Жити на повну, незважаючи на все це... Наталія Холоденко
Вставка
- Опубліковано 23 лют 2024
- Сайт, де ви можете придбати майстер-класи та інші онлайн-проекти Наталії Холоденко 👇👇👇:
kholodenko.net/
Для зв'язку зі мною: 📩 sp@kholodenko.net
Наталія Холоденко в соціальних мережах 👇👇👇:
/ kholodenkosite
kholodenkon...
t.me/kholodenko
/ kholodenkon
#наталіяхолоденко #психолог
читаю коментарі ,це такий нестерпний біль... нам треба жити далі,попри все. обіймаю всіх вас!!!
Втратила коханого чоловіка,загинув на війні.Відпали дві "подруги", намагаюсь жити далі . Ваші ефіри підтримуючі.❤
Тримайтесь Надія,життя триває
Я одну подругу сама віддалила,аж полегшало 😅
Надія я теж втратила чоловіка саме перед ковідом і всіма негативними подіями слідом подруга відкріпилась але життя розвернулось в інший напрямок, головне не втрачайте світло в душі і все у вас буде гаразд, обіймаю вас🫂❤
Честно страшно это представить , Вы как ? Хотела бы с вами пообщаться
Обіймаю тебе ❤
Я втратила свою маму, вже два роки я шукаю її, вона вважається безвісти зниклою. На наших очах застрелили молодого хлопчика, нашого сусіда, безліч страшних історій та втрат сталося у сім'ях наших близьких людей.
Я втратила свою та батьківську квартиру.На місці мого будинку зараз пустир, також там зруйнований садок і школа моїх дітей, будинки моїх друзів. Коли наприкінці березня ми дивом вибралися з окупації Маріуполя, єдине чому я була рада, що ми вижили, мої діти в безпеці.
Загубився зв'язок із друзями та можливість бачитися та зустрічатися. Жага жити допомогла нам не здаватися, далі йти вперед, радіти життю та допомагати іншим справлятися з труднощами.
Треба жити і залишатися добрими і чесними людьми, головне не зраджувати себе.
Дякую Наталю, що продовжуєте підтримувати українців у такі важкі години🙏
Я вас обіймаю🥺
здоровья тобі і твоїм....перемоги нам!обіймаю.... Хорошої вісточки про маму.
Боже, яка ви сильна жінка.
Маріуполь, Вам обійми від Ізюму😢
Ви молодчинка, скільки горя пережили і при цьому не зламалися❤
Я знаю Вас на протязі більше 10 років. Я з Харкова, виїхала в евакуацію до Ізраїлю в квітні 2022 року. Мені 72 роки, здоров'я нема, діагнозів багато. Хата моя ціла, ніхто з рідних не загинув. Увесь час плачу, дивлячись новини в Ютубі, боляче за нашу країну та за людей, які загинули або позбулись усього. Саме більш жалко тих, хто на фронті в холодних окопах воюють.
І думаю собі, чи встигну я повернутися до свого рідного міста, чи побачу свою хату.
Дуже дякую Вам, Наталю, за ваші єфіри, за Ваші поради! Щасти Вам! Україна переможе!
Сійдайте та їдьте. Коли не вмирати, то вмирати
Як же я Вас розумiю! Теж з Харкова. Я повернулася. Не витримала. Обiймаю Вас! Тримайтеся
Хай у вас все складеться❤❤❤
Втратила сина, але впевнена, що свої 25 рочків він прожив достойно і не даремно. Пережити втрату мені дуже допомогла ваша, Наталья,думка « Якщо ти поважав життя людини, ти маєш поважати її смерть». Дякую вам!
Співчуваю вам щиро, ви сильна, ви справитеся, я вам цього бажаю
Співчуття Вам, низький уклін Вам і синові
@@justbeautiful9954 Дякую за добрі слова. Обіймаю.
Тримайтеся,дякуємо за такого сина,Вам повага і уклін обом
Низький вам уклін і дякую що написати цю фразу Наталії . Це дає сили приймати те що відбувається
Я с 14 года потеряла многое. Муж пропал без вести. Мама ,квартира остались на оккупированной территории. Но я научилась жить и выживать. Я вырастила 2 прекрасных сыновей .
Ви надзвичайна, я захоплююсь людьми, які вміють боротися з труднощами і не падають духом
Як це у вас виходить, я трималась 12 років, не була дома, на бачу батьків, дитина захворіла діабетом, а зараз посипалась.Заспокійливи не допомагають, триматься потрібно, не дуже виходить.
@@user-fm9xe4ct7r Держитесь, найдите в себе силы. Желаю Вам терпения, здоровья, у вас все получится. Мы сейчас все в тяжёлом положении, каждый выживает как может. Из- за нервов, бессонных ночей, здоровье подорвано, но надо как то держаться , поддерживать друг- друга. Мы должны выжить и не сдаваться!
У мене теж квартира,і всі родичі на окупованій території,чоловік зник безвісти в Бахмуті три місяці тому.Я одна і двоє дітей,що далі...не знаю..
Живу надією,що мій коханий живий !
@@user-ph5mr2xl4i ,тримайтесь...Командири все знають ,на жаль...
Мне муж постоянно повторял, не дай Путину забрать у тебя счастье. Моему сыну только исполнился год тогда когда началась война.
Моїй донечці 2 роки назад було 10 місяців. Ми залишились в Києві, спали в коридорі
@@olga7454 здоровья тобі і твоїм....перемоги нам!
