00:00:01 - вітання і обгрунтування 00:03:25 - що в мозку і чому тригерить згадка дофаміну 00:05:05 - складнюча внутрішньоклітинна картинка при РДУГ та РАС 00:06:35 - коментар психолога до клітинної картинки та подій у мозку 00:09:30 - кому що а масловій клітини 00:10:30 - чому працюють поради 00:12:00 - шикарна метафора про лазанью 00:12:50 - про стимулятори 00:14:45 - понятійний апарат: відмінність, різноманітність та типовість 00:19:22 - чи вигідна нейрорізноманістність еволюційно? які її ознаки 00:28:30 - гендерні особливості та маскінг у жінок і чоловіків та гіперкомпенсація 00:35:50 - про спонтанність та скасування чогось 00:38:05 - сенсорна гіперчутливість та нечутливість 00:44:20 - про партнерство 00:48:50 - не треба терпіти 00:50:00 - ПТСР та РДУГ 00:53:35 - інтелект та нейровідмінності 00:56:40 - внесок дитячого виховання 00:58:48 - практичні поради (4 групи, Толкін та хто вирішує, що вважати дивним)
За майже 10 років активної психодіагностичної роботи помітила одну особливість. Люди дуже суб'єктивно сприймають те, що вони переживають і дуже часто коли запитуєш в людини чи є в неї щось, то вона може відповісти "так" чи "ні". Відповідно до свого уявлення про якийсь феномен. Яскравим прикладом для мене є увага. Дуже часто було так, коли людина говорила, що в неї погана увага я не визначала ніяких порушень. Траплялось і навпаки, коли вважала, що ніяких порушень немає, а виявлялось значне порушення. Тому коли мені хтось з клієнтів говорить, що "в мене РДУГ, бо всі пункти сходяться", то я кажу "а давайте детальніше розберем кожен пункт" і, найчастіше, те, що людина, наприклад, вважала порушенням уваги таким, насправді, не є. Ну і тому подібні речі. Не дарма в класифікаціях хвороб детально прописані всі пункти з прикладами і чіткими хорактеристиками.
Чи не могло причиною того, що людина вважає себе неуважною, бути те, що вона маскує цю неуважність? Адже людина може дійсно мати РДУГ, але не демонструвати це зовні, а компенсувати, наприклад, тривожністю?
@@marihidari напевно може бути дуже по-різному і саме тому потрібно розглядати розширені критерії і не якийсь стан в моменті, а проаналізувати загалом своє життя і зі спеціалістом відрефлексувати різні епізоди
@@naukpopil Так, згодна, у випадку РДУГ важливо згадати своє дитинство, які тоді були прояви. Там же, в минулому, можливо згадаються якісь більш зовнішні прояви неуважності. Але важливо не робити висновки на основі лише своїх власних спостережень за людиною, її внутрішнє самопочуття має бути таким же вагомим чинником.
Все життя сидиш думаєш що щось з тобою не так, а потім є момент де здається "о так може воно". Давно цікавились психологією/психікою і оцим всім, бо вивчаю людей здалека, не комунікуючи. Наткнулись на нейровідмінних в інтернеті, і точно вирішили вивчати тему глибше. І тут повертаюсь до першого речення. Я людина з синдромом самозванця "та то може і так, але точно не про мене, ото я не лікар собі щось ставити, і навіть якщо щось підозрюю, буду казати обережно" бо "я боюсь брехати" у будь якому з випадків. Але фігні в житті багато. Обсесії і нав'язані думки (так вони пов'язані з тим що я люблю і що мені подобається, але це бісить, це заважає), соціальна тривожність, тактильна чутливість та чутливість до їжі, потреба крутити щось у руках (або робити повторювальні дії які я не контролюю) і банальне: "я не розумію як вести себе з іншими". Це найболючіше, бо я відчуваю себе дошкою поряд з іншими (а я емоційні, хоча коли діло доходить до людей я можу здатись грубими). Скованість, не гнучкість, банально "як пожартувати/відреагувати аби тебе не сприймали диваком". І я лажаю кожен раз хаха. Тож чи думаю що у мене щось є? Цілком так, але відповідь одна "колись таки треба зібратись і пошукати спеціалістів (вірь в себе, подзвонити по телефону не так вже і страшно)". P.S. є історії з дитинства, про лінивих але здібних, про "та йди ти з іншими познайомся, он всі ж спілкуються", про "чому ти не можеш просто з'їсти/одягнути це?". Найсмішніше, що навіть батьки вважали це дивним, але "ну це дивно, ок". А тепер мій брат такий же самий
дякую, що поділились! так, оцей момент "може це самонакрут", "може всі такі" напевно багато хто з нейрорізноманітних проходить і тут навіть не знаю, думала сама - може це теж є ознакою приналежності до спектра. бо умовно "нормальні" в основному не сумніваються коли щось про себе усвідомлюють
Мій тато постійно чимось клацає. Коли просять припинити клацати, починає стукати, а потім шохати. У нього дивний гумор і нерозуміння соціальних взаємодій. Розсіяний, неорганізований, але може годинами сидіти над електронікою. Із самого дитинства почав цим займатись, чам вибрав цю діяльність, накопив гроші на перші роботи. А я нібито розумію соціальну взаємодію, але я це вивчала. І постійно відчуваю прірву між собою і людьми. Ніби маю грати за правилами, щоб мене прийняли. Пам'ятаю, як в дитинстві дивилась на дітей, які грають рольві ігри, "дружать" і буквально думала: дружать, як вони це роблять? Неодноразово я так стояла і осмислювала цю дивину. Починаю купу справ і не можу закінчити. Важко сприймаю навчання, не можу сфокусуватись. Коли вчитель говорив, увага залипала на рухові рота, а звуки ніби пропадали. Але, коли горіли дедлайни, вивчала все швидко. А от моя доня, схоже, має яскраво виражений рдуг. Може годинами малювати, читати, вивчати мови. Складнощі зі сном, емоційні сплески, потреба активності хаотичної (бігає по кімнаті, б'ється об матрац, стрибає), суладнощі із впорядкуванням (у нас воно родинне), але іноді любить щось вибудовувати по розміру. У шість років сказала, що нею бути важко, бо треба контролювати себе. Надмірна активність, неможливість спати вночі, вдень у підлітковому віці стали замінюватись сонливістю і роздратуванням. Погано реагує на гучні звуки, затуляє вуха, хоча для інших вони цілком комфортні. Тільки після виховання доньки стала помічати, що у нас всіх є спільні риси, але в різних комбінаціях. Виникла думка, що це дійсно може бути виявом нейрорізноманітності, хоча я завжди відводила від себе ці думки, бо не маю відповідної кваліфікації.
У мене теж донька з РАС і мала проблеми зі сном, їй три роки. Лікарі призначили мелатонін і я в шоці, спить по 11-12 годин на добу ( раніше було 8). Напевно через це і з загальною дратівливістю стало краще
Дякую за відео. Легко слухати- приємні, заспокійливі голоси. Однак, я волонтер, трохи знаюсь на аутизмі - для мене забагато термінів. Краще б розповіли детально, що є що, а не називали одним якимось терміном.
Щиро та безмежно вдячна!!! що розкриваєте ,так доступно і зрозуміло тему , дуже пишаюся нашими Українцями і вражена тим що в нас є так багато таких особливих людей ,які не лише себе зуміли створити,але допомагають іншим ,набиратися віри і впевненості ,у мене також така відмінність з якою я живу ,перебуваючі в Європі мене навпаки здивувало ,що мені мені відмовляли в підтримці чи супроводі у деякіх питаннях,томущо я зуміла тримати себе в руках і вибачте як мені сказали що у мене слюна з рота не тече ,а значить все зімною нормально ,добре що поруч була завжди дитина ,я б не знаю як і щоб я робила у дуже кретичних ситуаціях ,коли я стресувала я не могла зібратися думками і сконцентрувати увагу.І щераз дякую ❤
@@naukpopil саме так, мого ютуб-каналу наразі немає, тож дуже вдячний Ользі за запрошення до цієї розмови на її каналі та з її аудиторією) переважна більшість того, про що я зараз розповідаю, звучить у стінах факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка, а левова частка записів - це лекційні заняття відповідних курсів для студентів)
Це неможливо слухати. 40 хвилин ведуча розказує гостю про свої проблеми, наче вона прийшла на прийом до психіатра для встановлення діагнозу. А ми тут для чого? Можливо, це лише мої відчуття нейротипової людини, то вибачте.
а) я не ведуча, ми тут рівноправні співрозмовники б) а ви для чого? для того щоб або трошки щось відрефлексувати і написати що відгукнулось, або щоб зрозуміти що вам це не цікаво слухати і у вас інші особливості психіки. як добре, що в укр.ютубі купа контенту на всі смаки
@@naukpopil хотіла дізнатися щось про нейровідмінності, але так нічого і не зрозуміла, крім того, що всі люди різні і кожного треба сприймати таким, як він є. Даруйте, якщо образила, думала, що вам цікава думка слухачів будь-яка, щоб врахувати її у наступних розмовах.
дякую. насправді ви головне абсолютно чітко винесли: всі люди різні і їх варто сприймати з цими відмінностями - саме це ми і хотіли донести. а також показати які відтінки цього різноманіття є. і судячи з коментів багато хто впізнав себе і подякував за підсвічування.
Справа не у встановленні діагнозу. Зверніть увагу на те, що психологічні знання мають певну специфіку - їх майже завжди подають крізь призму досвіду, прикладів з життя, особливостей адаптації, тощо.
Цікава тема, але довгі вступити та коментарі , як набір слів, дуже заважають. Не відволікайте від послідовної розмови гостя, і не перебивайте, бо Ви ( біолог) тут заважаєте. Дякую
все б добре, але я тут не "ведуча", це мій особистий канал де поміж монологовими відео інколи з'являються люди з якими ми ведемо дружню бесіду. комусь цікаво її "підслухати", комусь - ні. це не якесь стабільне інтерв'юерне шоу де ви можете висловлювати побажання. це - по суті мій простір
Ця бесіда вийшла якраз такою, як ми планували і прагнути її зробити. Вона не потребує жодних змін чи виправлень. Розмова збалансована і вивірена як результат нашої спільної роботи.
Як студентка пана Сергія, підтверджую: він неймовірний викладач, а ще популяризатор науки не тільки в минулому і майбутньому, але й в теперішньому) Дуже цікавий та інформативний випуск, особливо сподобалася "еволюційна" частина та внутрішньоклітинні аспекти, ну а за практичні поради взагалі знімаю шляпку та обіймаю ❤ Ще раз дякую за неймовірний випуск, обов'язково буду переслуховувати та робити нотатки) бажаю творчих та наукових успіхів!
