних уявлень фрименам і ще багато в чому. Тож він вирішив просто зіграти роль яка йому судилась виходячи з усіх обставин. На мою думку це зробило його по-справжньому нещасною людиною
Я з вами повністю згоден. Тому фінал першої книги так сильно чипляє, бо ніби головний герой досяг всього, чого хотів, але відчувається все таки ніби він невиліковно хворий і йому залишилось жити небагато.
Пол герой своей истории и антагонист в 61 миллиарде других. Человек, который стал заложником обстоятельств с виденьем, всех возможных развилок, своих действий и бездействий. По итогу, его сын - Лето Атрейдес 2-й, стал узурпатором на 3 тысячи лет и провел человечество по золотому пути, что, после его свержения, позволило человечеству расселиться по всей галактике и основать множество независимых систем. В этом конексте вспоминаются слова Маска о том, что «чем дольше мы живем на этой планете, тем больше вероятность того, что мы вымрем как вид». Таким образом, семейство Атрейдесов привело человечество не к идеальному будущему, а к будущему как таковому. Любое крайнее решение эффективнее любого компромиссного, к сожалению
Останнії раз коли книгу перечитував, вона мене почала дратувати, доволі сильно. Уся оця проникливість, з півслова та півнатяка розуміють, приховані смисли бачать... Тим часом IRL люди не розуміють один одного, навіть якщо намагаються. У кожного свої ассоціації... Фрімени, ледь що, бухаються молитися та ще якись рітуали виконувати...
Трохи не по темі відео, але може підкажете. Дочитала зараз Месію Дюни, йшло доволі важко й повільно, але цікаво, що буде далі. Чи варто читати третю частину? Чи буде там більше сюжету, чи так само 70% книги буде складна релігійна філософія?
Я третю книгу теж не дочитав. Вона ніби більш динамічна, на відміну від другої, але все одно специфічна. Ну і чим далі по циклу, тим більш дивними стають книги. Філософії та роздумів там багато, а от цікавого сюжету, як в першій частині здається вже в жодній не буде. Хоча "Бог Імператор Дюни" вважається хорошою книгою.
@@alphageekua блін, розумію, що вже не потягну продовжувати читати 3ю частину на 600 сторінок 🙈 все-таки роздумів занадто багато, а подій занадто мало. Хоча на початку планувала прочитати всі 6 основних книг автора, але цикл якось трохи розчарував 🥲
Я подивилась тільки фільми Вільньова і прочитала першу книгу, тому що не могла зрозуміти, чому фільми мені не сподобались. На відміну від мого оточення. Прочитавши книгу, я зрозуміла, що мені не подобається персонаж Пола, і фанатизм фрименів. Фільми і книга доволі добротні з точки зору сюжету
Ну я б не сказав, що Пол геть антагоніст. Він знайшов найкращий на його думку варіант розвитку, бо бачив майбутнє. Він насправді дуже нещасна людина. Цікаво, Ерен Єгер з атаки титанів часом не Дюною натхненний?🤔
З вами повністю згоден, це взагалі доволі трагічна історія, в якій просто немає переможців. Всі страждають, в цілому як у реальному житті. Чесно кажучи, Атаку Титанів ще не дивився:)
Боже, зумери, знайдіть в собі натхнення подивитися чи краще почитати щось окрім чергового фанфіку по Євангеліону (при тому що Єва вже була вторинна, я боюся навіть рахувати ступінь петравленості Атаки Титанів, при тому що в цьому творі дійцсно немає жодної оригінальності). Ярозумію, що перший досвід є найбільш емоційно значущий, і ви вважатимете те, на що спирається Атака вторинним, але Матка Боска, Титани - це дійсно невдалий вибір для початку культурної освіти, бо сильно деформує подальше сприйняття. Це як прочитати першою книгою Атлант розправив плечі - твір дійсно цікавий, хоч і теж вторинний, але починати з нього не маючи певного багажу за спиною - це як... вважати Пола позитивним, бо він бач побачив майбутнє, хоча автор відео доволі вдало зазначив: а яке саме майбутнє він бачив, наскільки глибоко він міг заглядати в пам'ять предків і наскільки досконалі були його навички ментата, щоб правильно аналізувати побачене. Що, ти гадаєш, ти знаєш і звідки, ти гадаєш, ти це знаєш? Може, це не саме та думка, що закладав Герберт в "Дюну", але вона випливає з його задуму, що завжди треба бути обачним будувати великі плани, чи інакшими словами робити велику ставку на щось одне, позаяк це збільшує виграш, це й симетрично збільшує наслідки програшу, а вирогідність ризику ніколи не становить 0%, тому з плином ентропії похибка накопичується і "велике добро" в якись момент обертається на "страшне зло".
