Я родом з села що було буквальнов 30 км від Донецька. Малою я думала що ми там розмовляємо суржиком. Років у 12 мене відправили до санаторію підлікувати шлунок де я на кілька тижнів опинилася у російськомовному середовищі і змушена була перейти на російську. Потім мене приїхали забирати батькі і я досі памятаю свій шок як почула як вони між собою розмовляють - то був не суржик а чістісінька українська мова. У той момент я зрозуміла, що мало не забула рідну мову і ментально стала іншою людиною. Це було страшно втратити себе. Тому наступного літа у літньому таборі я принципово не переходила на російську і розмовляла так як звикла з дитинства. Мене тоді часто питали звідки я
Можете, будь ласка, написати так я ви розмоялєте? Навести якийсь приклад вашого говору.( розумію, що текстом не передесте письмовим все) але дуже цікаво.
Мова -це зброя. Мово, моя ти єдина я зброє, ми не повинні загинуть обоє, може в руках невідомих братів , станеш ти кращим мечем для катів! Леся Українка
Я з дитинства пам'ятаю, що дитячі книжечки українською "чомусь" були виготовлені з сірого дешевого паперу, а російськомовні були на білому папері, навіть такому гладенькому із дуже яскравими картинками. І я не могла зрозуміти, чому про Машу і мєдвєдя мені читають з красивої книжечки, а про Івасика з сірої книжечки.
Дякую за відео. Я родом з Миколаївщини, з нині вже Первомайського району. І слово, яке мені дуже подобається - це "ондо". Коли запитують, де щось знаходиться, то, якщо воно поруч, то кажеш "осьо" замість "ось", а якщо воно далеко, то "ондо".
Ого! Три суперблогери - в одному флаконі!!! Слухаю... Кайфую... Вчу мову рідну... Порівнюю з котелевською (смт Котельва, Полтавщина) та валківською (місто Валки, Харківщина) говірками, якими користуюся в побуті...
Людоньки, то було чисте задоволення ☺️Дякую вам за подкаст! Я родом з Луганщини, зараз живу в Тернополі. Ось вам трішки східного діалекту: Дриветня- пеньок, на якому рубають мʼясо Лижка- ганчірка для миття підлоги із старої спортивної кофти Гранчак- чарка Віхтик- ганчірка для миття посуду Ослінчик- маленька низька лавка Вутята- каченята Цеберка- відро Калідор- коридор Сахарь- цукор КрОвать- ліжко Ночви- цинкове корито Це все писала, не згадуючи, а якщо подумати, то на словничок може вистачити😉
Моя бабуся живе біля Переяслав Хмельницького, (що 60 км від Києва) каже так само: калідор, ослінчик, гранчак, ночви. Тому можна сказати, що всі ці роки наш штучно віддаляли.
Чернігівщина(одне із сіл міжріччя Десни і Дніпра) - киях(кукурузда), гурок(огірок), пучки(пальці), бусел(лелека), маністо(намисто), балсанка(бутилка), услон(стілець) , растаньки(прехрестя), откуля(звідки),сходци(сходи), лєса(драбина), лісапета(велосипед), ареля(гойдалка), капшук(якась торбинка) і багато багато інших))
На київщині ближче до пирятина чув тільки гурок, ослон, пучки це пальці, а подушки пальців. Колись бабця казала що пучку собі відрубав, коли брат соирою чикнув кінчик пальця, мякі тканини
У нас на Кропивниччині помітила любов до м'якої л. Лямпа, балькон, калідор, жельотка. ще є особливфсть: отто, отамого, отамо, тамо, осього, осьо сюди, осьотамого, осьотамо, осьотамого, ототамогосього, тутамо, тутамогосьо, і інші похідні направлень використовуються тільки в нас у регіоні))))
Ваші розмови хоч до рани прикладай,заживляють❤️ Я з Волині , на перетині польсько-білоруського кордонів.Слова обрУс(те,чим гострять косу ,ножі)клУня(осн.приміщ.в хліві),п'Єтро (горище,де складали сіно),кварта(кружка),дрочити(займати, знущатись над кимось),аво(тут)-одні із перлів)Та в часи студентства соромилась цього,бо вішали клеймо"нє із Кієва,сєло".Дякую Вам за знання ❣️
Щодо особливих діалектизмів Черкащини)) В нас є купа унікальних слів, які в цілому відносять до Наддніпрянського говору. Менше з тим, ось декілька зразків саме з мого села, що на Черкащині. 1. Вхляти => втомитися, наприклад: "Ото я вхляв за сьогодні, треба відпочити" 2. Пуцувати => означає робити щось швидко, намриклад: "Пуцуймося, бо запізнимось" 3. Дертися => означає голосно кричати, наприклад: "То наш півень, дереться у хліві" 4. Зелепухи => недозрілі фрукти 5. Вхідчини => Новосілля 6. Вирядини => Проводи 7. Човгати => означає ходити, але, не піднімаючи ноги 8. Дати чапалаху => означає легко вдарити по потилиці)) 9. Співати скиглика => Сумувати, журитися. Від бабусф таке чув😅 10. Зайвощі => себто, як узагальнене слово для зайвих речей. Приклад: "То все зайвощі, ролі не грають". Здебільшого ці слова використовували літні люди, але з дитинства пам'ятаю, як цікаво було приїздити в село, щоб просто перейти на місцевий сленг😅, бо в містах його не те, що не розуміли, про нього жоден й гадки не мав.
