Людина з кіноапаратом (Kyiv 1930) Man with a Movie Camera 4k remastered |🔻Ukrainian best quality
Вставка
- Опубліковано 3 бер 2023
- Фільм є одним із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду. Британський кіноінститут (BFI) 2014 року, оприлюднив кінорейтинг, у якому фільм «Людина з кіноапаратом» визнано найвизначнішим документальним фільмом усіх часів
Займає 3-тю позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Дану реставрацію фільму провів Український продакшен Val Gonskiy media в 2023р
Фільм знято як хроніку одного дня з життя великого міста, зафіксовану кінокамерою-кінооком. Задум стрічки належить брату і колезі Вертова - оператору Михайлу Кауфману, який запропонував Дзизі Вертову створити «щоденник кінооператора» (цей фільм став останнім спільним проєктом талановитого творчого тандему).
Вертов пояснив, що це експериментальна робота спрямована на створення справжньої міжнародної абсолютної мови кіно на основі її повного відділення від мови театру та літератури.
Наприкінці 1920-х, коли внутрішньопартійна дискусія в ВКП(б) закінчилася розгромом опозиції та встановленням гегемонії Сталіна, керівництво партії розпочало наступ на пролетарське мистецтво, як таке, що не відповідає завданням часу. Вертов, нищівно критикований за «формалізм», втратив можливість знімати в РРФСР. Відтак режисер звернувся до керівництва Одеської кіностудії ВУФКУ, яке підтримало його радикальний кінозадум, відкинутий у Москві. Знімання стрічки розпочалося влітку 1928 року й відбувалося здебільшого в Одесі, але також у Харкові та Києві. Прем'єра фільму відбулася 6 січня 1929 року в Києві, 9 квітня в Москві та 12 травня в США.
Згідно з естетичними настановами Вертова фільм знімався без сценарію. У «Людині з кіноапаратом» Вертов впровадив багаторічні досліди та теоретичні напрацювання у галузі операторського мистецтва та монтажу, використавши такі способи як уповільнене та прискорене знімання, подвійна експозиція, наїзди камери (Tracking shot), стоп-кадр, Match cut, Jump cut, Split screen, Dutch angle, екстремально великий план, лялькова анімація тощо й перетворив фільм на методологічний посібник з кінематографії для багатьох майбутніх режисерів. Дотримуючись концепції революційного мистецтва, спрямованого на пошук універсальної кіномови, у фільмі Вертов прагне досягти «чистого відтворення життя», зокрема його плинної ритмізованої структури суто кінематографічними засобами, без посередництва естетичного (художнього) досвіду.
Камера талановитого оператора Михайла Кауфмана (брата Дзиґи Вертова) показує строкате життя радянських міст - Одеси, Харкова, Києва та Москви. Починається він заставками зі словами «Без допомоги написів», «Без допомоги сценарію» та «Без допомоги театру», тобто, він не дає коментарів до зображеного, а створено його без залучення акторів і декорацій, всі сцени не постановчі, а взяті зі справжнього життя.
Перші кадри показують кінооператора, що стоїть на величезній кінокамері. Він спускається в порожній зал кінотеатру, де самі собою розкладаються розкладні стільці. Туди заходять відвідувачі, ніби подивитися на цей же фільм. Починається концерт духового оркестру, що супроводжує німу кінострічку.
Ці кадри змінюються безлюдними поки що ранковими вулицями з архітектурою, вітринами магазинів. Дія переноситься в поїзд, де просинаються пасажири, просинається і місто. Двірники починають прибирання, робітники вмиваються, виїжджають з депо трамваї та автобуси, на заводах і фабриках запускаються верстати, відчиняються крамниці. Між тим додаються кадри, де знято як кінооператор фільмує реалії міст, демонструється процес монтажу кіноплівки.
У кадрі з'являються контрастні кадри: похоронів і весіль, могил і новонароджених. Далі показується буденне життя, передусім жінок: робітниць фабрик, друкарок тощо. Потім зображаються чоловічі професії: шахтарі, ливарі. Опівдні дія переноситься на пляж, люди засмагають, відвідують атракціони, займаються спортом.
Ближче до кінця фільму різні монотонні заняття порівнюються з музикою. Предмети в кадрі оживають, рухаються самі собою, зображення накладаються одні на одних. Знову видно людей в кінотеатрі та екран. Стрічка дедалі пришвидшується і врешті око кінооператора зникає за діафрагмою кіноапарата.
