⚡️ТОП-5 фактів, що розвінчують "НОСТАЛЬГІЮ ЗА СРСР" / Як насправді жилося за Союзу? - Історія обману
Вставка
- Опубліковано 11 тра 2023
- Дешева ковбаса, неймовірно смачне морозиво і найвища якість продуктів - те, за чим найбільше ностальгують фанатики СРСР. Та чи все насправді було так добре?
Історикиня Ірина Склокіна розвіює чергову порцію міфів про Радянський Союз.
Меня шокирует ностальгия по еде Совка!! Але, вы что тогда не жили?! Очереди за абсолютно всем! Блат без которого существовать было не возможно!! А я из состоятельной профессорской медицинской семьи. Но у нас были блаты ВЕЗДЕ - и в мясном и в молочном и т.д. и т.п. Про одежду и не говорю. Была своя Галка-спекулянтка и своя портниха, свои люди в обувном и универмаге. И в книжном! Хватит врать про Совок и людям маргарин в уши вливать!!! Этот миф Путин придумал для своего быдла. А тоска нормальных людей не по Совку, а по молодости!!! Слава Украине!
Героям слава!
-Дед,а когда было лучше.сейчас или при Союзе?-При Союзе конечно!-А почему?-Так,бабы были моложе!
Ирина,Каждое ваше слово-чистая правда!
Вітання Ірині із Козацького Запоріжжя ! Повністю згоден із вами. У мене жінка робила в універмазі так що блат був усюди. Героям Слава ! путін Хуйло тричі !!! 💛💙🇺🇦
Добре сказано! Одна з небагатьох, хто каже правду!
Всі кто сумує за СРСР сумують за там часом коли вони були молодими.Не кожен може у цьому зізнатися!
И да и нет. Не сумують, просто много неправды. И у молодых утрачен вкус к реальной жизни, виртуальная их привлекает больше, получили главную роль в жизни такие чувства, как зависть, тщеславие, лживость, а это ведет к деградации и болезням в обоих случаях (и если получается, и если не получается)
Згодна, але зрозуміла це пізно. Ми були молодими і поряд була мама .Потім маленькі діти, відчуття счастя зашкалювало.А дитинство важке.
Так воно і є! Ти молодий гарний сильний, речі життя під іншим враженням. А не коли ти присів встав і самі знаєте що. Молодість бажана навідь тоді коли ти в совці живеш.
@@fuzzgripop8979 так в молодости ты всього бажаеш и вчишся е якась циль, совок вас усих выкохав, выростыв, а вы иого в критику
@@ludaluda2588 ну що тут скажеш, коли пропаганда і після совка коханого ще не відпускає.
Величезний м'ясокомбінат в моєму місті відправляв всю високоякісну продукцію на москву. Лише декілька відсотків продукції, як от ковбасу з ріжок в ніжок, по 1 карб. за кілограм, продавали. Я памятаю, як величезні табуни бичків йшли берегом річки Південний Буг до м'ясокомбінату, земля двигтіла від тої ходи. Їх пасли в плавнях, вони пили з річки і йшли декілька, а то й більше днів до м'ясокомбінату. Бо не вистачало, та й не було ваговозів для їх перевезення. А потім - на московію вивозили "старших братів" годувати! Ту сволоту, що нині прилізла до нас з війною! Щоб вони подавилися ще тоді нашою ковбасою, баликами та копченими яловичевими язиками!
Аналогічно, вся продукція з нашого мясокрмбінату йшла на Москву. Для багатьох мешканців міста це була гордість((
І в моєму місті був такий м'ясокомбінат.М'ясо бачили тільки ті,які його крали))
Вся продукція йшла в мокшанію на болота.
А в нас був молокозавод, але масла в магазинах не було взагалі. Все йшло на Ленінград і Москву, а також "дружнім країнам".
Ви з Первомайську?
@@francuz_77 З Вознесенська
Забыли ещё о вонючих магазинах,, Овощи,,.. До сих пор помню вонь этих магазинов... А бесконечные очереди за синими курицами... Я после школы постоянно стояла в этих очередях и номер моей очереди писали ручкой на руке... Стояла, пока мама, после работы меня сменит... Кто хочет в эту нищету снова???? Им к психиатору надо
Я теж стояла . Довжелезна черга за молоком,ще й зі своїм дзбанком,а потім туди наливають невідомо що,та ще й мухлюють на додачу.Черги, черги, постійні черги.Прохання мами піти до магазину, сприймалося як тортура....
@@sergiymatis Значит такая "вторичка". А тогда в мусором баке и 😅мышь повесилась.На самом деле любители жить с мусорных баков были и есть в любой стране мира во все времена. Это философия таких людей. Но это не отрицает сказанного мной в начале
Зараз хтось припреться доказувати, що всього було вдосталь, а погано жили лише тунеядці.
@@user-ip6bd6ug8n Если смотреть объективно, то наличие продуктов в магазине зависело от региона, и населенного пункта. Говорить что везде было погано, не правильно. В моем городе было все, что нужно для жизни, и только после 89 года, полки были пустыми, и ели только хлеб, кашу с подсолнечным, и морскую траву.
@@SergUA-camr А в моём регионе (Ивано-Франковская обл.) были при Брежневе пустые полки магазинов, так, как снабжались мы по пятой, самой низкой, категории. Масла нет, хотя в городе молокозавод был. Мяса тоже не было в магазинах. И только после распада СССР и приватизации торговли дефицит исчез.
Цитата моєї покійної бабці - У мєня нічево нєту, но зато я всю жизнь чєсно проработала на благо родіни... Занавєс.
так само пропрацюєте все життя і у вас нічого не буде навіть пенсії
Стоящим на плечах гигантов
И не имеющим своих талантов
Так хочется унизить тех людей,
Которые не шли дорогами блядей!
Гигантов рушить - это так прикольно,
Они же - памятники, им не больно,
Они тебе не могут сдачи дать,
Не станут возмущаться и роптать,
И рать несметну собирать.
Их можно смело попирать ногами
И ощущать себя всесильными богами.
Вдруг снится храбрецам: Безликие обломки
Восстали на пути безумной гонки,
Идут стеной на этот дикий вертоград,
И каждый тот "храбрец" уже себе не рад.
И не собрать охальникам костей
После визита Каменных Гостей.
@@Nikkali526 Якщо сидіти склавши руки й чекати, поки добрий цар Дадон проїде повз тебе на білому коні й сипне "з милості" жменю мідяків, тоді, звичайно, не буде.
@@Nikkali526дивно жити і сподіватись на пенсію. В нашій країні давно відомо, що турбуєшся про неї сам. Тим паче після 90 коли у людей згоріли всі вклади. Я з 20 років працюю і вже тоді думала, що і куди вкладати, щоб на пенсії було як жити. Ви нікому не треба крім вас самих
мій дід все життя проробив у колгоспі і отримав за те алюмінієву медаль
Пам'ятаю, як я підлітком поїхала з батьками до Київа, як по Хрещатику, мвйже під кожним магазином стояли черги. Під продуктовим давали майонез в 250 грамових баночках по 2 шт на особу, сгущенку по 2 шт і зелений горошок по банці. Черги були різні, і в одній стояла я, в іншій батько, а в третій мама, і коли підходила черга, ми всі підбігали, до того , до кого підходила черга, щоб більше взяти.
А під овочевим давали мандарини, скоріше всього поїздка була перед Новим роком. От я їх наїлася тоді.
А аід ювелірним давали намисто із чеського скла. І ми купили біле, рожеве і жовте. Я бережу його все життя, бо це пам"ять. І мені це дуже дорого. Але повертатися в ті часи? Хай Бог милує! Нізащо!
Це у вас,ще було достатньо грошей, купити їжу в чергах,ще й на намисто вистачило
@@iragushlenko5023 так. Це правда. Мій батько був пілотом цивільної авіації. Командиром. Зарплата була хороша, але не було чого купити!
Пам"ятаю як мав йти в 1й клас. Зранку зібралися і поїхали з предмістя(Ірпінь) в самий центр на Андріївский узвіз! І стояли там десь 5 годин в черзі щоб купити мені шкільну форму.
@@robofatзато всі були зайняті - все по чергах, стрункі, соцвалізовпні, самоорганізовані
Із ілюмінатора Ту-154 цих проблем видно не було.😁
Я народився під синьо-жовтим прапором, мені ніколи не зрозуміти "ностальгуючих" за совком.
Я народилася при совку. Тому мені ще більше не зрозуміло 😹
Та то якісь проплачені придурки пишуть, мабуть кацапи.