@@user-wf3ws3zr1n дякую за добрі слова! 🇺🇦
Боляче, що багато огидних крадіїв у владі України, коли навкруги стільки людей, які фізично багато втратили ! «Крадуть, як в останнє»- як каже Шустер. Навіть не зовнішні живодери, а внутрішні воші гублять сьогодення і майбутнє. Тривога, навіть перших днів, не викреслила мою звичку тренуватися кожен день, і фарбуватися. Це допомогає мені, тим людям, хто поряд зі мною - від неврозу, і тим кому допомагаю. В Одесі я була і є.
Вдячна Вам, пані Наталя, ЗА ДОПОМОГУ !
А ви точно знаєте , що вони крадуть ???? Чи десь вичитали??? Не ведіться....
Чоловік військовий,брат пішов добровольцем в березні 2022,а тато покинув нас за тиждень до війни,,мабуть відчував усе,родом був з Маріуполя.Залишилась мама та 3синів,яких молюсь,щоб оминула війна.Я раніше працювала коучем з жінками та дівчатами,була натхненням для когось та в 1рік ніби завмерло все всередині ,аж поки брат по сигналу не відчитав,чому не фарбуюся❗️❗️❗️що вони там для того,щоб ми тут жили,а не тліли,мовляв...ось був у відпустці,теж «встряхнув»нас своєю любов‘ю до життя,бо ж розписав собі кожну хвилину справами та зустрічами.Вчився до війни на психоаналітика,та сказав,що нізащо ним не буде.Я хочу творити і жити,дівчата пишуть мені з різних країн,робити зустрічі онлайн,а я не відчуваю ,як зібратись з силами,хоч люблю свою справу всім серцем
Вдячна Вам,Наталя,Ви повертаєте найголовніше-фокус на життя♥️
Дякую вам і вашим чоловікам за захист України ❤
А я військова, незаміжня, 20 років у війську, зустріла чоловіка, обманював мене. Виявилось, що одружений. Я лишилась ц війську, сама, вагітна, без житла на сході країни. Він поїхав до дружини у Львів, а я шукала місце де народжувати, квартири, збирала гроші та готуюсь з дня на день до пологів. Не можу простити чоловіків, не можу їх не ненавидіти. Батьки лишились в окупації. Кому я потрібна без нічого. Сльози і ненависть ось цим я живу. Я вас дуже розумію
@@user-zn5lo3pe8o
Дорога дівчино!Ніколи,ніколи не жалійте,що завагітніли,що будете народжувати сама,нічого не маючи-нічого не буває випадково в цьому житті!Дає Бог дитину,дасть і на неї!Всі Ваші думки вона відчуває,тому фільтруйте їх,вони створюють Вашу реальність!Багото жінок,як би хотіли -не можуть завагітніти,а Вам дано це!Звертайтесь по допомогу,де можливо,згодом Ви будете вдячні,що все відбулось саме так!
@@user-zn5lo3pe8o напишіть номер картки
@@user-zn5lo3pe8oскиньте номер картки, трішки допоможу.
Дякую,рідненька,за дуже потрібні,мудрі, життєдайні істини.
Померла мама і я втратила опору бо всі свої роки провела біля неї і тільки зараз сепаруюсь від прив'язаності до неї та вчуся жити життя -своє.
А,потім -війна,жах,біль, неприйняття реальності.
Я працюю в Італії,доглядальницею за літніми людьми,рідні в Україні там і моя душа з ними.
Три роки я не була на рідній землі,не дихала рідним повітрям...
В кінці минулого року я летіла....до дому,щоб вдихнути рідне повітря,пробігтися по рідній земельці,а потім повернулася знову до праці в Італії бо потрібно якось жити та допомагати рідним.
Спочатку війни я вірила,що це жахіття скоро закінчиться,потім вже не вміщалося страшне горе ,жахіття,смерті невинних людей,солдат в душі,голові,серці...
Розуміння,що нічого не можеш змінити,допомогти цим людям.
Молюся в католицькому костелі,донатимо з донькою,вчуся триматися,прийняти реальність,чимсь відволіктися бо психіка не витримує негативну інформацію,я в безпеці,а рідні в Україні.
В фейсбуці виставила відео,із свойого вихідного дня-вітерець колише жовті кульбабки,зелену травичку,гілочки пальми,це було в тім році весною.
Отримала від сержанта,який воює, слова обурення,що я "на курорті",а в Україні гинуть дітки,його підтримав ще якийсь солдат,обвинуватили мене в зраді на користь росії.
Я намагалася пояснити,що виставила це відео щоб трішки розрядити чимсь позитивним й так жахливі події і що я не на курорті,а тяжко працюю,але нічого не доказала.
Після цього я не виставляю ні фотографій,ні відео позитивного характеру,щоб не травмувати земляків.
Хоча деякі друзі просять виставити відео про море,але мені соромно,що я знаходжуся в безпеці.
Моя знайома вчителька так мені і написала-"не дразни нас бо ми тут всі на нервах".
Але для себе я намагаюсь чимсь відволікати увагу від думок про війну бо вже болить серце.
Я заспокоюють,зараз, спостерігаючи за хвилями Іонічного моря,вдома в нашому містечку я прогулювалась сосновим парком,наодинці, і є декілька хоббі,які мені цікаві.
Завжди намагалася бути у якійсь спільноті -зараз мені комфортніше побути наодинці,сама з собою.
Щиро дякую за Ваше дуже мудре відео,воно дуже цінне,корисне,воно дуже мотивує проживати в радості та щасті,незважаючи на любі обставини та події нашого життя.
Бо коли помре від горя душа то тіло теж помре,а ми маємо не здаватись,жити,скільки виділив нам Господь років.
Все буде Україна!
Нашу українську душу оркам не зламати.
