Відео

Дякую, пані Людмило, за таке усвідомлене сприйняття тексту. Страшно думати, що може робити сила натовпу. Аби тільки зараз берегти здоровий глузд і не піддаватися цій страшній енергії.

Дякую Вам. Так, треба мені збірку гуморесок Вишні придбати, на своїй поличці не маю. Може і начитаю. Бо виросла на гуморесках, які батько мені постійно читав, він робив це дуже натхненно і я обожнювала їх слухати.

Такі самі думки про відчуття Надіїї і у мене. Дякую, пані Людмило. ))

Натулічка, дякую! Так, тут Чапек для мене підкреслив, що за жіночою інтуїцією більше правди, ніж від розуму чоловіка. )))

Дякую, пані Оксано! )) Трохи звук завалений, писала раніше, тепер вже з мікрофоном працюю краще. Але читала тоді в такому натхненні, що повторювати не наважилася. Дуже рада, що сприймаєте і цю якість.

Пані Олено, раніше записувала цей ролік. Відчутно сильно, зрозуміла. Виправлюся в подальшому. )) Пробачте.

@samnasamaudiobooks дякую за роботу!:)

До слова, серед цих опричників-червоноармійців був 12-річний хлопчик, "адьютант", "суміш амура і хама" - так його охарактеризувала оповідачка.

Пані Олю, о, дякую за такі паралелі. Оповідання Нечуя-Левицького, про яке пишете, не читала. Пошукаю. І про справу Бейліса не знаю. Скільки ще історичних пластів підіймати мені. Цвєтаєва і її відношення до власних дітей мені і досі вражають. Антисемітизм памятаю і в рідному селі на Вінничині ще за 80-хх. Наскільки він укорінений був і навіть досі проглядається. Селяни в цьому оповіданні сильно дивують. Виключно йшли за тим, що робили інші спільноти. Не зважаючи на те, що Берко влаштував їм комфорт.

@@samnasamaudiobooks Оповідання називається "Мар'яна Погребнячка й Бейліс". Справу Бейліса ініціював "Союз русского народа", очолюваний самим царем-батюшкою. Тому присяжних набрали серед селян навколишніх сіл, розраховуючи на народний антисемітизм (російські мужички в такому випадку раніше вдало засуджували "нерусских"). А тут ще додалося вбивство у Києві Столипіна, скоєне євреєм Богровим. На боці обвинувачення виступав, між іншим, батько Ігоря Сікорського. Але українські селяни врятували подальшу репутацію Російської імперії, не давши згоду на страту єврея через "кривавий наклеп". Якщо додати трохи конспірології, через 50 років, в той самий календарний день, коли вбили Андрія Ющинського, розпочалася Куренівська трагедія. Бабин Яр - Куренівка, а Лук'янівка поруч.

@ОльгаБралюк Дякую, пані Ольго, цікаво тепер почитати цей твір. Скільки ще вивчати всього, що в свій час пропустила. Я все світову літературу читала, а своїм довгий час мало цікавилася.

@@samnasamaudiobooks Зі мною майже те саме. Повертаючись до оповідання, то воно не так про антисемітів (не кожен з них здатен вбити), а про колективного "Гєрасіма". Недарма оповідач зветься Москалик. Є ще нюанс. Те, що у всіх селах вирізали євреїв, схоже було брехнею людини, зацікавленої в смерті саме Берка. Тому не думайте так погано про Вишгород. І про Цвєтаєву. Вона рятувала дітей від голоду, як могла. У моїх родичів теж дитина "зникла" у такому притулку у 1933-му. Змушені були віддавати, бо там обіцяли годувати.

Пані Людмило, щиро дякую за таке глибоке проживання тексту зі мною. Складні питання Ваші, і я з такими самими думками працювала з цим текстом, адже живу у Вишгороді теж. І про свій рід думала, і про нашу долю через сто років. Аби ми тільки до громадяньського протистояння не дійшли знову. Дай Бог нам вже розуму нарешті.

Дякую, пані Олено! Я ще до неї повертатимусь. Трохи часу не було ці місяці. А мені так там добре самій. дуже рада, що Вам подобається. ))

Дуже рада, що читання отримало такий відгук у Вас!

Так, так, мені теж саме це здалося. Дуже цікаво і неочікувано було розгледіти подібні взаємини. ))

@ це було дуже очевидно)). На 20ті роки випала слава Остапа Вишні, він висміював все і всіх. І Чернов вирішив погуморити , але оповіданнячко на « трієчку» , як на мене

@@samnasamaudiobooksвступ з джазом тих років дуже гарно 👌. Дякую за читання ❤

@@ДипРед Простеньке оповідання, так, згодна, для легкої розрядки. А Вишню я давно не читала, треба надолужити, бо вже й забулося. Тому і не одразу цей їх зв'язок зловила.

Пані Олена, як я рада, що текст цікавий для Вас. Бо за переглядами, до Чернова забігають найменше. А він, справді, знахідка і мені б дуже хотілося розкрити його ширшому колу читачів.

Пані Валентино, щиро дякую Вам за сприйняття мого читання. Так, Підмогильний - глиба у всіх текстах своїх.

Так, це наша історія, як і панщина перед совком. Всі ці системи головним чином принижували людину. А це оповідання гарно підкреслює, як нова наукова думка витиснялася, якщо вона ідеологічно розходилася з центральною. 100% модерн. Чи вийшли ми зараз з нього, часто бачиться, що таки ні.