А шо там розумити-УРСР мала 5 економіку у світі ,зараз 65-ту.
@@sergiymatis На тому світі, де й УРСР?
@@sergiymatis якою ціною? Подивіться в скільки років тоді помирали шахтери і в скільки зараз. Я вже мовчу про голодомор і інші "проекти".
На початку 1960-х в СРСР в селах світла не бачили, не те що морозива. Мій батько вчився при керосиновій лампі і це Дніпропетровська область. А морозива в селах і в 1980-х не бачили, могли побачити лише в райцентрах, це я вже особисто знаю.
А ви іще згадайте в якому році ЛЮДИ в селі отримали паспорти .Бо жили як кріпаки без можливості виїхати.
А я гру з того, як совки дрочать на "умнава , трудавітава лєніна", а цей розумник ще в ті часи, коли сифвлвс ще не вбив його, замовив з-за кордону електроплуги для сіл, аби пришвидшити роботу))) електро)))) в села) в 20-30 роки))) . А вже як купили , зрозуміли, що розеток немає по селам) такий же умнік був, як і трудяга(1.5 років за життя пропрацював)
Зато я помню приехала в село к бабушке (Днепропетровская область), а у них в магазине куча мяса. Всякого - и курица, и свинина, и говядина - весь прилавок в мясе. Я просто офонарела. А тете сказала - она в ругань - типа колбасы бы лучше привезли бы, мясо и так есть в селе у каждого. Но у нас в городе было только мясо в виде курей синих ( правда по 90 копеек за кг) и иногда каких-то наборов мясных - когда свиных, когда говяжьих, но стекших и обветренных. Чтобы вот огромная охлажденка и вся в мясе - такого даже на базаре не особо увидеть было. Там такие очередины выстраивались, если тушу только разрубили, что подойти к прилавку посмотреть никто тебе не даст - разорвут на части - вдруг ты без очереди пролезешь. А тут 3 метра длиной мясного ассорти одно красивее другого.
Жив у селі у 80-90х морозиво було (привозили 1-2 рази на тиждень). Завжди було 2 типів - або заморожене ппц, або вже розтануло і текло (памятаю, як мені в пакет налили морозива, а пакет був з діркою, то за мною доріжка молока текла).
Але людей "от колись як було" нічим не переконаєш. Так я можу сказати, ех, як класно тоді було (бо до школи ще не треба ходити, а можна цілими днями літом на вулиці ганяти), бо це дитячі спогади, але вони нічого реального з "благополуччям" совка не мають.
Можу згадувати, як ми купували кисіль на трьох (за 20 копійок) і гризли його твердим, Ех, який же він смачний був (та бо бляха більше іншого не було в магазині смачного). :)
А хліб, який був (кажуть ті, хто ностальгує за совком), сука, треба було стояти в черзі 2 години (бабка деколи в 7 ранку йшла чергу займати).
А телевізори які круті були, Весна - та взагалі зимою заміняла ще одну батарею.
А машини, які робили - вічні, як у 60-роках вкрали дизайн фіата, так 30 років його і робили, коли увесь світ пішов вперед.
І так можна продовжувати до безкінечності.
@@Taras.Andrusiak У 80-х в селах мила не було і зубної пасти, не кажучи про морозиво, зате був мішок талонів на все, від цигарок до цукру, щоправда ні цигарок, ні цукру все одно не було. 90-ті, це вже зовсім інша історія, це вже не СРСР, це Україна і так, морозиво тоді в селах з'явилося, але саме тому, що "совку" пиzдець настав у 1991 році.
Я народилась у 1966, все що ви розказали - правда!!! І моя мама ніколи не хотіла повернення СССР, настоялась у тих чергах...
Ми теж ходили в трьох з братами, щоб нам давали булочки,бо якщо б я сама пішла,чи хтось з братів один,то тільки б 10 можна було б,а так АЖ 30 булочок можна було брати на ті талони. І в нас Одеська обл,то тому так підфортило,бо були б десь в селі,то і не знали б про ті булочки. І в черзі стояли самі ,без мами ходили,бо так не сварилися люди. І пам'ятаю як з мамою постійно ходили за маслом по талонам,стояли в черзі по декілька годин,взимку на вулиці,за якимось трьома апельсинами для багатодітних родин і ще якимось дрібницями, тай взагалі, якби не наша бабуся в селі,що все нам давала,то не знаю як би вони нас кормили. Тільки шо молоко у двір привозили кожного дня,але і там така черга була,але хоч ходити не треба було далеко. І за хлібом мама за собою тягала,щоб дали. Пам'ятаю,як о 6 вставали ,щоб хліба піти купити,а о 9 поверталися. "Весело" було..... То нам ще бабуся своє борошно давала,мама багато пекла,батько влітку стільки риби ловив,ми рапанами і снідали і вечеряли і їли їх з камбалою,але то тільки в нас і може ще в когось так було. Коли повиростали,побачили що мало хто так жив,що і фрукти були і риба і молоко,така родюча земля,а дефіцит був реальний.
Я народився в 1980 і все що ви росказали неправда!!!. Морозиво робили в селах ще до електрики, льод зберігали в погребах в соломі - батьки росказували. Іжа в садку і школі була якісна. Ковбаса, кондитерські вироби були різноманітні. Замовне відео капіталістами. Зараз 99проц собівартості продуктів це реклама і упаковка, на якість нічого не залишається тому зараз нас отрутою годують.. Мої батьки: вчитель і працівник заводу були. Навіщо говорити про жинси, банани і труси якщо тема харчування.
@@mst3187 отож: Вам батьки розказували)... Цікаво, що то за село, де морозиво у погрібах зберігалося?))
@@mst3187 дуже цікаво, я народилася на пару років раніше вас, такого не чула. А от вермішель коричневу в школі добре пам‘ятаю! Ще спитала в матері, чтому вдома вона біла, а в школі серед наче нормальної є коричнева і не підгоріла. Каже, що це залежить від якості! Поганої якості вона така
@@mst3187 а яка температура в погребі, шоб там лід зберігався? Зазвичай там зберігалася картопля, щось я померзлої картоплі ніколи не куштувала!
Завжди ненавиділа СРСР, добре пам'ятаю, я до повноліття жила при СРСР, нічого гарного там не було. А ті бабці, що зараз вихваляють той період просто забули. Я по своїм бачу. Коли я своїм бабця якось стала казати, що і те було а того не було, то виявилось, що в них просто змішалися усе. Вони геть забули пусті полиці у магазинах, зараз дуже звикли що все є. Забули черги кілометрові і що можна так і не достоятись, витратити час і піти з нічим. Щпбули як до м'яса мусили купляти кістки, як купували гнила, бо а куди ж його, що привезли те і продаю, не хочеш не бери. І багато чого такого.
Та шо тут казати, зараз вже навіть пусті полиці, які були рік тому згадуються як якийсь сон. Заходиш в 5 супермаркетів і купуєш те, що є. А потім вже думаєш, що з того можна приготувати. А ті хто сумує за тим, як було, ніяк не можуть зрозуміти, що сумують за тим, як були молодими, а не за тим, як їм -жилося- виживалося.
@@Kaliberdos точно, як каже мій чоловік про нашу бабцю, коли печінка не боліла і хлопцям подобалась
Точно! Пам'ятаю ці кістки до м'яса, мене так дивувало, навіщо мама їх купує, а потім я дізналася, що інакше у 3х годинний черзі мы б стояли зря, без кісток, м'яса не продадуть.
Ничего я не забыла,это вы видимо забыли как на трояк можно было спокойно прожить неделю,а сейчас пенсии хватает на неделю,а потом крутись как умеешь чтоб дожить до следующей подачки( так как это не пенсия)
@@user-fe6ef7cn8o в какие годах на трояк можно было прожить??? Врать не надо. Я помню как рассказывала моя сотрудница , ее сосед по коммуналке упрекал что она не умеет правильно тратить деньги,а его жена умеет правильно и умно распределяет его 90 рублей и все покупает и продукты и вещи ,а Валя и ее муж вдвоем работают и все им не хватает денег,а у Вали двое детей. На ,что жена этого соседа закрыла рот своему мужу сказав,что Если б она не доставала и не продовала дефицитные товары,то муж с своей зарплатой сидел голодый с порванными трусами! Валя была 1945 или начало 1946 года рождения. Так в какие года можно было на трояк неделю прожить???