@@_CossaCShocK_ якоїсь дурні наговорив. З чого ти взяв що атака може лише зумерам сподобатися, з чого ти взяв, що ніхто не має ніякого багажу в різних творах. Щось може надихатися чимось і все одно бути хорошим. Як оригінальні за, які надихалися Дюною . Але я, звісно неправий, ти найвеличніший з усіх, де тобі можна помолитися?)
@@kursa4197 Бо Атака має великий попит в молодих глядачів (здебільшого саме глядачів), а старше покоління не бачить в ній нічого цікавого. Я ж кажу, що перший досвід нікуди не діти) Можливо якісь ідеї там пояснюються більш доступно молодому поколінню, але до цього ці ідеї були розкриті більш глибоко. Правильно скористався наведеним мною питанням, про те кому і чому вірити) Втім раджу дійсно розшири свій світогляд, наприклад, Навсікаєю з долини вітрів, а зверху полірнути ГПіМРМ, щоб не потрапити у пастку омаке про Матрицю)
Ну так-то наряду с рилсами, где Пола подают как героя, не меньше видео, где Пола ставят в один ряд со всякими Энакинами Скайвокерами, так что народ все-таки догадывается, что он злодей, просто не все.
Гарний аналіз, цікавий, і голос у вас поставлений, приємно слухати! Але склалось враження, що вам не подобається, бо ви просто занадто фанат книги. Режисер вдало змінив персонажів і дещо прибрав, що було у книзі. Якби він знімав, нічого не змінивши, фільм провалився б
Дякую! Можливо з мого боку є певна упередженість, але в цілому мені фільм дуже подобається, проте шкода що не всі теми з книги найшли відображення в фільмі. Ми, фанати книг, такі, дуже прискіпливі:)
@@_alexandra.p_ Саме тому я все більше стаю прихильником того, щоб великі книжкові цикли, або ігрові серії, екранізували саме у форматі серіалів/міні-серіалів. Бо так авторам не доводиться різати матеріал. Безумовно це не панацея, але все ж допомагає відображати бачення автора у більш повному обсязі.
На обкладинці я так і написав. Хоча взагалі, бачив різні варіанти, ту ж фразу на початку ролику, дуже багато варіантів перекладу бачив, де і лиходій було, і злодій.
Крінж. Ти ж сам буквально в своєму відео кажеш, що Бене Ґессерит попрацювали на багатьох планетах насаджуючи культ месії, а потім дивуєшся як відносно невелика кількість фрименів змогла вбити 61 млрд. Меми постять в основному самі кінокомпанії для маргінальних груп населення, аби ті не забували періодично платити їм бабки і відволікатися від тіктоку. Чані запіліли такою, бо фільм просякнутий повісточкою, відвертою лівацькою повісточкою. В сьогоденні дуже вигідно показати сильну жінку, але надати їй якостей, які сильним людям не притаманні, а саме оця імпульсивність. Шоб дорогим фременісткам було легше асоціювати себе з головним жіночим персонажем.
дюна 2 ужасный фильм, не понимаю почему он так всем понравился. Бездарная постановка и глупый сюжет. При этом фуриоса провалилась в прокате, которая намного лучше во всех аспектах.
Точка не повернення для Пола - це його народження. Він мав народитися дівчиною, вийти заміж за Фейд Рута Харконена та народити справжнього прогнозованого Квізац Хадераха. Алемвфн народивився хлопчиком...
