Григорий Саввич Сковорода * * * Всякому городу нрав і права, Всяка імієт свой ум голова, Всякому серцю своя єсть любов, Всякому горлу свой єсть вкус каков. А мні одна только в світі дума, А мні одно только не йдет с ума. Петр для чинов угли панскії трет, Федька купец при аршині все лжет. Тот строїт дом свой на новий манір, Тот все в процентах: пожалуй, повір! А мні одна только в світі дума, А мні одно только не йдет с ума. Тот непрестанно стягаєт грунта, Сей іностранни заводит скота. Ті форміруют на ловлю собак, Сих шумить дом од гостей, как кабак, А мні одна только в світі дума, А мні одно только не йдет с ума. Строіт на свой тон юриста права, С диспут студента тріщить голова, Тих безпокоїт Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур. А мні одна только в світі дума, Как би умерти мні не без ума. Тот панегірик сплітаєт со лжей, Лікар в подряд ставит мертвих людей, Сей образи жирових чтет тузов, Степка біжит, как на свадьбу, в позов. Смерте страшна! замашная косо! Ти не щадиш і царських волосов, Ти не глядиш, гді мужик, а гді цар - Все жереш так, как солому пожар. Кто ж на єя плюєт острую сталь? Тот, чия совість, как чистий хрусталь. 1760-і рр.
Перевод с украинског Всякому городу - нрав и права, Всякий имеет свой ум голова... Всякого прихоти водят за нос, Всяк - на свой лад, но к наживе прирос. Лев раздирает там волка в куски, Волк же козла здесь когтит за виски Козел капусте покой не даёт Всякий другого дерёт, как своё. Всякий, кто выше - нижайшего гнёт, Сильный слабейшего давит и жмёт. Бедный богатому - верный слуга: Корчится, гнётся пред ним, как дуга. Всяк, коль не смажет, то очень скрипит, Кто не лукавит - тот в задних сидит... Каждого рот дерёт ложка суха, Кто есть на свете, чтоб был без греха? Перевод Иосик Галич.
... Всякому городу нрав і права, Всяка іміє свій ум голова. Всякого прихоті водять за ніс, Всякого манить к наживі свій біс. Лев роздирає там вовка в куски, Тут же вовк цапа скубе за виски, Цап на городі капусту псує, Всяк із другого дере за своє. Кожен, хто вищий - той нижчого гне, Дужчий безсильного давить і жме. Бідний багатому вірний слуга, Корчиться, гнеться пред ним, як дуга. Всяк, хто не маже - то дуже скрипить, Хто не лукавить - той ззаду сидить. Кожного рот дере ложка суха, Хто є на світі, щоб був без гріха?
Всякому городу нрав і права, Всяка імієт свой ум голова, Всякому серцю своя єсть любов, Всякому горлу свой єсть вкус каков. А мні одна только в світі дума, А мні одно только не йдет с ума. Петр для чинов угли панскії трет, Федька купец при аршині все лжет. Тот строїт дом свой на новий манір, Тот все в процентах: пожалуй, повір! А мні одна только в світі дума, А мні одно только не йдет с ума. Тот непрестанно стягаєт грунта, Сей іностранни заводит скота. Ті форміруют на ловлю собак, Сих шумить дом од гостей, как кабак, А мні одна только в світі дума, А мні одно только не йдет с ума. Строіт на свой тон юриста права, С диспут студента тріщить голова, Тих безпокоїт Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур. А мні одна только в світі дума, Как би умерти мні не без ума. Тот панегірик сплітаєт со лжей, Лікар в подряд ставит мертвих людей, Сей образи жирових чтет тузов, Степка біжит, как на свадьбу, в позов. Смерте страшна! замашная косо! Ти не щадиш і царських волосов, Ти не глядиш, гді мужик, а гді цар - Все жереш так, как солому пожар. Кто ж на єя плюєт острую сталь? Тот, чия совість, как чистий хрусталь.