дякую Вам за теплі слова, Анно ☺ навзаєм маю сказати, що розумні та зацікавлені студенти дуже надихають працювати та вдосконалюватися у якості викладача)
Дяка за розмову! Про нейровідмінність з нейроввдмінними - найкраще. Чим більше читаю/слухаю про цю тему, тим більше дивуюся чому у нашому суспільстві настільки нейровідмінні не сприймаються, коли сама усвідомлюю що дивна поведінка тої чи іншої знайомої багато у чому перекидається з речами, сказаними у відео. Хотілося ще б підняти тему діагностики в Україні. Дякую за відео❤
Повністю згодна з темою про тік ток, я з 3-4 років гралась іграшками, включаючи мультики паралельно на дисках, бо не могла гратись без сторонніх стимулів і дивилась вже на ноуті їх на пів екрану, так як на іншій половині був пасьянс(інтернету ще не було у мене вдома). І коли якась людина починає говорити, що мій терапевт не правий і немає ніякого рдуг, "от я теж не можу не відволікатися з тих пір, як втягнувся в перегляд тік току" мене прям бісить це максимально, але я вперше почула щоб хтось прийшов до рефлексії себе в дитинстві до епохи гаджетів в нашому житті, зазвичай я наштовхую людей подумати про це, щоб вони розуміли чи бігти до психіатра з впевненістю у нейровідмінності. А стосовно партнера, у мене рдуг, у хлопця більше домінує рас, хоча і рдуг теж є, дуже круто доповнюємо в чомусь одне одного. Він шарить в усій техніці, фврми, що там має бути, які ціни і швидко може щось знайти, порадити, допомогти з ноутом, а я більше по соціальній сфері, підійти купити в аптеці щось чи зателефонувати незнайомій людині. Це лише частина, звісно, але мені здається, що тут просто ваші прояви нейровідмінності мають круто заметчитись і тоді кожному буде комфортно. В минулих стосунках хлопець був нейротиповий і це прям хочеться сказати тоном Ріка з мультсеріалу "Рік та Морті" де він називав Джеррі зневажливо нейротиповим, бо там саме це. Він прям вперся в те, що це неможливо, неможливо відчувати ревльність інакше, бо вона одна для всіх однакова і ніякі наукові факти не допомагали, просто горохом об стіну, при чому ця стіна ще й буде тебе морально задавлювати все глибше в яму і переконувати, що ти просто ненормальна і намагаєшся видати це як норму. Дякую усім, хто дочитає цей коментар аж сюди, я просто рада, що зараз все більше бачу цікавих та якісних відео рна цю тему, адже коли мені тільки діагностували рдуг я могла знайти в ютубі лише скучні лекції від професорів, які неможливо витримати людині з дефіцитом уваги, я тоді знайшла лише один цікавий та динамічний, гарно знятий науково-популярний ролик і то витратила на це купу часу. тому дякую за вашу роботу, дуже цікаве відео. змусило багато про що задуматись та відрефлексувати
дуже дякую за відгук і історії. я теж думаю, що "догаджетної епохи" б допоміг більше зрозуміти про механізми нейрорізноманіття, але багато хто досі не звертає на це увагу. про стосунки з нейротиповою людиною - теж прям згадала деякі свої досвіди.
Привіт👋 Знаю точно, що нейровідмінна, думаю, що у мене рдуг, але так виглядає, що можуть бути і супутні розлади, поки що не діагноствані, все збираюсь, і ніяк не доходять руки🤦🙈 Вкрай важко дати ладу із життям в загальному, з періодами передишки, але все одно моє життя чи мене можна назвати-хаосом)) Чи можливо буде з вами поспілкуватися будь ласка? Дуже хотіла б почути ваш шлях, про діагностику і т.д. як можливо з вами зв'язатись, якщо ви непроти? Була б дуже вдячна за ваш досвід🙏
Дуже рідко я дочитую коментарі чи довгі пости до кінця, ваш прочитала увесь, бо він як про мене, та мого чоловіка, нам пощастило, що ми знайшли користь в нашій відмінності один від одного, і це не заважає стосункам, а ті відмінності, які ми не розуміємо, ми домовились прийняти, як є. А ще, хоч, я не завжди можу дочитати коментарі до кінця, сама пишу їх дуже довгими, тому, якщо ви дочитали, мій коментар, дякую вам за ваш, ще раз. Єдині довгі коментарі, які дочитую до кінця, і можу перечитувати по кілька разів, це мої власні😅😅😅
Я недавно після діагностики РДУГ почала бачити у себе симптоми РАС. Тепер хочу пройти хоч якусь діагностику. Але найсмішніше яким чином побачила симптоми. Я обожнюю любовні романи і у них там вічно всі дивляться в очі, знають кольори очей, бачать найменші порухи емоцій по бляхо очам. Я спочатку сміялась, а потім стала думати про це більше, коли активніше почала писати книги сама. Провела опитування серед друзів і... виявилось, що багато хто з людей реально дивиться іншим в очі. А я на обличчя, але ніби в розмитому вигляді. Я досі в шоці. А про каламбури то святе! Я досі не розумію, чому інші люди їх сприймають інакше і кажуть, що це тупо! Це ж мега цікаво! Я філолог до речі і словники то любов! Як і всілякі лінгвістичні моменти! Дякую за відео!))
Дякую за відгук! Про «дивитись в очі» це дійсно важлива тема, хтось не може дивитись, хтось навпаки дуже кріпово дивиться надто довго - причина одна - ми не дуже розуміємо як це робити саме природним чином. Я навчилась «соціально прйинятно» дивитись в очі, але інколи теж забуваю і пару разів було, зо мені дуже подобається людина, хтось просить її описати, питає про колір очей і я зависаю - бо не зафіксувала це в мозку
Ви мені нагадали, як у мене з дуже юного віку виникали непорозуміння через мою звичку фіксувати погляд на людині, яка мене зацікавила. Багатьом це виявилося дуже некомфортно. Я й дружину розпитував на початку наших стосунків, чи не важко їй витримувати мій погляд. А от дивитися в очі мені самому важко
А я або не дивлюсь в очі при розмові з мало знайомими, уникаю прямого контакту , навіть іноді просто відвертаючись говорю. Або як прикол починаю дивно дивитись з-під лоба, щоб когось типу «налякати»😅
О, теж були проблеми з зоровим контактом😅 Але десь в підлітковому віці вичитала, шо треба дивитися на точку між очима(вгорі носа), і вроді виглядає нормально😂 хоча хто зна
Темпл Грандін є фільм 2010року,класний.Просто непередати словами,яка вам дяка за цей випуск.Відчуття,що море всього мого дивного не тільки моє.Великий плюс,що,через гіперчутливість, можу допомогати людям ,які соромляться своєї "дивності" спробувати приймати її.До речі,іноді пояснюю свій стан людям-норм,"як ви почуваєтеся останні 3 роки,так я почуваюсь 43".Дяка сучасним можливостям інтернету,постійно знаходиться інфа для подальшого "лупання скелі" соціалізації та сприйняття себе не людиною Х )
А можете порадити психіатра в Україні, у якого можна зробити евалюацію спектру аутизму? То в США стою в черзі більше року, трошки це напрягає. Я діагностована загально (є бумажка), але отримати більш детальну діагностику, щоб пропрацювати свої "баги" далі - маєш страдать. Щодо випуску, то дуже бісять люди, які виправдовують свою поведінку РДУГ. Типу, сталось ось що, я нічого не зробила, ну, у мене ж РДУГ. Або, бісять люди, які кажуть "та ну, ти не схожа на аутистку". Типу, я питала чи я схожа. Також, не подобається, коли люди кажуть, що у них РДУГ чи навіть аутизм. Але коли питаю, чи діагностувалися, чи працюють над своїми issues - вони знизують плечима. Це знецінює в моїх очах їх, їх думки про аутизм і мої зусилля для соціуму, щоб не ранити його (соціум). Подобається, коли люди ніяк не реагують на моє відкриття їм, що маю аутизм. Типу такі - ну ок. Бо я теж ок :) Подобається, що люди стали більше ділитися своїми почуттями чи поведінкою, готові розказувати. Це додає сил працювати над собою, робити успіхи у соціумі (бо я цього хочу). Дякую за відео і біологічні аспекти роботи мозку. Було дуже цікаво.
дякуєм за відгук! "ти не схожий/а на ..." це прям топ-крінж, так. і виправдовування всього - теж. по детальній діагностиці покличу в коменти Сергія, він тут активно відповідає і сподіваюсь порадить.
Мені важко було себе прийняти через те, що люди з близького, і не тільки, оточення постійно намагалися скорегувати мою, як їм здається, нетипову поведінку, особливо в дитинстві. Завдяки тому, що зараз легше знайти інформацію, я майже примирилася сама з собою, а раніше я завжди підлаштовувалась під інших. Я ще досі частенько переконую себе, що зі мною все нормально, бо це почуття "неправильності" закорінилось у мені. Я й своїй дитині пояснюю, що не вона дивна, а люди її так сприймають, це їх реакція, а він насправді такий, як є і не мусить змінюватись, щоб сподобатися комусь.
Розумію. Бачите, навіть під цим відео є коменти, що знецінюють особистий досвід та індивідуальні особливості, а в реальному житті цього ще більше досі:(
Виникли останнім часом підозри, що у мене РАС і РДУГ. Вивчаю цю тему і це перевертає моє життя. Так незвично усвідомлювати, що ти не просто пропаща людина, а ще й особлива 🤦🏼♀️🫶🏻
Дуже і дуже важлива думка про те, що не варто намагатися вписатися, а варто створити собі комфортні умови для існування. Півжиття намагалася силою заштовхати себе в професії, де необхідно багато спілкуватися з людьми. Думала, що так навчуся це робити 🙄 Ітог - вигорання і затяжна депресія, панічні атаки і соціофобія. А тепер зрозуміла, що робота дизайнера з дому - це саме те, що дає мені можливість з одного боку себе реалізувати і не відчувати нікчемою, а з іншого - не помирати від жаху спілкування і щоденного вписування себе в колективи, у яких я так чи інакше завжди заслуговую репутацію дивачки.
З особистого досвіду. Ще дуже допомагає виходити за рамки звичайної розстановки меблів і речей в житлі. А саме - підлаштовувати усе чітко під себе, свої інтереси і активності. Наразі дім - найкраща зона комфорту
Дякую за ефір. Таких діток більше і більше. А школа і садок НЕ ГОТОВІ до комунікації. Психологи!!! Включіться,навчіть доносити до батьків,що діткам треба психолога як мінімум.
Дякую за увагу, так зараз якраз йде робота з поширення адекватної інформації і стосовно дітей, і стосовно дорослих, які довго живуть у виснажливому маскінгу
З позиції саме мами 13-ти річної дитини з аутизмом можу сказати що якраз і намагаюсь популяризувати саме позицію науковців. Бачу що батьки не завжди готові сприймати інформацію, особливо малюків. Тим часом батьки старших дітей кажуть: "Що воно мені дасть". Я вважаю що треба працювати з родиною з самого початку встановлення діагнозу. Через прийняття треба працювати. То моя особиста думка.
Психолог потрібен не діткам, а батькам, для більшості і досі відмінність це небезпека, і вони не хочуть, щоб їх діти були у небезпеці, тому і виховують їх по тій схемі, яка дозволила вижити їм самим, потрібно спочатку, щоб дорослі себе прийняли, не важливо, типові чи різноманітні вони є
Дякую за цей випуск, тішуся, що в українському ютубі з'являється такий контент! Мені здається, я можу бути РАС, але постійно сумніваюся, що це може бути надумане. Дуже хотілося б побачити якесь відео про дислексію, дисграфію та щось про шизоїдність, якщо можливо! Ще раз дякую за випуск!
В мене те саме. Маю діагностований РДУГ і величезну підозру на дислексію. І одразу після діагностики РДУГ стикнулась із тим, що маю симптоми РАС. Ніколи б не подумала раніше, бо я працювала з дітьми з цими розладами і думала, що ні, на на моє не схоже. А коли почала копати... Найбільше здивувало, що я ніколи майже не дивлюсь в очі.