Клас)) Вхідчини, вирядини, зайвощі - так автентично звучить)) І дуже логічно) Човгати - на Херсонщині також дуже популярне слово... На жаль, поки не дуже можу згадати які такі цікаві словечка використовував мій дідусь, окрім слова "сахарь" і "сині"(баклажани)...
Я зі Львова, таких слів не чув, за винятком слова «пуцувати», що тут має значення натирати щось до блиску, наприклад: Напуцовані мешти - це гарно вичищене взуття
Я сам з Хмельницького, але часто їздив літом в село на Вінниччині з бабусею, і там і там подільський діалект. У нас в селі кажуть "кажут"🥰☺, а не "кажуть". Мій друг прямо каже, шо в нього в сім'ї всі клали х*й на м'який знак 😇і кажут "сидит", "садят", "тягнут" і т.д. В приниципі, багато людей клали і на пом'якшення приголосних перед "і" - наприклад, моя бабуся каже "біл'і яблука" з твердим "л", "н'іж" з твердим "н", "ст'іл". Дуже часто в кінці слів використовуют звук, який є чимось середнім між "в" та "у", як білоруська "ў". І виходит речення не "Я маю в садку 5 сортів яблук", а "Я маю в садку 5 сорт'іў яблук" Є дуже крута фраза "на а шо ж", "на а як же" в значенні "авжеж", "а як же", обожнюю її🥰 Є ще моє улюблене слово "т'ій"❤, теж з твердим "т", яке має декілька функцій: 1. підкреслення експресії, наприклад "т'ій як це так?", "т'ій нашо?", "т'ій чого?" в значенні "як це так?", "нашо?" і "чого?" 2. перед кожним елементом переліку, приклад в п3 3. в кінці речення з висхідною інтонацією, по суті заміть крапки. Приклад для п.2 та 3: "т'ій взяў, помиў н'іж, ті'й поклаў його на ст'іл т'ій"🤗
Дуже круто і неочікувано, що ви запросили Ідею Олександрівну! Підписана на її канал років 3, якщо не більше, дуже цікаві, натхненні, інформативні відео. Це мабуть один з перших каналів, з яких почалась моя подорож в світ українського ютубу.
Ідея Олекснадрівна - сама чарівність) Дякую, було дуже затишно, цікаво та незайвим згадати знову, що мова має значення. Дуже раджу книгу Євгенії Кузнецової "Мова-меч", роботу авторка проробила дуже ґрунтовну, читаєш і просто волосся дибки, що більшовики коїли не тільки з українською, але і з рештою мов в республіках ссср.
Дякую за чудовий випуск! Унікальні слова з півночі Сумщини, Сіверська говірка: льогати - це зважити щось легке, здебільшого руками. Коли тобі кажуть треба «зважить» ти одразу розумієш, що треба шукати ваги, бо це щось важке. Коли кажуть «польогай» - зрозуміло, що треба взяти це в руки, щось легеньке) Також «котєлка» - це головка соняшника, їстівна частина з насінням. Кіяхи - їстівна частина кукурудзи
Теж північ Сумщини, на межі з Чернівською областю: Ловкий/ловко - чудовий/чудово, файний/файно. Литра - драбина, але то тільки старі люди вживали вже. Бедовий - енергійний, активний. Тремпель (саме через Е, а не Є) - вішак для одягу. Вішалка - це де повісити одяг: або гачки на стіні, або окремо стояча, або трубка для вітання одягу в шафі. Гурки, памадори - огірки, помідори. Памадори казали більш старші люди. СнОвать - вʼяло тинятися ПУчки - подушечки пальців
Молодь у нас неперевершена. Щиро дякую вам за працю, продовжуйте й надалі розповідати про нашу історію та культуру. Завжди дивлюсь Ідею Олександрівну та її канал.
Круто! Продовжуйте! Надзвичайно цікаво!❤ Ще додам з діалектного (Тернопільщина) спіжарка-свого роду комора де зберігають муку, цукор, крупи тощо; митка, стирка, шматка, онуча ( вонучка)-шматок тканини для миття посуду, підлоги чи витирання порохів; ґорсик (ґорсет)-камізелька, безрукавка. Колись казали " дай писка"-😊 це поверни лице я тебе поцілую
Дякую, за цікавий випуск. Київська область, місто Фастів(колись звалось Хвастів). Декілька слів: 1) «мʼячка», картопляне пюре, напевно через кухонний інвентар, що зветься «мʼяло». 2)Рядюшка - ковдра на яку сідають на пікніку ( певно пішло від слова рядно). 3)Кварта- залізна чашка для води. 4)Чапіки- теплі товсті панчохи для калоші.