Скоріше, це було точкою неповернення для всієї імперії:)
Згоден. Принаймні автор намагався пояснити "Золотим шляхом", що завжди краще мати вибір, ніж бути впевненим в своїй силі і не бачити своїх помилок, чи краще за своїми знаннями не бачити незнання. В циклі романів кінцевим ворогом був Омніус, і якби не Розпорошення, спричинене Джихадом, Імпірія б так і лишилася непідготовленою до ще більшого Джихаду, і не факт, що той Квізах-Хедерах, якого задумували Бене Гессерит, зміг би протистояти цій загрозі, бо пізніше за сюжетом навіть Бог-Імператор звертався до Ікс по комп'ютери, а одже його здатності були обмеженими. Не те, щоб це робило з когось ліпшого героя чи навпаки злодія - скоріше автор завжди мислив більш абстрактними поняттями і намагався продемонструвати боротьбу хаосу та порядку - великих планів та непередбачуваних обставин. По темі "Золотого шляху", як головного лейб-мотиву твору Герберта, непогано так пройшлися фанати, як от в Навсікаї з долини вітрів або Гаррі Поттер і методи раціоналізації/Значущі цифри. Тож для історії в цілому поворотною точкою було народження Пола, а для нього самого як персонажа - було куштування Води Життя, як свідомого вчинку.
Взагалі-то це Джесіка вирішила народити сина, бо покохала Герцога
@@Проходняк-ф6и ну от, черех капризи якоїсь дівки все пішло вслід за руським кораблем...
Один з найкращих аналізів що я бачив, дуже вдячний за відео. Після перегляду згадав одразу цитату Оллівандера з Гаррі Поттера "Той-Кого-Не-Можна-Називати мав видатні досягнення, - хоч і жахливі, зате видатні." і зловив себе на думці що навіть після аналізу не знаю як відноситися до Пола. Мабуть до таких як Пол не можна відноситися як до білого чи чорного, тому вони і цікаві, тому вони захоплюють
Саме так. Деякі фанати просто сиплються до слів Герберта, про те що він не хоче щоб Пола сприймали як героя, і відразу почали вважати Пола лиходієм. Але я не дарма поставив на початку ролику вставку з інтерв'ю з Гербертом. Він же сказав, що хотів показати небезпеку харизматичних лідерів, і того що утворюється після цього, як потім злітаються на владу різні коррумповані люди. Це ж не значить, що сам Пол автоматично стає поганим.
Дякую за дуже цікавий огляд. Трішки не згодна з тим, що зміна персонажа Чані була невдалим рішенням. В мене не було змоги подивитися другу Дюну в кінотеатрі і я дивилася її вже на стрімінгу разом зі своїми дітьми підлітками, донькою і сином, які в мене хоч і досить ерудовані, але Герберта ще не читали. І мала змогу спостерігати їхню неприховану реакцію на вчинки Пола. Спершу це був захват і повна підтримка, але потім, саме орієнтуючись на персонажа Чані, вони потроху переставали симпатизувати Полу. Фраза доньки "Щось я йому не довіряю" була дуже показова. І до фіналу вони вже точно не сприймали його героєм. Син навіть сказав, що Пол тепер одночасно і герой, і лиходій. І я згодна з ним, що Пол сам собі антагоніст, принаймні один із. Тож виходить, що вони повністю вловили меседж Вільньова. І, гадаю, не тільки вони)
Хороше відео. Я аж лайкнув і зберіг.
Дякую!
Гарний аналіз
дуже якісний розбір, дякую!
коли дивилась другий фільм, то завдяки поведінці Чані я теж з іншої сторони подивилась на Пола.
в книжці його особистість розкривається глибше, і там майже з самого початку прослідковується, що він не безперечний герой: через думки, через його зміну в емоційному плані.
В книжці це легше передати, адже автор може показувати ситуацію з різних сторін, і показувати нас думки різних персонажів.
Так може в підсумку і прикольний результат - що образ Муад-Діба настільки заворожуючий, що навіть глядачі воліють не помічати його жорстокі вчинки і ніби як самі стають його фанатиками)
Комментар та вподобайка для просування українського ютьюбу!
Дякую за підтримку!🙏
Глубокий анализ. Спасибо
Воу воу воу, цитата Орічімару на початку ролика це точно лайк🔥🔥🔥( допускаю, що можливо не автор манхви чи аніме її придумав, але чув її лише від зміючки😁😁)
@@BiluyGrim Це ви про яку? Я там ставив цитату з "Темного Лицаря", якщо вона звучала ще десь, то вже співпадіння.
