Дякую, пані Наталіє, цікавий твір! Неспокій принесла колективізація в душі селян! Розбрат у сім'ї! Брехнею спокушаючи дійшли до грішних вчинків! Дуже вчасно жінка схаменулась, бо то вже не гра! Дякую, дуже якісно прочитано, отримала емоційну насолоду! Бажаю Вам доброзичливих підписників і натхнення в праці поширення цікавого контенту!
Пані Олено, щиро щиро дякую за побажання! Я рада, що Ви сприйняли і цей текст, бо трохи протирічя були у коментарях, чи, мовляв, не з агітаційною метою писався. За моїм відчуттям - ні. Бо дуже іронійно виглядають горяни. Як і Ви, я теж бачу в цьому тексті саме акцент на розбраті у сім'ї.
@@samnasamaudiobooks пані Наталіє, на жаль,люди сприймають прямолінійно, а мені здалось, що дії Перепічок дуже характерні більшовистським, або їх спадкоємцям - руськомирівськім нравам!
О, дякую щиро. Я щаслива, що змогла звернути Вашу увагу на цього дивовижного автора. якщо заглибитеся в нього, впевнена, він Вас ще зачарує не один раз.
О, дякую Вам! Я щаслива, що можу через себе поділитися цим автором. Бо його читають дуже мало поки ще, а мені всім-всім хочеться прокричати, друзі, читайте Йогансена. Він - справжнє диво! ))
О, дякую Вам за увагу до наголосу, бо я інколи помиляюсь. Перевірила щойно, так, пере'пічка - вірно, я не врахувала це, перепрошую у слухачів. А банти'на - коректно за словником. Приємного Вам прослуховування. Сподіваюсь, Вам сподобається моє відтворення твору.
Читаєте Ви чудово, я прослухав уже багато оповідань авторів розстріляного покоління у Вашому виконанні. Хочу звернути Вашу увагу на те, що іноді у Вас трапляються неправильні наголоси. Чомусь найчастіше Ви наголошуєте передостанні склади, як у польській мові. Краще наголошувати так: ПерЕпічка, пОвагом, стОячи, ввелИ, на спИні, дІждуть тощо. Щиро дякую за Вашу роботу і за задоволення слухати Ваше читання.
Пане Олександре, щиро дякую за коментар і таку лагідну увагу до моїх помилок з наголосами. Я, справді, в наголосах дуже плутаюсь, тривале перебування в більшості в російськомовному середовищі привело, що моя рідна з дитинства мова поступово забулася. Тепер набуваю її і особливо зараз читанням тут. Тому Вашим зауваженням я дуже вдячна. Зараз вже ретельніше готуюся до читання, проробляю тексти наперед. Але автоматично помилки із-за незнання правил виплигують у потоці запалу читання. Пробачайте за них, але я стаю все уважнішою саме завдяки таким коментарям. І щиро вдячна, що слухаєте і Вам це подобається, не зважаючи на мої помилки. Це для мене цінність!
Відкриття і задоволення від аудіопрослуховання.Як філігранно Йоґансен змальовує тоє комуністичне ,,щастя,,.Почитала Ваші відповіді і згодна-він справжній майстер іронії
Дякую величезне. Дуже не хотілося мені зіпсувати твір своїм аматорством. Рада, що вам сподобалося. Так, Майк - чарівний, називав сам себе "чудермайстром". ))
Як не крути, а оповідання іронізує куркулів, людей трудолюбивих і самостійних і байдуже що глибоко, дуже глибоко в душі, автор може і співчував їм. І його героїня Марта, цьому підтвердження! Краще відкриститися від своїх поглядів, від людей які дбали про тебе, годували та одягали, щоб самому залишитися живим😅 Та самому авторові це не допомогло на жаль..
Людмила, то хіба не не іронія в тому, що заради свого сімейного життя Марта як раз і відхрестилася від тих, хто її годував і залишилася з "колективним чолоківком"? І цей головний персонаж - Дюдя, що у минулому "і нашим, і вашим", котрий навіть двох слів зв'язати не міг, став лідером місцевої комуни, чи над режимом автор не насміхається і над його ставлениками і прихильниками? Я бачу двобічну іронію. Навіть вірш на початку новели говорить про те.
@@samnasamaudiobooks, врешті, у автора теж вийшло "і нашим, і вашим". 😉 Ті читачі, що були на боці совєтів, побачили тут "виведення на чисту воду" куркулів. А ті, що проти совітської влади і колективізації, - іронію над тією владою.
@@VyvirkaSira так, згодна. Допоки не прочитала і не залишила текст тут, бачила його тільки під одним кутом. Спочатку здивувала інша думка. Та й у Майка багато тролінгу за іншими текстами куркулів, він - людина того періоду все ж. Хоча його іронією пронизані всі прошарки, але куркулі часто в негативних канотаціях постають. Напевно, треба було жити в той період, щоб зрозуміти цю логіку. Чи був він повністю незалежним від ідеології того періоду, напевно, таки ні, як і більшість них. За історією життя Хвильового багато чого стає зрозумілим. А Майк був його одним з найближчих колег.
