Українські діалекти
Вставка
- Опубліковано 18 кві 2024
- 🙌🏻 Дивіться наше відео “Харківська і одеська мова? Їх не існує, і ось чому”: • Харківська і одеська м...
Українська мова поза літературною нормою - надзвичайно багата і різноманітна від регіону до регіону. Звісно, русифікація і витіснення місцевих говірок наклали свій відбиток на те, як ми балакаємо. Тож як саме говорить Україна і що варто знати про українські діалекти - розбираємося в цьому відео.
ПРИДБАТИ КНИЖКУ "ЯК ПРАЦЮЄ КЛАСИЧНЕ ОПОВІДАННЯ":
humanitarka.com/product/short...
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: yourhumanities@gmail.com
5168 7456 0994 1148
Мерч: ua.gifts/underground-humanities
Телеграм: t.me/undergroundhumanities
Дякуємо Людмилі Василівні Дикій за курс української діалектології в Києво-Могилянській академії.
Джерела та додаткова література:
Особисті експедиційні дані, описи та записи рис, надані носіями діалектів (див. титри)
Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори. Київ: наукова думка, 1990
Шевельов Юрій. Історична фонологія української мови.
Гаврило Шило. Наддністрянський регіональний словник.
Словник буковинських говірок / За заг. ред. Н.В.Гуйванюк.
Лесюк Микола. Мовний світ сучасного галицького села.
Дзендзелівський Й. О. Українсько-західнослов'янські лексичні паралелі.
Мойсієнко В. Про південноукраїнський ікавізм та поліські дифтонги.
Про русифікацію, українську як мову села та ліквідацію діалектів: канал Eugenia Kuznetsova / @eugeniakuznetsova1
00:00 Україна дуже велика і говорить по-різному
0:26 розбираємося з термінами
1:26 які є наріччя і звідки вони взялися
03:34 південно-західне наріччя
08:53 північне наріччя
12:17 південно-східне наріччя
16:27 проблеми української діалектології
23:54 оголошення і прощання
Розкажіть, якими цікавими словами у вас називають родичів - хрещених, зятів, чоловіків сестер, дружин братів і так далі.
Буковина, Глибоцький район: кумнат - брат дружини або чоловік сестри (або часто родич, спорідненість якого важко ідентифікувати), так само кумната. Нанашка - хрещена або вінчальна матка, нанашко - батько. Лєля або ліліка - тітка.
на Буковині (а точніше Північній Бессарабії) є батько і матка (головні свідки на весіллі, і взагалі ледь не головні друзі, що ледь не родичі у сімейної пари). Плюс є такі цікаві слова як вуйко і вуйна - дядько і його дружина
@@Kyjeslav вуйко - брат мами чи тата? Чи без різниці?
Хрещені-нанашко, нанашка, зять-зять, чол. сестри-шваґро, шваґер або шваґерко, жінка маминого брата-вуанка або вуйна, жінка татового брата-стріянка або стрийна, жінка брата-братова.
Дід-дзяд,
Південно-Західне Поділля (Дунаївці), але так говорять не всі, а переважно католицькі села.
@@SevastianovVitalij дякуємо! А вуанка і стріянка - де наголоси?
Доннетчанка . Мій дідусь народився 1908 року на землі українського поміщика Рутченка, зараз станція Рутченково біля. Донецька. Він розмовляв лишень українською, розповідав про козу-д е р е з у, дивився зі мною ввечері діда Панаса, а ще, прослухавши гімн України о 5.45 , це були акорди з "Реве та стогне Дніпр широкий", вимикав радіо, поки не починав працювати Промінь. До чого це я? Я про те, і в Донецьку, особливо вКіровському та Петровському р-нах,корінні розмовляли українською. Я вже не кажу про села. Це не суржик, це діалект. А 'суржик' - це елемент іпсо, приниження людей, щоб переходили на праавільний язік.
мій дідусь із Мирного неподалік від Костянтинівки Донецької області. Все село було україномовним, поки їх під час голодомору не вивезли в Казахстан. Дід на той момент навчався в Харкові, коли повернувся додому - в хаті жили чужі люди, переселенці з росії.
@@user-kz1fb1xz1u я боюсь що і з моїм домом зараз так само……
@@user-kz1fb1xz1u нас на Галіції в Тернополі під краєзнавчим музеєм стоїть старий памятник 1647 року на якому чомусь неукраїнською писанно : Сей Крест во Славу Божію Григорием Шнарем ....Навіть інші памятники 1822 р. Чи 1847 року писанні Кацапською ( русінською мовою а точніше Гласом ).Ніяких Травнів а Маї , ніяких Березнів а Марці .....Може Галичина то не Україна а Словакія бо там говорять Кацапською : Юг Братіслави , Сєвєр , Кочєвьє , Сємєна , Владімір ....Ні Чехи ні Словави ім'я Володимир не розуміють , не сприймають взагалі це слово за ім'я ....Коли кажеш про князя Хрестителя Русі то вони одразу кажуть Владімір .Також у них у справжніх Словян популярні такі імена як Альонек (члоловічий варіант жіночого імені Альона )...Взагалі то Словаки українців за Словян не признають а за Тюрків , як вони мені казали що Словяни своїх голів ніколи не брили і в Шароварах не ходили бо це азіатське ( тюрське ) ...Якщо кляті Кацапи теж в Шароварах не ходили а Портках як колись Франки то хто тут Азіат .До речі Серби які люблять М0скалів всіх хто під синьо-жовтим прапором в Югославії скакав називають Чурками ( сербське слово )...Особливо Боснійців .І о Диво синьо-жовті шароварні Боснійці із всіх Югославських народів мають мову яка найбільш похожа до української .Можете порівняти всі гімни бувших Югославських республік і побачити шо похоже до українського .Висновок Українці це тюрський народ а не словянський ....
Так брате, я з Полтавщини. Рідні діалекти фоомують українську мову, а не навпаки. Мелодика однакова навіть на Кубані та Ставропольщині. Так само як і у степовій Україні, Черкащині, Запоріжжі і звичайно у Донецькій та Луганській областях.
Донеччина, Танаiсчина - це грецька, еллiнська земля урумiв, румеiв!!!!!!!!!!
Я з Беларусі. Паглядзела з вялікім задавальненнем! Дзякуй шчыры! Вельмі цікава. Якія правільныя і мудрыя развагі. Дыялекты і гаворкі сапраўды важна вывучаць і захоўваць, а не сарамліва пазбаўляцца. Усё сказанае тычыцца і беларускай мовы і яе дыялектаў. Нажаль русіфікацыя беларускай мовы працягваецца і зараз.
Поспехаў праекту і ўсім украінцам у такі складаны час! Слава Украіне!
