Другий Святвечір або Голодна кутя. Історія свята. Традиції та заборони. Прикмети.

Другий Святий вечір - це надвечір’я перед завершальним святом різдвяно-новорічного циклу - Водохрещем
Християни щорічно його відзначають ввечері 18 січня, щоб вшанувати Богоявлення та Хрещення Господнє. Цей Святвечір в народі також має назву «Голодна кутя», адже протягом усього дня не можна вживати їжу аж поки не освятиться вода у храмі
Історія свята
Як і більшість українських свят, Голодна кутя бере свій початок ще з дохристиянських часів. З того часу залишилось чимало ритуалів, які не пов’язані з Хрещенням Ісуса, а спрямовані на подолання злих духів зими. Наприклад, спалення «теплого» дідуха або розбивання глечиків з кутею та узваром. Згадка про вигнання куті сягає ще козацьких часів. Коли козаки повертались з війни на Голодну кутю, то з рушницями гасали й виганяли кутю разом зі злими духами.
Однак зараз Другий Святвечір пов’язаний з Хрещенням Христа у ріці Йордан та появою Святого Духа, що зійшов на Ісуса у вигляді голуба. Голодна кутя знаменує собою одноденний піст перед прийняттям Святого Духа у наші серця.
Традиції
В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.
Коли воду приносять у дім - господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім - і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.
Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» - вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.
Весь тиждень до Святвечора дотримуються суворого посту, а з першою вечірньою зорею сідають за святкову вечерю. Подають до столу пісні страви - рибу, вареники з капустою на пісному тісті, гречані млинці, кутю та узвар.
Саме у цей день, після усіх новорічних свят, виносили з хати дідуха, котрий був головним різдвяним символом до ялинки. Виносять його на вулицю і спалюють, аби закликати теплий дух та накликати ранню і теплу весну. Попіл із дідуха розвіюють на городі, щоб був добрий врожай.
Перед вечерею господар молиться разом з усією родиною, першим сідає за стіл та запрошує усіх інших. А після вечері - залишки куті віддають курям, щоб добре неслися.
Не обходиться у цей вечір і без ворожінь - дівчата полюбляють у цей день гадати на своє майбутнє. А дітям подекуди дозволяють ще прогулятись по вулиці зі щедрівками.
Заборони Другого Святвечора
• У цей день заборонено прати будь-які речі. Це пов’язано з тим, що раніше господині полоскали білизну у ріці. Саме на Голодну Кутю вода у річці ставала свяченою, як і будь-яка вода у домі чи надворі.
• Не можна лаятися з родиною та близькими людьми. Якщо в домі на Святий вечір будуть пролиті сльози, то варто чекати нещастя на весь рік.
• На Другий Святий вечір заборонено запрошувати померлих до столу.
Також не можна класти ложку на стіл, не закінчивши вечері, і вставати з-за столу раніше за інших членів родини. Якщо порушити заборону, то весь рік проведете далеко від дому і ніяк не знайдете собі місця в цьому світі.
Народні прикмети
• Якщо на Водохресний вечір сніг іде - чекай доброго врожаю зернових культур.
• Яка є погода 18 січня, такою вона буде і на масницю.
• Сильна хуртовина або поземка 18 січня - до хорошого врожаю.
• Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах - чекай багатого врожаю.
• Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір - прикмета до того, що рік буде врожайним.Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.

[@гулягубайдулина-й1п]

Ніякої риби на вечерю не готують, тому що строгий піст перед прийомом Святої Агіасми - свята вода. Ворожіння - тяжкий гріх, всякі ритуали - це також гріх. І не треба людям дурниці плести.