Та не живим, 'при штанях'. Так глибоко Марта не усвідомлювала. На чиєму б боці не були симпатії автора, очевидно, що на боці 'робочє-крєстьянської' влади, яка його і вбила, він добре знає і точно описує людську натуру.
А кінцівка справжня така: куркулі (це працьовиті люди з села, не пияки й розбійники) кудись пропали наступного дня, зі своїми старими й малими дітками, й ніхто більше їх не бачив...Вся рідня майже з цих міст, сусідів (житомирська обл.)
Так, кінцівка вражаюча, як і справжня історія. Мені вона тут виглядає, як трагічний кінець для подолян, не насмішкою про те. Насмішкою більше є те, хто залишається в селі і що це за люди. Ви маєте на увазі, що Майк описує реальне село в Україні? Бо я шукала за назвою, не знайшла. Впевнена була, що то його видумка.
Новела написана в 31, розумію що гайки уже прикручнно режимом, розумію що весь сюр Йогансен описує іронічно і саркастично, але розумію це зараз, знаючи що через 2 роки станеться Голодомор, а тоді люди не розуміли, і тихо велись на оці казочки про Колектив, буржуїв і т.д. Така собі тиха агітація ...
Не знаю, чи можна казати, що розуміли тоді чи не розуміли люди. Для мене, якщо будь яка творча людина своїми мистецькими засобами кричить про суспільний нарив, про ілюзію щасливого життя (чи стали горяни щасливіше від того, що подоляни покинули село, якщо міркувати, що трапиться далі, то все зрозуміло, горяни захоплять всі помешкання подолян і віддадуть "у колектив"), то це не про агітацію. У Майка майже всі твори пронизані біллю про суспільство через іронію, сатиру. Якщо роздивлятись родину Дюді метафорично, то їх конфлікт дуже схожий на конфлікт суспільний. І Майк як раз і показує, як комуністича ідеологія ламає людей, їх долі. Такі у мене думки від цього твору. Ви, звісно, маєте право на своє сприйняття. Але розкрийте ще для себе його твори, почитайте, послухайте про нього. Дуже цікаві дослідження по Йогансену робила Ярина Цимбал. Можливо, Ваші думки зміняться. Дякую за них, бо саме вони породжують дискусію і глибший аналіз.
А мені здається, післязнання - поганий помічник для аналізу. Додумати закладені сенси полегшує, а якщо абстрагуватися, то й справді агітка. Хоча, я дуже поверхнево знайома з його творчістю і можу помилятись.
Каюся, Йогансена ніколи ге читала і чую вперше. Але треба зовсім не мати голови, щоб не помітити його своєрідність. Це ж ні на що й ні на кого не схоже! Це проза? Так і ні. Це поезія? Так і ні. Це давньогрецька трагедія? Ніби так.
О, яка я щаслива, що можу Вам його відкрити! Бо я останній рік під його враженням. Це справжній саморідок, скарб, на мій погляд, звісно. Але мені всім-всім хочеться радити його і радити. Якщо Вам так сприйнявся, не обходьте його роман "Подорож вченого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію". Голову може закрутити і очарувати собою на все життя. )) Щиро дякую за відгук і таке сприйняття!
@@samnasamaudiobooks А про "Подорож". Так, обов'язково прочитаю чи послухаю. До речі, я лише нещодавно змогла почати слухати художню літературу. Читати довго, як колись, не можу поки взагалі. Накупила книжок, поклала біля ліжка і... слухаю новини або чужоземні детективи, бо своє дуже ранить і болить.
@@Nata_Barchukivna Ви знаєте, поки заглиблено начитувала, змогла відчути його іронію взагалі до всіх. У нього я полюбила ще декілька оповідань на соціальну тему, і там теж дуже багато іронії до кожного персонажу і взаємин. Історія самого автора дуже непроста, він входив до спілки письменників у Харкові, об'єднав її разом із Хвильовим, вони писали на той час дуже потужну літературу, потім радянська сволота розстріляла Майка під Києвом, і дуже багатьох в відомого харківського будинку "Слово" у Сандармох, Карелія. Ми весь рік зі спільнотою місцевих читачів влаштували ЛітКлуб і проходили життя багатьох з тих творців. Дуже складні обставини життя були у них. Але Майк, як на мене, один із самих світлих серед них по своїй іронійності до всього. Сам себе називав "чудермайстром". 😁
@@Nata_Barchukivna О, яке зараз за відчуттям відродження любові до свого рідного! Розумію Вас. Я теж ці роки повномасштабного не можу начитатися своїм. Ось аж до озвучування добралася, бо так тим всім прониклася. Сподіваюсь, Вам сподобалася моя начитка. 🙏🤗
Дякую! Прочитано дуже добре. Я б слухала і інші книжки у вашому "виконанні". Є трохи "не ті" наголоси, але я вже прочитала тут в коментарях, що ви й самі це усвідомлюєте, і я сподіваюсь, що ви звертатимете в подальшому на це увагу (видно, що ви сумлінно ставитеся до читання).