Я з Маріуполя😢 втратила дім мрії, в якому прожила лише два роки, втратила рідне місто, море!!!! я більше ее можу кожні вихідні дивитися на цей прекрасний безмежний простір і дихати солоним повітрям, слухати шум прибоя😢 втратила батьків поряд (слава Богу живі, але тепер далеко) до яких молодша донька бігала постійно, втратила почуття спокою і впевненості, втратила врівноважене життя, в якому я могла займатися улюбленою справою, втратила повний дім рідних і близьких на свято, людей, з якими я спілкувалася ще зі школи😢😢😢😢😢 і цей перелік можна продовжувати бескінечно… втратила себе, навчаючу дітей, що «не можна говорити слово НЕНАВИСТЬ», то є гріх і ненавидіти дуже і дуже погано…
Тримайтеся, тяжко читати, скільки горя принесла війна. Але, якщо Ви вірите в Бога, то знаєте, що кращі часи надходять, і це горе пройде, і настане Царство Боже, про яке проповідував Ісус колись, ходячи серед народу. Суспільний порядок, що побудований на самолюбстві, неправді, гріху, має змінитися на правдивий, де «люби ближнього, як самого себе» буде правилом для тих, хто захоче отримати життя вічне. Ця зміна порядку є процесом шумним, де валиться старе, щоб дати місце новому. Вірте в Бога і Його Царство, що надходить на нашу землю. Ви побачите своіх рідних знову, поідете в своє улюблене місто, будете здорові і щасливі. Я не видумала, це говорить Слово Боже. Чіпляйтеся за цю надію. Нехай Бог зміцнить Вас.
Співчуваю,також з Маріуполя, мої рідні живи Слава Богу ,але двоюрідна сестра в окупації в Маріуполі ,я в Німеччині, сестра з мамою в Одесі і друзі по всьому Світі . Я втратила також багато чого ,але ми живі і треба рухатися далі . Головне ми були щасливі ,і я також сумую за Азовским 😢 морем
💔 боляче це читати
Я теж втратила можливість жити в своєму домі, втратила можливість бачити родичів
Душевний спокій, віру в майбутнє, сенс життя... Відчуваю і переживаю всю біль Українського народу.
Під час карнавалу в Італії, я дивилася на все це дійство і сльози наверталися, що за цим пиром під час чуми, смерть, кров, війна і відчай😢
Коли я пережила війну на підступах до Києва з донечкою 10 міс, пусті вулиці, вибухи артилерії, руйнування, а потім літом 2022 приїхала на тиждень до знайомої в Хорватію, то вона мене повела на сальса-дискотеку, там молодь танцювала, а я сиділа і плакала, не могла зрозуміти і усвідомити цей контраст
Так моя мама теж плакала в ресторані коли приїхала в гості до мене в америку.
@@oliokioli я дуже розумію вашу маму! Здоров’я і миру вашій родині ❤️
Зімною все було так само, коли я з сином, приїхали до Швейцарії, ідемо по вулиці, грає музика, стареньки люди, сидять в ресторані, сміються, кожен живе своїм життям, в мене забило дихання я плакала, чому, хто має право втручатися в життя людей?😢 Таке сміття як рашисти, скільки життів вони забрали і не тільки в Україні. Але життя продовжується, і потрібно бути сильними духом і тілом, заради наших дітей і їхнього майбутнього. Всього Вам найкращого 💖🇺🇦
@@user-lm1qf8in8x дякую! Так, ми досі в Києві, намагаємося жити життя.
@@oliokioli .. а де ти в Америці?.....я тут 30 років, але переживаю/живу життям Українців, їх горем .... і плачу....; Я ніколи не думала що я щира Українка і пронизана коханням до нашої Неньки і до Українців; "проснулась " ,що мене "бомблять" і ось уже 2 роки я не можу звикнути , забути, перекроїти моє життя:. З рідних ніхто не постраждав....але мене передергує лягати спати в теплу постіль - тяжко за дітей на фронті і біль ,нестерпна біль за моїх українців.Допомагаю і це трошки піддержує, що моя капля буде в перемозі і я вернусь до України.....
Дуже корисний, допоміжний, пояснюючий ефір. Прислухаймось до слів психолога, бо нам треба вижити ...
Наталя, Ви праві на 100 відсотків. Моїй донці 22 роки, мені 46. В Україні в неї була своя квартира, в мене своя квартира, гарна робота і в неї і в мене, близькі та друзі. З 01.04.2022 ми в Німеччині. За 2 роки ми не змогли звикнути. Ми теж з першого дня говорили, що ми приїхали сюди із-за війни, а не за бідності( ми з Краматорська, Донецька область). Віримо, що повернемось після нашої ПЕРЕМОГИ!! 💙💛за час війни я втратила 7 рідних та знайомих людей (загинули на війні)😢😢😢
Її
Как можно жить на полную в такой ситуации, не понимаю … это невозможно.. я не могу , хотя у меня нет близких на войне, я плачУ за каждого нашего хлопца погибшего или оставшегося без рук и ног, за наших людей которые оказались в жутких ситуациях и потеряли близких … Как можно жить на полную?! Хотя я могла бы … живу на юге Франции в прекрасном городе. Но НЕ МОГУ , совесть не позволяет ! 😢
Добрая ваша, ранимая душа! Я тоже не могу жить так, как жила раньше. Все мои мысли 24 часа в сутки - в Украине! Часто плачу. Но люди разные, каждый живёт как может.
Это эмпатия, наверное.
Прекрасное, нужное человеку нормальному чувство.
Хуже, по моему, искать уход от реальности.
Особенно не там , где нужно.