@@alphageekua "Ти або помираєш героєм, або доживаєш до того, що стаєш лиходієм" цю цитату я почув при кінці аніме "Наруто" а от в "Лицарі" виходить пропустив
Пол Атрід однозначно герой! Який через складний шлях в очах інших однозначно злодій!
Ну, Тімоті Шаламе теж вже не хлопчик на побігеньках, тож може мати якусь вагу в обговорені образу свого персонажу. Нагадую, що цей актор зіграв Генріха 5.0 Ланкастера з п'єс Шекспіра у фільми Король (принаймні це намагався зробити режисер), і там був дуже схожий прийом, коли головний герой наче стоїчний персонаж долає всі труднощі та виклики та здобуває перемогу, а в кінці все зводиться з ніг на голову, коли виявляється, що він був лише пішаком свого оточення, і насправді він був не осяйним героєм, а кривавим тираном. Це не зовсім коректно співвідносити з реальною іторію, так само як філм з книгою. Як на мене, в Шаламе немає харизми дійсно чудового актора, а отже цілком імовірно однією з вагомих причин вибору актора на роль Пола став задум відіграти ту ж роль, що й Генріха в Королі.
дЯКУЮ
Я не знаю що там планував собі Герберт, але вийшло геніально. Навіть читачі, які бачать, що Пол робить страшні речі, знайомі з точками зору і прихильників і противників Пола, все одно самі придумують йому відмазки, виправдовують його, навіть коли він сам себе в чомусь винить. На мою думку, в цьому і є геніальність робіт Герберта. Геніальність, але історія не унікальна, от все як в житті. Дякую за відео!
Дякую, хороше відео)😅
Дякую за те що підтримуєте активом)
Найкаще Пол показаний у кінці першого філбму відьнова - коли він вперше побачив майбутній джихад та його роль у ньому - в нього буда істерика, він плакав. Він сам не хотів такої ролі, він навіть хотів сипти звичайним навігатором гільдії.
Але тут є паралель з екологію, де є вже сформовані процеси в екосистесах й є каталізатор до повномасштабних змін, в ролі якого і є Пол. Спочатку він із цим боровся, а потім змирився.
Хеппі енд у цому всесвіті буде через 3500 років зі смертю його сина, Бога-Імператора людства (привіт фанатам Вахи, ця концепція взята конретно звізси).
Пол є жертвою обставин і становища. Вільньов, на мою думку, таким йоого і показав. Але коли він прийняв свою долу - то поринув з головою і не відступав до кінця(по фільму). Він справжній герой(в фільмі). Але історія дюни про інше... Не про героїв, а про ообставини і неможливість уникати обставин.
Це як в нашій країні про аполітичність, ти не моожеш уникакти загрози та викоики вічно, навіть кколи битва здається не очевидно виграшною, раано чи пізно тобі треба прийняти сторону і бороттись.
Сподобалося.
Про саму Друга частина фільму як на мій досить субєктивний погляд посупається все ж таки Першій, і ось чому....
- Зміни поведінки, дій та історії персонажів занадто різкі та не зовсім логічні, це можна пояснити браком сценарного часу як для самих персонажів так і подій.
- Імператорський дім показали досить стисло та куцо. Наче в картині зявляється не Імператор, а якись старий який доживає останні дні і йому не те що немає діла до імперії а й до самого себе.
- Відсутнє занурення в усю масштабність подій яка буде впливати на цілу галактику, а не тільки окрему планету. Це теж все зумовлино картиною та історією яка весь час відбувається в пустині і глядач думає: - що подумаєш, чергові бідуїни боряться проти супостатів на якійсь планеті, ніколи ж такого не було..
- головний герой, просто терпіти не можу цього актора. І фінальна сцена яскраво це підкреслює, перед вами не Квізац Хадераха, а якесь мале та дратуюче дитя. А ось персонаж Остіна Батлера вийшов напрочут добре.