@@СергейКарпич-н6в він жив у 18 столітті, але він ніколи не помре. Це ж яка гордість, що ми нащадки таких людей, тому потрібно жити так, щоб нами гордилися наші діти. У нас багато чудових митців різних часів. Тут багато ( нескінченно) про що можна іще говорити😄, дякую що написали💙
Всякому городу нрав і права Всяка імієт свій ум голова, Всякому серцю своя єсть любов, Всякому горлу свій єсть вкус каков. А мні одна тілько в світі дума, А мні одно тілько не йдет с ума. Петр для чинов угли панскії трет, Федька купец під аршином все лжет. Тот строїт дом свой на новий манір, Тот все в процентах: пожалуй, повір! А мні одна тілько в світі дума, А мні одно тілько не йдет с ума. Той непрестанно стяжаєт грунта, Сей іностранни заводит скота. Ті форміруют на ловлю собак, Сих шумить дом од гостей, як кабак, А мні одна тілько в світі дума, А мні одно тілько не йдет с ума. Строіт на свой тон юриста права, С диспут студента тріщить голова, Тих безпокоїт Венерин амур, Всякому голову мучит свій дур. А мні одна только в світі дума, Как би умерти мні не без ума. Тот панегірик сплітаєт со лжей, Лікар в подряд ставит мертвих людей, Сей образи жирових чтет тузов, Степка біжит, як на свадьбу, в позов. Смерте страшна! замашная косо! Ти не щадиш ані царських влосов, Ти не глядиш, гді мужик, а гді цар - Все жереш так, как солому пожар. Кто ж наплює на ту острую сталь? Тот, чия совість, как чистий кришталь.
@@АлексейСидяйкин-ц5с Мовою, якою тоді розмовляли, не писали, а писали літературною мовою, яка була запозичена у болгар ще в часи Київської Русі. Максимум тоді були вкраплення розмовної мови.
Та ладно, а слабо подивитись, які предмети вивчали бурсаки у Києві( або згадати з повісті "Вій")☺ !Ні, ну якщо мадригал (і літературний , і музичний ) для вас складно, то вивчайте матчастину !
Не украинский он, а казачий/козацький философ. Но отрадно то, что Украина о нем помнит, его чтит и изучает. А мы, казаки, о нем мало помним, а читаем еще меньше.
Ну по-перше, Сковорода писав народною українською та слов'яноруською (старою літературною), цей твір написаний останньою, тому він здається далеким від сучасної мови. Можете послухати De libertate, якщо цікаво. По-друге, Шевченко та Сковорода би з легкістю зрозуміли сучасну мову, адже вони є одні з перших, хто почали використовувати народну мову у творах. Шевченко заклав основи сучасної літературної мови, в оригіналі його твори можуть бути незрозумілими тільки через правопис та архаїзми. Зрештою, якщо порівняти вірші Шевченка та Жадана\Ірванця\Костенко інших сучасних поетів, тощо, то ви не побачите особливої різниці. По-третє, порівняння сучасної української мови з новоязом не є доречним, адже наша мова поступово розвивалася і прийшла до сучасного вигляду природньо, як і всі мови світу.
@@ВладВолошкевич ничего бы не поняли... я понимаю почти все даже на языке 12-14 веков, спокойно читаю тексты времен Сагайдачного. Но вашу новодельную мову ни в жисть не розумею. Даже тут большинство пишет не на мове а на суржике
@@ALEXSidyaikin Так якщо ви не розумієте, то звідки знаєте як виглядає літературна мова та суржик? Що ж, ви типовий профан, адже я 9 місяців тому пояснив різницю між тогочасною літературною мовою та розмовною. Поясню ще раз - літературною мовою тоді була старослов'янська, церковна мова і навіть та вже була просякнута українськими словами. Наприклад із універсалів п[ана] гетьмана Богдана Хмельницького: "належало", "мешкаючих", "выхованя", "працею", "кривду чинити", "с[ять]ножатей", "без жадних перешкод і турбаций" (тобто турбувань) Б. З. Хмельницький, Чигирин, 12 липня 1648 року. Наприклад Мелетій Смотрицький у своєму творі "Грамматіки Славенския правилное Cѵнтаґма" наводить різницю між Руською (Народною) та Словенською (Церковнослов'янською). Грецький вираз «παυσον την γλώσσαν σου από κάκου και χείλη σου του μη λαλησαι δόλον. Славεнски прεводимъ, Оудεржи язык(ъ) свой ω(т) зла и оустнЂ своЂ εжε нε гл̃ати лсти: Руски исто(л)ковуεмъ Гамуй языкъ свой ω(т) злогω, и оуста твои нεхай нε мовАтъ зрады». (1619) Через 200 років Т. Г. Шевченко пише: Як умру то поховайте / Мене на могили / Середъ степу широкого / На вкраини милій / Щобъ ланы широкополи / И Днипро, и кручи / Було видно; було чуты / Якъ реве ревучій... (Переяслав 25 грудня 1845 р.) Тому слова про "новодєлную" залиште при собі та ніколи не виражайте таку просту думку в колі розумних людей - засміють).