Дякую, обов'язково до її прози ще повернуся. Довгі твори поки не беруся читати, бо ще по техніці не готова, багато часу ще займає. А коротку - так.

Пані Світлано, дякую! Цікаво підмітили про двірника, як же Ви праві.

О, я рада, що є прихильники, бо і мені в тих стилях дуже цікаво, як ковток нового, що дивує непередбачуваністю. Дякую.

Дякую, пані Оксано. Сумна для Василя, так, хоча, напевно, хоч і Надія мала інші очікування від нього, але її історія, швидше, все ж щаслива. ))

Дякую Вам, сподіваюсь, Вам буде цікаво зі мною.)

Пані Олено, мені здалося, що вона все ж від Василя очікувала більшого, ну міг же збігати в той магазин і принести нову. Надії ця чашка теж була цінною спочатку, заховала навіть черепки. А він стояв там телепнем і нічого не робив. )) У мене склалися враження, що вона обирала між ними по діях, не лише за подарунки.

@samnasamaudiobooks переслухала, заручини все ж з Василем? То, за рік він, мабуть змінився!

@elenazhelyazkova622 ні, заручини з тим військовим, що брошку подарував. Просто вона тоді на святі так від тієї ситуації засумувала, думаю, тому що від Василя очікувала дій.

@samnasamaudiobooks то я перемріяла, мабуть, про щось своє! А, Надія- молодчина!

цікаво дізнатися, чому

Він нічого не зробив, коли розбилася чашка, і вона була весь вечір засмучена, як мені здалося, саме із-за цього.

Згодна з Вами. Мені теж здалося, що вона очікувала від нього, що він робитиме щось, забере кудись ці черепки, піде до магазину та принесе нову, а він нічого не зробив і навіть нічого не сказав. Ви праві, Василь - повний бовдур. ))

Щиро дякую, сподіваюся, ця довіра буде виправдана з мого боку. ))

Дякую, які вірні запитання Ви ставите. Наче лише сто років минуло, а уявити, що натовп так себе поводив по всій нашій країні, не дивуюсь тепер тому, що ми зараз проживаємо.

Дякую Вам, пані Неллі. Яка у Вас родинна історія не проста. Походження у них було балтійське чи польське? Не дивуюся, що змінили імена. Навіть за моє дитинство наприкінці срср пам'ятаю упередженність по селах до інших національностей. Мої теж частково з заможних селян були і від бабусі теж чула розповіді, що вони заможні були, тому що просто багато працювали. І їх за те теж у селі не дуже любили. Страшні часи проживали і тепер знову ці випробування, напевно, не дарма. З Йогансеном ще знайомтеся, раджу від душі, він дуже непересічний автор. Стиль, мова, сенси - все залишає враження.

@@samnasamaudiobooks Чомусь здається мені, пані Наталіє, що в нашій країні в багатьох родинна історія не проста... Походження польське наче, але тест ДНК показав, що переважає балтійське, тому, мабуть, два в одному) За пораду щодо автора дякую, обов'язково скористаюсь. І дякую за відповідь. Гарного Вам дня! 🍁

Так, теж думала, що через оповідки та байки за всіх часів передавалась частина історії, яку художні тексти доносять швидше. Дякую Вам за сприйняття.

Так, і навіть з часом не відбувається усвідомлення, як у цього Москалика. Це лякає, справді.

Така безвідповідальність у цих висловах, як і самі вчинки, наче свого розуму у людей не було. Сумно від того всього. А я у Вишгороді проживаю з дитинства. Корінну спільноту добре знаю. Страшно думати, що у когось коріння походить від тих людей. Але чи знаю я все про своє, теж питання. Думаю, скрізь такі історії були. І на моїй рідній Вінничині.

О, дякую, я рада, що ви це аудіо знайшли. Бо авторка цікава і текст мені особисто дуже сподобався, але за невідомістю її ім'я, оповідання мало слухають.

Пані Світлано, Ви маєте на увазі його власної, вірно? Ви праві, у цьому тексті він точно описує те, що сам відчував, напевно. Першу родину з дитиною він покинув, як я зрозуміла, саме заради кар'єри. Тож можна сказати, приніс її в жертву літературі.

Так і відбулося, нажаль. Наступне аудіо готую - продовження життя пана Лебединського через десять років. Заглядайте на нього.

@samnasamaudiobooks дякую, обов'язково)

Пані Наталіє, дякую за відгук! Я, напевно, маю схожі до Ваших сприйняття, мені подобається, коли мистецтво достукується до них. Підкажіть, Вам цінним було те, що Ви це за моїм читанням прожили? Бо мені без виразності образів читати не цікаво.

@samnasamaudiobooks Саме так, за Вашим читанням. Нажаль, не мала до сьогодні ніякого досвіду читання творів Підмогильного. Отримала велику мотивацію продовжити знайомство з його творчістю. Щиро дякую.

О, я щаслива, що через своє аматорське захоплення змогла заохотити Вас до цього автора. У мене не було розчарування від жодного його тексту. Настільки він - глиба! Впевнена, що Ви не пожалкуєте про свій час з ним.

@samnasamaudiobooks Я теж на це сподіваюся ❤️