О, дякую Вам за відгук! Так, зараз набагато уважніше до наголосів. Я й справді в них плутаюся, тож перевіряю зараз кожен свій сумнів. Сподіваюся, помилок зараз вже набагато менше. ))
Скажу, що не знала цього автора. Я більш по англомовних) Я просто чула про нього, і на цьому все. Але, чесно кажучи, за стилістикою це було дуже схоже на розповіді моєї бабусі (я доросла дуже)), яку я погано слухала, бо дурнувата була... та і савєцька агітка працювала по повній( Зараз шкодую, але деякі фрази в оповіданні тригернули добряче, бо чула їх в дитинстві від неї. Вони як раз куркулями були, і їх не один раз розкуркулювали і переселяли. І взагалі, я тільки на початку двохтисячних дізналась, що вона не Зіна була, а Зента. А сестри її були не Марія та Євдокія, а Марта та Ядвіга... Отака фігня, малята 😢 Люди просто намагались вижити в тому буремному часі, як можна їх засуджувати?! Як і ми зараз, до речі. Хоча я дуже-дуже хочу вірити, що ми засвоїли минулі помилки, і не здамося на поталу расєйцям, бо наші онуки будуть слухати про ще один Голодомор, якщо їм пощастить вижити... Дякую величезно Вам, Наталіє. Бажаю Вам якнайбільше підписників 🌷
Дякую Вам, пані Неллі. Яка у Вас родинна історія не проста. Походження у них було балтійське чи польське? Не дивуюся, що змінили імена. Навіть за моє дитинство наприкінці срср пам'ятаю упередженність по селах до інших національностей. Мої теж частково з заможних селян були і від бабусі теж чула розповіді, що вони заможні були, тому що просто багато працювали. І їх за те теж у селі не дуже любили. Страшні часи проживали і тепер знову ці випробування, напевно, не дарма. З Йогансеном ще знайомтеся, раджу від душі, він дуже непересічний автор. Стиль, мова, сенси - все залишає враження.
@@samnasamaudiobooks Чомусь здається мені, пані Наталіє, що в нашій країні в багатьох родинна історія не проста... Походження польське наче, але тест ДНК показав, що переважає балтійське, тому, мабуть, два в одному) За пораду щодо автора дякую, обов'язково скористаюсь. І дякую за відповідь. Гарного Вам дня! 🍁
Дякую за сприйняття читання, хоч я з наголосами ще часто помиляюся. )) Ні, не була списана. Як на мене, проста жіноча маніпуляція, що привела до суспільного тиску та розколу. І ще одне підтвердження, що краще в чужу сім'ю не влазити. )
Ми трохи в коментарях обговорювали. Спробую підсумувати. Жінка, як жінка, побігла до заможних сусідів після скандалу, наплела їм купу всього до якоїсь ахінеї про списану спину, не усвідомлюючи, до чого це призведе. Селом швидко пішли плітки, заможні селяни стали на її захист і всією своєю спільнотою пішли проти незамозжних. А коли Дюдиха усвідомила, що може втратити чоловіка, вона дала задню і повернула на бік чоловіка. І коли вона їм показала чисту спину, заможні виглядали дурнями і начебто це примусило їх покинути село. Хоча все це, звісно, алегорія на тему класової боротьби.
Талановита людина, для того щоб орки її не кинули "на подвал", написала новелу про боротьбу між куркулями та большевиками. Написав красиво, не для "галочки", чим сприяв посиленню режиму, який його вбив.
@@samnasamaudiobooks Я маю підтвердити що його, якби він писав не те що схвалювала партія, кинули б за грати чи що він своєю творчістю сприяв посиленню режиму? В його творі є "погані" куркулі та "хороший" большевік, він писав про переваги колективізації, чим сприяв підвищенню підтримки окупаційного режиму. Які ще докази потрібні? Він потім усвідомив, але було пізно, "на лижі" вже не міг стати.
Дякую, можливо. Вже дискутували тут у коментарях. Моє враження, що саме в цьому тексті висміюються більше ті, хто залишився (горяни) - прототип людей і нашим, і вашим, на прикладі пари головних героїв, нічого не вміючих, навіть думку свою озучити. Зрозуміло, що їм тільки в комуні і вижити, грабуючи подолян, або користуючись їх прихильністю, як у випадку з Дюдихою. Саме цей текст мені здається в більшості іронією над комуною, їх лідерами.
"Чи є хоча б один адекватний персонаж у цій історії?" 😄 Нема. Усі "хворі". Але... Чомусь мені здається, що "клясова боротьба" тут зображена близькою до реальності (хоч і художньо підсилено).
Так, згодна з Вами, мотивації, що її розпалили, цілком зрозумілі і на простих негативних соціальних взаєминах побудовані: заздрість, тяжіння до сили, спокуса хапнути те, що тобі не належить, маніпуляторство.