@@ALEXSidyaikinТак, адже українці тоді так писали, але не говорили. Народну мову записав, наприклад, Гаватович в своїх "Інтермедіях" початку 17 ст. Ось приклад: Климко. Що ты тутъ, побратиме, собі порабляешь? Кажи мені, як живешь, та якъ ся маешь? Стецько. Я тут не роблю ничого. Ось иду до дому свого Та и зъ тоіеми горшками, якъ зъ своими сусідами. Климко. Та на щотакъ много маешь? - либой на жонку кидаешъ? Стецько. На що? Чи хочешь вірити, що люблю хороше жити, Всёго достатекъ варити кажу, та ся не курчити, Такъ яко приналежаетъ сподарови, що все маетъ. Климко. Бохмесь, чоловікъ хорошій. Либой маешь много гроши. Стецько. Та що маю? Кл. Та дожитокъ. Ст. Маю тотъ на полю вшитокъ. Суть тамо овцы, бараны, котромы частую паны; Суть волы, та й коровы, - все маю, коли-мъ здоровый. Ну і на яку мову це схоже, враховуючи, що в українських селах до сих пір так говорять?
Всякому городу нрав і права. Вічна пам'ять Григорію Сковороді 🔥
Мудрий Сковорода, Дякуємо тобі!!!
Так воно і є.дякую.
Nice Old Ukrainian song !!
Very nice voice !!
Какой прекрасный кант! Слушаю чуть не каждый день. Особенно в транспорте.на минуточку дает покой и возвращает в детство! Дай Вам Бог, украинцы!
Світла українська голова Григорія Савича, все викладено на зрозумілому для нас рівні, таким жє як ми, бери й споживай ці скарби, а не хочимо.
Дякую за гарний спів!
Неперевершені слова Великого Полтавця ,Григорія Сковороди ! Одне слово - Класика ,! Спасибі .
Дуже гарне виконання!
Григорий Саввич Сковорода
* * *
Всякому городу нрав і права,
Всяка імієт свой ум голова,
Всякому серцю своя єсть любов,
Всякому горлу свой єсть вкус каков.
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.
Петр для чинов угли панскії трет,
Федька купец при аршині все лжет.
Тот строїт дом свой на новий манір,
Тот все в процентах: пожалуй, повір!
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.
Тот непрестанно стягаєт грунта,
Сей іностранни заводит скота.
Ті форміруют на ловлю собак,
Сих шумить дом од гостей, как кабак,
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.
Строіт на свой тон юриста права,
С диспут студента тріщить голова,
Тих безпокоїт Венерин амур,
Всякому голову мучит свой дур.
А мні одна только в світі дума,
Как би умерти мні не без ума.
Тот панегірик сплітаєт со лжей,
Лікар в подряд ставит мертвих людей,
Сей образи жирових чтет тузов,
Степка біжит, как на свадьбу, в позов.
Смерте страшна! замашная косо!
Ти не щадиш і царських волосов,
Ти не глядиш, гді мужик, а гді цар -
Все жереш так, как солому пожар.
Кто ж на єя плюєт острую сталь?
Тот, чия совість, как чистий хрусталь.
1760-і рр.
Перевод с украинског
Всякому городу - нрав и права,
Всякий имеет свой ум голова...
Всякого прихоти водят за нос,
Всяк - на свой лад, но к наживе прирос.
Лев раздирает там волка в куски,
Волк же козла здесь когтит за виски
Козел капусте покой не даёт
Всякий другого дерёт, как своё.