Я закерзонець з околиць міста Перемишл, у нас багато діалектних слів на приклад лодівка замість холодильника або часто вживаєм слово гадати замість слова говорити. Запишіть панове колись підкаст про закерзоння. Поздоровлаю із надсяння, Слава Україні
Неочікуваний гість❤️🔥 Дякуємо за гумористично-історично-розважальний контент) І нехай словом буде «Лабсордак» - так на Донеччині ми називаємо верхній одяг)
Я із Сум і звичним було слово що звучить "як падашва" (підошва). Мій хлопець з Вінниці завжди сміявся коли чув це, але й подруга з Сум так само його вимовляє. Чекаю на сердечко від каналу якщо Феліксу і Євгену воно теж близьке :)
Я все життя вожу з собою Україною та світом наші слобожанські «звідкіля» та «звідсіля». Принаймні, вірю, що це слобожанське, бо більше ніде не чув. Дякую за черговий цікавий випуск! Слава Україні!
Дякую за чудову, цікаву та повчальну розмову про витоки, історію, гноблення та мотивацію до вивчення та продвигу української та українського. Починаємо розбиратись у своєму рідному болоті та ґаздувати на власних національних традиціях.
Щиро дякую за цей випуск! Після перегляду враження, як після душевної розмови з друзями на кухні) Деякі слова з Уманщини, які ви могли б не чути: пагністя - нігті, лиґати - ковтати
Херсонщина. В дитинстві батьки, коли лаялися або ще що, то говорили "ти шо - русского язика ни понімаєш???" або "я тобі русским язиком сказала - ...". В мене ще тоді в голові, памʼятаю, було типу "якого ще н*хуй русского язика, ми ж на укрАінскому балакаємо", але, з причини контексту конфлікту, не говорив того в голос. Бо так було прийнято говорити. І говорили так всі. І цей, або інший, абсурд мене завжди бісив. Бо то все якась неприродна річ. Навʼязана.
Гурки. Так казала моя прабабуся зі Слобожанщини, яка народилася 1911 року. Я коли вийшла заміж і переїхала до Латвії, то знання української допомогло мені швидко вивчити латвійську. Хоча складність була в тому, що вчили через російську, а я тих "существительних" та "глаголов" не знала. В латвійській є gurķi. І це так мені полегшувало вивчення нової для мене мови. Хочу нагадати, як виглядає князівство Руське Литовське та Жемантійське. Щоб зрозуміти, що в України з країнами Балтії багато спільної історії.
Щодо діалектів)) Я з Херсонщини і чула від моєї бабусі і старих людей у селі, коли приїжджала у гості такі слова: шпички ( сірники), генделик(літня кухня), канхветки(цукерки), недоборкувата(нетямуща (про людину)), шерепа(потвора), хальвичка (халва), хвіртка(калитка)
Дякую вам за таку змістовну розмову. Одне з улюблених слів моєї бабусі з Луганщини - "гоженько" (зменьшувальне від слова "гожо" - добре, гарно). І "От марюка!" - то як хтось якусь шкоду робить.
Дякую за ефір! Ось вам слово з Закарпаття - «фарадувати» 😉 Угорське “fáradt” [фародт] - втомлений. А дієслово фарадувати означає, як не дивно, «працювати»😊
Я з Донеччини, прям шахтарське-шахтарське містечно Добропілля, наче як не Приазов'я і навіть не Слобожанщина, тупо епіцентр радянського плавильного котла, нічого окрім літературної мови не знаю. Розкажіть мені про мої діалекти 😭 Ґуґлив, їй богу ну максимум якіст два-три слова знайти можу, і то класичні Трємпєлі та Тормозки
Та у шахтарів то взагалі шикарний сленг, правда дуже русифікований, але ж оті коногони, чемодани, пайка, мачмала, рештак, табулька, рештак, шморгалка, чирва..
Відповідь на питання, чому мова така важлива - це тому, що за мовою дуже легко стає ідентифікувати здобутки )) Якщо всі наукові статті в імперії написані мовою "малої народності", інженерні креслення нею ж, як насаджувати міф про "старшого брата?"