@LEO зберігати
@LEO я па-ўкраінску абсалютна ўсё разумею. Вучылася калісьці разам з украінцамі ў Польшчы, а зараз усе навіны гляджу на украінскай мове. Толькі пакуль размаўляць не магу. Блытаю часам украінскую, польскую і беларускую. Словы падобныя, але цяжка (важко) хутка (швідко) падбіраць. І вымаўленне таксама адрозніваецца. Шчучыншчына - гэта наша "паляниця".
@LEO колись
@LEO калісь, калісьці (колись), кудысь, кудысьці (кудись).
Важливо зрозуміти мовне особливості і все буде просто. (Важна зразумець моўныя асаблівасці і ўсё будзе проста). Взагалі, мне дуже подобається українська мова, дуже гарно звучить. (Увогуле, мне вельмі падабаецца украінская мова, вельмі прыгожа гучыць).
@LEO 38. Доросла дівчинка)).
Я з Франківщини і пишаюся цим! Тепер вчу чоловіка і знайомих наших словечок, "жеби си знав як то люд можи балакати, жеби не було стиду,як пуйде межи люди"😁
Ого майже польщизна
А чому він повинен розмовляти так, а не як у себе вдома?
@@Patris871 та хай говорить, як хоче, я йому для загального розвитку розказую
Я зі Сходу України і просто в шоці від того, яка багатюща і складна досить українська мова. Велике дякую.
Не перестаю дивуватися, скільки всього цікавого є в українській мові.
Як і в кожній нештучній мові.
Скільки всього цікавого у світі взагалі!!! Дякую.
@@user-dk9lm4ho1t нічого страшного, ми то якось переживемо. Аби в тебе підгорало)) Не здавайся, пиши ще - люблю дивитись як у нащадків Мордовії палає від розуміння, що українська мова живе і розвивається 😊 Роби україномовні відео більш популярними, коментуй ще!
@@user-dk9lm4ho1t от халепа! Думалось, що ти справжній арієць русского язика, а виявилось, що ти його зневажаєш, бо навіть розставити розділові знаки не можеш. Або не знаєш як і де, або лінь. Що те, що те - доказ зневажливого ставлення до своєї культури🥳 А польську, бачу, вчиш по-трохи, значить вважаєш її вартою уваги😎 Жаль, свою мову не напружився вивчити.
Стосовно мого прізвища, то навіть воно не стимулює мене любити чи поважати руССкіх, бо більшість з них такі ж вузькомислячі як ти. Повагу і любов треба заслужити. Росія ж робить все, аби її ненавиділи і зневажали її громадян.🤡
Але мені подобається, що ти виконуєш мої накази🤭 - коментуй ще на славу українськомовного контенту!
@@user-dk9lm4ho1t У мене пана нема, на відміну від тебе і всієї єдінай расіі. Ой, у вас же не пан, а цар Владімір 😆 І от ти сам навів чудовий приклад свободи в Україні: хочуть - говорять українською, хочуть - російською, хочуть - польською, хочуть - суржиком і так далі. А що в Росії? В моду входить кавказький рузке язикь🤭 Краще б ти боровся за русский язик в Росії, а не за кордоном😄
До речі, ми відповідальні за тих, кого приручили, тому так вже тому і бути - змилуюсь😇 Якщо ти так любиш виконувати мої накази (тішуся, що маю персонального російського раба😉), то завчи на пам'ять: російською правильно пишеться "лИнгвистика", а не "ленгвистика" 😘 Бо я хочу мати освідченого раба, а ти , роблячи такі помилки, мене розчаровуєш.
Пиши наступний коментар, підвищуй рейтинг цього відео 🥳
Моцно й цікаво. Сам ловив себе на думці, що приписую діалекти до суржика. Дєкую!
W połowie filmu zorientowałem się, że mogę ten film oglądać znając tylko język polski i nawet nie zauważyłem, że to inny język.😀
To tylko dla tego ze jezyk polski na trzecim mejscu po bialoruskim I slowackim po podobiestwu do ukrainskiego
Rosyjski na 5
Нещодавно почув , як би сказал Термінтор «I’ll be back” українською. Одна жінка зайшла в магазин, але щось забувала вдома і сказала: « Я зара вéрнуся».
Вернуся це українська ,повернення,д...л.
Та жінка бува не з півдня? В нас так говорять.
Або "Я сі верну"
Як варіянт :"Я ся зара верну"
😂😂😂😂😂💙💛
Так цікаво дивитися за тим, як людина говорить про те, що її саму пре! Пане Остапе, дякую за цікавий розбір фонетики. Вас цікаво слухати не тільки гуманітаріям!
Ше ни виґьив їс, як я гувору за прітіснєніє росіян.
Підтверджую. Я інженер, мені у фонетиці нічого не зрозуміло, але дуже цікаво :)
@@user-dk9lm4ho1t ти смішний, скажи ще щось смішного :)
Нас не понімають тільки ті, хто не хоче. Це стосується не тільки полонізмів.
Я машинобудівник на заводі Донбасу, але це не завадило мені почати спілкуватися українською хоча б на письмі. Чого й усім бажаю ))
@@user-dk9lm4ho1t Це не поляки, білоруси, литовці називали нас русинами, це наша самоназва і вони її використовували. А ти, "вєликорусский" шовіністе, хочеш продемонструвати свою "ерудицію", підсовуючи нам свої мізерно-нікчемні аргументи невігласа. Ти хоча б для початку поцівився, відколи твоя Московія
стала називатись Росією і з якою злодійською метою ваш горецарь Петр 1, її перейменував. Побічно поцікався звідкіля і відколи взявся русский язик в угро-фінських народів.Тепер в інтернеті інформації предостатньо, чи у тебе цікавість однобока? Хочеш покепкувати з українців, принизити, а показуєш власну заангажованість і обмеженість. Воно й не дивно для представника злодійського, загарбницького народу з рабською психологією. Напротязі століть ви тільки те й робили, що брехали, загарбували території, винищували корінне населення, зброєю, таборами, примусовим виселенням з рідних земель, голодоморами і тому подібним і продовжуєте у тому ж дусі і дотепер. Не пхайся зі своїми "коментарями", бо вони окрім обурення і зневаги до тебе в порядних людей ніяких позитивних емоцій не викличуть. Фу!
Теж бісить, коли кажуть, "Ой, у мене такий суржик, я краще російською балакать буду".
У мене такий суржик, що я краще українською балакати буду... повільніше, обдумуючи кожне слово ☺
"Краще я російським суржиком буду говирити, а не українським суржиком". Так виходить?
ага, та они хочуть виглядати шляхотніше, а виглядають, наопак, убогими жертвами совіцької облуди
Дякую. Уподобав. Бажаю розвитку.
@@raketny_hvost генератор випадкових думок юзаєш?
Дякую за цікаву екскурсію Україною! Щєстя-Здороуля!