Родилась в 75 году в Молдавии. Овощей и фруктов было завались. Но в нашем регионе отсуствовала мясо-молочная промышленность. За молоком стояли по 2-3 часа в очередях. Ждали приезда машины с молокозавода. Молоко и сметана были чаще свего разливными из бидонов. На рынке 1 литр молока стоил 1 рубль. Мяса в магазинах не было вообще. Только своё или с рынка. Хлеб тоже был не всегда в магазине.
Ели в основном каши, хлеб, овощи и фрукты. Работали как волы взрослые и дети. Каждой осенью по 2 месяца всей школой ходили на сбор урожая. Особенно тяжело было собирать яблоки. В высокой траве струшивали яблоки на землю и вдыхали огромное количество ядохимикатов с пылью с листьев и травы. Всё было напичкано удобрениями. Мы не ели колхозник арбузы и дыни. От них покрывалось тело огромными жгучими аллергическими пятнами. Тяжелее всего было в конце зимы и начале весны. Цены на картофель и остальные овощи взростали в разы. Молоко пропадало в магазинах и на рынке. Приходилось перебиваться кашами, супами и самодельными консервами. Ничего хорошего не помню кроме бесконечной работы и попытками хоть как-то заработать денег.
так у вас,вибачте,і нік я у робота
@@sergiymatis
И шо?
На заборе тоже что-то пишут, а там дрова лежат
Мова про УССР.
Я завжди думала, що в Молдові люди жили заможніше, ніж в Україні. Бо ми туди їздили скупляться.
ТЕПЕР ЖРИ КАНЦЕРОГЕННІ ПРОДУКТИ І ВМИРАЙМО ПЕРЕДЧАСНО
А ще хочу додати про "бескоштовні" квартири, відпочинки, освіту і медицину. Шляхом штучного дефіциту, радянська людина була просто вимушена зберігати гроші "на книжках", де вони сьогодні ті гроші, я гадаю всі в курсі. Навіть скрита реклама цього існувала в кіно наприклад"Іван Васильович змінює професію", гроши тягнули з народу, ще і через Спортлото. Так ось, в масштабах всього СРСР, у людей просто забирали гроши, саме за ці гроши і будувалися, убогі хрущі з пофарбованими в зелений, або синій колір стінами, лікарні, школи, ПТУ(для вирощування нових рабів), лікарні, санаторії і також багато інших безсенсовних споруд. Будувалося все ПТУшніками і стройбатами, бескоштовно,в колгоспи їздили на отработки.Так шо за все було заплочено. Стосовно путьовок і відпочинку.... То весь союз сплачував щомісяця, проф. взноси, а відпочивали одиниці, здебільшого верхівка. Моя мама, 40 років пропрацювала і щомісяця відраховувала на профсоюз, а путівку отримала тільки один раз, перед пенсією. Уявіть, які це кошти в масштабах всього союзу. От вам і все для людей. Це було кріпацтво, в якому люди були голодні, голі і босі, а ще і працювали бескоштовно. Тобто якісь гроші їм давали потримати в руках, але потім збирали назад в "Сберкассу". Геніально, як на мене...
Так і є. Я навіть читав статтю колись про ВВП в СССР. Там виходило, що робітник заробляв десь 500-1000р, а платили зарплату йому 100-150. Решта йшла на "безкоштовну" медицину і квартири
@@robofat, Навіть з тих 100-150, більша частина їшли в касу, бо людина була невзмозі їх витратити, не було на що.
Ви ї зараз живете як лохі.
Якейсь жахіття!
@@user-nf8ry3xu4v, Це реальність
Це все правда. Нажаль я пам’ятаю ті часи і це було жахливо - не було колготок, продуктів нормальних, ці сині худі курки на прилавках, величезні черги за всім чим попало - люди навіть не дивилися зачем саме черга, доводилось Бігати по ринку і шукати трохи дешевші товари, в той час коли вибір був мізерним. Ці часи страшно згадувати
Можна згадати ще відсутність засобів жіночої гігієни...
КРИТИКАМ "СОВКА".
"Времена не выбирают,
В них живут и умирают".
Да, во всяки времена
Испивают жизнь до дна.
Всем, кто молодой и прыткий
Пудрят нацики мозги
Бандерштадскими агитками,
Чтоб не видели ни зги.
Ненависть и злобу множат -
Конструктива в этом нет.
Чем процесс сей подытожат?
Как здесь сложится сюжет?
Если в фаворе вражда
И накал страстей на флангах -
Ждут нас бедность и беда
Вопреки мечтам о благах.
Довели страну до дна,
И себя здесь восхваляют,
Строят будки из г..вна
И Байдюшу ублажают.
Ждут подарков-сладостей,
Как от Дед-Мороза.
Ожидали радостей -
Но настигнет проза.
"Села муха на варенье - вот и все стихотворение". Не тратьте, кумо, сили. Поезія - не Ваша стихія (якщо це, звичайно, не віршенятка на зразок "Давайте дружно мы теперя Тетерю поцелуем в... лоб" з відомого фільму Данелії). Ностальгуйте собі далі за казочкою чи від бабусь, чи від татка з внєшпосилторгівськими чеками в кишені. А з нас уже досить.
@@user-ty3mu9xx6j Бездарное чтиво бездарного автора.
Где Вы жили и в каком году? В СССР таких неграмотных вообще не было. У меня лично были и колготки и австрийские платья и французская обувь, а по пынкам люди бегали, потому, что у них были деньги, так что Вы просто провокатор. Вы нигде не будете жить достойно, и никому не понадобитесь.
Навіть згадувати про ті часи страшно!!!!Хоча розвал СРСР я застала майже підлітком,але зустріч нового року,коли мої батьки не змогли ДІСТАТИ пляшку шампанського,закарбувалась на все життя.
СРСР забрав у мене найкращий час мого життя,моє дитинство!!!!
Не розумію людей,які можуть за тим часом ностальгувати
100% правда! У всьому! Молодці, що робите такі відео. Нехай деяким відкриваються очі.
Треба давно підсумувати, що дійсно дехто жив у совку добре: номенклатура, партійні діячи, корупціонери, фарца.
Саме їх діти мають гарні спогади про смачні продукти, гарний одяг та "дешеві" ціни
О ні, ще за совком сумують ті, хто не любить приймати рішення. От моя мама, їй подобалося, що за неї все вирішили, де буде жити, де працювати, скільки заробляти, де відпочивати. Бо самій дуже важко. А ще ж квартири «роздавали»🤦♀️ тільки чомусь вона її не отримала
Я решала сама,хотела ездила в Архангельск работать,хотела в Магнитогорск. посмотрела где как живут и работают.потом к знакомым просто в гости ездила,а на теперешнюю пенсию к родственникам в соседнюю область поехать не могу
@@user-fe6ef7cn8o а чому не Москва? Чому не Пітер чи Київ? Ви прям самі мріяли про Магнітогорськ та Архангельск? Чи вас поставили в рамки вибору все ж таки?
@@kelpie5941 в Москву я кстати и не хотела,в Киеве жила моя тётка, там я была очень часто.а про Архангельск я слышала от знакомых,рассказывали как там осенью красиво,когда сполохи( если вы знаете что это) и деньги платили хорошие,два в одном.а в Магнитогорск поехала по путёвке, был выбор - в Артек, Нечерноземье или Магнитка. я выбрала Магнитку,мне было интересно
@@user-fe6ef7cn8o вибір як для дитини, каша або гречана або перлова.😂А по факту вибору нема.
@@user-fe6ef7cn8o А я о поездке за рубеж и не мечтал. После распада СССР побывал много где.
Ми були МОЛОДІ,тому коли ми жили в цьому жаху,ми не бачили під носом ,всієї гидоти у всьому.Насолода дитинством,молодістю,тому хочеться назад але НЕ у радянські часи.
А сейчас у вас всё гладенько? Нет никаких ужасов? Продукты натуральные,цены приемлемые ,квартирки дешёвые??? Я жила при союзе,а сейчас выживаю при том что тогда было 6 соток вместе с домом,а сейчас гектар огорода.здоровье оставляет желать лучшего,а вынуждена пахать чтоб выжить.моя бабка получала пенсию и каждую неделю( я работала в облцентре) давала мне 3-5 рублей как гостинец,купи себе что нибудь.а она сама была шмоточница.только деньги появлялись обязательно себе что-то покупала из одежды.попробуйте сейчас 2500 - 3000 средняя пенсия,оплатите комуналку( без субсидий) что-то из одежды,дайте внукам и не забывайте о питании.и всё это без своего огорода.