Люди, вам справді це подобається? Скільки вам років, звідки ви і чи історія нічого вас не вчить? Чистою українською мовою рашистська пропаганда, насмішка над Богом і звеличення комунізму. Може, раніше я би помітила цінність і милозвучність мови, але тепер, під час війни, те, що тут оспівується - звучить як знущання.👎
Галина, дякую Вам за відгук. Очікувана така реакція, якщо читати вперше і поверхнево та не відчути іронії, з якою Майк висміює кожного персонажа. Тільки померлий батько у вірші на початку виглядає самою адекватною людиною цієї історії. Почитайте Йогансена ще, саме його сатиру та іронію, це написано в 20-хх та 30-хх, коли відкрито говорити було важко. Він іронізує зі всього, в такій неймовірно цікавій художній формі. Ці тексти лежали десятиліттями під грифом "заборонено". Цього неймовірно талановитого автора у 37-му році під Києвом у Биківні радянська сволота розстріляла, йому було лише 42 роки. Історія письменників славетного будинку "Слово" неймовірно страшна. Не судіть поверхнево. Проаналізуйте глибше. Ще раз дякую за Ваш відгук, він дуже був важливим, бо подібна думка без заглиблення може з'явитися не тільки у Вас.
@@samnasamaudiobooksЦе не поверхнева думка, а реалістична і іронія письменника направлена здебільшого на Карту, читай на куркулів, які були справжніми трудягами! А те, що письменника розстріляли.., так ті комуністичні дияволи розстрілювали і свої сім'ї і плани на кількість були на постріл! Ви просто, як поклонниця цього дійсно талановитого письменника, бачите те в його творах, що хочете бачити і це нормально. Ми майже всі так створені.
Дякую Вам за відгук. Такі коментарі породжують дискусію, і це чудово. Очікувана така Ваша реакція, якщо читати вперше і поверхнево та не відчути іронії, з якою Майк висміює кожного персонажа. Тільки померлий батько у вірші на початку виглядає самою адекватною людиною цієї історії. Почитайте Йогансена ще, саме його сатиру та іронію, це написано в 20-хх та 30-хх, коли відкрито говорити було важко. Він іронізує зі всього, в такій неймовірно цікавій художній формі. Ці тексти лежали десятиліттями під грифом "заборонено". Цього неймовірно талановитого автора у 37-му році під Києвом у Биківні радянська сволота розстріляла, йому було лише 42 роки. Історія письменників славетного будинку "Слово" неймовірно страшна. Не судіть поверхнево. Проаналізуйте глибше. Ще раз дякую за Ваш відгук, він дуже був важливим, бо подібна думка без заглиблення може з'явитися не тільки у Вас.
Як на мене, твір дуже корисний для сьогоднішнього читача. Я бачу в ньому іронічну сатиру і на "номенклатуру", котру не можна осудити, раз уже "обраний", і на "легковірну масу", котра піде за тим, кому досить лиш плюнути у чийсь бік(адже недолуге своїх думок не здатне висловити). "Маси" самі додумають, дофантазують, оберуть, а там хоч трава не рости. А для якогось ляльковода такий "ватажок" буде тільки ширмою. І особливо, натяк на те, що у інформаційній війні зась застосовувати брехню - це програш. Вік живи, вік учись.
@@samnasamaudiobooksКрасно дякую Вам за повернення несправедливо забутих літераторів "розстріляного відродження". Читаючи іх твори критично і вдумливо, є над чим помислити.
Дуже дякую за прочитання!
Дякую, пані Наталіє, цікавий твір! Неспокій принесла колективізація в душі селян! Розбрат у сім'ї! Брехнею спокушаючи дійшли до грішних вчинків! Дуже вчасно жінка схаменулась, бо то вже не гра! Дякую, дуже якісно прочитано, отримала емоційну насолоду! Бажаю Вам доброзичливих підписників і натхнення в праці поширення цікавого контенту!
Пані Олено, щиро щиро дякую за побажання!
Я рада, що Ви сприйняли і цей текст, бо трохи протирічя були у коментарях, чи, мовляв, не з агітаційною метою писався. За моїм відчуттям - ні. Бо дуже іронійно виглядають горяни. Як і Ви, я теж бачу в цьому тексті саме акцент на розбраті у сім'ї.
@@samnasamaudiobooks пані Наталіє, на жаль,люди сприймають прямолінійно, а мені здалось, що дії Перепічок дуже характерні більшовистським, або їх спадкоємцям - руськомирівськім нравам!
Яка співуча соковита українська мова. Щиро дякую за озвучення цього твору. Вперше ознайомлюсь з творчістю Майкла Йогансена.
О, дякую щиро. Я щаслива, що змогла звернути Вашу увагу на цього дивовижного автора. якщо заглибитеся в нього, впевнена, він Вас ще зачарує не один раз.
Безмежно вдячна за ваше читання.
Неймовірно!!!
Я чомусь думала, Йогансен - тільки поет. То й не читала його. Послухала ваше читання, закохалась і у ваш голос, і в нього :) Дякую!!!!!