Дякую за відео, чудова тема 👍 Я з Чернігівщини, вже 15 років живу в Києві. Коли тільки переїхала, говорити російською не захотіла, але і літературною українською говорити не могла, бо її ніколи в моєму житті не було. А коли балакала, так як все життя, як вдома батьки говорили, як бабусі - дідусі, то це було типу суржик і фу, колхоз, зразу видно, шо приєжжа) І почала якось соромитися своєї мови, хоча і розуміла, що чого я мають соромитися, якщо я завжди так балакала і все моє близьке оточення теж.
Це зараз, можу на це не реагувати, суржик, то суржик; село, то село, чим це погано? А у 18 років до цього ставишся нервозніше)
В той же час, багато помічала в своєму оточенні, що в побуті говорять суржиком, а "між люди" - російською, наче не приймаючи самих себе.
І цей перехід маргіналізує українську, робить її мовою "нижчих". Краще б говорили суржиком, говорили так, як говорять вдома, як думають, не соромились своєї мови і вимови, а з часом все це вичиститься. В публічному просторі української стає більше і це буде впливати на суржик і витісняти русизми.
Бачила білорусів, казахів, які говорять російською, а свою мову розуміють, але вже не говорять і соромляться, бо нею "в деревнях говорят". І мені здається, що хейт суржику, деяких людей може швидше підштовхнути в російську, ніж в українську. Треба відв'язати мову від соціального статусу, щоб люди вільно говорили такою мовою, якою вони дійсно говорять, яка вже вона в них є) бо суржик - це ніякий не показник ) все змінюється і суржик буде змінюватися))
Странно. Я с Чернигова и когда переехала в киев в 2008 то так удивилась сколько украиноязычных там. А так квартирантки у нас были из сел и у них типа украинский сбеларус. Налетом, и Беларусы квартиранты были. Говорили по русски+*чумайданы и йоны. Но в основном Чернигов, не область,говорили по русски. Уже после 13го начали появляться люди говорящие именно налитературном украинском языке в быту. Щас не знаю как. Судя по соц сетям много кто по укр говорит.
Є поняття "рідна мова", цією мовою наші думки, звісно, не треба соромитися, бо ця мова має і говір і діалекти, а у суспільстві бажано говорити грамотною літературною мовою, будь якою, чи англійською, чи руською, чи українською, бо це і є показник освіти. Кожен сам вирішує, чи потрібна йому освіта, чи ні, бо щастя дає зовсім інше))
@@alen176 я з цим не згодна. Це дуже формальний підхід. Те, як людина говорить не завжди відображає рівень її освіти чи інтелекту. Думаю, у багатьох із нас є доволі тупі знайомі, які можуть гарно говорити і навіть володіти декількома мовами. В той же час, всі ми знаємо Леся Подерв'янського або Віталія Чепиногу, освічених і розумних людей, які вільно використовують суржик і не соромляться цього.
Бо на мою думку, мова це в першу чергу про самоідентичність, а не формальні чи соціальні ознаки, які визначають приналежність до якоїсь групи (освічених чи не освічених, соціального класу і т.д.). І тут вже кожен сам вирішує, як йому говорити і не потрібно заганяти всіх в одні рамки. Бо суржик це ніякий не показник, він ні з чим не корелює. Це моя основна думка 😉
Це найздоровіша позиція яку я бачив. Наратив про важливість діалектів чую не вперше але чіткість формулювання дає своє. Дякую за труд що дає віру в майбутнє.
@Пінгвін Антарктичний 😐
@Пінгвін Антарктичний От згадайте Азарова. В нього точно не діалект))))
Нещодавно почула:чому ми (західняки) розуміємо російську а вони (східняки) не розуміють української.Я приблизно так і пояснила:російська вона і в Африці російська, а українська північно-західна дууууууже різноманітна і якщо ти зі сходу то дійсно буде тяжко розуміти, що там протараторили.
Ось таке знищує фаріонша
@Ірина Фаріон
На якій мові воюють дійсні патріоти?!
ua-cam.com/video/BHt6uBE-Yyc/v-deo.html
А ось так виглядають гниди
ua-cam.com/users/shortsoQeSO4P6de4?feature=share
А ось так виглядають падлюки,які захищають сьогодні рашу у Польші(кузів володимир)
ua-cam.com/users/shortsxS6DkKw5o7M?feature=share
Вгадай хто ти!!!
@@user-gi9nu6pk7k в мене є інше пояснення. Українці розуміють російську, бо вже напротязі 300 років, а особливо останні 100 нас примушували вивчати цю мову, як єдину мову союзу. Так само російську розуміли усі 14 республік. А от росіяни не знали і не розуміли жодной з ціх 14. Моя бабуся, яка все життя прожила під Черкасами, але була не дуже вченою, народилася 1900 року, коли ми приїзджали до неї у гості, не розуміла російську мову мого батька ( він росіянин) і мама завжди була перекладачем між ними.
Ох, як часто доводиться це чути, "так, у мене в сім'ї говорили українською -- ну як, суржиком". Застидали, люди сімей своїх соромляться((
Дякую вам за ці відео, вони безцінні! ❤
@@user-dk9lm4ho1t А що ти скажеш про моє прізвище?
@@karimashita6080 то бот звичайний, це ж очевидно 🙂
Ійой, як любитси ми мій діалект!
Абисте були всі здорови! ❤
Ваший суржик - не зрозумілий
@@capitan78 Все ясно і зрозуміло.
Найгарніша , найбагатша, наймилозвучніша українська мова!
@@l.lolliette3938 тільки якщо в чистому вигляді, а не по закарпутськи разом з мадярским)
Иппен так! Ай як! ( Закарпаття)
Нам потрібно поглиблено вчити українську мову, дякую автору за неймовірно цікаві відео-лекції. Це просто скарб!
Було цікаво про говори і говірки. Дякую, Остапе. Хай квітне український ютуб. 👍🇺🇦
Бабуся з Чернігівщини називала мене "моя кришечка" в дитинстві(крошка російською) , а я як київська дитина думала яка я кришечка з пляшки чи з банки))
Могло також бути, що це не від "крошка", а від "крихта", що має те ж саме значення. Але я не спец :)
@@vitaliibruelov9490 звісно що не від "крошки". Але виходить, що є в українській не тільки дуже правильне "крихта ", а ще "кришка")
@@user-sg8ok7yo8n більш того, чергування Х та Ш - притаманна характеристика.
ВуХо 👂 - вуШко
ПастуХ - пастуШе (клична форма)
СуХий - суШити
До цього ж і:
КриХта - криШечка (звісно, не від пляшки)
@@treadmurktm3791 цікаво)але бабуся каже на крихти "кришки"
У нас на Буковині були крішкИ, а не крихти. Або крішєчкИ
Це, мабуть, улюблене моє відео на вашому каналі. Дякую, що допомагаєте побороти невігластво і обмеження в головах українців, в тому числі і в моїй!!!
Дякую за щестя почути, що треба плекати все різномаіття наших діалектів!
Дякую за відео. І за висновки: не треба соромиться своєї української. Повністю в дусі сучасності: ми різні, ми рівні, ми разом.