Всякий, кто выше - нижайшего гнёт,
Сильный слабейшего давит и жмёт.
Бедный богатому - верный слуга:
Корчится, гнётся пред ним, как дуга.
Всяк, коль не смажет, то очень скрипит,
Кто не лукавит - тот в задних сидит...
Каждого рот дерёт ложка суха,
Кто есть на свете, чтоб был без греха?
Перевод Иосик Галич.
...
Всякому городу нрав і права,
Всяка іміє свій ум голова.
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Лев роздирає там вовка в куски,
Тут же вовк цапа скубе за виски,
Цап на городі капусту псує,
Всяк із другого дере за своє.
Кожен, хто вищий - той нижчого гне,
Дужчий безсильного давить і жме.
Бідний багатому вірний слуга,
Корчиться, гнеться пред ним, як дуга.
Всяк, хто не маже - то дуже скрипить,
Хто не лукавить - той ззаду сидить.
Кожного рот дере ложка суха,
Хто є на світі, щоб був без гріха?
torjimon о
слова неточні у всіх твоїх версіях. мінус тобі :(
Это не 1760. А новодельный язык Сковорода бы опплевался то такого языка.
Beautiful😄👏👏👏
Так так, кожен християнин бачить цей світ, як пекло і думає, як вберегти свою душу від тенет диявола.
Всякому городу нрав і права,
Всяка імієт свой ум голова,
Всякому серцю своя єсть любов,
Всякому горлу свой єсть вкус каков.
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.
Петр для чинов угли панскії трет,
Федька купец при аршині все лжет.
Тот строїт дом свой на новий манір,
Тот все в процентах: пожалуй, повір!
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.
Тот непрестанно стягаєт грунта,
Сей іностранни заводит скота.
Ті форміруют на ловлю собак,
Сих шумить дом од гостей, как кабак,
А мні одна только в світі дума,
А мні одно только не йдет с ума.
Строіт на свой тон юриста права,
С диспут студента тріщить голова,
Тих безпокоїт Венерин амур,
Всякому голову мучит свой дур.
А мні одна только в світі дума,
Как би умерти мні не без ума.
Тот панегірик сплітаєт со лжей,
Лікар в подряд ставит мертвих людей,
Сей образи жирових чтет тузов,
Степка біжит, как на свадьбу, в позов.
Смерте страшна! замашная косо!
Ти не щадиш і царських волосов,
Ти не глядиш, гді мужик, а гді цар -
Все жереш так, как солому пожар.
Кто ж на єя плюєт острую сталь?
Тот, чия совість, как чистий хрусталь.
2021рік.Дякую за правдиву пісню
Привіт з 2022 🇺🇦👋
@@КатеринаТимченко-г5ы Григорій Сковорода. Був такий дядько колись в Україні !!!!На жаль помер. А ще Котляревський є в нас , і Тарас Шевченко !!!
@@СергейКарпич-н6в він жив у 18 столітті, але він ніколи не помре. Це ж яка гордість, що ми нащадки таких людей, тому потрібно жити так, щоб нами гордилися наші діти.
У нас багато чудових митців різних часів.
Тут багато ( нескінченно) про що можна іще говорити😄, дякую що написали💙
Глубокие слова! Кто знает тот поймет
Ой, людоньки! Та нічого не міняється в цьому світі
Саме тому нині ми маємо змогу змінити своє життя заради майбутнього покоління
Так! Це правда💯💯💯!
Рфці, так ,незмінні.
Ця пісня кайф
МУДРИЙ СКОВОРОДА🌷⚘💐🌹🌻🌺
Дякую . Великий українець , дякуєм , не збуваєм ...
Да он и не знал такого народа, был русином и умер русином
@@АлексейСидяйкин-ц5с?
@@user-nemo.30 А вы не в курсе как называлось население Украины в то время? Украинцев в помине не было были русины.
@@АлексейСидяйкин-ц5с да.
А как назывались соседние народы?
@@user-nemo.30 на востоке московиты, на территории современной Украины и Беларуси русины, в Беларуси также литвины. На западе поляки. На севере шведы.
