🔥КУПИТИ ПІЖАМКУ І ПІДТРИМАТИ ДАРКУ: cutt.ly/XwlY6jj1 (знижка для своїх з промокодом "DARKA" 😉) ⚠ВІДЕО НЕ Є СПОНСОВАНИМ! КАНАЛ ІСНУЄ СУТО ЗАВДЯКИ ВАШІЙ ПІДТРИМЦІ) 🫶🏻підтримати випуск нових відео, задонативши на монобанку: send.monobank.ua/jar/7p24EVW5iR ❤ Станьте спoнсoрoм цього каналу, щоб отримувати бонуси: ua-cam.com/channels/S8ubdd-hQcx2iPvcIGqmEw.htmljoin 🌠Що дає спонсорство? ▪ранній доступ до нових відео ▪власні стикери та смайли для коментрів, аби відрізнятися від інших коментаторів ▪коментарі спонсорів я бачу першими, та відповідаю ▪доступ до чатику для прямого спілкуванн зі мною Стати спонсором можна від 1 долара на місяць, це дуже велика підтримка каналу та вам бонуси натомість) 🌠Ще є патреон та Buymeacoffee Там ви також отримаєте ранній доступ до відео та спілкування в чатику, та ексклюзивний контент, але не матимите власних смайлів на ютубі. З плюсів, там менший податок з вас зніматиметься) 🖤 ПАТРЕОН: www.patreon.com/darkabuntarka ☕ BUYMEACOFFEE (Аналог патреону, можлива місячна підписка або одноразові донати): www.buymeacoffee.com/darkabunrarka 🤫мій відвертий контент красиві фото, огляди на іграшки для дорослих, поради і всіляке більш відверте) тут: onlyfans.com/darkdarka Інші способи підтримати канал🔽: 💲 PAYPAL: dakshina3282@gmail.com МОНОБАНК: 5375414103746854 ПРИВАТБАНК: 5168752003538827 🧤 Анoнiмний донат на дяка.юа: dakshina-cali.diaka.ua/donate
Моя бабуся розповідала, коли закінчувала педучилище (початок 60-х) з'явилися в магазині босоніжки на каблуці, так вона ними марила, що віддала всю стипендію, але купила. Після навчання отримала направлення на роботу в сільську школу. На 1 вересня одягла ці босоніжки, вся така "принцеса" чекає учнів, а учні прийшли всі босі (тепло ще було і економили взуття). Стояла вона в тих босоніжках перед босими дітьми і було їй дуже соромно((
Мама була 1945 року народження,щоб пошити собі плаття,заготовляла метрові,дубові стовбчики,тягнула на санчатах через поле з лісу.Потім пішки в місто(10км в один бік),на сінний ринок,продавати.Щоб потім придбати тканину,яку несла до кравчині/швачки. Бабця(її мама) самостійно поралась,дід не вернувся з війни. Закінчила сільську щколу семирічку,і на випуск немала,що пристойного вдягти і взути. Отаке. Спасіба таваріщу сталіну,за наше прєкрасноє дєтство! Величезне дякую,за твою роботу. Видно як росте якість/дикція,подача матерала ,з кожним новим роликом.
Бабуся 1951 року народження розказувала, як ходила до школи з кошиком, бо шкільну сумку було купити неможливо. Вони жили в селі, бабуся з 12 років ходила в ланку на працю, а закупитися дитині до школи не могли, бо таке було хороше життя в совку, коли вся сімʼя, живучи на своїй землі і щодня пекельно працюючи, не може забезпечити базових потреб.
Поки Сталін шикував в Москві, південь України обмінював та продавав останній одяг на хоч якусь їжу під час Голодомору. Через цих мразот в Запоріжжі тепер годі й знайти хоча б якесь старовинне та автентичне вбрання для відтворення. 😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭 це страшно, це огидно та принизливо. а потім ще кажуть, що на півдні несправжні українці, бо "не зберегли" культурний спадок.
Всі, хто хоч на дрібку знає нашу історію знають, що і на півдні і на півночі і на сході і на заході українці були українцями і берегли культуру як могли, берегли себе, як носіїв нашої культури. Їх вбили, тому матеріальних речей мало, але це не робить їх менше українцями, радше навпаки.
От маємо про це все пам'ятати і завжди пам'ятати де наш ворог. Це не лише путін/сталін. Це росія в будь-якому її вигляді. А ще не варто забувати що совок сюди по всій країні багато панаєхів завіз, любителів рассєюшкі😢
Одна бабуся 1927 року народження не ходила в школу зимою, бо були одні чоботи на всіх дітей, а їх було чимало, то ходив брат, бо йому кар'єру будувати, а їй школа непотрібна. Друга бабуся розповідала, що до них в село дівчата, які повертались з Німеччини після другої світової війни, привезли труси. До цього вони трусів ніколи не бачили. А в журналах плаття, мода...
В моєї прабабусі(1916 р. н.) в сім'ї було 5 дітей, в школу йшов той, хто вставав раніше, бо взуття було лише одне на всіх. Моя бабуся навіть не може зараз сказати, чи вміла її мама читати.
Одна знайома бабця, років 20 тому, оповідала про місячні: течуть, каже, по ногам, спідницею обтер-обтер ту кров, не було трусів та якоїсь вати чи тканини, чи зайвої марлі… так і ходили дівчата.
Лише уявіть ситуацію: 1983(!) рік, приміщення обкому комсомолу. Я думала, що мені око випаде: шовкові блузки, спідниці модного крою та ідеальної посадки, а на столі кабінету "комсомолки", куди мене викликали перед поїздкою в піонерський табір... французький каталог жіночого одягу. З цінниками у валюті, за яку могли посадити в тюрму! От тоді я, учениця 9 класу, зрозуміла остаточно, наскільки брехливою є все навколо. Нам постійно торочили про "рівність, одні правила для всіх", про "успіхи радянської влади та промисловості", але одяг обкоміських дам кричав про протилежне!
Всі жінки по маминій лінії вміють шити і або заробляли цим, або шили для себе. Від весільних суконь, костюмів дружок, випускних - викройки і журнал бурда були їх головними друзями. Чи почувалися вони красивими? Ні, бо більшість робила це у вільний час, а шиття це майстерність і серйозна професія, що потребує часу та відданості. Так, в них був гарний пошитий одяг і зазвичай його передавали з рук в руки, від сестри до сестри, від тітки до племінниці. Їб**ий совок.
Усе своє дитинство чула від жінок, які застали радянські часи, про те, як вони шили собі сукні, костюми, куртки - тупо усе. Думала, що це так гарно навчали у школах шиттю, але тільки у старшому віці зрозуміла, що це черкз жахливу бідність і відсутність нормального одягу в магазинах. І все одно ці люди з теплотою згадують цей час🙄
Не дуже вже й добре вчили шити в школах, навіты після курсів крою носили до закрійниць. магазинах тканини були зактройні столи. Напевно, ще від вчителя залежало. Мені пощастило закінчити курси крою та шиття, після яких я могла кроіти без викройок, після яких виріб на першій примірці сидів який влитий, лише требя було окреслити пройму для рукавів.
Дивлюс на сьогоднішню моду, і наче вдіти є що, вибрати є з чого, але більшість всеодно вдягаються в оверсайс, бомжостайл, молрдь особливо, які взагалі про срср не знають
Моя бабуся по батьку в підлітковому віці мала з взуття тільки валянки. Осінь та весну ходила босоніж. Вони були звичайними селянами. А коли ноги підмерзали то їх гріли в коров'ячому гівні. Доречі паспорт моя бабуся отримала тільки в 70-х роках. Маючи вже 2 дітей.
@@cheburapin багато різних факторів. Ви знаєте, що бувші власники магазинів чи інших підприємств в Одесі мали можливість принести румунській адміністрації царські папери на власність та отримати своє майно відібране більшовиками. Я не знаю чи були ті бабусені черевикі радянськи, румунські чи вироблені в трансмістрії, якщо знаєте що це але факт залишпється фактом. А головне, що справа нп в тому які "гарні" румунські окупанти, а в тому що в країні де була бутафорна вища мода, діти ходили босоніж до школи.