"Всі ми різні, всі ми рівні";)" наша традиція це свобода"🖖😘
Згадалося як сусідська бабуля вчила внука говорити
- Місю, вчисі вугурити правильно, кажи хочу пі-ру-га.
😁
"не лижка, а ложка, ти банєку"))
Возми путню і напий тилє лайдаку ти їден
@@huligan389 огій на тебе, ти вар'яте!
- Я тибі дам Буг, я тиби дам колєґи, я тиби дам ровера....йди гутаву порухай, такий виликий хлоп і ніц не робе ані ніц.
Мені бабуся співала пісеньку, у дитинстві:
" Якби не Марися, я би не женився,
а Марися, файна, сподобала мися(мені)".
То я завжди думав, що "Марися, сподобалась Місові", а вже підлітком зрозумів:"Марися сподобалась _мені_ ".
Дякую за цей випуск! Вкотре виходить відео, яке варто давати тим хто називає суржиком все, що відрізняється від літературної мови, яку вони вчили у школі.
Щиро дякую, дуже цікаво дивитися. Треба щоб більше українців це дивилося, бо це наша мова та й взагалі наша душа. Слава Україні, бажаю великого розвитку цьому каналу. Дуже радий був потрапити на цей ролик)💪🏼✊🏼🇺🇦❤️
Коментар на підтримку українського контенту.
Кулі булі ми малі, носили постулі. 👍Дуже цікаво як завжди, дякую. Люблю говірки, інколи вживаю діалектизми інших регіонів. Сама з Житомирщини.
Олевськ?
@@Myshko07 Мабуть.
Я виросла на Закарпатті, потім поїхала вчитись у Київ і дуже соромилась там свого діалекту, тому плавно перейшла на більш літературну мову. Але за 5 років проживання в центральній Україні дуже скучила за Закарпатським діалектом 😢
Thank you soooooo much. i love your programs. SLAVA UKRAIENY!!!!!!
Боже, цей контент, цей матеріал, це просто перлина українського ютубу))) Вдячний вам за те що робите такі відео, дуже цікаво дивитись та дізнаватись нового про українську мову)))
Я походжу з українців. Народився в Аргентині.На жаль у дома говорили тільки іспанською. Але хоча я тепер не дитиною, стараюся вивчати все що можливо щоб я більше знав української мови. За це я хочу вам подякувати про такі цікаві відео хоча багато слів не знаю й мені треба дивитись відео декілька разів.
Слава Уккраїні та Слава її тисячолітній кулбтурі.
насправді, це такий кайф вгадати по говору чи наріччю Малу Батьківщину людини. Українська мова розмаїта та самобутня. І в цьому її сила.
Я з Харкова, у нас розмовляють здебільшого або російською, або суржиком. Українською почала розмовляти, коли стала читати україномовні всеукраїнські видання і статті журналіських розслідуваннь...А потім познайомилась з україномовною дівчиною з-під Київа і вона не змогла вгадати звідки я ))) каже, в мене красива вимова реченнь, але не західні області України і не Київщина)))
@@user-qn7uz7qv9h Ви великий молодець, що повернулися до мови дідіб-бабів, Харківщину (як й всю Слобожанщину) насильно зросійщували, особливо в післявоєнні роки. В другій половині 19 ст. в Харкові жила й працювала велика кількість українських митців, літераторів. Почитайте про це - ви будете здивовані
@@bezick1977 В мене бабця - перевертень була з Білгородщини))) Повертаємось, не тількия, а ще багато моїх знайомих- харків'ян.
Я знаю як арештовували акторів театра "Березіль"... Як знищували митців Будинку "Слова"... вивозили їх майже всіх і розстрілювали. Цей будинок стоїть в Харкові на проспекті Науки юіля метро Наукова.
Як у Харківській області в містечку Лозова на перрон з поїзда кгбешники вивели 300 кобзарів сліпих з поводирями і вбили їх, приховавши і могили....
@@bezick1977 А ще як мені розказували бабця моя про Голод як вижила при лабораторії і їла буряк що давали кролям... А ще дідусь розказував як його батько 12 роквів пережив голодомор с меньшими братами, а батьки вмерли, і вони діти ховали своих батьків. А вижили тому що прийшли забирали їжу не військові, а двадцятип'ятитисячники... І вони зробили вигляд, що не побачили сушені яблука на горищі...І діти їли ці яблуеа, а батьки не їли, щоб залишилось дітям.
@@user-qn7uz7qv9h , мене землячка не впізнала! Зустрілися ми в столиці. Вона казала, що наших ковельчан впізнає за мовленням. Коли ж я відповіла, що теж з Ковеля і назвала райони, то вона зробила круглі очі...😁
Основний посил дуже імпонує. Просувати різноманітність та строкатість української справді вигідніше для нас, аніж займатися "фаріонуванням" та монолітизацією української. Все ж, міцний будинок будують з хорошої цегли, багатьох цеглин, а не виковирюють у скелі🙂
Так, бо цегла зкріплена міцним розчином, який має бути одноманітним на кожній цеглині, інакше все розсипеться
Але хотілось би все таки, шоб люди прибирали ці русизми типу "канєшно", "вобщє", "почті", "кстаті", "поняв/поняла" і т.д. 🥺
@@thrill1695 а я люблю "конешно". І "пойняв". Щось в цих варіантах слів є.
Супер!
Колись був студентом -філологом. Потім поїхав на заробітки ...
Дивлюся, і кайфую! ( ... Ой чом я не сокіл...)
Тримаємо філологічний стрій!
Дякую
Дякую за чергове свято для мізків! Дуже цікаво і якісно!
Про Бережани чув такий жарт:
- Скільки літер "и" в слові Бережани?
- 4. Бирижини.
Але кожна "И" звучить інакше. Мислю, що в українській мові значно більше звуків, ніж то може передати сучасна абетка. Порівняйте вимову хоча б "А" в надніпрянському говорі. Фраза "Мабуть вона каже, що треба зачекати" прозвучить ближче до "Моа'ть воноа ка'е, шо тре' ждоати". При тому звуки а будуть чутися лише фоном, а здебільшого нагадуватиме "О", але це не "О" , як у слові "дОрОга".
@@ruslannazarenko6820 прямо як у Полтаві балакають написали. Точно передали.
Скільки голосних в слові Бережани? Дев’ять: 4 и, 4 е, та 1 а)
Вау😍😍😍 дякую ютубу, що порадило ваше відео. Це супер. Вже років 5 як прийшла думка не соромитись своєї рідної мови, хоч більшість її називає сільським суржиком, а ви якраз спростовуєте це!!!! Відео🔥🔥🔥
Інтєрєсно було паслухать пра Чернігавській діалект. Написала так як разгаварюють у нас. Ріже слух і очі, канєшно. Но шо є то є.
А взагалі, цікаво послухати як бабулі розмовляють, в їх виконанні суржик дуже цікавий.