@@user-fe6ef7cn8o блааа блаа блааа....
@@Kerol.122 это вы о себе?
@@user-fe6ef7cn8o Вы в курсе, какая страна объявила себя правопреемником СССР? Там вся советская любимая вами красота вас дет с нетерпением. Только русофобы не хотят туда ехать. Но Вы же не такая, правда?
@@user-uv7te7jp8p я могу вам ответить темже,в Европе вас ждут не дождутся,вы же туда стремитесь? А у меня тут родительские могилы и я не уеду никуда.мне ваш безвиз и даром был не нужен не то что такой как сейчас,вроде и есть,а вроде как и нет
Пам'ятаю,як моя знайома,якій вже виповнилося на той момент 17 років (а в Україні тоді шлюбний вік становив з 17 років) спеціально подавала з знайомим хлопцем заяву у РАГС для того,щоб отримати талони для купівлі товарів у салоні для молодят.Бо там були модні і дефіцитні товари з найближчого закордоння.Потім,після купівлі потрібних їм товарів заява з РАГСУ забиралася.Такі махінації були тоді в ходу.Це був кінець 1980-х початок 1990,так звана перестройка.Я тоді ще була школяркою і мусила стояти разом з батьками у чергаг буквально за всіма продуктами.
А сейчас очередей нет? а перестройку запустил продажный Горбачёв.
@@user-fe6ef7cn8o Однако благодаря именно ему пал железный занавес и люди стали свободно перемещаться по миру.
@@user-fe6ef7cn8oякі зараз черги? В онлайн-магазин?
@@iloname5007 нет,в атб,сельпо файно
"Гименей"?
Есть и другой вариант - по Союзу ностальгируют ещё и те, кто при нём сам не жил, а только слышал о жизни в совке по рассказам. А так же те, сам кто жил в те времена, только сейчас ничего уже не помнит, кроме общего ощущения "тогда было лучше". Они связывают свои ощущения от жизни во времена, когда они были молоды и здоровы, с Союзом, а не с собственными молодостью и здоровьем. :)
@Татьяна Давидич Об этом и речь. Плохая память, плюс эффект вытеснения негатива, плюс мелкий возраст - и в результате этот ужас воспринимается как золотое время.
Ага, квартиры бесплатные типа от ощущений молодости и здоровья были? Ну может медицина и не была оснащена, как западная, но образование то было не просто прекрасным и бесплатным - оно всегда давало место работы, а не как сейчас выложил кучу денег и твое дите идет работать практически продавцом с гордым названием менеджер. Ну постеснялись бы. Что? Не ездили по лагерям пионерским на моря за копейки? По санаториям хроники ездили тоже за 10% от стоимости путевки. Но и если предприятие не ахти даже всегда можно было взять 25% путевку. Билет до Москвы стоил 20 % стипендии. А сейчас надо 10 стипендий сложить и то не поедешь.
@@user-cw6sy4wq8y В санатории простым смертным хода небыло!! А квартиру люди отрабатывали за счет мизерных зарплат!
Попробуйте сейчас с ребёнком прожить на минимальную зарплату,без субсидий и детских( подкачки от государства). Оплатите коммуналку,купите продукты( желательно натуральные для ребёнка) одежду ( дитё ведь растёт) и должно остаться на кино,на праздники( пузыри ,конфетки ,мороженое) .а мы на минималку в 70 руб.все это себе позволяли( и ещё могли отложить десяточку на покупку дорогой вещи( магнитофон,шуба,телевизор) .отложите сейчас,а через месяц денежка обесценится и пропадет.
@@user-fe6ef7cn8o Я всё никак не могу понять, почему вы сравниваете жизнь при Союзе с жизнью в России, а не с жизнью в любой цивилизованной стране. Тот же соцблок жил в те времена ненамного лучше совка, но вы сравните нынешнюю Польшу или Чехию (да хоть ту же Прибалтику) с Россией и всё поймёте. Чтобы жить хорошо, нужно работать, а не заниматься очковтирательством и выпендрёжем. Думать надо не о прошлом, а о будущем. О том, что сделать для того, чтобы жить лучше сейчас и дальше, а не о том, как жилось раньше. При совке жилось плохо - любой, кто может сравнить жизнь в Союзе и на Западе, это вам подтвердит. Но те, кто хотел жить лучше и что-то для этого сделал, уже сейчас живут лучше. А те, кто ждал "щучьего веления", сидят с голой задницей "у разбитого корыта", гордятся собственным "величием" и пытаются учить жизни весь остальной мир...
Я їздила в Київ по масло та ковбасу! Це правда.
У райцентрах прилавки були порожні! Ніяких ковбас. А у селах і поготів!!
У Івано Франківську було навіть не в центрі, в селі Коломийського району - було. Капіталістичні боти!
@@mst3187 Ой фантазуєш. В Долині не було масла взагалі, хоча був молокозавод. М'яса також по 2.00 не було. Було за 4,50-5,00 на базарі. Одяг можна було купити неоковирний і тільки на фігуру з ідеально стандартними пропорціями. Якщо ви малий товстун чи високий і худий, то одяг не купите, потрібно звертатися в побуткомбінат і шити.
«Хлебная монополия»,которую придумал «добрый дедушка Ленин»-это мощный инструмент принуждения.
Це придумали задовго до нього. Так навертали у рабство ще Карфагеняни...
Это назыыалась "работа "МУЧНОЙ ВОПРОС -1919 ГОД .
БУДУТ РАБОТАТЬ ЗА МУКУ ,ЧТОБ НЕ УМЕРЕТЬ .
Кіло "Любительської" (коли вона була у крамниці) коштувало 2,80 крб, а зарплатня прибиральниці - 3,23 крб за 8-годинний робочий день. Це дешева ковбаса, чи не дуже?
натомість сьогодні Любительску ковбасу їсти не можна взагалі. це звичайно перемога
@@Nikkali526 Якщо вибирати якнайдешевшу, на якій написано "продукт м'ясомісткий", - то справді. А хто Вас змушує купувати якнайдешевшу? Ваша маленька зарплатня? Тоді шукайте роботу, де платять краще. Чи, може, Ваша прищеплена тим-таки "совком" надмірна заощадливість у нескінченному очікуванні "чорного дня"?
@Татьяна Давидич Але поїхати на старості літ у турпоїздку країнами Європи пенсіонери не могли.Тільки не втирайте маячню про дядька який об'їздив 150 країн.Левова частка совкових пенсіонерів не могла навіть у Францію попасти.
@Татьяна Давидич у всьому є плюси і мінуси, і зараз пенсіонери грають в шахи і доміно, ті, що не сидять біля кольорового телевізора з пультом, або ті, що їдуть на море. Мої прабатьки моря в очі не бачили, ба навіть в шахи не грали, бо трубили на заводі, а потім заготовляли сіно для корів-биків , пахали 40 сотих города, щоб нормально їсти, бо купити було нічого крім хліба та сірників
@@user-bk8vu3tr9vви пробували тоді вчитися досхочу? Закінчили інститут і на роботу. Мусиш працювати. Спробуй нотне поїхати за розподіленням....
У країнах першого світу ніколи не було культу ковбаси, і все тому що завжди м’яса було вдосталь, і у ковбасі потреби не було.
Я пам'ятаю коли не було пакетів. Не було навіть кульочків для цукру, солі. Їх прали по декілька разів. Люди раділи пластиковій пляшці по декілька разів її використовували. Постійні черги за хлібом, нестача м'яса, відсутність нормального якісного зручного одягу. Каву купували у моряків за сто рублів баночка бо в магазині був лише напій "колос". Назви магазинів були кумедно-чудові - Богдан, Струмочок, Марічка, Огірочок. Пам'ятаю магазин капелюхів де не було жодного нормального капеляха. Парасольку декілька разів ремонтували.
Дякую Вам за цікаве та пізнавальне відео!!!
Мій батько народився в не великому місті Нововолинську на Волині та вперше спробував натуральну каву в 1978 у віці 20 років, коли служив в армії у Східній Німеччині. У своєму рідному місті ніколи на полицях магазинів не бачив кави, лише суміш ячменю та жолудів, які тоді продавали як замінник кави.
Кава це не є потрібний організму продукт. Я свідомо відмовилася від її споживання. Проблема в тому, що люди не могли собі дозволити навіть звичайну здорову їжу. Сиділи на хлібі, цукрах, макаронах, тобто легких вуглеводах. М'яса, овочів, фруктів в рацоні бракувало.