я народилась у 1970 році і моі юнацькі роки припали на часи брежнєва, то в магазині одягу та взуття однієі модулі і всіх розмірів, і ця модель одна в усіх магазинах обласного центру, те ж
моя бабуся розказувала, що в них пара туфлів була одна на вулицю, вони по черзі вдягали і бігали на танці на пів годинки і назад прибігали, щоб наступна встигла сходити(
Відразу відчувається, що ви не застали радянські часи. Пам'ятаю показовий випадок, що трапився зі знайомою моєї мами (я ще малий був). Її подруга "урвала" імпортний джинсовий костюм і задоволена йшла по вулиці, коли позаду її наздоганяє пролєтарій. Очікування: мабуть хоче зробити комплімент або познайомитись... Реальність: "Шлюха!" Бо мода - це тлєтворне буржуазне збочення (дозволено виключно акторкам у кіно). писи. Ніт, купити нічого було неможливо, будь ти хоч тричі стаханівка) Тільки "дістати" або пошити самій. п.п.с. але про це ви і самі далі сказали)
мама розповідала,що в універі наприкінці 80х найкраще всього виглядяла як раз дівчина яка спала за гроші,особливо з іноземцями по типу нігерійців котрі приїхали навчатись) ще був скандал,тому що вона одного такого покусала,але в неї були найкращі шмотки в універі)
Мені 32, совок не застала, але те що знаю то було рабство. Моя бабуся лишилась сиротою, дитиною війни ще й до всього. Ходила боса, гріли ноги в коровʼячому посліді з братом, як пасли корову для людей. В ланці з 10 років, починаючи з 1945 гарувала на совітів, які дали ій можливість повчитись аж 4 роки, де вона навчилась сяк-так читати і писати,щоб розуміти моду і викрійки робити «на око». Досі бабуся має машинку швейну і ще донедавна шила собі фартушки і постіль ще з радянських запасів тканини з гидотними принтами або пожовклого з часом перкалю. Бабуся хотіла гарно одягатись, тому шила собі сама майже увесь одяг. Оскільки в селі ну зовсім не було грошей, то й вхопити тканину, навіть страшну і неякісну, якийсь схожий на тертку поліестр було щастям, то вона купляла що було і шила, в потім перешивала по кілька разів, щоб модничати. Інша бабуся була вивезена з матірʼю в Сибір, виживала там з матірʼю і сестрою як могли, мили підлогу та так виживали. Носили ганчірʼя, бо прадідусь був куркулем та ще й «ворогом народу» якого треба було вбити обовʼязково перед очима двох малолітніх дівчаток. Бабуся змогла собі дозволити не ганчірʼя аж після повернення в Україну і одруження з дідусем. Все купувала що могла. Вивчилась на фельдшера і аж тоді вже могла собі дозволити аж блати в магазинах, бо дідусь був головним механіком, в по факту таким же трактористом який майже жив в колгоспі щоб все те залізяччя хоч якось їздило і працювало, а його не забили за «шкідництво». Совок або «совіти» як мій дідусь їх називав були злом у всіх значеннях цього слова. Мій дідусь з 1926 року, але типу народжений 1 січня, тоді була дуже сніжна зима і його дуже могли аж тоді зареєструвати. Він почав жити у Польщі, родина була досить заможна і до нападу червоноармійців ні в чому не мали нестачі. Потім совок прийшов, все відібрав, а точніше прапрадідусь, солтис відкупив родину віддавши все майно та худобу, лишивши собі пару коней та одну корову. Дідусь згадував як совіти крали їх посуд, квартирувався якийсь начальник і їв з нічного горщика, але ніхто не міг нічого сказати, бо за чутками вони розстрілювали і за менше. Дідусь сказав, що як прийшли совіти, то все зруйнували, чоботи були одні на трьох менших дітей, у школу ніхто не ходив а з хати виносили усе що хотіли. У війну вижити українсько-польсько-єврейській родині допомогли німці, що квартирувались у них і ділилися їжею. А дітей пригощали шоколадом та дуже смачним паштетом і то було найкраще з часів початку Другої Світової Війни і до початку незалежності України. Дідусь казав, що і до старості не забув які якісні і мякенькі були чоботи в його дитинстві і яке кирзове лайно він носив усе життя. Майже до смерті мій дідусь носив онучі і кирзові чоботи, бо казав що звик і гарно мастив їх смальцем щоб блищали😂 За рік перед смертю лише перейшов на зручні ортопедичні капці та вовняні шкарпетки, оті що типу карпатські і то єдине що він дозволяв нам вибирати йому, крім улюбленої ним вареної ковбаси та «мʼяких цукерок». Для мене мода срср то ганьба, є купа маминого одягу, то гівняний поліестр, що навіть з моєї гарнющої мами робив картопляного мішка, якісь незрозумілі ганчірки замість светрів та «дубльонка» а я б назвала то важезною хернею і розплідником для молі, яке ми з мамою викинули аж у 2020, бо їй було шкода, вони з татом збирали ледь не півроку на те жахіття. І шубу моя мама мала, дідусь для улюбленої невістки тримав нутрій і зробив мамі шубу і шапку. Оце то мама носила років 15 точно, а потім віддала дідусю і він ще стільки ж носив😂 Щодо іншого одягу що лишився, то у мами є десь з десяток халатів та суконь з жахливими принтами, крій просто гівно, але бавовна. Я мала носити частину цього добра як доросла уже в 2000-х, бо батькам тоді вдалось знайти лише одяг на майже дорослих дівчат на початку 90-х. Нам з сестрою пощастило значно більше, бо саме в 90-ті зʼявилась можливість нарешті спокійно отримувати посилки від маминої тітки і ми з сестрою були наймодніші, поки вона нам їх надсилала. Ті платтячка були просто красивущі навіть зараз їх носили мої племінниці, комбінезони такі, що і зараз би носила якби влізла, вовняний светрик теплющий і не колючий. Отам була мода, а в срср було шмаття з блювотними страшними принтами.
Дякую Вам за те, що правильно називаєте терміни окупантів їхнім же діалектом (бо, не "радянський", а "савєтский", - саме так звучить цей термін московським діалектом)
Дякую, моя бабуся зацінила ваш випуск, їй дуже подобаються такі випуски де розказується вся правда про совок, тому що вона жила там і бачила це все з середини
Моя прабабуся жила на Поліссі, довкола села ліс і болота. Одного разу кукурузник поза селом в лісі впав. Старші побігли спасати, довго не могли знайти, а коли знайшли, то виявили пом'ятого трохи літака і що пілоти кудись пішли. Три дні чекали на пілотів, вони не повернулися. Тоді селяни забрали собі вміст кукурузника - синенька ситцева тканина в білий горошок. Прабабця у суконьці з цього ситця в церкву ходила.))
Моїй бабусі перші туфлі купили в років 8 "на смерть", бо сильно хворіла , вже була лежача і мала вмерти. Її батько приніс ті туфлі, поставив на порозі, матір заридала... а вона зіп'ялась на ноги та й взула їх, то були її перші туфлі...розказувала, що вони їй так сподобались, що й повернули її до життя.
Моя мама згадувала, як її нагородили у 1957 році поїздкою на ВДНГ у Москві. Відразу з вокзалу їх повели на санітарну обробку - митися та оброблятм одяг. Навіть видали якесь взуття тим у кого не було. Відрізом тканини нагороджували за передову працю. А так ходили в одязі з домотканого конопляного полотна. Це на Вінниччині було.
Мама медик працювала на 2,5 ставки. Я не кожної доби її бачила. Отримувала офіційно 225 рублів. На руки. А джинси дістати, так, саме дістати а не піти і купити) дістати то лексикон совєтів) то було десь 120 в тій валюті, нормальні, штатівські. На їжу ми ніколи не витрачалися. Мама була дуже кваліфікованим акушером гінекологом. І дуже мовчазним. Кофта добра 50 рублів, навіть благенька імпортна майка 45... Імпортна французька помада 80. А моя сусідка, швея з обласної лікарні, отримувала не на руки 65 рублів. На руки менше. Двоє дітей. Вона піврайону до пізньої ночі обшивала.
Моя мама розповідала як в свої молоді роки шила собі одяг (70-80роки) і шиття то повинні всі дівчата вміти, також викройка та шити за машинкою. А у свої 27 років можу гудзик пришити та може якусь невеличку дірку, натомість моя мама навіть капронові колготки вмііла зашивати, щоб це не було видно. У 2003-2004 коли пішла до школи мама зшила мені купальник для уроків танцю зі своєї старої кофти. Пам'ятаю у всіх дівчат були чорні боді(купальник ) , а у мене з усіх дівчат синій з соняшниками (я тоді дуже соромилась цього, бо хотіла такий як у всіх дівчат чорний куплений). Також мама шила мені костюми на новий рік в дитсадку та на виступи в школі,коли всім інших брат напрокат. Лише у 9 класі мама купила мені за 400 грн сукню на випускний. Рожева з квіточками. Я тоді думала, що буду нарешті гарною. Але натомість буда як усі дівчата. Сукню другий раз не вдягала, бо розжиріла та і заходів не було інших для неї.