Суржик - TRIGGERED!!! Діалект)
Це поєднання української і білоруської мов. Я з Сіверщини і у нас в деяких селах так і говорять: чаго сядішь, Йон, вон, лавка, хапе, яна.
Я з Ніжина. Батьки з Ніжинського та Ічнянського району. У мене в сім'ї не акають. Кажуть: "Вин, твий,, ниж і т. п."".
Я тут протягом 10ти років життя у Києві, намагаюся титанічно позбутися свого чернігівського суржика, але мені кажуть, що
"шо я нічо не поняв, і в мене ловко получалося балакати по свОєму, і вообше, не тре стидаться та красніть з якого ти города та ходить тудою сюдою, сидіть на стульці та бути вторим".
Дякую за контент! Як завжди корисно та цікаво!
Краще балакай так ніж російською 😁🙏
@rss laan не позбавляйтесь за можливості. Я, наприклад, не перестану говорити "пательня", "баняк" чи "бритванка" (значення цього слова точно відоме не всім :) ), оскільки це невелика частинка того, що поєднує мене з мовою моєї бабусі і прабабусі. І у Вас, мабуть, також. А скажіть, будь ласка, чи Ваші бабусі теж говорили "вообше", бо воно мені видається сучаснішим порівняно з усім текстом (але регіон не мій, тому відчуття може підводити)
Схожа ситуація)
Ой так люблю слово «ловко» 🫶
Аж тепер зрозуміли, що титанічно намагалися позбутися автентичної української лексики своєї малої батьківщини?)
Пам"ятаю з дитинства: мені видавалося смішним, як говорять баба з дідом: "Гокно, барег, царква, стажка, Гандрий, Голька..." А тепер розумію: наскільки безцінними є ці мовні особливості. Дякую Вам, Остапе, і всім гуманітаріям;)
Ви часом не з полісся?
@@user-wh7rq4ft3f десь з Житомирщини певно)) ближче до Хмельниччини
В мене три гонуки і всі називаюца на Г. А як звати ваших гонуків бабцю? Голька, Ганнка і Гандрій!)
@@user-zj9zu9pc6d👍😁😁 на гулиці,на гуроді,пулоти, купати картоплю,мулутити,суше(шосе),губід(обід),Голька,Хведора(Федора)..,а ще старі магазин називали лавка.
Мирослав Паламар, також пам"ятаю з дитинства ( Житомирщина). В Киiв переселились,коли я вже 12 рокiв мала. Але й досi приемно слухати ту говiрку, коли доводиться бути в рiдному селi. Менi зараз 64 роки.
Дуже повчально і цікаво знати про нашу мову і говірки.
Отличная лекция!Я сам "чернобыльский наброда" с 13 лет и слегка знаком с местными говорами,которые разные в Чернобыле и окружавших его сёлах.
После школы учился в Перми и работал в Гомельской области,после Аварии живу в Киеве.
В марте-апреле был в эвакуации в Здолбунове Ровенской области.
Что меня поразило там,так почти полная тождественность местного говора с киевским.
Ну и почти абсолютная толерантность местного населения к любым беженцам из любых частей Украины.
Прочитала и всё перед глазами встало, мне то же 13 лет было, когда Чернобыль жахнул. Я из Черниговской области, родители тогда только дом построили и обжились. Я с тех пор не доверяю властям, и самое страшное для меня услышать по телевизору "сохраняйте спокойствие", дома есть дозиметр, хотя живу уже очень далеко от тех мест. Страх перед "мирным аттомом" на всю жизнь. Надеюсь вы в добром здравии. Над нами, "чернобыльскими детьми", всегда будет висеть дамокловым мечём повышеный риск онкозаболеваний. У меня пока всё в порядке в этом плане, надеюсь, так и дальше будет.
Дякую за чудове роз‘яснення такої важливої теми!
Дякую тобі, Остапчику, що відучив мене від зверхнього ставлення до місцевої говірки) Житомирщина вітає👋
Безмежно вдячний за цей надважливий розбір діалектів! Низький уклін🙏🏼
дякую! будьте крепкий, як кажуть в нас, на Черкащині!
Продовжуйте робити видива про діялекти, будь ласка.
Агага, я так само пишу, "діялекти", ти перший, кого я побачив з цим словом))) Будемо односельчанами з одного віртуального села).
Подивіться значення видиво у словнику
Як математик я надзвичайно рада, що питання мови нарешті у нас перейшло з площини "існує - не існує" у багатовимірний простір. Дякую, шановні Автори!
@@user-fk6qy6dm8n Владимир не може бути українцем". Владимир - українець це оксюморон! А якщо ви не українець, то не вчіть українських жінок ким вони можуть бути)
@@user-dk9lm4ho1t Тобто українська мова не існує бо в ній є польські слова, а російська існує бо в ній усі слова російські і на ній хомо сапієнси ще з неандертальцями балакали? Я вірно зрозумів?)))
@@user-fk6qy6dm8n Що це доводить? Раз Ви українець, то українська мова не існує? Чи то був якійсь незрозумілий рофл?
@@user-fk6qy6dm8n А, це я переплутав від кого, був коментар. А щодо того що я писав Вам, то, звісно, ні Ваша ні моя національність нічого не доводить, так само, як Ваше переконання у неможливості чогось не доводить його неможливість. Тим більше, коли таке переконання суперечить фактам. Можливо і жінка-повар теж оксиморон. Адже, майже усі шеф-поварі - чоловіки?
@@user-dk9lm4ho1t Ладно, если Вы не умеете пользоваться гугл-переводчиком, не буду нагружать такой тяжелой для Вас работой)) Постараемся не перескакивать с темы на тему и говорить сразу о всем, про самостийнисть и деревню, а попробовать обсудить конкретные вопросы и заявления по ним. Вы высказали "мысль" что украинский язык не существует и "подтвердили" ее несколькими "аргументами". Я предложил применить подобные "аргументы" например к русскому языку. Вы так и не ответили. На каком основании Вы считаете что существует "русский язык" а не смешной сборник церковно-славянских, фино-угорских и тюкских слов?
Дякую за детокс в плані рідної говірки!
Я в процесі переходу з російської на солов'їну і почасти соромився свого "сільського" вимову.
Все ще не сходитиму з курсу чистоти мови, але тепер буде не соромно говорити з рідними, пардон за каламбур, рідною)))
Файно дєкую за се відео! Мені сісподобало. Дай тобі Божи здороуї і сили робити такє ше і ше
От дідько, я як раз за степовий хотів почув, а воно буде якось наступного разу. Дякую з роботу.
Навіть не міг мріяти про таку розкіш, як більш менш детальний розбір діалектів та говірок української! Завжди було прикро, що англійці пишаються діалектичним різноманіттям і відобразили свою гордість у декількох десятках відео на UA-cam, а справжні українці досі полюють за суржиком. І от настав час Підпільної гуманітарки!