Ой, як мені приємно чути такий відгук! Щиро Вам вдячна. Я щаслива, що змогла Вас занурити у Майка, як прозаїка. 🙏♥️
Дуже гарне виконання. Автор - цікавий, до нього треба трошки звикнути) загалом, дякую за роботу, дуже гарно провела час ❤
Щиро дякую за відгук! Так, форма Йогансена яскрава і без звички забирає увагу. І начитувати його мені поки складніше всіх, але й цікаво неймовірно!
Дякую за знайомство з таким талановитим письменником.
Надзвичайне озвучення))))❤
І я - вперше! - Дякую! - Чудово - і текст і озвучення! - Свято!..
О, дякую Вам! Я щаслива, що можу через себе поділитися цим автором. Бо його читають дуже мало поки ще, а мені всім-всім хочеться прокричати, друзі, читайте Йогансена. Він - справжнє диво! ))
Дивно, гарно, надзвичайно. Дякую.
О, щиро дякую Вам за відгук!
В нашому селі кажуть пере'пічка, ба'нтина, коло пе'чі, самі'. Ріже вухо. Тут апостроф позначає наголос.
Дякую за роботу. Слухаю з задоволенням.
О, дякую Вам за увагу до наголосу, бо я інколи помиляюсь. Перевірила щойно, так, пере'пічка - вірно, я не врахувала це, перепрошую у слухачів. А банти'на - коректно за словником.
Приємного Вам прослуховування. Сподіваюсь, Вам сподобається моє відтворення твору.
@@samnasamaudiobooksмені подобається не лише Ваше читання, а те, як Ви реагуєте на конструктивні зауваження. Це зараз рідкість.
Дуже атмосферно 💫
Дякую, що вам сподобалось.
Вітання з Одеси!
Читаєте Ви чудово, я прослухав уже багато оповідань авторів розстріляного покоління у Вашому виконанні. Хочу звернути Вашу увагу на те, що іноді у Вас трапляються неправильні наголоси. Чомусь найчастіше Ви наголошуєте передостанні склади, як у польській мові. Краще наголошувати так: ПерЕпічка, пОвагом, стОячи, ввелИ, на спИні, дІждуть тощо. Щиро дякую за Вашу роботу і за задоволення слухати Ваше читання.
Пане Олександре, щиро дякую за коментар і таку лагідну увагу до моїх помилок з наголосами. Я, справді, в наголосах дуже плутаюсь, тривале перебування в більшості в російськомовному середовищі привело, що моя рідна з дитинства мова поступово забулася. Тепер набуваю її і особливо зараз читанням тут. Тому Вашим зауваженням я дуже вдячна. Зараз вже ретельніше готуюся до читання, проробляю тексти наперед. Але автоматично помилки із-за незнання правил виплигують у потоці запалу читання. Пробачайте за них, але я стаю все уважнішою саме завдяки таким коментарям.
І щиро вдячна, що слухаєте і Вам це подобається, не зважаючи на мої помилки. Це для мене цінність!
Відкриття і задоволення від аудіопрослуховання.Як філігранно Йоґансен змальовує тоє комуністичне ,,щастя,,.Почитала Ваші відповіді і згодна-він справжній майстер іронії
Дякую величезне. Дуже не хотілося мені зіпсувати твір своїм аматорством. Рада, що вам сподобалося. Так, Майк - чарівний, називав сам себе "чудермайстром". ))
Дякую ❤
Як не крути, а оповідання іронізує куркулів, людей трудолюбивих і самостійних і байдуже що глибоко, дуже глибоко в душі, автор може і співчував їм. І його героїня Марта, цьому підтвердження! Краще відкриститися від своїх поглядів, від людей які дбали про тебе, годували та одягали, щоб самому залишитися живим😅 Та самому авторові це не допомогло на жаль..
Людмила, то хіба не не іронія в тому, що заради свого сімейного життя Марта як раз і відхрестилася від тих, хто її годував і залишилася з "колективним чолоківком"? І цей головний персонаж - Дюдя, що у минулому "і нашим, і вашим", котрий навіть двох слів зв'язати не міг, став лідером місцевої комуни, чи над режимом автор не насміхається і над його ставлениками і прихильниками? Я бачу двобічну іронію. Навіть вірш на початку новели говорить про те.
@@samnasamaudiobooks, врешті, у автора теж вийшло "і нашим, і вашим". 😉 Ті читачі, що були на боці совєтів, побачили тут "виведення на чисту воду" куркулів. А ті, що проти совітської влади і колективізації, - іронію над тією владою.
@@VyvirkaSira так, згодна. Допоки не прочитала і не залишила текст тут, бачила його тільки під одним кутом. Спочатку здивувала інша думка. Та й у Майка багато тролінгу за іншими текстами куркулів, він - людина того періоду все ж. Хоча його іронією пронизані всі прошарки, але куркулі часто в негативних канотаціях постають. Напевно, треба було жити в той період, щоб зрозуміти цю логіку. Чи був він повністю незалежним від ідеології того періоду, напевно, таки ні, як і більшість них. За історією життя Хвильового багато чого стає зрозумілим. А Майк був його одним з найближчих колег.
