Сергій Жадан, "Доки тебе стереже твоя спрага"

Вірш тижня

[@regularhuman989]

Цей вірш - саме те, що треба в нинішній час великої війни.

[@biblioteka_ivanychuka]

стільки любові, яка проростає навіть з ненАвисті.... ДЯКУЄМ

[@virshi.ukr.]

неймовірний вірш....бере за душу

[@Anton-yr2hz]

Дякую!! 💙💛

[@mishaka_pitorka]

Дякую що ви є і ви круті

[@qwine3555]

Доки тебе стереже твоя спрага,
Доки тебе тримається віра,
Сонце рухається з точністю птаха
І час підбирається з обережністю звіра...
Вітчизни пізня вокзальна облава,
Теплі руки й грудневі дороги...
Країна болить, як перебита лапа
Щеняти, що виривається з нічної облоги...
Виривайся, виривайся з ночі й туману,
Вигризай зневіру та безнадію.
Я потім лікуватиму твою рану,
Наскільки встигну, наскільки зумію.
Я потім зрозумію, потім побачу,
Коли слідом за тобою вирвусь,
Всю цю твою безпритульність псячу,
Всю цю твою дитячу вірність...
Лишай ні з чим їхню підлу варту,
Оминай розставлені вміло пастки.
Варто битись і підводитись варто,
Якщо потому й доведеться впасти...
Зірки мають виснути над тобою,
Або розриватись, як ручні гранати.
Серце має заливатися кров'ю
І переганяти її, переганяти...
Кості мають міцно зростатись,
Шрами повинні додавати злості,
Щось із тобою повинно статись,
Щось сталося вже і триває досі...
Доки ти всім цим живеш і мариш,
Доки вихоплюєш, доки полюєш,
Доки ти все це в собі тримаєш,
Доки ненавидиш... Доки любиш...

[@Chutajmo_ukrajinsjkoju]

❤ ua-cam.com/video/R1zSf2hy948/v-deo.html

[@liubovkrailiuk2590]

дякую)))))

[@user-dd6ms4wc7x]

Тільки за своїх.

[@user-uq3lj6cw2y]

не втрачае актуальності тільки зараз як пророцтво

[@user-mg5uq6pe9c]

Я заплакав

[@9-7-5-3]

!!!

[@sashamart8657]

как напьюсь - так нравится. Как трезвый - тоже. Вот что за нах?

[@Fishfree]

Зупинись

[@romeorrk3323]

Читает монотонно

[@ivan_gdan]

але як пише

[@orestsavytskyi9474]

За монотонністю схований ритм

[@mariiaivash5547]

Відчеканює кожне слово! І кожне западає в серце!

[@user-ti1bi6nj7o]

Ти почитай,бля