Подяка вам за кце цікаве й корисне роз,яснення до ставлення до різних українських діалектіів.
Як це все цікаво!! Яка ж наша мова багатогранна! Дякую за роботу!!
Боже, як це цікаво. Вивчати українські діалекти, це як вирішувати судоку. Хоч би хто випустив самовчителі для чайників з українських діалектів. Був би найкращий спосіб розім'яти мозок поза роботою. Я сподіваюсь хтось займається серйозною науковою працею по цим напрямкам. Жаль буде ці перлини втратити назавжди. На слух сприймати важкувато, а без звуку марно. То ж добре що ви поєднуєте нам всі джерела сприйняття.
У нас в педуніверситеті в Сумах був підручник "Говори України", де описувалось ще з початку 20 століття, які слова в якій областсі зустрічаються.
О ідея, треба зробити детокси по регіонах щоб можна було наслухатися діалектів у фольклорі
Крута ідея!
Було би пречудово
Вітаю! Я загубила сайт з інтерактивною мапою пісень України за регіонами, їх там прямо послухати усі можна було, Гугл щось не в поміч, може, ви знаєте?
@@neurovarvar шукайте запит folk songs of Ukraine
О так
Треба зберігати діалекти це прекрасно, то файно, то є фист !!! Всім миру ❤️
Дяка Вам за таку цікаву тему. Я родом із Менщини, звідки розповідь про тигра в зоопарку, так у нас у трьох сусідніх селах є різні говірки. Одні говорять через "а", у другому - через "е", а в моєму рідному селі - через "и". Наприклад "хвиртка" (хвіртка), "виин" (він), "звин" (дзвін). Завжди цієї говіркою виділялися серед сусідів, зразу ідентифікували нас за нею)
Менщина прекрасна
Погоджуюсь, що те, що часто зараз таврують як суржик - це діалект, якого не треба соромитись, а навпаки підтримувати. Саме це намагаюсь завжди пояснювати своїм учням зі східних теренів, які вважають, що все, що не літературне, це суржик, а суржик - це зло. Справді, це накинутий стереотип, який потрібно спростовувати. Дякую, що порушили цю проблему!
Дякую красно від усього серця! Дай Боженька вам здоров'я!
@Пінгвін Антарктичний Запитати б наших мовознавцыв, але думаю, що й вони цього не знають, Хоч за 31 рік могли б дати якісь рекомендації з цього питання. Тепер уся надія на молоді сили, що спромоглися на це відео.
@Пінгвін Антарктичний суржиком говорять у Львові. Поцікавтесь там про межу.
@Пінгвін Антарктичний тю.....я ж сказав, питайте на смітнику історії
Дякую, змістовно і дуже корисно. І що найважливіше - повернутись обличчям до рідної мови саме в її діалектному звучанні. І це актуально! Любити свою мову через свою говірку! І не тільки любити, але й вивчати, берегти, спілкуватись. Ще раз дякую.
Прекрасний матеріал! Особливо вразив минулий час в південно-західному наріччі - стало справжнім відкриттям.
Це просто нормативна польська мова зі зміненною вимовою
@@lekc6796не завжди. Частково це загальнословянський слід
Я вас добю. Вгадайте час у: Будеш їхала.
Nie umiem w ukraiński, ale umiem w polski, więc i tak da się oglądać. Pozdrawiam
Zgadzam się ))
Моя бабуся на Слобожанщині казала: кІсто, куфАйка, у Лисичанському (не у Лисичанську), а ще казала французьке слово "кашнЕ" (шарф), а також, звісно, трЕмпель, раклО, ходЮ, носЮ, ходЕ, носЕ, скіки, кужух, балахмАнний, чАморошний, навухнАль (тобто "начисто", "цілком"), одкривати, одійти, лучче тощо...
в Полтаві та околицях "куфайку" куХВайкою завше звуть.
@@DoubleMusician це раніше всюди так казали) кажуть література "Ф" для нас більш нова, недавно в нас з'явилася. У нас теж казали КоХве, КонХвета і т.д
@@DoubleMusician l на Херсонщинi куХВайка!
Де Лисичанськ, а де Карлівка Полтавської обл., а лексика та ж сама. Всі ми - українці!
Село моєї бабусі в Запорізькій області засноване вихідцями з Полтавщини у 19 ст. Протягом свого життя спостерігала, як змінюється мова села - майже літературна за своїм словниковим складом у людей, які нерідко мали 2 класи освіти. М'яке [ Л'] стареньких (20р.р.н) уже в народжених після війни стало твердим, "ні" -"нє", "татко" -"папа", "побігли"-"пабєглі"...
Зараз під дворами оголошення "Продам лук, огурци, масло подсолнечное"... сільський чат - тільки російською, якою між собою в житті не спілкуються...
Сумно... Запоріжжя на тлі такого села виглядає Бандерштатом.
десь змосковщення майже призупинилося (краще так: вельми заповільнилося) - зокрема у більшості доволі великих міст центру України. А десь навпаки - московська продовжує активно винищувати українське.
Це не тільки у вас. У нас в селах Дніпро. Області теж саме. Балакають українською а пишуть російською. Навіть молодь (
@@romandiamond2165 комплекс меншовартості. Мімікрують під "лідерів думок" з російського ютубу та зросійщених містян.
@@yara8466 за 11 км від Пришиба - Орлянське.
Пришиб більш русифікований, бо там директор школи у 70-х , щоб отримати орден, школу перевів на навчання російською.
Херсонская область:"Продам цыбулю, аругцы, масло поснэ...")))
Яка у Вас вимова слова «кісто»!!! Аж кавиля захотілось до нього зварити🥲
Крутезне відео і купа нової цікавої інформації. Дякую вам!)))💛
Файно дєкую! Фист цікаво.
Дякую!! Мова місцевого населення завжди робить подорожі більш цікавими, колоритними і "смачнішими"!)
Большое спасибо. Кроме того, что интересная, познавательная информация, приятно слушать грамотную и красивую украинскую речь.
Як цікаво! І просто та доступно пояснена така непроста тема😊. І як приємно дізнатись, що не все, що звучить не як літературна мова - це не "неосвідчений" суржик, а повноцінна мова, що має давні витоки. До речі, подорожуючи нашою країною дуже цікаво послухати як розмовляють наші люди різними діалектами та говорами в тих чи інших місцях. Це направду залишає великі враження!
Дякую за цікаву інформацію, слухати Остапа одне задоволення. Здоровля творцям каналу, привіт із Закарпаття ❤️🖤
Дякуєш йому за те, що він продовжує ігнорування русинської мови на території Закарпаття?
@@user-bw1fx6mt2w абмативаєм..
"Али те дурне тилє!" - стрийко мій говорилис ми, якосьтотка - "накігне си, шос на крижі, не йдие на голяса, застегниш і застудиси!"