Ви праві ще й у тому, що в царській Росії була дуже розвинена культура пошиття одягу. Гарний одяг носили робітниці, селянки , не кажучи про різночинців. Тому різке занурення жінок у скромність одягу періоду індустріалізації було шоком. Принаймні Антон Макаренко, будучи директором колонії для малолітніх злочинців, писав:"Не можна давати дівчаткам носити всяку гидоту (у Макаренка - ДРЯНЬ). Це може їх образити на все життя." Але згодом "носіння гидоти " стало нормою для т. зв. "советской женщини", навіть своєрідною ознакою лояльності до влади, радянського способу мислення.
«У русских есть лишь названия всего, но ничего нет в действительности. Россия - страна фасадов. Прочтите этикетки, - у них есть цивилизация, общество, литература, театр, искусство, науки, а на самом деле у них нет даже врачей… Если же вы случайно позовёте живущего поблизости русского врача, то можете считать себя заранее мертвецом». - Маркиз Астольф де Кюстин, французский писатель, путешественник «La Russie en 1839»
Дякую за хороше, цікаве відео! Моя бабуся (народилась і середині 20х) дуже любила красивий одяг. Але шила вона його сама. В неї було багато книжок з крою та пошиття і журналів того часу. В мене залишилась одна її крепдешинова сукня, яку я вдягаю раз на рік для фото. Вона проста, але ідеально скроєна. Тоді люди робили що могли. Але часи були реально жахливі.
Моя прабаба, сільська кравчиня, на "походній жені" радянського окупанта вперше в житті побачила воші. І то була коханка високопоставленого офіцера. Він її влаштував паспортисткою, репресував когось, щоб в хату в центрі поселити. Її помилки в роботі трапляються мені досі. Пропрацювала вона довго, але грамотністю не парилась
Моя пра бабця була оперною співачкою. Мала різний одяг, шила його собі самостійно, а також десь якщо щось знаходила цікаве, купувала. Вона згадувала як запросила до себе людей на святкування. Погано памʼятаю що це саме було. Так ось вже коли всі пішли вона зрозуміла що в неї покрали весь одяг та взуття…
Моя матуся1935 р.н.до школи з хутора " восточний" у хутір марченко 8 км взимку ходила у літніх туфлях на 2 розміру менше Вони примерзалі до ніг, зняти вдавалось після першого уроку. На жаль на старості перетворилася на скрягу носила хламиддя є до зносу. Аргумент ми таке пережили чого вони виряджаються як мавпи. Трагедія. 16:03
Моя бабуся у 60х роках носила тільки те що сама шила, або те що привезли моряки з-за кордону. В Одесі це була розповсюджена практика-носити щось забугорне.
Дідусь розповідав, що в 40их, він та 2 сестри мали одну пару зимового взуття на всіх( до школи взимку здебільшого ходив дідусь, бо «чоловік і для нього освіта важливіша» А мама показувала фотку з 80тих, де вона в дублянці з лами, яку вдалось «увірвати через знайомих на складі». Дублянка жахлива, це видно навіть на фото, підвороти на рукавах різні (на одному з прямою шерстю, на іншому - з кучерявою🤷🏻♀️),безжалісна радянська мода. Але моя особиста радянська модна «слабкість» - хутряні шапки з відкрити вухами. Для кого це шили? Шапка нічого не гріє, виглядає при цьому жахливо і не пасує абсолютно нікому
@@hod-pj сором це не дешевий та неякісний одяг. сором це довести людину до того, що в неї не буде альтернативи. совок і постсовков'є - зло, як сильно ви не мружили ватні очі.
@@hod-pj ви мене розкусили, мені нема чим зайнятись от і вигадую фантастичні історії (про те, що було настільки розповсюдженим, що не зрозуміло навіщо про це фантазувати). Якби не та фотка, я б навіть не дізналась би, що з лам хтось робив дублянки, бо я більше ніколи ніде про це не чула і такого не бачила. Де тут понти? Це звичайна фотка з подругами взимку з ремаркою «оця стрьомна дублянка в союзі вважалась лютим дефіцитом, я її купила, бо мала знайому на складі». Все ж ніби логічно, якщо є можливість обирати між одягом, який носить пів країни і чимось більш унікальним, то багато хто захоче нею скористатись. Можливо для вас бажання виглядати не як всі - це понти, але чули щось про самовираження, унікальність, задумувались над тим, чому існують різні моделі одягу? Оця ремарка про знайому зі складу-додаткове підтвердження, що ніякого комунізму не було і базові речі(такі як стрьомна дублянка з лами, джинси і т.п.) були дефіцитом. Вона цю дублянку не вкрала, а купила за чесно зароблені гроші, і я не бачу в цьому нічого такого. Як на мене, проблема в тому, що система працювала так, що щоб купити не те що дублянку, а банани чи ще якийсь «делікатес» треба було мати знайомих, які б набрали і сказали «щось привезли», або в кращому випадку відстояти чергу (це якщо на тебе вистачить) бо «потужна» держава не могла закрити потреби населення з розряду «трішки вище базових». Де тут гадость? Я написала, що у мами поганий смак чи що? Вона обрала з того, що було доступно, була б змога купити нормальну красиву річ - купила б таку (як і робить останні років 20). Може мені ще соромитись, що у діда було одне взуття з сестрами в долі (і не лише у нього, тут, як і в випадку з мамою, це була проблема масштабу країни)? Я в 90 теж таскала якесь барахло, бо грошей не було, але вистачає мізків розуміти, що то був вибір без вибору і далеко не кращі речі.
Дякую,як завжди все шикарно. А про школу то правда,бабуся 31р народження не змогла отримати освіту,бо були жіночі сапоги тільки в одному варіанті і якщо мачухі треба було сьогодні кудись ідти то бабуся не йшла в школу,а потім 2світова й 41році бабціне село було окуповане німцями й школа закінчилась.
Моя бабуся була із заможноі родини, але вона та іі сестри були абсолютно неписьменними. А ось усі брати ходили до школи; просто батьки вважали, що дівчаткам письменність ні до чого і ніколи не знадобиться. А ось протестанки своіх дівчат посилали до школи, щоб могли читати Біблію. А мама пішла до школи у 39-му, коли ій було за перших совэтів, бо навчання стало обовязковим. Мій дід ходив до школи за Польщі. Ось мама принесла табель із оцінками дідові. А дід побачив, що всі оцінки були "Відмінно" та почав гримати на маму, що чим це іі відмінили, на щастя його молодший брати пояснив, що це теж саме що й "бардзо добже"
@@Volynyanka жахливо це все,особливо мені як жінці боляче чути цю упередженість до статті. Мій прадід,на жаль, був бідний після розкуркулення,ледь пережили голодомор,але прабабця не вижила і бабці було тяжко жити з мачухою. Про освіту там і мов не йшло,хоча бабусі дуже подобалось вчитись і вона за 2 класи які з горем пройшла навчилась писати й читати,на жаль,кацапською,але хоч щось.
В мене бабуся була швачкою, шила для своїх трьох доньок платтячка, фартушки. Я й зараз знаходжу викрійки,сукні, це для мене так цінно, я дуже любила свою бабусю. А вона дуже любила розповідати про те важке життя ... Бідні люди тоді були, і нерозумні ті люди,які і зараз іделізують совок. В мене є знайомі,яким під 60 років,вони так нахвалюють радянські часи,бо там де все було народне,а зараз все позабирали багачі.
Моя бабушка 1958 р.н . с Николаевщины , ходила в школу в зимку туфлях. Бо не було взуття. Підліток , юна дівчинка. Мама її ияжко працювала де візьмуть. Ще хтось сумує за тим совком 🙉🤦🏻♀️ Скільки життів він зруйнував
Після Другоі Світовоі офіцські "жони" носили трофейний одяг. Першими до корита допустакались кремлівські фуфи, а залишки здавали у і магазини для тих хто міг дозволити собі таку розкіш. А в той час у волинському селі, мама молоденька дівчина пішла в зимку запорожцем на весілля. Вона обрізала на старій кофті рукава замість панчіх.
Прабабуся 1911 року народження закінчила всього декілька класів, бо нема в чому було взимку ходити в школу (за 9 верст), одні валянки були на всю сім’ю (9 дітей)
Моя бабуся в молодості ящик огірків вимінювала на ситець чи яку іншу матерію у знайомих продавців,і везла на Одещину,до своєї мами-моєї прабабусі,яка любила шити. Зараз все є,але звичка шити одяг самостійно нікуди не ділась. Зараз вже цим займається моя мама і тканинами забиті всі полиці😅
Вони не тупі, вони добре жили, тому щогодувались при кориті партіноі номенклатури, або працювали в торгівлі, були такі в торгівльному світя, які золотом запаковували трьохлітрові слоіки. Ставили біля мішкіз з цукром воду, продавалу заснувшу рибу як живу, яку завжди привозили перед самим закриттям магазину, дуже добре "годівник" папір досить важкий. А буфетчиці теж добрий навар мали.