підтримати проєкт: mssg.me/kplusi
відео Ідеї про слобожанський діалект: ua-cam.com/video/-OwgORPvaew/v-deo.html
Я родом з села що було буквальнов 30 км від Донецька. Малою я думала що ми там розмовляємо суржиком. Років у 12 мене відправили до санаторію підлікувати шлунок де я на кілька тижнів опинилася у російськомовному середовищі і змушена була перейти на російську. Потім мене приїхали забирати батькі і я досі памятаю свій шок як почула як вони між собою розмовляють - то був не суржик а чістісінька українська мова. У той момент я зрозуміла, що мало не забула рідну мову і ментально стала іншою людиною. Це було страшно втратити себе. Тому наступного літа у літньому таборі я принципово не переходила на російську і розмовляла так як звикла з дитинства. Мене тоді часто питали звідки я
Можете, будь ласка, написати так я ви розмоялєте? Навести якийсь приклад вашого говору.( розумію, що текстом не передесте письмовим все) але дуже цікаво.
ТАК, втрачаючи мову, втрачаємо себе, тобто стаємо іншими, не українцями.
Ідея Олександрівна - зірочка!!! Зірка!!! ⭐️ Обожнюю її канал, особливо випуски про діалекти. Дякую за класний випуск 👍🏽
так, про діалекти круті випуски, особливо подобаються вставки з прикладами діалектів💥
@@MrLeni89❤
❤️🔥 обожнюю
Мова -це зброя. Мово, моя ти єдина я зброє, ми не повинні загинуть обоє, може в руках невідомих братів , станеш ти кращим мечем для катів! Леся Українка
Зняла рукавичку, поставлю вподобання. Гарно❤
Ідея Олександрівна це топ...
це мій краш.
Я з дитинства пам'ятаю, що дитячі книжечки українською "чомусь" були виготовлені з сірого дешевого паперу, а російськомовні були на білому папері, навіть такому гладенькому із дуже яскравими картинками. І я не могла зрозуміти, чому про Машу і мєдвєдя мені читають з красивої книжечки, а про Івасика з сірої книжечки.
Дякую за відео. Я родом з Миколаївщини, з нині вже Первомайського району. І слово, яке мені дуже подобається - це "ондо". Коли запитують, де щось знаходиться, то, якщо воно поруч, то кажеш "осьо" замість "ось", а якщо воно далеко, то "ондо".
У нас в Франківську теж кажуть осьо )
Тутечки, ондечки (Сумщина)
бабуся родом з Полтавщини говорила "ось-ось-о", "он-он-о", мене це дуже тішило 😊
@@elena_sol он-до
Теж Миколаївщина (Веселинівськи район):
коли щось близько, то крім "осьо" ще є "озьдо"/"осьдо". (вживається 50/50 з "осьо") :)
Уррраа! Ідея Олександрівна! ❤❤
👍👏👍👏👍👏🎉🎉🎉🇺🇦✌️🇺🇦✌️🇺🇦✌️
Ого! Три суперблогери - в одному флаконі!!! Слухаю... Кайфую... Вчу мову рідну... Порівнюю з котелевською (смт Котельва, Полтавщина) та валківською (місто Валки, Харківщина) говірками, якими користуюся в побуті...
О, пані Ідея! Це завжди цікаво)
Людоньки, то було чисте задоволення ☺️Дякую вам за подкаст!
Я родом з Луганщини, зараз живу в Тернополі.
Ось вам трішки східного діалекту:
Дриветня- пеньок, на якому рубають мʼясо
Лижка- ганчірка для миття підлоги із старої спортивної кофти
Гранчак- чарка
Віхтик- ганчірка для миття посуду
Ослінчик- маленька низька лавка
Вутята- каченята
Цеберка- відро
Калідор- коридор
Сахарь- цукор
КрОвать- ліжко
Ночви- цинкове корито
Це все писала, не згадуючи, а якщо подумати, то на словничок може вистачити😉
Моя бабуся живе біля Переяслав Хмельницького, (що 60 км від Києва) каже так само: калідор, ослінчик, гранчак, ночви. Тому можна сказати, що всі ці роки наш штучно віддаляли.
Знаю про слово Цкбро завдяки українізатору Скайрима (Небокраю))
Київська область - чула гранчак, ослінчик, віхтик, ночви.
Цікаво, що всі ці слова використовують і на слобожанщині теж.
Ослінчик і вігтик - також Чернігівщина😊
Цікаво і приємно було послухати спокійну бесіду гарних людей, дякую 👍👍👍
Чернігівщина(одне із сіл міжріччя Десни і Дніпра) - киях(кукурузда), гурок(огірок), пучки(пальці), бусел(лелека), маністо(намисто), балсанка(бутилка), услон(стілець) , растаньки(прехрестя), откуля(звідки),сходци(сходи), лєса(драбина), лісапета(велосипед), ареля(гойдалка), капшук(якась торбинка) і багато багато інших))
ще пестливі згадались - зорка, сонейко, ластавка
На київщині ближче до пирятина чув тільки гурок, ослон, пучки це пальці, а подушки пальців. Колись бабця казала що пучку собі відрубав, коли брат соирою чикнув кінчик пальця, мякі тканини
Капшук знаю завдяки українізатору Скайрима (Небокраю)
На Волині теж кажуть гурки
@@olli-e5i ось ці пестливі схожі на білоруські)) Тай взагалі на Чернігівщині чутно білорусько-українське єднання. Так мило😊
Ого, Ідея Олександрівна! Яка вона класна. Дякую що запросили!