Триндець))) зрозумів, що щось говорять, а що - ні))))
Вітання з південно-східної частини України!
@@GarryTig, але ти дурне теля! - говорив мені дядько, якось - закрий поясницю, бо застудишся і захворієш. Але слово "крижі" мені більше подобається, ледве згадала про поясницю.
@@user-ho8xs6mx8v поясниця - то з якого наріччя? На Київщині то пОперек.
"не йдие на голяса" - це голяка?
@@irynatchagovets9194 , а Закарпаття каже попЕрек, айбо "поясниця" також не чужа.
Дякую вам велике за таке цікаве і важливе відео! Я носій степової говірки і неодноразово чула тейки, мовляв, мій «суржик» зросійщує мову. Дуже приємно бачити когось, хто говорить про збереження говірок і діалектів
Дуже дуже дякую за це відео! Тепер в мене є залізобетонний аргумент на захист моєї "говірки" з Харківської області) Будемо берегти та шанувати!
Коментар для підтримки каналу. З великим нетерпінням чекаю на Кубанський діалект!
Це українці з Куби?
@@vexillonerd Майже.
Шановний пане Остапе! Я думаю, ви як Боженька в кінці відео сказали про те, що не треба соромитися свого діалекту як "мови неграмотних", для мене це трохи болюча тема. Я родом із степової частини і у початковій школі переїжджала у повністю русифікований Кременчук (звикати було боляче, русифікуватися теж), потім 10 років жила у Києві (де було простіше і меньше тиску, та я уже звикла до російської), але в Києві зустрічалася з переселенцем з Донецька, який з одного боку такий увесь патріот України, а з іншої говорив переважно російською у побуті і його ображали чи смішили слова мого степового діалекту, що іноді проскакували у моїй мові і зі своїми родичами з села я старалася по телефону при ньому не говорити. Тобто, оцей нездоровий сором, який був частиною радянської пропаганди для русифікації українців я, можна сказати, переживала на власному досвіді і це був не той досвід, який би я комусь могла б побажати, навіть, як то кажуть, ворогам. Мені здається, позбутися цього сорому може бути дійсно однією з найважливіших задач для українського суспільства, щоб опиратися російській стигмі малоросів і російській пропаганді взагалі. І де у чому це так само буде і важливо і не просто як "вийти з шафи" чи підти на Прайд:) Бо не соромитися своєї мови це так само Гордість:)
Дуже дякую вам за вашу роботу!
Обіймаю!:)
На що піти?
Дивно, я з Кременчука, і за 4 роки навчання в Херсоні зіштовхнулася і іще більшою примусовою русифікаціює, ніж на Полтавщині. І якраз більше з моєї відносно чисто української посміювалися.
@@kalashnyk-kaplan Я русифікувалася в Кременчуці з 2004-го, жила там по 2009й. Можливо, за роки війни (з 2014го) там щось змінилося. Не можу сказати.
Слушний коментар.
Дуже хороше та пізнавальне відео. Привіт з Бережанщини! Дуже вміло вам вдалося відобразити нюанси тутешнього діалекту. Щоправда, зараз така тенденція, що діалект зникає, як і села в Україні, тому це вже як історія,на жаль
Від себе ще хочу додати, що на Тернопільщині старші люди люблять говорити щось на кшталт цього: "ти будеш пиЛА", "що ти будеш робиЛА", замість закінчення "ТИ". Тобто відбувається таке цікаве змішування минулого і майбутнього часу, коли мова йде суто про майбутній.
Дуже цікаво!На одному диханні!Дійсно,за одним словом впізнала діалект Черкащини.Яка наша мова жива та пульсуюча!Дивовижно!Дякую!
Да бережи, Господи, "По̑дпо̑льную Гуманитарку" и всѣ вкраиньскіи говори!
Було інтєрєсно слухать і дивитьця. Буду тепер ждать відео від Євгена. Спасіба)
Ну да, дуже інтєрєсне відєо, хотєв би про Хєрсоншіну почуть хоть шось)
Одведи й заступи, Матiр Божа!
Ви впевнені, що це саме діалект, а не написання російських слів українською абеткою?
Дякую за відео, надзвичайно цікаво! Виявилося, в моїй родині вживають єлементи трьох різних говорів, і хоча лексика уніфікувалася, фонеми виявилися стійкішими:)
"Будемо говорили" - аааа, ваш початок мене "зробив"))) Йду слухати далі ;)
Ну это чисто по -Одесски, просто перевели на укр
Канал вабить не лише якісним контентом, але й цікавезними коментарями до нього! Всім - дяка та шана!!!
Ой за Чорноморців окрема подяка ще до кінця перегляду відео!!!
Дякую, теж колись мала великі упередження щодо "суржику", але це вже друге ваше відео, що відкрило мені очі на цю тему :) Ви робите важливу справу.
Багато нового почув, дякую ! І відношення до мови з інших регіонів, також більше поваги.
Нам ще так багато треба про себе дізнатися. Дякую за працю.
мені особисто читяння статей, видива ТПГ та ще кількох проєктів дуже допомогли змінити ставлення до власного діалекту, бо в шкільні та ранні студентські роки я дійсно вважала нашу місцеву говірку ознакою неосвіченості та чимось, чого варто соромитись(
Нині звісно моя думка змінилась і я навпаки пишаюсь своїм корінням та вмінням говорити так, як мої пра-бабці:)
Прикро лише, що для багатьох людей, як для мене колись, рідна говірка лишається предметом сорому
Я взагалі не лінгвіст, вчився у фізико-математичному ліцеї та КПІ, а з мовами все прям дуже туго.
Тому кожне відео, яке я дивлюся від Вас, для мене є дверима у новий, невідомий для мене, світ!
Дякую Вам велике за вашу роботу)
Дуже цікаво і просто розповідаєте,дякую,заслухалась. Дуже красива наша мова!Я з Дніпропетровщини,навчалась в радянські часи,в місті,з другої половини 70х. Звісно,все на російській мові. На уроках української нам казали,що слова "балакати"нема в українській мові,правильно - "розмовляти",так в мене і відклалось в голові,завжди уникала цього слова. І українська - це "селюки","стидоба",це моє дитинство і радянське шкільне виховання. Розмовляти українською зараз мені важкувато,писати набагато легше,але я намагаюсь. Перемоги нам всім!
Балакають на Сумщині і на КУбані (украінці з Сумщини). Не всі можуть
розрізнити що є суржик а що діалектні слова. А це дуже різні речі.
В мене на селі(південь Запорізької области) тільки "балакають" та "бачать", дуже дивно було розмовляти з хлопцем з Івано-Франківщини у котрого "говорять" та "видять".
Дуже цікаво! Та ж тепер дочекатися б розповіді про степовий говір!
Дякую Вам за працю! Не полишайте її, не кидайте каналу!