@@OlhaRAда канєшна
Я гіпотонік і кава+ коньяк це мої друзі з 12 років. Я живу з 75 на 55 і серцебиттям 53-55 після пробіжки, температурою 35,3. Якби не кава, то я б з ліжка не піднялась. Коли не було кави, то цитрамон.
Жила при советах, вспоминаю с ужасом очереди и сплошной дефицит, не понимаю, как за этим можно тосковать, хотя была молодая и полна надежд
Дякую за відео. Лупайте цю стіну
Талоны на обручалки помню, их выдавали в ЗАГСе. Некоторые предпримчивые специально подавали заявление, чтобы получить их. Но талонов на продукты или карточек в Украине или , по крайней мере, в Одессе не было в 70-х - 80-х, точно. А, вот в Самаре в 1987 году, тогда город иначе назывался, я видела это счастье своими глазами. Брат там учился. Карточки были на все. И это ,явно, был не первый год, когда их ввели. А в Одессе можно было ДОСТАТЬ ( это ключевое слово) все. Но переубедить любителей совка, а это наши мамы и бабушки, просто невозможно, как и снять с них розовые очки, через которые они видят то время.
Сейчас,что,нет депрессивных регионов?Сегодня снова учителей сокращают.
Були талони, просто для колхозних і бюджетників
А я помню, как талоны в ЗАГС отменили, так, как много хитрых было. Мой знакомый, когда женился одолжил на церемонию в ЗАГС обручку у отца.
я колись спілкувався з одним росіянином свого віку, він згадував безкінечні черги за будь чим у своєму місті. мене це трохи здивувало бо я таких черг не пам'ятаю. згодом я пригадав, що у нашому гастрономі довгий час на прилавках стояли лище два продукти - трохлітрові банки з огірками і такого ж обєму банки з маслинами. не було насправді ніякого сенсу стояти за ними в чергах. люди йшли за продуктами на базар, або вирощували їжу самі.
@@SerafymPo а я пам'ятаю в останні роки союзу тільки полиці з морскою капустою)))
Черги були, особливо за м'ясом, а в останні роки за сиром. Я кожен день проїзджала повз магазин "М'ясо" о 7-ій ранку, він був ще зачинений, а черга була метрів 100))). А для продажу сиру зробили спеціальний магазин, ОДИН на місто Одеса, у центрі.))) Я не буду казать, що там відбувалось, самі здогадайтесь)))
Дуже цікава і пізнавальна інформація. Дякую
Ще один україномовний канал з цікавою інформоцією. Підписка!
Невеличке містечко залізничників в центрі України.
Не можу забути стійкий сморід совкового овочевого магазину...
В продуктових магазинах:
кінець 60-х - піраміди з бляшанок зі згущеним молоком; початок 70-х - піраміди згущеного молока пропали, з'явились полиці з 3-літровими банками помідорів, або березового соку, або томатного соку (був місцевий консервний завод), кінець 80-х початок 90-х - пусті полиці.
В магазинах були цукерки, та так, що на "здачу" давали карамельками чи Кіс-Кісом (старші казали на них - пломбовитягувачі), і ті й ті - злиплися в грудку.
В середині 70-х в новозбудованому кафе з"явився фризер - таке собі морозиво в стаканчик, вафельний стаканчик смачніший - близько 20 коп. Там же колись випив стакан "сітра" - живіт скрутило в "дулю", минулося переляком.
Були візки з сіфонами з газованою водою, з сиропом або без - по 3 або 1 коп. Були й кіоски де заправляли "сіфони" водою з вуглекислотою та сиропом (за бажанням за відповідну плату) - ємність з краном, здається від 1 до 3 літрів.
Люди з "кавказькою" зовнішністю з лотків на базарі продавали коли був сезон гранати - здається по 1 крб. шт., коли не було гранат - червоні цукрові "коники" на палочці по 5 коп.
В ВУЗі в 80-х в обласному центрі з продуктами та й товарами було "веселіше". Але, запам'яталось, мама журила, що "пропадали" мої талони на цукор - бо я їх не "отоварював".
Ось така фігня...
Дешева ковбаса кажете?Скільки пам'ятаю стіільки все моє оточення оту "вареную" ковбасу інакше як "вонючая" не називали.Та і до совка відношення у всіх було так собі...
Так і є
колбаса гадкая была. в рту оставалось ощущение замазки! кстати, молоко было тоже далеко от натурального!
І не така вона й дешева... 2,20 при зарплаті 100 (У не найгіршому випадку). Чомусь про зарплати всі забувають.
@@user-ek7hp9mx7x У нас молоко было сильно разбавлено. А вот колбаса была вкусная. У всех разный опыт.
@@user-ek7hp9mx7x Все было по ГОСТУ, однако на местах могли чего то не доложить, разбавить, "добавить туалетной бумаги в колбасу"( туалетной бумаги -которой не было), как говорили в народе, вот и получалось, что кому то не повезло, а еще и вкусы у всех разные. У меня опыт был весьма позитивный, все было вкусно, значит мне повезло больше. Однако сразу отвечу, я был не из элиты, как тут сказали в конце, а из простой, многодетной советской семьи. Кстати, мой дедушка колбасу не любил, так как он однажды работал на колбасной фабрике, и видел как ее производят.
Навіть , навіть якщо було щось хороше в ссср то то все на кістках закатованих,зморених голодом народів.🤬
Все вірно, можу ще добавити, рабську працю селян, які працювали за трудодні , та змушені були платити податки, на все , що вирощували в саду і на городі, та за тварин, що утримували! Крім того податки на малосімейність , ( для тих хто не одружений ), бездітність в чиїх свм'ях немає дітей! До семидесятих років село було не паспортизованим , а значить поїхати без дозволу навіть на навчання було для молоді не можливим, не кажучи про селян більш зрілого віку! Вийнятком були відправлення поацювати на шахти донбасу , або цільове переселення в якісь частини союзу де була необхідність в робочих руках! Ну а смачні обіди в закладах харчування , куди скидалися продукти, що зіпсувались в торгівельних закладах знаю точно, бо працювала в кафе і робочих столових простим кухарем!
Ностальгувати за любим минулим не треба і не корисно,тим більш за совком...Ніколи не буває,щоб стало так як було...Відпустить минуле і все...
Моя бабця нічого не мала, але завжди ниє, що було "харашо". Я в шоці
Бо вона тоді була молода. От і весь секрет 🤷♂️
Як жахливо визнавати що все життя прожив і нічого не нажив, їдея світлого майбутнього була фарсом,комуністичні ідеали брехнею, все життя псу під хвіст
Дуже сподобався ролік. Доречно і професійно зроблено 👍👍👍
Не знаю звідки пішла ця думка про "вкусньій советский пломбир". Я такого не пам'ятаю. Може московське "екскімо" робили на якійсь новій на той час західній техніці, і дійсно було смачнішим, але мені не довелось його скуштувати. А те морозиво, що продавали у нас у 80-х було значно гірше за більшість з того, що продається зараз. Тоді і смак був гірший, водянисте, і консистенція паскудна, з дрібними крошивом льоду і снігу. В другій половині 90-х, коли після зникнення всього, морозиво знову з'явилось в магазинах, воно стало значно кращим.
В радянські часи я не любив їсти копчену ковбасу бо в ній були шматочки сала а я був ще дитиною. Але коли прийшли лихі 90-ті ми забули що таке ковбаса і їли лиш хліб з маргарином і чай.
А зараз? Зайдіть до будь-якого супермаркету і побачите якнайменш десяток сортів тієї ж копченої ковбаси.
@@user-yr3rs5jn1v Зараз є багато видів ковбаси. Але вже і 32 рока пройшло з часу розпаду срср.
Неправда, на їжу грошей в 90-і вистачало, так, як недорога була. А ось шмотки, апаратура і машини були валютним товаром, а значить дорогим.
@@user-rx4en4de3q в 90-і вистачало,
В лихі 90-ті затримували зарплату на 3 місяці і платили в купонах. Ми продавали книги ,хрусталь,килими, золоті прикраси. Лише з 2000-го року почалася стабільність в нас.
@user-bk8vu3tr9v Чорну ікру ми купляли не часто. А ось курячі яйця і молоко завжди в холодильнику були.
Дуже добре пам,ятаю СРСР . Пам,ятаю як до Львова приїжджали з московії у відрядження . Ковбасу по 2.20 вигрібали десятками кг.
