Тарас Компаніченко - "Ще й не збиралося світати.."
Вставка
- Опубліковано 13 жов 2024
- Надзвичайно зворушлива пісня на слова Михайла Масютка (1918 - 2001), борця за незалежну Україну, письменника і правозахисника, що вже у 19-річному віці потрапив до колимських таборів..
Текст пісні: goo.gl/2jzZw
Більше про Михайла Савовича Масютка: goo.gl/vh1Nv
Його мемуарна поема "В полоні зла": goo.gl/Jm94J
Запис зроблено 26.11.2011 у музеї Івана Гончара на меморіальному вечорі, присвяченому пам"яті жертв радянських штучних голодоморів в Україні.
Сторінка виконавця у Фейсбуці: Kompanichenko
Доземний уклін, Тарасе. за Ваші пісні. Хай будять вони Україну.
За що?.. За що?За слово українське? За вишиту сорочку? За пісні?... Колись ці рядки так роз ятрили моє серце,,, Дякую за справжню українську пісню!
Господь брежи Украiну!!!!
Неперевершено !
дуже гарно
Ще й не збиралося світати,
Сплять люди зморені у тьмі -
Ти знову тут, нещасна мати,
Ти знов під мурами тюрми? -
Садок вишневий коло хати
Побачив син твій уві сні.
А коло хати рідна мати
Співала радісні пісні. ***
Не снилось синові, що скоро
Його на муки поведуть,
Що його муки крізь запори
Серце у матері порвуть
І затанцюють, заскакають
Тоді від радості кати.
Це не його тут розпинають -
Тут на хресті не син, а ти.
О з вічним горем, вічна мати!
Відколи ти сюди прийшла?
Відколи в камері на гратах
Твоя тріпочеться душа?
Відколи в камері над сином
Душа визволення чека?
Ти тут була за Катерини,
За всіх царів і за ЧеКа.
І доки будеш ти ходити
Попід воротами тюрми?
І доки будуть твої діти
Терпіти муки у ярмі?
Ще й не збиралося світати,
Сплять люди зморені у сні.
Ти знову тут, нещасна мати,
Ти знов під брамою тюрми?
Сердечно вітаю! Для мене найсвітлішою мрією є, аби всіляк, хто щиросердно любить Україну, мав якнайкращу змогу зробити все від себе залежне для її зокрема музичного розвою і вартуванку, відтак, панове, шляхетно дозвольте мені завдати вам незручне питання: а чи є в Україні, хоча б у обрисах, передчин, покликаний створити всемережеві уроки кобзарського мистецтва для людей з (тілесними) уламностями, з учасників АТО/ООС, зокрема?
Пане Сергій, я не частина кобзарського цеху, а це питання варто адресувати саме туди. Наскільки я розумію, то онлайн-формат має свої обмеження, які й унеможливлюють досягнення мети, яку Ви описали.
Сердечне спасибі Вам за відповідь!
🖤❤️