@@ОльгаДонцова-ш5о мене діагностували з депресивно-тривожним розладом, згодом пройшов психологічне дослідження, на якому виявили шизоїдний тип реагування та проблеми з пам'яттю та концентрацією. маю дуже сильну підозру на рас у себе, і що шизоїдність могли діагностувати через це. прошу свою психіаторку продіагностувати мене на дислексію та дисграфію, подивлюсь, що буде
Було дуже цікаво! Якщо б була така можливість - організувати ще один більш детальний подкаст, наприклад про РДУГ, - це було б чудово. А то інформація з цього приводу в основному англомовна, та й загалом про нейрорізноманіття там і говорять більше і враховують потреби таких людей. У нас же в основному навіть не сприймають можливість існування людей з таким сприйняттям світу, типу подумаєш, придумала собі гіперактивність, ну і що. Навіть про РАС в принципі є більше інформації та визнання факту, що є така нейровідмінність.
Ольга дякую вам велике🫶 слухала вас і знаходила себе в усіх, описаних ситуаціях Все життя вважала себе людиною з іншою планети, а тепер можу сказати, що я просто вхожу до спектра різноманітних
Вже почав дивитися і розумію, що зараз затягне, а ще ж треба щось там поспати... коли я нарешті висплюся? Відкладу поки що відео на ранок, бо аж занадто цікаво.
То у вас науковців вже є книжки де описані загально- стандартні особливості сприйняття людиною світу?Де ті книжки шукати? Бо ці півпрозорі швайсики,чорні і бликучі козявки,блискавчні спалахи,потемніння, концентрація зору різне фокусування очей,флюросцентні круги,гіпербаченняпошук подібностей,межа смаку нюху,у вухах звуки власного тіла ?,бо треба знати чи інші люди сприймають подібно як я чи треба мені ще підналаштовуватись щоб порозумітися з іншими.
Дякую за випуск! Завдяки Вам, я змогла сама собі діагноз постави, тепер сиджу і думаю до якої категорії людей належу. Чи то до тих котрі все зрозуміли і прийняли, чи то хочу почувати себе більш винятковою. Ех... Треба нарешті звернутися до спеціаліста.
Дуже цікаво! Дякую! Хочеться, щоб ще висвітлили таку тему як тривожність. Дуже часто неуважність, забудькуватість, перемикання з однієї діяльності на іншу, імпульсивність, надмірна чутливість - це все ознаки тривожного розладу. Який теж може йти з самого дитинства… а зараз, враховуючи обставини, в яких живемо, скоріше дивно бути не тривожним (( і не виснаженим ((
@@naukpopilтривожність вже спадкова: спочатку кріпацтво, потім бідність та революція з розстрілами та експропріацією, потім 30ті, 40ві, та й далі...дефіцит, муштра,цензура, постійний "нагляд" від партії навіть в ліжку, розвал совку, перестроєчні голодні часи, та все таке інше. В кого не було тривожності? Лише в тупих та квадратногніздових
дякую) щодо тривожності - так, справді, вона цілком може призводити до дезорганізації функцій уваги та памʼяті; також часто під впливом тривожності формуються певні викривлення сприймання і мислення. І так, погоджуюся із Вами стосовно того, що, як правило, тривожність підсилюється внаслідок поєднання чинників спадковості із несприятливим впливом ситуації.
Щодо різноманітності та еволюції, не варто її наділяти особою та наміром. Тобто твердження "еволюція виводить найкращу людину під поточні обставини" хоч і може співпадати з реальністю яку споглядаємо, та все ж вносить хибне враження "божественного наміру", навмисного свідомого корегування чогось під осяжну мету. Натомість еволюційний процес це і є об'єктивно жорстоке випадкове різноманіття " відхилень ", помилок та варіацій по всім можливим характеристикам та спектрам. Тобто ітерація еволюції це не" покращення вже зараз", а швидша загибель з меншою кількістю або відсутніми нащадками всіх чия відмінність виявилась невдалою.
Добрий день) Мені 31 і останнім часом я почав більше розуміти рдуг, здається в мене є цей розлад але я не певен, до кого треба звертатись і чи треба в такому віці?
Вік тут точно не питання - дехто і в 60 діагностується. А от знайти спеціаліста дійсно важко. Сергій заходить в коменти, можливо відповість вам конкретніше
Не знаю, чи у мене є рдуг, але з дисципліною є постійно проблеми. Зараз до цього пристосувалась, якщо є бажання щось зробити, роблю максимально, адже потім може не бути настрою😊 Постійно запізнююсь, нічого не можу з собою зробити. Навіть була догана на роботі, відчуття вини постійно, хоч роботу люблю. Щоб краще зосередитись б завжди вмикаю музику без слів або іноземною, що не буде відволікати)) У мене було багато всього. Я себе досліджувала постійно, бо завжди знала, що зі мною щось не так. Я бачила як інші навчаються , а я наче мала потенціал (викладачі бачили потенціал в університеті), але не могла так як інші… Я дуже намагалась бути такою як інші, підлаштовуватись, завжди думала, що у мене проблеми з памʼяттю. Особливо мене лякало як мої думки іноді скачуть сильніше, я різко могла змінювати тему розмови. Багато чого забувала. Я постійно себе пришвидшую, та інших, неоерпляча, бо мені здається, що роблю повільно або інші так роблять. Я часто соромилась себе😢 Я так пристосувалась, щоб не показувати тих проявів, які є нетиповими, за які мені соромно, що ці появи , думаю, стерті, та планую піти на діагностику рдуг. У мене багато чого було в житті, проте саме творчість (книги, ведення щоденника, вірші, спів, добрі люди) допомогли мені вижити😊 Дякую за відео❤
Проходила психотерапію психоаналіз ( психологиня сказала, що у мене точно не рдуг😮, хоч не має компетенції так стверджувати), КПТ (психіатр відмітив, що у мене скачуть думки б проте не запідозрив рдуг, казав,що це більше тривожність, але це у мене постійно, я боялась відкриватись ). Мені видається, що навіть наші фахівці , на жаль, мало обізнані з нейровідмінністю. І це реально проблема, що люди можуть думати про себе негативно, через те що не знають про свої особливості. У них на фоні цього може сформуватись комплекс неповноцінності.
56:40, звісно лінь черпати, що ти вже знаєш, або ще на підході видно, що не варте. Як книжку про інфекційні на 500 сторінок, де про кожну хворбу копіпастять від попередньої одні й ті самі симптоми "підвищення температури, лимфатичні вузли і т.д.", замість написату базу та потім чисто відмінності, або унікальності, я раз так і зробив замість реферату на 15 сторінок наприклад, й таку роботу не прийняли. Нейротипові, це небезпечний баласт, та ступор прогресу.
Як людина, шо 45 років прожила з активними проявами РАС, кажу - так, це є наслідком певного обмеження деких сфер мозку, які все життя вчився компенсувати, з різним успіхом. Це нормально. Приймаєш це і вичшься використовувати свої сильні боки та захищати слабкі. Бо в кожної людини індивідуальний мозок. І дивлячись на перевагаючу кількість нерозумних то типово бути недорозвиненим та тупуватим
Надзвичайно цікавий діалог, дякую за вашу роботу! ❤ Треба починати пошук спеціаліста, який міг би якісно продіагностувати , бо велика кількість пунктів про які ви говорили збігається з моїми власними спостереженнями про себе.
Щиро дякую, що піднімаєте такі питання! Це дійсно цікаво слухати вас як професіоналів та як тих, хто має розуміння, що з ними відбувається:) Також помічаю за собою чутливість до високих звуків, це як фізичне відчуття дискомфорту, запахи, і на диво - конкретні слова чи наголоси! Тобто якщо хтось каже арахіс з наголосом на і, мене аж тіпає)) Цікаво за собою спостерігати та розуміти, що це витівки сприйняття. І також помітила, що троошки розумію щодо ОКР, тобто маю ледь помітні моменти і це допомагає розумітись з подругою, у якої саме клінічна картинка ОКР. Також є хвилі, коли хочеться скаженого джазу зі складним ритмом, який налаштовує і заспокоює, а буває хвиля, коли кожен звук перевантажує систему. Дивина та й годі:)
розглядання мурах....боже як життєво. я все дитинство на дачі постійно це робила, навіть будувала їм над мурашниками намети з листя і палок, і насипала їм різні штуки по типу насіння. створювала їм еко систему, так би мовити турбувалась про них ахахах
Про "перетерпіння" і відключання від болю - велике дякую. Тепер і я замислилась - може і в мене діагноз треба пошукати бо були події загрозливі з відключенням болю. Дякую!!!
Про трейлери у мене АБСОЛЮТНО воно. Ненавиджу спойлери. Я зразу все зрозумію, і все, через це я не дивилася кілька дуже відомих (та ймовірно ж хороших) кіно і серіалів.
@@naukpopil ахаха, я саме про неї перш за все казала, так)))) і так все вже знаю основне по сюжету)) і там не грає ніхто, на кого мені би хотілося подивитися) і взагалі, я ще більше переконалася, як багато у нас схожих проявів. Взагалі із РДУжних ознак мені не характерні лише проблеми з запізненнями, час я навчилася добре відчувати. А все інше ДА.
@@dmytropandakow143 конкретно ця розмова була насправді більш внутрякова, для тих в кого вже є запит, тому на жаль вийшов деякий перекос. але в тому й фішка живих розмов, що вони всі різні і комусь потрапляють у вайб, а комусь - ні
Взаємообмін досвідом, дотичним до теми, у таких випадках доволі поширена річ. У психологічних знань така специфіка, що вони часто потребують або саморозкриття або прикладів з досвіду інших людей.
Не можу знайти в коментарях це питання, але я б дуже хотіла почитати чи подивитися матеріали саме про само діагностику. Тому що у мене так само багато симптомів проявляються тільки тоді коли є про них прочитала. І я це все спихала на психосоматику. Наприклад: Я почала приймати антидепресанти і на якомусь заході ми пили каву. Все було добре Я пила каву, але потім у мене з'явилася думка: "А чи кава впливає якось на антидепресанти?" (Тому що алкоголь і наркотики дуже впливають я їх не вживаю). Коли я подумала про це у мене з'явилося дуже сильна тривожність, прискорилось серцебиття то я почала швидко шукати відповідь в інтернеті. Як тільки я побачила слова що каву можна пити з антидепресантами у мене все як рукою зняло. І так само коли я читаю про якісь розлад і бачу у себе якісь симптоми після прочитання, то в мене співає дві думки або я це собі придумала тому що я про це прочитала, або вона в мене завжди було і я тільки це помітила коли дізналася що таке є. Якщо у вас є більш детальна інформація з цього приводу я була б дуже вдячна якби ви розповіли про це трошечки детально або дали посилання де я можу про це дізнатися. Дякую
Все що ми відчуваємо, переживаємо, усввдомлюємо це результат роботи мозку. Відповідно якщо людина наділена розвиненою деталізованою назвемо це фантазією, то її мозок здатен згенерувати сигнали про наявний біль деінде, запаморочення, запустити гормональні процеси в будь який бік, імунні процеси тощо. Іншими словами жодної фантастики, просто виконання сприйнятої команди мозком наділеним як психічним, так і фізіологічним набором можливостей. Яскраве образне мислення з деталізованим контекстом, це одне з направлень спектру нейрорізноманіття. В крайній неконтрольованій формі це шизофренія. В реактивній формі це "людина хамелеон": що зараз прочитала чи почула , те і відтворює з усіма симптомами.