По союзу ностальгують (так я думаю), ті, хто при ньому "жив" набагато краще за інших - так звані "номенклатурники. У них дійсно було привильоване життя і робота не фізична. В особливості дружини тих номенклатурників "насолоджувались" своім життям привильованих. Вони і не знали, як насправді харчуються ті, хто без "привилеїв". І так, вони відчували "гордість", коли їли балики , салат "олів'є" , апельсини ну і далі таке інше. Вони ностальгують за тим відчуттям "привільованості.
Что-то сладенько да гладенько описали ситуацию! Хорошо помню в Харькове начала 60-х хлеб из древесных опилок... А тут про колбасу по 2,20 поете!А про номенклатуру, как правящий класс советского общества, даже не упомянули!
Дивно, здається, ніби ви слухали вибірково. Наприклад, я про номенклатуру тут почув...
Знакомая, дочь головы колхоза, выходила замуж в 71году рассказывала как она ездила к тётке работающей зав.прод складом в Киеве при обеспечении партверхушки и та доставала ей все от балыка до осетра, свадьбу гуляли неделю. Хорошо было иметь партийные связи, и состоять в спец органах, как её брат. Понятно что простолюд это все и в снах не видел, ибо полки магазинов это "3 консервы на прилавке"
@@user-uz7ux9yc5r Человеку уже минимум за 70 лет - простительно.
Выпуск в принципе не объективен.
Так, добре пам'ятаю ту дешеву ковбасу, за якою вистоювали годинами у кілометрових чергах. Це у 70-х. Я ще дитиною була.
Сумують за СРСР продавці магазинів, керівники відділів ГУМц/ЦУМу , різного штибу чинуші та їх родичі. Звичайні інженери та працівники заводів, які витрачали свою відпустку на черги у Москві, аби купити чоботи або куртку ( якого пощастить розміру) - не сумують. Це так, якщо говорити про звичайні побутові речі.
Ком уністичні вожді знали, що людиною керують два базових інстинкта: голод і страх. Тому весь час використовували в саоїй діяльності. Так рабами керували всю історію людства.
Те не менее все здания и сооружения как промышленные так и гражданские построены в те времена. Сейчас только фасад китайским пенопластом обшивают
У роліку 100% правда!
Вегетеріанство було і в дорадянській Україні. Був спеціальний вегетеріанський санаторій. Щоправда, білок компенсувався великою як на сучасний погляд кількістю яєць. Тим не менш, наша (дорадянська) кухня тоді була не така обмежена, як ми можемо подумати, не знаючи того часу. Там були такі продукти, як стали доступними при незалежности.
Я родом з маленького містечка на Черкащині, і наші ковбаси, як виявилось, були такими якісними, що їх возили на Москву за рад. часів (до слова сказати, в нас залізнична станція старша за містечко, зараз не розумію як так). Я особисто оцінювати якість не візмуся, так як вже цього не пам'ятаю. А потім взагалі перестала їсти м'ясо. Запах, до речі, від м'ясокомбінату ще той :( Але чула від інших що ковбаси хвалили. Одним словом, ковбаси і морозиво - це часом не ті продукти, які гарно зберігались і які можна було возити в інші рад.республіки? Тобто Україна як ресурс, знову ж таки? Не дивно що голодній росії це до смаку. Цікаво, звідки брали молоко для морозива. А росіяни, які ностальгують, ностальгують за нашим ресурсом, бо судячи за їх відгуками у них якість продукції сильно впала. Інакше кажучи, виробники сильно економлять щоб ціна була прийнятною.
Ірина дуже цікаво розповідає! Дякую за відео
Я пам'ятаю талони. Шалені черги. Пусті полиці. Дефіцит. І як величезна черга, перетворившись у натовп , при появі бажаного товару затоптала вагітну жінку.... мені тоді було 12. Як за цим можна сумувати?!
Помню такое при перестройке,когда водку продавали без талонов в некоторых магазинах,да толпа давилась в дверях.так я не страдала,мне водка не нужна,а за остальными продуктами нормально стояли друг за другом.так же как и сейчас в супермаркетах,особенно перед праздником,когда работает одна или две кассы.
@@user-fe6ef7cn8o Только сейчас я за 30 минут скупаюсь, а тогда за маслом 3 часа стоять приходилось.
@@user-fe6ef7cn8o мені було 10років, коли мене ледве не затоптали і черзі за пральним порошком (мама послала постояти, бо щось робила дома). Помню, як я тоді кричала, дуже злякалась. Більше мене в черги не посилали стояти. Ви зі своїм бухтінням про теперішні черги справляєте враження деменційної старої баби, яка геть вижила з розуму і не відрізняє минуле і теперішнє
ХЗ. Народився у 1970. У місті Шахтарськ. Тому за Сталінські та Хрущовські часи не знаю. Але скільки помню себе у магазинах було УСЕ. Єдине чого не було, це шоколадне та фруктове масло, приходилось їздити до Краматорську. Але зараз звичайно ж набагато краще!!! Єкономіка в порівнянні з клятим СРСР процвітає! Рівень життя тепер зашкалює!! Різниці між рівнем життя дерчжиновників та звичайних робітників нарешті стало геть не видно! Лікування нарешті стало супер доступним, особливо для пенсіонерів та інших усіх. Слава демократичним перетворенням! Слава Україні!!!
Дуже приємно слухати пані. Зайшла випадково, але залюбки додивилась до кінця сюжету.
Пані лектор - чудова. Спочатку мені заважала вимова, через брекети (певно), але потім я дав собі тумака по глові, і все стало добре.
Дякую. Пропоную вам першим ввести функцію Інтелектуальна дискусія (такий собі чат, де люди зможуть обговорити чи посперечатися один з одним)
Ни сколько не жалею о жизни в СССР - дефицит во всем, маленькие зарплаты, несвобода в передвижении по миру и жизнь по указке "родной коммунистической партии". Хорошая жизнь была у партийных и комсомольских функционеров.
А во сколько обходилось содержание коммунистических партий в других странах !
Зростала на далекому сході, це були 80ті, у нас було все і банани і ананаси, всі різновиди цитрусових, риби скільки з'їсишь, ікра червона, купляли один раз на неділю як найменш пів літра. Ось тільки в літку був авітаміноз, ні яблучка, ні полуниці ні кавунчика. Кавуни привозили з В'єтнаму, вони були дорогі. М'ясо теж було дороге, але інколи купляли. Здебільшого харчувалися морською рибою, крабами, кальмарами. Мінтай був рибою для котів. Батько працював на торговельних судах, привозив багато речей та харчів з інших країн. Талони з'явилися десь в 90-91 роках. І довгі черги за хлібом.
Тисячу відсотків, що хворі люди можуть сумувати за совком, або за тим, що вони були молодими і їх цей совок нестосувався
Цікаво та інформативно, дякую за контент .
Кому їсти кому неїсти вирішували комуністи. Хто був при владі та їхні сімї жили порівняно з нами гарно але ми тоді були молоді раділи елементарним речам іншого ми незнали, бачили що батькам було ще важче. Зараз ми розуміємо що були рабами і працювали задарма але кому придявиш претензію все пройшло.
Яка розумна дівчина, так гарно внятно розповідає!
Іще півтора року назад, можливо і хотіла б дещо повернути,але те що сталось,то ніколи, ніколи та ніколи більше, не те що повернути,а й забути назавжди,бо ці тварюки вбивали наших дідів та прадідів завжди,але ж до нас це тільки дійшло.А ті хто вбивають то це наші двоюрідні та троюрідні виродки,які по якихось причинах перебрались в цю проклятющу масковію.😢😢😢
вроде нацисты убивали наших дедов и прадедов ? нет ?
Народ і партія єдини только разни магазіни
Дякую за просвітницьке і якісне відео.
Ну думаю тогда пенсионерам было лучше чем сейчас с пенсией 2500 и комуналкой 2000 или я не прав?
Максимум 120 рублів на місяць. Максимум. А так до 100: 75-80 тощо. Можете перерахувати на ковбасу по 2,20. Або на квартплату: за 41,3 кв. м. 1985 року треба було віддати 21 рубль. Коли пенсія 75, це теж не дуже весело... А ще, якщо вже порівнюємо: пенсіонер в совку жив без підігріву підлоги, без кондиціонера й потужного бойлера.