У нас на Кропивниччині помітила любов до м'якої л. Лямпа, балькон, калідор, жельотка. ще є особливфсть: отто, отамого, отамо, тамо, осього, осьо сюди, осьотамого, осьотамо, осьотамого, ототамогосього, тутамо, тутамогосьо, і інші похідні направлень використовуються тільки в нас у регіоні))))
🥰
Виходить Ектор Хіменес Браво ваш земляк. На балькон😂
Вподобайка автору за гостю! За матеріал!
один з кращих випусків! гостя дуже цікава, підписався)
дякую
О, я вгадала!!! Ідея Олександрівна крута
Ваші розмови хоч до рани прикладай,заживляють❤️ Я з Волині , на перетині польсько-білоруського кордонів.Слова обрУс(те,чим гострять косу ,ножі)клУня(осн.приміщ.в хліві),п'Єтро (горище,де складали сіно),кварта(кружка),дрочити(займати, знущатись над кимось),аво(тут)-одні із перлів)Та в часи студентства соромилась цього,бо вішали клеймо"нє із Кієва,сєло".Дякую Вам за знання ❣️
Дякую за цікавий в пуск! Ідея - розумниця!
Дякую за цікаву гостю!!! Діалекти -це багатство мови!!!
Щодо особливих діалектизмів Черкащини)) В нас є купа унікальних слів, які в цілому відносять до Наддніпрянського говору. Менше з тим, ось декілька зразків саме з мого села, що на Черкащині.
1. Вхляти => втомитися, наприклад: "Ото я вхляв за сьогодні, треба відпочити"
2. Пуцувати => означає робити щось швидко, намриклад: "Пуцуймося, бо запізнимось"
3. Дертися => означає голосно кричати, наприклад: "То наш півень, дереться у хліві"
4. Зелепухи => недозрілі фрукти
5. Вхідчини => Новосілля
6. Вирядини => Проводи
7. Човгати => означає ходити, але, не піднімаючи ноги
8. Дати чапалаху => означає легко вдарити по потилиці))
9. Співати скиглика => Сумувати, журитися. Від бабусф таке чув😅
10. Зайвощі => себто, як узагальнене слово для зайвих речей. Приклад: "То все зайвощі, ролі не грають".
Здебільшого ці слова використовували літні люди, але з дитинства пам'ятаю, як цікаво було приїздити в село, щоб просто перейти на місцевий сленг😅, бо в містах його не те, що не розуміли, про нього жоден й гадки не мав.
А слово "никати" казали? У значенні тинятися, нишпорити. Наприклад, никає по хаті.
@@aedfindliath5147 Ні) Зазвичай використовували слово "тинятися", але "никатись", мені здається більше за значенням схоже до "переховуватись", ні?
Клас))
Вхідчини, вирядини, зайвощі - так автентично звучить)) І дуже логічно)
Човгати - на Херсонщині також дуже популярне слово... На жаль, поки не дуже можу згадати які такі цікаві словечка використовував мій дідусь, окрім слова "сахарь" і "сині"(баклажани)...
Я в Сумах багато чула і вхідчини (це класика, здається, як на мене), і вхляв (частіше охляв))) іншого ні😊
Я зі Львова, таких слів не чув, за винятком слова «пуцувати», що тут має значення натирати щось до блиску, наприклад:
Напуцовані мешти - це гарно вичищене взуття
Моя улюблена вчителька української! )
Обожнюю її канал! Щиро дякую за інтерв'ю!
Я сам з Хмельницького, але часто їздив літом в село на Вінниччині з бабусею, і там і там подільський діалект.
У нас в селі кажуть "кажут"🥰☺, а не "кажуть".
Мій друг прямо каже, шо в нього в сім'ї всі клали х*й на м'який знак 😇і кажут "сидит", "садят", "тягнут" і т.д. В приниципі, багато людей клали і на пом'якшення приголосних перед "і" - наприклад, моя бабуся каже "біл'і яблука" з твердим "л", "н'іж" з твердим "н", "ст'іл".
Дуже часто в кінці слів використовуют звук, який є чимось середнім між "в" та "у", як білоруська "ў". І виходит речення не "Я маю в садку 5 сортів яблук", а "Я маю в садку 5 сорт'іў яблук"
Є дуже крута фраза "на а шо ж", "на а як же" в значенні "авжеж", "а як же", обожнюю її🥰
Є ще моє улюблене слово "т'ій"❤, теж з твердим "т", яке має декілька функцій:
1. підкреслення експресії, наприклад "т'ій як це так?", "т'ій нашо?", "т'ій чого?" в значенні "як це так?", "нашо?" і "чого?"