Не иметь сострадания, хотя да, так тяжелее. Но совесть чиста ❤ Это важнее всего
Послухайте весь ефір
Я вважаю, що найголовніше вчити на повну та берегти на повну українську мову та українську культуру. Бути українцем закордоном - це також дуже важлива місія кожного.
..теж саме.... живу життям України; недавно сіла каву пити, поспитала присісти біля американки, вона каже да і запитує відкіля, і після моєї відповіді ,вона начала слать прокляття путіну...так що у всих змінилось життя....вона казала , що навіть Крістмас був не в радість із-за війни..... Ja Подякувала за підтримку... Біль...нестерпна біль за мам/тат, які потіряли дітей, жінок....допомагаю Україні...
Втратили все своє життя в Україні , свій дім, свій сад, своі улюблені рози. Почали життя з «0» без своїх родичів без своїх близьків, мали все своє тепе оточує все не наше.
Ми теж втратили все. Радіємо з того, що вибралися з окупації. Були люди, яким не так пощастило. Я думаю, що вони би віддали все аби залишити своїх близьких живими. Я вважаю, що майном ми викупили своє життя. Мої сини кажуть мені:" Мамо, речі завжди можна купити. Головне - що ми разом"
Це страшно. Моліться,можливо вам буде легше переживати втрати. Бажаю вам зустріти хороших людей.
Наталочка, Вам неймовірно лічить цей колір волосся і макіяжу! Ви красунечка! Дякую Вам за підтримку!
Та где там идёт? Цвет и причёска ужасная, как главбух на заводе.
@@kristisha9838ти коза,подивися на себе😮
@@kristisha9838 Дамы, почему Вы считаете, что Вы можете говорить и оценивать кому-то о его внешности, если Вас н спрашивают? Это личное!
і не тільки@@kristisha9838
@@smilesunny9717 А зачем на черное говорить белое?😊
Що я втратила, це було в перший рік війни. Другий рік війни я не розуміла ,а що далі? А цей рік я намагаюсь прийняти все це як є і жити з тим що в мене сьогодня є. Тобто в мене тільки зараз з'являється відчуття вдячності до Бога, що Він дає мені на стільки на скільки я це винесу. Вдячна Вам, Наталія за Вашу позицію, вона мені дуже близька. Харків, все буде Україна.
Я вже давно не живу в Україні, але всі мої думки там, біль розриває і отруює кожен день , неначе шизофренія : тіло тут, а думки - там…. Ваші ефіри дуже цінні, дякую .
У мене так само тіло тут, а думки там. Хоча моя сім'я зі мною в Німеччині, але я весь час думаю про те, що відбувається вУкраїні.
Я така сама . Ось з цим ефіром маю настрой на зміни . Ми потрібні сильні та енергійні попри все що відбувається
Я втратила надію, віру в розум,, сильних світу,,. Я втратила любов до людей.
Сильні світу, вони без Бога, тому не мають тієї мудрості, як вийти з тяжкого положення в світі. Вони були б раді щось змінити на добро людям, але реально не можуть. Бо сам Бог сказав «Я засоромлю мудрих» цього світу. Ну бо в них своє бачення, свої ідеї, які є хибними. І тому заводять ще в більший тупик. Але не втрачайте надії, є на небі Той, хто все бачить і призведе до доброго завершення. Написано, що часи відпочинку приходять на нашу Землю. Для всіх людей, не тільки для віруючих. Настане воскресіння мертвих, оздоровлення землі, суспільства, людство вчитиметься правди. Теперішнє зло є допущене Богом, щоб людство побачило в всій повноті плоди зла, гріха, самолюбства, шукання своіх доріг замість Божих. Але це вже доходить до своєї кульмінаціі, де Бог все зупинить і прийде той щасливий час. Надійтеся, попробуйте повірити в Слово Боже. ❤️
Я тем не дуже довіряю людям, завеліть собі котика чи собачку, вони незрадливі, турбуйтеся про них і вони віддячать вам безкорисною любов‘ю
Наталя, Ви питаєте, чи корисна інформація від Вас, - звісно, надзвичайно корисна!!! Дуже вдячна Життю за те, що Ви є ❤❤❤
Втратили впевненість в завтрашній день, втратили спокій та радість. Втратили віру в те що ця перемога -це найголовніше, бо замість прагнення перемогти на війні наживаються всі!!! ВСІ! , від кого хочаб щось залежить 🤬 А найголовніше втрачаємо людей , як на нулі так і цивільних 😔 Попри це ✊💪🫶💙💛🖤❤️
Вся Україна , всі українськи сім’ї проживають від початку війни та до сьогодні в постійному стресі ❗️Душевний спокій,це просто віра в майбутнє❗️На повну на сьогодення ,жити просто не можливо❗️
Наталія війна с 2014 року йде в Україні. 6 міліонів чоловік виїхали з окупованих территорій Донецької та Луганської області. У 2014 році я стояла у центрі Києва та дивилася на дивовижний нічних заклад де всі святкували життя, а я була ВПО та під особливим наглядом як усі з Донбасу. Я дивилася не на італійців а на українців. Ось де розрив шаблонів і різні світи.
Зачем Вы уехали? Возвращайтесь! Вы представить не можете, как Луганск расцвёл❤ зп, пособия, пенсии намного больше, чем в Украине. Мне нравилась Украина, но не скачущая!!! Они плевали на нас в 2014, а сейчас все плюют на них. Обнимаю Вас.
Я вас розумію.
В мене те ж саме.