І так, Пол ніякий не мессія, скоріш трагічний персонаж, результат чужих бажань та упередженостей. Герберт досить майстерно це втілив в своїх творах і дуже класно, що ви знайшли відео те як говориться про героя та сподівання від нього у людства. Загалом у кіноадаптації він все ж таки недостатньо переконливим вийшов, не дивлячись на це загалом дві картинм сподобалися.
Це будо цікаво. Дякую за думки, є над чим подумати❤
Цікаве ессе, дякую
Подивившись другий фільм, мені нарешті захотілося почитати книги. Я багато раз чула думку, що Пол - злодій і приготувалася до жахіть. Мурашки вже пішли в кінці першої книги, де писалося, що Пол стане тим, хто буде наматувати шкіру ворогів на барабани, але в кінці кінців я дуже розчарувалася, бо як ви і сказали: автор не зміг передати весь жах Джихаду, що відбувається десь на фоні. Дякую, що допомогли мені зрозуміти, що не так з книгами, бо я до кінця не могла це для себе сформулювати) і сподіваюся, що Вільньов все-таки зможе передати те, що не зміг Герберт)
який весь жах джихаду, він же іще не настав?))
@@dengi_vinternete я про книги, я чотири частини прочитала
Дякую за огляд і роз'ясненя нюансів між книгою та фільмом, нажаль читати першу книгу вже не цікаво після перегляду 2х частин фільму. Почну читати зразу 2 книгу
Ну, я вважаю що все таки варто прочитати і першу книгу, бо в фільмах нажаль багато нюансів не передали. У кіно наприклад фактично немає Гільдії Космогації, не роздають про ментатів, і ще про деякі речі. Тому щоб було більш зрозуміло, я б все таки прочитав. Друга книга доволі специфічна, я три рази починав читати її, і тільки з третьої спроби зміг, хоча вона маленька.
Пол це просто шлях для Лето який і змінить світ.
ділися частіше своєю думкою, вони мені симпатизуюють☺
Дякую! Обов'язково буду ділитись😉
Пол -- людина, на мою думку. Це у "Марвел" герої, а у Герберта та Вільньова -- люди, що мають свої хиби та вади, як і чесноти. Особисто для мене Пол всеж позитивний персонаж, бо я б вчинала так само, от чесно) Не бачу нічого поганого у знищенні ворогів, от тільки джигад це занадто. Проте і в книзі, і фільмі, у нас є влада та релігія, що є неймовірними каталізаторами, на які ти не завжди можеш вплинути.
Я в захваті від гри Шаламе, тим паче, що його вже висували на "Оскар") Побачила його зміни на екрані, розвиток в другій частині шикарний. До речі, от як раз його промова на Раді фременів, дуже показова в плані гри і голосу. Український дубляж шикарний, проте в оригіналі Тімоті звучить ще краще, бо які великі переливи в інтонаціях, ох! В мене були мурахи. А потім він же з цим голосом скеровує атаку на фоні вибуху. Ці 2 сцени мені були дуже показові у зміні Пола, і що він тепер не такий вже пухнастий, є в ньому темрява.
Не буду брехати, я не така талановита як Пол, але чудово поділяю його вчинки, як вище писала, то розумію і зробила так само.
Дякую за цікаве відео! Немає однозначних героїв та злодіїв. Тим вони і цікаві
Який ще Атрід? Ви жартуєте?
uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB_%D0%90%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B4
Будь-ласка, ознайомтесь.
@@alphageekua так, я ознайомився! Навіть тут в дужках написано Атрейдес. І я дивився також фільм в оригіналі. Я розумію, що так перевели, але це неправильний переклад.
Лайк!
Дякую!
Треба було розповісти йому про концепцію смерті автора
Кому саме?) Я про це знаю, і підтримую в принципі:)
Пол - людина яка побоялась взяти на себе відповідальність за майбутнє. Його син її прийме, такою як є, жорстокою і неминучою, але потрібною. А пол - до кінця не зміг, так і сумнівався чи правильно він робить.
У фільмі ж половина фільму про те, як Пол має сумніви з приводу своєї ролі. Але коли він її розуміє і приймає той факт, що іншого шляху в нього не буде - він йде до кінця, і робить все аби досягнути своєї мети - як хороше так і погане. Не знаю чим дивиться глядач, але ж цей "посил" там доволі очевидний.