🔻 наш сайт valgonskiy.com/
👉 Instagram / valgonskiy
🔻 TikTok / valgonskiy2k - Фільми й анімація
![Михаил Жванецкий. "Союз жулья и воров". [Юмор. Сатира]](http://i.ytimg.com/vi/VeFq3IHmV9Q/mqdefault.jpg)
Більше фільмів тут- ua-cam.com/play/PLX32FJhHc8b1k0ReRDkCfOgR0r2YHjjC0.html
Ви теж можете долучитись до цієї нашої культурної місії, якщо теж вважаєте важливою цю справу збереження наших шедеврів, по можливості користуйтесь функцією спонсорування каналу. Будь який внесок це значна допомога та збереження скарбів яких в нас так багато, а їх стан нажаль зараз на межі безповоротних процесів якщо чесно. Один я нажаль не зможу зробити того, що під силу коли нас буде більше. Щоб наші шедеври не померли та їх дивилися наші діти нам потрібно принести їх в найкращий вже нажаль не вдасться але хоча б у пристойний вид. Сам процес дуже вибагливий, потребує багато технічних ресурсів, часу та знань. Так як державі одна стрічка чув обходиться в якість колосальні сумми я придумав свій альтернативний в сотні разів дешевший експериментальний метод, але нажаль він все одно не безкоштовний. просто розумію, що надіятись на державу поки тяжко, всім зараз не до цього, а деякі шедеври нашого кіно в такому стані, що їх ніхто зовсіми не стане переглядати. Культура та історія це основа нації і ми повинні її втримати наші скарби та зберегти їх наступним поколінням.
Дякую всім причетним!Неймовірна якість!Переродження шедевру!
Людина з кінокамерою увіковічнює таке швидкоплинне життя і віковічну історію великого народу. Дякуємо, що ви, Валерію, повертаєте нас до нашої українсьої історії та культури. Сьогодні це важливо як ніколи.
Чого так мало переглядів? Стрічка шедевральна. Поширюю ❤️🇺🇦🙌🏻
🇺🇦🫶🏻🇺🇦
Зверніть увагу на деталізацію, лиця людей та архітектуру Києва 1930 року можна роздивлятись ніби фільм був знятий вчора 🙊🙈😆 мені здається я один такий чокнутий і радію тут сам собі) але все ж 🇺🇦🫶🏻🇺🇦
Ви не один такий. Я вперше побачила будинок Гінзбурга живим і тепер не можу натішитися❤
Це немов пройтися епохою, де важко дихає стара архітектура, де б'ється серце митця, який скрупульозно залишав пам'ять в деталях.
в інтернеті вже навіть кольорова версія є рекомендую знайти і подивитись, там взагалі космос, хтось з закордонгних митців за допомогою ШІ покращив то просто картинка круть @@user-rs9qt3fi3h
@@valgonskiymediaдякую за підказку, пошукаю.
Мене так вразила Петрівська алея і місточок, що цілу годину читала історію про їх будівництво...
ua-cam.com/video/XZFtBiVrA60/v-deo.html@@user-rs9qt3fi3h
ua-cam.com/video/XZFtBiVrA60/v-deo.html@@user-rs9qt3fi3h
Дякую авторові каналу. Щодо фільму - беззаперечний шедевр.
Як я кажу, в сьогоденні єдиним засобом образотворчого мистецтва, який не вичерпав себе, на протиставлення живопису та скульптури, є - кінематограф.
Ця стрічка - підтвердження моєї думки.
Дякую!Дуже цікаво!Спасибі за цікавий екскурс у минуле.Якість зображення надзвичайна!
Ці зйомки-легендарні. А, ваша праця Валерію неменш важлива за ці кадри. ✌️✌️✌️
Світова класика!
Колись ще в студентстві бачила цю стрічку, тільки під назвою "Мужчіна с кінакамєрай"
27:15 воууу, я не був до цього готовий )))
первый кадр родов в мире. Вертов был новатором, во всём :)
аж страшно уявити що через 2 роки після фільму почався голод і безтурботне життя стало пеклом. І напевно половина людей з цієї стрічки померла від голоду...
це просто неймовірно! дякую за вашу роботу. чи не могли б підказати, хто композитор музики?
нажаль такої інформації не маю. дякую за коментар
Майкл Лоуренс Наймен.
@@olegpostolovskyi4200 дякую