Мой дом, мои детские альбомы и моего брата. Я давно живу в эмиграции , но для меня мой дом и мой город всегда оставался для меня домом и вещи свои не забирала, хотя могла, только лишь потому что мне хотелось туда возвращаться, туда в детство, в юность и молодость и где мне помогало находить свою идентификацию. Отношения с близкими родственниками прекратились , и все перевернулось с ног на голову
Ну с четырнадцатого года такое чувство, когда мы из Донецка приехали в Киев..люди что-то планируют, куда-то поехать в гости, к родителям, делать ремонт дома, покупать технику, а ты ходишь потеряный по чужому городу живя в съемной квартире, а дома осталась трешка с хорошим ремонтом, и тихо их всех ненавидишь
А мы в Одессу приехали, нам Донецким даже квартиры не сдавали , приходилось брать чужого мужика типа моряк и так сняли .
В Харькове донецким вообще не сдавали квартиры .
Теперь живем во Франции , здесь все дали ..и помощь и жилье.
Как я вас понимаю.
Для меня война тоже началась в 2014 , а не 24 февраля 2024.
Мы с Мариуполя в 2014 вывезла трех детей под Киев...нам говорили что мы с Донбасса "понайхали" и им дышать нечем...Квартиру еле сняли ...а хозяйка через три месяца не смотря на договор решила еще поднять...вот так как приняли.Сейчас в Польше...да для нас война началась в 2014,году.
И не находишь покоя и чувствуешь себя неприкаянным , везде... А потом - ощущение де жа вю...и все повторятся ....😏😥
@@Viktoriya2503 да ....и идёт почти 10 лет...
Доброго дня, те саме, що відчував ваш друг, я відчула в 2015 році в Києві прекрасно, пишно святкувано Новий рік. Мої втрати почалися в 2014 році.
Наталия, Вы умная, сильная, красивая женщина ! Как вы тонко чувствуете состояние людей, социума! Спасибо Вам огромное за стойкость, честность , натуральность!
Наталочка, у вас така красива мова, я навіть декілька слів собі взяла у свій скарбничок. Я не живу в Україні вже 19 років, але працюю перекладачем. Мова, вона ж жива постійно розвивається і я від тих же клієнтів постійно вчуся. Отримую великий кайф, коли мене питають, а де ви в Одесі навчились так гарно говорити українською 🥹. А ще я звернула увагу, ніхто з російськомовних українців не просив мене говорити російською. Всі все прекрасно розуміють. Вони говорять як їм зручно, а я як мені зручно. Найголовніше це чіткий переклад, щоб всім було зрозуміло. Це я так, захотілось себе похвалити 😜, не постійно ж себе сварити, бо це у нас у всіх гарно виходить.
Себе треба і хвалити і любити, ви вже правильно робите, розумниця, нехай вам щастить
Ну от, Ви показуєте приклад іншим, що треба розмовляти українською!
Вы точно говорите як і я один час думала .Я зараз у Італії і дивилась навкруги всі живуть спокійно і радіють тут зовсім друге життя а у нас війна і гинуть люди ...а вони наче безучасні ...і наче винні....я не могла пристосуватися.І дійсно за границею думають що ми в Україні живемо наче десь у землянках бідні і дурні...таке враження .
💯%
Саме так, але ж мало у кого були кв.з 200 кв метрів. Це абсолютна рідкість і за кордоном.
А тепер згадайте, що пережили італійці під час ковіду. В них дуже страшна епідемія була. Але вони це пережили, живуть і насолоджуються життям.
Я в Ізраїлі теж так бачила. І навіть зараз,коли і тут така війна,зовсім інше життя,люди теплі,радіють
Наталя ,дякуємо
Мне 60,я утратила ВСЕ.Дім,діти,онуки.
Мої співчуття❤🙌
Господи Це неможливо пережити Треба шукати сенс життя Я знаю тих , хто втратив , так вони допомагають військовим , волонтерам Живуть фронтом
Тут тільки молитва втішить, Псалми Давида прчитвйте чи послухайте,
Завжди коли Господь щось забирає, то щось дає взамін.
Ваші рідні на небесах не хочуть, щоб ви страждали і лили сльози, моліться за них , щоб їм там було добре. Бог не залишить без допомоги, тих , хто на нього уповає і дасть сили.
Їдьте за кордон, шукайте роботу, лише там зараз можна заробити на житло, дома біда
@@zhannagandzhalas7166 в 60т вже не заробиш за кордоном на житло. І думаю, що людині яка виратила все, все ж таки на рідній землі жити захочеться, щоб хоч мову розуміти. А держава якесь житло все ж таки дасть.
Дякую Наталія. Смотрела чешские новости, все сюжеты про Украину, плачу от каждого ролика. Переключилась на Вас и успокоилась, я чувствую поддержку от вас. Спасибо за эфир❤
Цікаво, а що розказують?
а ви не плачте донат замість слів,дістали вже
В Італійських новинах. Дуже скудно розказують або можуть тижнями даже слово не сказати.
Правительство полностью поддерживает, рассказывают как помогают украинцам и Украине. Но и сами серьёзно вооружаются. @@galina2061
@@lunasim03Не говорите, что мне делать и я не скажу куда вам идти
Наталія, Ви чудова, чарівна і корисна для всіх нас! Дякуємо Вам❤
Повністю підтримую Вас. Так і є😢😢. Війна зруйнувала життя всім😢
Дякую вам за цей ефір. Слухала і плакала. Дуже мені відгукалось те що ви говорили. З початком війни змінився мій погляд на світ, бачу як зло заполонило цей світ і це впливає дуже негативно на всі сфери мого життя. Всі мої уяви про цей світ з початком війни зруйнувались . Не знаю як прийти до тями.