Об'єктивно, ссср існувала 69 років. Очевидно що стан був не однаковим весь час. Не було прям ВСЕ поганим весь час, як і в кожній країні. Країна добре вкладалася в певні сфери і їх робітники жили не бідно. Зараз в Україні комусь добре і вони можуть купити собі сукню укр бренду за 8 тисяч гривень, але таки більшість ця ціна шокує і вони краще куплять щось дешеве, їжу і комуналку заплатять.
В одному коментарі під цим відео прочитала, що навіть трусів у людей не було, і що місячні текли ото по ногам. І мені стало цікава історія всяких штук для менструацій, так сказати історія цих винаходів. Вийшло б круте відео
Яка красуня доповідачка) дякую за контент, якраз хотіла шось накшталт цього подивитись, як люди одягались в совєтах, бо моя бабуся розказувала про дефіцити і інші речі, які зараз взагалі на голову не налазять
З одногу боку, мені дуже цікава тема. З іншого, мені дуже важко слухати текст, з чисто-дикторських міркувань. Я вдячна вам за роботу, шановна авторко) Будь-ласка, не сприймайте мій комент як особисту претензію
Ось документ о нагородженні Гагаріна дом, квартира, волга и ОДЯГ . 1. Признать необходимым подарить от имени Правительства СССР первому летчику-космонавту СССР майору Гагарину Ю.А. и членам его семьи автомашину "Волга", жилой дом, мебель и экипировку согласно приложению. Отнести связанные с этим расходы за счет резервного фонда Совета Министров СССР. 2. Обязать Министерство обороны СССР (т.Малиновского) выделить майору Гага¬рину Ю.А. четырехкомнатную квартиру по месту службы. Председатель Совета Министров Союза ССР Н. Хрущев" Из Приложения к распоряжению Совета Министров СССР от 18 апреля 1961 г. № 1037рс: Экипировка для Юрия Алексеевич Гагарина 1. Пальто демисезонное 2. Пальто легкое летнее 3. Плащ 4. Костюм - 2 (светлый и темный) 5. Обувь - 2 пары (черные и светлые) 6. Рубашки белые - 6 штук 7. Шляпа - 2 8. Носки - 6 пар 9. Белье нижнее шелковое - 6 пар 10. Трусы, майки - 6 пар 11. Платки носовые - 12 штук 12. Галстуки - 6 шт. 13. Перчатки - 1 пара 14. Электробритва - 1 15. Два комплекта военного обмундирования (парадное и повседневное) 16. Чемоданы - 2 Экипировка для жены 1. Пальто демисезонное 2. Пальто летнее 3. Плащ 4. Платья - 3 5. Черный костюм 6. Шляпы - 2 7. Гарнитуры - 6 8. Чулки - 6 пар 9. Туфли - 3 пары 10. Сумки дамские - 2 11. Перчатки - 2 пары 12. Косынки - 2 (шерстяная и шелковая) 13. Блузки - 2 шт. 14. Кофта шерстяная - 1 шт. Экипировка для детей 1. Кровать детская 2. Детская коляска 3. Платья шерстяные - 4 4. Пальто - 2 (зимнее и летнее) 5. Шапочки - 2 (зимняя и летняя) 6. Обувь - 4 пары 7. Белье - 6 пар 8. Куклы, игрушки 9. Детское приданное
@@ЛюбовПисаренко-я9е Моя бабуся розповідала, що в дитинстві жила бідніше за інших, бо не мала батька(він гуляв і моя прабабуся просто вигнала його). Вона казала, що єдиною її іграшкою був м'ячик, і то, його потім забрала олноклассниця.
У Максима Мировича теж є багато фотографій з часів совкової окупації. Він раніше вибирав якусь тему з життя тих часів, додавав відповідні фото, а потім коментував і фотографії, і тодішній спосіб життя. Таким чином, він викриває усю правду про совок
Вперше натрапила на Ваші відео і додивилася до кінця з захопленням. Ви дуже цікаво розповідаєте. Моя бабуся розповідала, що дійсно був дефіцит дитячого взуття, а було 8 дітей в сім'ї, тому до школи взимку по черзі ходили.
Наші керівники колгоспу одягалися Дуже гарно. Потім виявилося, що коли вони їздили на різні конференції, їм там базарчики влаштовували. Там вони і отоварювалися геть усім. Від шуб до цукерок та посуди.
🔥КУПИТИ ПІЖАМКУ І ПІДТРИМАТИ ДАРКУ: cutt.ly/XwlY6jj1 (знижка для своїх з промокодом "DARKA" 😉)
⚠ВІДЕО НЕ Є СПОНСОВАНИМ! КАНАЛ ІСНУЄ СУТО ЗАВДЯКИ ВАШІЙ ПІДТРИМЦІ)
🫶🏻підтримати випуск нових відео, задонативши на монобанку: send.monobank.ua/jar/7p24EVW5iR
❤ Станьте спoнсoрoм цього каналу, щоб отримувати бонуси:
ua-cam.com/channels/S8ubdd-hQcx2iPvcIGqmEw.htmljoin
🌠Що дає спонсорство?
▪ранній доступ до нових відео
▪власні стикери та смайли для коментрів, аби відрізнятися від інших коментаторів
▪коментарі спонсорів я бачу першими, та відповідаю
▪доступ до чатику для прямого спілкуванн зі мною
Стати спонсором можна від 1 долара на місяць, це дуже велика підтримка каналу та вам бонуси натомість)
🌠Ще є патреон та Buymeacoffee
Там ви також отримаєте ранній доступ до відео та спілкування в чатику, та ексклюзивний контент, але не матимите власних смайлів на ютубі.
З плюсів, там менший податок з вас зніматиметься)
🖤 ПАТРЕОН: www.patreon.com/darkabuntarka
☕ BUYMEACOFFEE (Аналог патреону, можлива місячна підписка або одноразові донати): www.buymeacoffee.com/darkabunrarka
🤫мій відвертий контент красиві фото, огляди на іграшки для дорослих, поради і всіляке більш відверте) тут: onlyfans.com/darkdarka
Інші способи підтримати канал🔽:
💲 PAYPAL: dakshina3282@gmail.com
МОНОБАНК: 5375414103746854
ПРИВАТБАНК: 5168752003538827
🧤 Анoнiмний донат на дяка.юа: dakshina-cali.diaka.ua/donate
Моя бабуся розповідала, коли закінчувала педучилище (початок 60-х) з'явилися в магазині босоніжки на каблуці, так вона ними марила, що віддала всю стипендію, але купила. Після навчання отримала направлення на роботу в сільську школу. На 1 вересня одягла ці босоніжки, вся така "принцеса" чекає учнів, а учні прийшли всі босі (тепло ще було і економили взуття). Стояла вона в тих босоніжках перед босими дітьми і було їй дуже соромно((
То не могла ж вчитель бути теж боса, адже вчителі були наче еліта.
Уявляю її відчуття... але що вже 😢 Хоча б діти бачили, як то - краса
Мама була 1945 року народження,щоб пошити собі плаття,заготовляла метрові,дубові стовбчики,тягнула на санчатах через поле з лісу.Потім пішки в місто(10км в один бік),на сінний ринок,продавати.Щоб потім придбати тканину,яку несла до кравчині/швачки. Бабця(її мама) самостійно поралась,дід не вернувся з війни. Закінчила сільську щколу семирічку,і на випуск немала,що пристойного вдягти і взути. Отаке.
Спасіба таваріщу сталіну,за наше прєкрасноє дєтство!
Величезне дякую,за твою роботу. Видно як росте якість/дикція,подача матерала ,з кожним новим роликом.
Моя тітка на випускний перешивала сукню моєї мами, а це було в 90-ті.
Бабуся 1951 року народження розказувала, як ходила до школи з кошиком, бо шкільну сумку було купити неможливо. Вони жили в селі, бабуся з 12 років ходила в ланку на працю, а закупитися дитині до школи не могли, бо таке було хороше життя в совку, коли вся сімʼя, живучи на своїй землі і щодня пекельно працюючи, не може забезпечити базових потреб.
Паспорти почали видавати селянам з 1975 року! Були кріпаками …
@@РинаБарго на жаль, так(((
Моя бабуся 1926 року працювала в "ланці" - за паличку вдень - грошей ніхто не платив- в кінці року давали - зерно(
Моя бабуся(1948 р. н.) розповідала, що в дитинстві змушена була ходити до школи в чоловічих чоботях.
