Володимир Сосюра «Любіть Україну» (оригінал) | Марія Гончар
Вставка
- Опубліковано 27 січ 2024
- Володимир Сосюра народився на Донеччині. Був у лавах УНР, потім служив у Червоній армії.
Вірш «Любіть Україну» відомий багатьом ще зі школи. «Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я 1944 року написав вірш „Любіть Україну!”…».
У 1949 році цей вірш опублікували в газетах російською (переклав - Олександр Прокофʼєв) - на Сосюру посипалася нищівна критика за «буржуазний український націоналізм». І не важило вже навіть те, що нещодавно, у 1948 році, Володимир Сосюра отримав сталінську премію.
Цькування, загроза арешту - звісно, поет був вимушений переробити твір. Цензуровану версію вірша повернули читачам лише в 1956 році.
Зараз вірш, можливо, здається надмірно урочистим і лозунговим. Але мені він сьогодні відгукується любовʼю…
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ (оригінал)
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її соловʼїну.
Без неї - ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна,
як очі її ніжно-карі...
Вона - у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі. (...)
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину...
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну...
Дівчúно! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну...
Любіть у труді, у коханні, в бою,
в цей час, як гудуть батареї.
Всім серцем любіть Україну свою -
і вічні ми будемо з нею!
Володимир Сосюра
1944
Читає: Марія Гончар
Володимир Сосюра «Глянув я на море…»
• Володимир Сосюра «Глян...
Володимир Сосюра «Тебе нема, і дні - як ночі…»
• Володимир Сосюра «Тебе...
Володимир Сосюра народився на Донеччині. Був у лавах УНР, потім служив у Червоній армії.
Вірш «Любіть Україну» відомий багатьом ще зі школи. «Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я 1944 року написав вірш „Любіть Україну!”…».
У 1949 році цей вірш опублікували в газетах російською (переклав - Олександр Прокофʼєв) - на Сосюру посипалася нищівна критика за «буржуазний український націоналізм». І не важило вже навіть те, що нещодавно, у 1948 році, Володимир Сосюра отримав сталінську премію.
Цькування, загроза арешту - звісно, поет був вимушений переробити твір. Цензуровану версію вірша повернули читачам лише в 1956 році.
Зараз цей вірш, можливо, здається надмірно урочистим і лозунговим. Але мені він сьогодні відгукується любовʼю…
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ (оригінал)
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її соловʼїну.
Без неї - ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна,
як очі її ніжно-карі...
Вона - у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі. (...)
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину...
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну...
Дівчúно! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну...
Любіть у труді, у коханні, в бою,
в цей час, як гудуть батареї.
Всім серцем любіть Україну свою -
і вічні ми будемо з нею!
Володимир Сосюра
1944
Ви, у своєму дописі, згадали про Донеччину. Та тут одиниці знають про своїх некомунізованих земляків. Для Вас вчорашня буденщина із життя одного військового:
Вчора перебуваючи у місті Костянтинівка донецької обласної на очі одного з магазинів впала вивіска "Книги". Зрадів. Зайшов і був вбитий відношенням до сучасної української поезії. Нічого, окрім Шевченка, мені та не запропонували. Та ще, дивилися як на божевільного із запитанням "А кому воно зараз потрібно?". Прикро. Та хочеться вірити, що часи зміняться...
Україна понад усе.
🇺🇦❤️🖤
Наше Поетичне Сонечко! Хой Бог береже Вас. 💙💛
Вам вдалося передати душу цих рядків. Це чудове декламування оригінальної версії. Не зустрічав допоки більшого мистецтва переконувати словом.
🇺🇦❤️🖤
Дякую за увагу. Ваша харизма заслуговує найвищої похвали. Тільки той хто читає серцем - заслуговує визнання бути оратором.
❤️🖤
❤🎉🎉🎉❤
Дякую за чудове прочитання талановитого твору
Кожну передачу на ТВ потрібно починати з цього вірша, можливо дійде до байдужих сердець.
Навіть ненависний 95 квартал повинен це робити.
...і вічні ми будемо з нею...
Красно дякую Вам, пані Марія, за читання цього вірша!🌺
Щиросердно вдячна Вам навзаєм за теплі слова!
☀️✨💙💛❤️✨☀️🙏🏻
❤