Так все не можливо написати які втрати принесла ця війна. Мій рідний брат находиться на передовій і я молюся і дякую що кожний день шо він живий. В нас були дуже близькі відносини. Зараз я не знаю як нам говорити, боюсь спитати шось не те, почуваю провину шо я живу нібито як і раніше коли він кожний свій день ризикує своїм життям шоб ми продовжували так жити. Господи стільки думок в голові.
Схожа ситуація.
Так для мене це теж проблема, якось впали рожеві окуляри, і віра в безхмарне майбутнє, і зараз бачу що в світі купа зла, і страшно за дітей, не знаєш як вчити їх що світ прекрасний, що добро перемагає, коли все прекрасне так легко знищити злом.
Дякую, вам, пані Наталю, за допомогу. І бажаю вам та вашій сім'ї здоров'я,натхнення в такий складний для всіх нас час.❤❤❤
Чим більше чорного тим більше має бути білого...гарно сказано.я це запам'ятаю
віру в справедливість, зустрічі з рідними, кілька подруг, матеріальні втрати. В душі чорна діра.
Утилизируйте свою метафору чёрная дыра в раскрашу дыру в яркие красивые цвета, уменьшу её до точки, если вы выжили, значит благодарите ангела жизни за дыхание, сердцебиение, возможность радоваться и благодарить за всеИли вам нравится страдать? Скоро уберёт Бог войны, воскресит всех умерших солдат, пишет Божье Писание❤❤❤
Молитва заспокоює, а Бог не залишить і дасть сили все пройти
Раджу послухати аудіокнигу Дейл Карнегі» как перестать безпокоиться и начать жить»,
Дуже дякую Наталя за вашу сміливість!!!❤❤❤
Зачіска чудова!! Виглядаєте супер як завжди!!!❤❤❤❤❤❤
Доброго дня, дякую за ефір! Я залишилась в Україні саме тому, що тут є можливість роботи з логопедами та спеціалістами моєму синові, який погано розмовляв. І за ці два роки я особисто хоча й справді багато втратила, але й досягла певного прогресу в розвитку дитини. Бо за кордоном ці послуги в рази дорожчі та спеціалістів знайти значно складніше.
А ще в минулому році я поступила в магістратуру на психологію )
Наталя,дякую за ваш ефір.Я втратила домівку два рази:у 2014р.,другий раз у 2022.Зараз вважаю домом ,там ,де я ,тому що відчуття дому я втратила.Намагаюсь заглушити біль волонтерством ,наскільки це можливо.Дякую вам за вашу працю.Бажаю вам всього найкращого.
Я теж звикаюся з думкою, що дім для мене тепер просто місце, де я з дітьми знаходжуся. Ми виїхали з окупації, і наш дім та майно відібрали гауляйтери Балицький та Данилченко. Тупо всі дома та квартири виїхавших людей конфіскують. Тому дома вже нема і навряд колись вже буде 😔
Головне,що є ми та наші діти, треба сподіватися на краще.
Наталя, дякую Вам за енергетику! Ви заряджаєте на позитив ⚡! Дякую за поради і рекомендацію книги 👍
Мені до вподоби ваша зачіска!!! Вона дуже жіночна. Ваш образ нагадує мені Мерілін Монро: стильно,стримано,але зі смаком і дорого
Дуже дякую Вам за Ваши эфиры! Меня успокаивает Ваш голос и энергетика. Дают силы жить. Я с детьми в Англии, работаю, принимаю антидепрессанты
Эфир на миллион , это то что я ощущаю , но Наталья озвучила и разложила по полочкам . Круто не вероятно . Наталья гений однозначно !!!
Дякую за цінну думку: ВИЖИВАЮ АБО РОЗВИВАЮСЬ.
Я все життя в режимі виживання, а війна ще більше мене туди загнала.
Зараз я шукаю нові способи стабілізації, наповнення, піклування про себе.
Прагну досягти оцього стану "Хм.. цікаво" ♥️
Дякую, що підтвердили цей мій напрям 🤗
Наталья, спасибо Вам за поддержку, я очень рада, что живу с Вами в одно время, даже одно слово , сказанное спокойным тоном , это большая надежда на самое доброе будущее.
Дякую, Наталія! Життя продовжується, діти ростуть в чужій країні, але наші думкі і дії повинні бути позитивні кожний день! Все проходить і ця війна закінчиться, а ми будемо жити !!!!!!
Дякую за таку тему . Так ,буває прям зовсім в розпач впадаєшь. Вас послухала і реально ще раз замислилась над Ваши вірним направленням , яким Ви з нами поділились. Треба жити і в кожен день привносити радість та позитивні ємоції для себе і рідних .
Наталлю, чудово Вас розумію щодо дому... Я - корінна кримчанка - в Сімферополі народились і я, мої батьки... Дальні родичі - раша, Білорусь, Греція і т.д. Переїжджала з батьками то в м.Берислав Херсонської обл., то назад, до Криму. Перед війною виїхали до Кр.Рогу і щасливі, що встигли...
Дякую вам, Наталя. Я втратила батька на війні.. навіть поховати не можу, тіло не дістати..дивлюсь ваші ефіри, ви дуже підтримуєте мене ними
Яка жінка❤❤ обожнюю. Розумна, фантастична. А який колір 😋😉
Цей ефір - це скарб. ❤ прям дуже подобається, дуже корисно.
Доречі теж хотілось плакати, як хтось писав. Дуже чутливо. Дякую!
Наталья , вы такие слова говорите . Спасибо Вам большое! Нет слов сказать Вам какая вы гениальная и чудесная!
Наталья,дуже вдячна Вам,Ви,як балльзам на душу.Здоров,я Вам і вашій родині.❤❤❤
Дуже глибока розмова!
Дякую, Наталія!