Доречі цю особливість мозку експлуатують всі езотеричні вчення та секти. Всі їх практики базуються на формулі "уяви - відчуй - запам'ятай відчуття - відтвори відчуття". Суцільне самонавіювання.
Можу порадити Paige Layle, Orion Kelly, Autism From The Inside, Autistamatic, I'm Autistic, Now What?, Yo Samdy Sam, NeurodiverJENNt, Damian Milton. Після них Ютуб ще купу інших підкине. І купу нарізок з тіктоку.
Я в кінотеатр з собою беру сонячні окуляри жовті і беруші.Хотілось би щє і важку ковдру,але то не зручно)) і щє -спрей триптановий від мігрені,бо може статися.Через то все хожу рідко.Нещодавно обрала дивитися фільм на який дуже чекала-"Фуріозу"-в онлайні,бо кіно дуже сенсорно навантажене.Тож дивилася з перервами 3 дні)
Доброго дня, підкажіть, куди можна звернутись за адекватною діагностикою РДУГ? Бо зверталась до психіатра, але типу діагностика була просто з бесіди, що на мою думку недостатньо.
Значить скоріш за все людина належить до генетичного варіанту «швидкий метаболізатор кофеїну» і тому легко спить після кави. Але для деяких РДУжників дійсно це теж може бути додатковим симптомом навіть при «середньому генетичному варіанті»
Я затятий адвокат самоідентифікації рас і сдуг (ідентифікації, бо діагноз собі не поставиш за визначенням). Лікування самоідентифікований собі все одно не назначить, ніяк не нашкодить ні собі ні оточуючим. Зате отримає величезну перевагу у розумінні себе, і зможе або почати шлях до діагностики, або почати допомагати собі за допомогою знань про свою відмінність.
Я не переношу звуки жування і ковтання. Для мене це з розряду катування. І я умудрилась все життя це приховувати від інших. Я не їм за загальним столом, а якщо так, то вмикаю додаткові шуми, щоб перебило звук. Тепер маю свою сімʼю і у нас немає спільних сніданків чи вечерь. Лише по святам. Просто не можу. Стаю агресивною.це дуже заважає жити. Навушники-моє спасіння. Я ними, буваю, затикаю вуха, щоб приглушити звуки, коли хтось голосно говорить до мене, бо як по голові молотком, аж голова тріщить. Інколи мрію трішки оглохнути, щоб бути нормальною Також майже всі ті симптоми з відео РДУГ мені підходять
А мене жахливо бісить брязкіт посуди, коли гучно вишкрібають щось з каструлі чи тарілки, коли щось різко падає, коли в когось різко включається звук відео, взагалі усі різкі звуки, бо часто підстрибую на стільці, коли дуже зосереджена на роботі навіть на сповіщення та дзвінки, мене легко розбудити і потім я не засну, шум злітаючої пралки, бо серце калатає і лізе тривога, стаю дратівливою і злою. Мої рідні мене розуміють, думають, що я просто егоїстка і не хочу ні з ким рахуватися, але мене це дійсно виносить і піднімає рівень тривожності, що потім негативно впливає на загальне почуття і можливість концентруватися. І так усе моє життя, не тільки через тривоги. Мрію про тиху окрему кімнату тільки для мене, яка б замикалась на ключ з середини. Я прагну спілкування і часом самотність виганяє в депресивні стани, але часом так хочеться ескейпнути від побутових шумів максимально і негайно.
@@naukpopil точно! В фільмах взагалі це капець… але хоча б передбачливо і можна встигнути зупини це все))) І ще, буває, по телефону з кимось розмовляєш і вони несподівано яяяк сьорбнуть чай😬 чи вирішать щось почавкати собі
@@sologina8484 до речі в телефоні це мене ДУЖЕ бісить. в реалі не завжди, а от коли мало того що завжди стрес телефонна розмова і людина ще й їсть я прям рррр
О господи, як же класно почути про ті самі проблеми)) пенопласт - це найгірший витвір людства 😅 ненавиджу, коли плани скасовують, сиджу до останнього, коли хочу пити чи в туалет.
00:00:01 - вітання і обгрунтування
00:03:25 - що в мозку і чому тригерить згадка дофаміну
00:05:05 - складнюча внутрішньоклітинна картинка при РДУГ та РАС
00:06:35 - коментар психолога до клітинної картинки та подій у мозку
00:09:30 - кому що а масловій клітини
00:10:30 - чому працюють поради
00:12:00 - шикарна метафора про лазанью
00:12:50 - про стимулятори
00:14:45 - понятійний апарат: відмінність, різноманітність та типовість
00:19:22 - чи вигідна нейрорізноманістність еволюційно? які її ознаки
00:28:30 - гендерні особливості та маскінг у жінок і чоловіків та гіперкомпенсація
00:35:50 - про спонтанність та скасування чогось
00:38:05 - сенсорна гіперчутливість та нечутливість
00:44:20 - про партнерство
00:48:50 - не треба терпіти
00:50:00 - ПТСР та РДУГ
00:53:35 - інтелект та нейровідмінності
00:56:40 - внесок дитячого виховання
00:58:48 - практичні поради (4 групи, Толкін та хто вирішує, що вважати дивним)
якщо це додати в опис відео, то ютуб має підтягнуть автоматично і зробити розділи для відер
@@Yagunitto прикол в тому, що я спочатку це додала якраз в опис, а воно чомусь ніфіга не розділило, тому я винесла окремим коментом :(
@@naukpopil ютуб такий ютуп(((
можна хіба спробувати не з 01 секунди першу відмітку, а з 00
але, так, іноді воно не робе((
@@Yagunitto о зара спробую
@@Yagunitto ООООООО ДОПОМОГЛО ДЯКУЮ!!!11
За майже 10 років активної психодіагностичної роботи помітила одну особливість. Люди дуже суб'єктивно сприймають те, що вони переживають і дуже часто коли запитуєш в людини чи є в неї щось, то вона може відповісти "так" чи "ні". Відповідно до свого уявлення про якийсь феномен. Яскравим прикладом для мене є увага. Дуже часто було так, коли людина говорила, що в неї погана увага я не визначала ніяких порушень. Траплялось і навпаки, коли вважала, що ніяких порушень немає, а виявлялось значне порушення. Тому коли мені хтось з клієнтів говорить, що "в мене РДУГ, бо всі пункти сходяться", то я кажу "а давайте детальніше розберем кожен пункт" і, найчастіше, те, що людина, наприклад, вважала порушенням уваги таким, насправді, не є. Ну і тому подібні речі. Не дарма в класифікаціях хвороб детально прописані всі пункти з прикладами і чіткими хорактеристиками.
О, це дуже слушне зауваження!
Чи не могло причиною того, що людина вважає себе неуважною, бути те, що вона маскує цю неуважність? Адже людина може дійсно мати РДУГ, але не демонструвати це зовні, а компенсувати, наприклад, тривожністю?
@@marihidari напевно може бути дуже по-різному і саме тому потрібно розглядати розширені критерії і не якийсь стан в моменті, а проаналізувати загалом своє життя і зі спеціалістом відрефлексувати різні епізоди
@@naukpopil Так, згодна, у випадку РДУГ важливо згадати своє дитинство, які тоді були прояви. Там же, в минулому, можливо згадаються якісь більш зовнішні прояви неуважності. Але важливо не робити висновки на основі лише своїх власних спостережень за людиною, її внутрішнє самопочуття має бути таким же вагомим чинником.
@@marihidari найчастіше таке маскування видно під час патопсихологічного дослідження, якщо його якісно проводити. При чому дуже добре видно.
Все життя сидиш думаєш що щось з тобою не так, а потім є момент де здається "о так може воно". Давно цікавились психологією/психікою і оцим всім, бо вивчаю людей здалека, не комунікуючи. Наткнулись на нейровідмінних в інтернеті, і точно вирішили вивчати тему глибше. І тут повертаюсь до першого речення. Я людина з синдромом самозванця "та то може і так, але точно не про мене, ото я не лікар собі щось ставити, і навіть якщо щось підозрюю, буду казати обережно" бо "я боюсь брехати" у будь якому з випадків. Але фігні в житті багато. Обсесії і нав'язані думки (так вони пов'язані з тим що я люблю і що мені подобається, але це бісить, це заважає), соціальна тривожність, тактильна чутливість та чутливість до їжі, потреба крутити щось у руках (або робити повторювальні дії які я не контролюю) і банальне: "я не розумію як вести себе з іншими". Це найболючіше, бо я відчуваю себе дошкою поряд з іншими (а я емоційні, хоча коли діло доходить до людей я можу здатись грубими). Скованість, не гнучкість, банально "як пожартувати/відреагувати аби тебе не сприймали диваком". І я лажаю кожен раз хаха. Тож чи думаю що у мене щось є? Цілком так, але відповідь одна "колись таки треба зібратись і пошукати спеціалістів (вірь в себе, подзвонити по телефону не так вже і страшно)".
P.S. є історії з дитинства, про лінивих але здібних, про "та йди ти з іншими познайомся, он всі ж спілкуються", про "чому ти не можеш просто з'їсти/одягнути це?". Найсмішніше, що навіть батьки вважали це дивним, але "ну це дивно, ок". А тепер мій брат такий же самий
дякую, що поділились! так, оцей момент "може це самонакрут", "може всі такі" напевно багато хто з нейрорізноманітних проходить і тут навіть не знаю, думала сама - може це теж є ознакою приналежності до спектра. бо умовно "нормальні" в основному не сумніваються коли щось про себе усвідомлюють
Мій тато постійно чимось клацає. Коли просять припинити клацати, починає стукати, а потім шохати. У нього дивний гумор і нерозуміння соціальних взаємодій. Розсіяний, неорганізований, але може годинами сидіти над електронікою. Із самого дитинства почав цим займатись, чам вибрав цю діяльність, накопив гроші на перші роботи.
А я нібито розумію соціальну взаємодію, але я це вивчала. І постійно відчуваю прірву між собою і людьми. Ніби маю грати за правилами, щоб мене прийняли. Пам'ятаю, як в дитинстві дивилась на дітей, які грають рольві ігри, "дружать" і буквально думала: дружать, як вони це роблять? Неодноразово я так стояла і осмислювала цю дивину.
Починаю купу справ і не можу закінчити. Важко сприймаю навчання, не можу сфокусуватись. Коли вчитель говорив, увага залипала на рухові рота, а звуки ніби пропадали. Але, коли горіли дедлайни, вивчала все швидко.
А от моя доня, схоже, має яскраво виражений рдуг. Може годинами малювати, читати, вивчати мови. Складнощі зі сном, емоційні сплески, потреба активності хаотичної (бігає по кімнаті, б'ється об матрац, стрибає), суладнощі із впорядкуванням (у нас воно родинне), але іноді любить щось вибудовувати по розміру.
У шість років сказала, що нею бути важко, бо треба контролювати себе.
Надмірна активність, неможливість спати вночі, вдень у підлітковому віці стали замінюватись сонливістю і роздратуванням. Погано реагує на гучні звуки, затуляє вуха, хоча для інших вони цілком комфортні.
Тільки після виховання доньки стала помічати, що у нас всіх є спільні риси, але в різних комбінаціях. Виникла думка, що це дійсно може бути виявом нейрорізноманітності, хоча я завжди відводила від себе ці думки, бо не маю відповідної кваліфікації.