Це що за квартира така, що 2000 комуналка?? + А субсидії лінь оформлювати?) Але так, пенсії низькі, але з іншого боку вони є.. в більшості цивілізованих країн тим сам за свою старість думаєш
@@user-qx1vk1dp3p это где думаешь сам? У меня 3000 зимой
@@user-jn6uq8wq9j пенсіонерам було настільки добре, що вони не мали нічого і після розвалу совка утримувати пенсіонерів мають інші люди. Де ваші власні накопичення? Хто в першу чергу має думати про ваш добробут? Пенсія 2000 не для хорошого життя, а мінімально достатня сума для виживання
У моєї бабусі пенсія була спочатку 20 рублів, потім 24. При тому, що всю землю від ії батька забрали в 30 роки в колгосп
Кожному совєткорасту передивитись!!!
Яка гарна Українська мова
Боже! А зараз шо? Всі рівні? При СРСР по помійкам пенсіонери не лазили. Для мене 70-80 це найкращі роки життя. І до верхівки я не належу в Херсоні закінчила ПТУ і працювала на ХБК, вийшла заміж і жила вже в Полтаві.
Слава Україні
Героям слава!
А в мене спогади про смачненьке з радянських часів - це домашня ковбаса зі свинини, яку робили дідусь і бабуся, коли заколювали кабана. Але цю ковбасу я смакував ще років 10 за Незалежності, доки дідусь і бабуся могли тримати своє приватне господарство, навіть, і за допомоги дітей. А магазинними ковбасами в ті часи можна було отруїтись, і зі мною пару разів таке траплялось.
Пам'ятаю, що мама завжди проварювала магазинну ковбасу!
Капіталістичні боти. Небуло такого , ніхто нетравився в садка і школах годували якісно, в магазинах було якісне
@@mst3187 якісно годували мене лише в дітсадку. В школі - не дуже. В СПТУ - якісно. В колгоспі, де працював влітку, дуже смачно. Зараз в києвських школах годують значно смачніше ніж в мої шкільні часи за СРСР. А неякісні продукти в магазинах, якими можна було отруїтись - це розповсюджене явище за часів СРСР, я декілька разів так отруївся.
@@mst3187 Дурник, в магазинах не було взагалі нічого. Я просто сміявся, як ти говорив, що в Франківську масло всюди було.
@@mst3187 фу,як згадаю як нас годували в садочку і школі,то аж дрижаки. Школу добре запам'ятала,ті супи і борщі схожі на бурду,і особливе гидотство перлова каша і чай з паленого цукру. Бє
У саўке, нават, калі былі грошы, каб штосці за іх набыць🤦🏼♀️ патрэбна было стаяць у чаргу.
Ніколі не разумела тых, хто сумуе па тым часе.
А я любила "радянські черги"😂 мені на той момент було 5-7рокіа і в тих чергах я зустрічала усіх своїх друзів однокласників , знайомилась з іншими дітьми, ми вспввали нагріватися посваритися помиритися і то все у черзі за будь-яким товаром з магазину, можна сказати що універсам то така радянська ігрова кімната 😅
Вибачаюсь за такі погані висловлювання. Однак я тепер ссяти до рота буду тим, хто розповідає про "прекрасний" совок. Звісно, знав що в совку в чергах стояли за пустими полицями. Але 0.5кг ковбаси на місяць ... Тут кожен день по 0.5-1кг м'яса з'їдаю. А там 0.5 кг на місяць, ссанної ковбаси ...
@МАРІЯ Україна-не ваша Орда, у нас є м*ясо.
@МАРІЯ Так тішся космосом і атомними підводними човнами.
В совкі в селі за 20 км від Одеси морозиво не продавались в загалі! Почали продавати в 90.
Неймовірно
@@lisa81ua що неймовірно? Сітро привозили в магазин раз на тиждень. А Ви можете собі подумати,що були будки в якіх заправляли стержні кульових ручок. Вони писали но мазали папір. А купити нові стержні у нас в селі за 20 км від Одеси не було можливості.
Да, помню, как мой дед рассказывал, как они с братом в детстве голодали постоянно. И что мать по возможности делала консервацию и откладывала. Таким образом, когда с продуктами было совсем туго (а, по его словам, это было зимой), они питались одной лишь консервацией.
Да и мать моего мужа (ей 60 лет) периодически вспоминает, как "в магазинах пусто, ничего нет, огромные очереди. Продукты купить надо, но негде."
Про талоны, то отдельная песня - все пожилые, кого знаю, о них вспоминают. Но отнюдь не с тёплотой ностальгии. "Хлеб - 300 г. Масло - 50 г и т.д. Вообще ВСЁ было по талонам." - Вспоминала соседка бабушки. - "Помню, жду Серёжу (мужа) с работы, холодильник пустой, талоны заканчиваются, а им с работы опять не выдали..."
Звісно як там було, ше в 60-х бував у Польщі, там жила бабця та брати батьків, в той час побачив що у нас набагато гірше, але дивлячись чого ми досягнули, то радіти не має чому...
Дуже докладно про совкову дійсність написано у М. Восленського "Номенклатура", коли читаєш, то Оруел все менше здається фантастикою
Репресii, переселення, голодомор пережили нашi дiди й бабусi. Треба мати нацiональну пам'ять.
Це зараз у нас репресії, голодомор і велике переселення. І ще кріпаків на фронт відправляють у примусовому порядку. В Радянському Союзі такого безчинства не було
@@user-xn9dv7fj6s були репресії! І був голодомор! І було розкулачення! Ніколи не забуду розповідь моїх прабабусі і бабусі про той час, ніколи не забуду їх сльози за померлими від голоду їх дітей, братів і сестер. Сумують за совком тільки ті хто не знав правди або не хотів її знати
@@user-fe1zp7ho1f менi розказували, як в мороз,, кулакiв" обливали водою, шоб тi вiддали коштовностi. А в одних дiд загинув на вiйнi, а його жiнку з дiтьми переселили в сибiрь, хату спалили! Просто так, бо вони українцi з заходу. Хто пише, як було добре, сумнiваюсь, шо вони жили тут ранiше.
@@user-xn9dv7fj6s а шо, з путьой, кадировим захотiлось в засос цiлуватись?
@@lenalena4758 До чого тут твій кадиров? Аби щось ляпнути. Я зараз тобі кажу за Радянський союз 60-70-80 років. У простої людини було набагато більше прав та можливостей, ніж зараз.
Слава Богу СРСР розпався❤
Я очень хорошо помню очереди за всем и тотальный дефицит. Да один плюс мы были молодые но назад в СССР это страшный сон низачто.
А я от пам'ятаю з дитинства, до розвалу сссру купу жартів про папір в ковбасі і т.п.. А супер корисною, гостовою і якісною вона стала десь під 99й
Val Solo Да, странная шутка была, учитывая что большинство, не могли купить туалетную бумагу, и пользовались газетами. Но в совке, с его плановым производством все могло быть. Допускаю и такой случай, который попал в народ как шутка. Мой дедушка работал на колбасной фабрике в Одессе, рассказывал что в фарш попадали крысы, случайно. Сам он, колбасу не ел. Но я помню что она была вкусная, особенно жаренная любительская.
@@SergUA-camr Вполне реально ))) думаю что лет 15 назад еще была с крысами колбаса , сейчас много мини фабрик и там уже легче за этим следить , что бы крыса не попала =)
В ковбасі хімії не було. Був папір
Папір - це різновид хімії...
володарі незалежної освіти вирішили блиснути неймовірними знаннями шкільного курсу органічної хімії
Міф про туалетний папір в ковбасі давно розвіяний. Туалетний папір коштував дорожче, ніж ковбаса...
Точно казали що ковбасу роблять з туалетної бумаги хоч ми тоді і не знали що це таке туалетна бумага
@@martinger, туалетний папір - це, так званий, образний вислів. Насправді, був просто луб з деревини. Як в ленінградському хлібі, або в хлібі німецьких концтаборів. Тобто, луб деревини - більш дешевий, та більш доступний продукт, ніж м'ясні субпродукти - жили, шкіра та жир.
Я ще хотів би авторам цього епічного відео поставити наступне запитання:
- скільки в наш чудовий несовковий час працює неоформленими працівників кухні без санітарних книжок?
- скільки з них є хворими або носіями туберкульозу, гонереї, або віл інфікованих, які не контролюють вірусне навантаження?
Я думаю про це треба пиляти ролики.
А в «совєцкі часи» хіба всі працювали здорові і все було «по- чєсному»? Розкрийте очі! В ті часи ви навіть не те що обурюватися вголос не могли б, а вас відразу записали б в «неблагонадійні», або вами зацікавилися певні органи. А про якісь недоліки в роботі « совєцкой системи» навіть не писали і не повідомляли, то ви багато чого і не знаєте….