2. перед кожним елементом переліку, приклад в п3
3. в кінці речення з висхідною інтонацією, по суті заміть крапки. Приклад для п.2 та 3: "т'ій взяў, помиў н'іж, ті'й поклаў його на ст'іл т'ій"🤗
Прекрасне доповнення до випуску Ідеї Олександрівни про подільський діалект.
Дуже дякую за Ваш детальний коментар - як на бАтьківщину гайнула 🥰
В нас на Полтавщині теж кажут без м'якого знака
Зустрілися в селі з далекими родичкою, то вона казала "ну, пишіт, звоніт" 🥰
Дякую за цікаве доповнення❤
Найкращі)
Жабутиння,жабуриння-водорослі
Дуже круто і неочікувано, що ви запросили Ідею Олександрівну! Підписана на її канал років 3, якщо не більше, дуже цікаві, натхненні, інформативні відео. Це мабуть один з перших каналів, з яких почалась моя подорож в світ українського ютубу.
Ну тут одразу ж вподобайка❤
Ідея Олекснадрівна - сама чарівність) Дякую, було дуже затишно, цікаво та незайвим згадати знову, що мова має значення. Дуже раджу книгу Євгенії Кузнецової "Мова-меч", роботу авторка проробила дуже ґрунтовну, читаєш і просто волосся дибки, що більшовики коїли не тільки з українською, але і з рештою мов в республіках ссср.
Коментар на підтримку вашого каналу, дякую за працю 🇺🇦 Слава Україні 🇺🇦
Дуже вдячна за корисну розмову... намагаюсь збагачувати власну мову словами Франка,Костенко... Чекаємо! (Крим)
Дякую за чудовий випуск! Унікальні слова з півночі Сумщини, Сіверська говірка: льогати - це зважити щось легке, здебільшого руками. Коли тобі кажуть треба «зважить» ти одразу розумієш, що треба шукати ваги, бо це щось важке. Коли кажуть «польогай» - зрозуміло, що треба взяти це в руки, щось легеньке)
Також «котєлка» - це головка соняшника, їстівна частина з насінням.
Кіяхи - їстівна частина кукурудзи
Кіяхи, і в нас так говорять на Львівщині.
Я з півдня Сумщини і не знав жодного з цих слів
Теж північ Сумщини, на межі з Чернівською областю:
Ловкий/ловко - чудовий/чудово, файний/файно.
Литра - драбина, але то тільки старі люди вживали вже.
Бедовий - енергійний, активний.
Тремпель (саме через Е, а не Є) - вішак для одягу.
Вішалка - це де повісити одяг: або гачки на стіні, або окремо стояча, або трубка для вітання одягу в шафі.
Гурки, памадори - огірки, помідори. Памадори казали більш старші люди.
СнОвать - вʼяло тинятися
ПУчки - подушечки пальців
Молодь у нас неперевершена. Щиро дякую вам за працю, продовжуйте й надалі розповідати про нашу історію та культуру. Завжди дивлюсь Ідею Олександрівну та її канал.
Good choice! Надзвичайно рада бачити цю чудову гостю на вашому каналі!!!🌹🌹🌸👍👍👍🔥🔥❤️❤️
С самого початку у захваті від випусків відео про мову на You Tube каналі Ідеї Олександрівни💐✨. Дякую за таку титанічну роботу.
Вінниччина❤ ниньки(сьогодні), слідуючий(наступний), вельон (фата нареченої ), ярмарка(базар чи ринок), бардаш(сокира), кульчики(сережки), бараболя(картопля), патку мій(боже мій), губи(гриби), їден(один), обійсця(подвірʼя), когут(півень)
Пательня або жаровня, хлів, ходи сюди
Слоїк(банка)
Балія (тазік), ходю, сидю, бараболяники, чара, цибати)))
Крута камізелька в Ідеї!
Круто! Продовжуйте! Надзвичайно цікаво!❤ Ще додам з діалектного (Тернопільщина) спіжарка-свого роду комора де зберігають муку, цукор, крупи тощо; митка, стирка, шматка, онуча ( вонучка)-шматок тканини для миття посуду, підлоги чи витирання порохів; ґорсик (ґорсет)-камізелька, безрукавка. Колись казали " дай писка"-😊 це поверни лице я тебе поцілую
А мій тато мотав онучі на ноги замість носків, як мав взувати резинові чоботи, бо носки, казав, сповзають. А ви ними посуд миєте 😊
@@larisashpak4696 мій тато теж мотав онучі, а вонучкою мили підлогу, а стиркою чи миткою- посуд😉
Дякую, за цікавий випуск. Київська область, місто Фастів(колись звалось Хвастів).
Декілька слів:
1) «мʼячка», картопляне пюре, напевно через кухонний інвентар, що зветься «мʼяло».
2)Рядюшка - ковдра на яку сідають на пікніку ( певно пішло від слова рядно).
3)Кварта- залізна чашка для води.
4)Чапіки- теплі товсті панчохи для калоші.