так, схоже на відтінки нейровідмінностей. дякую, що поділились
@@naukpopil дякую за відповідь і цікавий контент. Чекатиму нових випусків.
дякую за докладну розповідь про свій досвід та його аналіз в контексті нейрорізноманітності
У мене теж донька з РАС і мала проблеми зі сном, їй три роки. Лікарі призначили мелатонін і я в шоці, спить по 11-12 годин на добу ( раніше було 8). Напевно через це і з загальною дратівливістю стало краще
З цього відео-подкасту я почала знайомство з темою. Тепер хочу дізнатися ще більше.
Дякуємо за увагу!
Дякую за відео. Легко слухати- приємні, заспокійливі голоси.
Однак, я волонтер, трохи знаюсь на аутизмі - для мене забагато термінів. Краще б розповіли детально, що є що, а не називали одним якимось терміном.
Дякую, врахуємо
Я підтримую. Бо що таке РАС гуглила.
Щиро та безмежно вдячна!!! що розкриваєте ,так доступно і зрозуміло тему , дуже пишаюся нашими Українцями і вражена тим що в нас є так багато таких особливих людей ,які не лише себе зуміли створити,але допомагають іншим ,набиратися віри і впевненості ,у мене також така відмінність з якою я живу ,перебуваючі в Європі мене навпаки здивувало ,що мені мені відмовляли в підтримці чи супроводі у деякіх питаннях,томущо я зуміла тримати себе в руках і вибачте як мені сказали що у мене слюна з рота не тече ,а значить все зімною нормально ,добре що поруч була завжди дитина ,я б не знаю як і щоб я робила у дуже кретичних ситуаціях ,коли я стресувала я не могла зібратися думками і сконцентрувати увагу.І щераз дякую ❤
дякую за відгук і вашу історію, розумію наскільки важко могло бути
Дякую, ще звечора стало ясно, що тема важлива і потребує ранкового, ясного стану сприйняття - вивчаю з інтересом.
☺️
ЛИТВИН!!! ЛИТВИИИИН! Лайк!!!!!!
ооот! от заради такої реакції я його кликала! (звісно не тільки але і це теж :))
Дякую, Софіє ☺
Прошу рощповісти про ПРО (прл)
В такому ж фоорматі, він чудовий.
Дякую за ваш канал
дякую за увагу, побажання записали ^^
Пробачте за необізнаність, а де пана Сергія Литвина ще можна подивитися? Існує його ютубканал?
Дякую за розмову❤ Ви чудові люди!
Дякуємо за увагу) саме тому що пан Сергій поки що рідко виходить в ютубний простір я дуже хотіла записати цю розмову
@@naukpopil саме так, мого ютуб-каналу наразі немає, тож дуже вдячний Ользі за запрошення до цієї розмови на її каналі та з її аудиторією) переважна більшість того, про що я зараз розповідаю, звучить у стінах факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка, а левова частка записів - це лекційні заняття відповідних курсів для студентів)
Дякую вам! Підкажіть, будь ласка, а до кого з психіатрів можна піти на діагностику?
Дякую, Сергій прийде в коменти і напише
Поширила. Варте того.
Дякую за підтримку
А ставити діагнози дистанційно - це у вас типу теж нормально?)
Так ми ж говоримо не про діагнози а про варіативність. Для діагнозу треба лікар і очний прийом
Це неможливо слухати. 40 хвилин ведуча розказує гостю про свої проблеми, наче вона прийшла на прийом до психіатра для встановлення діагнозу. А ми тут для чого? Можливо, це лише мої відчуття нейротипової людини, то вибачте.
а) я не ведуча, ми тут рівноправні співрозмовники б) а ви для чого? для того щоб або трошки щось відрефлексувати і написати що відгукнулось, або щоб зрозуміти що вам це не цікаво слухати і у вас інші особливості психіки. як добре, що в укр.ютубі купа контенту на всі смаки
@@naukpopil хотіла дізнатися щось про нейровідмінності, але так нічого і не зрозуміла, крім того, що всі люди різні і кожного треба сприймати таким, як він є. Даруйте, якщо образила, думала, що вам цікава думка слухачів будь-яка, щоб врахувати її у наступних розмовах.
дякую. насправді ви головне абсолютно чітко винесли: всі люди різні і їх варто сприймати з цими відмінностями - саме це ми і хотіли донести. а також показати які відтінки цього різноманіття є. і судячи з коментів багато хто впізнав себе і подякував за підсвічування.
Справа не у встановленні діагнозу. Зверніть увагу на те, що психологічні знання мають певну специфіку - їх майже завжди подають крізь призму досвіду, прикладів з життя, особливостей адаптації, тощо.
Цікава тема, але довгі вступити та коментарі , як набір слів, дуже заважають.
Не відволікайте від послідовної розмови гостя, і не перебивайте, бо Ви ( біолог) тут заважаєте.
Дякую
все б добре, але я тут не "ведуча", це мій особистий канал де поміж монологовими відео інколи з'являються люди з якими ми ведемо дружню бесіду. комусь цікаво її "підслухати", комусь - ні. це не якесь стабільне інтерв'юерне шоу де ви можете висловлювати побажання. це - по суті мій простір
Ця бесіда вийшла якраз такою, як ми планували і прагнути її зробити. Вона не потребує жодних змін чи виправлень. Розмова збалансована і вивірена як результат нашої спільної роботи.
1:06:59 підтверджую! Не хитати ногою дуже дивно! Нога всією своєю будовою буквально призначена для хитання!
Саме так!
😂👏👏👏
Яка ж я вам вдячна за підняття й популяризацію цих тем. В Україні над прийняттям різноманітності справді треба працювати
дякую за відгук!
Завжди викликає усмішку, коли науковець каже: "Прости, Господи". Дякую за контент, було дуже цікаво
самоіронія наше все :) дякую!
Як студентка пана Сергія, підтверджую: він неймовірний викладач, а ще популяризатор науки не тільки в минулому і майбутньому, але й в теперішньому)
Дуже цікавий та інформативний випуск, особливо сподобалася "еволюційна" частина та внутрішньоклітинні аспекти, ну а за практичні поради взагалі знімаю шляпку та обіймаю ❤
Ще раз дякую за неймовірний випуск, обов'язково буду переслуховувати та робити нотатки) бажаю творчих та наукових успіхів!
дякую за увагу :)
дякую Вам за теплі слова, Анно ☺ навзаєм маю сказати, що розумні та зацікавлені студенти дуже надихають працювати та вдосконалюватися у якості викладача)
А шо, таки будут поради? Я рада, что двум умным людям приятно общаться, но как "начинающкму" сдвгшнику их дождаться оч.тяжело...
РАдоСті й РайДУГ каналу
Креативний коментар! Дякую!
Дяка за розмову! Про нейровідмінність з нейроввдмінними - найкраще. Чим більше читаю/слухаю про цю тему, тим більше дивуюся чому у нашому суспільстві настільки нейровідмінні не сприймаються, коли сама усвідомлюю що дивна поведінка тої чи іншої знайомої багато у чому перекидається з речами, сказаними у відео.
Хотілося ще б підняти тему діагностики в Україні.
Дякую за відео❤
дякую за увагу, тема діагностики дуже складна, спробуємо і про це поговорити
Високофункціональна нейровідмінниця 😊
Дякую за подаруночок, обов'язково подивлюся!
Аааа нейровідмінниця це топ слово!
Повністю згодна з темою про тік ток, я з 3-4 років гралась іграшками, включаючи мультики паралельно на дисках, бо не могла гратись без сторонніх стимулів і дивилась вже на ноуті їх на пів екрану, так як на іншій половині був пасьянс(інтернету ще не було у мене вдома). І коли якась людина починає говорити, що мій терапевт не правий і немає ніякого рдуг, "от я теж не можу не відволікатися з тих пір, як втягнувся в перегляд тік току" мене прям бісить це максимально, але я вперше почула щоб хтось прийшов до рефлексії себе в дитинстві до епохи гаджетів в нашому житті, зазвичай я наштовхую людей подумати про це, щоб вони розуміли чи бігти до психіатра з впевненістю у нейровідмінності. А стосовно партнера, у мене рдуг, у хлопця більше домінує рас, хоча і рдуг теж є, дуже круто доповнюємо в чомусь одне одного. Він шарить в усій техніці, фврми, що там має бути, які ціни і швидко може щось знайти, порадити, допомогти з ноутом, а я більше по соціальній сфері, підійти купити в аптеці щось чи зателефонувати незнайомій людині. Це лише частина, звісно, але мені здається, що тут просто ваші прояви нейровідмінності мають круто заметчитись і тоді кожному буде комфортно. В минулих стосунках хлопець був нейротиповий і це прям хочеться сказати тоном Ріка з мультсеріалу "Рік та Морті" де він називав Джеррі зневажливо нейротиповим, бо там саме це. Він прям вперся в те, що це неможливо, неможливо відчувати ревльність інакше, бо вона одна для всіх однакова і ніякі наукові факти не допомагали, просто горохом об стіну, при чому ця стіна ще й буде тебе морально задавлювати все глибше в яму і переконувати, що ти просто ненормальна і намагаєшся видати це як норму. Дякую усім, хто дочитає цей коментар аж сюди, я просто рада, що зараз все більше бачу цікавих та якісних відео рна цю тему, адже коли мені тільки діагностували рдуг я могла знайти в ютубі лише скучні лекції від професорів, які неможливо витримати людині з дефіцитом уваги, я тоді знайшла лише один цікавий та динамічний, гарно знятий науково-популярний ролик і то витратила на це купу часу. тому дякую за вашу роботу, дуже цікаве відео. змусило багато про що задуматись та відрефлексувати
дуже дякую за відгук і історії. я теж думаю, що "догаджетної епохи" б допоміг більше зрозуміти про механізми нейрорізноманіття, але багато хто досі не звертає на це увагу. про стосунки з нейротиповою людиною - теж прям згадала деякі свої досвіди.
Привіт👋 Знаю точно, що нейровідмінна, думаю, що у мене рдуг, але так виглядає, що можуть бути і супутні розлади, поки що не діагноствані, все збираюсь, і ніяк не доходять руки🤦🙈 Вкрай важко дати ладу із життям в загальному, з періодами передишки, але все одно моє життя чи мене можна назвати-хаосом))
Чи можливо буде з вами поспілкуватися будь ласка? Дуже хотіла б почути ваш шлях, про діагностику і т.д. як можливо з вами зв'язатись, якщо ви непроти? Була б дуже вдячна за ваш досвід🙏
Дуже рідко я дочитую коментарі чи довгі пости до кінця, ваш прочитала увесь, бо він як про мене, та мого чоловіка, нам пощастило, що ми знайшли користь в нашій відмінності один від одного, і це не заважає стосункам, а ті відмінності, які ми не розуміємо, ми домовились прийняти, як є. А ще, хоч, я не завжди можу дочитати коментарі до кінця, сама пишу їх дуже довгими, тому, якщо ви дочитали, мій коментар, дякую вам за ваш, ще раз. Єдині довгі коментарі, які дочитую до кінця, і можу перечитувати по кілька разів, це мої власні😅😅😅
ну нє, занадто чітко. перемкнув на 240р, бо якість очі ріже!
Топ-комент!