Всякому городу нрав і права. Вічна пам'ять Григорію Сковороді
Тарас як завжди прекрасно😍
Nyt tulee paljon venäläistä paskapostia, lopetan vähäksi ajaksi ystävät tämän musiikinvaihdon... Pitäkää Perkele puolenne!!!!
Заставка - дипломна робота в НАОМА Андрія Петровича Гончара
Всякому городу нрав і права
Всяка імієт свій ум голова,
Всякому серцю своя єсть любов,
Всякому горлу свій єсть вкус каков.
А мні одна тілько в світі дума,
А мні одно тілько не йдет с ума.
Петр для чинов угли панскії трет,
Федька купец під аршином все лжет.
Тот строїт дом свой на новий манір,
Тот все в процентах: пожалуй, повір!
А мні одна тілько в світі дума,
А мні одно тілько не йдет с ума.
Той непрестанно стяжаєт грунта,
Сей іностранни заводит скота.
Ті форміруют на ловлю собак,
Сих шумить дом од гостей, як кабак,
А мні одна тілько в світі дума,
А мні одно тілько не йдет с ума.
Строіт на свой тон юриста права,
С диспут студента тріщить голова,
Тих безпокоїт Венерин амур,
Всякому голову мучит свій дур.
А мні одна только в світі дума,
Как би умерти мні не без ума.
Тот панегірик сплітаєт со лжей,
Лікар в подряд ставит мертвих людей,
Сей образи жирових чтет тузов,
Степка біжит, як на свадьбу, в позов.
Смерте страшна! замашная косо!
Ти не щадиш ані царських влосов,
Ти не глядиш, гді мужик, а гді цар -
Все жереш так, как солому пожар.
Кто ж наплює на ту острую сталь?
Тот, чия совість, как чистий кришталь.
Файнезно
Супер
ммм Насолода)
Добре.
Наш руський філософ.
😂😂😂😂😂😂
Дякуємо!!!
Амінь
Як звати поета цей пісні? Будь ваша ласка
Автор поеми - Григорій Сковорода, музика і виконання Тараса Компаніченка
en.wikipedia.org/wiki/Gregory_Skovoroda
Григорий Сковорода!
Слова геніального філософа актуальні і понині,як і творчість Шевченка,сумно.
W LYZARIA DUSZA IAK KRYSZTAL
Не читайте сьогодення за пришле
Вітаю Люди ! чому замість слово місто тут московьске слово город? або це можливо архаізм, з староукраїньской мови
ну то смішно, то руське слово завжди було. місто-польське, а город-древнеруське, Москва лише один з городов, при чим тут она в загалі?
@@Oniliker да? вы лѣтописи читали? Мѣсто-это локація, «мѣстонахожденіе». Городъ-поселеніе. Въ праславянскомъ «gordъ», въ церковнословянскомъ, на которомъ писали лѣтописи «градъ». «Місто» въ современномъ значеніи походитъ ѿ слова „miasto” это польское слово, сударь
Непогано зiграв на бандурi
Це на російській мові?
Церковнослов‘янська
Нет,это язык на котором тогда говорили.
@@АлексейСидяйкин-ц5с Мовою, якою тоді розмовляли, не писали, а писали літературною мовою, яка була запозичена у болгар ще в часи Київської Русі. Максимум тоді були вкраплення розмовної мови.
Мадригал это так по украински....
Ого, в мові ж немо же бути запозичень 🤯🤯🤯
Та ладно, а слабо подивитись, які предмети вивчали бурсаки у Києві( або згадати з повісті "Вій")☺ !Ні, ну якщо мадригал (і літературний , і музичний ) для вас складно, то вивчайте матчастину !
Не украинский он, а казачий/козацький философ. Но отрадно то, что Украина о нем помнит, его чтит и изучает. А мы, казаки, о нем мало помним, а читаем еще меньше.
Ну от звідки ти такий розумний взяася??? Невже звідти???))))
Откуда все берутся, оттуда и я.
Аттила Л. Більших нісенітниць в житті не чув.
А ничего что он в Украине родился, жил и умер?
И что? Днепровщина - это земля днепровских казаков. Часть из них стала украинцами, а часть - осталась казаками и переселилась на Кубань.