Поки Сталін шикував в Москві, південь України обмінював та продавав останній одяг на хоч якусь їжу під час Голодомору. Через цих мразот в Запоріжжі тепер годі й знайти хоча б якесь старовинне та автентичне вбрання для відтворення. 😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭 це страшно, це огидно та принизливо. а потім ще кажуть, що на півдні несправжні українці, бо "не зберегли" культурний спадок.
💔
Всі, хто хоч на дрібку знає нашу історію знають, що і на півдні і на півночі і на сході і на заході українці були українцями і берегли культуру як могли, берегли себе, як носіїв нашої культури. Їх вбили, тому матеріальних речей мало, але це не робить їх менше українцями, радше навпаки.
От маємо про це все пам'ятати і завжди пам'ятати де наш ворог. Це не лише путін/сталін. Це росія в будь-якому її вигляді.
А ще не варто забувати що совок сюди по всій країні багато панаєхів завіз, любителів рассєюшкі😢
Одна бабуся 1927 року народження не ходила в школу зимою, бо були одні чоботи на всіх дітей, а їх було чимало, то ходив брат, бо йому кар'єру будувати, а їй школа непотрібна.
Друга бабуся розповідала, що до них в село дівчата, які повертались з Німеччини після другої світової війни, привезли труси. До цього вони трусів ніколи не бачили.
А в журналах плаття, мода...
Це правда.Моя бабуся за радянських часів ходила в школу без трусів.
@@annas5837 моя була продвинута. Ходили в панталонів,які прабабуся перешивала з старих кальсонів, як каже моя бабуся "з баєчки"...
В моєї прабабусі(1916 р. н.) в сім'ї було 5 дітей, в школу йшов той, хто вставав раніше, бо взуття було лише одне на всіх. Моя бабуся навіть не може зараз сказати, чи вміла її мама читати.
Одна знайома бабця, років 20 тому, оповідала про місячні: течуть, каже, по ногам, спідницею обтер-обтер ту кров, не було трусів та якоїсь вати чи тканини, чи зайвої марлі… так і ходили дівчата.
Лише уявіть ситуацію: 1983(!) рік, приміщення обкому комсомолу. Я думала, що мені око випаде: шовкові блузки, спідниці модного крою та ідеальної посадки, а на столі кабінету "комсомолки", куди мене викликали перед поїздкою в піонерський табір... французький каталог жіночого одягу. З цінниками у валюті, за яку могли посадити в тюрму!
От тоді я, учениця 9 класу, зрозуміла остаточно, наскільки брехливою є все навколо. Нам постійно торочили про "рівність, одні правила для всіх", про "успіхи радянської влади та промисловості", але одяг обкоміських дам кричав про протилежне!
Сучасний комунізм нічим не відрізняється. Теж кричать про рівність для всіх, а коли копнути глибше - то рівність та лише для "рівніших"
Всі жінки по маминій лінії вміють шити і або заробляли цим, або шили для себе. Від весільних суконь, костюмів дружок, випускних - викройки і журнал бурда були їх головними друзями. Чи почувалися вони красивими? Ні, бо більшість робила це у вільний час, а шиття це майстерність і серйозна професія, що потребує часу та відданості. Так, в них був гарний пошитий одяг і зазвичай його передавали з рук в руки, від сестри до сестри, від тітки до племінниці. Їб**ий совок.
Вподобайка за слова йобаний совок🎉
Усе своє дитинство чула від жінок, які застали радянські часи, про те, як вони шили собі сукні, костюми, куртки - тупо усе. Думала, що це так гарно навчали у школах шиттю, але тільки у старшому віці зрозуміла, що це черкз жахливу бідність і відсутність нормального одягу в магазинах. І все одно ці люди з теплотою згадують цей час🙄
Бо то була їх молодість та безтурботність. Коли радість буття через край не звертаєш увагу на прикрощі, що оточують.
А мені жаль, що я там жила. Мені 67.
Не дуже вже й добре вчили шити в школах, навіты після курсів крою носили до закрійниць. магазинах тканини були зактройні столи. Напевно, ще від вчителя залежало. Мені пощастило закінчити курси крою та шиття, після яких я могла кроіти без викройок, після яких виріб на першій примірці сидів який влитий, лише требя було окреслити пройму для рукавів.
бо були молоді
З коментарів під цим відео можна зробити окреме відео людських історій. Навіть якісь короткі інтерв’ю, це було б круте дослідження.
Дивлюс на сьогоднішню моду, і наче вдіти є що, вибрати є з чого, але більшість всеодно вдягаються в оверсайс, бомжостайл, молрдь особливо, які взагалі про срср не знають
Моя бабуся по батьку в підлітковому віці мала з взуття тільки валянки. Осінь та весну ходила босоніж. Вони були звичайними селянами. А коли ноги підмерзали то їх гріли в коров'ячому гівні. Доречі паспорт моя бабуся отримала тільки в 70-х роках. Маючи вже 2 дітей.
Це один в один історія моєї бабусі. Включно з гівном.
Моя бабуся під час окупації румунів з 41-44 до школи почала ходити не босоніж
@@ОксанаКовалишин-ч6з , конкретика ваше все.
@@РинаБарго так погугліть хоча б холокост в Одесі.
@@ОксанаКовалишин-ч6з дурніше точно, але справа не в них. А в тому, що в країні великої моди, по совєтськи, діти ходили по школи босоніж...
Мої дід та бабця перші чоботи (кирзові сапогі) купили аж після 2 світової, і бабуся давала їх вдягнути на танці своєму молодшому брату😭😭😭😭😭💔
@@cheburapin багато різних факторів. Ви знаєте, що бувші власники магазинів чи інших підприємств в Одесі мали можливість принести румунській адміністрації царські папери на власність та отримати своє майно відібране більшовиками. Я не знаю чи були ті бабусені черевикі радянськи, румунські чи вироблені в трансмістрії, якщо знаєте що це але факт залишпється фактом. А головне, що справа нп в тому які "гарні" румунські окупанти, а в тому що в країні де була бутафорна вища мода, діти ходили босоніж до школи.
я народилась у 1970 році і моі юнацькі роки припали на часи брежнєва, то в магазині одягу та взуття однієі модулі і всіх розмірів, і ця модель одна в усіх магазинах обласного центру, те ж
моя бабуся розказувала, що в них пара туфлів була одна на вулицю, вони по черзі вдягали і бігали на танці на пів годинки і назад прибігали, щоб наступна встигла сходити(
Відразу відчувається, що ви не застали радянські часи. Пам'ятаю показовий випадок, що трапився зі знайомою моєї мами (я ще малий був). Її подруга "урвала" імпортний джинсовий костюм і задоволена йшла по вулиці, коли позаду її наздоганяє пролєтарій.
Очікування: мабуть хоче зробити комплімент або познайомитись...
Реальність: "Шлюха!"
Бо мода - це тлєтворне буржуазне збочення (дозволено виключно акторкам у кіно).
писи. Ніт, купити нічого було неможливо, будь ти хоч тричі стаханівка) Тільки "дістати" або пошити самій.
п.п.с. але про це ви і самі далі сказали)
мама розповідала,що в універі наприкінці 80х найкраще всього виглядяла як раз дівчина яка спала за гроші,особливо з іноземцями по типу нігерійців котрі приїхали навчатись) ще був скандал,тому що вона одного такого покусала,але в неї були найкращі шмотки в універі)
@@DonnettaFuffy надеюсь за членягу покусала?
