Портрет читача замолоду: Павло Маков

2010 року на «Читомо» вийшла розмова з Павлом Маковим «Неможливо бути відомим митцем із невідомої країни», у якій ми поговорили про несмак в оформленні українських книжок, про явище книжки митця, проблему вибору і про те, що фільми вбивають уяву, яка розвивається завдяки книжкам. Тоді та розмова мала багато поширень і відгуків, адже до того й інтерв’ю із Маковим в просторі українського інтернету майже не було.
Тепер ми зустрічаємося, коли Маков готується представити Україну із своїм проєктом «Фонтан виснаження. Висока вода» на Венеційському бієналле, а через кілька годин читатиме лекцію про книгу митця для дизайнерської спільноти й малих видавниців. Сьогодні він частіше погоджується на розмови в медіа, бере участь у книжкових і мистецьких виставках, і навіть має власний сайт. Все так само лишається одним із найважливіших художників сучасної України, але так само переконаний, що країна, у якій він творить, досі не відома світові, і досі не спромоглася відкрити Музей сучасного мистецтва.
Але за ці понад 10 років сталося чимало змін: і в культурі оформлення видань, і в появі коміксів і їхній популярності, і в появі перекладів на українську. Але чи сталися зміни у читацьких знахідках Макова, і чи знаходить він сьгодні своїх авторів, які читає із запомороченням, як колись - про це ми й поговорили.
Матеріал вийшов у межах проєкту «Портрет читача замолоду», що є спробою поглянути на відомих успішних людей саме як на досвідчених читачів, дослідити їхню читацьку біографію та вплив книжок на власні позицію і світогляд.
Текстова версія:
Проєкт підготовлений за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
Продюсування і відео: / improductionvideo

[@Vika_Makss]

Дуже цікаво! Дякуємо!

[@anastasiashygaieva6592]

❤

[@user-wn9bh9mt4c]

Назву програми ви взяли від однойменної книги Джеймса Джойса ?