Гарно
У мене відчуття, що на аналіз впливає "післязнання".
Є перша книга, вона виглядає як повністю самодостатній твір з достатньо закінченої історією. Друга та наступні частини виходили піздніше, та вони набагато менш популярні.
Ось якщо брати окремо першу частину, то в ії межах Пол це цілком позитивний та героїчний персонаж. Останній раз книгу читав років 6 тому, можу щось забути, але якогось лиходійства від Пола не пам'ятаю. Так, були його переживання, що він спровокує якийсь джихад, але особисто мною вони не дуже сер'йозно сприймалися. Герберту не вдалося переконливо обмалювати цей самий джихад. Я навіть зараз не розумію нахіба тім фременам, пустельним виживальникам, кудись летіти заради різанини, та ще й Пола не слухати.
Єдине що, вони у фанатичному угарі могли спайс та хробаків знищити, ось тоді усім було б погано, та дуже.
Певною мірою так. Для мене Пол завжди був стільки героєм, скільки трагічною, приреченою фігурою. Мессію Дюни я вперше зміг прочитати повністю як раз після виходу фільму, коли знову піднялись ці дискусії, герой Пол, чи ні. Раніше я не міг змусити себе дочитати, хоча книга маленька. Після Мессії Дюни не сказав би що моя думка кардинал но змінилась. Поважаю право Герберта на його думки, і на його права казати що він задумував спочаткуч але книгу та її героїв оцінюю в першу чергу зі свого досвіду. Ну не бачу я в Полі лиходія й тирана. Не бачу.
Гаррі Поттер у "ГП та методи раціонального мислення" зміг трохи навчитися обходити проблему незмінності вже відомого майбутнього.
Се Ля Ві. Сильна жага жінки бути чоловіком, призводить до бадабум. БенеГесерид ще б безкінечність плели свої інтриги і грались у жіночий мякий контроль, бо це їх природа, це баланс, бо саме таким чином вони можуть у природній спосіб отримувати доступ до чоловічої твердої сили. А вона порушила цей баланс і превелебна мати це розуміти і могла, точніше, мусила б виправити її помилку, вбити Пола.
Ще приклад,Махабхарата, також почалась з бажання простої рибачки, яке потім, з часом, переросло у епічну війну. Тому, на мою думку, Пол жертва амбіцій гіпетрофованого матріархату, герой що не помер. Бо інколи простіше вмерти за свої ідеї, ніж по ним жити 10000 років, а він це зробив.
Так, чекаю помідорок, від захисників рівності у, типу, нерівних можливостях 😅
Як на мене персонаж Пола є заручником. Він заручник амбіцій своєї матері, заручник політичних ігор між великими домами, заручник навʼязаних релігійних уявлень фрименам і ще багато в чому. Тож він вирішив просто зіграти роль яка йому судилась виходячи з усіх обставин. На мою думку це зробило його по-справжньому нещасною людиною
Я з вами повністю згоден. Тому фінал першої книги так сильно чипляє, бо ніби головний герой досяг всього, чого хотів, але відчувається все таки ніби він невиліковно хворий і йому залишилось жити небагато.
Дай лінку на цю нарізку про Пола!
Пол герой своей истории и антагонист в 61 миллиарде других. Человек, который стал заложником обстоятельств с виденьем, всех возможных развилок, своих действий и бездействий. По итогу, его сын - Лето Атрейдес 2-й, стал узурпатором на 3 тысячи лет и провел человечество по золотому пути, что, после его свержения, позволило человечеству расселиться по всей галактике и основать множество независимых систем.
В этом конексте вспоминаются слова Маска о том, что «чем дольше мы живем на этой планете, тем больше вероятность того, что мы вымрем как вид». Таким образом, семейство Атрейдесов привело человечество не к идеальному будущему, а к будущему как таковому.
Любое крайнее решение эффективнее любого компромиссного, к сожалению
Останнії раз коли книгу перечитував, вона мене почала дратувати, доволі сильно.
Уся оця проникливість, з півслова та півнатяка розуміють, приховані смисли бачать... Тим часом IRL люди не розуміють один одного, навіть якщо намагаються. У кожного свої ассоціації...