Мені 32, совок не застала, але те що знаю то було рабство. Моя бабуся лишилась сиротою, дитиною війни ще й до всього. Ходила боса, гріли ноги в коровʼячому посліді з братом, як пасли корову для людей. В ланці з 10 років, починаючи з 1945 гарувала на совітів, які дали ій можливість повчитись аж 4 роки, де вона навчилась сяк-так читати і писати,щоб розуміти моду і викрійки робити «на око». Досі бабуся має машинку швейну і ще донедавна шила собі фартушки і постіль ще з радянських запасів тканини з гидотними принтами або пожовклого з часом перкалю. Бабуся хотіла гарно одягатись, тому шила собі сама майже увесь одяг. Оскільки в селі ну зовсім не було грошей, то й вхопити тканину, навіть страшну і неякісну, якийсь схожий на тертку поліестр було щастям, то вона купляла що було і шила, в потім перешивала по кілька разів, щоб модничати. Інша бабуся була вивезена з матірʼю в Сибір, виживала там з матірʼю і сестрою як могли, мили підлогу та так виживали. Носили ганчірʼя, бо прадідусь був куркулем та ще й «ворогом народу» якого треба було вбити обовʼязково перед очима двох малолітніх дівчаток. Бабуся змогла собі дозволити не ганчірʼя аж після повернення в Україну і одруження з дідусем. Все купувала що могла. Вивчилась на фельдшера і аж тоді вже могла собі дозволити аж блати в магазинах, бо дідусь був головним механіком, в по факту таким же трактористом який майже жив в колгоспі щоб все те залізяччя хоч якось їздило і працювало, а його не забили за «шкідництво». Совок або «совіти» як мій дідусь їх називав були злом у всіх значеннях цього слова. Мій дідусь з 1926 року, але типу народжений 1 січня, тоді була дуже сніжна зима і його дуже могли аж тоді зареєструвати. Він почав жити у Польщі, родина була досить заможна і до нападу червоноармійців ні в чому не мали нестачі. Потім совок прийшов, все відібрав, а точніше прапрадідусь, солтис відкупив родину віддавши все майно та худобу, лишивши собі пару коней та одну корову. Дідусь згадував як совіти крали їх посуд, квартирувався якийсь начальник і їв з нічного горщика, але ніхто не міг нічого сказати, бо за чутками вони розстрілювали і за менше. Дідусь сказав, що як прийшли совіти, то все зруйнували, чоботи були одні на трьох менших дітей, у школу ніхто не ходив а з хати виносили усе що хотіли. У війну вижити українсько-польсько-єврейській родині допомогли німці, що квартирувались у них і ділилися їжею. А дітей пригощали шоколадом та дуже смачним паштетом і то було найкраще з часів початку Другої Світової Війни і до початку незалежності України. Дідусь казав, що і до старості не забув які якісні і мякенькі були чоботи в його дитинстві і яке кирзове лайно він носив усе життя. Майже до смерті мій дідусь носив онучі і кирзові чоботи, бо казав що звик і гарно мастив їх смальцем щоб блищали😂 За рік перед смертю лише перейшов на зручні ортопедичні капці та вовняні шкарпетки, оті що типу карпатські і то єдине що він дозволяв нам вибирати йому, крім улюбленої ним вареної ковбаси та «мʼяких цукерок». Для мене мода срср то ганьба, є купа маминого одягу, то гівняний поліестр, що навіть з моєї гарнющої мами робив картопляного мішка, якісь незрозумілі ганчірки замість светрів та «дубльонка» а я б назвала то важезною хернею і розплідником для молі, яке ми з мамою викинули аж у 2020, бо їй було шкода, вони з татом збирали ледь не півроку на те жахіття. І шубу моя мама мала, дідусь для улюбленої невістки тримав нутрій і зробив мамі шубу і шапку. Оце то мама носила років 15 точно, а потім віддала дідусю і він ще стільки ж носив😂 Щодо іншого одягу що лишився, то у мами є десь з десяток халатів та суконь з жахливими принтами, крій просто гівно, але бавовна. Я мала носити частину цього добра як доросла уже в 2000-х, бо батькам тоді вдалось знайти лише одяг на майже дорослих дівчат на початку 90-х. Нам з сестрою пощастило значно більше, бо саме в 90-ті зʼявилась можливість нарешті спокійно отримувати посилки від маминої тітки і ми з сестрою були наймодніші, поки вона нам їх надсилала. Ті платтячка були просто красивущі навіть зараз їх носили мої племінниці, комбінезони такі, що і зараз би носила якби влізла, вовняний светрик теплющий і не колючий. Отам була мода, а в срср було шмаття з блювотними страшними принтами.
Щось схоже було з меблями: на всіх вітринних зразках таблички " зразок ,не продається " ,придбати можна було лише якісь табуретки...
Дякую Вам за те, що правильно називаєте терміни окупантів їхнім же діалектом (бо, не "радянський", а "савєтский", - саме так звучить цей термін московським діалектом)
Видно як ви прокачуєтесь з кожним відео. Дуже круто пропрацьовані деталі, видно як багато сил вкладено в цей ролик. Дякую, що продовжуєте свій шлях.
Дякую, моя бабуся зацінила ваш випуск, їй дуже подобаються такі випуски де розказується вся правда про совок, тому що вона жила там і бачила це все з середини
Моя прабабуся жила на Поліссі, довкола села ліс і болота. Одного разу кукурузник поза селом в лісі впав. Старші побігли спасати, довго не могли знайти, а коли знайшли, то виявили пом'ятого трохи літака і що пілоти кудись пішли. Три дні чекали на пілотів, вони не повернулися. Тоді селяни забрали собі вміст кукурузника - синенька ситцева тканина в білий горошок. Прабабця у суконьці з цього ситця в церкву ходила.))
Моїй бабусі перші туфлі купили в років 8 "на смерть", бо сильно хворіла , вже була лежача і мала вмерти. Її батько приніс ті туфлі, поставив на порозі, матір заридала... а вона зіп'ялась на ноги та й взула їх, то були її перші туфлі...розказувала, що вони їй так сподобались, що й повернули її до життя.
Моя мама згадувала, як її нагородили у 1957 році поїздкою на ВДНГ у Москві. Відразу з вокзалу їх повели на санітарну обробку - митися та оброблятм одяг. Навіть видали якесь взуття тим у кого не було. Відрізом тканини нагороджували за передову працю. А так ходили в одязі з домотканого конопляного полотна. Це на Вінниччині було.
Мама медик працювала на 2,5 ставки. Я не кожної доби її бачила. Отримувала офіційно 225 рублів. На руки. А джинси дістати, так, саме дістати а не піти і купити) дістати то лексикон совєтів) то було десь 120 в тій валюті, нормальні, штатівські. На їжу ми ніколи не витрачалися. Мама була дуже кваліфікованим акушером гінекологом. І дуже мовчазним. Кофта добра 50 рублів, навіть благенька імпортна майка 45... Імпортна французька помада 80. А моя сусідка, швея з обласної лікарні, отримувала не на руки 65 рублів. На руки менше. Двоє дітей. Вона піврайону до пізньої ночі обшивала.
А ще також із лексикону того часу "викинули в магазині", "де дають"
Моя мама розповідала як в свої молоді роки шила собі одяг (70-80роки) і шиття то повинні всі дівчата вміти, також викройка та шити за машинкою. А у свої 27 років можу гудзик пришити та може якусь невеличку дірку, натомість моя мама навіть капронові колготки вмііла зашивати, щоб це не було видно. У 2003-2004 коли пішла до школи мама зшила мені купальник для уроків танцю зі своєї старої кофти. Пам'ятаю у всіх дівчат були чорні боді(купальник ) , а у мене з усіх дівчат синій з соняшниками (я тоді дуже соромилась цього, бо хотіла такий як у всіх дівчат чорний куплений). Також мама шила мені костюми на новий рік в дитсадку та на виступи в школі,коли всім інших брат напрокат. Лише у 9 класі мама купила мені за 400 грн сукню на випускний. Рожева з квіточками. Я тоді думала, що буду нарешті гарною. Але натомість буда як усі дівчата. Сукню другий раз не вдягала, бо розжиріла та і заходів не було інших для неї.
Ви праві ще й у тому, що в царській Росії була дуже розвинена культура пошиття одягу. Гарний одяг носили робітниці, селянки , не кажучи про різночинців. Тому різке занурення жінок у скромність одягу періоду індустріалізації було шоком. Принаймні Антон Макаренко, будучи директором колонії для малолітніх злочинців, писав:"Не можна давати дівчаткам носити всяку гидоту (у Макаренка - ДРЯНЬ). Це може їх образити на все життя." Але згодом "носіння гидоти " стало нормою для т. зв. "советской женщини", навіть своєрідною ознакою лояльності до влади, радянського способу мислення.
Мої бабусі в 40ві в дитинстві ходили в калошах весь рік, окрім літа. Влітку ходили босі.
Дякую за цікавий україномовний контент ❤️
«У русских есть лишь названия всего, но ничего нет в действительности. Россия - страна фасадов. Прочтите этикетки, - у них есть цивилизация, общество, литература, театр, искусство, науки, а на самом деле у них нет даже врачей… Если же вы случайно позовёте живущего поблизости русского врача, то можете считать себя заранее мертвецом». - Маркиз Астольф де Кюстин, французский писатель, путешественник «La Russie en 1839»
Дякую за хороше, цікаве відео! Моя бабуся (народилась і середині 20х) дуже любила красивий одяг. Але шила вона його сама. В неї було багато книжок з крою та пошиття і журналів того часу. В мене залишилась одна її крепдешинова сукня, яку я вдягаю раз на рік для фото. Вона проста, але ідеально скроєна. Тоді люди робили що могли. Але часи були реально жахливі.
