Всякому городу нрав і права 📜
Вставка
- Опубліковано 5 вер 2024
- Всякому городу нрав і права (вірш Григорія Сковороди). Співає Василь Жданкін, м. Кременець (родом з Кубані). У вірші "Всякому місту - звичай і права..." Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт -- як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить - ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого "совість, як чистий кришталь". Кожна строфа вірша закінчується однією думкою - про що має турбуватися людина. У творі багато перелічень, порівнянь, дотепних висловів, які характеризують марнославство людей. Цей вірш виконується як пісня, використаний І. Котляревським у п'єсі "Наталка Полтавка".
Ukrainian poem (written by Hryhorij Skovoroda) performed by Vasyl Zhdankin, Kremenets (originally from Kuban), Ukraine.
------------------------------
Всякому місту - звичай і права скорочено - Сковорода Григорій
Стислий переказ, виклад змісту
Всякому місту - звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова:
Всякому серцю - любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір, ,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк,
Я ж у полоні нав'язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова.
Тих непокоїть Венерин амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть - як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар, -
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь...
#Ukrainianpoem #ГригорійСковорода
Найцікавіше виконання пісні.
Поразительное стихотворение и песня. Пронзительно.
Актуально навсегда!!! СПАСИБО!!! Вдохновения. Успехов. Удач. Привет.
Улюблений вірш, почув ще в дитинстві, в муз.школі, і з того часу постійно слухаю
Сильно...
Всякому городу - нрав и права,
Всякий имеет свой ум голова...
Всякого прихоти водят за нос,
Всяк - на свой лад, но к наживе прирос.
Лев раздирает там волка в куски,
Волк же козла здесь когтит за виски
Козел капусте покой не даёт
Всякий другого дерёт, как своё.
Всякий, кто выше - нижайшего гнёт,
Сильный слабейшего давит и жмёт.
Бедный богатому - верный слуга:
Корчится, гнётся пред ним, как дуга.
Всяк, коль не смажет, то очень скрипит,
Кто не лукавит - тот в задних сидит...
Каждого рот дерёт ложка суха,
Кто есть на свете, чтоб был без греха?
(Перевод - Иосик Галич)
"Всякому городу нрав і права." (Григорий Сковорода)
Всякому городу нрав і права,
Всяка іміє свій ум голова.
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Лев роздирає там вовка в куски,
Тут же вовк цапа скубе за виски,
Цап на городі капусту псує,
Всяк із другого дере за своє.
Кожен, хто вищий - той нижчого гне,
Дужчий безсильного давить і жме.
Бідний багатому вірний слуга,
Корчиться, гнеться пред ним, як дуга.
Всяк, хто не маже - то дуже скрипить,
Хто не лукавить - той ззаду сидить.
Кожного рот дере ложка суха,
Хто є на світі, щоб був без гріха?
Всякому городу. (Григорій Сковорода)
вірно на всі роки епохи країни-важко пересилить в собі стремління до наживи
Правда життя!
То, что поется - слова Котляревского (по мотивам Сковороды). А тот, что в аннотации к видео - Сковорода
Це не слова Котляревського а повністю Г. Сковороди - Котляревський лиш використав вірші Сковороди у своїй п'єсі Наталка Полтавка.
На жаль, Василь Жданкін мав прорускомірскіє уподобання і був кліриком і затятим прихильником московського патріархату. Треба знати правду.
Що справді?
На жаль - справді. А Ви не знали? Василь Жданкін - Народився 23 травня 1958 в станиці Гурмай Краснодарського краю на Кубані.
Від 1960 проживав у селі Білокриниця Кременецького району Тернопільської області.
Закінчив середню школу в місті Кривий Ріг (1975). Навчався в Українській сільськогосподарській академії (Київ), Львівській консерваторії. Закінчив диригентський факультет Рівненського інституту культури (1987), де створив квартет «Птах».
Співав у Волинському народному хорі, (Почаївській лаврі, /РПЦ МП/) Тернопільській обласній філармонії, Рівненській обласній філармонії, 1988-1990 - у театрі-студії «Не журись!» (м. Львів). Від 1990 почав концертувати як кобзар.
Був одружений, мав сина Івана та двох доньок - Христину та Анастасію.
Працював і мешкав у м. Кременці Тернопільської області, (співав у церковному хорі Кременецького жіночого монастиря УПЦ МП.
Через збій інтеренету я не дописав, що Жданкін був палким прихильником кирила і, так званого, московського патріархату, та запеклим ворогом української Церкви Київського Патріархату.
А незадовго до загибелі, на пресконференції в Бєлгороді, висловився на підтримку московської агресії що до України від 2014 року, назвавши це благодатною війною, яка знов (насильницьки) "об'єдініт брацкіє народи".
@@user-mb4mw4bb7f ну я особливо ним не цікавився.
@@user-mb4mw4bb7f ну то й що ж? Що не так? Чи це не правда?
@@laricaermak4810 Через збій інтеренету я не дописав, що Жданкін був палким прихильником кирила і, так званого, московського патріархату, та запеклим ворогом української Церкви Київського Патріархату.
А незадовго до загибелі, на пресконференції в Бєлгороді, висловився на підтримку московської агресії що до України від 2014 року, назвавши це благодатною війною, яка знов (насильницьки) "об'єдініт брацкіє народи".
Робіть висновки