Не дочекаєтеся, окрім західних говірок ні про що вони не розказують
Мені за те, що я сказав слово "балакати" вчителька української поставила двійку за урок десь так у 2002 році. Досі пам'ятаю та серджуся 😄
І правильно сердитесь!
Профнепридатна була та ваша вчителька
Найдіть її і покажіть це відео 😁
Дуже цікаво! Багато років не живу в Україні, але зараз слухаю все на рідній мові і відчуваю, що мені все легше розуміти та спілкуватися. Дякую вам за цікаву розмову.
Жила в Чернігові. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Це шикарне відео, власне, як і всі ваші відео. Дякую за вашу роботу, ви неймовірні ❤️
Завершення було потужним. Насправді задумався про те, що українську принижували заради впровадження російської або як вони кажуть: "русского".
Гарно та правильно розповідаючи дані матеріали, можна неабияк вплинути на розуміння людей сьогоднішнього дня. Дякую.
Такі відео треба по телебаченню крутити кожного дня
Вперше я стикнулася з колосальним різноманіттям мови як поїхала на навчання до технікуму, ми всі з'їхались туди з однієї області, і всі говорили абсолютно по різному і інколи навіть не зовсім розуміли один одного
@@user-fk6qy6dm8n Це слова синоніми.
СТИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІТКНУТИСЯ і рідко СТИКНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Рухаючись назустріч, натикатися одне на одного, на кого-, що-небудь, ударятися об когось, щось. Найдрібніші крапельки води в хмарах весь час перебувають в русі. Вони стикаються одна з одною, зливаються і поступово збільшуються в розмірах (Фізична географія, 5, 1956, 91); Дві кульки ртуті або дві краплі води вливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикающься одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); Галя мерщій метнулася за ріг високої кам'яної огорожі. Але там вже хтось заховався - Галя зіткнулася з людиною, що присіла навпочіпки (Юрій Смолич, V, 1959, 118); Дивляться [Іван та Микола] в небо, не помічаючи один одного. Сходяться. Плечима стикнулись (Іван Микитенко, I, 1957, 503);
// Взаємно торкатися, дотикатися. Деталі тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин, стикаючися з ґрунтом, спрацьовуються особливо швидко (Радянська Україна, 19.III 1962, 3); Де цвітуть гвоздики в лісі - Свіжовмивані, червоні, - Вперше руки їх сплелися І зіткнулися долоні (Максим Рильський, III, 1961, 129);
// перен. Бути пов'язаним з чим-небудь, близьким до чогось. Відомо, що публіцистика перебуває між художньою літературою і наукою, тобто однією стороною входить в літературу, а другою безпосередньо стикається з наукою (Комуніст України, 6, 1967, 63).
2. Несподівано зустрічатися з ким-небудь. На порозі він стикається з денщиком (Петро Панч, В дорозі, 1959, 126); Біля двору, в якому розташувалась політчастина, Хаєцький зіткнувся з Воронцовим (Олесь Гончар, III, 1959, 323); Віддавши «козакові» коня, Проценко зіткнувся з Курилом і прийняв від нього рапорт (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 63); Лукина в корчмі раз якось стикнулася з Уласом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 361);
// тільки док. Зустрівшись, познайомитися з ким-небудь. Отак зіткнулись ми в дорозі, В житті, у буднях, поміж справ (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 220); Настуся в однієї своєї тітки стикнулась з Павлусем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230);
// з ким, перен. Вступати в спілкування, в які-небудь стосунки з кимсь. Артьомов вивчав людей, з якими стикався, зважував їхні висловлювання (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 160); Мало стикалася Калина з сільськими людьми, мало знала про те, що діється в світі (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 71); Приїхавши на канікули до батьків, Галан стикається з революціонерами на рідній Перемишльщині і повертається до Відня вже членом КПЗУ - Комуністичної партії Західної України (Комуніст України, 8, 1962, 51); Ставши ключницею, Малуша подивилась на терем іншими очима, побачила тут не тільки багатство, красу, скарби, а й стикнулась з людьми, що жили тут, взнала їх вдачу, душі, силу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 109);
// з чим, перен. Мати можливість пізнавати що-небудь, знайомитися з чим-небудь, зазнавати чогось. Досі вони [офіцери] не стикалися так близько з думками і прагненнями німецького робітника (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 54); Вона досі не стикалась із життям інших, а своє життя вважала сірим, безбарвним (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 47); Просто не вірить [Хо], щоб ця палка молодіж, скоро зіткнеться зі справжнім життям, витривала боротьбу з його чудодійною силою, не підхилилася їй (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171); Син відставного офіцера.., він вперше в житті оце так близько зіткнувся з працею простої людини, вперше в житті змінив зброю на садівницький ніж та лопату і вперше відчув тут високу.. насолоду праці (Олесь Гончар, II, 1959, 58); Протягом одного дня дівчині довелося зіткнутися і з незрозумілою для неї підступністю, і з такою самою незрозумілою добрістю (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 80);
// перен. Працюючи, досліджуючи і т. ін., зустрічатися, мати справу з чим-небудь, виявляти щось. Директор почав уважно проглядати Василеві доводи, розрахунки, креслення.. Багато формул він уже позабував, бо не стикався з ними у своїй директорській роботі (Павло Загребельний, Спека, 1961, 205); Сучасний фізик і хімік, що працює в галузі живої природи, постійно стикається з явищами, які не можна зрозуміти і пояснити без урахування цієї специфіки (Комуніст України, 9, 1962, 49); Поступово він збагнув, що стикнувся з незвичайним відкриттям (Наука і життя, 5, 1963, 61).
Зіткнутися лице (лицем) в лице з ким - проходячи близько одне біля одного, несподівано зустрітися, побачити одне одного. На розі вулиці Романенко зіткнувся лицем в лице з Заболотним (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 68); Стикатися (зіткнутися) поглядом (очима) з ким - несподівано зустрічатися поглядом (очима) з ким-небудь. Невідомий юнак .. усім своїм єством, виказував палке бажання втекти світ за очі. Пальці його вибивали дроб на стінці, крутився туди й сюди, червонів, стикаючись поглядом з панянками (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 336).
3. Сходячись, вступати в сутичку, в бій; сходитися в бою. Цілий день гарцювали його [князя Єремії] жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними на герцях (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 243); Не став гнатись [Ант] за ними [вепрами], бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14); В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими авангардами. Зав'язались бої (Олесь Гончар, II, 1959, 92)
І до ворожки не ходити
@@OlhaVolska Ви, Ольго, -просто РОЗУМНИЦЯ! Аргументацiя академiчна. Вiдповiли твердо, коректно, поставили опонента на мicце...
Дякую!!! Щиро дякую за Ваше просвітлення!!!
Як доречно це в часі війни!❤️
Ой дякую за цей випуск, бо я вже вхляла його чекати :)
Коментар на підтримку укртубу)
Надзвичайно чекаю на степовий діалект!
Дякую за вашу працю)) Було дуже цікаво))