Клас🥺🫶🏻
Бабуся вам вдячна😊
Моя прабаба, сільська кравчиня, на "походній жені" радянського окупанта вперше в житті побачила воші. І то була коханка високопоставленого офіцера. Він її влаштував паспортисткою, репресував когось, щоб в хату в центрі поселити. Її помилки в роботі трапляються мені досі. Пропрацювала вона довго, але грамотністю не парилась
Моя пра бабця була оперною співачкою. Мала різний одяг, шила його собі самостійно, а також десь якщо щось знаходила цікаве, купувала. Вона згадувала як запросила до себе людей на святкування. Погано памʼятаю що це саме було. Так ось вже коли всі пішли вона зрозуміла що в неї покрали весь одяг та взуття…
Моя матуся1935 р.н.до школи з хутора " восточний" у хутір марченко 8 км взимку ходила у літніх туфлях на 2 розміру менше
Вони примерзалі до ніг, зняти вдавалось після першого уроку. На жаль на старості перетворилася на скрягу носила хламиддя є
до зносу. Аргумент ми таке пережили чого вони виряджаються як мавпи. Трагедія. 16:03
Дякую за, як завжди, цікавий випуск. Міцного здоров'я в сім'ї та родині. Щасливо.
Мій дідусь босоніж бігав до школи навіть пізньої осені, добре, що школа була недалеко. Дідусь 1919 р.н., до школи ходив в описуваний час
Дякую за відео. Народжена у "союзі". Мама шила на себе плаття та спідниці по викройкам з журналів. Десь ще валяються підшивка викройок.
І я такі журнали на горищі у бабці бачила, прабабця розкроювала і шила по тим викрійкам
Те було увесь час при совку: самі популярні курси крою та шиття.
9:25 модно, але провокуватиме злочинність😂
Моя бабуся у 60х роках носила тільки те що сама шила, або те що привезли моряки з-за кордону. В Одесі це була розповсюджена практика-носити щось забугорне.
Дідусь розповідав, що в 40их, він та 2 сестри мали одну пару зимового взуття на всіх( до школи взимку здебільшого ходив дідусь, бо «чоловік і для нього освіта важливіша»
А мама показувала фотку з 80тих, де вона в дублянці з лами, яку вдалось «увірвати через знайомих на складі». Дублянка жахлива, це видно навіть на фото, підвороти на рукавах різні (на одному з прямою шерстю, на іншому - з кучерявою🤷🏻♀️),безжалісна радянська мода. Але моя особиста радянська модна «слабкість» - хутряні шапки з відкрити вухами. Для кого це шили? Шапка нічого не гріє, виглядає при цьому жахливо і не пасує абсолютно нікому
@@hod-pj так а що не так? Які тоді були варіанти?))) Тільки огидні речі і то з приміткою урвала, бо магазини пусті, або наповнені зовсім непотребом
@@hod-pj На Вашу думку люди мали ходити взимку голі, аби "не пазориться"?
@@cheburapin Янукович, хто ж ще 😂
@@hod-pj сором це не дешевий та неякісний одяг. сором це довести людину до того, що в неї не буде альтернативи.
совок і постсовков'є - зло, як сильно ви не мружили ватні очі.
@@hod-pj ви мене розкусили, мені нема чим зайнятись от і вигадую фантастичні історії (про те, що було настільки розповсюдженим, що не зрозуміло навіщо про це фантазувати). Якби не та фотка, я б навіть не дізналась би, що з лам хтось робив дублянки, бо я більше ніколи ніде про це не чула і такого не бачила. Де тут понти? Це звичайна фотка з подругами взимку з ремаркою «оця стрьомна дублянка в союзі вважалась лютим дефіцитом, я її купила, бо мала знайому на складі». Все ж ніби логічно, якщо є можливість обирати між одягом, який носить пів країни і чимось більш унікальним, то багато хто захоче нею скористатись. Можливо для вас бажання виглядати не як всі - це понти, але чули щось про самовираження, унікальність, задумувались над тим, чому існують різні моделі одягу? Оця ремарка про знайому зі складу-додаткове підтвердження, що ніякого комунізму не було і базові речі(такі як стрьомна дублянка з лами, джинси і т.п.) були дефіцитом. Вона цю дублянку не вкрала, а купила за чесно зароблені гроші, і я не бачу в цьому нічого такого. Як на мене, проблема в тому, що система працювала так, що щоб купити не те що дублянку, а банани чи ще якийсь «делікатес» треба було мати знайомих, які б набрали і сказали «щось привезли», або в кращому випадку відстояти чергу (це якщо на тебе вистачить) бо «потужна» держава не могла закрити потреби населення з розряду «трішки вище базових». Де тут гадость? Я написала, що у мами поганий смак чи що? Вона обрала з того, що було доступно, була б змога купити нормальну красиву річ - купила б таку (як і робить останні років 20). Може мені ще соромитись, що у діда було одне взуття з сестрами в долі (і не лише у нього, тут, як і в випадку з мамою, це була проблема масштабу країни)? Я в 90 теж таскала якесь барахло, бо грошей не було, але вистачає мізків розуміти, що то був вибір без вибору і далеко не кращі речі.
Дякую за відео, дуже цікавий відеоряд, у Вас такий приємний голос.
Дуже дякую Вам за вашу працю за ваші цікаві та корисні україномовні випуски!
Дякую за відео 💙💛 Насправді тема важливіша ніж здається.
Залишаю коментар для просування українськомовного контенту. Дякую!
Дарочко, я сумувала за Вами) як завжди, шикарна Ви, шикарна тема❤
Дякую,як завжди все шикарно. А про школу то правда,бабуся 31р народження не змогла отримати освіту,бо були жіночі сапоги тільки в одному варіанті і якщо мачухі треба було сьогодні кудись ідти то бабуся не йшла в школу,а потім 2світова й 41році бабціне село було окуповане німцями й школа закінчилась.
Мені постійно болить, що люди не могли закінчити навіть 9 класів через таке зубожіння 😢 у моєї бабусі майже ідентична історія, а скільки їх таких було
Моя бабуся була із заможноі родини, але вона та іі сестри були абсолютно неписьменними. А ось усі брати ходили до школи; просто батьки вважали, що дівчаткам письменність ні до чого і ніколи не знадобиться. А ось протестанки своіх дівчат посилали до школи, щоб могли читати Біблію.
А мама пішла до школи у 39-му, коли ій було за перших совэтів, бо навчання стало обовязковим. Мій дід ходив до школи за Польщі. Ось мама принесла табель із оцінками дідові. А дід побачив, що всі оцінки були "Відмінно" та почав гримати на маму, що чим це іі відмінили, на щастя його молодший брати пояснив, що це теж саме що й "бардзо добже"
@@Volynyanka жахливо це все,особливо мені як жінці боляче чути цю упередженість до статті. Мій прадід,на жаль, був бідний після розкуркулення,ледь пережили голодомор,але прабабця не вижила і бабці було тяжко жити з мачухою. Про освіту там і мов не йшло,хоча бабусі дуже подобалось вчитись і вона за 2 класи які з горем пройшла навчилась писати й читати,на жаль,кацапською,але хоч щось.
@@ОльгаВащенко-ф1г які 9 класів, в кращому випадку 4річну школу, читати, писати, рахувати от і вся наука
@@svaleks566, і я ж за це. 4 максимум((
це прев'ю 🤣😍
Сама робила😂
Давно мені Дарка не попадала у рекомендаціях ютуб, сьогодні є.
В мене бабуся була швачкою, шила для своїх трьох доньок платтячка, фартушки. Я й зараз знаходжу викрійки,сукні, це для мене так цінно, я дуже любила свою бабусю. А вона дуже любила розповідати про те важке життя ... Бідні люди тоді були, і нерозумні ті люди,які і зараз іделізують совок. В мене є знайомі,яким під 60 років,вони так нахвалюють радянські часи,бо там де все було народне,а зараз все позабирали багачі.
Чудовий випуск. В захопленні від того, як ви структуруєте та подаєте інформацію.
Моя бабушка 1958 р.н . с Николаевщины , ходила в школу в зимку туфлях. Бо не було взуття. Підліток , юна дівчинка. Мама її ияжко працювала де візьмуть.
Ще хтось сумує за тим совком 🙉🤦🏻♀️
Скільки життів він зруйнував
Дякую, з мене вподобайка і комент.
Дуже приємна та гарна ведуча😍
Даруся ви Молодчина! Дякую вам за випуск сонечко! Успіхів !!!! Кийлів вітае!
вітання))
Після Другоі Світовоі офіцські "жони" носили трофейний одяг. Першими до корита допустакались кремлівські фуфи, а залишки здавали у і магазини для тих хто міг дозволити собі таку розкіш.