😂😂😂
Я недавно після діагностики РДУГ почала бачити у себе симптоми РАС. Тепер хочу пройти хоч якусь діагностику. Але найсмішніше яким чином побачила симптоми. Я обожнюю любовні романи і у них там вічно всі дивляться в очі, знають кольори очей, бачать найменші порухи емоцій по бляхо очам. Я спочатку сміялась, а потім стала думати про це більше, коли активніше почала писати книги сама. Провела опитування серед друзів і... виявилось, що багато хто з людей реально дивиться іншим в очі. А я на обличчя, але ніби в розмитому вигляді. Я досі в шоці. А про каламбури то святе! Я досі не розумію, чому інші люди їх сприймають інакше і кажуть, що це тупо! Це ж мега цікаво! Я філолог до речі і словники то любов! Як і всілякі лінгвістичні моменти! Дякую за відео!))
Дякую за відгук! Про «дивитись в очі» це дійсно важлива тема, хтось не може дивитись, хтось навпаки дуже кріпово дивиться надто довго - причина одна - ми не дуже розуміємо як це робити саме природним чином. Я навчилась «соціально прйинятно» дивитись в очі, але інколи теж забуваю і пару разів було, зо мені дуже подобається людина, хтось просить її описати, питає про колір очей і я зависаю - бо не зафіксувала це в мозку
Ви мені нагадали, як у мене з дуже юного віку виникали непорозуміння через мою звичку фіксувати погляд на людині, яка мене зацікавила. Багатьом це виявилося дуже некомфортно. Я й дружину розпитував на початку наших стосунків, чи не важко їй витримувати мій погляд. А от дивитися в очі мені самому важко
Дякую, радий, що відео Вас зацікавило) Ваш досвід із контактом очей - дуже добра ілюстрація саме цього аспекту нейрорізноманітності.
А я або не дивлюсь в очі при розмові з мало знайомими, уникаю прямого контакту , навіть іноді просто відвертаючись говорю. Або як прикол починаю дивно дивитись з-під лоба, щоб когось типу «налякати»😅
О, теж були проблеми з зоровим контактом😅 Але десь в підлітковому віці вичитала, шо треба дивитися на точку між очима(вгорі носа), і вроді виглядає нормально😂 хоча хто зна
Наукпопіл ,ви нормальні псіхи,треба підписатися на ваш канал.
Дякуєм за довіру:)
Темпл Грандін є фільм 2010року,класний.Просто непередати словами,яка вам дяка за цей випуск.Відчуття,що море всього мого дивного не тільки моє.Великий плюс,що,через гіперчутливість, можу допомогати людям ,які соромляться своєї "дивності" спробувати приймати її.До речі,іноді пояснюю свій стан людям-норм,"як ви почуваєтеся останні 3 роки,так я почуваюсь 43".Дяка сучасним можливостям інтернету,постійно знаходиться інфа для подальшого "лупання скелі" соціалізації та сприйняття себе не людиною Х )
дякую за відгук! і фільм гляну :)
дякую Вам за такий відгук :)
щодо фільму - цілком згоден із Вашою оцінкою
А можете порадити психіатра в Україні, у якого можна зробити евалюацію спектру аутизму? То в США стою в черзі більше року, трошки це напрягає. Я діагностована загально (є бумажка), але отримати більш детальну діагностику, щоб пропрацювати свої "баги" далі - маєш страдать.
Щодо випуску, то дуже бісять люди, які виправдовують свою поведінку РДУГ. Типу, сталось ось що, я нічого не зробила, ну, у мене ж РДУГ. Або, бісять люди, які кажуть "та ну, ти не схожа на аутистку". Типу, я питала чи я схожа. Також, не подобається, коли люди кажуть, що у них РДУГ чи навіть аутизм. Але коли питаю, чи діагностувалися, чи працюють над своїми issues - вони знизують плечима. Це знецінює в моїх очах їх, їх думки про аутизм і мої зусилля для соціуму, щоб не ранити його (соціум).
Подобається, коли люди ніяк не реагують на моє відкриття їм, що маю аутизм. Типу такі - ну ок. Бо я теж ок :)
Подобається, що люди стали більше ділитися своїми почуттями чи поведінкою, готові розказувати. Це додає сил працювати над собою, робити успіхи у соціумі (бо я цього хочу).
Дякую за відео і біологічні аспекти роботи мозку. Було дуже цікаво.
дякуєм за відгук! "ти не схожий/а на ..." це прям топ-крінж, так. і виправдовування всього - теж. по детальній діагностиці покличу в коменти Сергія, він тут активно відповідає і сподіваюсь порадить.
Дякую вам, дуже важлива тема, захопилася переглядом і вже планую візит до психіатра😂
дякую за відгук :)
Мені важко було себе прийняти через те, що люди з близького, і не тільки, оточення постійно намагалися скорегувати мою, як їм здається, нетипову поведінку, особливо в дитинстві. Завдяки тому, що зараз легше знайти інформацію, я майже примирилася сама з собою, а раніше я завжди підлаштовувалась під інших. Я ще досі частенько переконую себе, що зі мною все нормально, бо це почуття "неправильності" закорінилось у мені.
Я й своїй дитині пояснюю, що не вона дивна, а люди її так сприймають, це їх реакція, а він насправді такий, як є і не мусить змінюватись, щоб сподобатися комусь.
Розумію. Бачите, навіть під цим відео є коменти, що знецінюють особистий досвід та індивідуальні особливості, а в реальному житті цього ще більше досі:(
Виникли останнім часом підозри, що у мене РАС і РДУГ. Вивчаю цю тему і це перевертає моє життя. Так незвично усвідомлювати, що ти не просто пропаща людина, а ще й особлива 🤦🏼♀️🫶🏻
Всім нас інколи хочеться побути 🌟🌟🌟✨🤩
Дуже і дуже важлива думка про те, що не варто намагатися вписатися, а варто створити собі комфортні умови для існування. Півжиття намагалася силою заштовхати себе в професії, де необхідно багато спілкуватися з людьми. Думала, що так навчуся це робити 🙄 Ітог - вигорання і затяжна депресія, панічні атаки і соціофобія.
А тепер зрозуміла, що робота дизайнера з дому - це саме те, що дає мені можливість з одного боку себе реалізувати і не відчувати нікчемою, а з іншого - не помирати від жаху спілкування і щоденного вписування себе в колективи, у яких я так чи інакше завжди заслуговую репутацію дивачки.
Так, знайти свій оптимальний режим роботи - реально дууууже важлива штука
саме так, погоджуюся, що роботу варто обирати у такий спосіб, аби вона була сумісна із комфортним способом життя
З особистого досвіду. Ще дуже допомагає виходити за рамки звичайної розстановки меблів і речей в житлі. А саме - підлаштовувати усе чітко під себе, свої інтереси і активності. Наразі дім - найкраща зона комфорту
Дуже дякуємо за новий випуск; Сергія точно потрібно ще раз запрошувати, бо його можна слухати годинами
дякую, буду старатись зловити :)
Дякую за ефір.
Таких діток більше і більше.
А школа і садок НЕ ГОТОВІ до комунікації.
Психологи!!! Включіться,навчіть доносити до батьків,що діткам треба психолога як мінімум.
Дякую за увагу, так зараз якраз йде робота з поширення адекватної інформації і стосовно дітей, і стосовно дорослих, які довго живуть у виснажливому маскінгу
дякую Вам за відгук) і зараз фахівці справді активно працюють над тим, аби ці знання поширювати
Спробуйте поговорити з такими батьками😂я на вас подивлюсь
З позиції саме мами 13-ти річної дитини з аутизмом можу сказати що якраз і намагаюсь популяризувати саме позицію науковців. Бачу що батьки не завжди готові сприймати інформацію, особливо малюків. Тим часом батьки старших дітей кажуть: "Що воно мені дасть".
Я вважаю що треба працювати з родиною з самого початку встановлення діагнозу. Через прийняття треба працювати. То моя особиста думка.
Психолог потрібен не діткам, а батькам, для більшості і досі відмінність це небезпека, і вони не хочуть, щоб їх діти були у небезпеці, тому і виховують їх по тій схемі, яка дозволила вижити їм самим, потрібно спочатку, щоб дорослі себе прийняли, не важливо, типові чи різноманітні вони є
Дякую за цей випуск, тішуся, що в українському ютубі з'являється такий контент! Мені здається, я можу бути РАС, але постійно сумніваюся, що це може бути надумане. Дуже хотілося б побачити якесь відео про дислексію, дисграфію та щось про шизоїдність, якщо можливо! Ще раз дякую за випуск!
Дякую за відгук, побажання записали :)
В мене те саме. Маю діагностований РДУГ і величезну підозру на дислексію. І одразу після діагностики РДУГ стикнулась із тим, що маю симптоми РАС. Ніколи б не подумала раніше, бо я працювала з дітьми з цими розладами і думала, що ні, на на моє не схоже. А коли почала копати... Найбільше здивувало, що я ніколи майже не дивлюсь в очі.
@@ОльгаДонцова-ш5о мене діагностували з депресивно-тривожним розладом, згодом пройшов психологічне дослідження, на якому виявили шизоїдний тип реагування та проблеми з пам'яттю та концентрацією. маю дуже сильну підозру на рас у себе, і що шизоїдність могли діагностувати через це. прошу свою психіаторку продіагностувати мене на дислексію та дисграфію, подивлюсь, що буде
@@ОльгаДонцова-ш5о дякую, що поділились
дякую за такий відгук та підтримку науково-популярного україномовного контенту - дуже приємно, що це викликає інтерес
Дякую за відео, подивились ранком із дружиною за сніданком, ви частково зробили наш ранок цікавим і незабутнім)
дякую, мінімум одну мікромісію виконано! :)
Було дуже цікаво! Якщо б була така можливість - організувати ще один більш детальний подкаст, наприклад про РДУГ, - це було б чудово.
А то інформація з цього приводу в основному англомовна, та й загалом про нейрорізноманіття там і говорять більше і враховують потреби таких людей.
У нас же в основному навіть не сприймають можливість існування людей з таким сприйняттям світу, типу подумаєш, придумала собі гіперактивність, ну і що.
Навіть про РАС в принципі є більше інформації та визнання факту, що є така нейровідмінність.
Дякую за увагу, цей випуск показав, зо тема дійсно актуальна, тому щось придумаємо ще обов’язково
дякую, приємно, що це було для Вас цікаво) про РДУГ справді є багато такого, що варто було б обговорити, тож будемо думати у цьому напрямку
Дякую. Цікава розмова двох розумних людей ❤ Виважено, науково і доступно. Все як я люблю😊
дякуємо ^^
Дуже цікавий і важливий випуск, дякую вам за нього❤
дякую за увагу ^^
Ольга дякую вам велике🫶 слухала вас і знаходила себе в усіх, описаних ситуаціях
Все життя вважала себе людиною з іншою планети, а тепер можу сказати, що я просто вхожу до спектра різноманітних
дуже дякую за коментар ^^
Вже почав дивитися і розумію, що зараз затягне, а ще ж треба щось там поспати... коли я нарешті висплюся? Відкладу поки що відео на ранок, бо аж занадто цікаво.
Хехе виспатись то святе :)
То у вас науковців вже є книжки де описані загально- стандартні особливості сприйняття людиною світу?Де ті книжки шукати? Бо ці півпрозорі швайсики,чорні і бликучі козявки,блискавчні спалахи,потемніння, концентрація зору різне фокусування очей,флюросцентні круги,гіпербаченняпошук подібностей,межа смаку нюху,у вухах звуки власного тіла ?,бо треба знати чи інші люди сприймають подібно як я чи треба мені ще підналаштовуватись щоб порозумітися з іншими.