@@user-fe6pw2pc8z 1. В "совєцкі часи" за неоформленого працівника керівник притягався до кримінальної відповідальності. 2) Всі працівники заходів харчування мали санітарні книжки і щоквартально проходили медичне освідчення. 3) Ви мене зараз так само, як і комунякі записали в неблагонадійні)) тільки за те, що Ваша думка не співпадає з моєю))) 4) немає добрих часів і поганих, є тільки рагулі і нормальні люди
От у мене є в школі де я учився,учитель укр мови,вона бере і за питує,а за що любити радянський союз. Коли що би треба тобі було купити,одну нещасну буханку хліба ти мав в черзі пів дня простояти,а то і весь день. Бо хліб видавали по карточкам.😢
Я чув розповіді про те, як якусь небезпечну хімію додавали у хліб та зерно, але без подробиць. Це були перекази слів свідків, або й перекази переказів. Цікаво було б дізнатися більше та достовірно, що там коїлося.
В державі є чимало вищих навчальних закладів з харчових технологій, може там зможуть підказати деталі?
Это байки с туалетной бумагой , всякой химией в хлеб - пустили те кто в очереди не любил стоять =_))))) уменьшал спрос на товар тем самым уменьшал очередь + себе больше можно будет купить . Ахаахах вы до сих пор не поняли это???
Для мене совок це мій дід якого розкуркулили і вислали до себіру
Усе чиста правда, RIP USSR!
Промовте цю молитву зараз, будь ласка 🙏 "Град Маріє, повна благодаті. Господь з Тобою. Благословенна Ти між жінками, і благословенний плід утроби Твоєї Ісус. Свята Маріє, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої, Амінь. " 🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏
Ой, дорогие, ну это ж все ясно. Я провела в союзе всего 11 лет, но так все это хорошо помню. Дефицит, шок от западных магазинов с 15 сортами сыра, на сапоги надо было собирать год и тд. Жаль, что сейчас приходится все это напоминать. Какие глупые люди, которые скучают за союзом и поддерживают рашку сегодня. Надеюсь, Украина победит и забудет про союз😢
Вибачте, трохи покритикую. Може і хотіли розказати про "Дешеву ковбасу, неймовірно смачне морозиво і найвищу якість продуктів ...", але тему не розкрили взагалі. Ні документів про склад тієї поганої ковбаси, ні очевидців з виробництва, нічого. Лише дівчина мого віку, яка не має жодно свого спогаду про совок, розповідає про черги й дифіцит, дякую, капітане. Істориком для цього бути не потрібно. Журналістика на грані фантастики. Вибачте якщо за таку позицію, бо ймовірно від мене ватником запахло. Просто я витратив 10 хвилин на перегляд відео за цікавий опис, а по факту подивився доволі гівняну контрпропаганду. Сорян, але об'єктивно.
Краще б написали свої власні спогади про той час. Вони молоді, звідки їм подробиці брати, як не у вас? З брехливих радянських документів?
Називаючи ціни на продукти кажіть про зарплати і трудодні.Дякую за фільм.
Я народилася ближче до 90х, але дуже добре пам'ятаю як ми стояли в чергах ще з ночі за взуттям, або телевізор.... купляли теж так....в чергах, чергах або з під прилавку, бо тьотя Галя наша гарна знайома. Також мама розповідала, що для можливості купівлі взуття вони мали сдати кілька десятків яєць, наприклад.. А купівля книжок, то взагалі цілий квест був - ти маєш зараньше підписатися на друк, потім сдати велику кількість мукулатури і тільки потім витратити не малі гроші щоб купити книгу, наприклад "Тарзан" Е. Берроуза.. Тож навіть ті гроші, що були ти не міг витратити Вільно на свої потреби....
Боже! Окрім цієї довбанної ковбаси нічого не було! А хотілося цукерок, фруктів з яскравих картинок, колготки, білизну а не синє або коричневе тряпьйо! Взуття хотілося, косметику, рюкзак, гарні зошити і т. д.
Я як згадаю, на що витратила свою молодість-сльози підступають до очей.А попередні покоління жили ще важче.Я коли питала свою бабусю, коли вона жила найкраще(вона 1908 року народження була), то вона казала, що до 1917 року, бо їли найситніше.
Наснаги для просвітницького відео !!!
Дешева ковбаса по 2.20? При зарплатні 120 р (і це була непогана зарплатня) скільки процентів виходить? А ще цікаво було б провести експеримент, порівняти ту "корисну" ковбасу на туалетному папері із сучасною
так туалетной бумаги не было или была ? +)))
Як можна про це все згадувати, вже скількі часу пройшло ,таке сумне життя було ,ні взуття ні нормального одягу,коли рлзповідала дітям ,вони дуже дивувалися
Я не сумую за срср. І взагалі далекий від лівої ідеології. Але пломбір, як не дивно тоді був дійсно смачнішим. Це звичайно не досягнення комуняк. Просто в тий час в усьому світі морозиво було смачніше через відсутність такої кількості замінників смаків. А все інше в срср було гівно.
Насправді не тільки зір та слух із роками погіршуються, шкіра грубішає, волосся сивішає, та і у цілому - здоров'я погіршується.
Так само з роками погіршується і робота наших рецепторів. Саме тому і здається що тоді було смачніше.
Я бачу,що в вас , або завжди були гроші на морозиво, або їх не було і їли ви його не часто,тому й запам'яталося, бо 28 копійок,на шоколадне на паличці,то була розкіш
А ще рецепт того пломбіру був куплений і привезений із США! І це реальний факт.
От це поворот....
@@user-pw6cu1bh5r не тільки рецепт , а і технології виробництва. Микоян (сталінський нарком/міністр) їздив у США і викупив ліцензії і технології і на морозиво, і на ковбасу до речі теж, бо самі щось створити не спроможні були.
@@iragushlenko5023 что мочиняете 28 вас наебывали : :"
Я работал 6/7-фруктовое
13
15 сливочное .
Стакан /боикет
Пломир 19
Коп .
Редко с из 20
22 эскимо как граната в фольге и сырки тожэ были в фольге и так формы .
А по 25 -итальянское "-эскимо .4гранной формы .
Слава ЗСУ!
Чому тільки один експерт ?
Звичайно знайдеться немало сумуючих. Скільки народу жило, як у Бога за пазухою. Мені знайома провідниця вагону розповідала, що привозила цілий целофановий пакет грошей із поїздки на Барнаул, і навіть не знала скільки там грошей, рахувала тільки по приїзду додому. Друга людина із Узбекистану розповідала, що її чоловік був завідуючим автобазою, то він приносив пакет з грошима кожен день, вона не знала де їх ховати і, в грубу в лазні їх ховала і, кругом. А моя мати працювала в колгоспі, вставала о 3:30 ранку, від’їшачивши місяць без вихідних ще й залишалася винна колгоспу 14 рублів, бо свині подохли від поносу, а ліків не було, гроші завідуюча всі прикарманила. Моя мати завжди купляла той пеніцелін для маленьких поросят за свої кошти, а коли іх не було, тоді і поросята дохли, а з свинарки це вираховували із ії зарплати. Я ніколи не пам’ятаю, щоб у неї була відпустка раз на рік, хіба коли народила брата, і то через півтора місяця викликали працювати. Цукерки ми їли на вечерю та на поминки. Літом бігали босі, бо не було за що купити черевики. Про морозиво тільки мріяли, а коли його привозили раз на рік влітку до села, то його всим не вистачало. Пам’ятатаю, як часто ідучи із магазину, ковтата сльози від того, що мені морозива не припало. Коли я пішла навчатися і вперше отримала свою першу зарплату, тоді зрозуміла в якій країні я живу. Та на жаль Батьківщину не вибирають. Але тоді мені вже дуже хотілося щось поміняти в житті. Красти я не вміла, і перепродавати також. Я виїхала до Америки, і тут я вже майже 23 роки, чесно кажучи і досі не можу до тями прийти, як все тут відрізняється від життя в совкові. Наче і люди такі ж самі, з такими руками, ногами, а зовсім інші. Чому так, я не знайшла відповіді. Одного разу до мене підійшла літня жінка, а в мене на моєму трачкові був Український прапор. Вона мені розповіла, що їздили на Україну з міссією. От я в неї і запитала про це, що чому ми так живемо по-різному, вона мені відповіла: “Бо з нами Бог.” Не знаю, адже Українці також в Бога вірять, може не так, як Американці. Я була в Україні в 2013 році, в Дніпрі, ще й досі в шоці від побаченого. Бережіть себе, Українці, і веремоги Вам.