Та не живим, 'при штанях'. Так глибоко Марта не усвідомлювала. На чиєму б боці не були симпатії автора, очевидно, що на боці 'робочє-крєстьянської' влади, яка його і вбила, він добре знає і точно описує людську натуру.
А кінцівка справжня така: куркулі (це працьовиті люди з села, не пияки й розбійники) кудись пропали наступного дня, зі своїми старими й малими дітками, й ніхто більше їх не бачив...Вся рідня майже з цих міст, сусідів (житомирська обл.)
Так, кінцівка вражаюча, як і справжня історія. Мені вона тут виглядає, як трагічний кінець для подолян, не насмішкою про те. Насмішкою більше є те, хто залишається в селі і що це за люди.
Ви маєте на увазі, що Майк описує реальне село в Україні? Бо я шукала за назвою, не знайшла. Впевнена була, що то його видумка.
Новела написана в 31, розумію що гайки уже прикручнно режимом, розумію що весь сюр Йогансен описує іронічно і саркастично, але розумію це зараз, знаючи що через 2 роки станеться Голодомор, а тоді люди не розуміли, і тихо велись на оці казочки про Колектив, буржуїв і т.д. Така собі тиха агітація ...
Не знаю, чи можна казати, що розуміли тоді чи не розуміли люди. Для мене, якщо будь яка творча людина своїми мистецькими засобами кричить про суспільний нарив, про ілюзію щасливого життя (чи стали горяни щасливіше від того, що подоляни покинули село, якщо міркувати, що трапиться далі, то все зрозуміло, горяни захоплять всі помешкання подолян і віддадуть "у колектив"), то це не про агітацію. У Майка майже всі твори пронизані біллю про суспільство через іронію, сатиру. Якщо роздивлятись родину Дюді метафорично, то їх конфлікт дуже схожий на конфлікт суспільний. І Майк як раз і показує, як комуністича ідеологія ламає людей, їх долі. Такі у мене думки від цього твору.
Ви, звісно, маєте право на своє сприйняття. Але розкрийте ще для себе його твори, почитайте, послухайте про нього. Дуже цікаві дослідження по Йогансену робила Ярина Цимбал. Можливо, Ваші думки зміняться. Дякую за них, бо саме вони породжують дискусію і глибший аналіз.
А мені здається, післязнання - поганий помічник для аналізу. Додумати закладені сенси полегшує, а якщо абстрагуватися, то й справді агітка. Хоча, я дуже поверхнево знайома з його творчістю і можу помилятись.
Відчувається захоплення народовладдям, слюсар всім роздає розумні поради'', видно була віра в революцію, але ж як описано, яка мова, треба читати.
Ага, цар Соломон 😊. Але як же точно описані характер людей і мотивація їхніх вчинків. Хоча очевидно, на чиєму боці симпатії автора. Та це й не дивує.
Каюся, Йогансена ніколи ге читала і чую вперше. Але треба зовсім не мати голови, щоб не помітити його своєрідність. Це ж ні на що й ні на кого не схоже! Це проза? Так і ні. Це поезія? Так і ні. Це давньогрецька трагедія? Ніби так.
О, яка я щаслива, що можу Вам його відкрити! Бо я останній рік під його враженням. Це справжній саморідок, скарб, на мій погляд, звісно. Але мені всім-всім хочеться радити його і радити. Якщо Вам так сприйнявся, не обходьте його роман "Подорож вченого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію". Голову може закрутити і очарувати собою на все життя. )) Щиро дякую за відгук і таке сприйняття!
@@samnasamaudiobooks На жаль, у тій бочці меду для мене була і ложка дьогтю... Йогансен намагається відбілити комуняк🤷Чи я чогось не розумію?
@@samnasamaudiobooks А про "Подорож". Так, обов'язково прочитаю чи послухаю.
До речі, я лише нещодавно змогла почати слухати художню літературу. Читати довго, як колись, не можу поки взагалі. Накупила книжок, поклала біля ліжка і... слухаю новини або чужоземні детективи, бо своє дуже ранить і болить.
@@Nata_Barchukivna Ви знаєте, поки заглиблено начитувала, змогла відчути його іронію взагалі до всіх. У нього я полюбила ще декілька оповідань на соціальну тему, і там теж дуже багато іронії до кожного персонажу і взаємин. Історія самого автора дуже непроста, він входив до спілки письменників у Харкові, об'єднав її разом із Хвильовим, вони писали на той час дуже потужну літературу, потім радянська сволота розстріляла Майка під Києвом, і дуже багатьох в відомого харківського будинку "Слово" у Сандармох, Карелія. Ми весь рік зі спільнотою місцевих читачів влаштували ЛітКлуб і проходили життя багатьох з тих творців. Дуже складні обставини життя були у них. Але Майк, як на мене, один із самих світлих серед них по своїй іронійності до всього. Сам себе називав "чудермайстром". 😁
@@Nata_Barchukivna О, яке зараз за відчуттям відродження любові до свого рідного! Розумію Вас. Я теж ці роки повномасштабного не можу начитатися своїм. Ось аж до озвучування добралася, бо так тим всім прониклася. Сподіваюсь, Вам сподобалася моя начитка. 🙏🤗
Дякую! Прочитано дуже добре. Я б слухала і інші книжки у вашому "виконанні".