+
Редкое исполнение точно по тексту Сковороды, а не на современном варианте мовы. Шевченко и Сковорода не поняли бы современный новояз…
Ну по-перше, Сковорода писав народною українською та слов'яноруською (старою літературною), цей твір написаний останньою, тому він здається далеким від сучасної мови. Можете послухати De libertate, якщо цікаво.
По-друге, Шевченко та Сковорода би з легкістю зрозуміли сучасну мову, адже вони є одні з перших, хто почали використовувати народну мову у творах. Шевченко заклав основи сучасної літературної мови, в оригіналі його твори можуть бути незрозумілими тільки через правопис та архаїзми. Зрештою, якщо порівняти вірші Шевченка та Жадана\Ірванця\Костенко інших сучасних поетів, тощо, то ви не побачите особливої різниці.
По-третє, порівняння сучасної української мови з новоязом не є доречним, адже наша мова поступово розвивалася і прийшла до сучасного вигляду природньо, як і всі мови світу.
@@ВладВолошкевич ничего бы не поняли... я понимаю почти все даже на языке 12-14 веков, спокойно читаю тексты времен Сагайдачного. Но вашу новодельную мову ни в жисть не розумею. Даже тут большинство пишет не на мове а на суржике
@@ALEXSidyaikin Так якщо ви не розумієте, то звідки знаєте як виглядає літературна мова та суржик? Що ж, ви типовий профан, адже я 9 місяців тому пояснив різницю між тогочасною літературною мовою та розмовною.
Поясню ще раз - літературною мовою тоді була старослов'янська, церковна мова і навіть та вже була просякнута українськими словами. Наприклад із універсалів п[ана] гетьмана Богдана Хмельницького: "належало", "мешкаючих", "выхованя", "працею", "кривду чинити", "с[ять]ножатей", "без жадних перешкод і турбаций" (тобто турбувань) Б. З. Хмельницький, Чигирин, 12 липня 1648 року.
Наприклад Мелетій Смотрицький у своєму творі "Грамматіки Славенския правилное Cѵнтаґма" наводить різницю між Руською (Народною) та Словенською (Церковнослов'янською).
Грецький вираз «παυσον την γλώσσαν σου από κάκου και χείλη σου του μη λαλησαι δόλον. Славεнски прεводимъ, Оудεржи язык(ъ) свой ω(т) зла и оустнЂ своЂ εжε нε гл̃ати лсти: Руски исто(л)ковуεмъ Гамуй языкъ свой ω(т) злогω, и оуста твои нεхай нε мовАтъ зрады». (1619)
Через 200 років Т. Г. Шевченко пише:
Як умру то поховайте / Мене на могили / Середъ степу широкого / На вкраини милій / Щобъ ланы широкополи / И Днипро, и кручи / Було видно; було чуты / Якъ реве ревучій... (Переяслав 25 грудня 1845 р.)
Тому слова про "новодєлную" залиште при собі та ніколи не виражайте таку просту думку в колі розумних людей - засміють).
@@ALEXSidyaikinТак, адже українці тоді так писали, але не говорили. Народну мову записав, наприклад, Гаватович в своїх "Інтермедіях" початку 17 ст. Ось приклад:
Климко. Що ты тутъ, побратиме, собі порабляешь?
Кажи мені, як живешь, та якъ ся маешь?
Стецько. Я тут не роблю ничого. Ось иду до дому свого
Та и зъ тоіеми горшками, якъ зъ своими сусідами.
Климко. Та на щотакъ много маешь? - либой на жонку кидаешъ?
Стецько. На що? Чи хочешь вірити, що люблю хороше жити,
Всёго достатекъ варити кажу, та ся не курчити,
Такъ яко приналежаетъ сподарови, що все маетъ.
Климко. Бохмесь, чоловікъ хорошій. Либой маешь много гроши.
Стецько. Та що маю? Кл. Та дожитокъ. Ст. Маю тотъ на полю вшитокъ.
Суть тамо овцы, бараны, котромы частую паны;
Суть волы, та й коровы, - все маю, коли-мъ здоровый.
Ну і на яку мову це схоже, враховуючи, що в українських селах до сих пір так говорять?
так і люди з 2400-го року можуть не розуміти нашої сучасної мови, це нормальний процес