Спасибо большое .Смотрю Вас постоянно.Помогаете жить дальше .Херсон.
Було втрачено :Стосунки, можливості по роботі, житло, подруг, спілкування з рідними , можливість ходити в улюблені заклади та місця, можливість носити свій одяг, відчуття безпеки
Спасибо, Наташа за твои эфиры, за твой труд!!! Много лет смотрю тебя. Оставайся такой же натуральной как ты есть! Благословляю на большее!
Вы не просто психолог,вы глубина,
Наталья,Ти скарб!🌷Бажаю тобі внутрішнього щастя.
Я також ніколи не жила в своєму житлі... Я нічогго не втратила, я тільки отримала можливості. Я втратила матір, але війна мені показала, що втратила я ії давно, її не було у мене. І знаєте і біль і полегшання...
Наталлю, дякую вам за підтримку. У вас затишно і з'являється мотвація до життя. Я дійсно подивилась пізнавальну, цікаву, корисну телепередачу, ведучою, якої, є ви.
Бажаю вам надхнення, благополуччя і взаємно збагачуванних відношень, зустрічей. Дякую.🙏👍💐
Наталья, дякую Вам! Корисний ефір❤
Наталя, Ви робите добру справи, такі ефіри дуже допомогають відсіяти негатив і зберегти спокій і тверезо оцінювати себе і все навколо. Щиро Вам дякую! ❤❤❤
Наталі, душею дякую за ефір!! Та прочитавши коментарі, в котре переконалася, що горе не має ступеню важкості- горе є горем. Любов не має теж глибини- вона просто є Любов’ю. Фоновий хронічний стрес, які мають усі Українці, незалежно від місця їхнього перебування на цій планеті Земля, однаково мають горе та біль. І у силах кожного Українця, сприймати та проживати це горе по своєму ( дійсно комусь треба вилити слізьми, комусь викричати цю біль) але усім нам потрібно Жити на повну!!! Живіть сьогодні із усіма емоціями які наповнюють Вам. Емоції ознака Життя- здається ви про це вже сказали, Наталі💌. Сердечне Вам дякую!!
Дякую, Наталія! Ви, як завжди, молодець! І Вам лічить ця зачіска.....
Коли ти трішки далі від гарячих точок, то легше шукати оптимізм і далі жити. А як « жити на повну» , і взагалі як далі жити тмм, хто під постійними тбстрілами втратив дім, місто, рідних?
Це про іншу реальність, і про те , як ті, що не бачили війни дуже радять не обозлятися, бути лояльним і т д , але є емоції справжні і спаведливі щодо ворога. Головне , щоб не захлинутися, і не зависнути в цих емоціях, а просто розрядитися, виплеснути аггрессію, і зібрати силу, щоб йти далі по життю
Щиро дякую Вам пані Наталя за щирість,правду ,підтримку.
НАТАЛОЧКА!!!
Каждое слово откликается❤❤❤
Благодарю Вас за желание и поддержку которую Вы даете каждому кто способен слышать!!!
Обнимаю❤
Наталочка, згодна з вами 100%.До речі дуже гарна зачіска.!
Яка необхідна тема для наших людей.
Наташа, як би Ви спланували регулярні подібні ефіри для підтримки українських людей (?!) такий собі волонтерський безкоштовний «від усього серця» регулярний проект (хоча б 30 хвилин) на тиждень з практичними порадами психолога(наприклад -«Понедалок з Наталею») … Люди б були дуже вдячні, це б їм дуже допомогло, і Ваша популярність зросла б неймовірно👌
Дякуєм за цей, такий потрібний ефір.💖🇺🇦
Дякую вам, завдяки вам хоч інколи вихожу з якогось ступору.
Дякую щиро!)Неймовірне відео для поштовху жити,творити,підтримувати і себе та інших.Жити сьогодні та зараз!!!
Дякую за можливість поділитися..."Втрата" людей, яким я довіряла і вірила; розчарування в багатьох людях; можливість здійснювати плани- жити цікаво. А позитив, що я усвідомила, що ці зв'язки не варті моєї уваги і підтримки.
Наталья, дякую за корисну інформацію, з якою ви ділитися безкоштовно. Це зараз багатьом людям допомагає просто жити. Бажаю вам натхнення та втілення всіх ваших проектів.❤
Все помогает, пані Наталья! І ваша аура,і ваш голос,ваша краса і ваші добрі слова !Дякую!🙏🙏🙏🇺🇦
Теорію підтримую. Сама такаої думки. Дякую за слціальну роботу.
Пані Наталія,дякую вам за ефір,за підтримку та поради! ❤
дуже вам дякую!
Прізвище Холоденко , а сама тепла і мила . Особливо голос.
Наталя,захоплююсь вами і дуже важливі ваші ефіри!
Наталя,ви згадали про гвдочку і я згадала,що тільки приблизно через півроку життя у Польщі з початку війни я зрозуміла,що не бачила кульбабок,а весна вже пройшла,згадада про стнисок і горобців, яких ч там не бачила.І зрозуміла зо зовсім не дивилась навколо себе,злякалась,зі мною діти ,які мріяли...і тоді почала звертати увагу на архітектуру, природу ііна дрібнички, почала повертатися до життя,гавіть у таких реаліях❤ дякую вам за ефір за інформацію
Добрий вечір, дякую за підтримку ❤ Питання , що ви втратили… одразу біль, сльози, та страх перед майбутнім
Погоджуюсь із кожним словом ❤ Наталя , Ваша мудрість безцінна 🙏
Стосовно житла, маю таку саму ситуацію, як у Вас. Купила квартиру у Харкові, багато матеріалів купила для ремонту і не встигла його зробити. До цього свого особистого житла не мала.