Є трохи "не ті" наголоси, але я вже прочитала тут в коментарях, що ви й самі це усвідомлюєте, і я сподіваюсь, що ви звертатимете в подальшому на це увагу (видно, що ви сумлінно ставитеся до читання).
О, дякую Вам за відгук! Так, зараз набагато уважніше до наголосів. Я й справді в них плутаюся, тож перевіряю зараз кожен свій сумнів. Сподіваюся, помилок зараз вже набагато менше. ))
Скажу, що не знала цього автора. Я більш по англомовних)
Я просто чула про нього, і на цьому все.
Але, чесно кажучи, за стилістикою це було дуже схоже на розповіді моєї бабусі (я доросла дуже)), яку я погано слухала, бо дурнувата була... та і савєцька агітка працювала по повній(
Зараз шкодую, але деякі фрази в оповіданні тригернули добряче, бо чула їх в дитинстві від неї.
Вони як раз куркулями були, і їх не один раз розкуркулювали і переселяли.
І взагалі, я тільки на початку двохтисячних дізналась, що вона не Зіна була, а Зента. А сестри її були не Марія та Євдокія, а Марта та Ядвіга...
Отака фігня, малята 😢
Люди просто намагались вижити в тому буремному часі, як можна їх засуджувати?!
Як і ми зараз, до речі.
Хоча я дуже-дуже хочу вірити, що ми засвоїли минулі помилки, і не здамося на поталу расєйцям, бо наші онуки будуть слухати про ще один Голодомор, якщо їм пощастить вижити...
Дякую величезно Вам, Наталіє.
Бажаю Вам якнайбільше підписників 🌷
Дякую Вам, пані Неллі. Яка у Вас родинна історія не проста. Походження у них було балтійське чи польське? Не дивуюся, що змінили імена. Навіть за моє дитинство наприкінці срср пам'ятаю упередженність по селах до інших національностей. Мої теж частково з заможних селян були і від бабусі теж чула розповіді, що вони заможні були, тому що просто багато працювали. І їх за те теж у селі не дуже любили. Страшні часи проживали і тепер знову ці випробування, напевно, не дарма.
З Йогансеном ще знайомтеся, раджу від душі, він дуже непересічний автор. Стиль, мова, сенси - все залишає враження.
@@samnasamaudiobooks
Чомусь здається мені, пані Наталіє, що в нашій країні в багатьох родинна історія не проста...
Походження польське наче, але тест ДНК показав, що переважає балтійське, тому, мабуть, два в одному)
За пораду щодо автора дякую, обов'язково скористаюсь.
І дякую за відповідь.
Гарного Вам дня! 🍁
Неймовірно гарне виконання! Але я так і не зрозуміла, чи була спина списана? Що там було чи нічого не було?
Дякую за сприйняття читання, хоч я з наголосами ще часто помиляюся. ))
Ні, не була списана. Як на мене, проста жіноча маніпуляція, що привела до суспільного тиску та розколу. І ще одне підтвердження, що краще в чужу сім'ю не влазити. )
@@samnasamaudiobooks дякую за працю. Насолода для вух
Цікаво 😊
Я не зрозуміла кінцівку. Може хтось пояснити?
Ми трохи в коментарях обговорювали.
Спробую підсумувати.
Жінка, як жінка, побігла до заможних сусідів після скандалу, наплела їм купу всього до якоїсь ахінеї про списану спину, не усвідомлюючи, до чого це призведе. Селом швидко пішли плітки, заможні селяни стали на її захист і всією своєю спільнотою пішли проти незамозжних. А коли Дюдиха усвідомила, що може втратити чоловіка, вона дала задню і повернула на бік чоловіка. І коли вона їм показала чисту спину, заможні виглядали дурнями і начебто це примусило їх покинути село. Хоча все це, звісно, алегорія на тему класової боротьби.
Талановита людина, для того щоб орки її не кинули "на подвал", написала новелу про боротьбу між куркулями та большевиками. Написав красиво, не для "галочки", чим сприяв посиленню режиму, який його вбив.
Дякую за відгук. Ви стверджувально висловлюєте думку, як факт, є якісь підтвердження?
@@samnasamaudiobooks Я маю підтвердити що його, якби він писав не те що схвалювала партія, кинули б за грати чи що він своєю творчістю сприяв посиленню режиму? В його творі є "погані" куркулі та "хороший" большевік, він писав про переваги колективізації, чим сприяв підвищенню підтримки окупаційного режиму. Які ще докази потрібні? Він потім усвідомив, але було пізно, "на лижі" вже не міг стати.
Писано добре, й читано, але це історична скабєєвщина.