Фрімени, ледь що, бухаються молитися та ще якись рітуали виконувати...
Трохи не по темі відео, але може підкажете. Дочитала зараз Месію Дюни, йшло доволі важко й повільно, але цікаво, що буде далі.
Чи варто читати третю частину? Чи буде там більше сюжету, чи так само 70% книги буде складна релігійна філософія?
Я третю книгу теж не дочитав. Вона ніби більш динамічна, на відміну від другої, але все одно специфічна. Ну і чим далі по циклу, тим більш дивними стають книги. Філософії та роздумів там багато, а от цікавого сюжету, як в першій частині здається вже в жодній не буде. Хоча "Бог Імператор Дюни" вважається хорошою книгою.
@@alphageekua блін, розумію, що вже не потягну продовжувати читати 3ю частину на 600 сторінок 🙈 все-таки роздумів занадто багато, а подій занадто мало. Хоча на початку планувала прочитати всі 6 основних книг автора, але цикл якось трохи розчарував 🥲
Я подивилась тільки фільми Вільньова і прочитала першу книгу, тому що не могла зрозуміти, чому фільми мені не сподобались. На відміну від мого оточення. Прочитавши книгу, я зрозуміла, що мені не подобається персонаж Пола, і фанатизм фрименів. Фільми і книга доволі добротні з точки зору сюжету
супер огляд, але музика перебиває текст в деяких місцях
)
Ну я б не сказав, що Пол геть антагоніст. Він знайшов найкращий на його думку варіант розвитку, бо бачив майбутнє. Він насправді дуже нещасна людина.
Цікаво, Ерен Єгер з атаки титанів часом не Дюною натхненний?🤔
З вами повністю згоден, це взагалі доволі трагічна історія, в якій просто немає переможців. Всі страждають, в цілому як у реальному житті. Чесно кажучи, Атаку Титанів ще не дивився:)
@@alphageekua ой, дуже раджу. Це дуже крута історія. Чим далі розкривається, тим більшьінакше оцінюєш все в цілому)
Боже, зумери, знайдіть в собі натхнення подивитися чи краще почитати щось окрім чергового фанфіку по Євангеліону (при тому що Єва вже була вторинна, я боюся навіть рахувати ступінь петравленості Атаки Титанів, при тому що в цьому творі дійцсно немає жодної оригінальності). Ярозумію, що перший досвід є найбільш емоційно значущий, і ви вважатимете те, на що спирається Атака вторинним, але Матка Боска, Титани - це дійсно невдалий вибір для початку культурної освіти, бо сильно деформує подальше сприйняття. Це як прочитати першою книгою Атлант розправив плечі - твір дійсно цікавий, хоч і теж вторинний, але починати з нього не маючи певного багажу за спиною - це як... вважати Пола позитивним, бо він бач побачив майбутнє, хоча автор відео доволі вдало зазначив: а яке саме майбутнє він бачив, наскільки глибоко він міг заглядати в пам'ять предків і наскільки досконалі були його навички ментата, щоб правильно аналізувати побачене. Що, ти гадаєш, ти знаєш і звідки, ти гадаєш, ти це знаєш? Може, це не саме та думка, що закладав Герберт в "Дюну", але вона випливає з його задуму, що завжди треба бути обачним будувати великі плани, чи інакшими словами робити велику ставку на щось одне, позаяк це збільшує виграш, це й симетрично збільшує наслідки програшу, а вирогідність ризику ніколи не становить 0%, тому з плином ентропії похибка накопичується і "велике добро" в якись момент обертається на "страшне зло".
@@_CossaCShocK_ якоїсь дурні наговорив. З чого ти взяв що атака може лише зумерам сподобатися, з чого ти взяв, що ніхто не має ніякого багажу в різних творах. Щось може надихатися чимось і все одно бути хорошим. Як оригінальні за, які надихалися Дюною . Але я, звісно неправий, ти найвеличніший з усіх, де тобі можна помолитися?)