Бабця казала чуні, на калоші
вхляла - стомилась
чарА - сковорода
пУшки пальців - фаланги пальців
Гайворон (кіровогр.обл) - південно-східне Поділля
Я закерзонець з околиць міста Перемишл, у нас багато діалектних слів на приклад лодівка замість холодильника або часто вживаєм слово гадати замість слова говорити. Запишіть панове колись підкаст про закерзоння. Поздоровлаю із надсяння, Слава Україні
Приємно бачити таку експертність в таких молодих людей
Дякую за Ідею Олександрівну.
Неочікуваний гість❤️🔥
Дякуємо за гумористично-історично-розважальний контент)
І нехай словом буде «Лабсордак» - так на Донеччині ми називаємо верхній одяг)
і на Харківщині також)
@@ameyukiable приємно чути це😌
Обожнюю шокати,прикольне слово намурмосилася(похмура).Бабуся так казала з Херсона)
Хлопці,це була геніальна Ідея)
Ідея Олександрівна - дякую вам - ваші ролики про Говірки - це просто бімба)
Історик, красива, націоналістка, просто красива дівчина, розумна. приємно.
Пристойна компанія.
А про те що Ідея Олександрівна чарівна, годі й говорити ❤️
Лайк за Ідею Олександрівну❤
Я із Сум і звичним було слово що звучить "як падашва" (підошва). Мій хлопець з Вінниці завжди сміявся коли чув це, але й подруга з Сум так само його вимовляє. Чекаю на сердечко від каналу якщо Феліксу і Євгену воно теж близьке :)
Дякую за Ідею Олександрівну❤
Завдяки вам згадав що в мене бабуся казала обрусок на скатертину. )) дякую за відео
Дуже люблю відео від Олександрівни.Інколи слухаю просто заради задоволення.Всі українські діалекти.
Слухаю Ідею👍слухаю К/І👍проте ВАША колоборація - це Вау💪
Я все життя вожу з собою Україною та світом наші слобожанські «звідкіля» та «звідсіля». Принаймні, вірю, що це слобожанське, бо більше ніде не чув.
Дякую за черговий цікавий випуск! Слава Україні!
Я з Полтавщини , звідкіля дуже часто вживаю)
Я інколи вживаю ці ваші слова, хоча з протилежного боку України фактично від вас.
Дякую за чудову, цікаву та повчальну розмову про витоки, історію, гноблення та мотивацію до вивчення та продвигу української та українського. Починаємо розбиратись у своєму рідному болоті та ґаздувати на власних національних традиціях.
Ідея❤ Хлопці, дякую за неї
Дякую за випуск. Отримала чисту насолоду від вашої розмови.
Гурок це наше все😂
Внас на рівненщині колись говорили на огірка гурок зараз уже чомумь ні але міені це подобається діалектичне слово просто прикольне
Коментар на підтримку інтересного українського каналу.Успіхів ВАМ.
57:07 оце факт, оце 100%, це база, це основа і фундамент: треба кожен раз дивитись і розбиратись чому щось змінюється і для чого.
Балакати всім обов'язково!
Щиро дякую за цей випуск! Після перегляду враження, як після душевної розмови з друзями на кухні)
Деякі слова з Уманщини, які ви могли б не чути: пагністя - нігті, лиґати - ковтати
Дякую, цікава бесіда, чудова Ідея❤. Україна в безпеці з таким поколінням як ви 🇺🇦
❤ вдячна за черговий цікавий і корисний випуск.
Слова з мого краю: «калабАня» - калюжа, «вихОдок» - туалет, «фист» - сильно, дуже, «фист файний» - дуже гарний, «ґанделик» - магазин з всякою всячиною, «шкіритися» - сміятися ( «чо сі шкіриш ?»- ти чого смієшся ? - десь в негативному значенні), і т.д.
А з вашого краю - це звідки саме?
@@alinakostyuchenko4055скоріше за все це прикарпаття❤
Цікаво, в нас на калюжу казали - Ковбань)
Звучить як Галичина, можливо Прикарпаття😊
Ще калюжа якщо велика, казали - баюра 😁
Ідея Олександрівна чудова! Вітання Мальвочці! Дякую за прекрасний випуск!
Ідея Олександрівна - наше філологічне сонечко!
Дякую, що запрошуєте таких прекрасних людей з нового українського ютубу! 🥰
Це фантастичний випуск...не про "мову" як таку а про справи та відчуття - дякую
Чудовий випуск вийшов 👍
Херсонщина.
В дитинстві батьки, коли лаялися або ще що, то говорили "ти шо - русского язика ни понімаєш???" або "я тобі русским язиком сказала - ...".
В мене ще тоді в голові, памʼятаю, було типу "якого ще н*хуй русского язика, ми ж на укрАінскому балакаємо", але, з причини контексту конфлікту, не говорив того в голос. Бо так було прийнято говорити. І говорили так всі. І цей, або інший, абсурд мене завжди бісив. Бо то все якась неприродна річ. Навʼязана.