База в підручниках з анатомії та фізіології є в розділі «сенсорні системи», там можна «звірити годинники»
@@naukpopil дякую
Мабуть, простий тест на РДУГ: прдивіться😂 Рік та Морті у ютубі на 1,5х швидкості))))
🤣🫠
Нарешті дотягнулися руки до перегляду.
Дякую, було дуже цікаво й інформативно.
дякую!
дякую)
Дякую за випуск! Завдяки Вам, я змогла сама собі діагноз постави, тепер сиджу і думаю до якої категорії людей належу. Чи то до тих котрі все зрозуміли і прийняли, чи то хочу почувати себе більш винятковою. Ех... Треба нарешті звернутися до спеціаліста.
дякуємо за увагу. так, розмова із спеціалістом інколи відкриває неочікувані нюанси, навіть якщо сам з собою говорив і приходив до певних висновків
Дуже цікаво! Дякую!
Хочеться, щоб ще висвітлили таку тему як тривожність. Дуже часто неуважність, забудькуватість, перемикання з однієї діяльності на іншу, імпульсивність, надмірна чутливість - це все ознаки тривожного розладу. Який теж може йти з самого дитинства… а зараз, враховуючи обставини, в яких живемо, скоріше дивно бути не тривожним (( і не виснаженим ((
Дякую, тривожність це дійсно зараз біда(
@@naukpopilтривожність вже спадкова: спочатку кріпацтво, потім бідність та революція з розстрілами та експропріацією, потім 30ті, 40ві, та й далі...дефіцит, муштра,цензура, постійний "нагляд" від партії навіть в ліжку, розвал совку, перестроєчні голодні часи, та все таке інше. В кого не було тривожності? Лише в тупих та квадратногніздових
@@NaN-uz2jl це теж правда, що такі проблеми завжди є
дякую) щодо тривожності - так, справді, вона цілком може призводити до дезорганізації функцій уваги та памʼяті; також часто під впливом тривожності формуються певні викривлення сприймання і мислення. І так, погоджуюся із Вами стосовно того, що, як правило, тривожність підсилюється внаслідок поєднання чинників спадковості із несприятливим впливом ситуації.
Щодо різноманітності та еволюції, не варто її наділяти особою та наміром. Тобто твердження "еволюція виводить найкращу людину під поточні обставини" хоч і може співпадати з реальністю яку споглядаємо, та все ж вносить хибне враження "божественного наміру", навмисного свідомого корегування чогось під осяжну мету. Натомість еволюційний процес це і є об'єктивно жорстоке випадкове різноманіття " відхилень ", помилок та варіацій по всім можливим характеристикам та спектрам. Тобто ітерація еволюції це не" покращення вже зараз", а швидша загибель з меншою кількістю або відсутніми нащадками всіх чия відмінність виявилась невдалою.
Це так, я про це неодноразово розказувала в інших місцях. Але психологам інколи простіше брати такі метафори щоб достукатись до широкого загалц
Ой який довгий подкаст! Це має бути цікаво!
Сподіваюсь :) дякую за увагу :)
Дякую! Чи можете зробити програму на тему ФАС і ФАСП! Бо науковці про це майже не говорять!
О, це складна тема але говорити треба, будемо готувати
Добрий день) Мені 31 і останнім часом я почав більше розуміти рдуг, здається в мене є цей розлад але я не певен, до кого треба звертатись і чи треба в такому віці?
Вік тут точно не питання - дехто і в 60 діагностується. А от знайти спеціаліста дійсно важко. Сергій заходить в коменти, можливо відповість вам конкретніше
Мені теж здається, що в мене рдуг, але може це лише здається...
одвічна внутрішня дискусія)
Не знаю, чи у мене є рдуг, але з дисципліною є постійно проблеми. Зараз до цього пристосувалась, якщо є бажання щось зробити, роблю максимально, адже потім може не бути настрою😊 Постійно запізнююсь, нічого не можу з собою зробити. Навіть була догана на роботі, відчуття вини постійно, хоч роботу люблю. Щоб краще зосередитись б завжди вмикаю музику без слів або іноземною, що не буде відволікати)) У мене було багато всього. Я себе досліджувала постійно, бо завжди знала, що зі мною щось не так. Я бачила як інші навчаються , а я наче мала потенціал (викладачі бачили потенціал в університеті), але не могла так як інші… Я дуже намагалась бути такою як інші, підлаштовуватись, завжди думала, що у мене проблеми з памʼяттю. Особливо мене лякало як мої думки іноді скачуть сильніше, я різко могла змінювати тему розмови. Багато чого забувала. Я постійно себе пришвидшую, та інших, неоерпляча, бо мені здається, що роблю повільно або інші так роблять. Я часто соромилась себе😢 Я так пристосувалась, щоб не показувати тих проявів, які є нетиповими, за які мені соромно, що ці появи , думаю, стерті, та планую піти на діагностику рдуг. У мене багато чого було в житті, проте саме творчість (книги, ведення щоденника, вірші, спів, добрі люди) допомогли мені вижити😊 Дякую за відео❤
Проходила психотерапію психоаналіз ( психологиня сказала, що у мене точно не рдуг😮, хоч не має компетенції так стверджувати), КПТ (психіатр відмітив, що у мене скачуть думки б проте не запідозрив рдуг, казав,що це більше тривожність, але це у мене постійно, я боялась відкриватись ). Мені видається, що навіть наші фахівці , на жаль, мало обізнані з нейровідмінністю. І це реально проблема, що люди можуть думати про себе негативно, через те що не знають про свої особливості. У них на фоні цього може сформуватись комплекс неповноцінності.
Люди, мінімально, хоча б ставились із розумінням до себе, знаючи , що мають такі особливості, це важливо
дуже вам дякую за відгук і за те що поділились своєю історією!
Суперова бесіда! Дуже цікаво та пізнавально.
🫶🫶🫶 мільйон сердечок
дякую 🙂 це дуже приємно
56:40, звісно лінь черпати, що ти вже знаєш, або ще на підході видно, що не варте.
Як книжку про інфекційні на 500 сторінок, де про кожну хворбу копіпастять від попередньої одні й ті самі симптоми "підвищення температури, лимфатичні вузли і т.д.", замість написату базу та потім чисто відмінності, або унікальності, я раз так і зробив замість реферату на 15 сторінок наприклад, й таку роботу не прийняли. Нейротипові, це небезпечний баласт, та ступор прогресу.
ооо, про написати базу, а потім все розгалужувати - це правильно. і реально не до всіх доходить така оптимізація(
Яке ж прекрасне це відео! Як багато близького! Оль, про каламбури окремо аплодую))) обожнюю твій тг канал зокрема за це)))) Ну, взагалі ти знаєш)
дякуюдякую! (п.с. аватарка - топ!)
дуже дякую за теплі слова :)
33:50 Ого
Я обожнюю парадокси, але ніколи не думав, що це може бути ознакою нейровідмінності
Як людина, шо 45 років прожила з активними проявами РАС, кажу - так, це є наслідком певного обмеження деких сфер мозку, які все життя вчився компенсувати, з різним успіхом. Це нормально. Приймаєш це і вичшься використовувати свої сильні боки та захищати слабкі. Бо в кожної людини індивідуальний мозок. І дивлячись на перевагаючу кількість нерозумних то типово бути недорозвиненим та тупуватим
Надзвичайно цікавий діалог, дякую за вашу роботу! ❤
Треба починати пошук спеціаліста, який міг би якісно продіагностувати , бо велика кількість пунктів про які ви говорили збігається з моїми власними спостереженнями про себе.
Дякую ☺️
Як же ж приємно бути серед "своїх" 😅😅😅
☺️☺️☺️
Щиро дякую, що піднімаєте такі питання! Це дійсно цікаво слухати вас як професіоналів та як тих, хто має розуміння, що з ними відбувається:) Також помічаю за собою чутливість до високих звуків, це як фізичне відчуття дискомфорту, запахи, і на диво - конкретні слова чи наголоси! Тобто якщо хтось каже арахіс з наголосом на і, мене аж тіпає)) Цікаво за собою спостерігати та розуміти, що це витівки сприйняття. І також помітила, що троошки розумію щодо ОКР, тобто маю ледь помітні моменти і це допомагає розумітись з подругою, у якої саме клінічна картинка ОКР. Також є хвилі, коли хочеться скаженого джазу зі складним ритмом, який налаштовує і заспокоює, а буває хвиля, коли кожен звук перевантажує систему. Дивина та й годі:)
Дякую за коментар!
розглядання мурах....боже як життєво. я все дитинство на дачі постійно це робила, навіть будувала їм над мурашниками намети з листя і палок, і насипала їм різні штуки по типу насіння. створювала їм еко систему, так би мовити турбувалась про них ахахах
клас, дякую, що поділились
дякую, приємно, що такий досвід перегукується)
Про "перетерпіння" і відключання від болю - велике дякую. Тепер і я замислилась - може і в мене діагноз треба пошукати бо були події загрозливі з відключенням болю. Дякую!!!
Загалом це може бути захисна реакція але якщо є ще й інші маркери то варто дійсно проконсультуватися з психотерапевтом
Про трейлери у мене АБСОЛЮТНО воно. Ненавиджу спойлери. Я зразу все зрозумію, і все, через це я не дивилася кілька дуже відомих (та ймовірно ж хороших) кіно і серіалів.
я досі не дивилась і не хочу гру престолів
@@naukpopil ахаха, я саме про неї перш за все казала, так)))) і так все вже знаю основне по сюжету)) і там не грає ніхто, на кого мені би хотілося подивитися) і взагалі, я ще більше переконалася, як багато у нас схожих проявів.
Взагалі із РДУжних ознак мені не характерні лише проблеми з запізненнями, час я навчилася добре відчувати. А все інше ДА.
🙌
Бачу Литвина - одразу ставлю впевнений лайк)
дякуєм за довіру :)
Дякую за теплі слова та довіру, Олено)
Це має бути дуже цікаво
подумала про тебе, коли писали, до речі :)
@@naukpopil 🤗🤗🤗
Так цікаво, коли Маслова каже "а ось я...", "а ось у мене..." і описує мене 😂
Ахаха вимбаште)
Там нижче в коменті написали що то я взагалі вимахуюсь і У ВСІХ ТАК
@@naukpopilну нарешті ми такі як всі... Чи всі такі як ми 😂😂😂
Можливо, я це пропустив але мені здається що ведучі не пояснили що таке нейровідмінність.
Так, ми якось зразу вглиб пішли і трохи на початку про визначення поговорили але самого його не сформулювали
@@naukpopil, дивитися науково пізнавальний подкаст не розуміючи про що він... Так собі
@@dmytropandakow143 конкретно ця розмова була насправді більш внутрякова, для тих в кого вже є запит, тому на жаль вийшов деякий перекос. але в тому й фішка живих розмов, що вони всі різні і комусь потрапляють у вайб, а комусь - ні
Цікава тема, але, на жаль, формат взаємної діагностики не зайшов. Хочеться більше інформації, а не анамнезу.
Нам здається, що потрібні різні формати. Комусь щось заходить, комусь ні, це ок
Взаємообмін досвідом, дотичним до теми, у таких випадках доволі поширена річ. У психологічних знань така специфіка, що вони часто потребують або саморозкриття або прикладів з досвіду інших людей.
