Оксана Бевзюк «Мамі» | Читає: Марія Гончар

МАМІ
Не можу приїхати в гості…
Та раптом побачиш бджолу,
То вже пригости її вдосталь
Селом в золотому пилу.
То в луках найбільша ромашка…
Ще й досі мені невтямки,
Чого відривати так важко
Від серця її пелюстки…
То в луках найбільша кульбаба,
Невже і вона облетить?
Та знову свій цвіт буде вабить
Під сонце своє і блакить…
Не можу приїхати поки…
Та раптом побачиш бджолу -
Підстав для цілунків їй щоки -
Не стільки жалá, як жалю́.
Ох, ма, не бджола тебе жáлить,
То я тебе палко жалю́ -
Не стільки жалá - скільки жáлю -
Як меду у слові «люблю».
Оксана Бевзюк
Читає: Марія Гончар
Оксана Бевзюк «Горобенятком жовторотим…»
• Оксана Бевзюк «Горобен...
Оксана Бевзюк «Онде риби по вулиці, риби…»
• Оксана Бевзюк «Онде ри...
Оксана Бевзюк «Вийду в поле, снігом стану…»
• Оксана Бевзюк «Вийду в...
Долучайтеся до сторінки у ФБ:
🟣 / goncharmary

[@MariaHonchar]

МАМІ
Не можу приїхати в гості…
Та раптом побачиш бджолу,
То вже пригости її вдосталь
Селом в золотому пилу.
То в луках найбільша ромашка…
Ще й досі мені невтямки,
Чого відривати так важко
Від серця її пелюстки…
То в луках найбільша кульбаба,
Невже і вона облетить?
Та знову свій цвіт буде вабить
Під сонце своє і блакить…
Не можу приїхати поки…
Та раптом побачиш бджолу -
Підстав для цілунків їй щоки -
Не стільки жалá, як жалю́.
Ох, ма, не бджола тебе жáлить,
То я тебе палко жалю́ -
Не стільки жалá - скільки жáлю -
Як меду у слові «люблю».
Оксана Бевзюк

[@user-qt2cg4dc9g]

Вражаюче, проникливо....
Як чудово, коли можна хоч іноді приїхати в гості до мами..... На жаль , це щастя не назавжди. Бережіть матерів.💖🙏

[@user-mu9kx1ni8w]

Дякуємо. ❤ Миру. Добра. Будьте щасливі! 😊

[@banderyuka]

Дякую за читання. Проникло до глибин.
🇺🇦❤️🖤

[@user-xm7dl5bm8j]

Так, як літній вітрець пестить трави, дерева і квіти,
як квітуча весна увесь світ обіймає крилом,
так матуся плекає, ростить, береже своїх діток,
зігріває щомиті їх щедрого серця теплом!
А воно, оте серце, хоч знало тривоги і болі,
не міліє на ніжність, на щиру любов і тепло!
І вимолює донькам й синам у небес щастя-долю,
і наповнює душі їх вірою в правду й добро!
Відлітають роки, наче птахи у далеч, у вирій,
та з лелеками знов навесні не прилинуть назад!
Але з нами завжди мамин погляд і усмішка щира,
і пісні, що співала, й любові нев'янучий сад!
Материнська любов і жертовність, турбота і ласка,
і тепло материнських долонь, і очей ясних цвіт...
Все оце - небуденне, як мрія, як свято, як казка,
незнищенне і вічне, як сонце і небо, і світ!
Берегиня життя і добра, і шляхетності, й правди,
рідна мати, як Ангел, що вказує нам вірний шлях!
Мати є тим взірцем, на який ми рівняємось завжди!
Хай святиться ім'я твоє, Мамо, у вічних віках!
Володимир СОНЯХ

[@user-qt2cg4dc9g]

Чудові рядки 👍👍👍

[@myronkravets7494]

💐☀️

[@Stein424]

😍😍😍🔥🔥🔥

[@ComPt4]

☀️✨💙💛✨🕊

[@DocDjOn]

💙💛