Дякую вам неймовіні, хороші, розумні, чарівні, милі, чудові, самодостатні і свідомі люди! Комент в підтримку 💙💛
Дякую за Ідею Олександрівну, дуже класна дівчина. Люблю її слухати
Гурки.
Так казала моя прабабуся зі Слобожанщини, яка народилася 1911 року.
Я коли вийшла заміж і переїхала до Латвії, то знання української допомогло мені швидко вивчити латвійську. Хоча складність була в тому, що вчили через російську, а я тих "существительних" та "глаголов" не знала.
В латвійській є gurķi. І це так мені полегшувало вивчення нової для мене мови.
Хочу нагадати, як виглядає князівство Руське Литовське та Жемантійське. Щоб зрозуміти, що в України з країнами Балтії багато спільної історії.
На Київщині теж так говорять, лівобережжя..
Гурки на огірки..
Щодо діалектів))
Я з Херсонщини і чула від моєї бабусі і старих людей у селі, коли приїжджала у гості такі слова: шпички ( сірники), генделик(літня кухня), канхветки(цукерки), недоборкувата(нетямуща (про людину)), шерепа(потвора), хальвичка (халва), хвіртка(калитка)
Люблю усіх вас трьох❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Горджусь безмежно❤
Дякую, що нарешті запросили сестру Фелікса, має високий рівень ерудиції, слухати доволі цікаво.
хахах!)
Олександрівна топ, обожнюю її!
Стримую себе щоб не закохатись👀
Ой! Той випадок, коли лайк можу ставити одразу лише за гостя та писати комент.❤
Дуже цікаво. Дякую!
Дякую-дякую-дякую за цей випуск! Так затишно, і цікаво, і пізнавально було дивитись - найкраще для сьогоднішнього вечора.❤❤❤
Дякую вам за таку змістовну розмову.
Одне з улюблених слів моєї бабусі з Луганщини - "гоженько" (зменьшувальне від слова "гожо" - добре, гарно).
І "От марюка!" - то як хтось якусь шкоду робить.
Дякую за ефір!
Ось вам слово з Закарпаття - «фарадувати» 😉
Угорське “fáradt” [фародт] - втомлений. А дієслово фарадувати означає, як не дивно, «працювати»😊
Велике дякую за випуск, було дуже цікаво.
Моя прабабуся із Сумщини казала на мене "мій коточок". Тоді я не зовсім розумів це слово (народився у Харкові), але схоже це означало "мій котик".
З дитинства пам'ятаю, що бабусю всі звали Хівроня , а на могилі написали Фівронья . Південна бесарабія
Дякую за таку чудову гостю! Пішов підписався на її канал)
Ідея Олександра - це топчик
Дякую за випуск 👍
Дякую за вашу роботу, як завжди прекрасно. Окрема подяка за Ідею 😊
Дослухав до кінця. В нас на Бахчисарайщині кажуть: Аллах савлукъ версин. Дай Вам бог здоров'я
Я з Донеччини, прям шахтарське-шахтарське містечно Добропілля, наче як не Приазов'я і навіть не Слобожанщина, тупо епіцентр радянського плавильного котла, нічого окрім літературної мови не знаю. Розкажіть мені про мої діалекти 😭
Ґуґлив, їй богу ну максимум якіст два-три слова знайти можу, і то класичні Трємпєлі та Тормозки
Та у шахтарів то взагалі шикарний сленг, правда дуже русифікований, але ж оті коногони, чемодани, пайка, мачмала, рештак, табулька, рештак, шморгалка, чирва..
привіт з добропілля! стулКа - перше, що згадалось. ну і ще «йдемо на ставок» кажуть про будь-яку водойму,навіть якщо це річка/озеро😅
Пригребиця - надбудова над льохом. Цеберка- відро. Харківщіна🎉
Гарне відео. Хай буде. Пишу з колідора. Тудой сюдой )))
Пак шо вам уповісти файністи бітанґи, і дівчина у вас парадна.
Дякую за випуск)
Клас))
Ніби все собі зрозуміла. Лиш маю сумніви щодо "бітанґи"? То що - друзі, ботани?))
Дослівно - Хуліган і розбишак.
Але остальнім часом використовується як молоді хлопці гарної статури
Рідна батьківська.. Русинський діалект. Закарпаття!)
У нас на північній Кіровоградщині (край Холодноярщини) кажуть ще одне слово із Г - грондзяти, що означає щось робити невміло і повільно.
Класний випуск! Ідея Олександрівна чудова! ❤
Відповідь на питання, чому мова така важлива - це тому, що за мовою дуже легко стає ідентифікувати здобутки )) Якщо всі наукові статті в імперії написані мовою "малої народності", інженерні креслення нею ж, як насаджувати міф про "старшого брата?"
Дякую ❤❤❤ приємно було Вас побачити!!!