Дякую, можливо. Вже дискутували тут у коментарях. Моє враження, що саме в цьому тексті висміюються більше ті, хто залишився (горяни) - прототип людей і нашим, і вашим, на прикладі пари головних героїв, нічого не вміючих, навіть думку свою озучити. Зрозуміло, що їм тільки в комуні і вижити, грабуючи подолян, або користуючись їх прихильністю, як у випадку з Дюдихою. Саме цей текст мені здається в більшості іронією над комуною, їх лідерами.
"Чи є хоча б один адекватний персонаж у цій історії?" 😄 Нема. Усі "хворі". Але... Чомусь мені здається, що "клясова боротьба" тут зображена близькою до реальності (хоч і художньо підсилено).
Так, згодна з Вами, мотивації, що її розпалили, цілком зрозумілі і на простих негативних соціальних взаєминах побудовані: заздрість, тяжіння до сили, спокуса хапнути те, що тобі не належить, маніпуляторство.
Люди, вам справді це подобається? Скільки вам років, звідки ви і чи історія нічого вас не вчить? Чистою українською мовою рашистська пропаганда, насмішка над Богом і звеличення комунізму. Може, раніше я би помітила цінність і милозвучність мови, але тепер, під час війни, те, що тут оспівується - звучить як знущання.👎
Галина, дякую Вам за відгук. Очікувана така реакція, якщо читати вперше і поверхнево та не відчути іронії, з якою Майк висміює кожного персонажа. Тільки померлий батько у вірші на початку виглядає самою адекватною людиною цієї історії. Почитайте Йогансена ще, саме його сатиру та іронію, це написано в 20-хх та 30-хх, коли відкрито говорити було важко. Він іронізує зі всього, в такій неймовірно цікавій художній формі. Ці тексти лежали десятиліттями під грифом "заборонено". Цього неймовірно талановитого автора у 37-му році під Києвом у Биківні радянська сволота розстріляла, йому було лише 42 роки.
Історія письменників славетного будинку "Слово" неймовірно страшна. Не судіть поверхнево. Проаналізуйте глибше.
Ще раз дякую за Ваш відгук, він дуже був важливим, бо подібна думка без заглиблення може з'явитися не тільки у Вас.
В комуністичну Україну тоді вірило багато письменників, Хвильовий до прикладу. Потім настало гірке розчарування 😢
щоб розуміти треба знати біографію, трохи прочитати творів, зрозуміти той час.
@@samnasamaudiobooksЦе не поверхнева думка, а реалістична і іронія письменника направлена здебільшого на Карту, читай на куркулів, які були справжніми трудягами! А те, що письменника розстріляли.., так ті комуністичні дияволи розстрілювали і свої сім'ї і плани на кількість були на постріл! Ви просто, як поклонниця цього дійсно талановитого письменника, бачите те в його творах, що хочете бачити і це нормально. Ми майже всі так створені.
Згодна з вашою думкою!
Гарно агітація на користь комуністам та подальшого голодомору .Легковірна 73%-ва маса навіть теперішнього електорату .
Згодна💯
Дякую Вам за відгук. Такі коментарі породжують дискусію, і це чудово. Очікувана така Ваша реакція, якщо читати вперше і поверхнево та не відчути іронії, з якою Майк висміює кожного персонажа. Тільки померлий батько у вірші на початку виглядає самою адекватною людиною цієї історії. Почитайте Йогансена ще, саме його сатиру та іронію, це написано в 20-хх та 30-хх, коли відкрито говорити було важко. Він іронізує зі всього, в такій неймовірно цікавій художній формі. Ці тексти лежали десятиліттями під грифом "заборонено". Цього неймовірно талановитого автора у 37-му році під Києвом у Биківні радянська сволота розстріляла, йому було лише 42 роки.
Історія письменників славетного будинку "Слово" неймовірно страшна. Не судіть поверхнево. Проаналізуйте глибше.
Ще раз дякую за Ваш відгук, він дуже був важливим, бо подібна думка без заглиблення може з'явитися не тільки у Вас.
Як на мене, твір дуже корисний для сьогоднішнього читача. Я бачу в ньому іронічну сатиру і на "номенклатуру", котру не можна осудити, раз уже "обраний", і на "легковірну масу", котра піде за тим, кому досить лиш плюнути у чийсь бік(адже недолуге своїх думок не здатне висловити). "Маси" самі додумають, дофантазують, оберуть, а там хоч трава не рости. А для якогось ляльковода такий "ватажок" буде тільки ширмою. І особливо, натяк на те, що у інформаційній війні зась застосовувати брехню - це програш. Вік живи, вік учись.
@@samnasamaudiobooksКрасно дякую Вам за повернення несправедливо забутих літераторів "розстріляного відродження". Читаючи іх твори критично і вдумливо, є над чим помислити.
@@СвітланаКарпенко-м5ь О, як Ви ті взаємодії побачили ще ширше, дякую за такі думки, цінність для мене, сподіваюсь, і аудиторії, що прослуховують! 🙏♥️
Дякую❤