@@kursa4197 Бо Атака має великий попит в молодих глядачів (здебільшого саме глядачів), а старше покоління не бачить в ній нічого цікавого. Я ж кажу, що перший досвід нікуди не діти) Можливо якісь ідеї там пояснюються більш доступно молодому поколінню, але до цього ці ідеї були розкриті більш глибоко. Правильно скористався наведеним мною питанням, про те кому і чому вірити) Втім раджу дійсно розшири свій світогляд, наприклад, Навсікаєю з долини вітрів, а зверху полірнути ГПіМРМ, щоб не потрапити у пастку омаке про Матрицю)
Лисань-аль-Гаиб!!!!
Трагічний герой
Жертва
І це теж. Мабуть всього потроху.
Ну так-то наряду с рилсами, где Пола подают как героя, не меньше видео, где Пола ставят в один ряд со всякими Энакинами Скайвокерами, так что народ все-таки догадывается, что он злодей, просто не все.
Зі Скайіокером роблять ті хто в темі, хто знає що ЗВ "запозичені" з Дюни. А більшість у цьому не розбирається.
@@alphageekua да там не только со звездными войнами, просто написал того, о ком сразу вспомнил
В цьому світлі мем про Енакіна та Падму, що обговорюють похід на Дюну набуває нових шарів сенсу та іронії)
Гарний аналіз, цікавий, і голос у вас поставлений, приємно слухати! Але склалось враження, що вам не подобається, бо ви просто занадто фанат книги. Режисер вдало змінив персонажів і дещо прибрав, що було у книзі. Якби він знімав, нічого не змінивши, фільм провалився б
Дякую! Можливо з мого боку є певна упередженість, але в цілому мені фільм дуже подобається, проте шкода що не всі теми з книги найшли відображення в фільмі. Ми, фанати книг, такі, дуже прискіпливі:)
@@alphageekua Щодо прискіпливості є таке, розумію)) Хочеться всю книгу запхнути, і щоб все показали
@@_alexandra.p_ Саме тому я все більше стаю прихильником того, щоб великі книжкові цикли, або ігрові серії, екранізували саме у форматі серіалів/міні-серіалів. Бо так авторам не доводиться різати матеріал. Безумовно це не панацея, але все ж допомагає відображати бачення автора у більш повному обсязі.
@@alphageekuaВідьмаку не допомогло 😂🙈
Нажаль, глядачі бачать те що вони хочуть бачити, а не те що хотів сказати автор. І у житті так само.
Що в книзі написано то ясно, а от що ти хотів сказати? Напевно ти й свм не розумієш читай більшн
"ПОЛ АТРІД - ГЕРОЙ ЧИ ЗЛОДІЙ? " - "лиходій", а не "злодій". Злодій - це крадій, "вор".
На обкладинці я так і написав. Хоча взагалі, бачив різні варіанти, ту ж фразу на початку ролику, дуже багато варіантів перекладу бачив, де і лиходій було, і злодій.
Крінж. Ти ж сам буквально в своєму відео кажеш, що Бене Ґессерит попрацювали на багатьох планетах насаджуючи культ месії, а потім дивуєшся як відносно невелика кількість фрименів змогла вбити 61 млрд. Меми постять в основному самі кінокомпанії для маргінальних груп населення, аби ті не забували періодично платити їм бабки і відволікатися від тіктоку. Чані запіліли такою, бо фільм просякнутий повісточкою, відвертою лівацькою повісточкою. В сьогоденні дуже вигідно показати сильну жінку, але надати їй якостей, які сильним людям не притаманні, а саме оця імпульсивність. Шоб дорогим фременісткам було легше асоціювати себе з головним жіночим персонажем.
ГОЛОВНОЮ ЖІНОЧОЮ ПЕРСОНАЖКОЮ.
А що, религійний фанатизм автоматично дає не вразливість, чи що?
@@alphageekua ні, я маю на увазі, що вони збирали послідовників на інших планетах. Фремени просто основна сила. На мою думку це очевидно.
Чого джихад це джигад а квізац хадерах не гадераг?
Питання до перекладачів, цитати я не сам перекладав, а взяв з українського перекладу книги.
дюна 2 ужасный фильм, не понимаю почему он так всем понравился. Бездарная постановка и глупый сюжет. При этом фуриоса провалилась в прокате, которая намного лучше во всех аспектах.