Вся моя сім'я і всі друзі по різних куточках. Дуже не вистачає їх
Втратила можливість працювати на улюбленій роботі, до якої йшла багато років...
Дякую ,
Вам за неймовірну підтримку .
Що до того , що втратили , мені іноді здається , що не відчуваєш землі під ногами , здається якась банальна фраза , але іноді це відчуття до фізичного болю , таке несприйняття це недає тобі рухатись далі , не вчиш мову країни в якій перебуваєш , не готуєш документи до легалізації , не продаєш майно , сама думка про те ,що будеш змушений почати все з нуля .
Нуль , це так виявилось страшно , мова ,ніколи не буде досконалою ,а це дорівнює чужий , друзі віддаляються тому що не хочеться зайвий раз занурювати людей в свій стан , а ресурсу на якісні відносили просто немає .
Іноді бувають світлі дні , але і цим ти поділитися немаєш морального права бо боїшся зачепити людей , яким гірше ніж тобі .
А цей жах за майбутьне людей в Україні , паралізує повністю .
В тебе просто вкрали ЖИТТЯ .
Але тримаєшся , допомагаєш ЗСУ і чітко розумієш , що тобі це потрібно більше ,отримуєш моральний спокій .
Люди які знайшли сили жити далі для мене герої , я їми захоплююсь .
Я досі в стані ,як Ви кажете ( просто втикаю , фокусуюсь на гілочці з листочками ) і так боюсь залишитись в цьому стані .
Як я вас розумію.Сама знаходчусь в такому стані.Шукаю щось послухати,почитати,щоб витягнути себе з низьких частот,які намагаються затягнути ще глибше
Дуже дякую Вам, Наталя!Дуже корисна тема!💛💙
Я дуже дякую вам за це відео. Дякую за вашу підтримку.
Особисто для мене це корисно та потрібно❤️
Сьогодні я теж думала,як покращити свій матеріальний стан і що для цього треба робити ,які шаги перші,а потім шаг за шагом.І ви якраз про це говорите .Мені не хочеться говорити що я загубила,бо це боляче,а коли боляче-тоді розгублена,а цей стан може мене держати довго.Раніше як би не було,я знала і розуміла як і що робити ,як жити.А розгубленість-це потіряшка в житті.Зараз роблю висновки і потихеньку підіймаюсь.
Дякую за підтримуючий ефір ❤ виглядаєте як жінка президента ❤
Я б сказала, як аристократка
Психолог ,яка в Монако проживає може позволити собі так виглядати.Психологи в Україні,які працюють з українцями,які потребують допомоги в Україні ,виглядають по іншому.
@@maschazigryuk2519 Наталія працює з українцями дистанційно. А вас тригерить саме Монако))) заздрість- погана риса
@@milamin994КЛЮЧЕВЕ СЛОВО ТУТ " ДИСТАНЦІЙНО". ВІД ТАКИХ ЯК ХОЛОДЕНКО ТРЕБА ТРИМАТИ ДИСТАНЦІЮ.МОЖУ ЮЯВИТИ СОБІ ЦЮ "КОРИСНУ" СПІВПРАЦЮ ЦІЄЇ ОСОБИ З УКРАЇНЦЯМИ.ТІ ЦІННОСТІ ,ЯКІ ВОНА СІЯЛА ДО ВІЙНИ,ПРОТУХЛИ ТАК,ЯК І ВОНА САМА ПІД ЧАС ВІЙН .
КОМУ МЕНІ ТУТ ЗАЗДРИТИ,Я У БІК ТАКИХ ІНФО ЦИГАНОК,ЯК ХОЛОДЕНКО НЕ ДИВЛЮСЯ.НЕ МОЯ ЦЕ ІСТОРІЯ.НЕ ШАНУВАЛЬНИЦЯ Я ІНФО - ЦИГАНСТВА.
Велике людське ДЯКУЮ вам, Наталю! 💙💛 Для мене ви як джерело мудродрості, яке я втратила втрвтивши мою дорогу людину. Не раз витягували мене з затяжної депресії своїми неймовірними мотиваціями. Майже завжди я розділяю вашу думку. Іноді буває враження що ви мене дуже добре знаєте. Ви неймовірна, ви потрібні мені й таким як я. Дякую Вам! ❤❤❤
10 років по тому я втратила все - родину.друзів.роботу. житло. надії та мрії. в Донецьку почалася війна але я живу далі.переіхала в іншу країну.це тяжко.інший менталітет.Що до зачіски-вона вам дуже личить не слухайте ні кого. колір плаття старить зачіска навпаки молодить колір плаття можна спробувати під ваші блакитні очі.
Дякую за ефір. Дуже влучний, направляє на роздуми, пишу коментар більше семи слів як вдячність за Вашу роботу, зазвичай не відписую. Сил всім витримати! Все буде Україна, наш досвід як було до війни треба передати дітям, нашим нащадкам ( мову, спогади, нашу ідентичність) біль який в середині- направити на розвиток, на продуктивність. Єднаймось українці!
Дуже корисно,дякую Наталю . ❤
Дякую вам ,я почала жити ,після ваших курсів
Так же просто слушая вас я плачу. Мне грех жаловаться, я так скажу. Но с детьми я не виделась в живую уже 2 года . Благодарю Бога за то что перед войной были в гостях целых полторв месяца. И это мне очень греет душу. И самое страшное доя мкня это непонимание того когда весь этот ужас закончится. Всем сил, и здоровья выжить в тяжелейших условиях и не потерять в себе человека и человечность.
Дякую! ❤
Дякую! Дуже підтримуючий ефір для сьогодні