Корисне та важливе відео 😍
Дякую за роботу!
дякую за увагу!
Слухала в навушниках - чутно як у вас там літав комар 😅
хех оце хороші навушники!)
@@naukpopil або гіперчутливість до звуків хехеххе)
Чудовий випуск! Дякую. Слава Україні!
Дякую за увагу!
Дуже вдячна за інформативність і , що не менш важливо, за цікаву подачу 😍 поділилася з друзями із закликом : "дивіться, тут про нас"
Авв дякуємо за довіру 🤗
дякую, дуже приємно, що Вам імпонує подача ☺
Будь ласка витягніть Сергія ще раз в ефір!
І якщо можна розкажіть більше про дислексію
дякую, буду старатись витягти :) про дислексію багато коментів тому обов'язково зробимо
Не можу знайти в коментарях це питання, але я б дуже хотіла почитати чи подивитися матеріали саме про само діагностику. Тому що у мене так само багато симптомів проявляються тільки тоді коли є про них прочитала. І я це все спихала на психосоматику. Наприклад: Я почала приймати антидепресанти і на якомусь заході ми пили каву. Все було добре Я пила каву, але потім у мене з'явилася думка: "А чи кава впливає якось на антидепресанти?" (Тому що алкоголь і наркотики дуже впливають я їх не вживаю). Коли я подумала про це у мене з'явилося дуже сильна тривожність, прискорилось серцебиття то я почала швидко шукати відповідь в інтернеті. Як тільки я побачила слова що каву можна пити з антидепресантами у мене все як рукою зняло. І так само коли я читаю про якісь розлад і бачу у себе якісь симптоми після прочитання, то в мене співає дві думки або я це собі придумала тому що я про це прочитала, або вона в мене завжди було і я тільки це помітила коли дізналася що таке є.
Якщо у вас є більш детальна інформація з цього приводу я була б дуже вдячна якби ви розповіли про це трошечки детально або дали посилання де я можу про це дізнатися. Дякую
Дякую за важливе питання, Сергій сюди заходить і відповідає, думаю він зможе дещо прояснити і по вашій ситуації
Все що ми відчуваємо, переживаємо, усввдомлюємо це результат роботи мозку. Відповідно якщо людина наділена розвиненою деталізованою назвемо це фантазією, то її мозок здатен згенерувати сигнали про наявний біль деінде, запаморочення, запустити гормональні процеси в будь який бік, імунні процеси тощо. Іншими словами жодної фантастики, просто виконання сприйнятої команди мозком наділеним як психічним, так і фізіологічним набором можливостей.
Яскраве образне мислення з деталізованим контекстом, це одне з направлень спектру нейрорізноманіття. В крайній неконтрольованій формі це шизофренія. В реактивній формі це "людина хамелеон": що зараз прочитала чи почула , те і відтворює з усіма симптомами.
Доречі цю особливість мозку експлуатують всі езотеричні вчення та секти. Всі їх практики базуються на формулі "уяви - відчуй - запам'ятай відчуття - відтвори відчуття". Суцільне самонавіювання.
@@vladyslavkarpenko9372 ага
@@vladyslavkarpenko9372 величезне дякую за таку розгорнуту відповідь!!! ❤️🩹
А які фільми і яких блогерів подивитись, щоб трохи більше дізнатись про людей з нейрорізноманітністю?
хороше питання, треба буде скласти списочок
Можу порадити Paige Layle, Orion Kelly, Autism From The Inside, Autistamatic, I'm Autistic, Now What?, Yo Samdy Sam, NeurodiverJENNt, Damian Milton. Після них Ютуб ще купу інших підкине. І купу нарізок з тіктоку.
@@Павло-х1ф дякую!
Було приємно ще раз почути пана Сергія 😌
😊😊🌟
Я в кінотеатр з собою беру сонячні окуляри жовті і беруші.Хотілось би щє і важку ковдру,але то не зручно)) і щє -спрей триптановий від мігрені,бо може статися.Через то все хожу рідко.Нещодавно обрала дивитися фільм на який дуже чекала-"Фуріозу"-в онлайні,бо кіно дуже сенсорно навантажене.Тож дивилася з перервами 3 дні)
О, теж кругом ношу триптановий спрей. Дякую, що поділились
Дякую за випуск. Відчула приємне хвилювання від того, що ці люди мене розуміють❤️😁
Дякую, це була одна з цілей випуску)
дякую) дуже приємно, що це саме так)
виграти лотерею життя = бути студенткою Сергія Віталійовича
Хехе :)
30:10 шатайся перед мікрофоном! я за шатання!
Уііі)))
Доброго дня, підкажіть, куди можна звернутись за адекватною діагностикою РДУГ?
Бо зверталась до психіатра, але типу діагностика була просто з бесіди, що на мою думку недостатньо.
Кличу Сергія в коменти
@@naukpopilа можна посилання на інстаграм чи фейсбук Сергія?
@@ЮлияЮрьевна-у6г його нема в соцмережах, але він читає коменти тут
@@naukpopil як же тоді можна записатись на діагностику 🥺
Підтримую, теж хочу записатись
Нейровідмінні геть усі, здається. Дякую, було цікаво.
Дякую)
Ми не нейровідмінні, ми ✨️нейроперфектні✨️!
@@phantomzapad ідеально сказано!
А як щодо того, якщо кава діє як снодійне?
Значить скоріш за все людина належить до генетичного варіанту «швидкий метаболізатор кофеїну» і тому легко спить після кави. Але для деяких РДУжників дійсно це теж може бути додатковим симптомом навіть при «середньому генетичному варіанті»
Дякую!
Я затятий адвокат самоідентифікації рас і сдуг (ідентифікації, бо діагноз собі не поставиш за визначенням). Лікування самоідентифікований собі все одно не назначить, ніяк не нашкодить ні собі ні оточуючим. Зате отримає величезну перевагу у розумінні себе, і зможе або почати шлях до діагностики, або почати допомагати собі за допомогою знань про свою відмінність.
Саморефлексія - наше все)
Все, про що ви говорите, є у мене, але все життя вважаю себе звичайною. Просто чомусь мені важче жити, ніж іншим
Розумію, дуже хочеться щоб усьому різноманіттю людей не було важко жити
Я до 39 років не знала,що зі мною. Чому мені повсякденне життя таке важке. А подискутувати про Ніцше-це до мене.
Ваш канал і ваша розмова мені дуже аодобається
Дякую!
Я не переношу звуки жування і ковтання. Для мене це з розряду катування. І я умудрилась все життя це приховувати від інших. Я не їм за загальним столом, а якщо так, то вмикаю додаткові шуми, щоб перебило звук.
Тепер маю свою сімʼю і у нас немає спільних сніданків чи вечерь. Лише по святам. Просто не можу. Стаю агресивною.це дуже заважає жити. Навушники-моє спасіння. Я ними, буваю, затикаю вуха, щоб приглушити звуки, коли хтось голосно говорить до мене, бо як по голові молотком, аж голова тріщить. Інколи мрію трішки оглохнути, щоб бути нормальною
Також майже всі ті симптоми з відео РДУГ мені підходять
Ох, співчуваю, бо ці звуки часто не тільки за столом але й наприклад в фільмах. Дякую що поділились
А мене жахливо бісить брязкіт посуди, коли гучно вишкрібають щось з каструлі чи тарілки, коли щось різко падає, коли в когось різко включається звук відео, взагалі усі різкі звуки, бо часто підстрибую на стільці, коли дуже зосереджена на роботі навіть на сповіщення та дзвінки, мене легко розбудити і потім я не засну, шум злітаючої пралки, бо серце калатає і лізе тривога, стаю дратівливою і злою. Мої рідні мене розуміють, думають, що я просто егоїстка і не хочу ні з ким рахуватися, але мене це дійсно виносить і піднімає рівень тривожності, що потім негативно впливає на загальне почуття і можливість концентруватися. І так усе моє життя, не тільки через тривоги. Мрію про тиху окрему кімнату тільки для мене, яка б замикалась на ключ з середини. Я прагну спілкування і часом самотність виганяє в депресивні стани, але часом так хочеться ескейпнути від побутових шумів максимально і негайно.
@@naukpopil точно! В фільмах взагалі це капець… але хоча б передбачливо і можна встигнути зупини це все))) І ще, буває, по телефону з кимось розмовляєш і вони несподівано яяяк сьорбнуть чай😬 чи вирішать щось почавкати собі
@@marinadolga8761 розумію… вам, мабуть, також треба якийсь у вуха шумозахист, з таким надчутливим слухом дуже важко
@@sologina8484 до речі в телефоні це мене ДУЖЕ бісить. в реалі не завжди, а от коли мало того що завжди стрес телефонна розмова і людина ще й їсть я прям рррр
Подяка обом ведучим, Артему за студію (і, схоже, за монтаж теж)
Чудовий вийшов подкаст, дуже інформативно та цікаво від початку до кінця. ❤😊
Дякую) так, без монтажу красивої картинки з клітинними процесами ми б не побачили))
Дякую) Ваша правда, було дуже приємно записати цю розмову в комфортних умовах - за це подяка пану Артему)
Аутизм можна вилікувати?
Дочекаємося Сергія але скоріш за все відповідь відрізнятиметься в залежності від конкретної ситуації та місця на аутичному спектрі
У мене син 23 роки аутист. Сергій може назначити лікування
лайк за корисний український контент
Дякую за стабільну підтримку
Здається, я знаю, хто такий той закадровий Артем)) Пану Клятому Раціоналісту привіт!
Тактак) дякуючи йому маємо красу)
Саме так, це завдяки пану Артему) тож йому вдячність за гостинність та допомогу)
О господи, як же класно почути про ті самі проблеми)) пенопласт - це найгірший витвір людства 😅 ненавиджу, коли плани скасовують, сиджу до останнього, коли хочу пити чи в туалет.
Дякую за відгук) клуб ненависників пенолпласту був би досить популярним :)
Неймовірно цікаво! Дякую 🙏
Дякую ☺️
Ви зробили таке довге відео для людей з Рдугом??😀
Чекали на цей комент :)
@@naukpopil це класика
@@naukpopilСудя по колич.таких коментов - сдвгшники вас не смотрели....
@@Ю.Ю-х4х таких коментів аж 2-3 з 20к переглядів, а коментів з подяками - сотня
Режим х2 пробували?
Також є кнопка "пауза", що дозволяє розділити перегляд на 6...12 серій.
Дякую за пізнавальну розмову. Чекатиму наступних випусків.
Дякую за увагу
Ви можете назначити лікування для аутиста
Лікування все ж може тільки лікар
Лікарі кажуть аутизм не лікується. Я думала, Ви допоможете.
@@Iryna-c1w тут хіба що записуватись до Сергія (він побачить комент) і можливо спробує допомогти
Дякую тоді буду чекати.
Навчалася у пана Литвина. Це найрозумніший і найахуєнніший мужчина❤️ дякую за такий підкаст
воістину) дякую за увагу
Дуже цікавий ефір!! Правда не зовсім зрозуміло хто в кого гість і хто інтерв'юєр, а хто інтерв'юйований)))). Але обидва співрозмовники дуже цікаві!!!
Дякую) так і було задумано :)
Дякую за розмову,Сергія дуже приємно слухати. Винесла багато цікавого для себе)
Дякуємо
дякую Вам за теплі слова - це дуже тішить)