А в той час у волинському селі, мама молоденька дівчина пішла в зимку запорожцем на весілля. Вона обрізала на старій кофті рукава замість панчіх.
Дуже гарний макіяж! Відео, як завжди 👍
Прабабуся 1911 року народження закінчила всього декілька класів, бо нема в чому було взимку ходити в школу (за 9 верст), одні валянки були на всю сім’ю (9 дітей)
Надзвичайно цікаво. Дякую.
Дякую за роботу ❤як завжди на висоті 👍
Дякую вам за ваші відео 💚
ви моя прерасна, дякую ☺ насолодилася переглядом
Вітаю Вас з річницею!
Хай квітне український youtube🌼
Дякую за відео.
Моя бабуся в молодості ящик огірків вимінювала на ситець чи яку іншу матерію у знайомих продавців,і везла на Одещину,до своєї мами-моєї прабабусі,яка любила шити. Зараз все є,але звичка шити одяг самостійно нікуди не ділась. Зараз вже цим займається моя мама і тканинами забиті всі полиці😅
Бідні люди, які застали той час(
І які ж тупі ті, хто досі пускає слину на ссср
Вони не тупі, вони добре жили, тому щогодувались при кориті партіноі номенклатури, або працювали в торгівлі, були такі в торгівльному світя, які золотом запаковували трьохлітрові слоіки. Ставили біля мішкіз з цукром воду, продавалу заснувшу рибу як живу, яку завжди привозили перед самим закриттям магазину, дуже добре "годівник" папір досить важкий. А буфетчиці теж добрий навар мали.
Об'єктивно, ссср існувала 69 років. Очевидно що стан був не однаковим весь час. Не було прям ВСЕ поганим весь час, як і в кожній країні. Країна добре вкладалася в певні сфери і їх робітники жили не бідно. Зараз в Україні комусь добре і вони можуть купити собі сукню укр бренду за 8 тисяч гривень, але таки більшість ця ціна шокує і вони краще куплять щось дешеве, їжу і комуналку заплатять.
В одному коментарі під цим відео прочитала, що навіть трусів у людей не було, і що місячні текли ото по ногам. І мені стало цікава історія всяких штук для менструацій, так сказати історія цих винаходів. Вийшло б круте відео
Яка красуня доповідачка) дякую за контент, якраз хотіла шось накшталт цього подивитись, як люди одягались в совєтах, бо моя бабуся розказувала про дефіцити і інші речі, які зараз взагалі на голову не налазять
Моя мама згадує своє дитинство. Нічого не було. Ситцеве плаття. Постійно мерзла. Ви дуже стильна. Люблю дивитись ваші випуски.
Ура, нове відео😍 Дуже рада знову вас бачити 💜
Дякую
Цікаве відео.
Нездавайтесь, з таким контентом у вас буде срібна і золота кнопки ютубу.
Дуже круте і пізнавальне відео, дякую! Взагалі хотілося б якомога більше отаких занурень в історію моди, бо тема цікава.
З одногу боку, мені дуже цікава тема. З іншого, мені дуже важко слухати текст, з чисто-дикторських міркувань.
Я вдячна вам за роботу, шановна авторко) Будь-ласка, не сприймайте мій комент як особисту претензію
Яка рада, що натрапила на ваш канал! Тут так цікаво й пізнавально
Дуже сподобався випуск, дякую 🌸
Фотки моєї бабусі 30х дійсно шик і блєск, не знаю де вона це брала, але по всім модним тенденціям ходила
Є вірогідність, що ваша бабуся водила дружбу з не дуже хорошими людьми)))
Обожнюю тебе Дарочка)) дякую тобі за твої труди.😊
Ось документ о нагородженні Гагаріна дом, квартира, волга и ОДЯГ
. 1. Признать необходимым подарить от имени Правительства СССР первому летчику-космонавту СССР майору Гагарину Ю.А. и членам его семьи автомашину "Волга", жилой дом, мебель и экипировку согласно приложению.
Отнести связанные с этим расходы за счет резервного фонда Совета Министров СССР.
2. Обязать Министерство обороны СССР (т.Малиновского) выделить майору Гага¬рину Ю.А. четырехкомнатную квартиру по месту службы.
Председатель Совета Министров Союза ССР Н. Хрущев"
Из Приложения к распоряжению Совета Министров СССР от 18 апреля 1961 г. № 1037рс:
Экипировка для Юрия Алексеевич Гагарина
1. Пальто демисезонное
2. Пальто легкое летнее
3. Плащ
4. Костюм - 2 (светлый и темный)
5. Обувь - 2 пары (черные и светлые)
6. Рубашки белые - 6 штук
7. Шляпа - 2
8. Носки - 6 пар
9. Белье нижнее шелковое - 6 пар
10. Трусы, майки - 6 пар
11. Платки носовые - 12 штук
12. Галстуки - 6 шт.
13. Перчатки - 1 пара
14. Электробритва - 1
15. Два комплекта военного обмундирования (парадное и повседневное)
16. Чемоданы - 2
Экипировка для жены
1. Пальто демисезонное
2. Пальто летнее
3. Плащ
4. Платья - 3
5. Черный костюм
6. Шляпы - 2
7. Гарнитуры - 6
8. Чулки - 6 пар
9. Туфли - 3 пары
10. Сумки дамские - 2
11. Перчатки - 2 пары
12. Косынки - 2 (шерстяная и шелковая)
13. Блузки - 2 шт.
14. Кофта шерстяная - 1 шт.
Экипировка для детей
1. Кровать детская
2. Детская коляска
3. Платья шерстяные - 4
4. Пальто - 2 (зимнее и летнее)
5. Шапочки - 2 (зимняя и летняя)
6. Обувь - 4 пары
7. Белье - 6 пар
8. Куклы, игрушки
9. Детское приданное
Жесть, це така антиутопія.....
От більйо шолковоє на мужику смущає. Тканина не дуже зручна для трусів. А дружину що без білья залишили?
Кукли та іграшки особливо зворушили. Бідні радянські діти.
@@ЛюбовПисаренко-я9е Моя бабуся розповідала, що в дитинстві жила бідніше за інших, бо не мала батька(він гуляв і моя прабабуся просто вигнала його). Вона казала, що єдиною її іграшкою був м'ячик, і то, його потім забрала олноклассниця.
Дякую Дарко! Ти така харизматична! Дуже цікаве відео ❤
Бабуся провчилась чи то три класи чи то п’ять, розказувала як ноги мерзли голі в зимку коли до школи йшла
Дяка за контент!
Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам! Україна понад усе! З нами Бог! Каналу та автору дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
Бабуся розповідала як їй мама пошила в дитинстві дуже гарний комір на шкільну форму, то її в школі мало не побили за нього🤦🏻♀️
Дуже сильно ріже вухо ваше «совєтське»
Дякую за чудовий контент. Я ніколи не цікавилася модою, але ваші відео дивлюся із великим захопленням!
Згадала як бабусина подруга на початку 50-х пошила собі сукню на танці...буквально перед танцями з якоїсь шторки (розкроїла вдома і наметала).
Дуже цікаво та змістовно. Дякую. Прекрасна робота.
Дякую за цікавий контент 🇺🇦
У Максима Мировича теж є багато фотографій з часів совкової окупації. Він раніше вибирав якусь тему з життя тих часів, додавав відповідні фото, а потім коментував і фотографії, і тодішній спосіб життя. Таким чином, він викриває усю правду про совок
Це Mirovich Media? Не можу зрозуміти, чи він українець, чи росіянин
Дарко, Ви неймовірна!)
Коментар на підтримку українського контенту 🇺🇦
Беруть мене сумніви, що стахановки ходили у вечірніх сукнях😅
Дарка в цьому відео така красуня)
Вперше натрапила на Ваші відео і додивилася до кінця з захопленням. Ви дуже цікаво розповідаєте. Моя бабуся розповідала, що дійсно був дефіцит дитячого взуття, а було 8 дітей в сім'ї, тому до школи взимку по черзі ходили.
классне відео, дякую)
Наші керівники колгоспу одягалися Дуже гарно.
Потім виявилося, що коли вони їздили на різні конференції, їм там базарчики влаштовували.
Там вони і отоварювалися геть усім. Від шуб до цукерок та посуди.
Дякую за роботу. Не думав що в той час був розкішний одяг
Дякую 💜💛 за цікаве та інформативне відео
...
1:47
Маруся була "Маладец" але пішла на "Холодец" 😐...😆
Пробачте не стримався 🙏
❤ Щиросердечно дякую тобі красуне
..
Nice look !!!
❤
Дуже дуже дуже цікаво❤
Дякую